Оцінка хімічної і радіаційної обстановки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст контрольної роботи

1. Оцінка хімічної обстановки

2. Оцінка радіаційної обстановки

Список використаної літератури



1. Оцінка хімічної обстановки

хімічний зараження радіація захист

Завдання: На об'єкті, вночі, зруйнувалася не обвалована ємність, що містить 10 т фосгену. Відстань від місця аварії до населеного пункту 5 км. Місцевість закрита. Метеоумови - похмуро, Uв = 3 м/сек. В осередку ураження у цехах опинилися 800 чоловік. Зробити оцінку хімічної обстановки, для цього визначити:

- площу зони хімічного зараження;

- час підходу хмари з вражаючою концентрацією отруйних речовин до населеного пункту;

- структуру втрат при 80% забезпеченні ЗІЗ;

- час вражаючої дії СДОР.

Розв'язання:

Визначення площі зони хімічного зараження:

СДОР характеризуються впливом на людину, навколишнє середовище, тварин, а також поширенням зараженого повітря на відстані, залежно від ступеня вертикальної стійкості повітря (СВСП) у приземному шарі атмосфери.

СВСП визначається температурою повітря, швидкістю вітру в приземному шарі атмосфери на висоті 2м. від поверхні землі, часом доби й хмарністю, відповідно до малюнка 1.

Швидкість вітру,м/с	День	Ніч
	ясно	напів'ясно	хмарно	ясно	напів'ясно	хмарно
0,5	Конвекція		Інверсія
0,6-2,0
2,1-4,0
більше 4,0	Ізотермія Ізотермія

Мал.1 Графік орієнтовної оцінки СВСП



Інверсія - це такий стан погоди, при якому температура поверхні ґрунту менше, ніж температура повітря на висоті 2 м. від землі. Вона спостерігається, як правило, у ясні ночі.

Ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно дорівнює температурі повітря на висоті 2 м. від землі.

Конвекція - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту більше чим температура повітря на висоті 2 м. від землі швидко летючими речовинам.

Визначаємо СВСП; згідно з наших умов це - Ізотермія.

Основною характеристикою зони хімічного зараження є глибина розповсюдження хмари зараженого повітря. Ця глибина пропорційна концентрації СДОР і швидкості вітру. На глибину розповсюдження СДОР і на їх концентрацію в повітрі значно впливають вертикальні потоки повітря. Їх напрям характеризується ступенем вертикальної стійкості атмосфери. Розрізняють три ступені вертикальної стійкості атмосфери: інверсія, ізотермія і конвекція і визначають їх, згідно мал.1.

Площа хімічного зараження визначається по формулі:

S = Ѕ Г Ш ,

де Г - глибина отруйної хмари, км.; Ш - ширина цієї хмари, км..

Глибина розповсюдження отруйної хмари визначається по таблиці №1.1.



Таблиця №1.1 Глибина розповсюдження хмари отруйного повітря з вражаючою концентрацією СДОР на закритій місцевості, км.(ємність не обвалована, швидкість вітру 1 м/с)

Найменування СДОР	Кількість СДОР на об'єкті
	5	10	25	50	75	100
інверсія
Хлор, фосген Аміак Сірчаний ангідрид Сірководень	6,57 1 1,14 1,57	14 1,28 1,28 2,14	22,85 1,86 2 3,57	41,14 2,71 2,85 5,71	48,85 3,42 3,57 7,14	54 4,28 5 17,6
ізотермія
Хлор, фосген Аміак Сірчаний ангідрид Сірководень	1,31 0,2 0,23 0,31	2 0,26 0,26 0,43	3,28 0,37 0,4 0,71	4,57 0,54 0,57 1,14	5,43 0,68 0,71 1,43	6 0,86 1,1 2,51
конвекція
Хлор, фосген Аміак Сірчаний ангідрид Сірководень	0,4 0,06 0,07 0,093	0,52 0,08 0,08 0,13	0,72 0,11 0,12 0,21	1 0,16 0,17 0,34	1,2 0,2 0,21 0,43	1,32 0,26 0,3 0,65

Глибина розповсюдження хмари отруйного повітря:

Г=2 км ( при швидкості вітру 1 м/с)

Примітка: якщо швидкість вітру більше 1 м/с застосовуються коефіцієнти, які мають значення, вказані в таблиці 1.2.

Таблиця № 1.2 Поправочні коефіцієнти при швидкості вітру › 1 м/с

Поправочний коефіцієнт	Швидкість вітру, м/с
	1	2	3	4	5	6
при інверсії	1	0,6	0,45	0,38	-	-
при ізотермії	1	0,71	0,55	0,5	0,45	0,41
при конвекції	1	0,7	0,62	0,55	-	-

Г=2*0,55=1,1 км (при швидкості вітру 3м/с)

Ширина хмари отруйних речовин



Ш = k * Г,

де k постійна величина, яка дорівнює: при інверсії - 0,03; при ізотермії - 0,15; при конвекції - 0,8.

Поправочний коефіцієнт:

k=0,15

Ширина хмари отруйних речовин:

Ш=0,15*1,1=0,165 км

Площа хімічного зараження:

S = Ѕ*1,1*0,165=0,09 км.кв.

Визначення часу підходу хмари з вражаючою концентрацією отруйних речовин до населеного пункту:

Час підходу хмари з вражаючою концентрацією отруйних речовин до населеного пункту визначається по формулі:

t = R/W (м/с), год.

де W- середня швидкість руху хмари з отруйними речовинами, R - відстань до населеного пункту;

Середня швидкість руху хмари з вражаючою концентрацією отруйних речовин визначається з таблиці № 1.3.

Таблиця № 1.3 Середня швидкість руху хмари з отруйними речовинами W, м/с

Швидкість вітру, м/с	інверсія	ізотермія	конвекція
	R‹10км	R›10км	R‹10км	R›10км	R‹10км	R›10км
1	2	2,2	1,5	2	1,5	1,8
2	4	4,5	3	4	3	3,5
3	6	7	4,5	6	4,5	5
4	-	-	6	8	-	-
5	-	-	7,5	10	-	-
6	-	-	9	12	-	-

Згідно умов відстань до населеного пункту:

R=5 км,

Середня швидкість руху хмари з отруйними речовинами при швидкості вітру Uв = 3 м/сек і СВСП Ізотермія:

W=4,5 м/сек

Час підходу хмари з вражаючою концентрацією отруйних речовин до населеного пункту:

t = 5000/4,5=18,52хв.

Визначення часу вражаючої дії СДОР:

Час вражаючої дії отруйних речовин дорівнюється часу випарювання цих речовин:

t враж. = t випар, год.

Час випарювання деяких СДОР визначається із таблиці № 1.4.

Таблиця №1.4 Час випарювання деяких СДОР, год. (швидкість вітру 1 м/с)

Назва СДОР	Ємність не обвалована	Ємність обвалована
Хлор	1,3	22
Фосген	1,4	23
Аміак	1,2	20
Сірчаний ангідрид	1,3	20
Сірководень	1	19

Для швидкості вітру більше, ніж 1 м/с, використовують поправочний коефіцієнт, який має значення, визначені в таблиці № 1.5.

Таблиця № 1.5 Поправочні коефіцієнти при швидкості вітру › 1 м/с

Швидкість вітру	1	2	3	4	5	6
Поправочний коефіцієнт	1	0,7	0,55	0,43	0,37	0,32



Час вражаючої дії отруйних речовин:

t враж. = 1,4*0,55= 0,77 год.

Визначення структури втрат при 80% забезпеченні ЗІЗ:

Можливі втрати робітників та службовців в осередку ураження визначаються за допомогою таблиці № 1.6.

Таблиця № 1.6 Можливі загальні втрати робітників, службовців та населення від СДОР в осередку зараження, %

Умови находження людей	Без протигазів	Забезпеченість людей протигазами ,%
		20	30	40	50	60	70	80	90	100
На відкритій місцевості	90-100	75	65	58	50	40	35	25	18	10
В укриттях, будинках	50	40	35	30	27	22	18	14	9	4

Розрахунки можливих втрат людей у осередку ураження, приблизно становлять (у % відношенні від загальної кількості втрат): легкої ступені - 25, середньої й тяжкої ступені - 40, зі смертельним наслідком - 35.

Можливі втрати людей в осередку ураження за таблицею № 1.6 при 80 % забезпеченості людей протигазами, при перебуванні людей у будівлях і простіших укриттях:

В =800 х 0,14 =112 чол.;

Структура втрат при перебуванні людей у будівлях і простіших укриттях:

легкого ступеня - 112 х 0,25 =28 чол.;

середньої тяжкості - 112 х 0,4=45 чол.;

смертельного ураження - 112 х 0,35 = 39 чол.

Результати всіх підрахунків при виникненні хімічної аварії на об'єкті розмістимо у таблиці 1.7.



Таблиця 1.7 Результати оцінки хімічної обстановки

Джерело забруднення	Тип НХР, кількість, т	Глибина РХОП, км	Ширина ХОР, км	Площа ХЗ, км2	Тривалість вражаючої дії, хв	Час підходу хмари з ВКОР, хв	Витрати людей, структура витрат, чол
зруйнована не обвалована ємність	Фосген,10	1,1	0,165	0,09	46,2	18,52	112 із них смерт - 39; серед - 45; легкі - 28

Висновки:

1. Хмара зараженого повітря підійде до населеного пункту через 18,52 хв, що не дає змоги вивести людей із зони зараження, тому під час проектування об'єкту, його мали розмістити на безпечній відстані від населеного пункту, тобто на такій відстані, щоб ні за яких умов не постраждало цивільне населення.

2. Основні заходи щодо захисту людей, що працюють на об'єкті:

- негайне оповіщення виробничого персоналу про загрозу хімічного зараження;

- терміново зупинити виробництво і розмістити людей у сховищі; систему повітропостачання включити в режим фільтровентиляції;

- вести хімічну розвідку на об'єкті безперервно;

- забезпечити виробничий персонал протигазами на 100 відсотків.

2. Оцінка радіаційної обстановки

Через годину після аварії рівень забруднення у цеху з К посл.=25 склав 700 р/г. Яку дозу можуть отримати робітники, якщо почнуть роботу через 18 годин після аварії і будуть працювати 6 годин?

Розв'язання:

Визначення рівня радіації на любу годину після вибуху робиться по формулі:



Р₁= Р_t х К_t (р/год.),

де К_t - коефіцієнт перерахунку рівня радіації на заданий час (таб. 1.8);

Р₁- рівень радіації на 1-шу годину після вибуху;

Р_t - рівень радіації на час t після вибуху.

Р₁=1*700=700 (р/год.)

Визначення можливих доз опромінення робиться по формулах:

Д= (Р_сер. х t_{перебув.}) / К_посл (Р),

де Р_сер - середній рівень радіаційного забруднення (р/год); t_{перебув} - час перебування (час роботи) на забрудненій території (год.); К_посл.- коефіцієнт послаблення будівель, споруд тощо.

Р_сер =(Р_поч.+Р_кінц) /2 (Р/год),

де Р_поч. - рівень радіац. забруднення на початок роботи (Р/год); Р_кінц. - рівень радіац. забруднення на кінець роботи (Р/год).

Р_поч.=Р₁/К_поч. (Р/год),

Р_кінц=Р₁/К_кінц (Р/год),

де Р₁ - рівень радіац. забруднення на 1-шу годину після вибуху (аварії), (Р/год); К_поч та К_кінц. - коефіцієнти перерахунку рівня радіаційного забруднення на час початку, та час закінчення перебування на зараженій території (табл.1.8).

Рпоч.=700/32,08=21,82 (Р/год),

Ркінц=700/45,31=15,45 (Р/год),

Рсер =(21,82+15,45) /2=18,635 (Р/год),

Д= (18,635. х 6) / 25=4,4724 (Р).

Таблиця № 1.8 Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на будь-який заданий час, t, що пройшов після вибуху

t, ч	Кt=P1/Pt	t, ч	Кt=P1/Pt	t, ч	Кt=P1/Pt
0.25	0.19	0,75	0,71	1,5	1,63
0,3	0,24	1	1	1,75	1,66
0,5	0,43	1,25	1,31	2	2,3
2,25	2,65	39	81,16	87	212,5
2,5	3	40	83,66	88	215,5
2,75	3,37	41	86,16	89	218,4
3	3.74	42	88.69	90	221.4
3.5	4.5	44	93.78	92	227.3
3.75	4.88	45	96.34	93	230.2
4	5.28	46	98.93	94	233.2
4.5	6.08	47	101.5	95	236.2
5	6.9	48(2доби)	104,1	96	239,2
5,5	7,73	49	106,7	100	251,2
6	8,59	50	109,3	104	263,3
6,5	9,45	51	111,9	108	275,5
7	10,33	52	114,7	112	287,7
7,5	11,22	53	117,2	116	300,2
8	12,13	54	119,9	120(5діб)	312,6
8,5	13,04	55	122,6	132	350,5
9	13,96	56	125,2	144(6 діб)	389,1
9,5	14,9	57	127,9	156	428,3
10	15,85	58	130,6	168(7діб.)	468,1
11	17,77	59	133,4	192(8діб)	549,5
12	19,72	60	136,1	216(9діб)	633
13	21,71	61	138,8	240(10діб)	718,1
14	23,73	62	141,6	264(11діб)	805,2
15	25,73	63	144,3	288(12діб)	893,9
16	27,86	64	147	312	984
17	29,95	65	149,8	336	1075
18	32,08	66	152,5	360	1169
19	34,24	67	155,3	384	1263
20	36,41	68	158,1	408	1358
21	38,61	69	160,9	432	1454
22	40,83	70	163,7	456	1552
23	43,06	71	166,5	480	1649
24(1добу)	45,31	72(3доби)	169,3	504	1750
25	47,58	73	172,2	528	1849
26	49,89	74	175	552	1951
27	52,19	75	177,8	567	2053
28	54,53	76	180,7	600	2152
29	56,87	77	183,5	624	2260
30	59,23	78	186,4	648	2365
31	61,6	79	189,3	672	2471
32	64	80	192,2	696	2577
33	66,4	81	195,1	720	2684
34	68,84	82	198	1080	4366
35	71,27	83	200,8	1440	6167
36	73,72	84	203,7	1800	8061
37	76,17	85	206,6	2160	10030
38	78,65	86	209,6

Можливе чи ні проведення евакозаходів автотранспортом, якщо встановлена доза - 15 р. Зону зараження необхідно перетнути через 4 години після аварії. Швидкість руху колони - 30 км/год. Довжина зони - 30 км. Рівні забруднення у точках зони: ТІ-50 р/г, Т2-140 р/г, ТЗ-220 р/г, Т4-150 р/г, Т5-70 р/г.

Розв'язання:

Визначення можливих доз опромінення при доланні зони забруднення відбувається по формулах:

- час перебування (час роботи) у зараженій зоні:

tперебув.= R / V (год.),

де R - відстань, (км.); V - швидкість руху (м/с);

- час долання середини забрудненої зони (після вибуху):

t сер. = tпоч.+1/2 t переб (год.),

де t поч - час початку руху по зараженій зоні після вибуху;

- середній рівень радіації на 1-шу годину після вибуху:

Р1серед.=(Р1+…Рn)/n (Р/год.),

де Р1, Р2… Рn - рівні радіації на 1-шу годину після вибуху у точках на маршруті;

Рсеред.=Р1серед./Кtс (Р/год.),

де Рсеред середній рівень, Кtс - коефіцієнт перерахунку на час tсер;

Д= Рсер. х tпереб / К посл, (Р).

Де К посл=2 - коефіцієнт послаблення автомобілів,

tперебув.= 30 / 30=1 (год.),

t сер. = 4+1/2 *1=4,5 (год.),

Р1серед.=(50+140+220+150+70)/5=126 (Р/год.),

Рсеред.=126/6,08=20,7 (Р/год.),

Д= 20,7 х 1 / 2=10,35 (Р).

Висновки:

1. Доза, яку можуть отримати робітники, розпочавши працювати через 18 годин після аварії, і пропрацюють 6 годин становить 4,5 Р.

2. Проведення евакозаходів можливе, тому що можлива доза опромінювання при доланні зони забруднення буде становить 10,35 Р, що на 4,65Р менша за встановлену.

3. Після вивчення наведеної вище інформації, можна констатувати, що знання методики оцінки радіаційної обстановки, а також вміння її застосовувати - вміння першої необхідності для кожного робітника ЦЗ.

Знання цих методик дозволить точно дати оцінку серйозності НС, спрогнозувати майбутній розвиток ситуації, оцінити зону поразки.

Наслідки ядерного вибуху потрібно усувати професійно, швидко та рішуче. Тому без знання методик оцінки радіаційної обстановки робота штабіста ЦЗ немислима.

Знання методики оцінки радіаційної обстановки в наш час тим більш актуальне, адже доки зберігається вірогідність ворожої агресії, халатності на АЕС або терористичного акту.

З метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці в разі виникнення надзвичайних ситуацій має проводитися спеціальний комплекс заходів:

- Завчасне створення і підтримка в постійній готовності загальнодержавної, територіальних та об'єктових систем оповіщення населення,

- Створення і підтримка в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю за включенням до них існуючих сил та засобів контролю незалежно від підпорядкованості,

- Створення фонду захисних споруд для укриття населення,

- Планування евакуації населення,

- Інженерно захистити населення,

- Створення матеріальної та технічної бази для медичного захисту населення на випадок НС,

- Забезпечення засобами індивідуального захисту,

- Навчання населення на випадок ураження.

Ще одним важливим аспектом є не тільки захист населення від наслідків аварії, а й попередження аварії як такої. Ні для кого не є секрет, що більшість основних фондів України зношені.

Більшість енергоблоків, що діють на українських електростанціях, були введені в дію в 70-х - 80-х роках, і їх номінальні терміни експлуатації закінчилися. Роботи, що проводяться, по ремонту і заміні устаткування недостатні. Потрібно кардинальну модернізацію енергетики, але для цього потрібні 17-20 млрд. дол., яких у держави, що володіє більшістю генеруючих компаній, як повелося, немає.

Найстрашніше те, що такі проблеми є у українських «атомників».

Знос основних фондів на АЕС перевищив 55%, а на деяких станціях - навіть 70%. Потрібна дорога реконструкція, проте досі більшість планів розвитку вітчизняної атомної енергетики не виходять із стадії паперових прожектів. Ще б: для будівництва нових і реконструкції старих енергоблоків знадобиться 30 млрд. дол.! Але щось адже потрібно робити, бо продовження експлуатації що вичерпали свій ресурс атомних енергоустановок украй небезпечно - з атомом жарти погані, ми це знаємо краще за будь кого!

Згідно з песимістичними прогнозами, до 2016 Україна зіткнеться з гострим дефіцитом електроенергії і буде вимушена імпортувати її.

Залізним дорогам також загрожує "закупорка" - утворення "тромбів", що теж відгукнеться великою бідою. В середині 2000-х років міра зносу рухомого складу досягла 57%. Зараз в Інтернеті з'явилися ще більше шокуючі дані: загальний знос виробничих фондів - 80%, а знос тягового складу - взагалі 92%! Стан справ на наших залізних дорогах - одно з найжахливіших в СНД, хоча серйозні проблеми накопичилися у залізничників усіх пострадянських країн. Не слід забувати, що потенційно небезпечні вантажі (а до них також входить реактивне паливо та відходи) також транспортуються залізничними дорогами, а за таких обставин вірогідність аварії збільшується.

Згідно з Статтею 3 Конституції України «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».

Тому від держави (державних установ) потрібно вимагати виконання своїх обов'язків, особливо тих, що стосуються забезпечення життя і здоров'я громадян.



Список використаної літератури

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії ВРУ 28 червня 1996 р. - К. Феміна, 1996.- 64с.

2. Цивільний захист. Методичні вказівки до виконання домашньої контрольної роботи для студентів ЗДІА усіх спеціальностей заочного відділення / Укл. Л.А. Суржицька, Запоріжжя: ЗДІА, 2011 - 9 с.

3. Навчальний посібник для вузів «Цивільна оборона» вид. «Афіша» м. Львів - 2001 рік.

4. Інструкція з охорони праці для працюючих у лабораторіях Науково-дослідного центра з питань екології і якості продукції й матеріалів. Запоріжжя, 2001р.

5. Навчальний посібник «Основи безпеки життєдіяльності» Запоріжжя, 2003р.

6. Довідник з ЦО, Демиденко Г.П., Київ, 1989р.

7. Є.П. Желібо, Н.М. Заверуха, В.В. Зацарний Безпека життєдіяльності. - Львів, 2001

8. О.П. Депутат, І.В. Коваленко, І.С. Мужик Цивільна оборона . - Львів, - 2001.-336с.

9. Г.П. Демиденко Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аварії на хімічно небезпечних промислових об'єктах і на транспорті. Надзвичайна ситуація № 8 - К., 2003.

Размещено на Allbest.ru