Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНЖЕНЕРНІ ЗАГОРОДЖЕННЯ

Загальні відомості

Інженерні загородження створюються з метою нанесення втрат противнику, затримання його просування, створення сприятливих умов своїм військам для поразки його всіма сучасними засобами збройної боротьби. Інженерні загородження облаштовують у всіх видах бою.

За характером впливу на противника і засобів, що застосовуються, інженерні загородження поділяються: на мінно-вибухові, невибухові, електризовані, водні, комбіновані, фальшиві.

За призначенням інженерні загородження поділяються на протитанкові, протипіхотні, протитранспортні, протидесантні та річкові. Вони можуть облаштовуватись на суходолі, водних перешкодах і морському узбережжі.

До протитанкових загороджень належать протитанкові мінні поля, групи мін, окремі протитанкові міни та фугаси, протитанкові рови, ескарпи, контрескарпи, надовби, їжаки, міновані й звичайні завали, зруйновані ділянки доріг, мостів і шляхопроводів.

До протипіхотних загороджень належать протипіхотні мінні поля, групи вибухових пристроїв (мін), міни-пастки, електризовані й дротяні загородження, малопомітні перешкоди, міновані й звичайні завали.

Протитранспортні загородження, зазвичай, складаються із груп і окремих протитранспортних і об'єктних мін, пошкоджених і мінованих ділянок доріг, мостів, шляхопроводів, тунелів Й інших штучних споруд на автомобільних дорогах і залізницях.

Протидесантні загородження складаються із протидесантних, протитанкових мін, протипіхотних вибухових пристроїв (мін), мінних полів, груп мін, бетонних і металевих їжаків, надовбів, тетраедрів, які встановлені в місцях можливої висадки противником десанту на узбережжі моря на глибині до 5 м і безпосередньо на березі.

Загородження на водних перешкодах складаються з якірних, річкових і протидесантних мін, протитанкових і протипіхотних мінних полів і груп мін, різних невибухових загороджень, встановлених у воді та на березі в місцях можливого форсування водних перешкод противником і переправи танків у брід та під водою.

Основу інженерних загороджень складають мінно-вибухові загородження (МВЗ). Мінно-вибухові загородження можуть бути керованими та некерованими.

Керовані загородження після їх встановлення можуть утримуватися в бойовому або безпечному стані й переводитися з одного стану в інший по проводах або інших каналах керування, наприклад, по радіо.

До некерованих належать загородження, які після їх встановлення в бойове положення не можуть бути переведені в безпечний стан.

Невибухові загородження облаштовуються з різних місцевих матеріалів і конструкцій промислового виготовлення, а також шляхом відривання ровів, ескарпів та інших перешкод.

Комбіновані загородження являють собою різноманітне поєднання мінно- вибухових, невибухових, електризованих загороджень.

Мінним полем (МП) називається ділянка місцевості (акваторії), на якій у певному порядку або безсистемно встановлено міни (вибухові пристрої).

МП облаштовуються з різноманітних мін (вибухових пристроїв) за допомогою загороджувачів, дистанційних систем мінування або вручну.

Мінні поля за своїм призначенням можуть бути: протитанкові, протипіхотні, протидесантні та змішані.

Для облаштування мінно-вибухових загороджень використовують протитанкові, протидесантні, протитранспортні, об'єктні міни та протипіхотні вибухові пристрої (міни).

Міна (вибуховий пристрій) - це інженерний боєприпас, який призначений для встановлення на місцевості (акваторії), з метою ураження особового складу, техніки й інших об'єктів противника. Інженерний боєприпас являє собою заряд вибухової речовини, який конструктивно поєднаний із засобами підривання.

Протитанкові міни та мінні поля

Протитанкові міни призначені для мінування місцевості проти танків та іншої броньованої техніки противника. Вони спрацьовують від дії на них танків, самохідних установок, бронетранспортерів, інших бойових або транспортних машин, та виводять їх з ладу. Протитанкові міни бувають проти гусеничними, протиднищевими та протибортовими.

Протигусеничні міни спрацьовують у разі наїзду на них гусениці танка (колеса автомобіля) й забезпечують руйнування елементів ходової частини машини. інженерний загородження протитанковий міна

Протиднищеві міни спрацьовують під усією проекцією цілі (танка, БТР, автомобіля) та забезпечують пробивання днища, ураження екіпажу й пошкодження вузлів та агрегатів або руйнування ходової частини.

Протибортові міни спрацьовують у разі входження танків або іншої рухомої техніки в зону дії підривника міни та забезпечує пробивання бортової броні, ураження екіпажа, пошкодження вузлів та агрегатів цілі.

Найбільш розповсюдженими протитанковими мінами є міни серії ТМ-62.

Залежно від пори року, типу ґрунту й наявності часу протитанкові міни можна встановлювати в ґрунт (сніг) з маскуванням або на поверхню ґрунту.

Засоби механізації мінування забезпечують встановлення мін у ґрунт із маскуванням дерном або ґрунтом, у сніг із маскуванням снігом, або на поверхню грунту й у сніг без маскування.

Таблиця Технічні характеристики основних протитанкових мін

У разі встановлення протитанкових мін уручну в ґрунт влітку, для них відривають лунки відповідно до їх форми й розмірів.

Рис. Установлення протитанкової міни в грунт уручну з маскуванням дерном:

а - відкопування лунки; б - маскування міни;

1 - обсипання грунтом; 2 - маскуючий дерен; 3 - міна

У центрі майданчика, де зрізаний дерен, відривають лунку для міни, міну встановлюють у лунку, з боків обсипають ґрунтом і маскують дерном.

Заборонено встановлювати міни у заглиблення і вибоїни, а також поряд з пеньками та валунами.

Протитанкову міну натискної дії встановлюють у лунку таким чином, щоб кришка міни в твердому фунті була на 2-3 см вища, відносно рівня поверхні фунту.

Взимку міни встановлюють на поверхню фунту, а у разі снігового покрову більш ніж 25 см на ущільнений шар снігу й маскують шаром пухкого снігу.

У болотистих фунтах під міну підкладають щит із дощок, жердин або хмизу, розміри яких удвічі-втричі перебільшують діаметр міни.

Рис. 131. Встановлення протитанкової міни вручну:

а - у твердий ґрунт; 6-у сніг з маскуванням; в - у болотистий фунт;

1 - маскувальний фунт; 2 - міна; 3 - маскувальний шар снігу; 4 - ущільнений шар снігу; 5 - сніг; б - маскувальна дернина; 7 - обсипка фунтом; 8 - підкладка з дощок (жердин, хмизу)

Протитанкові мінні поля (ПТМП) установлюють, як правило, у три-чотири ряди, а деколи й більше. Основними характеристиками протитанкового мінного поля є протяжність і глибина мінного поля, відстань між рядами й між мінами у ряду (крок мінування), витрати мін на 1 км мінного поля та ймовірність ураження цілей (танків, БТР, БМП) на МП.

Протяжність мінного поля по фронту може коливатись від кількох десятків до кількох сотень метрів. Глибина його може бути 60-100 м і більше.

Відстані між рядами мін 30-50 м, а між мінами в ряду - 4 або 5,5 м для протигусеничних і 8 або 11 м для протиднищевих мін.

Віддалення протитанкових МП від переднього краю вибирається з урахуванням ефективності вогню протитанкових засобів і може досягати 300-400 м. Під час установлення мінних полів перед позиціями наших військ, найменше віддалення (безпечна відстань) тильного ряду мінного поля від позиції повинно виключати ураження особового складу ударною хвилею чи осколками під час вибуху міни. Для протитанкових мінних полів безпечна відстань мас бути не меншою, ніж 40 м.

Размещено на Allbest.ru