Бронетанковий кластер оборонно-промислового комплексу: проблеми броні для легкої бронетехніки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бронетанковий кластер оборонно-промислового комплексу: проблеми броні для легкої бронетехніки

Устименко О.В.

Постановка проблеми та її взаємозв'язок із важливими науковими та практичними завданнями.

“Укроборонпром” презентував стратегію реформування оборонно-промислового комплексу України. У рамках цієї стратегії створюється 5 кластерів, а саме: авіаційний, бронетанковий, суднобудівний, високоточного озброєння, РЛС та зв`язку [1].

До бронетанкового кластеру оборонно-промислового комплексу (ОПК) України відносяться підприємства і конструкторські бюро, які модернізують, розробляють і можуть випускати бронетехніку: танки, бронетранспортери, броньовані машини, багатоцільові транспортери, двигуни й агрегати бронетехніки, бойові модулі тощо. Перед бронетанковим кластером оборонно-промислового комплексу України стоїть завдання оновлення зразків бронетанкової техніки, яке здійснюється в результаті модернізації або розробки і випуску нової техніки.

На сьогодні в Україні нову бронетехніку для сил безпеки і оборони розробляють як державні підприємства - “Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова” (далі ХКМБ) так і приватні структури - Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) “Науково-виробниче об'єднання “Практика”, ПрАТ “завод “Кузня на Рибальському”, конструкторсько-виробниче підприємство “Українська бронетехніка”, Публічне акціонерне товариство “АвтоКрАЗ” та інші.

На відміну від модернізації бронетехніки, при якій нові агрегати та бойові модулі використовують в основному з наявними корпусами бронетехніки, випуск нової техніки потребує перш за все виробництва корпусів. Дослідимо, які проблеми виникають при виробництві? Наскільки вітчизняні виробники задовольняє потреби сил оборони?

Аналіз останніх публікацій за проблематикою та визначення невирішених раніше частин загальної проблеми. У ході досліджень науковцями Збройних Сил України розглядається: оборонно-промисловий комплекс України як сектор економіки, призначений для розроблення і виробництва продукції оборонного призначення, що фактично є фундаментом воєнної безпеки та оборони країни, нинішні пріоритети військово- промислової політики [2, з]; основне бронетанкове озброєння і техніка, що випускається на підприємствах ДК “Укроборонпром” [3-7].

Оновлення парку озброєння та військової техніки (ОВТ) як шлях збільшення бойового потенціалу ЗС України досліджує Р Тимошенко. Він наголошує, що парк бронетанкової техніки повинен безперервно оновлюватися, оскільки сумарний потенціал бойової ефективності безперервно знижуватиметься із- за її морального старіння і фізичного зносу [8].

Шляхи підвищення захищеності зразків ОВТ Сухопутних військ Збройних Сил України за досвідом проведення АТО досліджує Б. Попков [5 ст.10]. Перспективи розвитку броньового захисту бойових машин піхоти досліджують А. Андрієнко, В. Хоменко та В. Шевчук [5 ст.11-12]. За результатами проведених розвідок вони приходять до висновку, що основними напрямами підвищення стійкості броньового захисту є використання комбінованого та рознесеного бронювань на основі нових, нетрадиційних матеріалів (кераміка, склопластик, поліефірна смола, композитні матеріали, алюмінієві та титанові сплави тощо).

Крім того, що стосується виробництва корпусів легкої бронетехніки, в пресі та інтернет-виданнях періодично з'являється інформація щодо проблем ОПК та ЗС України, як то: тріщини в корпусах БТР-4, що були, згідно контракту, вироблені для Іраку [9, 10]; інформаційна кампанія навколо питання прийняття на озброєння і серійного випуску БТР “Дозор” та майже детективної історії з польською бронею [11-13]; негаразди при виробництві корпусів для БТР-3 на Київському бронетанковому заводі [14] тощо.

Метою статті є аналіз ситуації що склалася з виготовленням корпусів легкої бронетехніки, шляхи вирішення проблем, що виникають у ході виробництва зазначених корпусів.

Виклад основного матеріалу дослідження. У рамках розробки перспективних зразків озброєння підприємствами бронетанкової галузі ХКМБ створено ряд загальновійськових бойових машин: БТР-3, БТР-4, “Дозор” та їх модифікації. На сьогодні конструктори та інженери ХКБМ працюють над створенням БМП-У, нової бойової машини піхоти, яка має замінити БМП-1 та БМП-2 [15].

БТР-3 - сучасний плаваючий український бронетранспортер, призначений для транспортування і вогневої підтримки в бою мотострілкових підрозділів. Це спільний проект ХКМБ, компанії ЛОСОМ (Абу-Дабі, Об'єднані Арабські Емірати) та Державного науково-технічного центру артилерії і стрілецької зброї (ДНТЦ АСВ, України). Ходова частина бронетранспортера практично не відрізняється від БТР-80. Підвіска торсійна керована. Формула коліс - 8Х8. Передні 4 колеса керованого типу. Рульове управління забезпечене гідропідсилювачем (на привід 4-х коліс). Бронезахист - протикульовий, протиосколковий. Встановлена система захисту від зброї масового ураження, та система автоматичного пожежогасіння.

Дозор-Б - бойова броньована машина з колісною формулою 4x4. Призначена для перевезення вантажів і людей і забезпечує захист від впливу стрілецького озброєння і зброї масового ураження, дозволяє встановлювати різноманітне озброєння легкого типу, засоби зв'язку та спецтехніку.

БТР-4 - повнопривідний плаваючий бронетранспортер з колісною формулою 8x8. Призначений для транспортування особового складу мотострілецьких підрозділів та їх підтримки вогнем в бою. Бойова маса складає 17,5 тон, екіпаж - 3 чол., десант - до 9 чол. [16].

БМП-У - перспективна машина на яку вже розроблено конструкторську документацію, а виготовлення дослідного зразка та початковий комплекс випробувань заплановано на 2019 рік. БМП-У призначена для транспортування та вогневої підтримки сухопутних підрозділів. Планується що вона забезпечуватиме надійних захист екіпажу у складі 3 членів та 7 десантників. За розрахунками рівень захисту БМП-У на 10-12% вищий за БТР-4 [15].

За рекомендаціями розробника - ХКБМ, для виготовлення корпусів зазначених вище машин може використовуватися українська, бельгійська, польська та фінська сталі.

Що стосується приватних структур.

ПрАТ “Науково-виробниче об'єднання “Практика” розробило дослідний зразок нового БТР “Отаман 6х6” з відповідною колісною формулою. Цим же підприємством представлено бронеавтомобілі “Козак” різних модифікацій, броньований автомобіль МАЗ-6317 тощо.

ПрАТ “завод “Кузня на Рибальському” розробило БТР “Тритон”.

Публічне акціонерне товариство “АвтоКрАЗ” презентувало броньований автомобіль під назвою “Халк”, що створений базі всюдихода КрАЗ-5233, представило моделі “Шрек”, “Кугуар”, “Спартан”, “Фіона”, “Раптор”.

Техніка військового призначення виготовляється і на заводах Автомобільної компанії “Богдан Моторс”. Серед продукції військового призначення можна виділити наступні: тактичні броньовані автомобілі Барс-6 та Барс-8, вантажні автомобілі на базі: Kia Military KM-450, Great Wall Wingle 5, Hyundai HD 65/78, Hyundai HD 120, МАЗ 5316, МАЗ 6317, МАЗ 6425 [6 с. 64 - 65].

Розглянемо де і як виробляється зазначена техніка і які проблеми існують при виробництві?

Корпуси БТР-3, БТР-4 та їх модифікацій “з нуля” виготовляються на Лозівському ковальсько-механічному заводі (ЛКМЗ) - приватному підприємстві, що входить в Індустріальну групу УПЭК. За інформацією директора інформаційно- консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця з 2010 року, включно з Іракським контрактом, на ЛКМЗ було зроблено не менше 250 корпусів БТР-4. Приблизно стільки ж і БТР-3. Крім корпусів, на ЛКМЗ також виробляються ключові вузли і агрегати для ходової частини бронетранспортерів [29]. Втім неритмічність завантаження виробництва на ЛКМЗ, більш ніж піврічний перерив у процесі випуску корпусів, призвели до того, що велика кількість робітників-зварювальників, що працювали на виготовленні корпусів, поїхали шукати роботу за кордон.

Відсутність необхідної кількості кваліфікованих працівників призвела до падіння спроможностей ЛКМЗ, щодо випуску корпусів БТР-3 і БТР-4. Це ставить під сумнів виконання ДОЗ, щодо випуску заявленої кількості бронетранспортерів, підприємствами бронетанкового кластеру.

Зважаючи на це з ХКМБ, яке є відповідальним за ДОЗ, на ЛКМЗ була відряджена бригада кваліфікованих зварювальників, щоб пришвидшити виробництво корпусів [29].

Як бачимо, за нинішньої системи управління оборонною промисловістю не вдалося налагодити взаємовигідне економічне співробітництво між державними підприємствами ОПК та приватними підприємствами, з метою виконання ДОЗ, в інтересах забезпечення сил оборони новітньою технікою.

Для вирішення проблемного питання - виробництва корпусів в “Укроборонпромі” прийняли рішення розгорнути виробництво корпусів БТР на своїх потужностях щоб не залежати від послуг ЛКМЗ. Виробництво корпусів розгортається на Київському бронетанковому заводі, ХКМБ та Харківському заводі імені В.О. Малишева [29].

На ДП “Завод ім. В.О. Малишева” готуються до виготовлення корпусів для БТР-3Е - для налагодження виробництва вже закуплено відповідні стенди, крім того завершується підготовка необхідного обладнання для виготовлення корпусів БТР-4Е [19]. На даний момент фахівці заводу вже приступили до робіт з виготовлення першого експериментального корпусу для БТР-4Е.

За наявною інформацією у ході виконання Іракського контракту корпуси БТР-4 та його модифікацій виготовлялися на ЛКМЗ з вітчизняної броні. 2 січня 2013 року до Одеси було повернуто 42 українських БТР-4Е, від яких відмовився покупець - Іракський уряд. Причина - тріщини у броні. Про це повідомило видання БІаскБеаМешз [20]

Спеціалісти вказують на особливий характер цих тріщин: вони з'явилися не по зварювальних швах, а по площині листа. Будо озвучено декілька версії виникнення браку. Перша стосується того, що під час виробництва було порушено технологію зварювання, тому виникло небажане напруження в матеріалі. Це могло статися, наприклад, через надто низьку температуру в цехах виробника, який зекономив на опаленні приміщень. Друга версія пояснює тріщини тим, що виробник отримав уже бракований броньовий лист [21]. Згідно ж з висновком Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона, основною причиною виникнення тріщин на корпусах бронетранспортерів є використанням посадовими особами ТОВ ЛКМЗ при виготовленні корпусів низьколегованого зварювального дроту СВ-10ГСМТ [22].

Київський бронетанковий завод придбав необхідне устаткування в тому числі стапель, на якому відпрацьовано процес виробництва нових корпусів БТР-3ДА. Тож у перспективі Київський бронетанковий завод планує спільно з ЛКМЗ виготовляти корпус БТР-3 [18].

За інформацією з Київського бронетанкового заводу зараз для виробництва БТР-3ДА використовується броня з країн-членів НАТО та ЄС, в тому числі з Бельгії - бронесталь марки ИВбОоМОБ.

Під час виробництва БТР-3ДА його корпус зварюється з ще не загартованої сталі АTІ500AR, яка після закалювання стає HB500MOD, використання якої закріплено у конструкторський документації. Після зварювання бронекорпус БТР-3ДА, який має більше 7 метрів довжини та біля 3 метрів завширшки, розміщується у спеціальній печі ЛКМЗ. Саме під час цього процесу відбувається загартування та відпуск сталі АTІ500AR, яка під час цих процесів перетворюється у HB500MOD.

Таким чином, бронекорпус БТР-3ДА виготовляється зі сталі HB500MOD, яка отримується з АTІ500AR після загартування [14].

Відповідаючи на закиди щодо недоліків броні, на сайті Київського бронетанкового заводу зазначається, що якщо “якимось чином європейський постачальник сталі АTІ500AR або ЛКМЗ, який проводить її закалювання до HB500MOD, відступило від технології та допустило брак, то винні особи повинні притягуватись до відповідальності. В цей же час, жодної негативної реляції від самих військових щодо якості сталі, яка використовується у БТР-3ДА не надходило. Більш за те, всі пропозиції військових щодо покращення характеристик БТР-3ДА ДП “Київський бронетанковий завод” враховує у своїй роботі, постійно вдосконалюючи техніку для захисників України. За весь час проведення АТО конструктори внесли більше 1000 змін у БТР-3 для підвищення його тактико-технічних характеристик” [14].

Не без проблем відбувається і налагодження випуску БТР “Дозор”. При перевірці готовності першої партії із 10 машин на корпусах двох бронетранспортерів у днищі знайшли наскрізні тріщини завдовжки близько 40-50 см - у зоні розташування двигуна. При цьому машини, на яких виявили тріщини, пройшли трохи більше за 400 і 100 км відповідно [12]. БТР “Дозор” виробляють на Львівському бронетанковому заводі. При виробництві повинна використовуватися броня Armstal-500 виробництва “Huta Stali Jakosciowych S.A” (Польща). Однак за результатами громадського контролю виявлено, що листи металу, з яких виготовлені корпуси машин, відрізняються від металу, що був виставлений на стенді “Huta Stali Jakosciowych S.A” у ході виставки “Зброя і Безпека-2016” у Києві. Вся площа польської бронеплити на стенді вкрита лазерним маркуванням. Представник “Huta Stali Jakosciowych S.A” зазначив - “Плита повинна бути маркована, щоб у випадку будь-яких нарікань, ми могли б ідентифікувати цю плиту. Ми не продаємо плити без маркування, без нанесення номера нагріву, серійного номера, товщини та розмірів. Отже, вся ця інформація нанесена лазером на поверхні плити” [25]. Водночас на броні, з якої виготовлено корпуси зазначених вище машин, відсутнє лазерне маркування, зате виявлено незрозуміле тавро, що вибите просто на металі, який має витримувати без жодних ушкоджень обстріл навіть бронебійними кулями [25].

Автор [25] стверджує, що СБУ почало розслідувати ситуацію із бронею для “Дозорів”. Результати розслідування поки що невідомі, але можна стверджувати, що існує як корупційна складова так і недоліки системи управління виробництвом.

Бронеавтомобіль “Козак-2” побудований на рамної основі з додатковим бронюванням. В основі - шасі Iveco Eurocargo 4x4, яке розраховане на 15 тонн повної маси. Для бронювання використовується 12-мм бронесталь марки “Мінілюкс Протекшн” (Фінляндія), яка відповідає другому рівню STANAG. Також застосовується рознесене бронювання, між бронелистами встановлюється протиосколочний шар із спеціального матеріалу, який також служить термоізоляцією [26].

Для виробництва БТР “Варан” з колісної формулою 8х8, який розробило київське ТОВ “НПК “Техімпекс”, на базі БТР-70, використовується шведська бронесталь марки Swebor Armor 500.

Як бачимо на сьогодні в Україні для виготовлення корпусів легкої бронетехніки використовується крім вітчизняної - бельгійська, польська, шведська та фінська сталі. Зважаючи на розвиток металургійної промисловості України, яка згідно рейтингу обсягів виробництва сталі міжнародної асоціації Worldsteel посідає 10-13 місце серед 67 країн, використання для виробництва нових бронетранспортерів броні закордонного виробництва виглядає дивним. Чому вітчизняні підприємства бронетанкового кластеру оборонно-промислового комплексу України закупають броню за кордоном?

За словами фахівців “Укроборонпрому” вони таким чином страхуються від загроз втрати виробництва броні в Маріуполі, який, по суті, являється прифронтовим містом. Однак існують і інші варіанти вирішення зазначеної проблеми. Наприклад є можливість створення необхідного запасу листів броневої сталі на підприємствах Держрезерву, або взагалі на самих підприємствах бронетанкового кластеру оборонно-промислового комплексу України, які використовуватимуть її для випуску продукції. Звичайно це вимагатиме виділення відповідних ресурсів на виробництво та закупівлю, вирішення проблем планування, загальних для виробників зброї усіх форм власності, адже державний бюджет в Україні є щорічним, тоді як цикл створення і виробництва деяких складних видів ОВТ є більш тривалим.

Якщо вивчити досвід Польщі, то можна прийти до висновку - починаючи розробку новітніх броньованих машин, таких як САУ “Krab”, БТР “Oncilla” та БМП “Borsuk” та інші, з метою прийняття на озброєння, поляки перш за все почали фінансування робіт по створенню вітчизняної броні.

“Huta Stali Jakosciowych S.A”, у співпраці з науково- дослідними інститутами, провели дослідження і розробили технологію виробництва броньованої сталі. У 2010 році відбувся запуск виробництво броньованих плит, які за балістичним рівнем захисту відповідають стандартам STANAG 4569 [27].

Саме броньовані плити польського виробництва - Armstal- 500, як це зазначалося раніше, планується використовувати при виробництві БТР “Дозор”.

За останні кілька місяців компанія Huta Stalowa Wola (HSW) інвестувала понад 50 мільйонів злотих в інфраструктуру компанії. Був побудований новий зал площею 3,5 тисячі кв. м, що вміщує автоматичну зварювальну лінію. Як підкреслюється прес- службою HSW, інвестиції спрямовані на пришвидшення і підвищення ефективності виробництва шасі для САУ “Krab”, і в найближчому майбутньому вони дозволять побудувати корпуса для інших продуктів HSW, включаючи нову БМП “Borsuk” [28].

В Україні ж лише на п'ятому році бойових дій на Сході намітилися перші кроки щодо налагодження власного виробництва броні.

В кінці жовтня поточного року сайт “Укроборонпрому” поінформував, що ХКБМ передало українському війську перші сім БТР-4, виготовлених з нової вітчизняної броні. Заявлено, що за своїми характеристиками ця броня відповідає найвищим світовим стандартам [23].

Корпуси для БТР-4 виготовлені на Лозівському ковальсько- механічному заводі. Більш того, на сьогодні, у виробництві знаходяться близько 40 таких корпусів, повідомляє прес-служба ЛКМЗ [24].

За інформацією “Укроборонпрому” ЛКМЗ спільно з ХКБМ і науково-дослідним інститутом конструкційних матеріалів “Прометей” відпрацювали технологію виготовлення корпусів із спецсталі марки “71” [23].

Висновок. Не викликає сумніву, що для екіпажу бойової машини немає значення яка використовується броня при виробництві - вітчизняна чи закордонна, сили оборони повинні отримувати техніку, характеристики якої відповідатимуть поставленим вимогам, а корпус бронетехніки повинен забезпечувати захист відповідно до стандартів бронезахисту.

Однак для безперебійної роботи оборонно-промислового комплексу України питання забезпечення вітчизняною бронею є актуальним. Ми не можемо виключати ситуації, що можуть бути введені обмеженнями на поставки спеціальних видів сталей, а головне - підвищується ризик втрати потенціалу української металургійної промисловості.

Проблема не лише в тому, як відновити промислове виробництво необхідних сортів сталі. Виробник будь якої продукції перш за все проводить моніторинг ринку - оцінює наскільки потрібна продукція запланована до випуску, скільки буде коштувати, конкурентоздатна на ринку чи ні. Нині на Україні всі підприємства металургійної галузі приватні. Якщо необхідно налагоджувати випуск броні, вкладати кошти в виробництво, власник підприємства повинен знати які обсяги продукції і в які терміни потрібні підприємствам бронетанкового кластеру оборонно-промислового комплексу України, а ще краще мати замовлення на відповідні партії товару. В залежності від обсягів виробництва розраховується собівартість продукції, удосконалюються (розробляються) технології виробництва.

Необхідно щоб система державного управління оборонною промисловістю налагодила взаємовигідне економічне співробітництво між всіма підприємствами оборонного сектору економіки України.

Перспективи подальших досліджень. Потребують вирішення проблеми забезпечення бронетанкового кластеру оборонно-промислового комплексу України двигунами, створення системи державного управління оборонною промисловістю.

Список використаної літератури

бронетанковий кластер оборонний промисловий

1. Укроборонпром” погодив з Мінекономрозвитку можливість корпоратизувати ще 5 підприємств - Режим доступу: http://ukroboronprom.com.ua/uk/media/ukroboronprom-pogodyv-z-mineknomrozvytku-mozhlyvist-korporatyzuvaty-shhe-5-pidpryyemstv.html (дата звернення 02.10.2018).

2. Устименко О. В. Військово-промислова політика з підготовки держави до збройного захисту національних інтересів // Журнал “Системи озброєння і військова техніка”. - Х.: ХУПС. - 2013. - Вип. №3(35). - С. 163-167.

3. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ: Збірка тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 14-16 трав. 2014 року). - Львів: АСВ, 2014. - 335 с.

4. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ: Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 22-24 трав. 2013 року). - Львів: АСВ, 2013. - 296 с.

5. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ. Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 14-15 травня 2015 року). - Львів: АСВ, 2015. - 314 с.

6. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ: Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 11-12 травня 2017 року). - Львів: НАСВ, - 399 с.

7. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ: Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 17-18 травня 2018 року). - Львів: НАСВ, - 389 с.

8. Тимошенко Р.І. Оновлення парку озброєння та військової техніки - шлях до боєздатності ЗС України // Зб. наук. пр. Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського. - 2016. - № 3 (58). - С. 6-11.

9. На Украине расследуется дело о бракованных корпусах бронетранспортеров БТР-4 - Режим доступу: https: //bmpd.livejournal.com/ 2832834.html (дата звернення 02.08.2017).

10. Украина пыталась продать Ираку бракованные БТР- Режим доступу: http: //fakty.ua/168280-ukraina-pytalas-prodat-iraku-brakovannye-btr (дата звернення 02.08.2017).

11. Військові розповіли, як "Дозор-Б" пройшов випробування на передовій - Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/2349598-vijskovi-rozpovili-ak-dozorb-projsov-viprobuvanna-na-peredovij.html (дата звернення 02.10.2018).

12. На БТР "Дозор-Б" виявили тріщини - Режим доступу: https://ukr.lb.ua/news/2016/04/05/332080_btr_dozorb_viyavili_trishchini.h tml (дата звернення 02.10.2018).

13. НАБУ перевірить паршиву броню на «Дозор-Б», яка по документам нібито завозилася з Польщі - Режим доступу: http://nashigroshi.org/2016/12/26/nabu-pereviryt-parshyvu-bronyu-na-dozor- b-yaka-po-dokumentam-nibyto-zavozylasya-z-polschi/ (дата звернення 02.10.2018).

14. БТР-3ДА: як виготовляється та перевіряється броня - Режим доступу: http://kbtz.com.ua/ua/media/news/btr3da_yak_vigotovlyaetsya_ta_perevirya etsya_bronya/ (дата звернення 07.08.2018).

15. "ХКБМ" "Укроборонпрому" працює над створенням нової бойової машини БМП-У та перспективного танка нового покоління - Режим доступу: http://ukroboronprom.com.ua/uk/media/hkbm-ukroboronpromu-pratsyuye-nad-stvorennyam-novoyi-bojovoyi-mashyny-bmp- u-ta-perspektyvnogo-tanka-novogo-pokolinnya.html.

16. Устименко О.В. Спроможності ОПК України щодо виробництва та відновлення бронетехніки / О.В. Устименко / / Науково-інформаційний вісник Академії національної безпеки - 2014. - № 2 (2). - С. 69-78.

17. Устименко О.В. Проблемні питання щодо випуску броньованих машин оборонним сектором економіки / О.В. Устименко / Збірник тез доповідей міжнародної науково-технічної конференції “Перспективи розвитку озброєння та військової техніки сухопутних військ” (Львів, 11-12 травня 2017 р.) - С. 64-65.

18. Київський бронетанковий плацдарм БТР - Режим доступу: https: //defence-ua.com/index.php/statti/4565-kyyivskyy-bronetankovyy- platsdarm (дата звернення 02.09.2018).

19. ДП "Завод ім. В.О. Малишева" готує виробництво експериментальних корпусів для БТР - Режим доступу: http: //ukroboronprom.com.ua/ uk/media/dp-zavod-im-v-o-malysheva-gotuye- vyrobnytstvo-eksperymentalnyh-korpusiv-dlya-btr.html (дата звернення 02.10.2018).

20. Сухогруз SE PACIFICA с забракованными Ираком украинскими БТР-4 прибыл в порт Октябрьск - фоторепортаж - Режим доступу: https://www.blackseanews.net/read/75003.

21. БТР-4: тріщини на репутації - Режим доступу: http://www.theinsider.ua/rus/business/52cfe3d21007a/.

22. Ухвала суду від 14 липня 2017 р. за справою № 640/10716/17 Київського районного суду у м. Харкові - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67869996.

23. “ХКБМ ім. Морозова” передало війську перші сім БТР-4 з нової української броне сталі - Режим доступу: http://ukroboronprom.com.ua/uk/media/hkbm-im-morozova-peredalo-vijsku-pershi-sim-btr-4-z-novoyi-ukrayinskoyi-bronestali.html (дата звернення 02.11.2018).

24. ЛКМЗ изготовило и сдало первые семь корпусов БТР-4 из новой броне стали - Режим доступу: http://lkmz.com/news/detail.php?ELEMENT_ID=i7253.

25. Пробивна броня. Чи врятує новий БТР життя українських вояків? - Режим доступу: https://hromadske.ua/posts/probyvna-bronia-chy-vriatuie-novyi-btr-zhyttia-ukrainskykh-voiakiv.

26. Новий бронеавтомобіль “КОЗАК-2” прийнято на озброєння ЗС України - Режим доступу: http://practika.ua/uk/dodatkova-informatsiya/novini/noviy-broneavtomobil-kozak-2-priynyato-na-ozbroyennya-zs-ukrayini/ (дата звернення 02.10.2018).

27. Cognor Spфlka Akcyjna Oddzial HSJ w Stalowej Woli - Режим доступу: http://hsjsa.pl/pl/O-firmie-5/HISTORIA-17.html (дата звернення 22.10.2018).

28. Zmiana na czele Huty Stalowa Wola - Режим доступу: https://www.defence24.pl/zmiana-na-czele-huty-stalowa-wola (дата звернення 22.10.2018).

Размещено на Allbest.ru