Розвиток форм і способів застосування Повітряних Сил Збройних Сил України в сучасних умовах ведення збройної боротьби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток форм і способів застосування Повітряних Сил Збройних Сил України в сучасних умовах ведення збройної боротьби

Розглянуто особливості розвитку форм і способів застосування Повітряних Сил Збройних Сил України в сучасних умовах ведення збройної боротьби. В статті показано, що зміни в оперативному мистецтві та тактиці застосування військ (сил), пов'язані з масовим впровадженням в практику застосування військ автоматизованих систем управління військами і зброєю, високоточної зброї, засобів радіоелектронної боротьби та безпілотних авіаційних комплексів різного призначення визначають основні тенденції ведення збройної боротьби у повітряному просторі, і, як наслідок, потребують подальшого розвитку форм та способів застосування Повітряних Сил Збройних Сил України. Показано, що потрібно враховувати не тільки особливості застосування Повітряних Сил Збройних Сил України в ході проведення військової операції, їх застосування в “класичних" збройних конфліктах, а також фактори і умови, що визначають зміст форм і способів їх застосування. Представлено сукупність заходів щодо удосконалення способів застосування родів військ. З урахуванням досвіду, набутого під час операції об'єднаних сил (антитерористичної операції), наведені особливості функціонування системи протиповітряної оборони та застосування Повітряних Сил Збройних Сил України.

Наведені основні умови успішного виконання поставлених завдань Повітряними Силами Збройних Сил України на основі застосування військ в ході операції об'єднаних сил (антитерористичної операції). Запропоновано в основу подальшого розвитку форм і способів застосування Повітряних Сил Збройних Сил України покласти вимоги щодо їх адаптування до існуючих концепцій застосування збройних сил провідних країн світу. Доказано, що ефективне застосування Повітряних Сил Збройних Сил України сьогодні потребує переходу від масованого застосування у визначений час до “адаптованих дій " на основі удосконалених та нових інтегрованих систем розвідки, автоматизованих систем управління військами та озброєнням, систем наведення та вогневого ураження противника.

Постановка проблеми. Результати аналізу досвіду застосування військ (сил) в локальних війнах та збройних конфліктах, в ході проведення операції об'єднаних сил (антитерористичної операції) на сході України переконливо свідчать, що забезпечення воєнної безпеки держави сьогодні потребує нових підходів до застосування Збройних Сил України.

Збільшення кількості військ Російської Федерації біля кордонів України та на тимчасово окупованих територіях, проведення “гібридної війни” проти України не виключає можливість її продовження із широкомасштабним застосуванням засобів повітряного нападу. Тому, наявність боєготових та боєздатних Повітряних Сил, здатних забезпечити ефективну протиповітряну оборону держави та вирішення поставлених завдань в операціях (бойових діях) є визначальним стримуючим фактором можливої агресії Російської Федерації проти України. У таких умовах, виникає потреба подальшого розвитку форм та способів застосування Повітряних Сил Збройних Сил України, що і обумовлює актуальність даної статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку форм та способів застосування військ (сил) достатньо повно розкриті в ряді робіт [1-4]. В той же час, зміни в оперативному мистецтві та тактиці застосування військ (сил), пов'язані з масовим впровадженням в практику застосування військ автоматизованих систем управління військами і зброєю, високоточної зброї, засобів радіоелектронної боротьби та безпілотних авіаційних комплексів різного призначення, визначають основні тенденції ведення збройної боротьби у повітряному просторі, і як наслідок, потребують подальшого розвитку форм та способів застосування Повітряних Сил

Збройних Сил України, через які реалізуються закони, закономірності і принципи ведення військами (силами) бойових дій. Саме теоретичні положення і практичні рекомендації воєнного мистецтва по формах і способах застосування Повітряних Сил Збройних Сил України мають практичне значення, оскільки вони лежать в основі замислів на застосування військ (сил) в будь-якому воєнному конфлікті.

Тому метою статті є визначення тенденцій подальшого розвитку форм і способів застосування Повітряних Сил Збройних Сил України.

Виклад основного матеріалу

Відсутність у Збройних Силах України нових зразків озброєння та військової техніки і повільне проведення заходів модернізації існуючих зразків не дозволяють сьогодні кардинально змінити (удосконалити) форми застосування Повітряних Сил та призводить до потреби постійного пошуку нових способів та прийомів їх застосування. Тому, у найближчій перспективі залишаться традиційні форми застосування Повітряних Сил.

Виходячи із завдань, які визначені Повітряним Силам, існуючої і перспективної структури Повітряних Сил та положень нормативних документів з ведення операцій військ (сил) Збройних Сил України, основними формами застосування Повітряних Сил під час виконання поставлених бойових завдань є повітряна операція і бойові дії.

Повітряна операція, як спільна форма застосування різнорідних сил і засобів, яка планується та проводиться під керівництвом командувача Повітряних Сил для створення сприятливих умов успішного виконання завдань протиповітряної оборони, проведення оборонних, контрнаступальних операцій оперативних (оперативно-тактичних) угруповань військ (сил) із залученням видів Збройних Сил України, також передбачена у Стратегічному оборонному бюлетені України.

В той же час, потрібно враховувати не тільки особливості застосування Повітряних Сил в ході проведення антитерористичної операції, їх застосування в “класичних” збройних конфліктах, а також фактори і умови, що визначають зміст форм і способів їх застосування. Насамперед, це: економічні можливості держави по створенню (закупівлі) сучасних зразків озброєння та військової техніки; можливості по підготовці кадрів, створенню необхідних запасів; можливості по створенню угруповань на загрозливих напрямках; міжнародні зобов'язання; різні обмеження. При цьому, в різних конфліктах вони будуть проявлятися по-різному.

Порядок застосування військових частин і підрозділів Повітряних Сил в операціях (бойових діях) буде визначатися конкретним способом, який в свою чергу буде характеризуватися одним або сукупністю декількох прийомів дій.

Вибір конкретного способу буде залежати від умов обстановки, бойових можливостей військових частин (підрозділів), змісту і термінів виконання бойового завдання, характеру дій противника, часу доби і метеорологічних умов. Тому, подальше удосконалення способів застосування родів військ можна реалізувати завдяки: комплексування наявних сил і засобів; застосування нових тактичних прийомів, методів; використання сучасних технологій та нових зразків техніки; автоматизації процесів збору, обробки інформації та її відображення; підвищення більш тісної взаємодії різнорідних та різновідомчих сил і засобів.

Сьогодні, в умовах гібридного, агресивного характеру дій Російської Федерації виникає необхідність зосередження основних зусиль Повітряних Сил, насамперед, на виконанні завдань протиповітряної оборони України. При цьому, спільне виконання завдань протиповітряної оборони здійснюється в умовах: значного збільшення кількості засобів повітряного нападу на загрозливих напрямках; масованого застосування безпілотних авіаційних комплексів і засобів радіоелектронної боротьби; інтенсивного проведення Російською Федерацією навчань, тренувань, перевірок бойової готовності у безпосередній близькості з державним кордоном України; постійного застосування диверсійно-розвідувальних груп; нестабільного відношення населення на певних територіях до представників Збройних Сил України.

Сукупність даних умов визначає низку особливостей функціонування системи протиповітряної оборони та застосування Повітряних Сил.

Так, успішне виконання завдань протиповітряної оборони та оперативного застосування Повітряних Сил, насамперед, залежить від функціонування системи розвідки. Ефективність даної системи буде залежати від комплексування існуючих способів виявлення та попередження про повітряного противника за рахунок ешелонування існуючих засобів радіолокаційної, радіо та радіотехнічної розвідки. В результаті проведення заходів можливо забезпечити максимальну ефективність виконання поставлених завдань з мінімальними витратами часу та ресурсів військ (сил) з урахуванням особливостей їх застосування.

При цьому, до основних особливостей застосування сил та засобів радіолокаційної розвідки необхідно віднести: розташування позицій підрозділів радіотехнічних військ в безпосередній близькості від лінії бойового зіткнення; збільшення кількості маневрів (переміщень);значне збільшення обсягу завдань інженерного забезпечення, маскування та безпосередньої охорони і оборони позицій; тривале автономне виконання завдань в умовах неритмічного функціонування системи матеріально-технічного забезпечення.

З урахуванням наявних проблемних питань організаційного та технічного характеру, підвищення ефективності виконання завдань радіолокаційної розвідки в цих умовах здійснюється за рахунок: формування додаткових радіотехнічних підрозділів; прийняття на озброєння нових радіолокаційних станцій, продовження розробки автоматичних радіолокаційних станцій на вежах; нарощування можливостей системи обміну даними про повітряну обстановку; удосконалення системи всебічного забезпечення окремо розташованих підрозділів; створення єдиної системи радіолокаційної розвідки, контролю та оповіщення про повітряну обстановку за рахунок оснащення суб'єктів системи новітніми цифровими засобами радіолокації, зв'язку та автоматизації, спроможних функціонувати в єдиному інформаційному просторі Держави.

Ці особливості потребують створення мобільного прихованого радіолокаційного поля та розширення можливостей комплексної системи розвідки повітряного противника за рахунок подальшого розвитку способів застосування радіотехнічних військ шляхом: продовження роботи щодо інтеграції військової і цивільної радіолокаційних систем розвідки та контролю повітряного простору; залучення автоматичних радіолокаційних станцій з дистанційним управлінням на вежах; залучення перспективних комплексів радіотехнічної розвідки.

Це дозволить раціонально використовувати ресурси та здійснювати послідовне нарощування зусиль радіотехнічних підрозділів на загрозливих напрямках узгоджених з маневром частин і підрозділів зенітних ракетних військ.

Подальшим розвитком способів застосування підрозділів радіо- і радіотехнічної розвідки в сучасних умовах є створення прихованого поля спостереження за повітряною обстановкою в умовах широкомасштабного проведення противником заходів інформаційної боротьби.

Досвід виконання даного завдання свідчить, що існуючі комплекси радіо і радіотехнічної розвідки сьогодні не забезпечують перехоплення переговорів, які ведуться за допомогою цифрових систем транкінгового, мобільного та супутникового зв'язку, що знаходяться на озброєнні збройних сил Російської Федерації.

З урахуванням часткової втрати Україною виробництва таких комплексів, вирішення вказаної проблеми доцільно здійснити за рахунок: закупівлі сучасних комплексів радіотехнічної розвідки; відновлення справності системи дальнього виявлення та оповіщення Гама-ОБ-Е; забезпечення пунктів управління Повітряних Сил оперативною інформацією щодо підготовки та початку застосування засобів повітряного нападу, отриманої від космічної та стратегічної агентурної розвідок.

З метою подальшого удосконалення системи попередження про повітряного противника на загрозливих напрямках, було розгорнуто пости візуального спостереження за повітряною обстановкою, які обладнані оптико-електронними системами виявлення повітряних цілей.

Сьогодні тривають заходи з нарощування можливостей раннього попередження про польоти повітряного противника за рахунок забезпечення функціонування та удосконалення процедур обміну даними про повітряну обстановку в рамках Програми НАТО з обміну даними про повітряну обстановку (ОДПО/ASDE). Також продовжується робота щодо приєднання України до Регіональної програми НАТО з безпеки повітряного простору (RASP - Regional Airspace Security Program).

Це дозволить наростити систему взаємного оповіщення про загрози безпеці використання повітряного простору з боку суміжних з Україною країн-учасниць.

Потрібно враховувати, що в ході проведення операції об'єднаних сил (антитерористичної операції) значно збільшилася кількість чинників, що ускладнюють виконання завдань зенітного ракетно-артилерійського прикриття військ та об'єктів, які наведені на екрані.

Досвід застосування сил та засобів зенітного ракетно-артилерійського прикриття військ та об'єктів в ході проведення операції об'єднаних сил (антитерористичної операції) визначає особливості їх застосування:

- по-перше - це створення ешелонованої об'єктово-зональної протиповітряної оборони в операційних районах на ймовірних напрямах дій противника;

- по-друге - це створення “прихованої" системи зенітного ракетного вогню для нарощування зенітного ракетного прикриття військ та об'єктів.

При цьому, застосування зенітних ракетних, зенітних ракетно-артилерійських комплексів різного типу в єдиних бойових порядках, як свідчить досвід проведення операції об'єднаних сил (антитерористичної операції), забезпечує високу ефективність боротьби з повітряними цілями за рахунок максимального використання можливостей кожного типу озброєння відповідно до їх основного призначення, і компенсації недоліків одних за рахунок переваг інших.

Досвід застосування засобів повітряного нападу противника в операціях та бойових діях потребує удосконалення існуючих способів застосування зенітних ракетних військ за рахунок: зосередження вогню по найбільш важливих цілях для їх надійного знищення; самостійного ураження засобів повітряного нападу шляхом використання бойової інформації від мобільних джерел; послідовного вогневого впливу на кожний ешелон авіації противника; знищення засобів повітряного нападу зенітними ракетними засобами із засідок.

Досвід участі авіації під час проведення операції об'єднаних сил (антитерористичної операції) свідчить, що основні способи застосування авіації можуть бути удосконалені за рахунок: демонстрації готовності до застосування зброї; відволікання на себе вогневих засобів противника при забезпеченні дій бомбардувальної та штурмової авіації; приховування дій розвідувальної авіації та прикриття транспортних літаків.

Крім цього, розташування об'єктів противника неподалік цивільних об'єктів та у жилих районах обумовлює необхідність нанесення вибіркових точкових ударів для уникнення втрат серед цивільного населення. Для підвищення точності та прихованості виходу в райони нанесення ударів екіпажам необхідно комплексно використовувати навігаційні засоби літака та GPS-навігатори.

Ефективне застосування авіації також потребує удосконалення системи проведення авіаційних робіт з пошуку та рятування, структури сил і засобів пошуково-рятувального забезпечення.

Результати проведеного аналізу виконання завдань авіаційної підтримки військ в умовах проведення антитерористичної операції свідчать, що ефективне виконання завдань ударною авіацією, насамперед, залежить від стійкості системи управління та якісної організації взаємодії під час виконання спільних бойових завдань. В ході виконання завдань авіаційної підтримки військ особлива увага повинна приділятися відпрацюванню практичних питань взаємного розпізнавання та позначення переднього краю своїх військ, оборонних рубежів, доведення цілевказівок та перенацілювання на запасні цілі, організації взаємного інформування військ (сил) про характер бойових дій.

Удосконалення системи управління авіаційною підтримкою повинно бути спрямоване на забезпечення:чіткої взаємодії з пунктами управління сухопутних військ; розподілу цілей для штурмовиків та вертольотів армійської авіації; забезпеченні чіткого взаємного розпізнавання своєї авіації; розмежуванні дій авіації та артилерії за висотами, часом та об'єктами (цілями) ураження.

Створення вздовж державного кордону України комплексної системи розвідки збільшує можливості противника щодо виявлення військ та об'єктів. З урахуванням можливого характеру ведення розвідувальної діяльності Російської Федерації, ефективними способами протидії усім видам розвідки є: широкомасштабне проведення заходів дезінформації та демонстраційних дій; комплексне проведення заходів імітації діяльності військ та об'єктів у поєднанні з їх маскуванням; комплексне застосування засобів вогневого ураження та радіоелектронного подавлення технічних засобів розвідки.

Подальший розвиток існуючих способів протидії можливий за рахунок: збільшення штатно-табельної потреби усіх типів засобів маскування та удосконалення організаційно-штатної структури підрозділів бойового забезпечення військ; створення спеціалізованих підрозділів маскування та імітації військових об'єктів Повітряних Сил; створення розгалуженої захищеної системи передачі інформації.

За умов прийняття на озброєння сучасних зразків радіоелектронної боротьби, подальший розвиток способів застосування частин та засобів радіоелектронної боротьби можливий шляхом застосування нових прийомів комплексного впливу на радіонавігаційні та бортові радіоелектронні засоби повітряного противника при прикритті військ та об'єктів. Вказані способи можуть бути реалізовані за рахунок комплексного застосування перспективних засобів радіоелектронної боротьби та існуючих авіаційних засобів ураження.

Реалізацію перспективних способів застосування родів військ та спеціальних військ передбачається здійснити як в ході виконання завдань протиповітряної оборони, так і під час оперативного застосування Повітряних Сил, у тому числі, у ході проведення повітряної операції.

Основними особливостями її підготовки та проведення, насамперед, будуть швидкоплинний характер ведення бойових дій, застосування невеликих мобільних угруповань військ, концентроване застосування ударної авіації та артилерії, розвідки, радіоелектронної і інформаційної боротьби.

При цьому, основним змістом повітряної операції є: ведення бойових дій угруповань військ; ведення протиповітряних та повітряних боїв; завдавання вогневих ударів; бойове застосування сил і засобів розвідки та радіоелектронної боротьби; ведення спеціальних дій.

До особливостей повітряної операції належить її планування за оперативними завданнями, етапами та вогневими ударами. Зрозуміло, що найбільш детально плануються дії на першому етапі операції і особливо під час завдавання першого зосередженого вогневого удару. Кількість зосереджених, групових ударів у повітряній операції визначається ефективністю застосування основних сил авіації і сил підсилення в конкретних умовах бойової обстановки.

Досвід застосування військ в ході операції об'єднаних сил (антитерористичної операції) переконливо свідчить, що основними умовами успішного виконання поставлених завдань є:

- ретельна організація розвідки та повна реалізація її потенціалу;

- детальне відпрацювання взаємодії та узгодження дій різнорідних підрозділів (розвідувальних, ударної авіації, артилерійських, танкових тощо);

- виважений підхід до визначення необхідного бойового складу авіації для виконання завдань, раціонального розподілу наявної авіації та артилерії по періодах вогневого ураження;

- використання нестандартних і комплексних підходів до визначення вогневого ураження противника;

- якісна підготовка авіації та артилерії до виконання бойових завдань.

збройний боротьба операція

Висновки

збройний боротьба операція

Таким чином, в основу подальшого розвитку форм і способів застосування Повітряних Сил планується покласти вимоги щодо їх адаптування до існуючих концепцій застосування збройних сил провідних країн світу.

Тому, ефективне застосування Повітряних Сил сьогодні потребує переходу від масованого застосування у визначений час до “адаптованих дій” на основі удосконалених та нових інтегрованих систем розвідки, автоматизованих систем управління військами та зброєю, систем наведення та вогневого ураження противника

Список літератури

1.Рибак М.І. Воєнне мистецтво в локальних війнах після другої світової війни: навчальний посібник / М.І. Рибак, Ю.Г. Бадах. - К.: НАОУ, 2000. - 136 с.

2.Толубко В.Б. Основні закономірності сучасних локальних війн та збройних конфліктів: навчальний посібник /

B.Б. Толубко, Ю.І. Бут, В.О. Косевцов. - К.: НАОУ, 2002. - 68 с.

3.Методологічні засади обґрунтування раціональних форм та способів застосування угруповань військ (сил): Во¬єнно-теоретична праця / В.Г. Радецький, І.С. Руснак, О.М. Загорка та ін.; за заг. ред. С.О. Кириченка. К.: НАОУ, 2007. - 288 с.

4.Тараканов К.В. Математика и вооруженная борьба / К.В. Тараканов. - М.: Воениздат, 1974. - 240 с.

5.Городнов В.П. Моделювання бойових дій військ (сил) протиповітряної оборони та інформаційне забезпечення процесів управляння ними (теорія, практика, історія розвитку): монографія / В.П. Городнов, Г.А. Дробаха, М.О. Єрмо- шин, Є.Б. Смірнов, В.І. Ткаченко. - Харків: ХВУ, 2004. - 410 с.

6.Теорія і практика боротьби з малорозмірними низьколітними цілями (оцінка можливостей, тенденції розвитку засобів протиповітряної оборони): монографія / І.С. Романченко, О.М. Загорка, С.Г. Бутенко, О.В. Дейнега. - Житомир: “Полісся”, 2011. - 344 с.

7.Довідник учасника АТО: озброєння і військова техніка Збройних Сил Російської Федерації / [А.М. Алімпієв, Г.В. Пєвцов, Д.А. Гриб та ін.]; за заг. ред. А.М. Алімпієва. - Х.: Оригінал, 2015. - 732 с.

Размещено на Allbest.ru