Методика розподілу сил між елементами оперативного шикування зведеного загону Міністерства внутрішніх справ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика розподілу сил між елементами оперативного шикування зведеного загону Міністерства внутрішніх справ

Євсєєв Вадим

доцент, кандидат військових наук,

Панченко Віталій

доцент, кандидат військових наук,

Запара Олександр

Анотація

міністерство внутрішніх справ управління цивільний захист

В статті обґрунтована актуальність обраного напряму дослідження, яка полягає у існуванні невідповідності між потребою у проведенні розподілу сил між елементами оперативного шикування зведеного загону Міністерства внутрішніх справ та недосконалістю науково-методичного апарату, який би дозволив зробити це достатньо обґрунтовано. Визначено, що одним із шляхів подолання вказаної невідповідності є розроблення інструменту механізму державного управління силами цивільного захисту у вигляді методики розподілу сил між елементами оперативного шикування зведеного загону Міністерства внутрішніх справ, який створюється для участі у ліквідації наслідків епідемії (пандемії). Авторами підкреслено, що зазначена методика має дозволяти проводити розподіл сил між елементами оперативного шикування зведеного загону на основі визначення важливості, терміновості та пріоритетності виконання поставлених завдань. В роботі проведений аналіз останніх досліджень і публікацій за тематикою дослідження. Результати проведеного аналізу дозволяють стверджувати, що існуючий науково- методичний апарат міг бути корисним для вирішення часткових завдань дослідження, утім не давав цілковитої можливості щодо розподілу сил між елементами оперативного шикування зведеного загону Міністерства внутрішніх справ на основі важливості, терміновості та пріоритетності виконання поставлених завдань. Зазначено, що при проведенні дослідження були використані наступні методи дослідження: вивчення літератури та документів, аналіз, узагальнення, прогнозування, вивчення та узагальнення досвіду, метод (матриця) Ейзенхауера, метод експертних оцінок, метод апріорного ранжирування, метод (коефіцієнт конкордації) Кендалла, багатокритеріальна оптимізація. В статті представлена блок-схема методики розподілу сил між елементами оперативного шикування зведеного загону Міністерства внутрішніх справ, який створюється для участі у ліквідації наслідків епідемії (пандемії), і наведені приклади розподілу завдань за категоріями на основі важливості та терміновості їх виконання, а також ранжирування зазначених завдань за пріоритетністю виконання.

Ключові слова: методика, оперативне шикування, зведений загін, Національна поліція, Національна гвардія України, Міністерство внутрішніх справ, ліквідація, епідемія, пандемія.

THE METHODOLOGY FOR ALLOCATION OF FORCES BETWEEN THE OPERATIONAL ORDER'S ELEMENTS OF THE CONSOLIDATED SQUAD OF THE INTERIOR MINISTRY, WHICH IS CREATING FOR THE PARTICIPATION IN ELIMINATING THE EPIDEMIC (THE PANDEMIC)

Постановка проблеми

Відомо, що з метою забезпечення конституційного права кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров'я оточуюче середовище, на складові сектору безпеки держави, в тому числі й на Національну поліцію (далі-НП) та Національну гвардію України (далі - НГУ), покладене завдання щодо надання допомоги органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (далі - НС) природнього характеру, включаючи масових інфекційних захворювань громадян, тобто виникнення епідемій та пандемій [1].

У сучасній історії нашої держави наявні випадки залучення сил НП та НГУ до виконання вище зазначеного завдання, в тому числі й в межах участі у забезпеченні карантину та проведенні протиепідемічних заходів, що були запроваджені у зв'язку із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом8ЛЯ8-Соу-2 [2].

Часткові завдання, що виконувалися в межах участі у вказаних заходах, їх обсяг і способи виконання, кількість необхідних сил визначалися завчасно при розробленні відповідних планів [3, с. 106].

У той же час, необхідно пригадати історію виникнення та подальшого розповсюдження COVID-19. Спалах захворювання розпочався у грудні 2019 року у місті Ухань провінції Хубей Китайської Народної Республіки (далі - КНР). Згодом вказана хвороба стрімко поширилась майже по всьому світові та у березні 2020 року була визнана Всесвітньою організацією охорони здоров'я пандемією [2, с. 106].

З метою недопущення подальшого поширення небезпечної інфекційної хвороби COVID-19 владою КНР були прийняті безпрецедентні за своїм масштабом відомі карантинні заходи. До участі у проведенні зазначених заходів були залучені значні за чисельністю сили поліції та Народної озброєної міліції (військове формування з правоохоронними функціями, споріднене за своїм призначенням з НГУ). В окремих випадках, на думку авторів, діяльність зазначених формувань у визначених умовах набувала оперативного масштабу. Звісно, для координації дій даних формувань виникла необхідність у створенні тимчасової організаційно-функціональної структури, яка виконувала б поставлені завдання за загальним замислом та під єдиним керівництвом [4, с. 29].

З огляду на вище вказане, з урахуванням прискорення в даний час темпів подальшого поширення хвороби територією України, не можна виключати того, що в майбутньому може виникнути необхідність у впровадженні „жорстких” карантинних заходів, починаючи від суцільного блокування великих за площею та чисельністю населення населених пунктів і територій, посилення охорони громадського порядку у карантинних населених пунктах тощо, як, наприклад, це було зроблено владою КНР на початку спалаху COVID-19 в місті Ухань [3, с. 106].

Результати проведеного нами аналізу досвіду [3, с. 107] виконання НП та НГУ, як складовими сил цивільного захисту (далі - ЦЗ) єдиної державної системи ЦЗ, завдань щодо участі у забезпеченні карантину та проведенні протиепідемічних заходів, дозволяють стверджувати, що при введені „жорстких режимів” проведення зазначених заходів обсяг завдань, які будуть виконуватися, може збільшуватися. Крім того, можуть ставитися додаткові завдання, виконання яких не було передбачене відповідними планами. Все це може потребувати збільшення чисельності сил, що залучаються до їх виконання, а в окремих випадках можливо й створення зведених загонів (далі - ЗЗ). Під ЗЗ автори розуміють тимчасово створену організаційно- функціональну структуру, що формується з числа співробітників НП та військовослужбовців НГУ для участі у ліквідації наслідків виникнення епідемій та пандемій, і виконує поставленні завдання за загальним замислом та під єдиним керівництвом.

У такому випадку, цілком ймовірно, може виникнути ситуація, коли чисельність сил, що планувалось залучити до виконання завдань у визначених умовах (наявних сил), не збігається з чисельністю сил, які необхідні для виконання поставлених завдань з урахування збільшення їх обсягів і постановкою додаткових, не передбачених існуючими планами.

Звичайно керівник постає перед необхідністю зменшення (пропорційного чи непропорційного) чисельності сил структурних елементів оперативного шикування ЗЗ. Безперечно, відповідне зменшення чисельності сил зазначених елементів буде певним чином впливати на результати виконання поставлених завдань.

Результати проведеного аналізу наукової та спеціальної літератури дозволяють стверджувати, що на даний час, нажаль, відсутні конкретні рекомендації щодо дій керівника у подібних обставинах і для вирішення зазначених завдань керівники застосовують евристичний підхід, що обумовлено недосконалістю існуючого науково-методичного апарату.

Виникає невідповідність між потребою у проведенні розподілу сил між елементами оперативного шикування ЗЗ та недосконалістю науково-методичного апарату, який би дозволив зробити це достатньо обґрунтовано.

Одним із шляхів подолання вказаної невідповідності є розроблення інструменту механізму державного управління силами ЦЗ у вигляді методики розподілу сил між елементами оперативного шикування ЗЗ Міністерства внутрішніх справ (далі - МВС), який створюється для участі у ліквідації наслідків епідемії (пандемії). На думку авторів, розподіл сил між зазначеними елементами ЗЗ у визначених умовах може проводитись на основі визначення важливості, терміновості та пріоритетності виконання поставлених завдань.

Отже, зазначені обставини свідчать на користь актуальності теми наукової статті, і визначають необхідність вирішення важливого для теорії і практики службово-бойового діяльності сил НП та НГУ наукового завдання - розроблення вище зазначеної методики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В наукових статтях [5; 6] обґрунтовані можливі завдання, їх зміст, склад, форми службово-бойової діяльності, способи дій, види та чисельність нарядів (підрозділів, груп) угрупування сил НГУ при участі у реагуванні на виникнення епідемій та епізоотій. В цілому, зазначені у цих роботах можливі завдання, їх зміст, склад, форми службово-бойової діяльності, способи дій, види та чисельність нарядів (підрозділів, груп) притаманні й зведеному загону МВС, який створюється для участі у ліквідації наслідків епідемії (пандемії).

У статті [6] представлені результати ранжирування факторів, що впливають на склад та чисельність угрупувань НГУ при участі у ліквідації наслідків НС природнього характеру.

Результати проведеного ранжирування дозволяють стверджувати, що одними з більш значущих факторів є: склад та чисельність підрозділів взаємодії; норми виділення особового складу; розмір району виникнення НС; завдання, що будуть виконуватися, та способи їх виконання.

Зазначені фактори, в цілому, тотожні факторам, що впливають на чисельність та побудову оперативного шикування ЗЗ при виконанні ним завдань у визначених умовах, в тому числі й при участі у ліквідації наслідків епідемії (пандемії). Крім того, в статті автором наведений порядок застосування методу апріорного ранжирування та методу (коефіцієнта конкордації) Кендалла, які можуть використовуватися для вирішення часткових задач дослідження.

У роботі [7] висвітлена математична модель, яка дозволяє знаходити раціональну чисельність ешелону ізоляції (групи блокування) району проведення ізоляційно-обмежувальних заходів при виникненні НС, а в науковій статті [9] представлена модель визначення необхідної чисельності особового складу для виконання завдань бойової служби з охорони важливих державних об'єктів. Дані моделі можуть використовуватися для розрахунку чисельності окремих елементів оперативного шикування зведеного загону Міністерства внутрішніх справ.

У науковій роботі [9] наведена методика розподілу обмежених сил та засобів між важливими державними об'єктами при їх охороні в особливий період. Сутність методики полягає у розподілі сил та засобів між об'єктами охорони за критерієм забезпечення максимально можливого ймовірнісного рівня захищеності одночасно всіх об'єктів охорони від моменту прийняття їх під охорону до моменту прибуття резерву військової частини на об'єкт для надання допомоги варті у разі спроби проникнення противника. Зазначена методика не дозволяє визначати черговість взяття об'єктів під охорону за будь-якими критеріями, в тому числі й за важливістю, терміновістю та пріоритетністю виконання поставлених завдань.

Автором [10] розкриті сутність та порядок застосування методу (матриці) Ейзенхауера. Зазначений метод дозволяє розподіляти задачі за їх важливістю та терміновістю, і цей метод також може застосовуватися для вирішення часткових завдань дослідження.

Таким чином, результати проведеного аналізу наукової літератури дозволяють стверджувати, що існуючий науково- методичний апарат може бути корисним для вирішення часткових завдань дослідження, утім, нажаль, не дає цілковитої можливості щодо розподілу сил між елементами оперативного шикування зведеного загону МВС на основі важливості, терміновості та пріоритетності виконання поставлених завдань, а відтак потребує удосконалення.

Методи дослідження. При проведенні дослідження авторами були використані наступні методи: вивчення літератури та документів, аналіз, узагальнення, прогнозування, вивчення та узагальнення досвіду, метод (матриця) Ейзенхауера, метод експертних оцінок, метод апріорного ранжування, метод (коефіцієнт конкордації) Кендалла, багатокритеріальна оптимізація.

Метою статті є розроблення методики розподілу сил між елементами оперативного шикування зведеного загону МВС, який створюється для участі у ліквідації наслідків епідемії (пандемії).

Виклад основного матеріалу

Зміст основних завдань, що можуть виконуватися силами Національної поліції та Національної гвардії України у визначених умовах, елементи оперативного шикування зведеного загону Міністерства внутрішніх справ, форми службово-бойової діяльності та способи дій зазначених елементів, види нарядів (підрозділів, груп), що можуть призначатися для виконання завдань в рамках участі у ліквідації наслідків епідемії (пандемії), наведені у табл. 1.

Таблиця 1 - Теоретичні основи застосування зведеного загону МВС

* складено авторами на основі джерел [5; 6];

** РК - район карантину;

*** ОГП - охорона громадського порядку

На рис. 1 представлена блок-схема методики розподілу сил між елементами оперативного шикування зведеного загону МВС, який створюється для участі у ліквідації наслідків епідемії (пандемії).

На першому етапі методики (блок 1 рис. 1) визначаються початкові данні:

кількість нарядів (підрозділів), що виконують завдання, окремо за кожним видом наряду (підрозділу) при виконанні кожного окремого завданням;

максимальна нормативна кількість особового складу у кожному виді наряду (підрозділу);

кількість змін нарядів (підрозділів), що виконують завдання, окремо за кожним видом наряду (підрозділу) при виконанні кожного окремого завданням.

На наступних етапах методики проводяться розрахунки чисельності сил елементів оперативного шикування ЗЗ, а саме: на другому етапі (блок 2 рис. 1) - розрахунок чисельності сил групи блокування;

на третьому етапі (блок 3 рис. 1) - розрахунок чисельності сил групи охорони;

на четвертому етапі (блок 4 рис. 1) - розрахунок чисельності сил групи супроводження;

на п'ятому етапі (блок 5 рис. 1) - розрахунок чисельності сил групи охорони громадського порядку;

на шостому етапі (блок 6 рис. 1) - розрахунок чисельності сил резерву;

на сьомому етапі (блок 7 рис. 1) - розрахунок чисельності сил групи управління та забезпечення.

Моделі розрахунку чисельності окремих елементів оперативного шикування відомі, широко висвітлені в науковій літературі, наприклад в [8; 9], тому в статті не розкриваються.

Далі на восьмому етапі (блок 8 рис. 1) розраховується загальна чисельність сил зведеного загону МВС

Рисунок 1 - Блок-схема методики розподілу сил між елементами оперативного шикування зведеного загону МВС, який створюється для участі у ліквідації наслідків епідемії (пандемії)*

* складено авторами

На дев'ятому етапі (блок 9 рис. 1) проводиться оцінювання отриманих результатів. Якщо виконується умова , де - наявна чисельність сил, з яких може бути сформований ЗЗ, то процес розподілу сил між елементами оперативного шикування ЗЗ закінчується та оформлюються пропозиції до замислу керівника загону.

У разі, коли зазначена вимога не виконується, тобто > , то переходимо до десятого етапу методики (блок 10 рис. 1), на якому проводиться розподіл завдань за категоріями та їх ранжирування за пріоритетністю виконання.

Розподіл завдання за категоріями проводиться з використанням методу (матриці) Ейзенхауера (рис. 2).

Рисунок 2 - Матриця Ейзенхауера*

* рисунок з джерела [12]

Метод (матриця) Ейзенхауера також достатньо висвітлений в науковій та спеціальній літературі, наприклад в [11]. Лише зазначимо, що першими виконуються термінові важливі завдання (віднесені експертами до категорії 1), потім не термінові важливі (віднесені експертами до категорії 2), далі термінові не важливі (віднесені експертами до категорії 3). Останніми виконуються не термінові, не важливі завдання (віднесені експертами до категорії 4).

Розподіл завдань за категоріями проводиться з використанням відомого та апробованого методу експертних оцінок. В табл. 2 подано результати розподілу завдань за визначеними категоріями. До експертного оцінювання були залучені науково-педагогічні працівники Національної академії НГУ, які мають приблизно однакові знання та досвід у сфері, що досліджується.

Таблиця 2 - Результати розподілу завдань за категоріями

* складено авторами на основі результатів проведених розрахунків

Далі з використанням методу апріорного ранжування проводиться ранжування завдань в середині категорій за пріоритетністю їх виконання. Оцінювання ступеня узгодженості думок експертів проводиться за допомогою методу (коефіцієнта конкордації) Кендалла. Обидва вище зазначені методи також апробовані, достатньо повно висвітлені у науковій літературі, наприклад в [7].

У табл. 3 наведені результати ранжирування завдань в середині категорій за пріоритетністю їх виконання.

Таблиця 3 - Результати ранжирування завдань

* складено авторами на основі результатів проведених розрахунків

Таблиця 4 - Узагальнені результати розподілу завдань за категоріями та їх ранжирування за пріоритетністю виконання*

* складено авторами на основі узагальнення результатів проведених розрахунків

У табл. 4 висвітлені узагальнені результати розподілу завдань за категоріями та їх ранжування за пріоритетністю виконання.

Наступним етапом є проведення уточнення початкових даних та повторні розрахунки. Уточнення початкових даних полягає у зменшенні нормативної чисельності нарядів (підрозділів, груп) з максимальної до мінімальної. При цьому, зменшення нормативної чисельності необхідно починати проводити з тих нарядів (підрозділів, груп), які призначаються для виконання завдання категорії 4, що має найнижчий рейтинг за пріоритетністю виконання, і далі за зростанням зазначеного рейтингу (від 4 до 1 категорії).

Висновки та напрями подальших досліджень

Напрямом подальшого дослідження є оцінювання можливостей підрозділів НП та НГУ щодо виконання завдань в рамках участі у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що пов'язана з COVID-19.

Список використаних джерел

1. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4

березня 2016 року «Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України»: Указ Президента України від 14.03.2016 № 92/2016. // База даних «Законодавство України» / ВР України. URL:https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/92/2016#Text (дата

звернення: 10.12.2020).

2. Про встановлення карантину та запровадження посилених

протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 : постанова Кабінету Міністрів України від22.06.2020№641.База даних «Законодавство

України»/Верховна Рада України. URL: https://cutt.ly/HjO5kKW (дата звернення: 10.12.2020).

3. Запара О. В., Євсєєв В. О. Підвищення обґрунтованості рішення керівника зведеного загону МВС, який створюється для виконання завдань щодо участі у ліквідації наслідків епідемії (пандемії), на розподіл сил між елементами оперативного шикування. Перспективні галузі наукових досліджень: динаміка та тренди: матеріали міжнародної студентської наукової конференції (Т.3), (м. Суми, 16 жовтня 2020 року). Суми: Молодіжна наукова ліга, 2020. С. 106 - 108.

4. Євсєєв В. О., Кулешов О. П., Пташка С. Д. Досвід іноземних держав у застосуванні військових формувань та правоохоронних органів при ліквідації наслідків окремих груп медико -біологічних надзвичайних ситуацій. Честь і закон. 2020. № 1 (72). С. 26 - 33

5. Євсєєв В. О. Обґрунтування завдань і складу угрупування сил Національної гвардії України при участі у реагуванні на виникнення епідемій та епізоотій. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2018. № 2 (31). С. 151 - 159.

6. Євсєєв В. О. Форми діяльності і способи дій угрупування сил Національної гвардії України при участі у реагуванні на виникнення епідемій та епізоотій. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки.2018. № 1 (75). С. 50 - 63.

7. Адамчук М. М., Бабков Ю. П., Колянда В. В., Кучерина С. Є. Результати ранжирування факторів, що впливають на склад та чисельність угрупувань Національної гвардії України, які створюються для виконання завдань із забезпечення громадської безпеки. Честь і закон. 2015. № 2 (53). С. 35 - 41.

8. Антонець В. В. Модель ешелону ізоляції району проведення аварійно-рятувальних робіт при реагуванні на надзвичайну ситуацію техногенного характеру. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. 2010. № 3 (25). С. 177 - 183.

9. Городнов В. П., Суконько С. М., Овчаренко В. В. Модель визначення необхідної чисельності особового складу для виконання завдань бойової служби з охорони важливих державних об'єктів. Честь і закон. 2017. № 2 (61). С. 34-42.

10. Євсєєв В. О. Методика розподілу обмежених сил та засобів між важливими державними об'єктами при їх охороні в особливий період. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. 2015. № 3. С. 128 - 131.

11. Гений А. Высокоэффективный тайм-менеджмент по Матрице Эйзенхауэра: бизнес-блокнот. М.: Издательство АСТ, 2016. 320 с.

12. Матриця Ейзенхауера. URL: http://www.management.com.ua/blog/3483 (дата звернення : 10.12.2020).

References

1. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 4

bereznia 2016 roku «Pro Kontseptsiiu rozvytku sektoru bezpeky i oborony Ukrainy»: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 14 bereznia 2016 roku № 92/2016 [About the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine from March 4, 2016 «About the Concept of Development of the Security and Defense Sector of Ukraine»: The President of Ukraine Decree dated March 14, 2016, № 92/2016]. (n.d.) zakon.rada.gov.ua.Retrievedfrom

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/ 2016#Text [in Ukrainian].

2. Pro vstanovlennia karantynu ta zaprovadzhennia posylenykh protyepidemichnykh zakhodiv na terytorii iz znachnym poshyrenniam hostroi respiratornoi khvoroby COVID-19, sprychynenoi koronavirusom SARS-CoV-2: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 22 lypnia 2020 r. № 641 [About Establishment of the Quarantine and Implementation of the Intensified Anti-epidemic Activity in the Territory with a Significant Spread of COVID-19 Acute Respiratory Infection Caused by the SARS- CoV-2 Coronavirus: The Cabinet of Ministers of Ukraine Resolution Dated July 22, 2020, № 641]. (n.d.) zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://cutt.ly/HjO5kKW [in Ukrainian].

3. Zapara, O. V.,& Yevsieiev, V. O. (2020). Pidvyshchenniao

bgruntovanosti rishennia kerivnyka zvedenoho zahonu MVS, yakyi stvoriuietsia dlia vykonannia zavdan shchodo uchasti u likvidatsii naslidkiv epidemii (pandemii), na rozpodil syl miz helementamy operatyvnoho shykuvannia [Increasing theValidity of the Decision of the Head of the Consolidated Squad of the Interior Ministry, That is Created to Carry Out the Tasks of the Participation in Eliminating of Consequences of the Epidemic (the Pandemic), on Allocation of Forces Between the Operational Order's Elements]. Proceedings from PHNDDT'20:Mizhnarodna studentska naukova konferentsiia

«Perspektyvni haluzi naukovykh doslidzhen: dynamika ta trendy» - The International Student Scientific Conference «Promising Areas of Scientific Research: Dynamics and Trends». Vol. 3, (pp. 106-108). Sumy: Molodizhna naukova liha. ISBN 978-617-7171-58-3. [in Ukrainian].

4. Yevsieiev, V. O., Kuleshov, A. P., & Ptashka S. D. (2020). Dosvid inozemnykh derzhav u zastosuvanni viiskovykh formuvan ta pravookhoronnykh orhaniv pry likvidatsii naslidkiv okremykh hrup medyko-biolohichnykh nadzvychainykh sytuatsii [Experience of Foreign Countries in the Application of Military Formations and Law Enforcement Agencies During the Liquidation of Aftermath of Certain Groups of Medical and Biological Emergencies]. Chest i zakon - Honor and Law, 1 (72), 26-33. ISSN 2078-7480.[in Ukrainian].

5. Yevsieiev, V. O. (2018). Obgruntuvannia zavdan i skladu uhrupuvannia

syl Natsionalnoi hvardii Ukrainy pry uchasti u reahuvanni na vynyknennia epidemii ta epizootii [Substantiation of the Missions and Structure of the Forces Formation of the National Guard of Ukraine During Participation in the Reacting to the Arising of Epidemics and Epizootics]. Nauka i tekhnika Povitrianykh Syl Zbroinykh Syl Ukrainy - Science and Technology of the Air Force of Ukraine,2 (31), 151-159.

[in Ukrainian].

6. Yevsieiev, V. O. (2018). Formy diialnosti i sposoby dii uhrupuvannia syl Natsionalnoi hvardii Ukrainy pry uchasti u reahuvanni na vynyknennia epidemii ta epizootii [Activity Forms and Actions Methods of the Forces Formation of the National Guard of Ukraine During Participation in the Reacting to the Arising of Epidemics and Epizootics]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: viiskovi ta tekhnichni nauky - Scientific Works of National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine. Series: Military and Technical sciences, 1 (75), 50-63. [in Ukrainian].

7. Adamchuk М. М., Babkov Yu. Р., Kolyanda V. V., & Kucherina S. Ye. (2015). Rezultaty ranzhyruvannia faktoriv, shcho vplyvaiut na sklad ta chyselnist uhrupuvan Natsionalnoi hvardii Ukrainy, yaki stvoriuiutsia dlia vykonannia zavdan iz zabezpechennia hromadskoi bezpeky [The Results of Ranking the Factors That Influencing on the Structure and Numbers of Formations of the National Guard of Ukraine, Which are Creating to Carry Out the Tasks to Ensure the Public Safety]. Chest i zakon - Honor and Law, 2 (53), 35-41. [in Ukrainian].

8. Antonets, V. V. (2010). Model eshelonu izoliatsii raionu provedennia avariino-riatuvalnykh robit pry reahuvanni na nadzvychainu sytuatsiiu tekhnohennoho kharakteru [The Model of Isolation Echelon of the Area of Emergency and Rescue Operations During Reacting to the Man-made Emergency]. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho universytetu Povitrianykh Syl - Scientific Works of Kharkiv Air Force University, 3 (25), 177-183. [in Ukrainian].

9. Gorodnov, V. P., Sukonko, S. М., & Ovcharenko, V.V. (2017). Model vyznachennia neobkhidnoi chyselnosti osobovoho skladu dlia vykonannia zavdan boiovoi sluzhby z okhorony vazhlyvykh derzhavnykh obiektiv [Model of Determining the Required Number of Personnel to Perform tasks of Combat Service on the Protection of Critical State Facilities]. Chest i zakon - Honor and Law, 2 (61), 34-42. ISSN 2078- 7480.[in Ukrainian].

10. Yevsieiev, V. O. (2015). Metodyka rozpodilu obmezhenykh syl ta zasobiv mizh vazhlyvymy derzhavnymy obiektamy pry yikh okhoroni v osoblyvyi period [Method of the Allocation of Limited Forces and Facilities among the Key Infrastructure during their Protection in a Special Period]. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho universytetu Povitrianykh Syl - Scientific Works of Kharkiv Air Force University, 3, 128-131. [in Ukrainian].

11. Geniy, A. (2016). Vyisokoeffektivnyiy taym-menedzhment po Matritse Eyzenhauera [Highly Effective time management by the Eisenhower Matrix].Moscow: Izdatelstvo AST [in Russian].

12. Matrytsia Eizenkhauera [Eisenhower Matrix]. Retrieved from http://www.management.com.ua/ blog/3483 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru