Стійкість роботи об'єктів в умовах надзвичайних ситуацій

- організація оповіщення керівного складу центральних і місцевих органів виконавчої влади, та населення про початок евакуації;

- управління проведенням евакуації;

- створення мінімально необхідних умов для життєдіяльності евакуйованого населення;

- навчання населення діям під час проведення евакуації.

Проведення евакозаходів

Під евакозаходами розуміється розосередження і евакуація населення з великих міст у заміську зону. Вони організовуються і здійснюються відповідно до плану ЦО району (об'єкту) і вказівок старшого начальника ЦО.

Під розосередженням розуміється вивіз транспортом і вивід пішим порядком робочих та службовців підприємств і організацій, що продовжують роботу в умовах надзвичайних ситуацій, з міст і прилеглих до них населених пунктів, які знаходяться в зонах можливих сильних руйнувань, з розміщенням їх для мешкання і відпочинку в заміській зоні.

Для позмінної роботи організовується підвезення робочих і службовців до об'єктів.

Під евакуацією розуміється вивід і вивіз робочих об'єктів, діяльність яких переноситься в заміську зону або припиняється на час надзвичайних умов, а також всього непрацездатного населення з великих міст і інших населених пунктів, що знаходяться в зонах можливих сильних руйнувань і катастрофічного затоплення.

Під заміською зоною розуміється територія, розташована за зоною можливих руйнувань, встановленою для міст певної категорії.

Розосередження і евакуація населення здійснюються за виробничо-територіальним принципом. Це означає, що вивіз в заміську зону всіх робочих і службовців, членів їх сімей, студентів вузів, середніх навчальних закладів, організовується через підприємства, установи і навчальні заклади.

Вивіз решти населення здійснюють ЖЕК за місцем проживання.

Для безпосереднього керівництва розосередженням і евакуацією населення в містах створюються міські, районні і об'єктові евакуаційні комісії.

Обов'язки евакуаційних комісій об'єкту:

облік робочих і службовців, що підлягають розосередженню, і членів їх сімей, що підлягають евакуації;

визначення складу піших колон і уточнення маршрутів їх руху;

рішення питань транспортного забезпечення;

підготовка:

проміжних пунктів евакуації (ППЕ);

районів розосередження і евакуації;

пунктів посадки на транспортні засоби і висадки з них;

організація зв'язку і взаємодії з районною евакуаційною комісією і збірним евакуаційним пунктом (ЗЕП).

Для прийому і розміщення евакуйованого населення в сільських районах при сільрадах, створюються евакоприймальні комісії.

Поблизу кінцевих пунктів висадки населення, що прибуває в заміську зону, евакоприймальні комісії розгортають приймальні евакопункти (ПЕП).

Розосередження і евакуація населення здійснюються, як правило, комбінованим способом, під час якого одночасно проводиться вивіз населення всіма наявними транспортними засобами і виведення пішим порядком.

Транспортом, як правило, вивозяться:

робочі і службовці об'єктів, що продовжують роботу в місті;

населення, яке не може пересуватися пішим порядком (хворі, жінки з дітьми до 10 років та ін.)

формування ЦО підвищеної готовності.

Решта фізично здорового населення виводиться пішим порядком.

Виведення пішим порядком планується, як правило, на відстань одного добового переходу, що здійснюється за 10--12 годин руху, з розрахунком виходу за зону можливих руйнувань.

В цілях забезпечення організованого руху і зручності управління ним рекомендується формувати колони з населенням чисельністю від 500 до 1000 чоловік за виробничо-територіальним принципом і призначати начальника колони з числа керівників підприємств або ЖЕКів.

Середня швидкість руху колони -- 4-5км/г. Відстань між колонами-- до 500м. Для відпочинку організовуються привали: малі-- через 1-1,5г руху (на 10-15хв.) і великий -- у другій половині добового переходу (на 1-2г).

Населення, що прибуває на ПЭП, проходить реєстрацію, розподіляється поміж населених пунктів і слідує до них.

Діти, інваліди і люди похилого віку, а також речі перевозяться місцевим транспортом. Місцеві органи ЦО і місцеві Ради організують працевлаштування прибулого населення.

Для розміщення людей в заміській зоні призначаються райони, в яких створюються всі необхідні умови для життя і побуту населення та захисту його у разі радіоактивного забруднення місцевості.

Для розміщення прибулого під час евакуації населення, в заміській зоні використовуються будинки відпочинку, санаторії, туристичні і спортивні бази, табори, а також будинки місцевих жителів, дачі і садово огородні будиночки, та інші приміщення.

В цілях створення якнайкращих умов для розміщення населення завчасно проводяться заходи щодо розвитку житлового фонду, будівництва підприємств торгівлі і громадського харчування, підготовки джерел водопостачання та ін.

Райони розосередження повинні знаходитися на такому віддаленні від міста, щоб на проїзд в місто на роботу і назад в заміську зону витрачалося не більше 4-5г.

Після завершення евакозаходів в місті, як правило, можуть залишатися тільки працюючі зміни підприємств, чисельність яких складе приблизно 10-15% від загальної чисельності населення міста.

В цілях швидкого і організованого проведення розосередження і евакуації необхідно передбачити і спланувати завчасно: транспортне забезпечення, ПР і ПХЗ; медичне забезпечення; продовольче і речове постачання, а також охорону громадського порядку.

Для захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій передбачаються:

укриття в захисних спорудах близько, станцій (пунктів) посадки (висадки) та уздовж маршрутів евакуації пішим порядком;

забезпечення населення засобами індивідуального захисту;

ведення радіаційної і хімічної розвідки;

своєчасне доведення до населення сигналів управління і оповіщення;

організація дозиметричного, хімічного і бактеріологічного контролю, санітарної обробки та знезараження.

За умов, коли захисних споруд для розміщення населення не вистачає, планується будівництво простих укриттів, а також використання природних укриттів. Будівництво простих укриттів проводиться силами ЦО міст і районів.

Транспортне забезпечення включає:

організацію і проведення вивозу населення, установ і матеріальних цінностей у заміську зону,

перевезення робочих змін із заміської зони в місто і навпаки.

Матеріальне забезпечення передбачає забезпечення транспортними та іншими машинами, для евакуаційних перевезень, паливом, змащувальними і іншими матеріалами, а евакуйованого населення -- продовольством і предметами першої необхідності. У заміській зоні постачання населення проводиться через місцеві органи торгівлі і громадського харчування. Місцеві органи влади розширюють мережу магазинів, їдалень, комунально-побутових установ, організовують їх роботу по ущільненому графіку, використовуючи для цього евакуйованих працівників.

Медичне забезпечення евакуаційних заходів організовується на всіх етапах розосередження і евакуації, починаючи зі ЗЕП. Створені медичні пункти зобов'язані: надавати невідкладну медичну допомогу хворим, виявляти і ізолювати інфекційних хворих з подальшою евакуацією їх до лікувальних установ.

На станціях посадки і висадки виконання аналогічних завдань покладається на штатні медичні пункти. На станціях, де немає таких пунктів, вони можуть бути організовані силами місцевих органів охорони здоров'я. На шлях проходження піших колон до складу ешелону (колони) включаються 1-2 людини середнього медичного персоналу, декілька санітарних дружинників, а при евакуації на велику відстань -- і лікар.

Супроводжуючий населення медичний персонал зобов'язаний здійснювати медичний контроль за живленням і водопостачанням евакуйованих людей, надавати їм медичну допомогу.

При евакуації пішим порядком лікарська допомога хворим здійснюється в лікувальних установах, що знаходяться поблизу маршруту, а при їх відсутності в розпорядження начальника маршруту виділяється медична бригада на санітарному автомобілі.

Для підтримки громадського порядку на об'єктах, ЗЕП, ПЕП, ППЕ, станціях (пристанях, пунктах) посадки і висадки, в місцях розселення в заміській зоні виставляються пости охорони громадського порядку, організовується патрулювання. На важливих об'єктах може бути виставлено оточення. До виконання цих заходів залучаються формування охорони громадського порядку (команди, групи), які створюють з особового складу відомчої воєнізованої і сторожової охорони та добровільних дружин.

Евакуація населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного часу

має свої особливості.

Оповіщення проводиться на всю глибину зони небезпечного радіоактивного забруднення, де можна чекати поразки людей.

В першу чергу оповіщається населення районів, безпосередньо прилеглих до місця аварії, а потім більш віддалених.

Населенню за сигналами оповіщення необхідно суворо виконувати режим радіаційного захисту.

Виходити на вулицю до прибуття транспорту не слід, щоб не піддаватися зайвому опромінюванню.

Потрібно знаходитись у приміщеннях до отримання подальших вказівок штабу ЦО, необхідно щільно закрити вікна, кватирки, двері, закласти щілини.

Не допускати вживання забруднених продуктів харчування і води. Дотримуватися інших заходів безпеки й обережності.

Евакуація проводиться з тих районів, де перебування населення може привести до опромінювання вище за допустимі межі, де не можна забезпечити його захист іншими способами.

Рішення на евакуацію ухвалюється начальником ЦО області .

Евакуація проводиться після ретельної підготовки людей, транспорту, вивчення маршрутів руху з урахуванням радіаційної обстановки.

Населення наперед попереджається про час і порядок евакуації, транспорт подається до місць знаходження населення (до під'їздів будинків), перевезення людей проводяться на критих транспортних засобах в короткі терміни за маршрутами з найменшими рівнями радіації, щоб уникнути переопромінення людей.

В період руху ведеться радіаційна розвідка і дозиметричний контроль.

Населення доставляється до межі зони забруднення, а потім пересідає на незабруднений РР транспорт і доставляється в місця розміщення.

При виїзді на незабруднену територію проводиться контроль зараженості людей і транспорту, що виводиться. При необхідності проводиться санітарна обробка людей, дезактивація одягу, майна і транспорту.

У зонах забруднення здійснюються заходи щодо дезактивації території, споруд, устаткування, техніки і інших об'єктів, виконуються заходи щодо пиловидалення, ведеться контроль забрудненості сільськогосподарської продукції. Організовується охорона будівель і майна.

3.5. Інженерний захист території

З метою створення умов безпечного мешкання населення на території з підвищеним техногенним навантаженням і ризиком виникнення надзвичайних ситуацій здійснюються заходи інженерного захисту території, які включають:

облік, під час розробки генеральних планів, забудови населених пунктів і ведення містобудування в умовах підвищеного ризику можливості виникнення надзвичайних ситуацій на окремих територіях і в регіонах;

здійснення контролю за раціональним розміщенням потенційно небезпечних об'єктів з урахуванням можливих наслідків надзвичайних ситуацій для безпеки населення і навколишнього середовища у разі виникнення таких ситуацій;

будівництво споруд, будинків, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки і надійності;

розробка і впровадження заходів щодо безаварійного функціонування потенційно небезпечних об'єктів;

створення комплексних схем захисту населених пунктів і об'єктів від небезпечних природних процесів шляхом організації будівництва протизсувних, проти селевих, противолавинних, протиерозійних і інших інженерних споруд спеціального призначення.

3.6. Медичний захист населення

Для запобігання або зменшення ступеня ураження населення, своєчасного надання допомоги потерпілим і їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій здійснюються наступні заходи:

планування і використання існуючих сил і засобів медичних закладів незалежно від форм власності і господарювання;

розгортання в умовах надзвичайних ситуацій необхідної кількості додаткових лікувальних закладів (пунктів);

своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів і санітарно-епідеміологічних заходів;

контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання;

завчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань;

накопичення медичних засобів захисту, медичного і іншого спеціального майна і техніки;

здійснення контролю за станом навколишнього середовища, санітарно-гігієнічною і епідемічною ситуацією;

навчання населення способам надання першої медичної допомоги і дотримання правил санітарії;

забезпечення недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих чинників навколишнього середовища і наслідків надзвичайних ситуацій, а також умов для виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань;

санітарна охорона територій і об'єктів в зоні надзвичайної ситуації.

3.7. Психологічний захист

Запобігання або зменшення ступеня негативного психологічного впливу на населення і своєчасне надання ефективної психологічної допомоги забезпечуються шляхом здійснення наступних заходів:

планування діяльності і використання існуючих сил і засобів підрозділів психологічного забезпечення центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;

своєчасне застосування психопрофілактичних методів;

виявлення, за допомогою психологічних і соціологічних методів, чинників, які сприяють виникненню соціально-психологічної напруги;

використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативного впливу на населення.

3.8. Біологічний захист

Захист від біологічного зараження включає:

виявлення осередку біологічного зараження;

прогнозування масштабів наслідків біологічного зараження;

використання колективних і індивідуальних засобів захисту;

введення режимів карантину або обсервації;

знезараження осередку біологічного зараження;

здійснення заходів екстреної і специфічної профілактики;

дотримання протиепідемічного режиму суб'єктами господарювання, лікувальними закладами та населенням.

3.9. Радіаційний і хімічний захист

1. Радіаційний і хімічний захист включає:

виявлення осередків радіаційного і хімічного забруднення та проведення його оцінки;

організацію та здійснення дозиметричного і хімічного контролю;

розробки і впровадження типових режимів радіаційного захисту;

забезпечення засобами радіаційного і хімічного захисту;

організацію та проведення спеціальної - і санітарної обробки;

2. Радіаційний і хімічний захист забезпечується шляхом здійснення наступних заходів:

1 завчасне накопичення і підтримка в постійній готовності засобів радіаційного і хімічного захисту;

2.своєчасне впровадження засобів, способів і методів виявлення і оцінки масштабів та наслідків аварій, руйнувань на радіаційно - і хімічно - небезпечних об'єктах;

3.створення уніфікованих засобів захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю;

4.надання населенню можливості придбання в особисте користування засобів радіаційного і хімічного захисту;

5.розробка типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об'єктів в умовах радіоактивного забруднення місцевості;

6 завчасне обладнання радіаційно і хімічно небезпечних об'єктів засобами для проведення спеціальної обробки;

7.розробка загальних критеріїв, методів і методик спостереження та оцінки радіаційної і хімічної обстановки.

3.9.1. Режими радіаційного захисту

Під режимом радіаційного захисту населення, робочих і службовців об'єкту та особового складу невоєнізованих формувань ЦО розуміється порядок роботи та застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного зараження, які виключають радіоактивне опромінювання людей вище за допустимі норми і скорочують до мінімуму вимушену зупинку виробництва

Режими роботи об'єкту розраховуються завчасно для конкретних умов (захисних властивостей житлових і виробничих будівель і використовуваних захисних споруд) і різних можливих рівнів радіації на території об'єкту.

В даний час розроблено і рекомендується 8 типових режимів захисту для різних категорій населення:

1-3-й режими -- для населення, що не працює;

4-7-й -- для робочих і службовців об'єкту господарювання;

8-й -- для особового складу невоєнізованих формувань ЦО.

Основний режим захисту для населення в мирний час -- евакуація із зон зараження, як, наприклад, це мало місце при аварії на Чорнобильській АЕС.

Кожний з перерахованих вище типових режимів радіаційного захисту ділиться на три етапи:

перший етап -- час перебування в захисних спорудах;

другий етап -- чергування часу перебування в захисних спорудах і будівлях;

третій етап -- чергування часу перебування в будівлях з обмеженим знаходженням на відкритій радіоактивно забрудненій місцевості до 1--2 г в добу.

Тривалість кожного етапу залежить від ступеня ослаблення радіації захисними спорудами, житловими і виробничими будівлями, а також від рівня радіації на території об'єкту і спаду його в часі.

Режим № 1 -- застосовується для населення, що проживає в сільській місцевості в дерев'яних будинках з Косл = 2 і що використовує ПРУ з Косл = 50 (перекриті щілини, підвали).

Режим № 2 передбачений для населення, що проживає в селищах в кам'яних одноповерхових будинках з Косл = 10 і що використовує ПРУ з Косл = 50.

Режим № 3 розроблений для міського населення, яке проживає в багатоповерхових кам'яних будинках з Косл = 20--30 й використовуює ПРУ з Косл = 200--400 (підвали багатоповерхових кам'яних будівель).

Режим № 4 застосовується для населення, що працює на об'єктах народного господарства, розміщених в дерев'яних будинках з Косл = 2, і забезпеченого ПРУ з Косл = 20--50.

Режим № 5 розроблений для населення, що працює на об'єктах, розміщених в кам'яних одноповерхових будинках з Косл = 10, і ПРУ з Косл = 50--100.

Режим № 6 --те ж, що і № 5, але ПРУ з Косл = 100--200.

Режим №7 -- те ж, що і № 5, але захисні споруди з Косл = 1000 і більш.

Передбачається наступний порядок введення в дію режиму захисту:

за сигналом оповіщення робочі і службовці об'єкту ховаються в захисних спорудах;

після виникнення надзвичайної ситуації з'ясовується обстановка на об'єкті;

якщо об'єкт опинився за межами осередку ураження і зон радіоактивного зараження, то поновлюється виробнича діяльність в звичайному режимі.

Якщо ж об'єкт опинився в зоні радіоактивного зараження, а руйнувань на ньому немає, то залежно від рівня радіації на території об'єкту вводиться відповідний режим радіаційного захисту.

Крім того, передбачаються режими ведення рятувальних і інших невідкладних робіт в зонах радіоактивного забруднення.

У таблиці 5.1, як приклад, приведений варіант ведення рятувальних робіт, що передбачає визначення часу початку робіт (tП) залежно від встановленої дози випромінювання (Д) і рівня радіації (Р1) на 1годину після наземного вибуху, при тривалості роботи першої зміни 2 години (Т1=2г),.



Таблиця 5.1 Варіант ведення рятувальних робіт.

Найменуванняя зон	Рівень радіації на 1г після ядерного вибуху Р /г	Час початку ведення робіт tП і потрібна кількість змін Nзмін на першу добу при встановленій дозі, години
		Д=15 р	Д=25 р
		tП	Рівні радіації на час введення, Р /г	Кількість змін Nзмін	tП	Рівні радіації на час введення, Р /г	Кількість змін Nзмін
А	25	2	11	3	1	25	2--3
	50	3,9	9,8	4	2,3	1	2-3
	80	6,2	9,0	5	3,8	16,1	4
Б	100	7,7	8,6	5	4,7	15,6	5
	140	10,5	8,3	6	6,5	14,8	5
	180	13,0	8,1	7	8,3	14,2	6
	240	17,0	8,0	8	10,7	14,0	7
В	300	21,4	8,0	8	13,2	13,6	7
	400	1,1 доби.	7,8	9	16,9	13,4	8
	500	1,3 доби	7,8	9	20,6	13,3	8
	600	1,6 доби.	7,7	9	1,1 доби	13,2	8
	800	1,9 доби	7,7	10	1.3 доби	13,0	9
Г	1000	2,4 доби.	7,7	10	1,6 доби	12,9	10

Зведена таблиця режимів захисту робочих, і службовців та виробничої діяльності об'єкту дає можливість керівнику підприємства, при виникненні радіаційної обстановки в умовах надзвичайних ситуацій, швидко ухвалити обґрунтоване рішення щодо збереження працездатності персоналу і забезпечення безперервності випуску запланованої продукції.

3.9.2. Призначення і класифікація засобів індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) призначені для захисту людини від попадання всередину організму, на шкірні покрови і повсякденний одяг РР, ОР і БЗ.

В умовах виникнення надзвичайних ситуацій ніякі захисні заходи ЦО не виключають необхідності застосування ЗІЗ населенням країни; при необхідності вони можуть бути використані людьми навіть при знаходженні у сховищах і ПРУ

За своїм призначенням ЗІЗ поділяються на:

засоби захисту органів дихання, очей і шкіри людини;

засоби захисту шкіри.

За способом контакту людини із зовнішнім середовищем ЗІЗ діляться на ізолюючі та фільтруючі.

Окрім засобів індивідуального захисту, існують медичні засоби захисту.

Засоби захисту органів дихання

Фільтруючі протигази. Фільтруючий протигаз призначений для захисту органів дихання, очей, шкіри людини від дії OР, PР, БЗ, СДОР, а також різних шкідливих домішок, які можуть бути присутні у повітрі.

В даний час є фільтруючі цивільні протигази різної модифікації і промислові протигази.

У системі ЦО країни для захисту населення використовуються наступні фільтруючі протигази:

для дорослого цивільного населення--ГП-5, ГП-5М, ГП-7, ГП-7В;

для дітей:

камера захисна дитяча (КЗД-4, КЗД-6) - для дітей до 1,5 року;

ПДФ-Д, ПДФ-2Д - для дітей від 1.5 до 7 років;

ПДФ-Ш ПДФ-2Ш - для дітей від 7 до 17 років

Промислові протигази. Існує декілька марок промислових фільтруючих протигазів, які є індивідуальним засобом захисту органів дихання і зору робочих різних галузей промисловості, сільського господарства від дії шкідливих речовин (газів, пари, пилу, диму і туману), присутніх в повітрі.

Промислові протигази комплектуються лицьовими частинами від цивільних протигазів. Залежно від складу шкідливих речовин протигазові коробки спеціалізовані за призначенням і можуть містити в собі один або декілька спеціальних поглиначів або поглинач і аерозольний фільтр. За зовнішнім виглядом коробки різного призначення відрізняються забарвленням і буквеними позначеннями (табл. 5.3).

При користуванні протигазом марки Г необхідно вести облік часу роботи кожної коробки. Після закінчення 100 і 80 ч відповідно для марок Г без ПАФ і Г з ПАФ вони вважаються відпрацьованими і повинні замінюватися новими.

Відпрацювання фільтруючих коробок марок М і СО визначається за збільшенням їх маси. При збільшенні маси коробок М на 35г і коробки СО на 50г в порівнянні з номінальною масою коробки (на корпусі ця маса вказана), вони вважаються відпрацьованими і замінюються новими.

Таблиця 5.3 - Характеристика промислових протигазів

Марка коробки	Тип коробки. Пізнавальне забарвлення	Шкідливі речовини, від яких захищає коробка
А	Коричнева (з ПАФ, з білою вертикальною смугою)	Пари органічних сполук (бензин, бензол, толуол, сірковуглець), фосфор, хлорорганічні отрутохімікати
В	Жовта (з ПАФ, з білою вертикальною смугою)	Кислі гази і пари (сірчистий газ, хлор, сірководень, синильна кислота, фосген ), фосфор, хлорорганічні отрутохімікати
Г	Чорна и жовта по вертикалі	Пари ртуті, ртутьорганічні отрутохімікати, суміш пари ртуті і хлору
Е	Чорна (з ПАФ, з білою вертикальною смугою)	Миш'яковистий і фосфористий водень
КД	Сіра	Аміак, сірководень і їх суміші
М	Червона (з ПАФ, з білою вертикальною смугою)	Оксид вуглецю у присутності органічної пари, кислих газів, аміаку, миш'яковистого і фосфористого водню
СО	Біла (без ПАФ)	Оксид вуглецю
БКФ	Зелена (з ПАФ, з білою вертикальною смугою)	Кислі гази і пари, пари органічних речовин, миш'яковистого і фосфористого водню і різні аерозолі (пил, дим і туман)

Примітки:

ПАФ - Протиаерозольний фільтр

Ізолюючі протигази. Ізолюючі протигази є спеціальними засобами захисту органів дихання, очей і шкіри особи від будь-яких шкідливих домішок, що знаходяться в повітрі, незалежно від їх властивостей і концентрацій. Вони використовуються також в тих випадках, коли неможливе застосування фільтруючих протигазів, наприклад за наявності в повітрі дуже високих концентрацій ОР або будь-якої шкідливої домішки, кисню менше 16%, а також при роботі під водою на невеликій глибині.

За принципом дії ізолюючі протигази діляться на дві групи:

протигази на основі хімічно зв'язаного кисню (ІП-5);

на основі стислого кисню або повітря (КІП-7, КІП-8).

Виходячи з принципу захисної дії, заснованої на повній ізоляції органів дихання від навколишнього середовища, час перебування в ізолюючому протигазі залежить не від фізико-хімічних властивостей OР, PР і БЗ, від їх концентрацій і т. д., а від запасу кисню і характеру виконуваної роботи.

Ізолюючими протигазами забезпечуються аварійно-рятувальні підрозділи ЦО.

Респіратори. Респіратори існують декількох типів. Вони застосовуються для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. У системі ЦО для дорослого населення найбільше застосування знайшов респіратор Р-2 і ШБ-1 («Лепесток»).

3.9.3. Медичні засоби індивідуального захисту

До медичних засобів індивідуального захисту відносяться аптечка індивідуальна (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) і пакет перев'язувальний індивідуальний.

Аптечка індивідуальна (АІ-2) призначена для надання самодопомоги при пораненнях, опіках (знеболення), профілактики або ослаблення поразки РР, БЗ і ОР нервово - паралітичної дії (мал. 5.).

Мал. 5. Аптечка індивідуальна АІ-2

1.Протибольовий засіб знаходиться в тюбику шприца (чарунка 1). Його використовують в цілях профілактики шоку у ураженого або при комі.

2.Засіб, який використовують при отруєнні або загрозі отруєння ОР, розміщується в чарунці 2.

Його приймають: одну пігулку при небезпеці хімічного ураження (одночасно надягають протигаз) і ще одну пігулку при наростанні ознак поразки.

3.Протибактериальний засіб № 2 розміщується в чарунці 3, його приймають після опромінювання, при виникненні шлунково-кишкових розладів по 7 пігулок в один прийом в першу добу і по 4 пігулки в подальші дві доби.

4.Радіозахисний засіб № 1 (чарунка 4) приймають при загрозі опромінювання по 6 пігулок за один прийом; при новій загрозі опромінювання через 4--5 годин приймають ще по 6 пігулок.

5. Протибактеріальний засіб № 1 (чарунка 5) використовується при застосуванні БЗ і в цілях попередження інфекції при пораненнях і опіках; спочатку приймають 5 пігулок, через 6 годин ще 6 пігулок.

6. У чарунці 6 розміщується радіозахисний засіб № 2; його приймають після випадання радіоактивних осадів по одній пігулці щодня протягом десяти днів.

7. Противоблювотний засіб (чарунка 7) застосовується по одній пігулці на прийом при появі первинної реакції на опромінювання, а також при появі нудоти після удару голови.

Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) призначений для знешкодження краплиннорідких ОР, на відкритих ділянках шкіри і одязі (манжети рукавів, комірці). У комплект ІПП-8 входять плоский скляний флакон місткістю 125-135 мл з дегазуючим розчином і чотири ватяно-марлеві тампони. Флакон і тампони запаяні в герметичну оболонку з поліетилену.

При користуванні ІПП-8 тампони змочують дегазуючим розчином з флакона і протирають ними заражені ділянки шкіри і одягу.

Пам'ятайте, що рідина ІПП-8 отруйна і небезпечна при попаданні в очі!

Тому шкіру навколо очей після обробки слід промивати чистою водою і обтирати сухим тампоном.

Пакет перев'язувальний індивідуальний призначений для надання допомоги при пораненнях і опіках. Він складається з бинта, двох ватяно-марлевих подушечок, шпильки і чохла.

При необхідності пакет розкривають, виймають бинт і дві стерильні подушечки, не торкаючись руками до їх внутрішньої поверхні. На поранену поверхню (при крізному пораненні -- на вхідний і вихідний отвори) подушечки накладають внутрішньою стороною. Закінчивши бинтування, кінець бинта закріплюють шпилькою.

3.9.4. Забезпечення населення і формувань засобами ПР і ПХЗ

Штаб ЦО об'єкту спільно із службами організує накопичення, зберігання і підтримку в постійній технічній готовності засобів індивідуального захисту органів дихання, шкіри та медичних засобів.

Зберігання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) організується якомога ближче до робочих місць (у цехах, відділах, бюро). Якщо такої можливості немає, то ЗІЗ зберігають на складі (відокремлено на кожний цех чи відділ).

У мирний час це майно періодично піддається лабораторному контролю.

Забезпечуються ЗІЗ і медичними засобами в першу чергу особовий склад формувань ЦО, а також робочі і службовці, що продовжують роботу на об'єкті в умовах надзвичайних ситуацій. Особовий склад формувань, крім того, забезпечується респіраторами.

Все непрацююче населення, не дивлячись на те що воно забезпечується протигазами, повинне мати прості засоби захисту органів дихання -- ватяно-марлеві пов'язки та проти пильні тканинні маски, що виготовляються самостійно або місцевою промисловістю. Табельними засобами захисту шкіри забезпечуються тільки формування ЦО для ведення робіт в умовах зараження OР, РР, БЗ та СДОР.

Діти забезпечуються засобами захисту органів дихання.

Видача ЗІЗ на об'єктах народного господарства проводиться по цехах і відділах при загрозі виникнення надзвичайної ситуації. Населення, не зайняте у виробництві, одержує кошти захисту за місцем проживання. Частина міського населення, можливо, одержуватиме кошти захисту на приймальних пунктах в заміській зоні. Одночасно з видачею протигазів проводиться підгонка і перевірка їх технічного стану.

3.10. Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій

Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій включає:

здійснення заходів щодо виявлення і проведення оцінки таких ситуацій;

організацію і надання допомоги населенню;

розробка типових рекомендацій щодо дій в умовах виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

проведення спеціальних аварійно-рятівних робіт.

5. Основи проведення рятувальних і невідкладних робіт (РіНР)

ВВЕДЕННЯ

Надзвичайні ситуації техногенного, екологічного, природного і військового характеру приводять до загибелі і поразки людей, руйнування будівель, виробничого устаткування, виникнення пожеж, затоплень, зараження атмосфери і місцевості.

У цих умовах головним завданням ЦО є проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Вони є складовою частиною робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Їх проводять в першу чергу і в обмежені терміни.

Враховуючи важливість РіНР. до їх проведення залучаються навчені і спеціально підготовлені формування, оснащені спеціальною технікою і інструментом.

Успішне проведення РіНР багато в чому залежить від підготовки командирів формувань. які залучаються до проведення робіт. Командир формування повинен добре орієнтуватися в обстановці, уміти її оцінювати, оперативно приймати рішення і ставити завдання підлеглим на проведення рятувальних і невідкладних робіт.

1.МЕТА ТА ЗМІСТ РЯТУВАЛЬНИХ І НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ

Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою:

Порятунку людей і надання допомоги ураженим.

Локалізації і ліквідації аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах, що перешкоджають проведенню рятувальних робіт.

Створення умов для подальшого відновлення виробничої діяльності об'єкту.

Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) підрозділяються на:

рятувальні роботи;

невідкладні роботи

1.1. Рятувальні роботи

розвідка маршрутів висування і ділянок робіт;

локалізація і гасіння пожеж на маршрутах і ділянках робіт;

розшук і порятунок людей з-під завалів, зруйнованих будівель,:

подача повітря в завалені захисні споруди;

розкриття завалених захисних споруд;

надання першої медичної допомоги ураженим, і евакуація їх до лікувальних установ;

виведення (вивіз) населення їх небезпечних місць в безпечні райони;

санітарна обробка людей і знезараження одягу, засобів захисту, техніки, будівель, місцевості, продовольства і води.

Види, послідовність і способи РіНР визначаються залежно від обстановки, що склалася в осередку ураження (характеру руйнувань будівель і споруд, пожеж, аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах (КЕТМ), радіоактивного і хімічного заражень, умов погоди, пори року і доби), а також наявності сил і засобів для ведення робіт.

Основні способи ведення розвідки безпосередній візуальний огляд місцевості і застосування засобів інструментальної розвідки для виявлення обстановки в районі робіт.

Розшук потерпілих ведеться шляхом суцільного обстеження території будівель і споруд за допомогою службових собак і спеціальних приладів.

Витягання потерпілих з-під завалів здійснюється шляхом розбирання завалу зверху або пристрої галереї в завалі.

Порятунок людей із зруйнованих будівель, що горять, проводиться через віконні отвори і балкони за допомогою приставних або висувних драбин, авто веж, шляхом пристрою трапів і іншими прийомами.

Повітря в завалені захисні споруди подається при виході з ладу системи повітропостачання шляхом розчищення повітря забірних пристроїв і повітрозабірних каналів, шляхом відкривання дверей сховища або пробиття отвору в перекритті (стіні) сховища і нагнітання повітря компресором (переносним вентилятором). Повітря в завалені захисні споруди повинно подаватися вже через 2-3 години після надзвичайної події.

Розкриття завалених захисних споруд здійснюється наступними способами:

відкопування оголовка аварійного виходу;

відкопування заваленого входу з подальшим відкриттям дверей або вирізуванням в них отворів,

пробиття отвору в стіні сховища із сусіднього приміщення;

пробиття отвору у перекритті сховища;

облаштування підземної галереї з подальшим пробиттям отвору в стіні або підлозі сховища.

Надання першої медичної допомоги ураженим полягає в зупинці кровотечі, введення знеболюючих засобів, накладення пов'язок, шин і здійснюється в на протязі перших 3-4 годин

Санітарна обробка людей поділяється на часткову і повну.

Часткова санітарна обробка проводиться самостійно в осередках ураження або після виходу з них, а при зараженні СДОР негайно.

Вона полягає в обробці відкритих ділянок тіла, одягу, взуття, засобів індивідуального захисту водою або рідиною з індивідуального протихімічного пакету і направлена на видалення радіоактивних речовин (РР), нейтралізацію сильнодіючих отруйних і отруйливих речовин (СДОР, ОР) та знищення біологічних засобів (БС).

Повна санітарна обробка полягає в обмиванні всього тіла гарячою водою з милом. Вона проводиться в стаціонарних умовах і на спеціально підготовлених пунктах санітарної обробки. Одночасно з повною санітарною обробкою проводиться знезараження одягу, взуття і засобів індивідуального захисту.

Знезараження будівель, устаткування, техніки, транспорту полягає в дезактивації, дегазації і дезинфекції зараженої поверхні відповідним розчином.

Залежно від характеру зараження і робіт, що виконуються, знезараження класифікують за наступними видами:

Дезактивація - видалення радіоактивних речовин з поверхні різних об'єктів, продуктів харчування і води.

Дегазація - це заходи, направлені на видалення або знезараження ОР.

Дезинфекція - це заходи направлені на знищення збудників інфекційних хвороб та їх токсинів.

Окремі ділянки місцевості можуть знезаражуватися шляхом видалення зараженою шару ґрунту або снігу. Дороги з твердим покриттям знезаражуються водою - при радіоактивному забрудненні, негазуючими речовинами і негазуючими розчинами - при хімічному і біологічному зараженні.

Дезактивація води проводиться фільтруванням, перегонкою, іонообмінними смолами і відстоюванням.

Продовольство і харчова сировина дезактивують шляхом обробки або заміни зараженої тари, а за відсутності тари шляхом зняття зараженого шару.

Продукти харчування, заражені СДОР і ОР, а також заражена готова їжа повинні бути знищені.

Основні види рятувальних робіт повинні бути завершені до кінця першої доби.

1.2. Невідкладні роботи

Невідкладні роботи, це роботи, які необхідні для успішного проведення рятувальних робіт. Вони включають:

облаштування проїздів (проходів) в завалах і зонах ураження;

локалізація і ліквідація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах (КЕТМ);

зміцнення або обрушення конструкцій будівель і споруд, перешкоджаючих проведенню рятувальних робіт;

ремонт і відновлення ліній зв'язку;

ремонт і відновлення пошкоджених захисних споруд;

виявлення і знищення вибухонебезпечних предметів.

Облаштування проїздів (проходів) здійснюється розчищенням проїжджої частини від уламків будівель, якщо висота завалу не перевищує 1м. При суцільних завалах більше 1м проїзд прокладається по завалу шляхом видалення великорозмірних уламків, засипки ґрунтом і розрівнювання поверхні завалу.

Аварії на КЕТМ локалізуються шляхом відключення пошкоджених ділянок, з'єднанням розірваних трубопроводів гнучкими вставками, накладення хомутів на тріщини труб, заміни пошкоджених ділянок трубопроводів і кабельних ліній, пристрою тимчасових ліній електропостачання, зв'язку і обвідних ліній водо - і газопостачання.

Обрушення конструкцій будівель і споруд, які загрожують обвалом і перешкоджають веденню рятувальних робіт, проводиться за допомогою трактора (лебідки) з тросом, обрушенням спеціальними механізмами або підривом.

У тих випадках, коли обрушення конструкцій може привести до поразки людей, пошкодженню захисних споруд, будівель, устаткування, що знаходиться поряд, проводиться їх зміцнення постановкою підпор, розтяжок і підкосів.

У кожному конкретному випадку повинні вибиратися такі прийоми і способи робіт, які забезпечували б виконання поставленого завдання в найкоротші терміни з мінімальною витратою сил і засобів.

1.3. Сили, для проведення РіНР

Для проведення РіНР притягуються сили Міністерства по Надзвичайних ситуаціях (МНС), організацій міністерств і відомств (санепідемстанції, станції переливання крові, банно-пральні комбінати, пересувні механізовані колони), підрозділи аварійно-рятівних служб України і невоєнізовані формування ЦО загального призначення (Зв.РК).

За ступенем готовності формування ЦО підрозділяються на:

Формування підвищеної готовності - через 6-8 годин

Формування загальної готовності - 24 години

Невоєнізовані формування ЦО загального призначення мають в своєму складі рятувальні і медичні підрозділи, групи механізації робіт. Вони мають змогу проводити РіНР самостійно. Проте, залежно від виконуваних завдань і обстановки, що склалася, вони можуть посилюватися формуваннями служб (протипожежними, аварійно-технічними, механізації, знезараження та ін.).

2. УМОВИ УСПІШНОГО ПРОВЕДЕННЯ РіНР

Основними умовами, що визначають успішне проведення РіНР. є:

завчасне створення угрупування сил і засобів ЦО;

безперервне ведення розвідки;

своєчасне висування і введення сил ЦО в осередок ураження;

висока навченість особового складу формувань;

суворе дотримання заходів безпеки під час проведення робіт:

безперервне управління силами ЦО;

всебічне забезпечення дій формувань.

Угрупування сил ЦО планується завчасно (у мирний час) і створюється в заміській зоні з виникненням загрози нападу супротивника.

Угрупування сил ЦО на воєнний час може включати:

Розвідувальні підрозділи;

один - два ешелони

резерв

загін забезпечення руху (ЗЗР)

Розвідувальні підрозділи призначені для виявлення обстановки на маршруті

Сили першого ешелону першими вводяться в осередок ураження.

Другий ешелон притягується для розширення фронту робіт і заміни формувань першого ешелону.

Резерв призначений для вирішення непередбачених завдань.

Загін забезпечення руху (ЗЗР) призначений для забезпечення висування головних сил формування ЦО

Висування і введення сил ЦО в осередок ураження здійснюється з таким розрахунком, щоб забезпечити:

подачу повітря у завалені захисні споруди через 2-3 години

надати першу медичну допомогу ураженим за 3-4 години

виведення населення в безпечні райони здійснити за 12-14 годин

завершити основні рятувальні роботи протягом першої доби.

Безперервність ведення РіНР досягається організацією позмінної роботи. Залежно від умов роботи, мінімальна тривалість роботи зміни повинна бути 2-4 години, максимальна - 12 годин.

Висока навченість особового складу формувань повинна забезпечувати організоване проведення робіт в стислі терміни з мінімальною витратою сил і засобів. Ці якості особового складу досягаються при проведенні теоретичних і практичних занять, а також шляхом тренувань і навчань.

Суворе дотримання заходів безпеки при проведенні РіНР дозволяє запобігти нещасним випадкам і втратам особового складу формувань.

Такими заходами є:

пересування людей і машин тільки за розвіданими і позначеними маршрутами;

заборона ведення робіт поблизу конструкцій, загрозливих обвалом;

суворе дотримання режимів радіаційного і хімічного захисту;

ведення робіт у задимлених і загазованих приміщеннях, в колодязях і колекторах підземних магістралей, під водою повинно здійснюватися групами в дві-три людини, які оснащені рятувальними засобами, що відповідають виду робіт;

виконання ремонтних робіт на газових мережах інструментом з кольорового металу або з поверхнею покритою міддю;

ведення ремонтних робіт на електроустановках і електромережах тільки після їх знеструмлення і заземлення з використанням захисних засобів.

Безперервність управління силами ЦО досягається постійним знанням обстановки, швидким реагуванням на її зміни і своєчасним доведенням нових завдань до підлеглих.

Всебічне забезпечення дій формувань включає:

розвідку;

протирадіаційний і протихімічний захист;

матеріально - технічне забезпечення;

транспортне та інші види забезпечення.

Розвідка ведеться безперервно всіма розвідувальними формуваннями з метою своєчасного отримання даних про обстановку, що склалася, необхідних для успішного проведення робіт.

Протирадіаційний і протихімічний захист проводяться для того, щоб не допустити поразки особового складу РР, ОР, СДОР і БЗ.

Він включає:

забезпечення засобами індивідуального захисту;

дозиметричний і хімічний контроль;

оповіщення про РХБ-забруднення;

санітарну обробку людей та знезараження одягу, техніки, будівель, місцевості, продовольства і води.

Матеріально - технічне забезпечення полягає в постачанні формувань технікою, приладами, інструментами, розчинами, спецодягом, продовольством і іншими засобами.

Технічне забезпечення полягає в підтримці в справному стані всіх видів автомобільної, інженерної і іншої техніки.

Медичне забезпечення направлене на збереження працездатності особового складу формувань, надання першої медичної допомоги ураженим і хворим, попередження виникнення інфекційних захворювань.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РіНР

3.1. Організація РіНР

З отриманням завдання, командир Зв.РК свою роботу щодо організації РіНР проводить в такій послідовності:

уточнює одержане завдання

оцінює обстановку

ухвалює рішення

ставить завдання підлеглим

Основою для роботи командира Зв.РК по організації РіНР є наказ начальника ЦО об'єкту.

З'ясовуючи одержане в наказі завдання, командир Зв.РК повинен зрозуміти:

мету майбутніх дій, завдання Зв.РК і задум начальника ЦО об'єкту (додані сили і засоби, послідовність виконання робіт, місце зосередження основних зусиль);

завдання сусідів і порядок взаємодії з ними (які формування будуть вести роботи на його і сусідніх ділянках та їх завдання, як дії сусідів можуть вплинути на виконання поставленого завдання і як підтримувати взаємодію з ними);

місце і роль Зв.РК у завданні, що виконується силами ЦО об'єкту;

терміни виконання завдання.

З'ясувавши завдання, командир Зв.РК проводить розрахунок часу і. якщо необхідно, віддає попередні розпорядження.

Розрахунок часу полягає у визначенні загального часу, який має в своєму розпорядженні командир Зв.РК на підготовку до майбутніх дій, і в розподілі цього часу за видами робіт.

У попередніх розпорядженнях вказується, які роботи необхідно виконати для підготовки до майбутніх дій.

Під час оцінки обстановки командир Зв.РК повинен вивчити і оцінити:

ділянку робіт;

маршрут висування і місцевість;

радіаційну, хімічну і біологічну обстановку;

склад, стан і можливості Зв.РК і доданих формувань;

погоду, пору року і доби.

Оцінюючи ділянку робіт, він визначає:

ступінь руйнування будівель, технологічного устаткування і місця утворення завалів:

місця і характер пожеж;

місця і характер аварій на КЭТС;

стан захисних споруд і людей, що знаходяться в них.

Оцінюючи маршрут висування і місцевість, вивчає: стан доріг на маршруті висування; наявність об'їзних шляхів і проходимість місцевості повз доріг; характер місцевості на ділянці робіт (рельєф, рослинність,

можливі місця затоплення).

Під час оцінки радіаційної, хімічної і біологічної обстановки командир Зв.РК вивчає і визначає:

наявність РХБ-зараження на маршруті висування і території об'єкту;

можливі дози опромінення, що можуть бути отримані під час висування і ведення РіНР;

допустимий час початку та тривалість ведення РіНР;

межі зон зараження;

можливі шляхи обходу заражених ділянок;

час вражаючої дії СДОР (ОР);

вплив РХБ-забруднення на виконання завдання.

Під час оцінки стану і можливостей свого та доданих формувань командир Зв.РК вивчає і оцінює:

укомплектованість особовим складом і технікою;

навченість особового складу;

стан техніки і транспортних засобів;

забезпеченість матеріально-технічними засобами і засобами індивідуального захисту;

можливості формувань щодо ведення РіНР.

У висновках з оцінки обстановки командир визначає:

види та обсяг майбутніх робіт;

допустиму швидкість руху і вплив місцевості в районі робіт на проведення РіНР;

завдання розвідки і заходи щодо захисту особового складу при проведенні РіНР в умовах РХБ - забруднення;

порядок побудови похідної колони;

розподіл сил і засобів за ділянками робіт;

основні заходи матеріально-технічного забезпечення;

заходи безпеки під час проведення РіНР.

Рішення на ведення РіНР командир Зв.РК приймає на основі висновків із з'ясування завдання і оцінки обстановки, в якому визначає:

задум дій (послідовність виконання робіт, місце зосередження основних зусиль, розподіл сил і засобів);

завдання підлеглим (де і які роботи виконувати, способи і терміни виконання робіт, засобу посилення |;

порядок висування в осередок ураження (побудова похідної колони, час проходження початкового пункту, швидкість руху, дистанція між машинами, час прибуття);

порядок взаємодії (з ким і коли погоджувати дії підрозділів під час ведення робіт);

організацію управління (місце пункту управління, організація зв'язку, сигнали оповіщення і управління).

Завдання до підлеглих командир Зв.РК доводить шляхом віддачі усного наказу. Наказ складається з інформаційної і наказової частини, він віддається за встановленою формою, стисло, ясно і зрозуміло.

У інформаційній частині наказу вказується:

час і місце аварії;

характер руйнувань, пожеж, РХБ - забруднення на об'єкті і маршруті висування;

завдання, яке поставлене зведеній рятувальній команді;

сусіди та їх завдання;

задум дій згідно рішення.

У наказовій частині після слова "наказую":

вказується завдання кожному підрозділу Зв.РК (ланці зв'язку і розвідки, рятувальним групам, групі механізації і сандружині).

визначається місце, транспорт і порядок евакуації уражених до лікувальних установ.

вказується:

час початку і закінчення робіт;

допустима доза опромінення;

місце пункту управління і заступник.

Постановкою завдань закінчується етап організації РіНР і починається етап висування Зв.РК в осередок ураження.

3.2. Висування Зв.РК в осередок ураження

Для організованого висування формуванню ЦО призначають:

Район збору формувань який призначається відповідно до плану ЦО при розосередженні робочих і службовців ОГД в заміській зоні.

Початковий район - в безпосередній близькості від маршруту висування;

Район розміщення який займає формування перед виконанням поставленого завдання.

Висування Зв.РК в осередок ураження здійснюється самостійно або у складі колони сил ЦО об'єкту.

Похідний порядок Зв.РК включає :

ланка зв'язку і розвідки.

1, 2 рятувальних групи

санітарна дружина

група механізації.

Командир Зв.РК слідує в голові колони на автомобілі ланки зв'язку і розвідки, для руху встановлюється:

середня швидкість, вдень -30-40 км/г, вночі 25-30 км/г;

дистанції між формуваннями 100м, між машинами до 50м.

Початком руху вважається час проходження головою колони початкового пункту. Початковий пункт вибирається на початку маршруту, це може бути околиця населеного пункту, розвилка доріг і інші добре помітні місцеві предмети.

В ході висування командир Зв.РК керує діями підрозділів.

3.3. Проведення РіНР

Першочерговими роботами при проведенні РіНР є:

1.облаштування проїздів і проходів до захисних споруд, зруйнованих будівель, що горять.

2.гасіння пожеж в будинках поблизу входів і виходів із захисних споруд з метою захисту людей, що знаходяться в них.

3.локалізація і ліквідація аварій на КЕТМ.

Гасіння пожеж здійснюється звичайно командами пожежегасіння, яка може діяти самостійно або додаватися на час проведення РіНР формуванням загального призначення (ЗК, Зв.РК).

У осередку ураження командир Зв.РК:

організовує розвідку ділянок робіт;

спільно з командирами підрозділів, визначає характер руйнувань і аварій на КЭТМ, обсяг робіт щодо облаштування проїздів до зруйнованих будівель і розкриття завалених захисних споруд;

указує місця розгортання техніки;

уточнює завдання підрозділам

організовує взаємодію з доданими формуваннями.

Ланка зв'язку і розвідки:

вимірює рівні радіації на ділянках робіт

здійснює дозиметричний контроль і контроль хімічного зараження

встановлює і підтримує зв'язок з начальником ЦО об'єкту.

Рятувальні групи з ланками сандружини і ланкою механізації:

здійснюють розшук і порятунок людей в районі робіт;

відшукують завалені входи в сховища

встановлюють стан людей, які в них укриваються;

приступають до розкриття завалених захисних споруд і порятунку людей, що знаходяться в них.

При необхідності перед розкриттям захисних споруд в них подається повітря.

Група механізації:

проробляє проїзди до зруйнованих будівель і завалених захисних споруд;

локалізує і ліквідовує аварії на КЭТМ;

надає допомогу рятувальним групам під час подачі повітря і розкриття завалених захисних споруд.

Санітарна дружина:

організовує пункт збору уражених;

здійснює евакуацію уражених людей до медичних установ;

надає першу медичну допомогу потерпілим на місцях їх виявлення рятувальними групами.

В ході проведення РіНР командир Зв.РК:

керує діями підлеглих підрозділів;

здійснює контроль за виконанням поставлених завдань;

доповідає начальнику ЦО об'єкту про хід виконання робіт.

В міру виконання окремих видів робіт він здійснює маневр силами і засобами, направляючи їх зусилля для своєчасного порятунку потерпілих людей.

Після завершення РіНР командир визначає місце збору Зв.РК, перевіряє наявність особового складу, техніки, майна і інструментів, доповідає начальнику ЦО об'єкту про виконання робіт, виводить особовий склад і техніку із осередку ураження.

При проведенні РіНР в умовах РХБ- забруднення. командир Зв.РК організовує проведення дозиметричного і хімічного контролю, санітарної обробки особового складу та знезараження техніки.

Питання для підготовки до заліку з дисципліни «Цивільна оборона»

1. Цивільна оборона України в сучасних умовах.

1.1. Що складає систему ЦО?

1.2. Завдання ЦО України.

1.3. Ким здійснюється ЦО України?

1.4. Повноваження:

Кабінету міністрів України;

Міністерства з питань НС і захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Керівництва підприємств і організацій незалежно від форм власності.