Методи розвитку критичного мислення у молодших командирів Військово-Морських Сил Збройних Сил України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методи розвитку критичного мислення у молодших командирів Військово-Морських Сил Збройних Сил України

Беньковська Наталя Борисівна кандидат педагогічних наук,

доцент, завідувач кафедри мовної підготовки, Інститут

Військово-Морських Сил Національного університету

«Одеська морська академія»

Кіріакіді Олена Юрійовна аспірантка,

Хмельницький національний університет



Анотація

В результаті проведеного аналізу обґрунтовано, що необхідно запровадити нові підходи до викладання, які дозволять змінити ментальність військового мислення з шаблонного на креативну ініціативу, підготувати нове покоління висококваліфікованих, ініціативних військовослужбовців з розвинутим критичним мисленням та лідерськими якостями.

В статті обґрунтовано, що найперший і найважливіший крок для розвитку навичок критичного мислення - це критика власних думок і дій. Зазначено, що аналіз інформації має першочергове значення для критичного мислення.

В дослідженні виділені наступні важливі ключові характеристики, які притаманні критичному мисленню, а саме: свобода та самостійність; інформація для критичного мислення - це відправна, а не кінцева точка для розвитку; починається з постановки питань та проблем, які потрібно вирішити; використовує переконливу аргументацію; є соціальним процесом.

В статті був проаналізований та описаний один із способів як допомогти сфокусувати критичне мислення.

Визначені 9 технологій, які молодші командири можуть щодня використовувати для покращення навичок критичного мислення.

Щоб допомогти молодшим командирам у тренуванні навичок критичного мислення під час занять рекомендовані базові техніки його формування.

В статті описано структуру заняття з розвитку критичного мислення, що складається з 5 основних етапів. Також були виокремлені основні фази заняття з формування критичного мислення.

Визначено, що критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв'язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому під час проведення занять необхідно створювати умови для формування та розвитку критичного мислення.

В результаті проведеного дослідження визначено, що основними аспектами побудови занять спрямованих на розвиток критичного мислення молодших командирів є: врахування технологій формування критичного мислення молодших командирів; дотримання певної структури заняття; використання елементів розвитку критичного мислення.

Ключові слова: критичне мислення, професійна компетентність, методи, технології, молодші командири, Військово-Морські Сили Збройних Сил України.



Benkovska Natalia Borysivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Language Training, Institute of Naval Forces of the National University «Odesa Maritime Academy», Odesa,

Kiriakidi Olena Yuriy ovna Postgraduate student, Khmelnytskyi National University, Khmelnytskyi

METHODS OF DEVELOPMENT OF CRITICAL THINKING OF JUNIOR NAVAL COMMANDER OF THE ARMED FORCES OF UKRAINE

Abstract

As a result of the analysis, it has been justified that it is necessary to introduce new approaches to teaching, which will allow to change the mentality of military thinking from a template to a creative initiative, to prepare a new generation of highly qualified, proactive military personnel with developed critical thinking and leadership qualities.

The article substantiates that the first and most important step for the development of critical thinking skills is criticism of one's own thoughts and actions. It has been indicated that the analysis of information is of primary importance for critical thinking.

The study has highlighted the following important key characteristics which are inherent in critical thinking, namely: freedom and independence; information for critical thinking is a starting point, not an end point for development; begins with posing questions and problems which are needed to be solved; uses persuasive argumentation; is a social process.

One of the ways to help focus critical thinking has been analyzed and described in the article.

9 technologies have been identified that junior commanders can use every day to improve their critical thinking skills.

To help junior commanders in training critical thinking skills during classes, basic techniques of its formation have been recommended.

The article has described the structure of the lesson on the development of critical thinking, which consists of 5 main stages. The main phases of the lesson on the formation of critical thinking have also been indicated.

It has been determined that critical thinking is formed and developed during processing of information, solving tasks, problems, assessing the situation, choosing rational methods of activity. Therefore, during classes, it is necessary to create conditions for the formation and development of critical thinking.

As a result of the conducted research, it has been determined that the main aspects of building classes aimed at the development of critical thinking of junior commanders are the folowing: taking into account the technologies of formation of critical thinking of junior commanders; compliance with a certain structure of the lesson; use of elements of development of critical thinking.

Keywords: critical thinking, professional competence, methods, technologies, junior commanders, Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine.



Вступ

Постановка проблеми. Національна доктрина розвитку освіти в Україні в XXI столітті визначає головну мету освіти, яка полягає в створенні умов для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного громадянина України, сформувати покоління, здатне навчатися впродовж життя, створювати та розвивати цінності громадянського суспільства тощо.

Згідно Стратегії Військово-Морських Сил Збройних Сил України 2035 головним завданням реформи Військово-Морських Сил є відбудова військово-морських спроможностей України, надійний захист Батьківщини і здатність перемагати сильнішого супротивника. Це вимагатиме нового мислення, певного часу і значних ресурсів. В баченні зазначається, що Збройним Силам України необхідні сучасні, стрімкі та інноваційні ВМС, які спроможні захистити народ України і національні інтереси в морському і прибережному середовищі шляхом проведенням асиметричних і рішучих операцій, з добре мотивованим і професійним персоналом, налаштованим на перемогу. Підготувати командирів, які здатні розуміти ситуацію в складних умовах, за допомогою креативності, винахідливості та ініціативи. Все це можливе завдяки впровадженню у військовій освіті нових принципів, підходів та цінностей НАТО [2].

Тому необхідно запровадити нові підходи до викладання, які дозволять змінити ментальність військового мислення з шаблонного на креативну ініціативу, підготувати нове покоління висококваліфікованих, ініціативних військовослужбовців з розвинутим критичним мисленням та лідерськими якостями.

Одним із таких підходів є розвиток навичок критичного мислення, що разом із професійною та соціальною компетентністю забезпечує конкурентоспроможність та мобільність освіченого військовослужбовця у Збройних Силах України, його готовність жити та служити в умовах, що постійно змінюються.

Таким чином, навички та компетентність критичного мислення стають сьогодні надзвичайно актуальними для ефективного вирішення непередбачуваних проблем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З початку 60-х років вітчизняні та зарубіжні лінгвісти висунули плідні теорії розвитку критичного мислення, яке базується на законах логіки та психології (Д. Клустер, Д. Халперн, М. Савчин, А. Тягло та інші). О. Терно розробив теорію розвитку критичного мислення у процесі навчання. Спираючись на їх дослідження автори вважають, що критичне мислення є невід'ємним компонентом формування військового фахівця ХХІ сторіччя.

Мета статті - дослідити методи розвитку критичного мислення молодших командирів Військово-Морських Сил Збройних Сил України



Виклад основного матеріалу

критичне мислення молодший командир

Використання технологій та методів для розвитку критичного мислення сприяє якості виконання професійних завдань. Критичне мислення також впливає на навички міжособистісного спілкування військовослужбовців. Критичне мислення та погляд на речі з різних точок зору допомагають молодшим командирам стати більш відкритими з підлеглими, сумлінними, бути кращими комунікаторами, більш схильними до співпраці, приймати та обговорювати свої ідеї. Заохочуючи та навчаючи молодших командирів більше мислити як людей, що використовують практичні принципи критичного мислення під час навчань та тренувань і допомагає їм розвивати свою творчу сторону, дозволяючи їхньому мисленню працювати вільніше та досліджувати більше можливостей. Ці навички роблять їх кращими, хто приймає рішення, і на практиці також допомагають їм економити час у прийнятті цих рішень.

Найбільш успішним для формування критичного мислення є заняття, на яких молодших командирів заохочують думати самостійно та критично мислити. Таке мислення дозволяє обмірковувати власні думки та причини виникнення тієї чи іншої точки зору.

Сучасний світ живе в епоху інформаційного вибуху. Незалежно від того, наскільки сильно військовослужбовець прагне вчитися, він ніколи не зможе засвоїти всю інформацію, що лине потоком в повсякденному житті, а особливо під час ведення бойових дій. Отже, необхідно створити умови під час яких молодші командири можуть набувати здатності критично мислити, вирішувати проблеми фахово і приймати відповідні рішення. Ще видатний американський мислитель Д. Дьюї сказав, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не у тому, щоб просто надавати інформацію учням, а у тому щоб розвивати критичний спосіб мислення.

Найперший і найважливіший крок для розвитку навичок критичного мислення - це критика власних думок і дій. Без саморефлексії не може бути зростання.

Аналіз інформації має першочергове значення для критичного мислення. Ніхто не мислить критично весь час. Іноді наша радість, гнів, печаль або інші емоції занадто великі, а в інших випадках ми щосили намагаємося зосередитися на головній проблемі. Щоб досягти успіху, нам потрібно проаналізувати інформацію, що знаходиться перед нами, будь то інформація в нашому розумі чи передається іншим. Ми можемо розбити її на частини, оцінюючи сказане і забезпечуючи чітке розуміння того, що має статися. Потім ми можемо проаналізувати і оцінити всі аргументи, включаючи наші власні, і подумати про те, як рішення вплинуть на інших, а також на підсумкові результати. Коли ми можемо відступити і проаналізувати аргумент, це дозволяє нам підійти до нього з об'єктивної точки зору.

Критичне мислення не дуже допоможе, якщо молодший командир не вміє спілкуватися ненасильницьким, продуктивним способом. Коли ви слухаєте і аналізуєте різні аргументи, вам перш за все потрібна здатність розпізнавати правильну логіку. Наступний крок, який необхідний - це вміння спілкуватися з іншими людьми продуктивно. Основою ненасильницького спілкування є спостереження і співробітництво. Коли ми підходимо до будь- якої проблеми з розумінням, ми вже знаходимося в мирному мисленні, а не в оборонному. Коли ми спостерігаємо, ми можемо спостерігати наші аргументи і інші без судження й оцінки. Ми можемо відокремити наші емоції від ідеї. Йому не подобається моя ідея, тому він не повинен подобатися мені. Співпраця, відбувається природньо, коли кожен вступає в процес з чутливим, відкритим розумом, з акцентом на рішення поставленої мети, а не на захист когось.

Отже, можемо виділити наступні важливі ключові характеристики, які має критичне мислення:

* свобода та самостійність (здатність висловити ідею незалежно від інших);

* інформація для критичного мислення - це відправна, а не кінцева точка для розвитку (щоб народити зважену думку потрібно опрацювати величезну кількість матеріалів);

* починається з постановки питань та проблем, які потрібно вирішити (перший крок до того, аби навчити молодших командирів критичному мисленню полягає в тому, щоб допомогти їм розгледіти безкінечну кількість питань навколо);

* використовує переконливу аргументацію (коли людина знаходить власне вирішення і підкріплює його розумними доказами);

* є соціальним процесом (будь-яка думка перевіряється і відточується тоді, коли ми ділимося нею з іншими; коли ми сперечаємось, обговорюємо, заперечуємо і обмінюємося думками з іншими - ми поглиблюємо свою позицію).

Щоб допомогти молодшим командирам почати мислити таким чином, необхідно під час занять розділити цей процес на три частини: перед завданням (ефективне планування), під час (самоконтроль) і після (оцінка і роздуми).

Критичне мислення включає в себе вихід за рамки очевидних поверхневих питань, постановку питань про мотивацію і цілі. Критичне ставлення вимагає, щоб ви не тільки збирали відповідні дані та інформацію, а й ретельно вивчали їх, ставили під сумнів їх надійність і авторитетність.

Один із способів допомогти сфокусувати критичне мислення - це дати відповідь на 6 питань:

Перше питання - хто? Хто є джерелом інформації, є вирішальним питанням. Кожен має перспективу, точку зору, якої не можна уникнути. Усвідомлюючи точку зору людини, її передісторію і навіть упередження, ми можемо інтерпретувати їхню роботу і краще зрозуміти, чому вони говорять, що вони говорять.

Друге питання - навіщо? Чому щось було написано або сказано - це дуже важливе критичне питання. У наші дні ми засипані інформацією, і кожна її частина представлена для певної мети. Знання, чому щось було написано, допоможе визначити мотивацію автора і, таким чином, допоможе нам вирішити, чи є ця інформація цінною для нас чи ні.

Третє питання - що? На яких доказах ґрунтується ця інформація? Читаючи книгу або дивлячись телевізор або слухаючи викладачів, важливо ставити питання про підставу того, що говориться. Важливо не вірити у щось тільки тому, що хтось так говорить, нам потрібно знати, чому вони говорять те, що говорять, інакше це просто плітки. Газетні статті часто можуть бути звинувачені в цьому, висуваючи претензії, ґрунтуючись на невеликій кількості доказів або взагалі без них.

Четверте питання - коли? Період історії, коли була представлена інформація, дуже важливий, особливо в тих областях, де відбувається швидкий розвиток, наприклад, інформаційні технології.

П'яте питання - де? Географічне розташування часто є важливим критичним фактором. Там, де щось було зроблено, часто матиме значення для виду інформації, що представляється і способу її подання. Наприклад, питання охорони здоров'я будуть сильно відрізнятися між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються. Ставлення до закону, релігії і суспільства сильно відрізняється від країни до країни.

Шосте питання - для кого? Цільова аудиторія для представлення інформації буде важливим питанням, коли критично оцінюється його цінність і значення. Письменники можуть націлювати свої праці на молодь або старше покоління, чоловіків або жінок, різні політичні групи, різні соціальні групи тощо. Деякі твори або медіа-постановки спрямовані на широку громадськість, інші спрямовані на невелику її частину. Деякі відомості представлені для легкого розуміння людьми з обмеженою освітою, деякі з них пристосовані до потреб студентів, викладачів і експертів.

На шляху до розвитку такого мислення потрібно пройти 6 послідовних кроків:

1. нерефлексивний мислитель - ще не усвідомлює «недорозвиненість» свого мислення;

2. спантеличений мислитель - усвідомив, що має проблеми зі своїм мисленням;

3. мислитель-початківець - намагається удосконалюватися, але без регулярної практики;

4. практикуючий мислитель - визнає необхідність регулярної практики;

5. просунутий мислитель - росте у процесі своєї регулярної практики;

6. майстер мислення - усвідомлене і проникливе мислення стає візитівкою людини.

Але для чого потрібно розвивати критичне мислення? Що воно зможе дати молодшому командирові:

1. відчуття свободи власної волі;

2. розширення горизонтів (бачення світу стає ширшим, глибшим, цікавішим);

3. можливість знаходити та приймати певні важливі істини для себе;

4. глибоке розуміння себе, своїх цінностей та потреб;

5. сміливість приймати рішення;

6. гнучкість та краща адаптація до змін;

7. врівноваженість та спокій (людина, яка мислить критично, має більше шансів зрозуміти свої потреби та робити те, що не суперечать її внутрішнім переконанням, а відповідно - менше жаліти та розчаровуватися у зробленому);

8. здатність протистояти інформаційному тиску - не брати на віру все, що читаєш, а перевіряти, аналізувати й приймати зважені рішення;

9. уміння знаходити та знешкоджувати маніпуляції;

10. толерантність до думок іншого;

11. екологічне ставлення до членів колективу/групи, але водночас вміння орієнтуватися в першу чергу на свої власні цінності і не піддаватися тиску певних групових норм.

Для покращення навичок критичного мислення молодші командири можуть щодня використовувати 9 технологій:

1. Використовуйте «пустопорожній час». Часто відволікаємось і витрачаємо наш час на непотрібні речі (переклацування каналів телебачення, безцільне «блукання» в інтернеті чи соцмережах, самозвинувачування чи жаль щодо минулого), що не приносять ні продуктивного результату, ні задоволення. Тож чому б не використати цей час на тренування мислення? Наприклад, наприкінці кожного дня можна проаналізувати: Про що я сьогодні думав за день? Коли я мислив при цьому про якісь дурниці, а коли, навпаки, думав продуктивно? Що я сьогодні зрозумів нового? Чи дозволив я сьогодні якійсь негативній думці мене «вимкнути» на якийсь час? Якби можна було б повторити цей день - щоб я подумав/зробив інакше? Чи впливали на мене думки інших, чи я діяв відповідно до власних переконань і цінностей? Якщо робити це регулярно - ваше мислення почне змінюватися.

2. Працюйте над однією проблемою в день. Це можна робити навіть на ходу, наприклад, по дорозі з роботи. Подумайте, які проблеми перед вами зараз стоять. Відкиньте ті, на які ви не можете впливати самостійно. Потім оберіть одну проблему, яка вам під силу. Вивчіть її з усіх боків: з яких елементів вона складається, як стосується ваших цілей та потреб? Виясніть, яка інформація вам потрібна для ширшого розуміння та вирішення проблеми. Потім зберіть інформацію й продумайте ресурси та дії: що можна зробити в короткостроковій та довгостроковій перспективі; що вам для цього потрібно? Продумайте стратегію, а коли настане час дій, контролюйте їх та будьте готові за потреби перебудувати стратегію.

3. Інтерналізуйте (від лат. Interior - «внутрішній»; процес перетворення зовнішніх дій, властивостей предметів, понять, соціальних форм спілкування в стійкі внутрішні якості особистості через засвоєння норм, цінностей, вірувань, установок, уявлень тощо). Засвоюйте інтелектуальні стандарти. Кожен тиждень працюйте з однією з інтелектуальних норм (зрозумілість/чіткість, точність, доречність, глибина, широта, логічність, значення та ін.). Наприклад, якщо ви зосередитесь на «зрозумілості» протягом тижня, спробуйте зауважувати, коли ви незрозумілі в спілкуванні з іншими та коли інші люди незрозумілі у тому, що вони говорять.

4. Ведіть інтелектуальний щоденник. Кожен тиждень записуйте його в такому форматі: опис емоційно значимої для вас ситуації, вашу реакцію на неї, її аналіз та оцінку аналізу (що ви взнали про себе? Що б ви зробили інакше, якби можна було б повторити цю ситуацію?).

5. Перебудовуйте характер. Виберіть одну інтелектуальну рису - наполегливість, автономія, співчуття, хоробрість, смиренність тощо - та розвивайте її протягом тижня. Наприклад, обравши смиренність, фокусуйтеся на моментах, коли ви визнаєте, що ви - неправі, а також на моментах, коли ви відмовляєтесь це визнавати навіть тоді, коли погоджуєтесь з доказами цього (це моменти захисту, коли, наприклад, ми кажемо: «Я вже знаю все, що маю знати про це»). Спробуйте розширити ваші знання/переконання та прийняти інші думки.

6. Зменшуйте рівень егоцентризму. Людині властиве егоцентричне мислення - несвідомий нахил на користь себе. Спостерігайте за собою у таких ситуаціях: коли я думаю егоцентрично? Чи говорю часом щось ірраціонально - аби отримати свою вигоду? Чи намагаюся я нав'язати свою волю іншим? Зафіксувавши такі моменти, спробуйте вдатися до саморефлексії, задавши собі такі питання: а що б в такій ситуації відчувала та зробила б раціональна людина?

7. Передивіться свій погляд на речі. Ми живемо в світі, де часто кожна ситуація є вже певними чином «визначена» (соціальними нормами, правилами, цінностями тощо). І те, як визначена ситуація, впливає на те, як ми почуваємося в ній і як ми діємо. Але насправді кожна ситуація може бути визначена багатьма способами - в цьому і закладено можливості для нас. Кожен з нас в силі дивитися на проблеми чи «негативні» ситуації під іншим кутом зору, побачити в них конструктивні/позитивні моменти, знайти шляхи виходу і бути щасливішим. Щоб практикувати такий підхід, потрібно встановити певні принципи. Наприклад, можна створити список 5-10 негативних ситуацій, де ми відчуваємо себе сердитими, незадоволеними, розчарованими тощо. І до кожної з них знайти альтернативні бачення і модель поведінки. Звісно, існують дуже складні ситуації (хоча насправді їх значно менше ніж тих, де ми навіть не намагаємося побачити альтернативи), в яких спершу важко знайти вихід, але навіть тоді ви можете зробити так, як радить мудрий англійський дитячий віршик: «For every problem under the sun, there is a solution or there is none. If there be one, think till you find it. If there be none, then never mind it». Відкладіть думки про цю проблему на якийсь час - тоді вихід може знайти вас сам.

8. Працюйте зі своїми емоціями. Щоразу, коли ви відчуваєте негативні емоції, спитайте себе: які мої думки привели мене до цього? як інакше я можу подумати про те, що мене так турбує? Можливо щось в цій ситуації є смішним, або цікавим/новим досвідом (дозвольте собі здивуватися, що і таке буває в світі!)? Якщо ви знайдете відповіді на ці питання - ваші емоції неодмінно змінюватимуться.

9. Проаналізуйте вплив групи на ваше життя. Час від часу задавайте собі питання, як на вас впливає той чи інший колектив/група/соціум: яку поведінку від вас очікують/вимагають? що забороняють робити? Часто групові норми можуть впливати на нас на несвідомому рівні, в результаті чого ми можемо забороняти собі думати чи вчиняти певні речі. Тоді як насправді, можливо вам давно хотілося б поводитися інакше (згідно з особистих норм та цінностей).

Використовуючи дані технології щодня молодші командири самостійно можуть відточувати навички критичного мислення. Але щоб допомогти молодшим командирам у тренуванні навичок критичного мислення під час занять рекомендується базові техніки його формування, такі як:

1. Виклик. Ціль - формування особистого інтересу для отримання інформації. Під час проведення занять необхідно активізувати військовослужбовців, вони мають подумати та розповісти іншим (за допомогою індивідуальної, парної, групової роботи; бреінстормінгу; спільних прогнозувань; озвучування проблемних питань тощо) про те, що вони знають з обраної теми для обговорення - так отримані раніше знання усвідомлюються і стають базою для засвоєння нових. Задача викладача на цьому етапі - узагальнити знання військовослужбовців, допомогти кожному визначити «своє особисте знання» і основні цілі для отримання нових.

2. Осмислення. Військовослужбовці знайомляться з новою інформацією. При цьому вони мають відслідкувати своє розуміння і записувати у вигляді питань те, що вони не зрозуміли - для того, щоб пізніше заповнити ці «білі плями». Після ознайомлення з інформацією кожен військовослужбовець має сказати про те, які орієнтири/фрази/слова допомогли йому зрозуміти інформацію, а які, навпаки, заплутували. Головний принцип етапу осмислення - викладач має давати військовослужбовцям право/установку на індивідуальні пошуки інформації з подальшим груповим обговоренням та аналізом.

3. Рефлексія. Молодші командири мають обдумати те, що вони взнали та як включити нові поняття в свої уявлення; обговорити, як це змінило їхні думки, бачення, поведінку.

Можна щодня розвивати в молодших командирів базові навички, необхідні для критичного мислення: спостережливість; схильність до інтерпретації, аналізу, виведення висновків; властивість давати оцінки (ідеям, предметам, явищам тощо). Також важливо стимулювати та схвально оцінювати всі прояви критичного мислення.

Під час проведення занять з формування критичного мислення, необхідно використовувати головні умови, які спонукають і стимулюють молодших командирів до критичного мислення

1. Час. Молодші командири повинні мати достатньо часу для збору інформації за заданою проблемою, її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Робота з формування критичного мислення може вестися не тільки на занятті (тренінгу), а й перед ним та після нього.

2. Очікування ідей. Молодші командири повинні усвідомлювати, що від них очікують висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї можуть бути різноманітними, нетривіальними.

3. Спілкування. Молодші командири повинні мати можливість для обміну думками. Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у розв'язанні проблеми.

4. Цінування думки інших. Молодші командири повинні вміти слухати і цінувати думки інших. Вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв'язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених військовослужбовців, щоб мати можливість остаточно сформулювати свою думку, яка може бути скоригована «колективною мудрістю».

5. Віра в свої сили. Молодші командири повинні знати, що їм можна висловлювати будь-які думки, мислити поза шаблоном. Вони мають бути впевнені, що можуть внести свою «цеглинку» у зведенні «будівлі» і знайти розв'язання проблеми. Під час проведення занять (тренінгу) необхідно створити середовище вільне від жартів, глузувань.

6. Активна позиція. Молодші командири мають займати активну позицію у навчанні, отримувати задоволення від здобутих знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, де потрібно мислити нестандартно.

Для формування критичного мислення молодших командирів необхідно застосовувати заняття, які сприяють формуванню цього явища. Структура заняття з розвитку критичного мислення складається з 5 основних етапів: розминка (створення сприятливого психологічного клімату під час заняття); постановка мети заняття (розвиток внутрішньої мотивації до навчання); актуалізація опорних знань; усвідомлення змісту (опрацювання та аналіз інформації); рефлексія (критичний момент заняття). При цьому традиційна структура заняття розвитку критичного мислення не є стандартною і може проводитися у різних форматах, як правило, деякі елементи можна робити коротшими, або більше уваги зосередити на поясненні та подоланні питань, які викликають труднощі. Тому деякі етапи (розминка, постановки мети) можуть бути опущені, а їх зміст і функціональне навантаження інтегровані у інші етапи заняття. Актуалізація опорних знань - це етап, який не може бути вилучений з структури, адже він дає змогу визначити рівень сформованості умінь, знань і навичок молодших командирів та наступну роботу. Основним і найбільш тривалим етапом традиційного заняття є робота над навчальним матеріалом, усвідомлення його змісту та формування нових умінь і навичок. Рефлексія над вивченим впродовж заняття - етап, який має велику цінність і значення, адже допомагає визначити аспекти, які були опущені або мало опрацьовані і потребують подальшого удосконалення. Отже, пропонуємо дещо спрощену структуру заняття, яка сприятиме розвитку критичного мислення молодших командирів.

Фази заняття з формування критичного мислення:

Перша - фаза актуалізації (заохочування, викликання, передбачення), під час якої необхідно спрямовувати молодших командирів на те, щоб вони думали над темою і ставили запитання. курсантів треба зацікавити, схвилювати.

Актуалізація:

* допомагає встановити, «оживити» рівень власного знання, до якого можна додати щось нове, доповнити;

* неформальним шляхом оцінити те, що відомо (у тому числі помилкові уявлення чи ідеї);

* встановити мету навчання;

* зосередити увагу курсантів на темі;

* представити контекст для того, щоб учні зрозуміли нові ідеї.

Фаза побудови знань (усвідомлення) - необхідно підвести курсантів до формулювання запитань, пошуку, осмислення матеріалу, відповідей на попередні запитання, визначення нових запитань і намагання відповісти на них [5].

Курсантів необхідно ознайомити зі змістом нової інформації (читання, розповідь, лекція, експеримент). Курсанти активно перевіряють власне розуміння того, що читають, чують або досліджують. Ця фаза відбувається в основній частині уроку і має на меті:

* порівняти очікування курсантів з тим, що вивчається на занятті;

* переглянути очікування та висловити нові;

* виявити основні моменти;

* відстежити процеси мислення;

* зробити висновки й узагальнення матеріалу;

* поєднати зміст заняття з особистим досвідом курсантів;

* поставити запитання до вивченого на занятті матеріалу.

Фаза консолідації - міркування (рефлексія) - найкраща фаза заняття.

У широкому розумінні рефлексія - це міркування, осмислення, самоаналіз своєї діяльності в системі відношень зі світом, у якому живе особистість. Поняття «рефлексія» виникло у філософії й означало процес міркування індивіда про те, що відбувається у власній свідомості. Термін «рефлексія» в науку ввів Р. Декарт, який розробив раціоналістичну теорію самосвідомості, що розглядає свідомість як мислення. У своїй праці «Розмова з Бурманом» він зазначав: «Усвідомлювати - означає мислити й рефлексувати над власним мисленням».

Під час проведення цієї фази необхідно спонукати курсантів до саморефлексії, до самоаналізу своєї діяльності, до міркування та осмислення, що це означає для них, як це змінює їхнє попереднє уявлення, зрештою, як вони зможуть це використовувати.

Фаза має на меті:

* узагальнити основні ідеї;

* інтерпретувати визначені ідеї;

* обмінятися думками;

* виявити особисте ставлення;

* апробувати ці ідеї;

* оцінити, як відбувається процес навчання;

* поставити додаткові запитання.

Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв'язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому під час проведення занять необхідно створювати умови для формування та розвитку критичного мислення.



Висновки

Підсумовуючи, зазначимо, що основними аспектами побудови занять спрямованих на розвиток критичного мислення молодших командирів є: врахування технологій формування критичного мислення молодших командирів; дотримання певної структури заняття; використання елементів розвитку критичного мислення.



Література

1. Основи критичного мислення / за заг. ред. О. Пометун, Л. Пилипчатіна,

І. Сущенко, І. Баранова. Тернопіль: Богдан, 2010. 74 с.

2. Стратегія Військово-Морських Сил Збройних Сил України 2035. URL: https://navy.mil.gov.ua/ua/strategiya-vijskovo-morskyh-syl-zbrojnyh-syl-ukrayiny-2035/

3. Терно С. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії. Запоріжжя: Запорізький нац. ун-тет, 2012. 70 с. URL: http://sites.znu.edu.ua/ interactiv.edu.l ab//Posibnyky/Terno_Methodol ogy.pdf

4. Тягло О. Критичне мислення: навч. посіб. Харків: Основа, 2008. 189 с.

5. Федотова О. Музична сфера України під наглядом радянської цензури. Мистецтвознавчі записки. 2014. Вип. 26. С. 115 - 122.



References

1. O. Pometun (2010). Osnovy krytychnoho myslennia [Basics of critical thinking] / za zah. red. O. Pometun, L. Pylypchatina, I. Sushchenko, I. Baranova. Ternopil: Bohdan. 74 [in Ukrainian].

2. Stratehiia Viiskovo-Morskykh Syl Zbroinykh Syl Ukrainy 2035 [Strategy of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine 2035]. Retrieved from: https://navy.mil.gov.ua/ua/ strategiya-vijskovo-morskyh-syl-zbrojnyh-syl-ukrayiny-2035/ [in Ukrainian].

3. Terno S. (2012). Metodyka rozvytku krytychnoho myslennia shkoliariv u protsesi navchannia istorii [Methodology for the development of critical thinking of schoolchildren in the process of learning history]. Zaporizhzhia: Zaporizkyi nats. un-tet. 70. Retrieved from: http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab//Posibnyky/Terno_Methodology.pdf [in Ukrainian].

4. Tiahlo O. (2008). Krytychne myslennia [Critical thinking]: navch. posib. Kharkiv: Osnova. 189 [in Ukrainian].

5. Fedotova O. The musical sphere of Ukraine under the supervision of Soviet censorship. Art history notes. 2014. Issue 26. P. 115 - 122.

Размещено на Allbest.ru