Система управління ризиками програм оновлення авіаційної техніки авіації Збройних Сил України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система управління ризиками програм оновлення авіаційної техніки авіації Збройних Сил України

Бойовий потенціал збройних сил забезпечується насамперед шляхом реалізації програмних заходів (ПЗ) з утримання та розвитку (далі - оновлення) озброєння та військової техніки (ОВТ), таких як ремонт існуючих зразків та їх модернізація (у тому числі з продовженням встановлених розробниками ресурсних показників), а також закупівля нових сучасних зразків вітчизняного або іноземного виробництва або їх оренда.

При цьому особливої актуальності набуває підвищення якості рішень з вибору (формування) раціональних варіантів ПЗ програм (планів) оновлення ОВТ за рахунок забезпечення науково-методичного підґрунтя в системі підтримання прийняття зазначених рішень. Адже на сьогодні питання ув'язування окремих ПЗ у комплексні програми (плани) оновлення ОВТ продовжують вирішуватися евристичними методами, що супроводжується високою ймовірністю прийняття помилкових рішень.

Аналіз робіт, зокрема [1-5], показав, що використовувані на практиці методичні підходи до обґрунтування ПЗ та програм (планів) з оновлення ОВТ не враховують ризиків та невизначеності, котрі супроводжують реалізацію запланованих ПЗ, і зумовлюються відсутністю, неповнотою та/або неточністю інформації про майбутні фінансово-економічні, науково-технічні та виробничо - технологічні умови, у яких ці заходи виконуватимуться.

Як показує світовий та вітчизняний досвід реалізації складних і витратних проектів, зокрема у сфері розвитку ОВТ, неврахування можливих ризиків під час планування та виконання ПЗ призводить до перевитрат фінансів, збільшення часу реалізації ПЗ, зниження якості зразків ОВТ та навіть до зриву програм загалом. Можна з великою долею впевненості стверджувати, що невиконання прийнятих раніше планів (програм) оновлення ОВТ Збройних Сил України (ЗСУ) пов'язане, зокрема, з відсутністю в органах військового управління інструментарію для надійного виявлення та ефективного нівелювання можливих ризиків реалізації таких планів (програм).

Метою статті є представлення результатів досліджень авторів з формування концепції реалізації ПЗ програм (планів) оновлення авіаційної техніки (АТ) авіації ЗСУ в системі можливих ризиків.

Згідно з [6-8], основний зміст процесу управління ризиками реалізації планів (програм) оновлення ОВТ складають виявлення, оцінювання та нівелювання таких ризиків.

Для реалізації процесу управління ризиками будь - якого проекту він концептуально представляється в системі притаманних йому ризиків. Так, на рисунку 1 наведено концепцію реалізації програм (планів) оновлення АТ авіації ЗСУ в системі ризиків реалізації ПЗ.

Основними складовими цієї концепції є: учасники, задіяні у процесі оновлення АТ; системи ризиків за кожним окремим ПЗ, які являють собою взаємопов'язану сукупність можливих ризиків реалізації ПЗ, джерел їх виникнення, наслідків від їх настання та оцінок ступенів негативного впливу цих ризиків як на окремі ПЗ, так і на програми (плани) оновлення АТ загалом; сценарії виконання ПЗ, які являють собою очікуваний результат реалізації ПЗ з урахуванням впливу можливих ризиків; основна мета, яка визначає цільове спрямування програм (планів).

Учасниками, задіяними у процесі оновлення АТ, є: замовник - посадова особа, уповноважена військовим відомством; виконавці - посадові особи підприємств, установ, організацій, компаній тощо, уповноважені на проводження відповідної діяльності з реалізації ПЗ; споживач (експлуатант) в особі авіаційного (повітряного) командування; інвестори - організації, установи, компанії тощо, задіяні у процесі кредитування (фінансування) відповідних ПЗ.

Реалізація запланованих до виконання ПЗ здійснюватиметься під впливом певних ризиків, притаманних кожному ПЗ. При цьому для процесу оновлення АТ системи ризиків доцільно для таких ПЗ розрізняти: ремонт; продовження встановлених ресурсних показників; серійну модернізацію; закупівлю вітчизняних зразків; закупівлю іноземних зразків; оренду іноземних зразків.

У результаті виконання запланованих ПЗ під впливом можливих ризиків можуть бути реалізовані такі сценарії: успішне виконання ПЗ; збільшення вартості ПЗ; зменшення якості; збільшення часу на виконання ПЗ; збільшення часу на виконання ПЗ та одночасне збільшення вартості ПЗ; зниження якості та одночасне збільшення вартості ПЗ; зниження якості та одночасне збільшення часу на виконання ПЗ; одночасне збільшення вартості, зниження якості та збільшення часу виконання ПЗ; невиконання ПЗ в цілому (провал у досягненні цілей). Тут під зниженням якості маємо на увазі отримання зразків АТ з гіршими тактико-технічними характеристиками, ніж передбачено умовами контракту (договору) при реалізації відповідного ПЗ.

Теорія ризиків свідчить [7], що в будь-якій програмній (проектній) діяльності завжди існують причини, які можуть призвести до виникнення небажаних подій, здатних негативно вплинути на виконання запланованих заходів, що веде за собою певні наслідки - можливі збитки (втрати) ресурсів, виділених на виконання проектних заходів (рис. 2).

Система управління ризиками (рис. 2) охоплює підходи, методи й заходи, які дають змогу прогнозувати настання ризикових подій і вживати заходів до виключення або зниження негативних наслідків настання таких подій. Управління ризиками спрямоване на мінімізацію втрат (збитків) від настання негативних подій. Власне управління ризиками - це систематичний процес аналізу(ідентифікації та оцінювання) та реагування на ризики, який має на меті мінімізацію ймовірності настання та наслідків небажаних подій.

Схема управління ризиками програм

авіація збройний іноземний

Основою для формування рішень з управління ризиками є їх оцінювання - обчислення потенційного впливу ризиків на загальні цілі програм (планів). Оцінювання ризиків настання негативних подій складається з таких основних процесів:

• ідентифікації ризиків - виявлення можливих ризиків, які можуть вплинути на реалізацію ПЗ, визначення причин їх виникнення (ризикоутворюючих факторів) та форм прояву, формування систем ризиків кожного ПЗ;

• якісного аналізу ризиків - оцінювання та ранжиру - вання ризиків за ступенем їх пріоритету для подальшого аналізу;

• кількісного аналізу ризиків - оцінювання параметрів ризиків (імовірності настання та величини можливого збитку), розрахунку індексів ризиків, визначення ступеня впливу кожного ризику на ПЗ та рівня їх загрози для проекту загалом.

Результати оцінювання параметрів ризиків є вхідною інформацією для вибору способу реагування на ризики та планування відповідних заходів.

Основним елементом системи управління ризиками є аналіз та синтез систем ризиків, притаманних певним ПЗ.

Автори провели дослідження з формування систем ризиків ПЗ програм (планів) оновлення АТ, представлених на рисунку 1. При цьому для кожного ПЗ визначено такі класифікаційні групи ризиків:

• операційні (організаційні) - пов'язані з якістю підготовки управлінських рішень, стабільністю організаційних структур учасників проекту, ефективністю їх взаємодії, рівнем організації договірної роботи, рівнем планування та контролю тощо;

• фінансово-економічні - пов'язані з фінансовим станом проекту, своєчасністю фінансування, ефективністю використання коштів, інфляційними процесами, стабільністю фінансово-економічного середовища, у якому виконується проект, тощо;

• техніко-технологічні - пов'язані з технічним та технологічним рівнями проекту, якістю та своєчасністю матеріально-технічного забезпечення проекту тощо;

• управління персоналом - пов'язані з кваліфікацією та виконавчою дисципліною персоналу, задіяного у виконанні проекту, укомплектованістю кадрами тощо;

• політико-правові - пов'язані з пріоритетами військово-технічної політики, змінами нормативно-правового та нормативно-технічного поля, у якому виконується проект, тощо;

• природно-техногенні - пов'язані із впливом природних і техногенних факторів на проект.

Для кожного ПЗ сформовано переліки ризиків за вказаними класифікаційними групами, виконано оцінювання параметрів цих ризиків, розраховано індекси ризиків, визначено ступені впливу кожного ризику на ПЗ та рівні їх загрози за методикою, наведеною в [9]. На основі цих даних запропоновано способи реагування на кожний з ідентифікованих ризиків.

Для прикладу, на рисунку 3 представлено фрагмент системи ризиків такого ПЗ, як закупівля іноземної АТ, де наведено основні ризики реалізації цього заходу, значення їх індексів, розрахованих на основі матриць «імовірність - збиток» за експертною бальною системою оцінювання [9], та доцільні способи реагування на ідентифіковані ризики, а саме:

• прийняття ризику - ігнорування ризику з огляду на незначний вплив його наслідків на виконання ПЗ;

• зниження ризику - усунення джерел виникнення ризику, зниження ймовірності його виникнення та/або обсягів можливих збитків за рахунок планування заходів (дій) на випадок непередбачуваних ситуацій і створення системи необхідних резервів (ресурсів);

• ухилення від ризику - запобігання ризику шляхом рішення не починати або не продовжувати діяльність, котра призводить до ризику.

Усі ідентифіковані ризики за своїми рівнями належать до категорій прийнятних і виправданих, тобто є підвладними управлінню. Неприпустимих ризиків не виявлено, тобто такий спосіб реагування на ризики, як ухилення, застосовувати недоцільно.

Як зазначалося вище, для кількісного оцінювання параметрів ризиків були використані експертні методи, що, як відомо, не гарантує отримання достовірних результатів. Однак використання інших методів, а саме математичної статистики, імовірнісно-статистичних і теоретико-імовірнісних, стосовно ризиків, притаманних ПЗ програм (планів) оновлення ОВТ, неможливе через відсутність необхідних статистичних даних або низької точності отримуваних результатів.

Тому подальші дослідження доцільно проводити в напрямі розроблення нових або адаптації існуючих методів кількісного оцінювання параметрів ризиків (насамперед - імовірності настання), які б не залежали від негативного впливу суб'єктивних факторів експертних оцінок та забезпечували достатню точність і адекватність отримуваних результатів. У цьому напрямі досить перспективним виглядає застосування методологічного апарату теорії нечітких множин або теорії гіперімовірнісних подій.

Таким чином, від повноти врахування можливих ризиків, коректного визначення джерел їх виникнення й наслідків від їх настання та правильного оцінювання відповідних параметрів залежить ефективність усього процесу управління ризиками, а кінець-кінцем - ефективність виконання програм (планів) оновлення ОВТ.

Перелік літератури

1. Программно-целевое планирование развития и научно-техническое сопровождение вооружения и военной техники: учеб. пособие в 4 книгах / [Б.А. Демидов, М.М. Митрахович, М.И. Луханин и др.]. - Харьков: Изд. ХВУ, 1997.

2. Антонець В.В., Миронович В.М., Сафронов О.В., Лу - цик С.Л. Методологічні аспекти формування вимог до систем озброєння Збройних Сил України / В.В. Антонець, В.М. Миронович, О.В. Сафронов, С.Л. Луцик // Наука і оборона. - 2002. - №4. - С. 52-55.

3. Стеценко О.О., Ковтуненко О.П., Цибулько І. С. Методологічні аспекти формування оперативно-стратегічних та оперативно-тактичних вимог до перспективних систем озброєння Збройних Сил України / О.О. Стеценко, О.П. Ковтуненко, І. С. Цибулько // Наука і оборона. - 2001. - №4. - С. 46-54.

4. Демидов Б.А., Величко А.Ф., Хмелевская О.А. Элементы методологии обоснования направлений развития и формирования облика перспективной системы вооружения вида вооруженных сил государства / Б.А. Демидов, А.Ф. Величко, О.А. Хмелевская // Системи управління, навігації та зв'язку. - Харків: ХУПС, 2010. - Вип. 3 (15). - С. 187-194.

5. Буренок В. М, Косенко А.А., Лавринов Г.А. Техническое оснащение Вооруженных Сил Российской Федерации: организационные, экономические и методологические аспекты / В.М. Буренок, А.А. Косенко, Г.А. Лавринов. - М.: Издательский дом «Граница», 2007. - 305 с.

6. Шоломицкий А.Г. Теория риска. Выбор при неопределенности и моделирование риска / А.Г. Шоломицкий. - М.: Экономика, 2005. - 376 с.

7. Вишняков Я.Д., Радаев Н.Н. Общая теория рисков: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Я.Д. Вишняков, Н.Н. Радаев. - 2-е изд., испр. - М.: Издательский центр «Академия», 2008. - 368 с.

8. Шапкин А.С., Шапкин В.А. Теория риска и моделирование рисковых ситуаций: учебник / А.С. Шапкин, В.А. Шапкин. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2005. - 880 с.

Размещено на Allbest.ru