Оцінка захисту виробничого персоналу об'єкту

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра техногенно-екологічної безпеки

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

з курсу:

«ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ»

Виконала

студентка V курсу

групи ФМДЗ-51

Харченко Г.О.

Ірпінь - 2015

1. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ НА ОБ'ЄКТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Задача. На промисловому об'єкті робітники і службовці працюють в одну зміну. Під час аварії на цьому, чи сусідньому, підприємстві об'єкт може опинитись у зоні хімічного або радіаційного забруднення. Для захисту виробничого персоналу на об'єкті побудовано сховище. Сховище вбудоване в будівлю, де працюють люди. Оцінити надійність захисту виробничого персоналу об'єкту в сховищі під час аварії з можливим хімічним або радіаційним забрудненням території.

Під час виконання роботи оцінити:

- достатність місць у сховищі для укриття робітників і службовців працюючої зміни;

- забезпеченість системою повітропостачання у сховищі всіх людей повітрям за встановленими нормами;

- достатність аварійного запасу води у сховищі.

Звіт про виконану роботу

1. ОЦІНКА ЗАХИСНИХ СПОРУД

Оцінити, чи забезпечується надійний захист виробничого персоналу в сховищі під час можливих аварій.

Вихідні дані:

1. Кількість людей в працюючій зміні - 340 чол.

2. Характеристика сховища:

а) площа приміщень для тих, хто укривається - 120 м²;

б) площа допоміжних приміщень - 20 м²;

в) висота приміщень - 2,2 м.

3. Кількість ФВК - 3 шт.

4. Аварійний запас води - 1600 л.

5. Максимальна запланована тривалість укриття людей - 2 доби.

Розв'язок:

1. Оцінюємо місткість захисної споруди.

Місткість сховища за площею розраховуємо:

чол.

Місткість сховища за об'ємом оцінюємо за формулою 1.2:

чол.

Беремо найменше значення: 205 чол.

Висновок: сховище не здатне укрити працюючу зміну - 340 чол.

2. Оцінюємо можливості системи повітропостачання.

Відповідно до вихідних даних, система повітропостачання повинна забезпечити усі три режими роботи.

В режимі І повітрям можуть бути забезпечені:

чол.

В режимі ІІ повітрям можуть бути забезпечені:

чол.

В режимі ІІІ повітрям забезпечені:

чол.

Висновок: у всіх режимах за нормою забезпечено повітрям всіх працюючих.

3. Оцінюємо систему водопостачання.

Визначаємо скільки людей може бути забезпечено наявним аварійним запасом води. За формулою маємо:

чол.

Висновок: у сховищі недостатньо аварійного запасу води.

Підсумкова таблиця

Кількість людей в працюючій зміні, чол.	Місткість Сховища	Оцінка системи повітропостачання	Оцінка системи водопостачання
	Mп, чол	Mо, чол.	NІ, чол	NІІ, чол	NІІІ, чол	NВ, чол
340	240	205	360	450	450	266

4. Загальні висновки.

Сховище не забезпечує надійного захисту виробничого персоналу під час можливої аварії, оскільки місткість споруди не витримує відповідну норму людей і у сховищі недостатньо аварійного запасу води.

2. ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ

інженерний захист хімічний радіаційний

Задача. На відстані 1,3 км від машинобудівного заводу знаходиться хімічно-небезпечний об'єкт. Під час можливої аварії на хімічному об'єкті з виливом СДОР та вітрі в бік машинобудівного заводу, він може потрапити в зону хімічного зараження (ЗХЗ). Оцінити хімічну обстановку, яка може скластися на заводі

Визначити:

- чи потрапить завод в ЗХЗ;

- які способи захисту людей доцільно вжити, якщо аварія станеться;

- які заходи треба вжити заздалегідь на заводі, щоб підготуватись до можливого хімічного забруднення.

Під час оцінки хімічної обстановки:

1. Розрахувати глибину, ширину та площу ЗХЗ.

2. Визначити час підходу хмари зараженого повітря до заводу.

3. Визначити час вражаючої дії СДОР.

4. Визначити можливі втрати серед виробничого персоналу заводу.

1. Визначення розмірів зони хімічного зараження

На хімічному об'єкті зруйновано необваловану ємність з 10т хлору; визначити розміри та площу ЗХЗ, якщо місцевість відкрита, швидкість приземного вітру 1м/с, а ступінь вертикальної стійкості повітря - конвекція.

Розв'язок.

Для відкритої місцевості з табл.2.1 знаходимо відповідно до вихідних даних глибину ЗХЗ, яка дорівнює 7 км., без урахування поправочного коефіцієнта, бо швидкість вітру не більше 1м/с:

Г = 10 км

Ширина ЗХЗ для інверсії дорівнює: Ш =0,03Г = 0,03·10 = 0,3 км

Площа ЗХЗ: S =0,5ШГ=1,5 км².

2. Визначення часу підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту

В наслідок аварії на хімічному об'єкті витікає сірч.ангідрід. За який час заражене повітря підійде до населеного пункту на відстані 4,5 км, якщо спостерігається інверсія при швидкості вітру 2 м/с?

Розв'язок:

З табл.2.4 для інверсії та швидкості вітру 2м/с знаходимо швидкість переносу зараженого повітря: W=4 м/с

Розраховуємо час підходу зараженого повітря до населеного пункту:

 хв.

Висновок: Через 50 хвилини після аварії хмара зараженого повітря підійде до населеного пункту. За цей час треба оповістити і евакуювати населення в безпечний район.

3. Визначення часу вражаючої дії СДОР

На хімічному об'єкті зруйновано необваловану ємність з 50т сірчаного ангідріду. Визначити час уражаючої дії сірч. ангідріду в населеному пункті, який потрапить в ЗХЗ, якщо швидкість вітру 2 м/с.

Розв'язок:

Час уражаючої дії для обвалованої ємності розраховуємо за формулою:

t_ур = , хв.

З таблиці для сірч.ангідріду знаходимо:

де- а) для теплої пори року;

- б) для холодної пори року.

Після підстановки отримаємо

t_ур = =439,2 хв.

t_ур = =1117,95 хв.

Висновок: територія населеного пункту може бути зараженою на протязі 439,2 хв. влітку і 1117,95 хв. взимку. В цей час знаходитись у населеному пункті без протигазу небезпечно.

4. Визначення можливих втрат людей

Визначити можливі втрати серед працівників заводу, які забезпечені протигазами на 60%, якщо завод потрапить у ЗХЗ.

Розв'язок:

З табл.2.6 визначаємо, що серед робітників заводу, які забезпечені протигазами на 50%, очікуються втрати :

· 22% серед тих, хто буде знаходитись у приміщеннях;

· 40% серед тих, хто буде знаходитись на відкритій місцевості.

Висновок:

1. Необхідно забезпечити усіх робітників і службовців заводу протигазами.

2. Для недопущення втрат серед людей підготувати евакуацію їх (якщо дозволяє час) або укрити в сховищі (для цього треба завчасно побудувати сховище).

Підсумкова таблиця

Розміри зони хімічного забруднення	Час підходу забрудненого повітря до об'єкту tпідх, хв	Час уражаючої дії СДОР tур, год.	Втрати робітників та службовців, %
Г, км	Ш, км	Sзабр, км2		влітку	взимку	в примі-щеннях	поза примі-щеннями
10	0,03	1,5	50	7,32	18,63	22	40

Таблиця 2.1 Глибина зони хімічного зараження на відкритій місцевості, км (ємності необваловані, швидкість вітру 1 м/с)

Найменування СДОР	Кількість СДОР в ємностях, т
	5	10	25	50	75	100
При інверсії
Хлор, фосген	23	49	80	Більш як 80
Аміак	3,5	4,5	6,5	9,5	12	15
Сірч. Ангідрид	4	4,5	7	10	12,5	17,5
При ізотермії
Хлор, фосген	4,6	7	11,5	16	19	21
Аміак	0,7	0,9	1,3	1,9	2,4	3
Сірч. Ангідрид	0,8	0,9	1,4	2	2,5	3,5
При конвекції
Хлор,фосген	1	1,4	1,96	2,4	2,85	3,15
Аміак	0,21	0,27	0,39	0,5	0,62	0,66
Сірч. Ангідрид	0,24	0,27	0,42	0,52	0,65	0,77

Таблиця 2.2. Глибина зони хімічного зараження на закритій місцевості, км (ємності необваловані, швидкість вітру 1 м/с)

Найменування СДОР	Кількість СДОР в ємностях, т
	5	10	25	50	75	100
При інверсії
Хлор, фосген	6,57	14	22,85	41,14	48,85	54
Аміак	1	1,28	1,85	2,71	3,42	4,28
Сірч. ангідрид	1,14	1,28	2	2,85	3,57	5
При ізотермії
Хлор, фосген	1,31	2	3,28	4,57	5,43	6
Аміак	0,2	0,26	0,37	0,54	0,68	0,86
Сірч. ангідрид	0,23	0,26	0,4	0,57	0,71	1,1
При конвекції
Хлор, фосген	0,4	0,52	0,72	1,0	1,2	1,32
Аміак	0,06	0,08	0,11	0,16	0,2	0,26
Сірч. ангідрид	0,07	0,08	0,12	0,17	0,21	0,3

Таблиця 2.3. Поправочні коефіцієнти для швидкості вітру понад 1 м/с

Швидкість вітру, м/с	2	3	4	5
Поправочний коефіцієнт	При інверсії	0,6	0,45	0,38	-
	При ізотермії	0,71	0,55	0,5	0,45
	При конвекції	0,7	0,62	0,55	-

Таблиця 2.4. Середня швидкість переносу хмари зараженого повітря, м/с

Швидкість вітру, м/с	Інверсія	Ізотермія	Конвекція
	R10 км	R>10 км	R10 км	R>10 км	R10 км	R>10 км
1	2	2,2	1,5	2	1,5	1,8
2	4	4,5	3	4	3	3,5
3	6	7	4,5	6	4,5	5
4	-	-	6	8	-	-

Таблиця 2.5. Значення деяких параметрів СДОР

Тип СДОР	Молекулярна маса (М), г/моль	Густина (с), т/м3	Тиск насичених парів, (Ps) кПа
			t0=15 oC	t0= -10 oC
Хлор	71	1,56	575	250
Фосген	99	1,42	140	50
Аміак	17	0,68	680	300
Сірч.ангідрид	64	1,46	280	110

Таблиця 2.6. Можливі втрати людей в осередку хімічного ураження

Умови перебування людей	Забезпеченість протигазами, %
	0	20	30	40	50	60	70	80	90	100
В будівлях, найпростіших укриттях	50	40	35	30	27	22	18	14	9	4
Поза будівлями (на відкритій місцевості)	90-100	75	65	58	50	40	35	25	18	10

3. ОЦІНКА РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ

Навчальною метою цього заняття є надання студентам практики у розв'язанні типових задач з оцінки радіаційної обстановки, формуванні висновків та визначенні заходів, які необхідно вжити для захисту людей на зараженій місцевості.

Умова. В 6.00 10 квітня на Північній АЕС сталася аварія з руйнуванням реактора (тип реактора - ВВЕР) та викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище. В 6.15 за допомогою автоматичної системи контролю отримано перші дані про рівні радіації на території АЕС.

У ролі командира формування оцінити радіаційну обстановку для групи ліквідації наслідків аварії згідно з вихідними даними, які наведені в додатку 3.

Під час оцінки обстановки визначити:

1) дозу радіації, яку може отримати група ліквідаторів наслідків під час перебування в зоні радіаційного зараження (РЗ);

2) допустиму тривалість роботи в зоні РЗ при встановленій дозі радіації;

3) можливі радіаційні втрати людей по сумарній дозі радіації.

Розрахунок

1. Визначення дози радіації,

яку може отримати група ліквідаторів під час перебування в зоні РЗ

Аварія на ядерному реакторі типу ВВЕР сталася в 6.00. Рівень радіації в районі цеху (К_осл=6) о 6 год. 15 хв. становив 330 Р/год. Яку дозу радіації отримає аварійна бригада за 4 год роботи у приміщенні цеху, якщо вони почнуть роботу через 1,25 години після аварії? Гранична доза опромінення, встановлена на одну зміну роботи, дорівнює Д_уст=15 Р.

Розв'язок.

1) Спочатку треба визначити значення часу у відносній системі (від моменту аварії - 6.00):

t_вим= 6год 15хв - 6год =15хв =0,25год;

t_п= 1,25 год;

t_к= t_п+ t_р=1,25+4 = 5,25 год.

2) З (табл.3.1) знаходимо значення коефіцієнтів перерахунку () для кожної з визначених величин часу (значення розраховані для б=0.4, тобто для реактора ВВЕР):

для часу виміру рівня радіації: t_вим = 0.25год - _вим = 0.57;

для часу початку роботи: t_п = 1,25 год - _п = 1,09;

для часу закінчення роботи: t_к = 5,25 год - _к = 1,94.

3) Розраховуємо за формулою 3.2 значення рівня радіації на 1 годину після аварії:

_вим =330 0,57=188,1 Р/год.

4) Розраховуємо значення рівня радіації на початку роботи бригади та по закінченню роботи:

Р/год;

Р/год.

5) Розраховуємо значення доз радіоактивного опромінення:

а) по точній формулі 3.4:

 Р;

б) по спрощеній формулі 3.7

Р.

6) Відносна похибка розрахунку дози опромінення по спрощеній формулі становить:

%.

Висновок: доза радіації, яку отримає бригада під час ліквідації аварії становить 89,97 Р, що значно перевищує встановлену дозу 15 Р і потребує перегляду запропонованого режиму роботи.

2. Визначення допустимої тривалості перебування людей в зоні РЗ при установленій дозі радіації.

Визначити допустиму тривалість роботи аварійної бригади в будинку з К_осл=6, якщо роботи почнуться через 1,25 годин після аварії, а Р₁ = 330 Р/год. На одну зміну роботи установлена доза радіації Д_уст = 15 Р.

Розв'язок:

1) Розраховуємо значення допоміжного параметру за формулою:

.

2) По графіках (рис.3.1) для =3,67 та t_п = 1,25 год знаходимо допустиму тривалість роботи, яка дорівнює t_р = 0,35 год.

Висновок: в заданих умовах аварійна бригада може працювати не більше 0,35годин. При цьому вона отримає дозу радіації не більше 15 Р.

Рис.3.1. Графік для визначення часу початку (t_n) та тривалості перебування людей (t_p) в зонах РЗ

3. Визначення можливих втрат людей під час перебування на зараженій місцевості.

Визначити можливі втрати людей із складу аварійної бригади, яка з попередніх розрахунків може отримати під час аварійної роботи дозу радіації Д_точ=81,48Р. Відомо, що за 4 тижні до цього бригада отримала дозу радіації 75 Р.

Розв'язок:

1) Визначаємо залишкову дозу радіації:

де d береться з табл.3.2 для відповідного значення, Т_п.о..

Р.

2) Розраховуємо сумарну дозу радіації:

=81,48+37,5=118,98 Р.

3) Визначаємо можливі втрати (табл.3.3) шляхом інтерполяції (формула 3.13):

Висновок: виконання аварійних робіт в наведених умовах приведе до можливих утрат, які не перевищують 5% від складу бригади, що припустимо. Треба скоротити тривалість робіт або почати їх пізніше.

Таблиця 3.1. Коефіцієнт перерахунку рівня радіації (К_t) на будь-який час t після аварії

t, год.	Кt	t, год.	Кt	t, год.	Кt
0,25	0,57	2,50	1,44	6	2,04
0,30	0,61	2,75	1,49	6,5	2,11
0,50	0,75	3	1,55	7	2,17
0,75	0,89	3,25	1,60	7,5	2,24
1	1	3,50	1,65	8	2,30
1,25	1,09	3,75	1,69	8,5	2,35
1,50	1,17	4	1,74	9	2,41
1,75	1,25	4,50	1,82	9,5	2,46
2	1,31	5	1,90	10	2,51
2,25	1,38	5,50	1,97	11	2,60

Таблиця 3.2

Час після опромінювання Тп.о., тижнів	1	2	3	4	5
Залишкова доза радіації d, %	90	75	60	50	42

Таблиця 3.3

Сумарна доза, Р	100	125	150	175	200	225	250	275	300	325
Можливі втрати, %	0	5	15	30	50	70	85	95	100	100

Размещено на Allbest.ru