Фактори, які впливають на військовослужбовців в умовах виживання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фактори, які впливають на військовослужбовців в умовах виживання

У статті висвітлено вплив факторів на військовослужбовців, які направлені на збереження життя, здоров'я та працездатності в умовах автономного існування. Розкриваються підходи до виживання військовослужбовців, які залежать від його вміння діяти в екстремальних умовах, забезпеченості засобами життєдіяльності, екіпірування, психологічної стійкості і рівня фізичної підготовленості.

В статье рассмотрены влияние факторов на военнослужащих, которые направлены на сохранение жизни, здоровья и работоспособности в условиях автономного существования. Раскрываются подходы к выживанию военнослужащих, которые зависят от его умения действовать в экстремальных условиях, обеспеченности средствами жизнедеятельности, экипировки, психологической устойчивости и уровня физической подготовленности.

Постановка проблем у загальному вигляді. Воєнно-політична обстановка, що склалася сьогодні навколо України, спонукають керівників оборонного відомства та Збройних Сил (ЗС) України до негайного перегляду та удосконалення системи бойового навчання військ (сил). Для вирішення цього завдання існує створення нової моделі збройних сил, в якій військо повинно бути більш навчене, технічно забезпечено та професійно підготовлено, здатне швидко діяти й адекватно реагувати на реальні загрози незалежності країни. Бойове застосування військових частин і підрозділів ЗС, Національної гвардії, Служби безпеки України у “гібридній” війні, ставить більш якісні завдання керівникам та організаторам фізичної підготовки (ФП) особового складу силових структур з проведення програм підготовки курсів виживання “Бойової системи виживання воїна” в екстремальних умовах з різними термінами навчання.

Аналіз сучасних засобів, характерних рис і принципів ведення

загальновійськового бою дозволяє відзначити, що військова служба часто проходить в екстремальних умовах, що вимагають повної віддачі фізичних і моральних сил людини. Нерегламентований в бойовій обстановці активний руховий режим; повне порушення добової періодики відпочинку, сну, харчування; постійна загроза нападу противника і велика вірогідність безпосереднього контакту з ним в рукопашних сутичках; дії вдень і вночі, в будь-яку погоду і на будь-якій місцевості; тривалі піші переходи і марш-кидки; перенесення на собі зброї, спорядження; тривале знаходження військовослужбовців на блок-постах та в базовому таборі; відсутність належної “мобільної” навчально-матеріальної бази; постійне перебування в стресовому стані, накопичення нервової і фізичної напруги - це далеко не повний перелік тих труднощів, з якими військовослужбовцям доводиться стикатися під час виконання бойових завдань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми. На цей час існують різноманітні підходи до проходження програм підготовки курсів виживання в екстремальних умовах з різними термінами навчання. Програма підготовки сержантів- інструкторів з “Бойової системи виживання воїна” розроблена фахівцями управління фізичної підготовки Центрального управління підготовки та повсякденної діяльності військ (сил) ЗС України. В академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів) курсантами вивчається навчальна дисципліна “Бойова система виживання воїна”. Також в Центрі управління пошуково-рятувальним забезпеченням польотів авіації ЗС України (м. Вінниця) розроблено програму підготовки льотного складу.

Тому метою статті є навченість діям із виживання, як головний фактор позитивного результату автономного існування, що означає активно, цілеспрямовано діяти, використовувати аварійне спорядження та підручні матеріали, вміло застосовувати знання та досвід захисту від впливу несприятливих факторів навколишнього середовища, добування води та їжі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Підготовка до виживання не матиме повного успіху, якщо її не розглядати як технічну підготовку, що взаємопов'язана з іншими дисциплінами. Не може бути успішного виживання без належного рівня фізичної підготовленості та навпаки, фізично підготовлений військовослужбовець не може успішно виконувати завдання виживання без спеціальних знань, умінь та навичок. Значну роль у виживанні відіграє воля до життя, виявляються такі фізичні резерви, про які, зазвичай, і не підозрюєш. Для досягнення успіху виживання важливе значення має психологічна готовність людини стійко перенести всі труднощі. Необхідно вміти зосередитись, не піддатись страху, а зібрати всі сили, волю та зберегти здатність до подальших рішучих дій в інтересах поставлених завдань. Своїми діями військові фахівці не раз доводили, що в людині закладено великий потенціал, особливо він проявляється в екстремальних ситуаціях.

Відомо, що фізично підготовлена людина значно легше адаптується до труднощів виживання. Існує багато прикладів, коли фізично розвинена людина успішно долає труднощі виживання в умовах холоду, жаркого клімату [1, с. 32] та інших екстремальних впливів, у той час коли фізично не підготовлені - психологічно здавалися і гинули в подібних, або більш простих умовах. Опинившись у крижаній воді, психічні розлади людей призводять до невпевненості у своїх силах, що сприяє швидкому переохолодженню, оскільки людина у стані страху або депресії стає байдужою до своєї долі, не намагається самостійно зігрітись, не шукає порятунку і, як наслідок, гине. У екстремальних умовах відсутність організованості, невміння зібратись у складний час, незнання аварійно- рятувальних засобів і основ виживання призводять до летальних випадків в аварійних ситуаціях [3, с. 144].

Практика показує, що далеко не всі члени екіпажу, які опинились в надзвичайній ситуації, готові до негайних цілеспрямованих дій. У кожного п'ятого спостерігаються неадекватні реакції, у деяких проявляється сильне збудження, безладність, загальмованість, пригніченість, повна байдужість до навколишнього середовища, і тільки кожний четвертий зберігає самовпевненість, оцінює обстановку, що склалася, діє рішуче, розумно і раціонально. Але через певний час більшість людей заспокоюються, адаптуються до нових незвичних обставин і поступово підключаються до діяльності необхідної для збереження життя і здоров'я. Важливу роль відіграватимуть природні умови району лиха: температура і вологість повітря, сонячна радіація, рослинність, водозабезпеченість і т.п. Опинившись у безлюдній місцевості, перш ніж приймати рішення, спочатку необхідно заспокоїтися, зібратися з думками й оцінити ситуацію, що склалася. Згадайте все, що ви знаєте про виживання в подібних умовах, позитивний результат залежить від вас і від вашого вміння виживати. У будь-якому випадку не втрачайте надії та оптимізму, волі, мужності, активності і кмітливості, які сприяють успіху в найскладніших умовах виживання [2, с. 350].

У разі потрапляння в екстремальні умови, екіпаж, що зазнав лиха, може опинитись один на один з суворою природою і, щоб вийти переможцем у боротьбі з нею, недостатньо тільки мужності, волі та безстрашності. Треба ще знати, як захиститися від пекучого сонця і сильного холоду, знайти і добути воду в пустелі, розпізнати їстівні рослини, коли закінчилися запаси їжі, як захиститися від нападу хижих тварин, надавати допомогу потерпілим та багато іншого. У зоні низьких температур діяльність людини починається з дій захисту від холоду, побудови житла, розведення вогню, добування води та приготування їжі. Холод знижує фізичну активність і працездатність, а також впливає на психіку людини, у зв'язку з чим ціпеніють не тільки м'язи, але і мозок. Голод - це не найголовніший фактор виживання, адже людина протягом тривалого часу може обходитися без їжі, зберігати фізичну і психічну активність, але тривале голодування знижує стійкість організму до холоду. Голодування до 15 діб не викликає в організмі патологічних змін, запас їжі необхідно поповнювати за рахунок рибальства, полювання, збирання їстівних рослин.

Типові симптоми тривалого голодування в початковий період (2-4 доби) виникає сильне відчуття голоду, апетит різко посилюється, людина втрачає в середньому 1-1,5 кг ваги, у подальшому цілодобові втрати ваги зменшуються. Спостерігається поганий сон, тривалі головні болі, підвищена дратівливість, під час тривалого голодування людина впадає в апатію, млявість, сонливість. Проте голод, як причина загибелі людини, в практиці аварійних ситуацій зустрічається вкрай рідко. Голод тим і страшний, що підсилює вражаючу дію інших несприятливих факторів. Голодна людина скоріше замерзає, вона частіше хворіє і важче переносить захворювання. Під час тривалого голодування уповільнюється реакція, послаблюється розумова діяльність, знижується працездатність.

Необхідно відзначити, що на цій стадії адаптації важливо стежити за дотриманням військовослужбовцями режиму пиття до і після навантажень. Споживання води не потрібно обмежувати, тому що на цьому етапі ще не виробляється баланс споживання і його витрати. Рекомендується пити воду малими ковтками і невеликими порціями (до 50-70 г за прийом) через кожну годину. Доцільно також використовувати різні відвари (зелений чай, вишневий відвар, лимонник, женьшень), обов'язкове знезараження води.

Установлено, що під впливом усього комплексу несприятливих факторів середовища проживання і діяльності в умовах холоду у військовослужбовців погіршуються показники функціонального стану, істотно знижується фізична і військово-професійна працездатність. При цьому рівень прояву якості швидкості у них знижується в середньому на 25-30%, сили - на 10-20%, витривалості - на 46-50%, координації і точності відтворення зусиль - на 40-50%, точності стрільби - приблизно на 30-40%. Значно знижується ефективність рухової діяльності військовослужбовців у бігу на 100 м і в метанні гранати під час дій в утепленій формі одягу відповідно на 17 і 10%. Крім того, як у воєнний, так і в мирний час, війська несуть досить відчутні (до 8%) травматичні втрати особового складу або його працездатності від безпосереднього впливу холодного фактора в процесі ведення бойових операцій [4, с. 171].

У екстремальних ситуаціях на військовослужбовців починає діяти ряд факторів, а в їх числі і стресорів виживання, що зумовлюють рятування або загибель у випадку аварії. Суттєву небезпеку викликають теплові удари та переохолодження, укуси отруйних тварин і комах, гострі психічні розлади, інфекційні хвороби. Як показує досвід, вчасно надана перша медична допомога, в разі больового синдрому, створює позитивний результат виживання. Біль - нормальна фізіологічна реакція організму, яка виконує захисну функцію. Людина, що позбавлена больової чутливості, піддається серйозній небезпеці, так як не може своєчасно усунути загрозливий фактор. Але з іншого боку, біль, що спричиняє муки, дратує, відволікає людину, а тривалий біль впливає на її поведінку та повсякденну діяльність, і разом з цим, людина здатна впоратися навіть з дуже сильним болем, подолати його. Зосередженість на вирішенні важливого, відповідального завдання, дає здатність на час забути про біль.

Відомо, що головний ворог людини в екстремальних умовах - паніка і страх, тому необхідно ретельно оцінити обстановку, оскільки зайва поспішність може зашкодити. Відчувши небезпеку, організм стає подібним заведеній пружині, мозок починає думати швидше, гострішає слух, підвищується рівень адреналіну в крові. Якщо навчитися стримувати і контролювати страх, він стає каталізатором енергії і рішучості. Стан страху підсилює відчуття болю і страждання від спраги й голоду, спеки та холоду. Людина, що піддалася страху, цілком втрачає можливість контролювати свої дії, приймати правильні рішення. Незначна проблема перетворюється у складну, відповідно складна - в невирішальну. Немало людей, які опинилися на самоті з природою, гинули від голоду, не використавши аварійний запас їжі, замерзали до смерті, коли мали під руками сірники та паливо для багаття, вмирали від спраги за три кроки від джерела води. Ніщо не вбиває так швидко, як страх смерті. Піддавшись страху, людина остаточно втрачає можливість контролювати свої дії та приймати правильні рішення. Необхідно зосередитися на головній задачі - вижити, заспокоїтись, привести думки в порядок, мобілізувати свою волю на пригнічення страху, панічного стану. Згадати все, що ви знаєте про виживання в подібних умовах, чого навчали на курсах або коли проходили програму підготовки виживання у процесі навчання. військовослужбовець здоров'я екстремальний

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок про те, що на організм військовослужбовців, особливо тих, які вперше потрапили в екстремальні умови, обрушується каскад кумулятивних дій навчально- бойової діяльності та екстремальних природних модифікаторів, які впливають не тільки на самопочуття особового складу, але і на зниження показників фізичного розвитку, погіршення з боку основних показників функціонального стану організму і рівня фізичної працездатності військового контингенту. Таким чином, раціональний підхід до підбору засобів, форм і методів фізичної підготовки, що забезпечує нормальне функціонування всіх систем організму військовослужбовців в екстремальних умовах, з оптимальним використанням природних модифікаторів, спрямовано на адаптацію військовослужбовців, значимість якої на різних етапах військової служби в зазначених умовах неоднакова.

Розглянуті варіанти дій не являються догмою, в кожному конкретному варіанті екіпаж повинен оцінити обстановку та діяти згідно із ситуацією. Необхідно знати, що в екстремальних умовах боротьби за життя у людини виявляються такі фізичні та психологічні резерви, про які вона і не підозрює, потрібно тільки правильно використати їх. У бойових умовах, коли серед особового складу можливі втрати, а рятувальні операції не завжди вдається вчасно провести, екіпажу прийдеться діяти самостійно, уникати захоплення в полон і просуватися до своїх військ. У будь-якому випадку не втрачайте почуття оптимізму, воля, мужність, активність та винахідливість допомагають у складній обстановці бойового виживання. Пам'ятайте, що командування вживає всіх можливих заходів для вашого пошуку та порятунку, ваше завдання - допомагати цьому.

Література

1. Кузнецов И.А. Проблемы физической подготовки военнослужащих к действиям в условиях жаркого климата / И. А. Кузнецов // Проблемные вопросы воинского обучения и воспитания средствами физической подготовки и спорта : сб. науч. статей. - С.Пб. : СПб. ГУ, 2006. - С. 30 - 36.

2. Петрачков О. В. Виживання як необхідний елемент підготовки військовослужбовців до екстремальних умов / О. В. Петрачков, М. С. Косенко // Матеріали міжвідомчої наук.-метод. конференції “Фізична підготовка особового складу ЗС, інших військових формувань та правоохоронних органів України: досвід, сучасність, проблеми та перспективи розвитку”, 26-28.11.2014 р. - К.: НУОУ, 2014. - С. 347 - 357.

3. Петрачков О. В. Військово-прикладне плавання в екстремальних умовах / О. В. Петрачков // Збірник наукових праць “Проблеми сучасної педагогічної освіти”. Сер. Педагогіка і психологія. - Ялта: Кримський гуманітарний університет, 2013. - Вип.40. Ч.4 - С. 143 - 148.

4. Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка та спорт : підручник / колектив авторів; за ред. Ю. С. Фіногенова. - К. : НУОУ ім. Івана Черняховського, 2014. - 468 с.

Размещено на Allbest.ru