Розрахунок зарядів для підривання деревини

Основні тактико-технічні характеристики кумулятивного заряду. Приведення в роботу пускового пристрою. Визначення маси зарядів вибухових речовин. Корчування пнів вибухами зосереджених зарядів. Розрахунок площі поперечного перерізу пакета для підривання.

Рубрика Военное дело и гражданская оборона
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 28.07.2017
Размер файла 456,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Розрахунок зарядів для підривання деревини

Основні тактико-технічні характеристики

Маса заряду 03-1, кг 3,5

Вага ВР кумулятивного заряду, кг 0,45

Вага ВР фуївсного заряду, кг 0,65

Габаритні розміри заряду 03-1 у бойовому положенні:

-- висота, мм 900

- діаметр основи, мм 420

Температурний діапазон використання, град від 50 до +50

Час підготовки заряду до застосування, хв 3

Час на облаштування одиночного стрілецького окопу, хв 25-40

Заряд ОЗ-1 складається з 4-х вузлів, які збираються в одне ціле перед застосуванням:

- пускового пристрою УП-60,

- фугасного заряду з реактивним двигуном,

- запальника,

- кумулятивного заряду.

Комплект заряду 03-1 переноситься у спеціальній брезентовій сумці, конструкція якої дозволяє розміщувати у ній один заряд у зібраному вигляді або по елементах. кумулятивний вибуховий заряд підривання

Перед початком бойового застосування заряд встановлюється на поверхні грунту у вертикальному положенні. Перед приведенням заряду в дію із запальника викручується запобіжна чека.

Після приведення в роботу пускового пристрою, через 50-80 секунд спалахує пороховий заряд у реактивному двигуні та гази, що створилися, виходять через соплові отвори, штовхаючи вниз фугасний заряд. Фугасний заряд разом із конусом вибухача переміщується вниз.

Наступним, за спрацюванням механізмів заряду, підривається кумулятивний заряд.

Кумулятивний струмінь, що створюється при цьому, пробиває в фунті отвір.

Фугасний заряд, продовжуючи рухатись вниз під впливом реактивної тяги, встромляється у пробитий отвір, де вибухає за 1,5-3 с.

У результаті підриву заряду 03-1 у фунті створюється вирва, заповнена розрихленим фунтом, з діаметром на рівні поверхні фунту 1-2,5 м, а на глибині 0,3-0,4 м - діаметром 0,5-2 м, яку солдат уручну, піхотною лопатою остаточно обладнує під сфілецький окоп.

Глибина рихлення залежно від категорії фунту від 1 до 1,6 м.

Заряди 03-1 у розібраному вигляді в кількості:

- 5 кумулятивних зарядів;

- 5 фугасних зарядів з реактивними двигунами;

- 5 запальників у металевій коробці;

- 5 пускових пристроїв УП-60 у пеналах;

- 5 сумок;

- 1 ніж для відкривання металевої коробки упакований у дерев'яний ящик загальною вагою 44,5 кг.

Визначення маси зарядів вибухових речовин

Дерев'яні елементи консфукцій (колоди, бруси, двотаврові балки, пакети колод, кущі паль) підриваються зовнішніми зарядами.

Заряди, що застосовуються для підривання дерев'яних елементів, мають бути;

- контактними;

- неконтактними.

Контактні за своєю формою мають бути:

- зосереджені; - подовжені;

- фігурні.

Неконтактні - тільки зосереджені.

Усі перелічені види зарядів можна застосовувати для підривання дерев'яних елементів конструкцій як на повітрі, та і під водою.

Вага контактного заряду, необхідного для перебивання колоди діаметром до 30 см, визначається за формулою

де: С - вага заряду в грамах;

D - діаметр колоди в сантиметрах;

К - коефіцієнт, який залежить від породи (міцності) і вологості деревини.

У випадку перебиття колоди діаметром більше 30 см вага заряду помножується на величину

Таблиця 24

Значення коефіцієнта К

Породи деревини

Стан деревини

суха

Свіжозрубана волога і на корню

Слабкі породи (осина)

0,80

1,00

Породи середньої міцності (сосна, ялина)

1,00

1,25

Міцні породи (дуб, клен, бук, ясен, береза)

1,60

2,00

Приклад

Необхідно підірвані контактним зарядом свіжозрубану соснову колоду діаметром 35 см.

Розв'язання. Визначаємо вагу заряду за формулою:

Ураховуючи, що діаметр колоди більше 30 см, помножуємо вагу заряду на D/30.

C1=1530Ч(D/30)=1530Ч35/30=1785 г

Округляємо до 1800 г (чотири великих і одна мала або дев'ять малих тротилових шашок).

Заряд має бути щільно прикріплений до колоди, шо підривається, впритул, без проміжку.

Рис. 109. Підривання колоди зосередженим зарядом:

1 - заряд; 2 - дріт (шпагат); 3 - запалювальна трубка

Для дерева із коренем або свіжозрубленого дерева заряд необхідно збільшувати на 25 %. У разі валяння дерез з коренем заряд необхідно прикріпляти з того боку, в який необхідно звалити дерево. Для більш щільного прилягання заряду на дереві може бути зроблена стісування.

Рис. 110. Повалення дерева з коренем (стрілкою вказаний напрямок повалення):

1 - заряд; 2 - мотузка (шпагат); 3 - запалювальна трубка; 4 - стісування

У разі підривання колод пластичною вибуховою речовиною (ПВВ-4) доцільно застосовувати кільцеві заряди в оболонках, які охоплюють колоду по всьому периметру.

Рис. 111. Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної ВР:

1 - заряд з ГШВ-4 в оболонці; 2 - шпагат; 3 - запалювальна трубка

В цьому випадку вага заряду, що визначена за формулою С = KD2 зменшується на1/3.

Вага контактного заряду, необхідного для перебивання бруса діаметром до 30 см, визначається за формулою

С=KЧF

де: С - вага заряду в грамах;

F - площа поперечного перетину бруса в квадратних сантиметрах;

К - коефіцієнт, який залежить від породи (міцності) та вологості деревини.

З товщиною бруса h більше 30 см (вимірюється в напрямку дії вибуху) вага заряду помножується на величину h/30.

Складові бруса під час розрахунку зарядів беруться за основу.

Заряд розташовується на брусі зазвичай поперек його широкої грані.

Рис. 112. Підривання складеною дерев'яною бруска:

1 - заряд; 2 - шпагат (дріт); 3 - запалювальна трубка

Дерев'яні балки двотаврового перерізу найбільш доцільно підривати фігурними зарядами.

Рис. 113. Підривання дерев'яних балок двотавровимо перерізом фігурним зарядом:

1 - заряди; 2 - закріплення зарядів на дошці; 3 - запалювальна трубка

Вага кожної складової частини фігурного заряду визначається за такою формулою:

С = KЧF

Частини фігурних зарядів, що не примикають одна до другої впритул, мають з'єднуватись між собою з'єднувальними шашками. Вага з'єднувальних шашок не включається в сумарну розрахункову вагу заряду.

Балка двотаврового перерізу може бути підірвана також двома окремими зосередженими зарядами, які розташовані у кутах, що створені верхніми та нижніми поясами з вертикальною стінкою.

Рис. 114. Підривання дерев'яних балок двотаврового перерізу зосередженими зарядами:

1 - заряди; 2 - закріплення зарядів на дошці; 3 - запалювальна трубка; 4 - відрізок детонувального шнура з капсулями-детонаторами на кінцях.

Розраховуючи кожний з цих зарядів вважаємо вдвічі більшим порівняно із зарядом, що визначений за умови перебивання відповідного поясу як окремого брусу.

Підривання пакетів колод і зосереджених кущів паль здійснюється зосередженими зарядами.

Рис. 115. Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:

1 - заряд; 2 - запалювальна трубка; 3 - мотузка (дріт)

Вага заряду, що необхідний для перебивання пакету колод (куща паль), визначається за такою формулою:

C = KD2.

Як розрахунковий діаметр беремо загальний найбільший діаметр пакета колод у сантиметрах.

У разі підривання плоских пакетів більш ніж із двох колод, заряди доцільно розташовувати поперек його широкої грані.

Рис. 116. Підривання плоского пакета колод зовнішнім зарядом:

1 - заряд; 2 - запалювальна трубка; 3 - мотузка (дріт)

Розрахунок зарядів у цьому випадку здійснюється за такою формулою:

C=KЧF;

за розрахункову площу поперечного перерізу пакета береться площа описаного навколо нього прямокутника.

Пакет з двох колод підривають одним зосередженим зарядом, розрахованим на перебиття однієї (найтовстішої) колоди.

Рис. 117. Підривання пакета із двох колод:

1 - заряд; 2 - шпагат (дріт); 3 - запалювальна трубка

Заряд закладають у паз між колодами.

У разі підривання одиночних колод, брусів і пакетів колод контактними зарядами під водою, величина маси зарядів, що визначені за формулами: С = KD2 і С = KF, зменшується вдвічі.

Це правило справедливе лише у тих випадках, коли глибина занурення заряду у воду дорівнює або більша подвоєної товщини елемента, що підривається.

За менших заглиблень зарядів їхня величина визначається за умов підривання елементів у повітрі.

Неконтактні заряди доцільно застосовувати для підривання груп дерев'яних елементів, розташованих на деяких відстанях один від одного.

Рис. 118. Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:

1-заряд; r - радіус руйнування

Вагу неконтактного заряду, необхідного для перебивання любого дерев'яного елемента, визначається за формулою:

С = 30КDr2;

де С - вага заряду в кілограмах;

К - коефіцієнт, що залежить від породи та вологості деревини;

D - діаметр (товщина) найбільш віддаленого з елементів, що підривається в метрах;

r - відстань від центра заряду до осі найбільш віддаленого елемента в метрах.

Формула застосовується для розрахунку неконтактних зарядів за умов, що r ? 2D.

У разі підривання дерев'яних елементів неконтактними зарядами під водою, вага зарядів, що визначена за формулою С = ЗОКОг2, з величиною коефіцієнта К, яка відповідає вологому стану деревини, зменшується у два рази.

Це правило справедливе лише у тих випадках, коли глибина занурення заряду є рівною або більше половини розрахункової відстані г (відстань від центра заряду до осі найбільш віддаленого елемента). За меншого заглиблення зарядів їхня вага визначається за умови підривання дерев'яних елементів у повітрі.

Корчування пнів здійснюється вибухами зосереджених зарядів, які закладаються в ґрунт між коренями. Вага заряду, який необхідний для викорчування пенька, залежить від породи дерева, свіжості пенька, розвитку коренів, міцності фунту тощо.

Приблизно вага заряду може бути визначена з розрахунку 10-15 г вибухової речовини на кожен сантиметр діаметра пенька біля поверхні землі. Прийнята за цим розрахунком вага заряду має бути уточнена пробними вибухами.

Заряд для корчування закладається під середину пенька на глибину 1,0-1,5 Його діаметра. Для закладування заряду за допомогою лома, лопати або ручного земляного бура створюється шпара необхідного діаметра, яка заряджається не більш ніж на одну третину його довжини.

Рис. 119. Підривання (викорчовування пенька):

1 - заряд; 2 - забивання; 3 - запалювальна трубка

За наявності стрижньового кореня заряд повинен прилягати впритул до нього. Забивання шпар обов'язкове.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття вибухових речовин, їх сутність і особливості, значення та практичне використання при підривних роботах. Детонація як процес вибухового перетворення, способи його досягнення. Різновиди ВР та пов’язані з цим їхні характеристики, ступінь дієвості.

    реферат [17,3 K], добавлен 07.04.2009

  • Льотно-технічні характеристики літаків, системи управління озброєнням літаків різних модифікацій. Тактико-технічні характеристики керованого ракетного озброєння. Дані оптико-прицільної та навігаційної систем, комплекс бойової живучості літаків.

    методичка [56,7 K], добавлен 17.08.2009

  • Тактико-технические характеристики последнего варианта БТР-60. Общая компоновка БТР-90, его колесная формула и высокая подвижность. Главные отличия Т-72 от Т-64. Основные модификации Т-80. Тактико-технические характеристики и схемы компоновки БМД и БМП.

    курсовая работа [499,4 K], добавлен 20.12.2010

  • Класифікація радіаційних аварій. Прогнозування дози випромінювання при радіоактивному забрудненні. Розрахунок допустимого часу перебування в зоні при заданій дозі випромінювання. Розрахунок радіаційних втрат. Визначення режиму радіаційного захисту.

    курсовая работа [52,2 K], добавлен 26.01.2014

  • Визначення установок для стрільби. Розрахунок поправок на відхилення умов стрільби від табличних. Побудова графіка розрахованих поправок. Розрахунок установок для стрільби способом повної підготовки. Подання команди на вогневу позицію для відкриття вогню.

    курсовая работа [80,3 K], добавлен 04.01.2014

  • Загальна характеристика хімічних речовин та та шляхи потрапляння їх в організм, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі, воді та продуктах харчування. Оцінка радіаційної і хімічної обстановки, визначення дози опромінення робітників.

    курсовая работа [40,2 K], добавлен 25.10.2010

  • Організація, бойовий склад, озброєння і бойова техніка підрозділів сухопутних військ. Механізований взвод в наступі і в обороні. Тактико-технічні характеристики і обладнання БМП, апаратура і система пуску димових гранат. фортифікаційні спорудженння.

    курсовая работа [51,9 K], добавлен 08.05.2009

  • Характеристика небезпечних хімічних речовин, їх типи та властивості, оцінка вибухо- та пожежонебезпечності. Ступіні захисту та принципи дезактивації. Заходи першої допомоги. ступінь вертикальної стійкості повітря. Визначення площі зони зараження.

    контрольная работа [34,0 K], добавлен 19.03.2014

  • Тактико-строевые занятия как первая и необходимая ступень боевого слаживания подразделений, их классификация и типы, порядок и принципы проведения. Понятие и требования к ведению наступления. Подготовка к тактико-строевым занятиям, оценка эффективности.

    контрольная работа [29,2 K], добавлен 10.06.2015

  • Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта на випадок НС. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок можливих втрат населення у зоні зараження території сильно діючими ядучими речовинами. Прогнозування обстановки при вибухах повітряно-паливних речовин.

    контрольная работа [283,8 K], добавлен 06.11.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.