Захист населення від наслідків аварій, катастроф

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Кафедра Охорони праці та БЖД

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: Цивільний захист

Студент: Шабаєва Н.В.

Керівник роботи: Некрутенко В.М.

1. Сили і засоби захисту населення і територій від НС техногенного і природного характеру

До них входять відповідні сили та засоби центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, єдина державна система, а також добровільні рятувальні формування, що залучаються до проведення відповідних робіт.

Професійні аварійно-рятувальні служби і спеціальні (воєнізовані) аварійно-рятувальні служби, з яких складаються зазначені сили і засоби, укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше ніж трьох діб і перебувають у стані постійної готовності.

У разі виникнення НС техногенного та природного характеру сили постійної готовності залучаються для термінового реагування. З метою удосконалення системи попередження й ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, раціонального використання бюджетних коштів, а також наявних сил і засобів різноманітних міністерств і відомств Указом Президента України за № 1005/96 від 28 жовтня 1996 року в Україні створено Міністерство з питань надзвичайних ситуацій і в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України). Цьому Міністерству підпорядкована вся система ЦЗ України, а в разі виникнення НС воно координує діяльність міністерств й інших центральних органів виконавчої влади з вирішення питань щодо захисту населення і територій від НС і ліквідації їх наслідків.

Для ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру відповідно до закону можуть залучатися частини та підрозділи Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання у сфері захисту населення і територій НС техногенного та природного характеру:

* планують і здійснюють необхідні заходи для захисту своїх працівників, об'єктів господарювання та довкілля від НС техногенного та природного характеру;

* розробляють плани локалізації і ліквідації аварій (катастроф) з подальшим погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і території від НС техногенного та природного характеру;

* підтримують у готовності до застосування сили і засоби із запобігання виникненню та ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру;

* створюють та підтримують матеріальні резерви для попередження та ліквідації НС техногенного та природного характеру;

* забезпечують своєчасне оповіщення своїх працівників про загрозу виникнення або про виникнення НС техногенного та природного характеру. Об'єднання громадян можуть брати участь у заходах щодо ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру відповідно до цього Закону та Закону України “Про аварійно-рятувальні служби”. Громадяни України у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру зобов'язані:

* дотримуватися заходів безпеки, не допускати порушень виробничої дисципліни, вимог екологічної безпеки;

* вивчати основні способи захисту населення і територій від наслідків НС техногенного та природного характеру, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту;

* дотримуватися відповідних вимог у разі виникнення НС техногенного та природного характеру. Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні НС техногенного та природного характеру визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і території від НС техногенного та природного характеру.

Для цього МНС України залучає не лише сили і засоби медичної служби ЦЗ, але й бригади екстреної медичної допомоги, створені при Міністерстві охорони здоров'я, сили і засоби медичних служб Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Прикордонних військ, Міністерства транспорту України й інших міністерств і відомств.

Завдання військ цивільного захисту - захист населення від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих, військових дій, проведення рятувальних та інших невідкладних заходів.

Порядок повсякденного функціонування військ цивільного захисту і їх дії в надзвичайних ситуаціях визначаються Законом України "Про Цивільну оборону України" і Статутом військ ЦЗ МНС, їх ще називають "війська не для війни".

Сьогодні війська ЦЗ МНС у своєму складі містять:

Ё окремі механізовані бригади (3 одиниці);

Ё окрему навчальну бригаду;

Ё окремі мобільні механізовані полки (4 одиниці);

Ё окремі аварійно-рятувальні батальйони (3 одиниці);

Ё об'єднаний загін оперативного реагування;

Ё районний рятувальний координаційний центр;

Ё частини чи підрозділи (3 одиниці).

Спеціалістів для військ ЦЗ готують військові кафедри Київського державного технічного університету будівництва й архітектури, Севастополь­ського інституту ядерної енергетики й промисловості, інженерного факультету Подільської державної аграрно-технічної академії.

Відповідно до наказу Міністра МНС за № 23 від 3 лютого 1997 року в разі виникнення надзвичайних ситуацій спеціалізованими формуваннями ЦЗ, їх завданнями й зонами відповідальності вважають:

· спеціальну воєнізовану аварійно-рятувальну частину (м. Полтава) - проведення аварійно-рятувальних робіт з ліквідації нафто - і газогорючих фонтанів, фонтанів, що не горять, а також наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру на території України;

· спеціальний воєнізований загін швидкого реагування (м. Дніпропетровськ) - проведення аварійно-рятувальних робіт із ліквідації великих виробничих аварій на об'єктах, що виробляють і зберігають сильнодіючі отруйні речовини, а також наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру на території України;

· державне воєнізоване спеціалізоване аварійно-рятувальне підприємство (м. Запоріжжя) - проведення локалізації і спеціальних робіт на хімічно-небезпечних об'єктах, нафтопродуктопроводах і спеціальних робіт у разі надзвичайних ситуацій природного характеру на території Запорізької області й інших регіонів України;

· центральний воєнізований спеціалізований аварійно-рятувальний загін (м. Київ) - проведення аварійно-рятувальних робіт у разі НС на території України.

Невоєнізовані формування ЦЗ - це основна складова частина всієї ЦЗ, вони створюються в разі виникнення НС в областях, районах, а також на підприємствах, що продовжують свою роботу під час НС.

Комплектування невоєнізованих формувань установлюється законодавчим порядком, з урахуванням завдань штабів ЦЗ.

Функціональні обов'язки посадових осіб цивільної оборони викладені в Положенні про Цивільну оборону України і в керівних документах по ЦЗ.

Медичних працівників понад усе цікавить у системі ЦЗ її медична служба.

Медична служба цивільної оборони (МС ЦЗ) - спеціальна служба в системі охорони здоров'я, призначена для медичного забезпечення населення в зонах стихійних лих, а також в осередках ураження за умови застосування у воєнний час зброї масового ураження. Підрозділи МС ЦЗ формуються установами Міністерства охорони здоров'я України. В областях -це управління охорони здоров'я, у міських районах - медичні НДІ, лікувальні заклади, СЕС, СП тощо, а в сільській місцевості - ЦРЛ, СЕС.

Силами МС ЦЗ є медичні формування і медичні заклади. Формування МС ЦЗ - рухомі сили служби. Це санітарні пости, санітарні дружини, загони першої медичної допомоги (ЗМП), рухомі протиепідемічні загони (РПЕЗ), бригади спеціалізованої медичної допомоги (БСМД), загони спеціалізованої медичної допомоги (ЗСМД), спеціалізовані протиепідемічні бригади (СПЕБ), інфекційні рухомі госпіталі (ІРГ), групи епідеміологічної розвідки (ГЕР).

За підпорядкованістю формування МС ЦЗ підрозділяються на об'єктові (СП, СД) і територіальні (всі інші формування МС ЦЗ).

До закладів МС ЦЗ належать: головні лікарні, багатопрофільні лікарні, профільні лікарні (травматологічні, терапевтичні, інфекційні тощо). Крім того, до роботи в системі МС ЦЗ залучаються СЕС, заклади служби крові.

Усі формування та заклади МС ЦЗ оснащуються майном і технікою відповідно до Табеля оснащення.

надзвичайний аварія хімічний опромінення

2. Оцінка стійкості роботи промислового об'єкту до дії урагану

Оцінити стійкість роботи промислового об'єкту до дії урагану силою 15 балів і скласти таблицю результатів оцінки стійкості.

Вихідні дані:

- сила урагану - 15 балів.

Елементи об'єкту та його характеристика:

Масивний промисловий будинок.

Верстати важкі.

Апаратура програмного керування.

Технологічні трубопроводи.

Електродвигуни потужністю 10 кВт.

Кабельні наземні лінії.

Розв'язання

1. Надлишковий тиск, викликаний ураганом силою 15 балів

ДР_max = 30 кПа.

2. Визначаємо основні елементи об'єкта, які впливають на стійкість його роботи, їхня характеристика складається на основі вивчення технічної і будівельної документації.

«Результати оцінки стійкості промислового об'єкту до впливу урагану 15 балів».

Елементи об'єкта та його характеристика	Ступінь руйнування при , кПа	Межа стійкості, кПа	Доцільна межа підвищення стійкості об'єкта, кПа
		Елементів, кПа	Об'єкта, кПа
	10	20	30	40	50	60	70	80	90	100	110	120
Масивний промисловий будинок																									30	12	30
Верстати важкі																									40
Апаратура програмного керування																									12
Технологічні трубопроводи																									30
Електродвігуни потужністю 10 кВт																									60
Кабельні наземні лінії																									30

Руйнування: Слабкі Середні Сильні Повні

3. За табл. 1.3 знаходимо для кожного елемента об'єкта слабкі, середні, сильні і повні руйнування і прямокутниками з умовним штрихуванням заповнюємо табл. 1.1.

4. Визначаємо межу стійкості кожного елемента. За межу стійкості приймаємо нижню межу середніх руйнувань.

5. Визначаємо межу стійкості об'єкта, за яку приймаємо мінімальну межу стійкості одного з елементів

ДР_lim = 12 кПа.

6. Визначаємо ступень руйнування елементів промислового об'єкту при очікуваному надлишковому тиску ДР_Ц = 30 кПа, проводячи вертикальну лінію через 30 кПа.

7. НЕ отримають руйнувань:

-Електродвигуни потужністю 10 кВт.

Слабкі руйнування одержать:

- Верстати важкі.

Середні руйнування одержать:

- Масивний промисловий будинок.

- Технологічні трубопроводи.

-Кабельні наземні лінії.

Сильні руйнування одержать:

-Апаратура програмного керування.

Повних руйнувань не буде.

8. Висновки:

- промисловий об'єкт опинився в зоні середніх та сильних руйнувань;

- через те що межа стійкості об'єкта нижче очікуваного надлишкового тиску при урагані 15 балів, що дорівнює ДР_Ц = 30 кПа, - промисловий об'єкт нестійкий

ДР_{Ц lim} = 12 кПа < Р_Ц = 30 кПа;

- оскільки межа стійкості більшості елементів 30 кПа, а очікуваний надлишковий тиск при урагані 15 балів дорівнює ДР_Ц = 30 кПа, доцільно підвищити межу стійкості слабких елементів до 30 кПа;

- слабкими є елементи, межа стійкості яких нижче доцільної (30 кПа). До них відноситься апаратура програмного керування.

- для підвищення стійкості об'єкта до впливу урагану 15 балів необхідно підвищити стійкість слабких елементів проведенням інженерно-технічних і технологічних заходів.

9. Інженерно-технічні заходи:

- у приміщеннях з апаратурою програмного керування установити на відстані 1-1,5 м від стелі металеву сітку;

- при реконструкції або капітальному ремонті на промисловому об'єкті спланувати раціональне компонування технологічного устаткування, що по- можливості виключає ушкодження його уламками конструкцій та ослабляє вплив дії урагану.

10. Технологічні заходи:

- завчасне проведення інженерно-технічних заходів дозволяє підвищити стійкість роботи об'єкту при аварії на виробництві, яка пов'язана з дією урагану 15 балів, а своєчасне оповіщення виробничого персоналу при аварії дозволяє швидко сховатися в укриття і забезпечити його надійний захист.

3. Визначення дози опромінення

Визначити дозу опромінення, яку отримає особовий склад формування цивільної оборони під час роботи в осередку радіоактивного забруднення та рівень радіації на момент закінчення роботи, якщо час початку роботи після аварії на АЕС t_н=3 год, рівень радіації на момент початку роботи становив Р_н=8 рад/год. Формуванню потрібно працювати на відкритій місцевості t_роб=7 год, коефіцієнт послаблення радіації для відкритої місцевості К_посл=10.

Приклад виконання

Вихідні дані:

- час роботи в осередку радіоактивного забруднення t_роб=7 год.

- час початку роботи після аварії на АЕС t_н=3 год.

- коефіцієнт послаблення радіації К_посл=10.

- рівень радіації на момент початку роботи Р_н=8 рад/год.

Визначити:

- дозу опромінення особового складу формування.

- рівень радіації в осередку радіоактивного забруднення на момент закінчення роботи.

Розв'язання

1. Визначаємо тривалість зараження місцевості (час кінця роботи формування на забрудненій місцевості) за формулою:

t_к=t_н+t_роб=3+7=10 (год),

де t_н - час початку роботи після аварії на АЕС;

t_роб - час роботи в осередку радіоактивного забруднення.

2. Визначаємо рівень радіації на забрудненій місцевості для часу кінця роботи формування t_к=10 (год).

Виходячи із теоретичної залежності:

,

отримуємо, що рівень радіації для t_к=10 (год) становитиме:

де К_к - коефіцієнт для перерахунку рівня радіації на час кінця роботи (t_к), який визначається за табл. 2.1. t_к=10 год, для цього значення обираємо К_к=0,4.

К_н - коефіцієнт для перерахунку рівня радіації на час початку роботи (t_н), який визначається за табл. 2.1. t_н=3 год, для цього значення обираємо К_н=0,645.

Таблиця 2.1 Коефіцієнт К_t=t^-0,4 для перерахунку рівнів радіації на різний час (t) після аварії на АЕС

t, год	Кt	t, год	Кt	t, год	Кt	t, год	Кt
0,5	1,32	4,5	0,545	8,5	0,427	16	0,33
1,0	1,0	5,0	0,525	9,0	0,417	20	0,303
1,5	0,85	5,5	0,508	9,5	0,408	1 доба	0,282
2,0	0,76	6,0	0,49	10,0	0,4	2 доби	0,213
2,5	0,7	6,5	0,474	10,5	0,39	3 доби	0,182
3,0	0,645	7,0	0,465	11,0	0,385	4 доби	0,162
3,5	0,61	7,5	0,447	11,5	0,377	5 доби	0,146
4,0	0,575	8,0	0,434	12,0	0,37	6 доби	0,137

Примітки: 1. Якщо визначається коефіцієнт для перерахунку рівня радіації на час початку роботи (t_н), слід прийняти K_t=K_н.

2. Якщо визначається коефіцієнт для перерахунку рівня радіації на час кінця роботи (t_к), слід прийняти K_t=K_к.

3. Визначаємо дозу опромінення, яку отримає особовий склад формування цивільної оборони за 7 годин роботи (t_роб) на радіоактивно забрудненій місцевості за формулою:

Доза опромінення, яку отримає особовий склад формування цивільної оборони під час роботи t_роб=7 (год) в осередку радіоактивного забруднення складе D=4,35 (рад), що в межах припустимого одноразового опромінення. Рівень радіації на час кінця роботи складатиме Р_к=4,96 (рад/год).

4. Визначення тривалості роботи на радіоактивно забрудненій місцевості

Визначити допустиму тривалість роботи на радіоактивно забрудненій місцевості, якщо час початку роботи після аварії на АЕС t_н=2 год, рівень радіації на цей час становить Р_н=3 рад/год. Встановлена доза опромінення D_вст=10 рад. При роботі на відкритій місцевості прийняти коефіцієнт послаблення К_посл=1.

Вихідні дані:

- час початку роботи після аварії на АЕС t_н=6 год;

- рівень радіації Р_н=Р₂=3 рад/год;

- встановлена доза опромінення D_вст=30 рад;

- коефіцієнт послаблення К_посл=15.

Визначити:

- допустиму тривалість роботи людей на радіоактивно забрудненої

місцевості.

Розв'язання

1. Визначаємо відносну величину (а) за формулою:

де К_н=0,49.

2. При а=0,04 0,2 примем =0,2. При t_н=6 год визначаємо тривалість роботи людей на радіоактивно забрудненої місцевості t_доп=12,3 год.

Висновок. Допустима тривалість роботи робітників та службовців в осередку радіоактивного забруднення не більше 12,3 год.

5. Прогнозування обстановки при аварії на хімічно-небезпечному об'єкті

Завдання:

1. Провести розрахунки оперативного (аварійного) прогнозування для N=4 год.

2. Показати на схемі зони можливого і прогнозованого хімічного забруднення.

Вихідні дані:

- необвалована ємність з аміаком Q=70 т;

- температура повітря t=+20 С;

- швидкість вітру V=2 м/с;

- напрямок вітру 180;

- ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія

Розв'язок:

1. Визначаємо кутовий розмір зони можливого забруднення при швидкості вітру V=2 м/с (табл. 3.1).

Кутовий розмір зони можливого забруднення складає .

2. Визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря

Г = 5,45 км.

3. Визначаємо площу зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) за формулою:

4. Визначаємо площу прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) за формулою:

де К - коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря, визначається за табл. 3.3.

Г - глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря;

N - час на який розраховується глибина прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ), в наведеному прикладі за вихідними даними N=4 год.

5. Визначаємо час випаровування аміаку, за умови: V=2 м/с, t=+20 С і ємність не обвалована (табл. 3.4).

Час випаровування для аміаку складе Т=1,05 год.

6. Знаходимо ширину прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) при інверсії за формулою:

7. Наносимо на мапу (схему) зони хімічного забруднення .

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.1. Схема зон хімічного забруднення при оперативному прогнозуванні (напрямок вітру 180є, V=2 м/с, ц=90°)

Результати оперативного прогнозування вказують на небезпеку на відстані Г=5,45 км для персоналу промислового хімічного об'єкту, робітників адміністративної будівлі і мешканців, що проживають біля об'єкту, в умовах аварії з викидом 70 т аміаку.

За існуючих метеорологічних умов, через 4 години після аварії площа зони можливого хімічного забруднення складе S_ПЗХЗ=3,18 км², а площа прогнозованої зони хімічного забруднення складе S_ПЗХЗ=23,31 км².

Вражаюча дія аміаку обумовлена часом його випаровування, який складає Т=1,05 год.

Для зменшення можливих хімічних втрат необхідно провести наступні заходи із захисту населення від ураження аміаком:

- своєчасне оповіщення персоналу і населення про аварію на хімічно небезпечному об'єкті;

- використання засобів індивідуального захисту (протигазів марок: ЦП-5, ЦП-7, ІП-4, ІП-4м, ІП-5, КІП-8 або ватно-марлевої пов'язки, змоченої раствором лимонной кислоты (5%). Посилення захисту відкритіх частин тіла здійснюється за допомогою захисних костюмів, печаток та резинових чобіт

- використання засобів колективного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів);

- надання медичної допомоги потерпілим при отруєнні аміаком повинне бути якомога скорішим. Обличчя т а відкриті частини кожного покрову промивають з використанням великої кількості води. Важно забезпечити постраждалим доступ кисню.

- дегазація території, будівель і споруд, транспортних засобів і техніки населеного пункту.

- проведення розосередження і евакуації населення та персоналу.

6. Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об'єкту

Оцінити інженерний захист робітників та службовців промислового об'єкту при виникненні НС.

Приклад виконання

Вихідні дані:

- середня температура повітря tє 30єС (IV кліматична зона) ;

- ємність з вуглеводневим газом Q = 8 т;

- відстань від ємності до об'єкта r = 220 м;

- час на заповнення сховища робітниками та службовцями t_норм = 8 хв;

- відстань до робочих дільниць: №1 (N₁=300 осіб) R₁=200 м; №2 (N₂=250 осіб) R₂=200 м. Разом робітників та службовців на промисловому об'єкті N=N₁+N₂=300+250=550 осіб;

- на об'єкті є в наявності одне вбудоване сховище яке витримує динамічне навантаження до 50 кПа;

- приміщення для захисту робітників та службовців S₁ = 310 м²;

- приміщення для пункту управління S₂ = 16 м²;

- коридори S₃ = 16 м²;

- санітарні вузли S₄ = 62 м²;

- приміщення для зберігання продуктів S₅ = 12 м²;

- висота приміщення h = 2,4 м;

- фільтровентиляційне обладнання - 2 комплекти ФВК-1, 1 комплект ЕРВ-72-2;

- розрахунок пункту управління N=5 осіб;

- водопостачання від загальноміської системи, аварійний запас води - 4500 л;

- тривалість укриття 3 доби, електропостачання від мережі промислового об'єкту, аварійне джерело - акумуляторні батареї.

Виконати.

Оцінити інженерний захист робітників та службовців об'єкту згідно з показниками:

- за місткістю;

- за захисними властивостями від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші;

- за системою життєзабезпечення сховища;

- за своєчасністю укриття.

Розв'язання

1. Визначаємо загальну площу основних і допоміжних приміщень сховища за формулою:

S_{заг. осн.} = S₁ + S₂ = 310 + 16 = 326 м²,

де S₁ - площа приміщення для розміщення людей (м²);

S₂ - площа пункту управління (м²).

Загальна площа всіх приміщень у зоні герметизації (крім приміщень для ДЕС, тамбурів і розширювальних камер);

S_{заг. всіх} = S_{заг. осн}. + S₃ + S₄ + S₅ = 326 + 16 + 62 + 12 = 416 м².

де S₃ -площа коридорів (м²);

S₄ - площа санітарних вузлів (м²) ;

S₅ - площа приміщень для зберігання продуктів (м²).

2. Визначаємо місткість (М_s) сховища за площею при двоярусному розташуванні ліжок за формулою::

місця.

де - норма площі на одну людину 0,5 (м²).

3. Визначаємо місткість () сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герметизації:

місць,

де h - висота приміщення (м);

V_Н - норма об'єму приміщення на одну людину 1,5 (м³).

4. Порівнюємо дані місткості за площею (М_S) та об'ємом (М_V).

Визначаємо фактичну місткість. Фактична місткість (М_ф) приймається мінімальною із цих двох величин М_s та М_v. В наведеному прикладі М_ф=652 (місця).

5. Визначаємо необхідну кількість ліжок (нар) для розміщення робітників і службовців. Висота приміщення h=2,4 м дозволяє встановити двоярусні нари. При довжині нар 180 см і нормі 5 людей на одні нари необхідно встановити:

ліжок.

6. Визначаємо коефіцієнт місткості захисної споруди:

де N - кількість виробничого персоналу, який підлягає укриттю.

7. Висновок:

1. Об'ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам ДБНВ.2.2.-5-97.

2. Сховище забезпечує укриття працюючих на 119% .

8. Оцінка сховища за захисними властивостями.

8.1. Визначаємо необхідні захисні властивості. За вихідними даними ємність Q = 4 т і відстані r = 220 м визначаємо за рис. 5.1 надлишковий тиск:

ДР_{ц max} = ДР_{ц необх}= 20 кПа.

Рис. 5.1. Залежність радіуса зовнішньої межі зони дії надлишкового тиску від кількості вибухонебезпечної газоповітряної суміші

8.2. Визначаємо захисні властивості сховища. Згідно з вихідними даними, ДРц схов=50 кПа.

8.3. Порівнюємо захисні властивості сховища з необхідними.

ДР_{ц схов}=50 кПа, а ДР_{ц необх}=20 кПа, тобто ДР_{ц схов}>ДР_{ц необх}.

Висновок. За захисними властивостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші.

8.4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників та службовців за захисними властивостями:

.

Висновок. Захисні властивості сховища забезпечують захист 119% робітників та службовців.

9. Оцінка сховища за життєзабезпеченням. До систем життєзабезпечення належать:

- повітропостачання ;

- водопостачання ;

- теплопостачання ;

- каналізація ;

- електропостачання та зв'язок.

Підчас оцінки сховищ за системами життєзабезпечення визначається можливість систем забезпечувати безперервне перебування людей у сховищах не менше 3 діб.

9.1. Система повітропостачання.

9.1.1. Визначаємо кількість повітря, яке подається в годину у «Режимі - І» (чистої вентиляції) за формулою:

W_OI = К_ФВК1·Q_ФВК1+К_ЕРВ·Q_ЕРВ=2 · 1200 + 900 = 3300 м³/год,

де К_ФВК1 - кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 ;

Q_ФВК1 - продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 «Режимі - I» - 1200 м³/год;

К_ЕРВ - кількість електроручних вентиляторів ЕРВ-72-2;

Q_ЭРВ - продуктивність електроручного вентилятора ЕРВ-72-2 в «Режимі - I» - 900 м³/год.

Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду за 1 годину в «Режимі - I»:

- W₁=8 м³/год (I кліматична зона, температура повітря до 20 С);

- W₁=10 м³/год (II кліматична зона, температура повітря 20-25 С);

- W₁=11 м³/год (III кліматична зона, температура повітря 25-30 С);

- W₁=13 м³/год (IV кліматична зона, температура повітря більше 30 С).

9.1.2. Підрахуємо число людей, яких можна забезпечити повітрям у «Режимі - I»:

де - кількість повітря, яке подається в годину у «Режимі -I»;

- норма зовнішнього повітря , для IV кліматичної зони - 13 м³/ч на одну людину.

9.1.3.Визначаємо кількість повітря, що подається за одну годину в «Режимі - IІ» (фільтровентиляції) за формулою:

W_OII = К_ФВК1 · Q_ФВК1 = 2 · 300 = 600 м³/год,

де К_ФВК1 - кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1;

Q_ФВК1 - продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 в «Режимі - II» - 300 м³/год.

Електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 в «режимі II» не працює

9.1.4. Визначаємо необхідну кількість повітря, в «Режимі - II» за формулою:

W_{необ.. II} = N_зах · Q_{Н. зах.} + N_ПУ · Q_{Н. ПУ}= 550•10 + 5 • 5 =5525 м³,

де N_зах - число людей у сховищі;

Q_{Н. зах} - норма повітря, розрахована на людину в режимі II фільтровентиляції - 2 м³/год, для I та II кліматичних зон і 10 м³/год, для III та IV кліматичних зон;

N_ПУ - розрахунок пункту управління (ПУ), осіб;

Q_Н. _ПУ - норма повітря для тих, хто працює на ПУ, - 5 м³/год.

9.1.5 Визначаємо кількість людей забезпечених повітрям в «Режимі - II» за формулою:

N_{О II} = осіб.

9.1.6. Визначаємо коефіцієнт повітропостачання:

К_{повіт.пост..} = ,

де N_OI - мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі - I» або в « Режимі - II»

Висновок:

1. Система повітропостачання може забезпечити в «режимі I» і в «режимі II» тільки 60 осіб.

2. Робітники та службовці забезпечені повітрям на 11%.

9.2. Система водопостачання.

9.2.1. Визначаємо можливості системи водопостачання.

З вихідних даних маємо аварійний запас води - 4500 л, отже, можливість системи водопостачання W_O = 4500 л.

9.2.2. Визначаємо кількість людей, яких забезпечує система водопостачання:

осіб,

де T - тривалість укриття = 3 доби;

N =N₁+N₂=3+2=5 л.

N₁ - норма споживання води на одну людину в аварійному режимі для питва, прийняти N₁=3 (л);

N₂ - норма споживання води на одну людину в аварійному режимі для санітарно-гігієнічних потреб, прийняти N₂=2 (л);

W_O - можливість системи водопостачання.

9.2.3. Визначаємо коефіцієнт водопостачання:

К_{вод. пост.}. = .

Висновок:

1. Система водопостачання може забезпечити 54% робітників і службовців.

2. Необхідно додати аварійний запас води у кількості 3834 літра.

9.2.4. Система електропостачання.

Електропостачання сховища від мережі промислового об'єкта, аварійне постачання - акумуляторна батарея.

Висновок:

1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.

2. Робота системи повітропостачання в аварійному режимі забезпечується ЕРВ-72-2 вручну.

На основі проведених оцінок систем життєзабезпечення визначається загальна оцінка за мінімальним показником однієї із систем.

В нашому прикладі найменша кількість захищених визначається повітряпостачанням N_Ж.З.=60 осіб, виходячи з цього, коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта по життєзабезпеченню, дорівнює:

.

Висновок:

1. Система життєзабезпечення може забезпечити життєдіяльність 11% робітників і службовців протягом 3 діб.

2. Система повітропостачання знижує життєдіяльність до 11%, за якою йде система водопостачання -54%.

10. Оцінка сховища за своєчасним укриттям людей.

10.1. Визначаємо час, необхідний для укриття, враховуючи, що швидкість переміщення людини прискореним кроком V_норм=50 м/хв і надається 2 хвилини, щоб знайти своє місце в сховищі.

Від ділянки № 1 до сховища (для N₁=300 осіб.):

t₁ = = = 6 хв.

Від ділянки № 2 до сховища (для N₂=250 осіб.):

t₂ = = = 6 хв.

10.2. Порівнюємо необхідний час для укриття людей з вихідними даними t_норм = 8 хв.

t₁ = 6 хв < t_норм = 8 хв і t₂ = 6 хв t_норм = 8 хв.

Робимо висновок, що розміщення сховища забезпечує своєчасне укриття такої кількості осіб:

N_св = N₁+N₂=300+250 = 550 осіб.

10.3. Визначаємо коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта за своєчасним укриттям робітників та службовців:

.

Висновок. Розміщення сховища дозволяє своєчасно укрити всіх робітників та службовців.

Таким чином, в ході розрахунків маємо коефіцієнти які характеризують інженерний захист робітників і службовців промислового об'єкту:

- коефіцієнт місткості захисної споруди К_М = 1,19;

- коефіцієнт за захисними властивостями К_ЗВ = 1,19;

- коефіцієнт життєзабезпечення К_Ж.З. = 0,11;

- коефіцієнт за своєчасним укриттям робітників і службовців К_СВ = 1.

11.Загальні висновки за інженерним захистом робітників і службовців промислового об'єкту.

11.1. На промисловому об'єкті інженерним захистом забезпечується 59% робітників та службовців.

11.2. Для забезпечення інженерним захистом робочої зміни необхідно:

- встановити додатково 18 комплектів фільтровентиляційного обладнання ФВК-1;

- встановити додаткову ємність для води на 3835 літрів.

Размещено на Allbest.ru