Потенціал концепції трансформаційного лідерства у процесі професійної підготовки офіцерських кадрів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Потенціал концепції трансформаційного лідерства у процесі професійної підготовки офіцерських кадрів

Павленко Олег Анатолійович кандидат педагогічних наук, начальник кафедри загальновійськових дисциплін, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації, м. Київ

Анотація

У статті розглянуто особливості професійної підготовки особового складу збройних сил Фінляндії щодо формування їх лідерських якостей у процесі професійної підготовки. Виявлено, що формування цих якостей базується на концепції трансформаційного лідерства та відповідної моделі, яка є основою для формування змісту програми розвитку лідерських якостей військових фахівців. Така підготовка у збройних сил Фінляндії відбувається протягом усієї кар'єри військовослужбовця, починаючи від курсу базової підготовки військовослужбовців строкової служби, в процесі професійної підготовки майбутніх офіцерів та у подальшому, під час курсів підвищення кваліфікації. Фундамент для розвитку лідерської поведінки створюється шляхом побудови іміджу дієвого керівника беручи за приклад дії окремих командирів під час бойових дій за часів війни. Спостереження та аналіз реальних подій, отримані під час військових навчань, операцій з підтримки миру та досвіду війни, служать основою для моделювання курсів лідерства та побудови практичних вправ і розробки відповідних кейсів. Розвиток лідерської поведінки базується на повноцінному зворотному зв'язку. Залучення курсантів до проведення окремих частин навчальних занять з формування лідерських навичок поглиблює та розширює змістову складову їх підготовки. Отже, професійна підготовка особового складу ЗСУ, а саме формування їх лідерських якостей, потребує дослідження і впровадження кращих європейських та світових практик, що вимагає подальшого вивчення запропонованої тематики. лідерство збройний трансформаційний

Ключові слова: професійна підготовка, військовослужбовці, збройні сили, Фінляндія, концепція трансформаційного лідерства, лідерські якості.

Pavlenko Oleh Anatoliyovych Candidate of pedagogical sciences, chief of department generally military disciplines, Military institute of Telecommunications and Informatization in the name of Heroes Krut, Kyiv

THE POTENTIAL OF THE CONCEPT OF TRANSFORMATIONAL LEADERSHIP IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING OF OFFICER PERSONNEL

Abstract. The article considers the peculiarities of professional training of the personnel of the Finnish Armed Forces regarding formation of their leadership qualities. It is revealed that the formation of these qualities is based on the concept of transformational leadership and the corresponding model, which is the basis for the formation of the content of the program of development of leadership qualities of military specialists. This training in the Finnish Armed Forces takes place throughout the career of a serviceman, from the basic training course for conscripts, in the training of future officers and later, during advanced training courses. The foundation for the development of leadership behavior is created by building the image of an effective leader, following the example of the actions of military commanders during the war time. Observations and analysis of real events obtained during military exercises, peacekeeping operations and the experience of war are the basis for leadership courses modeling and construction of practical exercises and the development of relevant cases. Formation of leadership behavior is based on feedback received on continuous basis. Involvement of cadets in conducting certain parts of training sessions on formation of leadership skills deepens and expands the content of their training. Thus, the professional training of the personnel of the Armed Forces of Ukraine, namely the formation of their leadership qualities, requires research and implementation of best European and world practices, which requires further study of the proposed topics.

Keywords: professional training, servicemen, armed forces, Finland, leadership qualities.

Постановка проблеми. Нині особливої актуальності набуло питання впровадження в освітній процес вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ) України досвіду Операції об'єднаних сил на Сході нашої держави. Відповідно, заслуговує на увагу досвід країн, що опинившись у стані війни, були вимушені швидко та ефективно трансформувати систему професійної підготовки військовослужбовців до потреб часу. Тому варто розглянути досвід Фінляндії, становлення та розвиток збройних сил якої почався лише з проголошенням її незалежності у 1917 році. Однак, країна стикнулася спочатку з громадянською, а згодом радянсько-фінською війнами, що вимагало негайного створення як власного війська, так і ефективної системи підготовки особового складу збройних сил [6]. Відповідно, необхідним вбачаємо узагальнення інноваційних ідей щодо організації формування лідерських якостей особового складу збройних сил Фінляндії для подальшої адаптації системи професійної підготовки персоналу Збройних сил України (ЗСУ) до стандартів передових країн світу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі питання професійної підготовки військових фахівців досліджувало багато вітчизняних учених: Ю. Приходько, В. Ягупов, О. Кравченко. Питання розвитку управлінських умінь фахівців висвітлено у дослідженнях: В. Андрущенка, І. Зязюна,

В. Лугового, Н. Протасової. Вивчення питань формування лідерських якостей військових фахівців на основі іноземного досвіду проводили також учені: А. Балендр, Л. Белан, М. Петруфова, Д. Льюіс, М. Пентінен. Проте, питання впровадження закордонного досвіду щодо формування лідерських якостей військових фахівців у відомчих закладах освіти ЗСУ на основі передових ідей збройних сил Фінляндії ще не досліджувалось.

Мета статті - проаналізувати особливості формування лідерських якостей особового складу відповідно до ідей концепції трансформаційного лідерства для впровадження передового досвіду у ВВНЗ ЗСУ.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні збройні сили Фінляндії (ЗСФ), або Сили Оборони Фінляндії (англ. Defence Forces of Finland) включають сухопутні війська, військово-морський флот і військово-повітряні сили. Прикордонні війська Фінляндії підпорядковані Міністерству внутрішніх справ Фінляндії. Сухопутні війська Фінляндії регіонально поділені на три оперативні командування - Північне, Східне та Західне. Організаційно структура військова-морських сил Фінляндії представлена: головним штабом, двома оперативними командуваннями, бригадою морської піхоти, військово- морським коледжем та науково-дослідним центром. Особовий склад збройних сил Фінляндії формується за рахунок призовників. Призов поширюється на молодих людей із 18 років. Термін служби - 6 місяців. Якщо кандидат обирає альтернативну службу, строк служби збільшується до 1 року. Кількість кадрового складу збройних сил Фінляндії - близько 8,7 тисяч осіб. З 1995 року у фінській армії можуть служити добровольцями жінки. У разі потреби, держава може мобілізувати 350 тисяч резервістів [10].

Підготовка військовослужбовців різних категорій збройних сил Фінляндії здійснюється поетапно. Так, базова підготовка фахівців нижчої ланки (рядових) починається з першого етапу тривалістю 18 тижнів; після цього - 3 місяці практичного стажування в підрозділах збройних сил. Другий етап - практична фахова підготовка, яка триває 13 тижнів. Після проходження базової підготовки, через 5-6 років обов'язковим є проходження курсів підвищення кваліфікації. Кожний курс не повторює попередній та є вступним заліком для присвоювання унтер-офіцерського звання, у подальшому - отримання офіцерського звання та призначення на офіцерську посаду. Термін навчання - 8 тижнів. Зокрема, як було з'ясовано, існують різні курси підвищення кваліфікації, терміном від 3 діб до 3 тижнів [3].

Щодо підготовки офіцерів вищої ланки, її організовано в рамках офіцерських курсів при Генеральному штабі збройних сил Фінляндії. Термін підготовки - 60 тижнів. Фахівці, які пройшли цю підготовку, можуть обіймати вищі керівні посади. Проходження курсів підвищення кваліфікації є обов'язковим для призначення на вищі офіцерські посади. Під час організації таких курсів кожен фахівець самостійно визначає їх необхідність з урахуванням набуття необхідної кваліфікації для просування по службі. Крім того, як було з'ясовано, на постійній основі проводиться підготовка резервістів із терміном підготовки 1 рік [4].

Особлива увага у процесі професійної підготовки військових фахівців збройних сил Фінляндії приділяється формуванню їх лідерських якостей. Так, фінський дослідник В. Ніссінен підкреслює, що ідеологія підготовки керівників фінських збройних сил передбачає, що лідер повинен бути "продуктивним" менеджером і ефективно керувати своїми підлеглими. Безсумнівно, лідерство у військовому контексті відрізняється від цивільного у багатьох відношеннях. Так, наявність у військовій культурі спільних цінностей, таких як дисципліна, порядок і повага до ієрархії, забезпечують дотримання субординації [9]. Водночас у фінських збройних силах також заохочуються і групова згуртованість, розвиток якої передбачає спеціально розроблені заходи - тімбілдінг (англ. Team building), які передбачають формування єдиної, сильної та ефективної команди, члени якої вмотивовані на досягнення єдиної мети, на взаємодію, інтероперабельність, фасилітацію та співпрацю [1], а також формування довіри між особовим складом на рівні взводу. На думку фінських вчених, організаційна культура відрізняється навіть у різних родах військ через різне історичне походження, розмір організації та різні підходи до ролі в забезпеченні національної безпеки [7].

Лідерство в збройних силах Фінляндії відрізняють від управління. Загалом, різниця між ними полягає в тому, що управління зосереджено на процесах і людях, а лідерство, більшою мірою, зосереджено на особистості й соціальних аспектах. Відкритим залишається питання про те, наскільки ці два аспекти перетинаються. Учений Ван Сетерс підкреслює, що "менеджмент зосереджений більше на підтримці процесів і досягненні цілей. Водночас, фокус лідерства, навпаки, спрямований на внесення змін у діяльність як організації, так і окремих людей" [11].

У збройних силах Фінляндії формування лідерських якостей особового складу базується на концепції трансформаційного лідерства [???], відповідно до якої було розроблено Модель трансформаційного лідерства, яка є основою для формування змісту програми розвитку лідерських якостей військових фахівців ЗСФ. Так, трансформаційний стиль лідерства характеризується високим рівнем взаємодії з боку керівництва [12]. Лідери мотивують підлеглих і підвищують продуктивність і ефективність за рахунок комунікації й високої видимості. Цей стиль був запропонований М. Вебером ще у 1947 р., а потім дещо удосконалений Б. Бассом в 1981 р. Так, трансформаційне лідерство посилює мотивацію і продуктивність підлеглих за допомогою різних механізмів, таких як приклад для своїх послідовників, щоб надихати їх, розуміння переваг і недоліків послідовників [2]. Водночас трансакційне лідерство зосереджено на нагляді, роботі групи і організації. Вперше концепцію такого керівництва запропонував Д. Макгрегор Бернс у 1978 р. Цей стиль лідерства орієнтований на виконання конкретного завдання, і на основі результатів роботи лідер видає нагороди і покарання для мотивації членів команди. Коли порівнюються трансформаційний і трансакційний стилі, дослідники вважають, що трансформаційний підхід призводить до значних змін в житті людей і організацій [5].

Модель трансформаційного лідерства ЗСФ передбачає отримання інформації про рівень розвитку лідерських якостей військових фахівців через спеціально розроблений опитувальник лідерських якостей, за допомогою якого збирається інформація зворотного зв'язку. Це, окрім іншого, дозволило визначити структуру моделі, яка включає лише ті показники, які можна оцінити. Щодо можливих результатів зазначена модель включає три аспекти: ефективність, задоволеність і додаткові зусилля (Рис. 1). Така побудова моделі надає можливості військовослужбовцю оцінити причини і наслідки своєї лідерської поведінки в службово-бойовому середовищі.

Рис. 1. Модель трансформаційного лідерства збройних сил Фінляндії за V. Ишіпєп [9] в авторській модифікації.

Можливими результатами формування лідерських якостей за запропонованою моделлю визначено: групову згуртованість; взаємну довіру; впевненість у можливостях успіху під час бойових дій; морально-етичні аспекти.

Поведінка лідера моделюється за допомогою трьох аспектів, які включають трансформаційне лідерство, контролююче/коригуюче лідерство і пасивне лідерство. Основний вимір поведінки за принципом трансформаційного лідерства поділяється на чотири аспекти, а саме [9]: формування довіри та впевненості; надихаюча мотивація; інтелектуальна стимуляція; диференційований підхід.

Загалом, ця модель формування лідерських якостей персоналу дозволяє керівництву ЗСФ:

по-перше, зрозуміти напрямок трансформації збройних сил Фінляндії на сучасному етапі;

по-друге, створити передумови для ефективного управління змінами у збройних силах;

по-третє, набирати новий персонал як конкурентоспроможний роботодавець;

по-четверте, підвищувати позицію ЗСФ як важливої складової освітньої системи у фінському суспільстві;

по-п'яте, покращувати результати своєї діяльності в мирний час і розбудовувати військову культуру Фінляндії на основі прогресивних ідей та процедур формування лідерських якостей.

Проте, всі переваги або можливі результати, перераховані вище, є похідними результатами. Основним завданням ЗСФ є, перш за все, захист держави та її громадян у будь-яких ситуаціях, при цьому військова культура, побудована на фундаменті трансформаційного лідерства, розглядається як основний чинник посилення довіри до військовослужбовців. У разі війни для країни з досить невеликої за кількістю громадян важливо мати лідерів, які здатні поєднати основні цінності та волю народу як а основи тотальної оборони.

У збройних силах Фінляндії визнають важливість організації професійної підготовки щодо розвитку лідерських якостей. На додаток до управління стресом, військові лідери повинні вміти обробляти великі обсяги інформації, починаючи від психологічного стану своїх підлеглих і закінчуючи постійно мінливим полем бою. Зміна бойової обстановки від окопної війни до багатошарової асиметричної війни підкреслює необхідність у винахідливих і кмітливих лідерах [8].

До виконання обов'язків керівної ланки важливо залучати особовий склад якомога раніше. Оскільки мінімальний вік для проходження військової служби відповідно до закону "Про призов на військову службу" становить 18 років, у збройних силах Фінляндії забезпечено можливість для розвитку лідерських і управлінських якостей у такому віці. Особовий склад, який підлягає підготовці як військових керівників, набирається з осіб, які пройшли лідерську підготовку під час строкової служби. Таким чином, лідерська підготовка військовозобов'язаних створює систематичний фундамент для продовження навчання та розвитку лідерських навичок. Оскільки програма підготовки командирів та військових інструкторів однакова в усіх службах і родах військ, базова підготовка керівників військових підрозділів починається з приблизно однакового початкового рівня [10].

В армії Фінляндії керівні обов'язки розподіляють між різними категоріями військовослужбовців, щоб пом'якшити наслідки, викликані можливими втратами. На додаток до децентралізації керівництва, така ротація сприяє більш високому рівню взаємодії між окремими фахівцями та підрозділами, оскільки вони краще усвідомлюють обов'язки своїх колег. Програма базової підготовки особового складу побудована на базових положеннях, таких на приклад, що у кожного військовослужбовця має бути досвід виконання обов'язків як керівника так і досвід перебування під чужим керівництвом, а також, що найважливіший досвід, інформація отримана за допомогою зворотного зв'язку та плани професійного розвитку закладаються в основу лідерського портфоліо військовослужбовця. Ці вихідні положення створюють основу для різноманітного застосування методів підготовки лідерів у базовій підготовці керівників військових підрозділів.

Офіцерів запасу для збройних сил Фінляндії готують в першу чергу для того, щоб вони виконували функції командирів взводів. Основні функції таких командирів включають як управління ресурсами (боєприпаси і матеріали для технічного обслуговування), так і управління особовим складом. Командири проходять підготовку за чотирма основними аспектами, які формують передумови для успішного керування підлеглими. Ці чотири аспекти є фізичними, психологічними, соціальними та етичними. Підготовка спрямована на те, щоб командири могли забезпечити найкращі умови для виконання завдань службово-бойової діяльності як для себе, так і для солдатів, які перебувають під їх командуванням, у всіх згаданих аспектах. Сержанти та офіцери чергуються ролями у підрозділі, щоб сприяти професійному розвитку особового складу, особливо під час участі у курсах перепідготовки сержантів та офіцерів.

Підготовка з формування лідерських якостей розпочинається з глибокого опрацювання власного досвіду, набутого під час військової служби.

Військовослужбовці також об'єднуються в невеликі групи, та аналізують досвід лідерства, отриманий під час проходження військової служби, роблять відповідні висновки. Отримані результати заносяться у лідерські портфоліо військовослужбовців, які є основою для того, щоб викладачі військових навчальних закладів та керівники курсів підвищення кваліфікації могли ознайомитися зі своїми курсантами та їхнім досвідом, починаючи з першого обговорення. Згуртованість та продуктивність малих груп підтримується під час навчання, надається підтримка студентам в інтерпретації та оцінці зворотного зв'язку, отриманого під час курсу. Залучення курсантів до проведення окремих частин навчальних занять з формування лідерських навичок поглиблює та розширює змістову складову їх професійної підготовки.

Фундамент для розвитку лідерської поведінки створюється шляхом побудови іміджу дієвого керівника беручи за приклад дії окремих командирів під час бойових дій за часів війни. Спостереження та аналіз реальних подій, отримані під час військових навчань, операцій з підтримки миру та досвіду війни, служать основою для курсів моделювання лідерства та побудови практичних вправ і розробки відповідних кейсів.

Професійне зростання військового лідера в збройних силах Фінляндії заохочується також і через організацію зворотного зв'язку з кожним військовослужбовцем. Оскільки базова підготовка керівників - це час формування і як особистості, кожен викладач або інструктор у військових навчальних закладах повинен брати на себе відповідальність як лідер, а не лише як експерт. У процесі зворотного зв'язку та оцінювання запрошуються зовнішні експерти та використовуються можливості обміну курсантами між військовими коледжами.

Провідним принципом у навчанні є те, що під час масштабних польових навчань увагу зосереджено на якості навчання шляхом максимально ефективного використання системи зворотного зв'язку. Це обумовлено тим, що в більшості випадків викладачі недостатньо добре знають усіх курсантів на курсах, де кількість учасників велика. Така практична підготовка є важливим проміжним етапом у розвитку лідерської поведінки. Після завершення цього етапу курсант отримує зворотний зв'язок за допомогою анкети розвитку лідерських якостей. Командир роти надає письмову характеристику курсанта, яка базується на досягнутих результатах його навчання. Коли навчальний курс проходить у ВВНЗ курсанти аналізують свої відгуки, порівнюючи рівень розвитку своїх лідерських якостей протягом усього терміну навчання. Проте, у міру того, як змінюються обов'язки та рівень лідерства, змінюються й критерії оцінки. Тобто, від військового керівника, який отримав базову підготовку, очікують більше, ніж від командира строкової служби. Після фази аналізу зворотного зв'язку організовується обговорення планів особистого розвитку військовослужбовців як з безпосереднім керівником, так і в складі усього підрозділу (навчальної групи). Після обговорення курсанти вносять зміни у свої плани розвитку.

Військові керівники підрозділів збройних сил Фінляндії збираються для підвищення кваліфікації з дуже різних місць служби, незалежно від рівня професійної підготовки. З точки зору підготовки лідерів, цю різноманітність досвіду важливо використовувати під час різних курсів з метою розвитку лідерської поведінки. Через застосування різних методів навчання лідерству, учасники курсів активно діляться досвідом з колегами. Так, військові керівники, які прибувають на підвищення кваліфікації до ВВНЗ, забезпечують надання зворотного зв'язку для впровадження в освітній процес військового навчального закладу.

Під час навчання у магістратурі, формування лідерської поведінки офіцерів знову починається з аналізу цього зворотного зв'язку. Аналіз завершується складанням плану розвитку. У магістратурі оцінка колегами та викладачами системи зворотного зв'язку використовується за тими ж принципами, що й на попередніх етапах. Робота в групах та виконання різноманітних завдань під час розв'язання різного роду симуляційних вправ на відтворення службово-бойової діяльності підрозділу надають кращі можливості для достовірного оцінювання. Оскільки етап підвищення кваліфікації включає відносно небагато фактичних керівних завдань, потенціал військового лідера особливо виявляється під час експертної оцінки. Продовжуючи формування лідерських якостей в магістратурі відбувається зміщення акцентів у бік розвитку концептуального мислення. Управління змінами, наприклад, розглядається як зв'язок між розвитком поведінки лідера та лідерством на стратегічному рівні.

Оскільки етап підвищення кваліфікації спрямований на створення людського потенціалу, необхідного для довгострокового розвитку сил оборони Фінляндії, управління змінами використовується як важливий організаційний інструмент для розвитку культури управління в ЗСФ. Отже, розвиток лідерських якостей особового складу є важливим інструментом керівництва, а також ефективним засобом розвитку лідерської поведінки військових фахівців для ефективного виконання завдань командування.

Висновки

Особлива увага у процесі професійної підготовки військових фахівців збройних сил Фінляндії приділяється формуванню їх лідерських якостей. Формування цих якостей базується на концепції трансформаційного лідерства та відповідної моделі, яка є основою для формування змісту програми розвитку лідерських якостей військових фахівців. Така підготовка у збройних силах Фінляндії відбувається протягом усієї кар'єри, починаючи від курсу базової підготовки військовослужбовців строкової служби, в процесі професійної підготовки майбутніх офіцерів та у подальшому, під час курсів підвищення кваліфікації. Фундамент для розвитку лідерської поведінки створюється шляхом побудови іміджу дієвого керівника беручи за приклад дії окремих командирів під час бойових дій за часів війни. Спостереження та аналіз реальних подій, отримані під час військових навчань, операцій з підтримки миру та досвіду війни, служать основою для курсів моделювання лідерства та побудови практичних вправ і розробки відповідних кейсів. Розвиток лідерської поведінки базується на повноцінному зворотному зв'язку. Залучення курсантів до проведення окремих частин навчальних занять з формування лідерських навичок поглиблює та розширює змістову складову їх підготовки. Таким чином професійна підготовка особового складу ЗСУ, а саме формування їх лідерських якостей, потребує дослідження і впровадження кращих європейських та світових практик, що вимагає подальшого вивчення запропонованої тематики.

Література

1. Авдеев В. Управление персоналом: технология формирования команды: Учеб. пособие. М. : Финансы и статистика, 2002. C. 544.

2. Басс Б. (1990). Від трансакційного до процесу трансформації лідерства: навчитися ділитися баченням. Організаційна динаміка, № 8, 19-31.

3. Балендр А. Професійна підготовка фахівців з охорони кордону в країнах Європейського Союзу: теорія і практика: монографія. Нац. акад. Держ. прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. Хмельницький: НАДПСУ, 2020. 503 с.

4. Балендр А.В. (2013). Особливості системи відбору та підготовки персоналу різних ланок Прикордонної охорони Фінляндії. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Сер.: Педагогічні та психологічні науки, (3), 7-16.

5. Каламан О., Пурцхванідзе О. (2021). Трансформаційне лідерство: оптимальний стиль роботи команди в публічній сфері, Державне управління. Інвестиції: практика та досвід, № 1, 109-114.

6. Пашкова О. (2016). Система військових навчальних закладів Фінляндії на початку ХХ століття. Військова Освіта. 2 (34), 171-175.

7. Hutchison P. (2013). Leadership as an ideograph: a rhetorical analysis of military leadership training material. Journal of leadership studies, 7 (3), 24-37.

8. Laurence J. (2011). Military Leadership and the Complexity of Combat and Culture. Military Psychology, 23 (5), 489-501.

9. Nissinen V. (2001). Military Leadership Training, development of Leadership Bahavior in the Finnish Defence Forces. ISBN 951-25-1219-X, Research Report nro 18.

10. The Finnish Defence Forces. URL: https://puolustusvoimat.fi/en/about-us (дата звернення: 10.12.2021).

11. Van Seters D., Field R. (1990). The Evolution of Leadership Theory. Journal of Organizational Change Management, 3(3), 29-45.

12. Soroka O., Kalaur S., & Balendr A. (2020). Monitoring of corporate culture formation of specialists of social institutions. Postmodern Openings, 11 (1Sup1), 218-233.

13. References:

14. Avdeev, V. (2002). Upravlenyepersonalom: tekhnolohyya formyrovanyya komandy [Personnel management: team building technology: Textbook]. M.: Finance and Statistics. 544. [in Russian].