Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ

ДО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

"Теорія і методика професійної освіти"

кандидата педагогічних наук

Берестецька Наталія Володимирівна

Хмельницький - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник - доктор наук з державного управління, старший науковий співробітник СІЦІНСЬКИЙ Анатолій Станіславович, Науково-дослідний інститут Державної прикордонної служби України, начальник відділу дослідження проблем виховної роботи - помічник начальника інституту по роботі з особовим складом.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор ПАЛИХАТА Елеонора Ярославівна, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка, кафедра методики викладання української мови і культури мовлення, професор кафедри;

кандидат педагогічних наук, доцент СОБОЛЬ Наталія Миколаївна, Хмельницький національний університет, кафедра іноземної філології, доцент кафедри.

Захист відбудеться " 19 " березня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003).

Автореферат розіслано " 17 " лютого 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник О.В. Торічний

Загальна характеристика роботи

уперше:

обґрунтовано та розроблено модель організації підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін;

визначено та систематизовано особливості професійного спілкування офіцерів-прикордонників (нормативність, обов'язковість, екстремальність, нестандартний характер, відповідальність, управління персоналом, використання іноземної мови, орієнтація професійного спілкування, опосередкованість, психологічна динаміка, семіотична спеціалізація, точність та адекватність, використання професійних термінів, моральність, наявність бар'єрів професійного спілкування), а також основні форми, види та категорії професійного спілкування офіцерів-прикордонників;

удосконалено критерії готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування та рівні їх прояву;

дістало подальшого розвиток положення щодо змісту поняття "бар'єр професійного спілкування", а також алгоритму їх подолання.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розробці моделі організації підготовки майбутніх офіцерів до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін, яка може бути впроваджена у навчальний процес інших ВВНЗ України, а також у створенні практичних рекомендацій, що сприятимуть ефективному формуванню готовності майбутніх офіцерів інших спеціальностей до професійної діяльності комунікативного спрямування.

Обґрунтовані в дослідженні висновки та практичні рекомендації були впроваджені у навчально-виховний процес Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький (акт про реалізацію результаті дисертаційного дослідження № 26/18 від 30.01.2008 р.); Національного університету "Острозька академія", м. Острог, Рівненської обл. (акт про реалізацію результатів дисертаційного дослідження № 350 від 22.11.2007 р.), Хмельницького національного університету (довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження № 472 від 25.02.2008 р.)

Особистий внесок здобувача. У статтях "Аналіз результатів дослідження підготовки курсантів-прикордонників до професійного спілкування" та "Результати дослідження підготовки курсантів-прикордонників до професійного спілкування", написаних у співавторстві з В. Полюком внесок здобувача полягає у систематизації результатів дослідження професійного спілкування майбутніх офіцерів-прикордонників за критеріями готовності та проведенні математичної обробки отриманих результатів експериментального дослідження. У статті "До питання підготовки курсантів-прикордонників до професійного спілкування", написаній у співавторстві з Б. Рудовим, дисертанткою висвітлено методи та прийоми підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися та отримали схвальні відгуки на міжнародних науково-практичних конференціях: "Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании 2007" (Одеса, 2007 р.); "Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій" (Суми, 2008 р.); всеукраїнських - "Сучасність, наука, час. Взаємодія і взаємовплив" (Київ, 2006 р.); "Вища школа України: поступ у майбутнє" (Черкаси, 2007 р.); "Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України" (Хмельницький, 2007 р.); "На шляху до синтезу філософії, релігії і науки" (Львів, 2007 р.); міжвузівській - "Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми та перспективи" (Хмельницький, 2006 р.).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлені у 17 наукових публікаціях (3 - у співавторстві), з яких 10 статей надруковані у виданнях, що визначені ВАК України як фахові в галузі педагогіки.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, 17 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 171 сторінку і містить 21 рисунок та 20 таблиць. Список використаних джерел налічує 207 найменувань.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, розкрито методи, наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі - "Підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування як психолого-педагогічна проблема" - проаналізовано основні дефініції дослідження (комунікація, спілкування, комунікативна компетентність, професійне спілкування офіцерів-прикордонників та його особливості; бар'єри професійного спілкування та алгоритм їх подолання; критерії готовності курсантів до професійного спілкування та рівні їх прояву).

Визначено, що комунікація та спілкування є інтрикативним психічним процесом, системою міжособистісних взаємовідносин, засобом особистісної взаємодії у процесі спільної діяльності, а також характеризуються можливістю поповнення інтелектуального потенціалу особистості (О. Бодальов, Н. Бабич, В. Кан-Калик). Одночасно ці поняття відрізняються певними особливостями (спілкування має суспільно-практичний, духовний, професійний, політичний та інформаційний характер, а комунікація відображає лише інформаційний процес - передачу повідомлень).

Уточнено, що існують поняття реальної та ідеальної комунікації. Ідеальна комунікація - комунікативна взаємодія, що існує за ідеальних умов, а повідомлення комуніканта завжди адекватно сприймається реципієнтом в повній мірі. Реальна комунікація містить у собі компоненти, які ускладнюють трансфер мовленнєвих повідомлень. До них належать бар'єри, девіації, труднощі спілкування, мовленнєві деформації, що формують комунікативне середовище.

Під поняттям професійне спілкування офіцерів-прикордонників розуміємо процес налагодження контактів між суб'єктами, поєднаними спільною метою, предметом, завданням, умовами та специфікою професійної діяльності. Зовнішній прояв професійного спілкування допомагає офіцерам-прикордонникам здійснювати інформаційну, контактну, координаційну, впливову функції, що передбачає видачу розпорядчої та оціночної інформації, отримання контрольної інформації. З'ясовано специфічні види професійного спілкування та форми їх вияву у професійній діяльності: представницьке (переговори, нарада, конференція); пізнавальне (документи різних видів, доповідь); переконувальне (документи різних видів, доповідь, звіт, розмова); експресивне (переговори, нарада, бесіда); сугестивне (документи різних видів, бесіда, нарада); ритуальне (телефонна розмова, статути).

Доведено, що важливою складовою готовності майбутнього офіцера-прикордонника до професійного спілкування є комунікативна компетентність, яка визначається як комплекс внутрішніх ресурсів, необхідних для побудови ефективної професійної комунікативної взаємодії, іншими словами необхідний для майбутнього офіцера-прикордонника рівень сформованості досвіду міжособистісної взаємодії, щоб успішно функціонувати в професійній середовищі з огляду на власні здібності, звання, посаду.

У професійному спілкуванні виокремлюють три взаємопов'язані чинники: комунікативний, інтерактивний, перцептивний. Для офіцера-прикордонника суть комунікативної сторони полягає в отриманні та передачі інформації. Перцептивний бік професійного спілкування зумовлений сприйняттям та розумінням партнерами один одного. Інтерактивна сторона професійного спілкування забезпечує реалізацію рольової структури діяльності офіцера, у використанні всіх резервів для вирішення професійних завдань. Ця характеристика професійного спілкування визначає виконання певних ролей офіцером-прикордонником як керівника, підлеглого, рівноправного співбесідника, оратора, дізнавача, інспектора тощо.

У ході дослідження визначено та систематизовано особливості професійного спілкування офіцерів-прикордонників: нормативність (регламентація нормативними документами професійної поведінки); обов'язковість (обов'язковий характер професійних повідомлень посадових осіб Державної прикордонної служби (ДПСУ), їх наказів та розпоряджень); екстремальність (виконання завдання в екстремальних умовах); нестандартний характер (креативне мислення, уміння приймати швидке правильне рішення); відповідальність (відповідальність за прийняте рішення); управління персоналом (керівництво діяльністю колективу); використання іноземної мови (використання іншомовних мовленнєвих зразків); орієнтація професійного спілкування (соціальна або особистісна орієнтованість); опосередкованість (безпосередня чи опосередкована направленість професійного контакту); психологічна динаміка (постійна зміна психологічних характеристик професійного спілкування); семіотична спеціалізація (варіативність засобів, якими користуються суб'єкти під час професійних комунікативних контактів); точність та адекватність (правдивість повідомлень професійної спрямованості); використання професійних термінів (тяжіння до використання спеціальної прикордонної та суспільно-політичної лексики); моральність (опора учасників професійного спілкування на моральні принципи); наявність бар'єрів професійного спілкування (наявність труднощів спілкування).

Доведено, що значною перешкодою у професійному спілкуванні є бар'єри, які спричинюють недосягнення адресантом комунікативної мети, відсутність взаєморозуміння та згоди між усіма учасниками спілкування.

Усі бар'єри розділяються на дві групи: макробар'єри та мікробар'єри (Л. Орбан-Лембрик). Макробар'єри пов'язані із зовнішнім середовищем, мікробар'єри - з внутрішнім. До мікробар'єрів відносяться особливості інтелекту тих, хто спілкується; відсутність єдиного розуміння ситуації професійного спілкування; психологічні особливості партнерів спілкування; соціальні, політичні, професійні, релігійні відмінності комунікантів.

Бар'єри поділяються на чотири класи: технічні (штучні шуми та перешкоди, які створюються цілеспрямовано), мовні (невідповідность кодових систем різних мов), соціальні (приналежність комунікантів до різних соціальних груп), психологічні (спотворене сприйняття комунікантами один одного).

Результати опитування свідчать, що сформовані навички подолання бар'єрів професійного спілкування дозволяють суттєво підвищити ефективність обміну професійною інформацією в прикордонному підрозділі, мінімізувати недоліки професійної діяльності. Процес подолання бар'єрів характеризується кількома етапами: цільовий, діагностичний, змістовий та аналітичний. Цільовий етап реалізується за умов визначення номенклатури цілей діяльності викладача ВВНЗ. На діагностичному етапі використовували методику діагнозу наявності бар'єрів професійного спілкування за допомогою різноманітних методів: спостереження, анкетування, бесіди, тестування. Змістовий етап процесу подолання бар'єрів професійного спілкування представлений спеціально розробленою системою завдань, спрямованих на розвиток усіх важливих компонентів індивідуальності курсанта. Аналітичний етап передбачає аналіз дій та досягнутих результатів.

Кінцевою метою процесу підготовки є стан готовності, як результат активного формування інтелектуальних та морально-психологічних якостей курсантів. Саме гуманітарні дисципліни сприяють розкриттю творчих здібностей майбутнього фахівця ДПСУ, підвищення його інтелектуального рівня та розвитку особистісних якостей. Курсанти вивчають основні лінгвістичні поняття; знайомляться з теорією мовної комунікації, її засобами, формами, культурою мови, опрацьовують теоретичний матеріал щодо міжкультурної комунікації, вчаться вживати іншомовні мовленнєві зразки професійної тематики.

З'ясовано, що кінцевою метою процесу підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін є високий рівень готовності до професійної діяльності комунікативного прямування. У свою чергу, стан повної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування варто розглядати як ідеальний результат, що підлягає оцінці та порівнянню.

Для оцінки стану готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування нами було удосконалено критерії (суб'єктні та об'єктні) та рівні їх прояву. Суб'єктні критерії пов'язані з діяльністю майбутніх офіцерів-прикордонників (успішність, рівень формування індивідуальних психологічних якостей, мотивація до професійної діяльності комунікативного спрямування, професійні комунікативні навички). Рівні прояву для цих критеріїв такі: високий, середній, достатній, низький. Об'єктні критерії пов'язані із діяльністю викладача у процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування під час викладання гуманітарних дисциплін. До цієї групи критеріїв належить професійна компетентність викладача, що має високий, середній, достатній, низький рівні прояву, та бар'єри професійного спілкування, кількість яких підраховуються.

На основі сумарності суб'єктних критеріїв обчислено ідеальну готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у кількісному еквіваленті. Крім того, підготовка курсантів до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін передбачає також об'єктні критерії. Сумарно суб'єктні та об'єктні критерії одночасно дозволяють обчислити реальну готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування.

Результати констатувального експерименту показали, що 11,6% курсантам першої експериментальної групи (Г1) та 13,7% курсантам другої експериментальної групи (Г2) притаманний високий рівень ідеальної готовності до професійного спілкування, 19,9% (Г1) та 23,5% (Г2) - достатній рівень, 38,9% (Г1) та 34,2% (Г2) - середній рівень, а 29,6% (Г1) та 28,6% (Г2) курсантів мають низький рівень ідеальної готовності до професійного спілкування. Крім того, обчислено показники рівня реальної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування. Так, 12,5% курсантів (Г1) та 13,3% (Г2) мають високий рівень реальної готовності до професійного спілкування.22,2% курсантів (Г1) та 25,5% (Г2) притаманний достатній рівень, а 36,6% (Г1) та 36,2% (Г2) - середній рівень реальної готовності до професійного спілкування. Проте 28,7% курсантів (Г1) та 25% (Г2) мають низький рівень реальної готовності до професійного спілкування.

Результати порівняння даних свідчать, що під час підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін існує різниця між станом ідеальної та реальної готовності до професійного спілкування.

Отримані результати констатувального експерименту свідчать про необхідність ґрунтовної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін.

У другому розділі - "Обґрунтування моделі організації підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін та її експериментальна перевірка" - розглянуто питання про організацію підготовки курсантів до професійного спілкування та модель цього процесу, методи та прийоми ефективної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування та роль гуманітарних дисциплін у цьому процесі.

Виділено основні завдання, які потрібно виконати під час підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін ("Основи психології та педагогіки", "Основна іноземна мова, практичний курс", "Українська мова за професійним спрямуванням", "Практика перекладу з основної іноземної мови", "Основи теорії мовної комунікації") в напрямках забезпечення формування та розвитку індивідуальних якостей особистості курсантів; підвищення ефективності навчання гуманітарних дисциплін; вдосконалення професійних комунікативних навичок; формування мотивації до професійної діяльності комунікативного спрямування; підвищення якості підготовки викладача гуманітарних дисциплін; подолання бар'єрів професійного спілкування. Для виконання поставлених завдань нами була розроблена модель організації підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін.

Ми розглядаємо модель як комплексну інтегративну схему, що включає в себе впорядкований алгоритм педагогічних дій, які забезпечують досягнення педагогічних інтенцій. Під час розробки моделі були враховані такі фактори: адекватність, концептуальність, системність, методичність діяльності викладача під час викладання гуманітарних дисциплін, оцінка початкового, основного та підсумкового результату навчальної діяльності, гарантування якості навчання, новизна (опора на нові та інноваційні досягнення педагогіки, психології, дидактики, використання технічних засобів (аудіо - та відеозасоби, мультимедіа, Інтернет).

Структура моделі передбачає: мету, попередню діагностику, постановку завдань, організацію навчального процесу, а саме впровадження принципів, методів, прийомів та інструментів навчально-виховної діяльності викладача щодо управління процесом засвоєння матеріалу і формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування; критерії готовності (суб'єктні та об'єктні) до професійного спілкування та рівні їх прояву; результат. Складові моделі взаємопов'язані між собою і відображають упорядковану сукупність і послідовність процесу, що забезпечує реалізацію підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування та досягнення запланованого результату. Кожна складова моделі має свої особливості та призначення.

Метою розробленої моделі є вдосконалення підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін. Попередньо-аналітичний етап стосується визначення реального стану готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування. Використання загальних та авторських методик дозволило також з'ясувати найбільш типові бар'єри професійного спілкування, які зустрічаються у процесі навчання гуманітарних дисциплін. Попередня діагностика здійснюється з урахуванням специфіки професійного спілкування офіцера-прикордонника.

Основний етап відбувається з урахуванням основних завдань. На цьому етапі впроваджували методику підготовки курсантів до професійного спілкування. Аргументовано, що після постановки педагогічної задачі для її вирішення викладач використовує педагогічні принципи, методи, прийоми та інструменти навчання. Їх вибір відбувається на основі структурування взаємодії викладача та курсанта й обумовлюється наявністю бар'єрів професійного спілкування, які виконують подвійну функцію: ускладнюють процес професійного спілкування, спотворюючи інформацію та формують необхідні інтелектуальні, психологічні та професійні якості.

Результати констатувального експерименту дозволили визначити умови здійснення навчального процесу на основному етапі реалізації моделі організації підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін: визначення способів уведення теоретичних знань у галузі професійного спілкування в навчальний процес; забезпечення формування позитивної мотивації до майбутньої професійної діяльності; підбір найбільш ефективних принципів, методів, прийомів та інструментів навчання. Як основні, було обрано принципи системності, індивідуальності, активності, практичної спрямованості навчання, неперервного удосконалення фахових знань. Принцип системного підходу дозолив виявити механізми організації та взаємодії окремих функціональних складових цілісної структури навчального процесу. Принцип індивідуального підходу забезпечив формування професійних умінь, врахування особистісних якостей курсантів. Використання принципу активності обумовило досягнення успіху під час процедури спілкування через змістову мотивацію (усвідомленість цілей навчання). Використання принципу практичної спрямованості навчання забезпечило професійні дії майбутніх охоронців кордону в нестандартних умовах з використанням професійного спілкування. Було виявлено, що доцільність використання принципу неперервного удосконалення змісту навчання обумовлюється такими причинами: зміст навчального матеріалу повинен відповідати сучасним нормативним документам; вправи на формування професійних комунікативних навичок мають проблемний характер; обов'язковість включення факторів та способів подолання бар'єрів професійного спілкування; вдосконалення професійної компетентності науково-педагогічного складу ВВНЗ.

Визначені принципи зумовили вибір основних методів (психологічного впливу та активної педагогічної взаємодії) і прийомів (артистизм педагога, вербальні і невербальні засоби комунікації, чіткість визначення вимог, стиль спілкування, темперамент, гумор) навчання. Доведено, що серед методів психологічного впливу, які мають суттєвий вплив на підготовку курсантів, є переконання, навіювання, наслідування, сугестія. До методів активної педагогічної взаємодії належать: дискусія, рольові ігри, спеціальні ситуації.

Доведено, що для підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін найбільш доцільними є прийоми атракції, гумор, артистизм педагога, вербальні та невербальні засоби комунікації, чіткість визначення вимог, стиль спілкування, темперамент, а також невербальні засоби спілкування. Аргументовано, що перелічені прийоми - дійсний спосіб засвоєння релевантної навчальної інформації для більшості майбутніх офіцерів-прикордонників.

Доцільне комбінування педагогічних принципів, методів, прийомів дозволяє викладачеві створити та використовувати інструменти навчання, які є вправами, що власне забезпечують формування готовності до професійного спілкування. Під час навчання гуманітарних дисциплін, які досліджувались, був розроблений комплекс вправ, метою яких є якісна зміна рівнів готовності курсантів до професійного спілкування: підвищення успішності, формування та розвиток індивідуальних психологічних якостей, вдосконалення професійних комунікативних навичок, а також формування мотивації до професійної діяльності комунікативного спрямування. Серед інструментів навчання виокремлено спеціальні комунікативні завдання, навчальні ситуації, моделювання проблемних ситуацій, організація навчальної гри, складання міні-діалогів, організація навчальної дискусії, завдання, спрямовані на зниження ситуативної тривоги тощо. Визначено, що таке вирішення проблеми сприяє подоланню бар'єрів професійного спілкування; дозволяє випробувати себе з професійної точки зору; розвиває пізнавальне та творче мислення, вміння аналізувати змістовий аспект конфлікту.

Результативно-коригуючий етап полягає в систематичній та послідовній корекції підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін.

Виконання поставлених завдань дослідження проводилось за декількома етапами. На першому етапі (організаційному) проводилися розробка й апробація необхідного інструментарію, вдосконалення критеріїв готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування та рівнів їх прояву, вивчення індивідуальних особливостей учасників експериментального дослідження. Другий етап дослідження (експериментальний) був спрямований на проведення формувального експерименту. Головним його змістом стала перевірка ефективності моделі організації підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін. Крім того, здійснювався пошук шляхів оптимізації процесу підготовки курсантів до професійного спілкування. Одночасно вносилися корективи в методику дослідження, формувалися попередні висновки і рекомендації. На заключному етапі здійснювалася всебічна перевірка, обробка й узагальнення одержаних результатів. Упродовж усієї експериментальної роботи ми керувалися основними засадами науково-педагогічного дослідження: об'єктивності, всебічності розгляду предмета дослідження, первинності факторів, вторинності узагальнення, конкретності істини, комплексного підходу до дослідження, єдності творчості й репродукції, врахування особистісного фактора в педагогічному дослідженні тощо.

У ході дослідження експериментально перевірено модель підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін.

Під час реалізації розробленої моделі у навчально-виховному процесі НАДПСУ відбулось підвищення рівнів готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування.

Доведена визначна роль викладача ВВНЗ у процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування. Професійна компетентність педагога характеризується як загальна здатність фахівця мобілізувати свої знання, уміння, а також узагальнені способи виконання дій і має такі складові: висока кваліфікація; когнітивна готовність; комунікативна та креативна підготовка; розуміння тенденцій та основних напрямків розвитку політичної галузі у цілому та в поєднанні з духовними, соціальними, економічними, науково-технічними процесами; усвідомлене позитивне відношення до професійної діяльності як виду зайнятості, потреба, прагнення та готовність до професійного вдосконалення; стійкі професійно вагомі особистісні якості.

Для перевірки дієвості моделі організації підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін проведено експериментальне дослідження на базі Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. У результаті дослідження відбулися суттєві позитивні зміни в успішності, сформованості індивідуальних психологічних якостей, мотиваційній сфері, рівнях сформованості професійних комунікативних навичок.

Доведено, що реалізація моделі суттєво підвищує рівень готовності курсантів до комунікативної діяльності. Формувальний експеримент засвідчив, що в ЕГ курсанти досягли значно кращих результатів за суб'єктними критеріями готовності до професійного спілкування, що підтверджено статистичними методами обробки отриманих результатів (показники нульової гіпотези, метод порівняння дисперсій за допомогою F-критерію).

Узагальнені результати підготовленості майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін зображені в табл.1.

Таблиця 1

Узагальнені результати готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін

За період проведення експерименту, за результатами досліджень, приблизно на 3% збільшилася кількість курсантів ЕГ з високим та середнім рівнем готовності до професійного спілкування.

Висновки

1. На основі проведеного аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що професійне спілкування офіцерів-прикордонників - це процес налагодження контактів між суб'єктами, поєднаними спільною метою, предметом, завданням, умовами та специфікою професійної діяльності. У ході дослідження визначено та систематизовано особливості професійного спілкування офіцерів-прикордонників. До них належать: нормативність, обов'язковість, екстремальність, нестандартність, відповідальність, управління персоналом, використання іноземної мови, опосередкованість, динамічність, наявність бар'єрів, семіотична спеціалізація, адекватність, використання професіоналізмів, моральність.

2. На основі результатів теоретичних пошуків встановлено, що під час професійного спілкування офіцерів-прикордонників виникають бар'єри професійного спілкування - абсолютні чи відносні перешкоди взаєморозуміння, які є причиною конфліктів. Бар'єри професійного спілкування частіше всього виникають на шляху передачі адекватної інформації. У процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників виділено бар'єри професійного спілкування, подолання яких відбувається за декількома етапами: цільовий, діагностичний, змістовий та аналітичний. Цільовий етап реалізується за умов визначення номенклатури цілей діяльності викладача ВВНЗ; діагностичний - включає методику діагнозу наявності бар'єрів професійного спілкування; змістовий - представлений системою завдань, спрямованих на розвиток важливих компонентів індивідуальності курсанта; аналітичний - передбачає аналіз дій та досягнутих результатів.

3. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури удосконалено дві групи критеріїв готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування: суб'єктні та об'єктні. Суб'єктні критерії пов'язані з діяльністю курсантів. До них відносяться успішність, рівень формування індивідуальних психологічних якостей, мотивація до професійної діяльності комунікативного спрямування, професійні комунікативні навички.

4. До об'єктних критеріїв належить професійна компетентність викладача та кількість бар'єрів професійного спілкування. Визначено рівні прояву цих критеріїв: високий, середній, достатній, низький. На основі сумарності суб'єктних та об'єктних критеріїв обчислено реальну готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування. Аналіз реального стану готовності курсантів до професійного спілкування свідчить про недостатній рівень підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників у цьому напрямку.

5. У більшості майбутніх офіцерів-прикордонників рівень реальної готовності до професійного спілкування за суб'єктними та об'єктними критеріями має низькі показники.

6. У ході дослідження з'ясовано, що на процес підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін найбільш суттєвий вплив мають дві групи методів психологічного впливу (переконання, навіювання, наслідування, сугестія) та активної педагогічної взаємодії (дискусія, ігри та спеціальні ситуації). Виокремленні групи методів були реалізовані за допомогою таких прийомів: артистизм педагога, вербальні та невербальні засоби комунікації, чіткість визначення вимог, стиль спілкування, темперамент, гумор. Комбінування педагогічних, методів, прийомів дозволяє викладачеві створити та використовувати інструменти навчання, які є вправами. Інструменти навчання забезпечують формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін.

7. Для підвищення рівня готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування розроблено та обґрунтовано модель організації підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін на основі впорядкованого алгоритму педагогічних дій, які забезпечують досягнення педагогічних інтенцій (рис.1).

8. У структуру моделі входять мета, попередня діагностика готовності курсантів до професійного спілкування, постановка основних завдань, організація навчально-виховного процесу щодо підготовки майбутніх офіцерів до професійного спілкування; критерії готовності до професійного спілкування, та рівні прояву критеріїв готовності до професійного спілкування, підсумкова діагностика, результат.

9. Під час перевірки дієвості моделі організації підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін доведено, що її реалізація суттєво підвищує рівень готовності курсантів до професійного спілкування. Формувальний експеримент засвідчив, що в курсантів ЕГ спостерігалася позитивна динаміка у формуванні професійних комунікативних навичок. Кількість курсантів з високим рівнем сформованості навичок зросла в КГ на 0,51%, в ЕГ - на 7,87%. Рівень готовності майбутніх офіцерів-прикордонників у КГ достовірно не змінився, в ЕГ кількість курсантів з високим рівнем готовності збільшилася у 3,43 рази, у свою чергу з низьким рівнем, зменшилася у 3,26 рази. Істотність та достовірність результатів доведено показниками нульової гіпотези та F-критерію.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування. Подальші наукові пошуки можуть бути розгорнуті в галузі використання соціально-педагогічного тренінгу як чинника підвищення комунікативної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Берестецька Н.В. Іноземна мова як спеціальний навчальний предмет для створення спеціальних проблемних ситуацій / Н.В. Берестецька // Збірник наукових праць № 34.Ч. ІІ / гол. ред. В.О. Балашов. - Хмельницький: Вид-во Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, 2005. - С.5-9.

2. Берестецька Н.В. Формування мотивації у курсантів-прикордонників як шлях підвищення їхньої навчально-професійної підготовки у військових вищих навчальних закладах / Н.В. Берестецька // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: зб. наук. праць [Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету] / гол. ред. І.М. Хом'як. - Рівне: РДГУ, 2006. - Випуск 35. - С.126-131.

3. Берестецька Н.В. Комунікативний бар'єр як педагогічний інструмент у системі професійної підготовки / Берестецька Н.В. // Педагогічні науки: зб. наук. праць. - Частина друга: Неперервна освіта: проблеми, пошуки, перспективи / відп. ред. М.О. Лазарєв. - Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2007. - С.242-246.

4. Берестецька Н.В. Роль викладача ВВНЗ у подоланні комунікативних бар'єрів у курсантів-прикордонників під час вивчення гуманітарних дисциплін / Берестецька Н.В. // Наукові записки. Серія "Психологія і педагогіка" / відп. ред. І.Д. Пасічник. - Острог: Вид-во Національного університету "Острозька академія", 2007. - Вип.8. - С.444-455.

5. Берестецька Н.В. Технологія подолання комунікативних бар'єрів курсантами-прикордонниками (на матеріалі гуманітарних дисциплін) / Н.В. Берестецька // Вісник Черкаського університету. Серія "Педагогічні науки" / гол. ред. В.В. Масненко. - Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2007. - Випуск 97. - С.9-14.

6. Берестецька Н.В. До питання підготовки курсантів-прикордонників до професійного спілкування / Н.В. Берестецька, Б.А. Рудов // Збірник наукових праць № 39.Ч. ІІ / гол. ред. В.О. Балашов. - Хмельницький: Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2007. - С.64-66.

7. Берестецька Н.В. Організація педагогічного дослідження стану готовності курсантів-прикордонників до професійного спілкування / Н.В. Берестецька // Витоки педагогічної майстерності: зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Серія "Педагогічні науки" / гол. ред. В.О. Пащенко. - Полтава: Вид-во Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка, 2008. - Випуск 4. - С.186-191.

8. Берестецька Н.В. Аналіз результатів дослідження підготовки курсантів-прикордонників до професійного спілкування / Н.В. Берестецька, В.С. Полюк // Вісник Черкаського університету. Серія "Педагогічні науки" / гол. ред. А.І. Кузьмінський. - Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2008. - Випуск 120. - С.87 - 91.

9. Берестецька Н.В. Модель підготовки курсантів-прикордонників до професійного спілкування / Н.В. Берестецька // Збірник наукових праць № 41.Ч. ІІ / гол. ред. В.О. Балашов. - Хмельницький: Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2007. - С.78-81.

10. Берестецька Н.В. Особливості професійного спілкування офіцерів-прикордонників / Берестецька Н.В. // Збірник наукових праць № 42.Ч. ІІ / гол. ред. В.О. Балашов. - Хмельницький: Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2007. - С.80-83.

11. Берестецька Н.В. Методичні рекомендації щодо підготовки курсантів-прикордонників до професійного спілкування / Н.В. Берестецька // Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании'2007: сб. науч. тр. по материалам междунар. науч. - практ. конф. Сер. "Педагогика, психология и социология" (м. Одесса, 15-25 декабря 2007 р.) / Одесский национальный морской университет. - Одесса: Черноморье, 2007. - Т.16. - С.6-8.

12. Берестецька Н.В. Результати дослідження підготовки курсантів-прикордонників до професійного спілкування / Н.В. Берестецька, В.С. Полюк // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій: матеріали міжн. конф. Секція 4 "Освіта, культура, наука як чинники інноваційного розвитку" (м. Суми, 20-21 лютого 2008 р.) / ред. М.О. Головченко. - Суми, 2008. - Ч.3. - С.13-15.

13. Берестецька Н.В. Формування комунікативної компетентності у курсантів-прикордонників як педагогічна проблема / Берестецька Н.В. // Сучасність, наука, час. Взаємодія і взаємовплив: матеріали ІІ всеукр. наук. - практ. інтернет-конф., (м. Київ, 22-24 листопада 2006 р.) / Інститут наукового прогнозування. - Київ, 2006. - С.15-17.

14. Берестецька Н.В. Подолання комунікативних бар'єрів курсантами-прикордонниками / Н.В. Берестецька // Вища школа України: поступ у майбутнє: зб. матеріалів Всеукр. наук. - практ. конф., м. Черкаси, (25-26 квітня 2007 р.) / гол. ред. Н.В. Касярун. - Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім.Б. Хмельницького, 2007. - С.112.

15. Берестецька Н.В. Психолого-педагогічні особливості підготовки курсантів-прикордонників до професійного спілкування / Н.В. Берестецька // Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України: матеріали всеукр. наук. - теорет. конф., (м. Хмельницький, 18-19 жовтня 2007 р.) / відп. секретар С.М. Будник. - Хмельницький: Вид-во Національної академії Державної прикордонної служби України ім.Б. Хмельницького, 2007. - С.147-148.

16. Берестецька Н.В. Роль викладача у подоланні комунікативних бар'єрів у курсантів вищого військового закладу / Н.В. Берестецька // Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми та перспективи: матеріали міжвуз. наук. - метод. конф., (м. Хмельницький, 12 січня 2006 р.) / Національна академія Державної прикордонної служби України ім.Б. Хмельницького. - Хмельницький: Вид-во Національної академії Державної прикордонної служби України ім.Б. Хмельницького, 2006. - С.12-20.

17. Берестецька Н.В. Створення спеціальних ситуацій як умова подолання комунікативних бар'єрів курсантами-прикордонниками / Н.В. Берестецька // На шляху до синтезу філософії, релігії і науки: тези доповідей наук. - практ. конф., (м. Львів, 16-17 березня 2007 р.) / Національна академія оборони України, Львівський ордена Червоної Зірки інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного НУ "Львівська політехніка". - Львів, 2007. - С.152-153.

Анотації

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - "Теорія і методика професійної освіти". - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького - Хмельницький, 2008.

Дослідження присвячене підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін. У роботі детально проаналізовано категорію професійного спілкування, уточнено його особливості, вивчено бар'єри професійного спілкування та з'ясовано етапи їх подолання, а також виділено дві групи критеріїв готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування: суб'єктні та об'єктні.

У результаті проведеного дослідження розроблено та обґрунтовано модель організації підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін та експериментально перевірено її ефективність.

Ключові слова: професійне спілкування, бар'єри професійного спілкування, педагогічна майстерність, професійні комунікативні навички.

Берестецкая Н.В. Подготовка будущих офицеров-пограничников к профессиональному общению в процессе обучения гуманитарных дисциплин. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности: 13.00.04 - "Теория и методика профессионального образования". - Национальная академия Государственной пограничной службы имени Богдана Хмельницкого - Хмельницкий, 2008.

Диссертация посвящена подготовке будущих офицеров-пограничников к профессиональному общению в процессе обучения гуманитарных дисциплин. В работе детально проанализировано категорию профессионального общения, определено его особенности, изучено барьеры профессионального общения и этапов их преодоления, а также выделено две группы критериев готовности будущих офицеров-пограничников к профессиональному общению: субъектные и объектные.

В результате проведенного исследования разработано и обосновано модель организации подготовки будущих офицеров-пограничников к профессиональному общению в процессе обучения гуманитарных дисциплин, а также экспериментально проверено ее эффективность.