Особливості формування мотивації професійного здоров’я майбутніх спеціалістів при вивченні дисципліни "Безпека людини"

Размещено на https://allbest.ru/

Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

Кафедра фізичної терапії та ерготерапії

Полтавський інститут економіки і права

Кафедра соціальної роботи та спеціальної освіти

Особливості формування мотивації професійного здоров'я майбутніх спеціалістів при вивченні дисципліни «Безпека людини»

Клеценко Л.В., к.п.н., доцент

Вишар Є.В., старший викладач

Анотація

У статті визначено теоретичні засади мотивації професійного здоров'я майбутніх спеціалістів та запропоновано педагогічні умови формування мотивації професійного здоров'я студентів при вивченні «Безпеки людини». Педагогічними умовами ефективного формування мотивації професійного здоров'я є комплекс організаційно-педагогічних, морально-екологічних, психолого-педагогічних та пошуково-дослідницьких засобів. Організаційно-педагогічні умови передбачають комплексний підхід до безпечної життєдіяльності з використанням міждисциплінарних зв'язків; раціональний вибір і поєднання традиційних форм і методів навчання з практичною діяльністю та ігровим моделюванням. Вибір гри, як домінантної форми організації занять, був обумовлений специфікою професійних небезпек, подолання та запобігання яким носить колективний характер.

Реалізація зазначених вище педагогічних умов дозволить розвинути світоглядні переконання майбутніх спеціалістів, які передбачають усвідомлення таких аспектів: необхідності формування професійного здоров'я; важливості ціннісного ставлення до природи; важливості здорового способу життя; власної відповідальності за збереження цілісності екосистеми; власної відповідальності за збереження життя та здоров'я людей; соціальної цінності духовного здоров'я поряд із фізичним та психічним; важливості професійної компетентності в галузі безпеки життєдіяльності для успішної самореалізації в суспільстві.

Педагогічний експеримент проходив у природних умовах навчально- виховного процесу та включав формування мотивації професійного здоров'я на першому курсі, при вивченні «Безпеки людини». До дослідження залучено 164 студентів провідних ВНЗ України. Проведено тестування мотивації професійного здоров'я за авторською методикою. Кількісний аналіз результатів дослідження свідчить про якісну перевагу експериментальної моделі педагогічних умов формування мотивації професійного здоров'я, оскільки виграш репродуктивного рівня в представників експериментальної групи становить 6%, репродуктивно-діяльнісного рівня 18%, продуктивно-діяльнісного рівня 13%, а продуктивно-творчого - 12%. Доведено ефективність запропонованих педагогічних умов.

Ключові слова: мотивація, здоров'я, спеціалісти, безпека людини, умови, зміст, навчання.

Abstract

Features of the formation of the occupational health of future specialists when studying the discipline "human safety"

Kletsenko L.V., Ph.D. candidate in pedagogics sciences, Associate Professor, Associate Professor of the department of physical therapy and ergotherapy National University «Yuriy Kondratyuk Poltava polytekhnika»

Vyshar Ye.V., Senior Lecturer, Department of Social Work and Special Education, Poltava Institute of Economics and Law

The article defines the theoretical principles of motivation for the professional health of future specialists and offers pedagogical conditions for the formation of motivation for the professional health of students when studying "Human Safety". Pedagogical conditions for the effective formation of professional health motivation are a complex of organizational-pedagogical, moral-ecological, psychological-pedagogical and search-research tools. Organizational and pedagogical conditions provide for a comprehensive approach to safe living with the use of interdisciplinary connections; rational choice and combination of traditional forms and methods of learning with practical activities and game modeling. The choice of the game, as the dominant form of organization of classes, was determined by the specifics of occupational hazards, the overcoming and prevention of which is of a collective nature.

The implementation of the above-mentioned pedagogical conditions will allow the development of worldview beliefs of future specialists, which involve awareness of the following aspects: the need for the formation of professional health; the importance of a valuable attitude to nature; the importance of a healthy lifestyle; own responsibility for preserving the integrity of the ecosystem; own responsibility for preserving people's lives and health; the social value of spiritual health along with physical and mental health; the importance of professional competence in the field of life safety for successful self-realization in society.

The pedagogical experiment took place in the natural conditions of the educational process and included the formation of motivation for professional health in the first year, when studying "Human Safety". 164 students of leading universities of Ukraine were involved in the study. Professional health motivation testing was conducted according to the author's methodology. Quantitative analysis of the research results shows the qualitative advantage of the experimental model of pedagogical conditions for the formation of professional health motivation, since the gain of the reproductive level in the representatives of the experimental group is 6%, the reproductive-activity level is 18%, the productive-activity level is 13%, and the productive-creative level - 12%. The effectiveness of the proposed pedagogical conditions has been proven.

Keywords: motivation, health professionals, human safety, terms, content, training.

Постановка проблеми

Професійне здоров'я це складний і багатовимірний аксіологічний феномен, що інтегрує численні взаємодії людини з професійним середовищем. Мотивація професійного здоров'я - одна з визначальних умов становлення професійної компетентності фахівця і, відповідно, його професіоналізму загалом. В свою чергу, основним джерелом мотиву діяльності особистості є потреба, саме вона породжує інтерес. Тому для практичної реалізації освітніх вимог сьогодення при побудові навчального процесу слід дбати про особистісну значимість професійного здоров'я для кожного студента, розуміння його як необхідної і привабливої особистісної потреби, не послаблюючи при цьому орієнтацію останнього на задоволення суспільних потреб, тобто суспільно-корисну діяльність. Зважаючи на це, традиційні освітні завдання формування базових професійних компетенцій (знань, вмінь і навичок безпечного виконання професійних обов'язків) для ефективного формування мотивації професійного здоров'я недостатні, їх необхідно поєднувати з елементами всебічної професійної соціалізації студентів, тобто формуванням відповідного суспільним цінностям світогляду, мотивації поведінки. Зокрема Г. Грибан зазначає, що крім знань та вмінь основними критеріями готовності майбутніх спеціалістів до оздоровчої діяльності є мотивація [1, с. 37].

Мотивація є синтезом інтелектуальних знань особистості і зовнішніх стимулів, які визначають засоби дії, спонукають до суспільно-корисної діяльності та орієнтують на досягнення власних і суспільних цілей; це самосвідоме тяжіння до задоволення потреб, успіху в житті і надання суспільству користі. Система мотивації професійного здоров'я в ідеалі повинна забезпечувати як задоволення потреб працівника, так і успішне задоволення суспільних потреб останнім, тобто соціальне здоров'я.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Деякі аспекти формування мотивації професійного здоров'я майбутніх спеціалістів при вивченні «Безпеки людини» розкрив у своїх працях В. Цапко, інноваційні підходи до формування мотивації професійного здоров'я досліджувалися в дисертаціях: О. Пуляк (дидактичні засади професійної підготовки з безпеки життєдіяльності); Л. Сидорчук (підготовка до викладання основ безпеки життєдіяльності); І. Царенко (інноваційно-педагогічні технології з безпеки життєдіяльності); В. Мозгового (формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю). Зміст навчання з безпеки життєдіяльності людини для широкого загалу фахівців висвітлили в своїх працях А. Апостолюк, С. Апостолюк, Д. Балічієва, Я. Бедрій, А. Березовецький, В. Березуцький, М. Васильчук, Л. Винокурова, М. Гаман, М. Гандзюк, Г. Гогіташвілі, В. Грищук, О. Гуренкова, В. Джигирей, О. Депутат, І. Дуднікова, Є. Желібо, В. Жидецький, Н. Заверуха, В.Заплатинський, В. Зацарний, Л. Катренко, Ю. Кіт, І. Коваленко, Н. Кропотова, В. Лапін, Л. Лук'янова, Д. Мазоренко, В. Москальова, І. Мужик, В. Нечай, І. Пістун, Л. Порядочний, М. Стеблюк, Ю. Скобло, Т. Соколовська, Л. Тіщенко, М. Троянова, А. Тубальцев, М. Халімовський, В. Хромченко, В. Чабан, В. Шоботов, Я. Щедрій, В. Ярошевська та інші. Аналіз зазначених праць свідчить: попри ґрунтовне опрацювання вченими окремих аспектів формування змісту безпеки життєдіяльності, досі не розкрито сутність формування мотивації професійного здоров'я майбутніх спеціалістів при вивченні «Безпеки життєдіяльності» як педагогічної проблеми. Сучасна практика формування безпеки життєдіяльності в ВНЗ зорієнтована на технократичний підхід і залишає поза увагою становлення ефективної мотиваційної сфери майбутніх спеціалістів.

Мета статті - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування мотивації професійного здоров'я майбутніх спеціалістів.

Для реалізації зазначеної мети ми поставили перед собою такі завдання:

1) на основі аналізу філософської, психологічної й педагогічної літератури визначити теоретичні засади мотивації професійного здоров'я;

2) виявити стан сформованості мотивації професійного здоров'я у майбутніх спеціалістів;

3) обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування мотивації професійного здоров'я.

Методи дослідження. У ході дослідження використовувалися такі методи: теоретичні - системний аналіз педагогічної, психологічної, філософської, спеціальної літератури, вивчення і узагальнення науково- методичної літератури (з метою систематизації і узагальнення теоретичних знань у сфері формування мотивації професійного здоров'я); емпіричні - педагогічне спостереження, анкетування, тестування, бесіди, самооцінка, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) для оцінки рівня сформованості мотивації професійного здоров'я на різних етапах дослідження.

Перед початком експерименту, для визначення мотивації професійного здоров'я майбутніх спеціалістів, нами було проведене анкетування. При розробці анкети ми намагалися дотримуватися основних вимог до анкетування в практиці проведення педагогічних досліджень [2, с. 144-149]. Беручи до уваги попередній педагогічний досвід, який свідчить про необхідність для змістовніших і повніших відповідей включення в анкету невеликої кількості запитань [2, с. 146], в анкеті щодо визначення мотивації професійного здоров'я ми поставили чотири запитання, що були спрямовані на визначення таких аспектів: аналізу розуміння студентами суті поняття «професійне здоров'я»; аналізу ставлення до здорового способу життя; аналізу спрямованості мотивів; аналізу специфіки мотивів до дотримання (недотримання) здорового способу життя.

Аналіз розуміння студентами суті поняття «професійне здоров'я» проводився таким чином: студентам пропонувалося з дванадцяти складових обрати найбільш важливі для підтримання професійного здоров'я або запропонувати свій варіант відповіді. Кожна з запропонованих складових відповідала певному компоненту здоров'я (фізичному, духовному чи психічному). Фізичний компонент уособлював збалансоване харчування, відсутність шкідливих звичок, особисту гігієну та здоровий сон, режим праці та відпочинку, активний відпочинок; психічний - саморегуляцію психічного стану, відсутність конфліктів, гігієну розумової праці, дотримання суспільних норм; духовний - духовність, моральну чистоту, принесення користі суспільству, успішну професійну діяльність. Студенти зі сформованою ціннісною свідомістю мали у виборі найбільш важливих компонентів професійного здоров'я однакову увагу звернути на всі три складові (фізичну, психічну, духовну), оскільки останні тільки в своїй єдності свідчать про повну сформованість зазначеної професійної цінності. Обробка результатів дослідження за допомогою методу статистичного критерію х2 для доведення ефективності експериментального дослідження.

Виклад основного матеріалу

педагогічний мотивація професійний здоров'я безпека людина

Одним з основних засобів розвитку майбутніх спеціалістів та формування в них мотивації професійного здоров'я є зміст навчання, який визначається метою і завданнями освіти на певному етапі розвитку суспільства та є основою формування професійної компетентності - бази мотивації професійного здоров'я. Зміст освіти з безпеки людини в нашому розумінні - це система наукових компетенцій, оволодіння якими забезпечить всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей студентів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до безпечного суспільного життя, зокрема, і виробничої діяльності. Він включає в себе чотири компоненти: досвід пізнавальної діяльності (знання), досвід виконання відомих способів діяльності (вміння діяти за зразком), досвід творчої діяльності (прийняття нестандартних рішень в нетипових ситуаціях) та позитивну мотивацію професійного здоров'я (оптимальне поєднання індивідуальних та суспільних потреб). Перераховані компоненти змісту освіти тісно взаємопов'язані: без знання не буває вміння, на основі знань і вмінь здійснюється творча діяльність, а в діяльності виражаються ідеали і переконання особистості, тобто її світогляд, мотивація поведінки. Особистість стає професіоналом, майстром своєї справи в міру того, як опановує систему знань, засвоює ті або інші норми поведінки. Чим багатший світ знань особистості, тим більш ефективно та цілеспрямовано відбувається відбір і приріст нових знань, їхній перехід у мотиви поведінки і діяльності.

Педагогічний експеримент проходив у природних умовах навчально-виховного процесу та включав формування мотивації професійного здоров'я на першому курсі, при вивченні «Безпеки людини». Представникам як контрольної, так і експериментальної груп проводилися спільні лекційні заняття. Практичні та самостійні заняття в контрольних групах проходили традиційно, а у експериментальних передбачали дотримання розроблених нами педагогічних умов: організаційно-педагогічних, морально-екологічних, психолого-педагогічних, пошуково-дослідницьких.

Організаційно-педагогічні умови передбачали комплексний підхід до безпечної життєдіяльності з використанням міждисциплінарних зв'язків; раціональний вибір і поєднання традиційних форм і методів навчання з практичною діяльністю та ігровим моделюванням. Вибір гри, як домінантної форми організації занять, був обумовлений специфікою професійних небезпек, подолання та запобігання яким носить колективний характер. До того ж, колективна навчальна діяльність має значні потенційні можливості щодо формування оптимальної навчальної мотивації студентів (мотивів самоствердження, обов'язку, самовдосконалення, професійних, пізнавальних, комунікативно-емпатійних) [3, с. 144]. Гра забезпечує реалізацію таких освітніх цілей: дидактичних: розширення кругозору, пізнавальну діяльність, застосування та формування знань, умінь, навичок; виховних: виховання самостійності, волі, співробітництва, колективізму, комунікативності, товариськості; розвиваючих: розвиток уваги, пам'яті, мислення, уяви, творчих здібностей, умінь порівнювати і співставляти, мотивація навчальної діяльності; соціалізуючих: залучення до норм та цінностей суспільства, адаптація до умов середовища, соціалізація [4, с. 8-9].

Морально-екологічні умови забезпечували ціннісний підхід у ставленні до навколишнього середовища; неперервність екологізації. Адже обов'язковим компонентом формування мотивації професійного здоров'я у різноманітних галузях наукових знань повинне стати пропагування морального ставлення до навколишнього середовища. Засобами пропагування моральної поведінки є розкриття в змісті дисципліни прекрасного в природі та людині. При підготовці майбутніх фахівців необхідно формувати не лише традиційну компетентність про сутність небезпечних факторів та шляхи їх подолання, а й впроваджувати «людське» розуміння безпеки людини, побудоване на гуманістичній основі. Адже сенс життєдіяльності не зводиться до накопичення матеріальних цінностей, які зникають у процесі вжитку, а розкривається в принесенні користі суспільству, гармонії з собою і навколишнім середовищем, збереженні стійкості екосистеми.

Психолого-педагогічні умови це систематична, безперервна мотивація формування професійного здоров'я. Ця педагогічна умова реалізується на практиці за допомогою двох шляхів: наведення негативних прикладів несформованості професійного здоров'я (статистичних даних по травматизму, профзахворюваннях тощо) та позитивних прикладів самореалізації і визнання в суспільстві за умови сформованості професійного здоров'я (приклади з професійної діяльності успішних та визнаних у суспільстві фахівців тощо).

Пошуково-дослідницькі умови забезпечували розвиток творчих здібностей студентів у галузі безпеки життєдіяльності з урахуванням їх особистих здібностей та інтересів; створення простору для розвитку нестандартного мислення (написання рефератів та наукових статей, участь у наукових конференціях та науково-дослідних роботах, створення проектів тощо).

Для моделювання світогляду, змістовною стороною якого є орієнтація на мотивацію професійного здоров'я, ми структурували відбір змісту навчання з «Безпеки людини» у вигляді логічно упорядкованих принципів. Зміст поняття професійного здоров'я в нашому розумінні має містити досвід здійснення безпечної професійної діяльності, що втілюється разом зі знаннями в уміннях і навичках особистості; досвід творчої, пошукової діяльності щодо вирішення нових проблем, які постають перед суспільством і пов'язані з безпекою життєдіяльності; досвід ціннісного ставлення до довкілля. Виділення зазначеної системи принципів відбору змісту «Безпеки людини» ми побудували на основі досвіду провідних вчених у відповідній науковій галузі.

Віковий досвід ефективної реалізації навчання і виховання, уточнений науковими дослідженнями, втілений у перших спробах створення цілісної системи принципів навчання Я. Коменським, Й. Песталоцці, Ф. Дістервегом, К. Ушинським. У сучасних наукових дослідженнях відбору принципів навчання присвячені праці М. Скаткіна, І. Лернера, Ю. Бабанського, В. Безпалько, В. Краєвського, які розробили ряд дидактичних концепцій змісту освіти і методів навчання, що уособлюють знання, вміння та навички. Серед розмаїття наукових праць, присвячених формуванню змісту освіти, прикладним для формування мотивації професійного здоров'я майбутніх фахівців є бачення В. Краєвського та І. Лернера, які умовою формування всебічно розвинутої духовної особистості, готової до самоактуалізації та життєтворчості, бачить включення до структури змісту освіти чотирьох елементів соціального досвіду: знання про природу, суспільство, мислення, техніку й способи діяльності уже здобуті суспільством; досвід здійснення відомих способів діяльності, що втілюється в уміннях і навичках особистості, яка здійснює цей досвід; досвід творчої, пошукової діяльності в розв'язуванні нових проблем, що виникають перед суспільством; досвід ставлення до світу, один до одного, тобто система емоційної, вольової, екологічної, моральної, естетичної вихованості [3].

Враховуючи наукові здобутки видатних педагогів минулого і сучасності та власний педагогічний досвід, ми виділили основні принципи відбору і структурування змісту навчання з безпеки життєдіяльності, які забезпечать якісне формування мотивації професійного здоров'я - принцип формування теоретичних основ безпеки життєдіяльності на гуманістичній основі та принцип зв'язку науки з виробництвом.

Наведені принципи узгоджуються з особливостями становлення професійної компетентності, яке відбувається в такій послідовності:

1) отримання теоретичних знань, що допомагають зрозуміти суть, оцінити шкідливість чи небезпеку для життя певного небезпечного фактора;

2) узгоджена з власними знаннями і можливостями оцінка оптимальних шляхів подолання небезпек надзвичайної ситуації;

3) подолання небезпек чи запобігання їм, керуючись власною системою цінностей.

Визначальним чинником оцінки сформованості мотивації професійного здоров'я, на нашу думку, має стати виявлення духовності. Духовність виявляється через індивідуальну вираженість в системі мотивів особистості двох фундаментальних потреб: пізнання й соціальної реалізації; вона характеризується позитивним ставленням до навколишнього середовища, турботою, увагою до людей, готовністю завжди прийти на допомогу. Об'єктивна користь духовної професійної діяльності діалектично пов'язується з їх суб'єктивною безкорисливістю, де найвищим задоволенням є пізнання та перетворення навколишнього світу з користю для навколишнього середовища.

Результати дослідження

За результатами констатувального експерименту в 44% КГ і 43% ЕГ спостерігалася відсутність стійкої мотивації професійного здоров'я (репродуктивний рівень). Своє небажання вести здоровий спосіб життя представники вибірки мотивували нестачею матеріальних коштів (38% КГ, 37% ЕГ), тим, що в молодому віці не варто перейматися проблемами ЗСЖ (22% КГ, 20% ЕГ), що почнуть вести ЗСЖ, коли відчують негативні наслідки власного способу життя (14% КГ, 16% ЕГ), що ЗСЖ не змінить життя на краще (13% КГ, 14% ЕГ), ЗСЖ нічого не гарантує, все залежить від генетики (13% КГ, 13% ЕГ).

44% КГ і 44% ЕГ зазначили, що намагаються дотримуватися норм здорового способу життя, але не завжди виходить (репродуктивно-діяльнісний рівень). Вони мотивували свій вибір завантаженістю побутовими справами (42% КГ, 43% ЕГ), власною неорганізованістю (18% КГ, 19% ЕГ), тим, що відчувають брак знань про методи і технології збереження та зміцнення здоров'я (17% КГ, 17% ЕГ), реалізацією життєвої цілі, шлях до якої унеможливлює ЗСЖ (12% КГ, 11% ЕГ), зайнятістю, великими навантаженнями в навчанні (11% КГ, 10% ЕГ).

У 10% КГ і 10% ЕГ мотивація професійного здоров'я була наявна, але спрямована на задоволення індивідуальних потреб (продуктивно-діяльнісний рівень): завдяки ЗСЖ можна гарно виглядати, мати струнку фігуру, здорову шкіру, красиве волосся (53% КГ, 55% ЕГ), ЗСЖ сприяє сімейному благополуччю (18% КГ, 18% ЕГ), особа, що веде ЗСЖ несе менші матеріальні витрати в процесі життєдіяльності (18% КГ, 16% ЕГ), ЗСЖ є превентивним заходом витрат на лікування (10% КГ, 10% ЕГ). Ніхто з респондентів не відзначив, що ЗСЖ допомагає уникнути професійних захворювань і є передумовою успішної самореалізації та матеріального благополуччя.

І лише у 2% КГ і 3% ЕГ мотивація професійного здоров'я була спрямована на задоволення суспільних потреб (продуктивно-творчий рівень): ЗСЖ допомагає зберігати і підтримувати професійну працездатність (44% КГ, 67% ЕГ) , ЗСЖ уможливлює самоствердження в суспільстві (33% КГ, 33% ЕГ), ЗСЖ дає змогу зберігати професійне довголіття й інтелектуальну активність (22% КГ,% ЕГ). Жоден респондент не відзначив, що особа, яка веде ЗСЖ є моральним прикладом для інших; що ЗСЖ є необхідним компонентом духовного самовдосконалення; що особа, яка веде ЗСЖ, не здійснює негативного впливу на навколишнє середовище.

Як бачимо, діагностований рівень мотивації професійного здоров'я на етапі констатувального експерименту не відповідав професійним вимогам до формування висококваліфікованого фахівця, оскільки керівними мотивами професійної діяльності останнього має стати задоволення потреб суспільства, а не власних прагматичних інтересів.

У ході діагностування рівня мотивації професійного здоров'я після формувального експерименту вибір студентами найбільш важливих складових для підтримання здоров'я був таким: 100% КГ, 100% ЕГ назвали фізичну складову, 56% КГ, 98% ЕГ психічну і 44% КГ, 97% ЕГ духовну складові. Це свідчить про те, що в процесі формувального експерименту в студентів суттєво підвищився рівень мотивації професійного здоров'я: вони усвідомили, що фізична, духовна та психічна складові є рівноцінними для здорового способу життя.

Виявлення рівня мотивації професійного здоров'я представників вибірки показало, що в порівнянні з констатуючим експериментом збільшився відсоток студентів з продуктивно-діяльнісним (з 10% до 42% КГ, з 10% до 55% ЕГ) та продуктивно-творчим (з 2% до 11% КГ, з 3% до 23% ЕГ) рівнями мотивації за рахунок зменшення репродуктивного (з 44% до 10% КГ, з 43% до 3% ЕГ) та репродуктивно-діяльнісного рівнів (з 44% до 37% КГ, з 44% до 19% ЕГ).

Зазначимо, що після проведення формувального експерименту в студентів змінилася мотивація до дотримання та недотримання здорового способу життя. Якщо на констатувальному етапі дослідження основними мотивами недотримання здорового способу життя були «нерозуміння», «неорганізованість», «небажання», то після формувального експерименту вони змінилися на «навантаження в навчанні» та «необхідність працювати, щоб заробити кошти на навчання». На жаль, реалії сьогодення не відмежують сучасне студентство від матеріальних питань. Зважаючи на це, недотримання ЗСЖ, мотивоване необхідністю працювати, щоб заробити кошти на навчання, будемо вважати вимушеною обставиною, а не показником несформованої самосвідомості. Основна частина студентів почала дотримуватися здорового способу життя (52% КГ і 78% ЕГ). Свій вибір в основному студенти пояснювали бажанням уникнути професійних захворювань, самореалізуватися в суспільстві, здобути матеріальне благополуччя, духовно самовдосконалитися, принести користь суспільству.

Кількісний аналіз результатів дослідження свідчить про якісну перевагу експериментальної моделі педагогічних умов формування мотивації професійного здоров'я, оскільки виграш репродуктивного рівня в представників експериментальної групи становить 6%, репродуктивно- діяльнісного рівня 18%, продуктивно-діяльнісного рівня 13%, а продуктивно- творчого - 12%.

Висновки

Отже, педагогічними умовами ефективного формування мотивації професійного здоров'я є комплекс організаційно-педагогічних, морально-екологічних, психолого-педагогічних та пошуково-дослідницьких засобів. Реалізація зазначених педагогічних умов дозволить розвинути світоглядні переконання майбутніх спеціалістів, які передбачають усвідомлення таких аспектів: необхідності формування професійного здоров'я; важливості ціннісного ставлення до природи; важливості здорового способу життя; власної відповідальності за збереження цілісності екосистеми; власної відповідальності за збереження життя та здоров'я людей; соціальної цінності духовного здоров'я поряд із фізичним та психічним; важливості професійної компетентності в галузі безпеки життєдіяльності для успішної самореалізації в суспільстві.

Наше дослідження не вичерпує проблеми формування мотивації професійного здоров'я. Подальших наукових пошуків потребують теоретичні і методичні засади формування мотивації професійного здоров'я майбутніх спеціалістів у процесі вивчення дисциплін професійного спрямування та в майбутній професійній діяльності.

Література

1. Грибан Г.П. Модернізація сучасної методичної системи фізичного виховання студентів аграрних університетів / Г.П Грибан // Педагогіка, психологія та медико- біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2012. - № 9. - С. 37.

2. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям / С.У. Гончаренко. - К.; Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. - 278 с.

3. Волошко Л. Формування навчальної мотивації як умова академічної успішності студентів / Л. Волошко // Матеріали ХХХХІ науково-методичної конференції «Організаційно-методичне забезпечення самостійної роботи студентів: стан, проблеми, перспективи» (4-5 квітня 2010 року). - Полтава: ПДАА, 2010. - С. 142-144.

4. Хлєбнікова Т.М. Ділова гра, як метод активного навчання педагога: навч. метод. посіб. для викл., слухачів / Т.М. Хлєбнікова. - Х.: Основа, 2005. - 80 с.

References

1. Hryban, H.P. (2011). Modernizatsiia suchasnoi metodychnoi systemy fizychnoho vykhovannia studentiv ahrarnykh universytetiv [Modernization of the modern methodical system of physical education of students of agricultural universities]. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu - Pedagogy, psychology and medical and biological problems of physical education and sports, 9, 37 [in Ukrainian].

2. Honcharenko S.U. Pedahohichni doslidzhennia: metodolohichni porady molodym naukovtsiam [Pedagogical research: methodological advice for young scientists]. Kyiv: Vinnytsia: LLC "Vinnytsia"[in Ukrainian].

3. Voloshko L. (2010). Formuvannia navchalnoi motyvatsii yak umova akademichnoi uspishnosti studentiv [The formation of educational motivation as a condition for academic success of students]. Materialy ХХХХІ naukovo-metodychnoi konferentsii «Orhanizatsiino-metodychne zabezpechennia samostiinoi roboty studentiv: stan, problemy, perspektyvy» - Materials of the ХХХХІ scientific and methodical conference "Organizational and methodical support of students' independent work: state, problems, prospects". (pp. 142-144). Poltava: PDAA [in Ukrainian].

4. Khlebnikova T.M. (2005). Dilova hra, yak metod aktyvnoho navchannia pedahoha: navch. metod. posib. dlia vykl., slukhachiv [Business game as a method of active teacher training: training. method. manual for students]. Kharkiv: Bason[in Ukrainian].

Размещено на allbest.ru