Система научных знаний в области служебно-боевой деятельности Национальной гвардии Украины

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система научных знаний в области служебно-боевой деятельности национальной гвардии Украины

А.В. Лавниченко, Ю.П. Бабков

Аннотация

Обобщена и систематизирована совокупность научных направлений и теорий, которые составляют основу теории служебно-боевой деятельности Национальной гвардии Украины. Определено место теории служебно-боевой деятельности Национальной гвардии Украины в системе научных знаний.

Ключевые слова: служебно-боевая деятельность, теория служебно-боевой деятельности, предмет исследования теории служебно-боевой деятельности, функции теории служебно-боевой деятельности, структура теории служебно-боевой деятельности.

Abstract

О. Lavnichenko, Yu. Babkov

SYSTEM OF SCIENTIFIC KNOWLEDGE IN THE FIELD OF SERVICE AND COMBAT ACTIVITY OF THE NATIONAL GUARD OF UKRAINE

The article summarizes and systematizes a set of scientific areas and theories that form the basis of the theory of service and combat activities of the National Guard of Ukraine.

Based on the status of the National Guard of Ukraine as a military formation with law enforcement functions, its compliance with the principles of law enforcement and martial arts is noted, and the main directions of its development are the system of national security of Ukraine and military science. Therefore, the basis of the theory of service and combat activities of the National Guard of Ukraine is the provisions of the theory of military science and the theory of science of national security of Ukraine, in particular the theory of military security, public safety, state security and state border security.

The place of the theory of service and combat activity of the National Guard of Ukraine in the system of scientific knowledge and the structure of such theory as a set of theories: scientific bases of theories, branch national security sciences, general theory of service and combat activity which includes theories: service and combat application, construction, legal and military training and education theory of management, daily activities of formations, comprehensive support of activities, technical equipment of the National Guard of Ukraine.

The structure of the theory of service-combat application is the theory of operational art and the theory of tactics of NSU. In addition, the methodology of research of the National Guard of Ukraine, the theory of military organizations of different levels, the theory of integrated military organization in the form of interdepartmental or departmental grouping of troops (forces) are included in the composition.

Keywords: service-combat activity, theory of service-combat activity, subject of research of the theory of service-combat activity, functions of the theory of service-combat activity, structure of the theory of service- combat activity.

Анотація

МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ЯКІСНИХ ПАРАМЕТРІВ ВІЙСЬКОВО-УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОФІЦЕРІВ ОПЕРАТИВНОГО РІВНЯ

Здійснено аналіз підходів до оцінювання якісних параметрів військового управління офіцерів оперативного рівня та обґрунтовано необхідність розроблення нових спеціальних методик. На підґрунті дослідження різних методів оцінювання вибрано метод експертних оцінок. Обґрунтовано методику оцінювання якісних параметрів військово-управлінської діяльності офіцерів оперативного рівня.

Ключові слова: військове управління, циклічність військово-управлінського процесу, методи, методики оцінювання управління, якість та ефективність військового управління.

Постановка проблеми

Проблема оцінювання ефективності військового управління тривалий час вирішувалася виключно через ступінь досягнення військової мети. Саме тому існувала практика досягнення військової мети за будь-яку ціну, що зазвичай супроводжувалося численними людськими жертвами. У сучасних умовах такий тип управління вважається аморальним, а подекуди й злочинним. Вимогами, які висуваються до військового управління сьогодні, передбачено досягнення військово-управлінської мети, в ідеальному варіанті - без людських втрат, в інших випадках - за умов їх максимальної мінімізації. Досягнення управлінської мети завдяки вольовим якостям керівника (командира) не може бути єдиним і однозначним параметром оцінювання ефективності військового управління. Виникає потреба у розширенні критеріїв оцінювання ефективності управління не лише через оцінку людського фактора, а через оцінювання якісних параметрів військово-управлінської діяльності, що є надзвичайно важливим фактором кадрової роботи, пов'язаної з підбором і призначенням на посади командирів військових структур оперативного рівня.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми оцінювання ефективності та якості управлінської діяльності у військовій та інших сферах господарювання розглянуто у працях Ю. Ф. Кучеренка, Є. В. Прокопенка, П. С. Клімушина, С. Ф. Вікулова, Р. С. Каплана © Б. Д. Бородін, С. П. Павлов, 2020 та інших науковців [1-5]. Проте різні точки зору, наведені у цих працях, породжують дедалі більше дискусійних питань, зокрема, пов'язаних з якісними показниками такої діяльності.

Проблеми якості та ефективності військового управління на загальнотеоретичному рівні у відкритій літературі розглядають небагато авторів. Зокрема, у публікаціях американських експертів з військових проблем Джефрі Бьялоса і Стюарта Кесля доведено необхідність постійного вдосконалювання військового управління відповідно до актуальних вимог на основі визначених стандартів якості, у тому числі обґрунтовано потребу у скороченні циклу бойового управління як способу підвищення якості управління. Проте очевидною є недостатність прийнятних та універсальних практичних методик оцінювання якісних параметрів військово-управлінської діяльності.

Актуальність теми визначається необхідністю розроблення нових підходів (спеціальних методик) до оцінювання якісних параметрів військового управління офіцерів оперативного рівня, діяльність яких різниться у порівнянні з тактичним рівнем значно вищими вимогами до військово-управлінського професіоналізму, але ще не потребує стратегічного рівня мислення та відповідного практичного досвіду.

Об'єктивна оцінка управлінської діяльності керівників важлива для повсякденної діяльності військ і вкрай важлива в умовах підготовки і виконання завдань за призначенням, результати яких залежать у тому числі від оперативного і справедливого вирішення кадрових питань на засадах об'єктивної оцінки якості (якісних параметрів) управлінської діяльності призначених командирів. служебный боевой гвардия

Мета статті полягає в обґрунтуванні запропонованої методики оцінювання якісних параметрів управлінської діяльності командирів оперативного рівня з урахуванням необхідності постійного вдосконалювання всіх сфер військового управління в цілому, специфіки різних видів службово-бойової діяльності, а також потреби в об'єктивізації та прозорості кадрової роботи, пов'язаної з підбором офіцерів на командні та інші посади відповідно до реально досягнутих ними якісних показників управлінської діяльності.

Виклад основного матеріалу

Пошук шляхів удосконалювання процесів військового управління у послідовності від отримання завдання до досягнення правоохоронної мети за участю військової сили на основі об'єктивно оціненої інформації про службово-бойову обстановку, а також можливостей матеріально- технічного забезпечення та людського фактора потребує оцінювання певного спектру якісних параметрів управлінської діяльності.

Процедура оцінювання якісних параметрів управління передусім висуває проблему вибору методу, за яким вона має здійснюватися. В управлінні метод - це система правил і процедур вирішення завдань управління з метою забезпечення ефективного розвитку організації [6]. У такому разі методом оцінювання військово-управлінської діяльності може вважатися спосіб кількісного та якісного вимірювання рівня ефективності управління діяльністю. Головною вимогою до методу оцінювання якісних параметрів управління є отримання результатів, що можуть бути використані для підвищення ефективності управління, у тому числі шляхом кадрової роботи через добір і призначення керівників, які вміють і спроможні здійснювати таку діяльність відповідно до сучасних вимог. Аналіз наукових джерел виявив, що для оцінювання ефективності управління використовують різноманітні методи, зокрема такі: порівняння, угрупувань, математичної статистики, матричний, факторного аналізу, ранговий, рейтинговий, експертних оцінок, нечіткої логіки, нейронних мереж [7] тощо.

Вибір конкретного методу для оцінювання якісних параметрів військово-управлінської діяльності обумовлюється такими критеріями, як: однозначність при інтерпретації результатів, виявлення суперечностей у вимогах до якості управління, різноманітність показників, фаховий рівень фахівців-аналітиків, витрати часу, фінансові витрати, рівень об'єктивності, доступність та оперативність застосування, доступність програмного продукту, достовірність отриманих результатів [7].

Досвід показує, що під час оцінювання якісних параметрів військового управління доцільно ґрунтуватися на тих часткових показниках, які відображують найсуттєвіші аспекти специфіки такого управління. У зв'язку із цим оцінювання може базуватися на експертних оцінках. Головний недолік методу експертних оцінок - те, що в ньому є суб'єктивний елемент. Однак перевагами методу, які нівелюють його недолік, є наявність експертів-фахівців (старших командирів, працівників кадрових органів), що спроможні об'єктивно оцінити складові параметрів управлінської діяльності, рівень ефективності управління в цілому і в окремих функціональних підсистемах, а також використати в оцінюванні різноманітні показники, які відображують результативність управління за різними аспектами військової діяльності. Зазначений метод не потребує великих витрат фінансових і людських ресурсів та витрат часу, дає змогу отримати однозначний результат оцінювання, може бути універсальним для оцінювання як окремих осіб - керівників, так і для систем або процесів управління (таблиця).

Таким чином, на основі здійсненого аналізу та оцінки різних методів оцінювання оптимальним вибрано саме метод експертних оцінок.

Відповідність методів оцінювання якісних параметрів управління основним вимогам до них [7]

Примітка. Знаком “+” позначено відповідність вимогам.

Показники результативності управлінського процесу визначають ступінь досягнення кінцевої мети. Показники якості процесу управління характеризують нормативно визначені параметри, досягнення яких дає підстави для переходу до наступного етапу управлінського циклу. Такі показники відображують ступінь реалізації здійснених заходів (робіт) для досягнення запланованих результатів. Для кожного етапу управлінського циклу зазвичай експертним методом визначають перелік якісних показників, які характеризують, зокрема: наявність підготовлених кваліфікованих і досвідчених кадрів та їх інформаційну забезпеченість, забезпеченість процесу управління технічними засобами оброблення інформації, прогнозування та планування дій, а також автоматизованими системами управління, засобами поточного оперативного управління, за допомогою яких можливо оперативно впливати на управлінські процеси, особливо в умовах кризових ситуацій на кожному етапі управління і врешті - ступінь досягнення управлінської мети. При цьому перелік показників можна змінювати відповідно до специфіки управлінської діяльності.

У такому разі результативність оцінюється не лише за ступенем досягнення кінцевої мети, а з урахуванням якісних показників: по-перше, управлінських продуктів на кожному етапі управлінського циклу; по-друге, - узагальнених результатів кожного етапу.

Вирішення проблеми оцінювання якісних параметрів управління можливе за допомогою розробленої та апробованої на практиці методики і бальної системи оцінювання якісних параметрів управління. Кожний параметр характеризує сукупність визначених основних показників, склад яких може змінюватися дослідником згідно зі специфікою правоохоронної діяльності. Відповідність фактичного показника результативності нормативному оцінюється балами від “1” до “5”. Розрахунок здійснюється за формулою

ЯУ = ІЗ+ОІ+МД+ПК+СЗ+РУ,

де ЯУ - якість управління; ІЗ - інформаційне забезпечення; ОІ - оброблення інформації; МД - наявність набутих умінь з моделювання дій, а також здатність прийняття рішень з урахуванням реальної обстановки та пропозицій фахівців; ПК - професіоналізм і підготовленість керівників з оперативного управління діями підлеглих на всіх рівнях управління; СЗ - спроможність організовувати зв'язок і взаємодію; РУ - результативність управління.

Інформаційне забезпечення включає оцінювання: 1) повноти розвідувальної інформації про противника; 2) боєздатності та бойової спроможності своїх військ; 3) умов усебічної взаємодії; 4) особливостей місцевості, включаючи ставлення місцевого населення до дій; 5) метеорологічної та іншої інформації, що впливає на характер дій. Оцінювання кожної окремої складової параметра здійснюється з урахуванням сукупності вимог до інформаційного забезпечення: доцільності, повноти, достовірності, своєчасності інформації. Максимальний показник - 25 балів.

Оброблення інформації включає: 1) уміння працювати з наявними технічними засобами для накопичення, оброблення, збереження та передавання інформації або обміну нею;

результати вивчення і систематизації отриманої інформації; 3) спроможність впливу на управлінський процес; 4) складання повноцінних аналітичних висновків; 5) прогнозування (на основі наявної інформації) ймовірності досягнення військової мети. Максимальний показник - 25 балів.

Наявність набутих умінь з моделювання дій, а також здатність прийняття рішень з урахуванням реальної обстановки та пропозицій фахівців. Оцінювання здійснюється за конкретними результатами попередньої службово-бойової діяльності з урахуванням: 1) позитивних результатів; 2) відповідності поставленої мети досягнутим результатам;

уміння з розрахунку співвідношення сил і засобів; 4) організації протидії форс-мажорним обставинам; 5) обґрунтування доцільності прийнятих рішень. Максимальний показник - 25 балів.

Професіоналізм і підготовленість керівників з оперативного управління діями підлеглих на всіх рівнях управління включають: 1) рівень спеціальної освіти (підготовки); 2) наявність практичного досвіду з управління; 3) участь у бойових діях або у проведенні спеціальних операцій; 4) прояв розумної і відповідальної ініціативи; 5) уміння керувати за допомогою автоматизованих систем управління. Максимальний показник - 25 балів.

Спроможність організовувати зв'язок і взаємодію оцінюється за такими напрямами, як: 1) організація і стійкість зв'язку; 2) протидія засобам радіоелектронної боротьби противника; 4) робота із засобами екстреного і закритого зв'язку; 5) результати взаємодії в реальних умовах. Максимальний показник - 25 балів.

Результативність управління, а саме врахування: 1) повноти виконання наказу

(наказів); 2) ступеня досягнення мети;

відповідності реальним умовам і обставинам;

наявності розумної і відповідальної ініціативи; 5) обсягів бойових і не бойових втрат. Максимальний показник - 25 балів.

Максимальна сума балів сукупності оцінених показників результативності може досягати 150. Отже, максимально високий рівень якості управління відповідає 150 балам. Рівень, нижчий за 100 балів, визначений як низький. Проміжні рівні умовно поділені на такі: задовільний - від 100 до 120 балів, достатній - від 121 до 140 балів і високий - більше 141 бала.

Висновок

Запропонований варіант оцінювання якості управління забезпечує достатній рівень об'єктивності на основі експертних оцінок сукупності досягнутих результатів управління з урахуванням досягнутих показників якості управлінської діяльності. При цьому виключається персональний фактор впливу на результати оцінювання. Методику характеризують простота і зручність у використанні. Оцінювання якісних параметрів управлінської діяльності командирів частин і підрозділів Національної гвардії України можливо здійснювати з урахуванням специфіки правоохоронної діяльності. Застосування методики сприятиме якісному вдосконалюванню всіх сфер військового управління в цілому, а також об'єктивності та прозорості кадрової роботи, пов'язаної з підбором і призначенням офіцерів на керівні посади відповідно до якісних показників їхньої управлінської діяльності.

Подальші наукові дослідження будуть спрямовані на вдосконалення управлінської діяльності офіцерів оперативного рівня військових частин і з'єднань Національної гвардії України.

Перелік джерел посилання

1. Кучеренко Ю. Ф. Сучасні бойові дії та основні вимоги до формувань тактичного рівня, що приймають в них участь. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2015. № 1 (18). С. 20-22.

2. Прокопенко Є. В., Мул Д. А., Войцехівський О. Л. Інтелектуальні системи управління військовими формуваннями. Системи управління, навігації та зв'язку. 2015. Вип. 3 (35). С. 131-133.

3. Клімушин П. С., Кротов В. Д. Автоматизована система управління Збройних сил як сучасний різновид стратегічного озброєння. Теорія та практика державного управління. 2014. Вип. 1. С. 16-23.

4. Викулов С. Ф., Хрусталев Е. Ю. Методы оценки военно-экономической эффективности военного строительства. Национальные интересы: приоритеты и безопасность. 2010. № 21(78). С. 8-13.

5. Каплан Р. С., Нортон Д. П. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию. Москва : ЗАО “Олимп- Бизнес”, 2004. 320 с.

6. Мазур И. И., Шапиро В. Д., Ольдерогге Н. Г. Эффективный менеджмент / под общей ред. И. И. Мазура. Москва : Высш. шк., 2003. 555 с.

7. Височина М. В. Аналіз методів оцінювання ефективності управління діяльністю.

Размещено на Allbest.ru