Система соціально-психологічного забезпечення функціонування аеромобільних військових підрозділів в умовах збройних конфліктів

У п'ятому розділі «Концепція і технології соціально-психологічного забезпечення функціонування підрозділів аеромобільних військ у збройних конфліктах» подані загальні концептуально-технологічні засади соціально-психологічного забезпечення функціонування військовослужбовців аеромобільних військ у збройних конфліктах.

Під концепцією соціально-психологічного забезпечення бойових дій військ нами розуміється система науково обґрунтованих і практично перевірених узагальнених положень, що розкривають його мету, завдання, внутрішню структуру, принципи, етапи, взаємозв'язки, механізми і методи реалізації.

Експериментальний етап розроблення концепції соціально-психологічного забезпечення функціонування особового складу підрозділів АМВ, в основному, реалізований у період проходження служби й особистої участі в бойових діях в Афганістані у 1985-1986 рр., під час вивчення процесу реабілітації і реадаптації до мирних умов життя воїнів-афганців, що склали основну вибірку дисертаційного дослідження. Окремі технології і підходи відпрацьовувались під час дослідних навчань зі слухачами Національної академії оборони України, що відбулися в квітні 2003-2005 років, аеромобільними з'єднаннями, що дислокуються у м. Болград і м. Житомир.

Основними положеннями концепції соціально-психологічного забезпечення бойових дій особового складу підрозділів АМВ у збройних конфліктах є наступні:

1) соціально-психологічне забезпечення - це технологічна система, що призначена для формування, збереження і відновлення індивідуального психологічного потенціалу, необхідного учасникам збройного конфлікту для ефективного розв'язання ними бойових завдань. Воно виступає невід'ємним елементом згаданої системи і виявляється в оцінці психологічного потенціалу та прогнозує його функціонування у збройних конфліктах. Системність даної технології зумовлюється: а) збереженням протягом даного функціонування єдиного предмета - ППВ, що виступає в ролі системоутворюючого фактора; б) наявністю структурних компонентів, зокрема: професійно-психологічного відбору, психологічної підготовки, психологічного супроводу, психологічної допомоги та психологічної реабілітації; в) ієрархією стратегічного, оперативного і тактичного рівнів здійснення соціально-психологічного забезпечення;

2) соціально-психологічне забезпечення бойових дій військ у локальних воєнних конфліктах має виражені особливості в змісті наукового і практичного компонентів. Науковий компонент включає методологічний і прикладний аспекти;

3) завдання соціально-психологічного забезпечення полягають у розв'язанні психологічних проблем, що породжені специфікою локального воєнного конфлікту й розв'язуються на трьох рівнях: стратегічному, оперативному і тактичному;

4) ефективність соціально-психологічного забезпечення бойових дій військ у збройних конфліктах залежить від ступеня дотримання принципів цієї діяльності, найважливішими з яких є принципи гуманізму, системного підходу, матеріально-технічної оснащеності і безперервності;

5) головними критеріями ефективності соціально-психологічного забезпечення виступають такі: а) досягнення необхідного стану психологічної підготовленості військово-службовців, що беруть участь у бойових діях у збройному конфлікті; б) оптимальне залучення всіх складових професійно-психологічного відбору (психологічного, психосоціального і психоергономічного) і всіх рівнів (тактичного, оперативного і стратегічного) соціально-психологічного забезпечення; в) успішне вирішення воїнами поставлених бойових завдань; г) пропорційне співвідношення витрат зусиль на соціально-психологічне забезпечення успішних бойових дій особового складу підрозділів АМВ.

Таким чином, система соціально-психологічне забезпечення являє собою єдність прогнозування, аналізу і соціально-психологічного впливу, здійснюваних на всіх етапах бойової діяльності військ (від «входу» до «виходу»), на різних її рівнях (тактичному, оперативному і стратегічному), з урахуванням специфіки наукового і практичного компонентів для розв'язання проблем бойової діяльності підрозділів АМВ у збройному конфлікті.

Особливості соціально-психологічного забезпечення бойових дій підрозділів АМВ у збройних конфліктах виявляються в постійному зростанні впливу на соціальне й ергономічне середовище як складових соціально-психологічного потенціалу, залученні всіх ланок державного і військового управління. Ряд компонентів, характерних для соціально-психологічного забезпечення бойової діяльності військ в умовах війни (наприклад, професійно-психологічний відбір), у локальних воєнних діях втрачають своє значення.

У структурі СПЗ провідне значення відводиться технології протидії інформаційно-психологічному впливу противника. Основними технологіями інформаційно-психологічної протидії є: знищення друкованої продукції; перешкода радіоінформації; контрпропаганда вже розповсюдженій інформації противника; завчасне формування установок військовослужбовців щодо психологічного впливу інформації противника. На тактичному рівні це завдання повинно бути одним із напрямків роботи психологічної служби, що займається соціально-психологічним забезпеченням (табл. 2).

Одним з основних напрямів інтеграції України до євроатлантичних структур є участь її збройних сил у миротворчих операціях. Проаналізувавши організацію СПЗ у провідних країнах світу, ми дійшли висновку про те, що у запровадженні й функціонуванні такого виду забезпечення знаходить вияв розвиток військово-психологічної науки і бойової практики військ. Через СПЗ реалізується найважливіша функція військової психології - усіляко сприяти розширенню психологічних можливостей людини-бійця, збереженню його психічного здоров'я в екстремальній обстановці сучасного бою.

Таблиця 2. Система соціально-психологічного забезпечення підготовки підрозділів АМВ ЗС України до функціонування у збройних конфліктах

Розроблена нами довгострокова програма соціально-психологічного забезпечення особового складу миротворчого контингенту Збройних Сил України в Республіці Ірак, має мету забезпечити: соціально-психологічний супровід військовослужбовців на усіх етапах підготовки та виконання ними миротворчих завдань; соціально-психологічну готовність миротворців, їх особисту внутрішню впевненість у необхідності та доцільності виконання миротворчих завдань; гарантований соціальний захист миротворців, особливо тих, хто отримав поранення; соціально-психологічну підтримку та соціальну допомогу членам сімей миротворців - формування та підтримання сприятливої громадської думки щодо необхідності виконання миротворчих завдань, висвітлення прикладів самовідданості, мужності та відваги воїнів-миротворців.

Об'єктами дії програми визначені: а) особовий склад миротворчих підрозділів, який готується до виконання завдань за призначенням; виконує завдання за призначенням; отримав легкі поранення (захворювання) та має повернутися до виконання завдань за призначенням; отримав поранення, пов'язані з довгостроковою або повною втратою працездатності; б) родини миротворців: кандидатів до складу миротворчого контингенту; тих, які виконують завдання за призначенням; тих, які втратили працездатність у результаті поранення; тих, які загинули; в) українське суспільство; г) світова спільнота; д) засоби масової інформації різних форм власності.

Дана програма соціально-психологічного забезпечення функціонування українського миротворчого контингенту в Іраку проходить апробацію. Після виведення українського військового контингенту з Республіки Ірак буде зроблено аналіз ефективності застосування запропонованої програми та скориговані заходи соціально-психологічного забезпечення функціонування воєнних підрозділів у збройних конфліктах.

Отже, зобразивши модель соціально-психологічної підтримки миротворчих контингентів в республіці Ірак, можна зробити висновок про те, що основними складовими елементами її стали: безпека особового складу, збереження життя і здоров'я військовослужбовців; соціально-психологічне забезпечення; інформаційно-пропагандистське забезпечення; взаємодія з органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань підтримки миротворчої діяльності; суспільна підтримка миротворців та членів їх сімей, а також організація зв'язку в інтересах соціально-психологічного забезпечення.

Соціально-психологічне забезпечення діяльності миротворців полягає в діагностиці індивідуально-психологічних якостей миротворців, здійсненні заходів психологічної підготовки та допомоги при подоланні наслідків психотравмуючого впливу професійної діяльності.

Ураховуючи той факт, що багато воїнів виявляються нездатними самостійно психологічно повернутися в систему соціальних зв'язків і відносин мирного часу, необхідний спеціальний, фіксований період організованого психологічного повернення учасників бойових дій у мирну обстановку - соціально-психологічна реадаптація. Реадаптація передбачає полегшення процесу «вростання» ветеранів у систему соціальних зв'язків і відносин повсякденного життя, розформування психологічного потенціалу, створеного для бойової обстановки, розвиток потенціалу, що дозволяє ефективно жити в мирних умовах, соціально-психологічну реабілітацію тих, хто потребує допомоги, створення реадаптаційного соціального середовища навколо ветеранів на службі, роботі та в родині.

Висновки

Дисертантом вирішена наукова проблема, яка полягала у розробленні системи соціально-психологічного забезпечення функціонування підрозділів аеромобільних військ Збройних Сил України у локальних збройних конфліктах.

Узагальнені результати проведеного нами дослідження підтвердили гіпотезу і дали змогу сформулювати основні висновки роботи.

З'ясовано, що один із спеціальних видів забезпечення функціонування воєнних підрозділів поряд з матеріально-технічним, науково-методичним, медичним в умовах розбудови ЗС України виокремлено як окремий вид забезпечення - соціально-психологічне.

1. Соціально-психологічне забезпечення бойових дій - це технологія формування, збереження, відновлення психологічних можливостей військовослуж-бовців, розвитку і посилення позитивних тенденцій соціального і ергономічного середовища, попередження, послаблення і припинення несприятливих зовнішніх впливів на воїнів в інтересах успішного виконання ними бойових завдань. А система соціально-психологічного забезпечення - це комплекс заходів і засобів, які спрямовано на підготовку, підтримку, збереження і відновлення функціональних можливостей та боєздатності (працездатності) воєнних спеціалістів.

Соціально-психологічне забезпечення включає: професійно-психологічний відбір військовослужбовців; психологічну підготовку особового складу до функціонування в умовах збройних конфліктів; оцінку та прогнозування соціально-психологічного стану особового складу військ (сил); соціально-психологічну допомогу функціонування військово-службовців у збройних конфліктах; соціально-психологічну реабілітацію психотравмованих учасників бойових дій.

Система соціально-психологічного забезпечення спрямована на формування і підтримку у воїнів високого бойового духу, стійкого психічного стану; розвиток індивідуально-психологічних і бойових якостей, необхідних для успішного виконання завдань бойової підготовки та служби військ; досягнення високої бойової готовності військ у мирний час; ведення бойових дій по захисту державних інтересів.

2. Серед психологічних чинників, що впливають на функціонування підрозділів аеромобільних військ, є: загроза втрати здоров'я (бути скаліченим) та власного життя; загроза потрапити в оточення та подальший полон; загроза підірватись на міні; раптовість, непрогнозованість ситуацій, а також невизначеність наслідків; усамітненість та безпорадність у скрутних бойових ситуаціях, фактори навколишнього середовища (природно-кліматичні, географічні та ін.), які негативно впливають на функціональний стан і боєздатність.

3. В основу методології соціально-психологічного забезпечення покладено надбання психологічної науки, механізми та технології втілення психологічного потенціалу військовослужбовців у реальну бойову готовність до дій в екстремальних умовах.

Методологія системи соціально-психологічного забезпечення етапів бойової діяльності (від «входу» до «виходу») охоплює закономірності державного і військового керівництва (від держави в цілому до окремого військовослужбовця) прогнозування, аналізу, прямого (на людей) і непрямого (на середовище) психоло-гічного впливу, спрямовані на діагностику, формування, корекцію і відновлення психологічного потенціалу військовослужбовців, що дозволяє їм ефективно вирішувати поставлені бойові завдання.

4. Система соціально-психологічного забезпечення функціонування підрозділів аеромобільних військ в умовах збройного конфлікту розглядається на базовому, супроводжувальному та реадаптаційному психокорекційному рівнях.

Базовий рівень передбачає: комплектування бойових підрозділів з урахуванням індивідуально-психологічних, соціально-психологічних та професій-них аспектів діяльності; застосування заходів психологічної підготовки до дій у конкретних соціально-психологічних, бойових, ергономічних умовах; управління психологічним потенціалом військовослужбовців; прогнозування психологічного змісту ситуацій майбутньої діяльності і «закладання» в них психологічних умов, які забезпечують оптимальне вирішення бойових завдань, установок, мотивів, психічних станів, бойову активність військовослужбовців у майбутній діяльності і побудову адекватних до неї психодіагностичних, психопрофілактичних і психокорекційних програм роботи з людьми з метою створення і підтримки відповідного психологічного потенціалу.

Супроводжувальний рівень полягає у здійсненні таких заходів: психологічної підготовки та налаштування військовослужбовців на виконання бойових завдань; інформаційно-психологічної протидії впливу противника; оцінювання та прогнозування соціально-психологічного стану воєнних підрозділів; управління психологічним станом військовослужбовців в ході виконання бойових завдань; соціально-психологічної допомоги військовослужбовцям (лікування бойових психічних травм і стресів, відновлення їх працездатності та боєздатності, відпочинок).

Реадаптаційний психокорекційний рівень передбачає психореабілітацію військовослужбовців та адаптування їх до професійної діяльності в мирних умовах, створення реадаптаційного соціального середовища, соціально-психологічний моніторинг ветеранів.

5. Складовими соціально-психологічного забезпечення функціонування підрозділів аеромобільних військ в умовах збройного конфлікту є: професійно-психологічний відбір, психологічна підготовка, оцінка та прогнозування соціально-психологічного стану воєнних підрозділів, соціально-психологічна допомога військовослужбовцям у бойовій обстановці, соціально-психологічна реадаптація учасників бойових дій.

Професійно-психологічний відбір має на меті раціональний розподіл військовослужбовців за спеціальностями, комплектування підрозділів та забезпечує відповідність психологічних якостей спеціалістів вимогам військово-професійної діяльності і включає соціально-психологічне вивчення та психофізіологічне обстеження.

Психологічна підготовка бойових дій військ у локальних воєнних конфліктах полягає у формуванні у військовослужбовців ПП, адекватного вимогам психологічних умов майбутньої бойової діяльності.

Оцінка та прогнозування соціально-психологічного стану воєнних підрозділів полягає у визначенні психогенних втрат підрозділу та кількості осіб, що перебувають у пунктах психологічної реабілітації, рівня групової згуртованості підрозділу, функціонально-дійової готовності особового складу до ведення бою.

Соціально-психологічна допомога військовослужбовцям у бойовій обстановці спрямована на актуалізацію, мобілізацію, компенсацію і відновлення психологічного потенціалу.

Соціально-психологічна реадаптація учасників локальних воєнних конфліктів проводиться з метою поступового психологічного повернення військовослужбовців у мирну обстановку і «вбудовування» їх у систему соціальних зв'язків і відносин мирного часу.

Система соціально-психологічного забезпечення втілюється через формування у військовослужбовців відповідного рівня психічної стійкості до психотравмуючих чинників бою та готовності до виконання поставлених завдань.

6. Зміст та принципи системи соціально-психологічного забезпечення функціонування особистості та воєнних підрозділів у бойових умовах такий: цілеспрямовано відбирати військовослужбовців до підрозділів аеромобільних військ з високим рівнем нервово-психічної стійкості та стресогенності, що мають необхідний рівень військово-професійного мислення і комплектування їх за міжособистісною сумісністю; ефективно і своєчасно вживати заходів щодо психологічної підготовки військовослужбовців до ведення бойових дій, а також підтримання і збереження їхнього психічного здоров'я; забезпечувати відновлення функціональних можливостей організму військовослужбовців при вираженій втомі чи перевтомленні під час ведення бойових дій; організовувати роботу щодо інформаційно-психологічної протидії психологічному впливу противника та зриву його намірів щодо здійснення терористичних актів; забезпечувати соціально-психологічну реабілітацію учасників бойових дій до умов професійної діяльності у повсякденних умовах та повну їх адаптацію; вчасно оцінювати та прогнозувати рівень соціально-психологічного стану воєнних підрозділів і психологічний потенціал учасників збройних конфліктів.

Ефективність соціально-психологічного забезпечення функціонування підрозділів аеромобільних військ у збройних конфліктах залежить від ступеня дотримання таких принципів цієї діяльності, як гуманізм, системний підхід, безперервність, адекватність, насиченість, інтенсивність їх застосування і матеріально-технічне оснащення.

Принцип гуманізму підкреслює пріоритетність особистості військовослужбовця в системі цілей соціально-психологічного забезпечення й обумовлює вибір морально прийнятних засобів психологічного впливу на особистість. Цей принцип вимагає розглядати військовослужбовця не лише як суб'єкта соціально важливої діяльності, але й як суб'єкта власної життєдіяльності, що має індивідуальні цілі, мотиви, настрої та проблеми.

Принцип системного підходу випливає із системної природи об'єкта соціально-психологічного забезпечення (система «військовослужбовець - середовище») і вимагає використовувати всі наявні в розпорядженні командирів, органів гуманітарних питань, психологів, військово-медичної служби засоби для надання допомоги воїнам, що беруть участь у бойових діях. Цей принцип орієнтує посадових осіб на розуміння того, що в локальному збройному конфлікті основні зусилля соціально-психологічного забезпечення повинні зосереджуватись на створенні сприятливого соціального й ергономічного середовища для ведення активних бойових дій особовим складом. Отже, соціально-психологічне забезпечення повинне здійснюватись у тісному зв'язку з бойовим, технічним, медичним і тиловим забезпеченням бойових дій військ.

Принцип безперервності визначає, що соціально-психологічне забезпечення повинно здійснюватися на всіх етапах бойової діяльності військ від «входу» у неї до «виходу».

Принцип матеріально-технічної оснащеності попереджає про неприпустимість організації соціально-психологічного забезпечення бойових дій військ на невідповідній матеріально-технічній базі. Це характеризується не тільки неефективністю здійснюваних заходів і дискредитацією всієї системи соціально-психологічного забезпечення, але й одержанням результату за механізмом „бумеранга», тобто негативними наслідками у сфері мотивації, психічних станів і бойової активності воїнів.

7. Сутністю функціонування системи соціально-психологічного забезпечення аеромобільних військ є: взаємозв'язок і взаємодія усіх рівнів роботи системи (оперативно-стратегічного, оперативно-тактичного, тактико-спеціального та позиційного); координація діяльності між владними структурами держави і Міністерства оборони України; науково-технічне забезпечення діяльності відповідної структури МО (психологічної служби) щодо належного функціонування системи соціально-психологічного забезпечення бойових дій воєнних підрозділів; проведення заходів системи соціально-психологічного забезпечення воєнних підрозділів аеромобільних військ.

На оперативно-стратегічному фундаментальному рівні взаємодіють органи державної влади з Міністерством оборони України.

Оперативно-тактичний рівень визначає координування дій між структурними організаціями МО України (тилове, медичне, технічне та ін.) щодо забезпечення діяльності фахівців з реалізації заходів системи соціально-психологічного забезпечення, розроблення і проведення заходів психологічних операцій на території ведення бойових дій.

Тактико-спеціальний рівень передбачає координування взаємодії структурних елементів соціально-психологічного забезпечення - психологічного відбору та комплектування особовим складом підрозділів аеромобільних військ у межах їх підготовки до ведення бойових дій; психологічної допомоги військовослужбовцям; здійснення заходів інформаційно-психологічної протидії психологічному впливу противника та антитерористичних акцій; психореабілітацію військовослужбовців.

Позиційний рівень передбачає формування професійно-психологічної готовності військовослужбовців підрозділів аеромобільних військ до бойової діяльності через проведення заходів психологічної підготовки та інформаційно-психологічної протидії впливу противника.

8. Практика використання заходів соціально-психологічного забезпечення полягає в інтегративному застосовуванні напрямів соціально-психологічного забезпечення: психологічної підготовки особового складу до бойових дій у конкретних бойових, ергономічних і соціально-психологічних умовах (діагностика і формування психологічного потенціалу); психологічної допомоги військово-службовцям у подоланні психотравмуючих факторів бойової обстановки (мобілізація, організація, компенсація і відновлення психологічного потенціалу); соціально-психологічної реадаптації учасників бойових дій (деактуалізація і відновлення психологічного потенціалу військовослужбовців, необхідного для життя в мирних умовах); соціально-інформаційного зв'язку із суспільством.

Ефективність впровадження системи соціально-психологічного забезпечення з урахуванням психологічних методів та особливостей реабілітаційних заходів військовослужбовців досягається завдяки тому, що ці заходи, знімаючи хронічно виражену втому та перевтомлення (які накопичуються під час бойової діяльності), покращують перебіг таких психічних процесів як сприйняття, увага, пам'ять і мислення. Відновлення функціонування зазначених психічних процесів сприяє ефективному виконанню необхідних дій.

9. Проявом психологічних можливостей системи «військовослужбовець -середовище» є психологічний потенціал. Структурно психологічний потенціал учасників збройних конфліктів включає такі складові: психоергономічний ресурс -(характер, тривалість, поєднання бойової активності і відпочинку, екстремальність обстановки) та індивідуально-психологічний ресурс - невідповідність між сформованими у військовослужбовців когнітивним образом бойових дій, операціональними схемами, з одного боку, і реальними параметрами бойової діяльності, - з іншого.

Слід зазначити, що межі нашої роботи не дозволяють вирішити цілу низку питань, які могли б поглибити вивчення проблеми соціально-психологічного забезпечення функціонування воєнних підрозділів у збройних конфліктах. Серед перспективних напрямів подальших досліджень даної проблеми є розроблення теоретичних основ комплексної загальнодержавної системи соціально-психологічного забезпечення. Крім цього, потребують подальшого вивчення: психологічні особливості ведення бойових дій частин АМВ у населених пунктах; особливості соціально-психологічного забезпечення бойових дій особового складу проти іррегулярних воєнних формувань; експрес-діагностика психічних станів військово-службовців у процесі виконання ними бойових завдань; психотехнології надання психологічної допомоги військовослужбовцям у бойовій обстановці; психологічна реабілітація військовослужбовців, які отримали поранення, травми і каліцтва в ході ведення бойових дій тощо. Для подальшого розвитку та втілення системи соціально-психологічного забезпечення необхідно обов'язкове створення психологічної служби у ЗС України для професійного проведення заходів соціально-психологічного забезпечення.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1.Стасюк В.В. Система соціально-психологічного забезпечення функціонування воєнних підрозділів в умовах збройних конфліктів. - К.: НАОУ, 2005. - 322 с.

2.Виховна робота в підрозділі: Навч. посібник / О.І. Попович, В.І. Петрович, В.В. Стасюк. - К.: ВГІ НАОУ, 2000. - 196 с.

3.Виховна робота: методологія, організація і методика: Навч. посібник / М.С. Бабенко, М.П. Ротань, Є.Ю. Литвиновський, В.В. Стасюк. - К.: ВГІ НАОУ, 2002. - Вип. 1. - 240 с.

4.Словник-довідник з проблем морально-психологічного забезпечення життєдіяльності та застосування військ (сил): Навч. посібник / В.В Стасюк, М.П. Ротань. - К.: ВГІ НАОУ, 2002. - Ч. 1. - 204 с.

5.Морально-психологічне забезпечення підготовки і ведення бойових дій: Навч. посібник / Є.Ю. Литвиновський, О.І. Попович, В.І. Савінцев, В.В. Стасюк. - К.: ВГІ НАОУ, 2003. - Ч. 1. - 200 с.

6.Морально-психологічне забезпечення підготовки і ведення бойових дій: Навч. посібник / Є.Ю. Литвиновський, О.І. Попович, В.І. Савінцев, В.В. Стасюк. - К.: ВГІ НАОУ, 2003. - Ч. 2. - 160 с.

7.Організація інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу: Навч. посібник / Є.Ю. Литвиновський, О.І. Мусієнко, В.І. Петрович, В.І. Савінцев, В.В. Стасюк. - К.: ВГІ НАОУ, 2003. - Ч. 1. - 172 с.

8.Організація інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу: Навч. посібник / Є.Ю. Литвиновський, О.І. Мусієнко, В.І. Петрович, В.І. Савінцев, В.В. Стасюк. - К.: ВГІ НАОУ, 2003. -Ч. 2. - 192 с.

9.Наукові статті у збірниках наукових праць за фахом:

10.Стасюк В.В. Процес формування емоційної стійкості військовослужбовців під час підготовки та безпосереднього виконання бойових завдань // Збірник наукових праць ВГІ НАОУ. - К., 2000. - Вип. 1. - С. 61-65.

11.Стасюк В.В. Напрямки формування психічної стійкості у воїнів перед виконанням бойових завдань // Збірник наукових праць ВГІ НАОУ. - К., 2000. - Вип. 2. - С. 61-64.

12.Стасюк В.В. Особливості психологічного забезпечення воїнів в період виконання бойових завдань // Збірник наукових праць ВГІ НАОУ. - К., 2000. - Вип. 3. - С. 58-62.

13.Стасюк В.В. Екстремальні умови та їх вплив на індивідуальні особливості військовослужбовців // Збірник наукових праць ВГІ НАОУ. - К., 2000. - Вип. 6. - С. 43-49.

14.Стасюк В.В. Проблеми бойових психічних травм і шляхи їх попередження в арміях США та Ізраїлю // Збірник наукових праць ВГІ НАОУ. - К., 2001. - Вип. 1. - С. 63-68.

15.Стасюк В.В. Інформаційно-пропагандистське забезпечення життєдіяльності військ (на досвіді передових країн світу) // Збірник наукових праць ВГІ НАОУ. - К., 2001. - Вип. 2. - С. 63-69.

16.Стасюк В.В., Печенюк І.С. Морально-психологічний стан особового складу як критерій ефективності морально-психологічного забезпечення застосування військ // Збірник наукових праць ВГІ НАОУ. - К., 2001. - Вип. 3. - С. 67-71.

17.Стасюк В.В., Криворучко П.П. Психологічна робота в бойових умовах // Збірник наукових праць ВГІ НАОУ. - К., 2001. - Вип. 4. - С. 27-35.

18.Стасюк В.В., Симончук П.П. Основні напрямки воєнно-соціальної роботи в період ведення бойових дій // Збірник наукових праць ВГІ НАОУ. - К., 2001. - Вип. 6. - С. 49-54.

19.Стасюк В.В. Формування психологічної стійкості у воїнів перед виконанням бойових завдань // Збірник наукових праць ВГІ НАОУ. - К., 2003. - Вип. 2. - С. 54-60.

20.Стасюк В.В. Окремі аспекти психологічної підготовки військовослужбовців до бойової діяльності // Збірник наукових праць ВГІ НАОУ. - К., 2003. - Вип. 4. - С. 49-53.

21.Стасюк В.В. Напрями психологічної допомоги військовослужбовцям у бойовому та постбойовому періодах // Збірник наукових праць ВГІ НАОУ. - К., 2003. - Вип. 5. - С. 69-74.

22.Стасюк В.В. Надання психологічної допомоги військовослужбовцям у бойовій обстановці за досвідом армій передових країн світу // Збірник наукових праць ГФ НАОУ. - К., 2003. - Вип. 6. - С.91-96.

23.Стасюк В.В. Особливості психологічної роботи у передбойовій обстановці // Збірник наукових праць Національної академії ПВУ. - Хмельницький, 2003. - № 22. - Ч. 2. - С. 197-201.

24.Стасюк В.В. Вплив бойових умов на психіку воїнів та заходи їх реабілітації // Збірник наукових праць НА ПВУ. - Хмельницький, 2003. - № 23. - Ч. 2. - С. 198-203.

25.Стасюк В.В. Досвід і проблеми морально-психологічного забезпечення міжнародного військового співробітництва // Збірник наукових праць НА ПВУ. - Хмельницький, 2003. - № 25. - Ч. 2. - С. 166-181.

26.Стасюк В.В. Система морально-психологічної підготовки військ у сучасних арміях: порівняльний аналіз // Збірник наукових праць ГФ НАОУ. - К., 2004. - Вип. 1. - С. 53-60.

27.Стасюк В.В. Особливості проведення психологічних операцій США проти Іраку у 2003 році // Збірник наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К., 2004. - Т. 6. - Вип. 8. - С. 316-325.

28.Стасюк В.В. Шляхи і способи оптимізації психологічного потенціалу учасників бойових дій в Афганістані та Чечні // Збірник наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К., 2004. - Т. 6. - Вип. 7. - С. 297-307.

29.Стасюк В.В. Досвід і проблеми соціально-психологічного забезпечення міжнародного військового співробітництва // Стан та тенденції розвитку системи морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил) в умовах реалізації концепції гуманітарного і соціального розвитку Збройних Сил України // Збірник науково-практичної конференції НАОУ (2 квітня 2004р.). - К.: НАОУ, 2004. - Ч. 1. - С. 15-24.

30.Стасюк В.В. Мета, зміст та завдання морально-психoлогічного забезпечення миротворчої діяльності ЗС України // Збірник наукових праць Національної академії ДПCУ. - Хмельницький, 2004. - № 26. - Ч. 2. - С. 72-79.

31.Стасюк В.В. Характеристика основних форм та методів морально-психо-логічної підготовки особового складу в умовах стрес-факторів сучасного бою // Збірник наукових праць Національної академії ДПCУ. - Хмельницький, 2004. - № 28. - Ч. 2. - С. 108-113.

32.Стасюк В.В. Особливості психологічного забезпечення дій спеціальних підрозділів // Збірник наукових праць Національної академії ДПCУ. - Хмельницький, 2004. - № 29. - Ч. 2. - С. 110-114.

33.Стасюк В.В. Інформаційно-психологічна протидія психологічному впливу противника // Вісник. Збірник наук. праць КиМУ. Серія: Психол. науки. - К.: КиМУ, 2004. - Вип. 5. - С. 123-135.

34.Стасюк В.В. Психологічна підготовка особового складу аеромобільних підрозділів до функціонування в збройних конфліктах // Вісник. Збірник наук. праць КиМУ. Серія: Психол. науки. - К.: КиМУ, 2005. - Вип. 6. - С. 120-133.

35.Стасюк В.В. Психологічна підготовка особового складу аеромобільних підрозділів в умовах збройних конфліктів // Система морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил): сучасний стан та перспективи розвитку // Збірник науково-практичної конференції НАОУ (11 квітня 2005р.). - К.: НАОУ, 2005. - Ч. 2. - С. 87-102.

Размещено на Allbest.ru