Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний комітет статистики України

Національна академія статистики, обліку та аудиту

Контрольна робота

з дисципліни „Цивільний захист”

Виконав:

студент групи, ОА-14.14c

Бехлеванова Ольга Вячеславівна

Київ, 2015

1. Закон України «Про Цивільну оборону України». Структура, положення, принципи організації

1.1 Закони і положення «Про цивільну оборону України»

Технологічне, екологічне та природне становище України рік від року стає складнішим, зростає його негативний вплив на населення та навколишнє середовище. Тому з набуттям Україною незалежності враховуючи досвід економічно розвинутих країн було розпочато законодавче оформлення цивільної оборони як державної системи органів управління та сил для організації здійснення заходів щодо захисту населення від впливу наслідків надзвичайних ситуацій.

При розробці Закону України "Про Цивільну оборону України" та "Положення про ЦО України" основна увага зверталася на досягнення наступних напрямків: цивільний оборона техногенний природний

-- Закон та Положення повинні враховувати світовий досвід побудови і здійснення заходів Цивільної оборони і повною мірою відповідати Женевській (1949 р.) Конвенції "Про захист жертв війни";

-- відповідність системи захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій до умов, потреб і можливостей держави,

-- відповідність організаційної структури створюваної системи до конституційної побудови державної виконавчої влади і прийнятого законодавства України з питань оборони, державної безпеки та надзвичайного стану;

-- забезпечення високої реальної готовності органів управління, сил Цивільної оборони до дій за призначенням та високої ефективності цих дій.

Певною мірою вдалося досягти того, що Цивільна оборона України відповідає умовам, які витікають з аналізу можливих надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Прийняття Закону "Про Цивільну оборону України" є наслідком клопіткої роботи фахівців штабів Цивільної оборони на чолі зі штабом ЦО України та зацікавлених міністерств і відомств. Протягом року було опрацьовано декілька варіантів документів і 28 жовтня 1992 року Верховна Рада України розглянула і схвалила "Концепцію Цивільної оборони України", та в першому читанні Закон України "Про Цивільну оборону України", який було прийнято остаточно лише 3 лютого 1993 р. З надрукуванням його в періодичних виданнях 6 березня 1993 року Закон вступив у дію.

Закон складається з преамбули та п'яти розділів, до складу яких входять 17 статей. За обсягом це невеликий документ, однак за змістом -- дуже об'ємний, так як він коригує діяльність з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій.

У преамбулі проголошено: "Кожен має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Держава як гарант цього права створює систему Цивільної оборони, яка має на меті захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру".

Тобто, держава не тільки проголошує право населення на захист свого життя і здоров'я в умовах НС, але і гарантує це право, створюючи загальну систему захисту населення, систему цивільної оборони.

-- органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях;

-- органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і підпорядкування;

-- сили і засоби, призначені для виконання завдань ІДО;

-- фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;

-- системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення;

-- Центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

-- курси та навчальні заклади підготовки та перепідготовки фахівців і населення з питань ЦО;

-- служби Цивільної оборони.

У статті 2 Закону підкреслено, що заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом".

Закон, і особливо, Положення про Цивільну оборону, конкретніше розкривають сутність завдань ЦО. Основними завданнями цивільної оборони України є:

-- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха,

-- оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;

-- захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

-- організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

-- організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;

-- створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення та зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженнями, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів;

-- підготовка і перепідготовка керівного складу Цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Для виконання кожного з завдань необхідно здійснювати великий обсяг заходів, які потребують залучення значної кількості сил, засобів, матеріальних і фізичних витрат, вміння та високої відповідальності на всіх рівнях.

Наприклад, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження передбачає запровадження і здійснення таких заходів:

-- завчасна розробка і проведення інженерно-технічних заходів для зменшення ризику виникнення НС і захисту населення від впливу їхніх наслідків;

-- готується науково обґрунтований прогноз наслідків можливих НС;

-- здійснюється безпосереднє спостереження за станом потенційно-небезпечних об'єктів і навколишнього природного середовища;

-- утримуються в готовності до негайного застосування засоби оповіщення та інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження та локальні системи оповіщення;

-- створюються спеціалізовані формування і здійснюється їх підготовка до дій за призначенням;

-- проводиться забезпечення працівників об'єктів індивідуальними засобами захисту, а також ведеться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів Цивільної оборони.

Завжди вагоме значення мало своєчасне оповіщення, яке сприяло уникненню значних людських жертв. До оповіщення залучаються відповідні фахівці установ державних і територіальних органів влади, мережі радіо та телебачення тощо.

Захист населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, пожеж і застосування засобів ураження здійснюється проведенням комплексу заходів, які повинні забезпечити укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захисти, а також захист від впливу біологічних засобів ураження.

1.2 Загальні принцип організації і структури Цивільної оборони

Загальне керівництво Цивільною обороною України відповідно до її побудови покладається на: Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду Міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Начальником Цивільної оборони України є прем'єр-міністр України, а його заступником -- керівник центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; начальником Цивільної оборони Автономної Республіки Крим є Голова Ради Міністрів АР Крим; начальниками Цивільної оборони згідно з адміністративно-територіальним устроєм України є голови місцевих державних адміністрацій; начальниками цивільної оборони в міністерствах, інших центральних органах виконавча влади, на підприємствах, в установах та організаціях є їх керівники.

Безпосереднє виконання завдань Цивільної оборони здійснюється постійно діючими органами управління у справах цивільної оборони, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій та службами ЦО.

Завдання, функції та повноваження органів управління у справах цивільної оборони визначаються Законом України "Про Цивільну оборону України" і Положенням про органи управління у справах Цивільної оборони, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Органи управління у справах цивільної оборони, які входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.

Закон та Положення про цивільну оборону визначають повноваження органів державної виконавчої влади та управління, керівництва підприємств установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкування та обов'язки посадових осіб з питань Цивільної оборони.

Кабінет Міністрів України:

-- забезпечує здійснення заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

-- розподіляє міста та території за групами, а юридичних осіб -- за категоріями, щодо реалізації заходів з цивільної оборони;

-- створює резерви засобів індивідуального захисту і майна цивільної оборони, матеріально-технічних та інших фондів на випадок надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи, а також визначає їх обсяг і порядок використання;

-- вживає заходів щодо забезпечення готовності органів управління у справах цивільної оборони, сил і засобів цивільної оборони до дій в умовах НС;

-- створює єдину систему підготовки органів управління у справах Цивільної оборони, сил Цивільної оборони та населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій;

-- визначає порядок створення спеціалізованих, професійних та невоєнізованих пошуково-рятувальних формувань;

-- задовольняє мобілізаційні потреби військ, органів управління у справах Цивільної оборони та установ цивільної оборони.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада Міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах своїх повноважень забезпечують вирішення питань цивільної оборони, здійснення заходів щодо захисту населення і місцевостей під час надзвичайних ситуацій, сприяють органам управління у справах цивільної оборони у виконанні покладених на них завдань.

Центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:

-- забезпечує здійснення державної політики у сфері ІДО, захисту населення і місцевостей від наслідків надзвичайних ситуацій, попередження цих ситуацій;

-- організовує розроблення і здійснення відповідних заходів Цивільної оборони;

-- керує діяльністю підпорядкованих йому органів управління у справах цивільної оборони та спеціалізованих формувань, військами цивільної оборони;

-- здійснює контроль за виконанням вимог цивільної оборони, станом готовності сил і засобів цивільної оборони, проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

-- координує діяльність центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів АР Крим, місцевих держадміністрацій, виконавчих органів місцевого самоврядування та юридичних осіб щодо ліквідації наслідків НС, проведення пошуку і рятування людей;

-- здійснює оповіщення населення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації, забезпечує належне функціонування відомчих, територіальних і локальних систем оповіщення;

-- здійснює навчання населення, представників органів управління і сил Цивільної оборони з питань захисту і дій у надзвичайних ситуаціях;

-- організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення військ ЦО, пошуково-рятувальних та інших підпорядкованих йому спеціалізованих формувань;

-- створює згідно із законодавством підприємства з виробництва спеціальної та аварійно-рятувальної техніки, засобів захисту населення і контролю тощо.

Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи Цивільної оборони і несе, пов'язані з цим, матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, які передбачені законодавством України.

Радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження, а також запроваджують інженерно-технічні заходи, що зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів, і несуть витрати щодо їх здійснення в обсягах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.

Власники потенційно-небезпечних об'єктів відповідають за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження від наслідків аварій на цих об'єктах.

2. Практична частина

Задача

За умови виникнення непередбачених обставин природного або техногенного походження, на основі даних таблиці 1, розрахувати потрібну кількість, вартість армейських брезентових палаток, печей для обігріву палаток, дров для печей для обігріву палаток, армейських кухонь та дров для армейських кухонь та загальну суму необхідних коштів за наступних умов:

- евакуація в зимовий період;

- населення, що підлягає евакуації - 10000 осіб;

- термін евакуації - 3 місяці.

Таблиця 1.

Розв'язання:

1. Армейська брезентова палатка УСБ-56 вміщує 80 людей, вартість якої складає 8 800 грн./шт.. Евакуйованих маємо 10 000 осіб. Розрахуємо:

- Кількість палаток: 10 000 / 80 = 125 палаток

- Вартість палаток: 125 * 8 800 = 1 100 000 грн.

Отже, для 10 000 осіб потрібно 125 палаток на суму 1 100 000 грн.

2. Вартість однієї печі 1 500 грн./шт.. В одній палатці встановлюється для обігріву 2 печі. Маємо 125 палаток. Розрахуємо:

- Кількість печей: 125 * 2 = 250 печей

- Вартість печей: 250 * 1 500 = 375 000 грн.

Отже, для 125 палаток требо 250 печей на суму 375 000 грн.

3. Вартість дров складає 0,65 грн./кг. Норма дров на одну піч складає 5 кг/год. Оскільки евакуація в зимовий період, то піч працює цілодобово. Розрахуємо кількість дров, яка припадає на одну піч, на добу:

24 * 5 = 120 кг/добу

240 * 125 = 30 000 кг/добу

Якщо у нас евакуація в зимовий період терміном три місяця, тоді вона триватиме 90 діб. Виходячи с даних, розрахуємо кількість дров на евакуаційний період для всіх палаток.

30 000 * 90 = 2 700 000 кг

Тепер розрахуємо вартість дров на евакуаційний період:

2 700 000 * 0,65 = 1 755 000 грн.

Отже, для обігріву 125 палаток за три місяці евакуації нам потрібно 2 700 000 кг дров, вартістю 1 755 000 грн.

4. Розрахуємо потрібну кількість та вартість армейських кухонь КП-130:

Армейська кухня КП-130 обслуговує за один раз 130 осіб, вартість якої складає 16 000 грн./шт.. Оскільки евакуйованих маємо 10 000 осіб. Розрахуємо:

Кількість кухонь: 10 000 / 130 = 77 кухонь

Вартість кухонь: 77 * 16 000 = 1 232 000 грн.

Отже, для 10 000 осіб потрібно 77 армейських кухонь на суму 1 232 000 грн.

5. Норма дров для армейської кухні для приготування їжі на 1 добу, складає 20 кг. Оскільки дрова коштують 0,65 грн./кг, розрахуємо кількість дров на добу всіх кухонь:

77 * 20 = 1 540 кг

Тепер розрахуємо кількість дров для кухонь на евакуаційний період - три місяці:

1540 * 90 = 138 600 кг

Розрахуємо вартість дров для кухні за евакуаційний період:

138 600 * 0,65 = 90 090 грн.

Отже, для приготування їжі в армейських кухнях, за три місяці евакуації нам потрібно 138 600 кг дров, вартістю 90 090 грн.

6. Згідно розрахунків, населення, що підлягає евакуації - 10000 осіб в зимовий період, на термін евакуації - 3 місяці, маємо:

Отже, згідно даних, зазначених вище, розрахуємо загальну суму:

1 100 000 + 375 000 + 1 755 000 + 1 232 000 + 90 090 = 4 552 090 грн.

Висновок: згідно з непередбаченою обставиною природного або техногенного походження, ми розрахували загальну суму, яка потрібна для придбання необхідної кількості армейських брезентових палаток, печей для обігріву палаток, дров для печей для обігріву палаток, армейських кухонь та дров для армейських на евакуаційний зимовий період, терміном три місяця, для населення, що підлягає евакуації - 10000 осіб. Отже, загальна сума, яка потрібна на евакуаційний період, складає - 4 552 090 грн.

Використана література

1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-ХІІ, 1993р., № 555-ХIV, 1999р., Київ.

2. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ.

3. Проект Положення про невоєнізовані формування цивільної оборони, Штаб ЦО України, 1994 р., Київ.

4. Кучма М.М., Цивільна оборона(цивільний захист), Видавництво «Магнолія плюс» Львів, 2004.

Размещено на Allbest.ru