Хімічна зброя
Поняття та загальна характеристика хімічної зброї, історія її розробки та розвитку, оцінка практичної ефективності та уражаючої сили. Класифікація отруйних речовин, їх різновиди та головні відмінні властивості, застосування. Хімічні засоби уражень.
Рубрика | Военное дело и гражданская оборона |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.03.2012 |
Размер файла | 18,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Хімічна зброя
хімічний ураження зброя отруйний
Використання хімічних речовин як отрут відомо за давніх часів. Як зброя ураження отрути застосовувались під час полювання на диких тварин та у боротьбі між племенами.
З розвитком хімії та хімічних технологій формувалася наука про отруту - токсикологія. Отрути стають грізною зброєю, засобом масового знищення людей, бойовими отруйними речовинами, котрі в широких масштабах стали застосовуватися в першу свiтову вiйну, а потiм i в iнших вiйськових конфлiктах (Ефiопiя, Китай, В'єтнам, Iран).
Хiмiчну зброю за масштабами її уражаючої дiї можна порiвняти з ядерною зброєю середнього калiбру.
Нарiвнi з бойовими отруйними речовинами, вiйськові токсикологи приділяють велику увагу i хiмiчним речовинам, якi при руйнуваннi хiмiчно-небезпечних пiдприємств можуть викликати масовi ураження особового складу військ та населення.
Широке використання токсичних речовин у народному господарствi, великi викиди шкiдливих речовин у навколишнє середовище викликає «еко-логiчну» небезпеку для населення окремих регiонiв нашої планети, а також небезпеку розвитку генетичних захворювань, зв'язаних з порушенням апарату спадковості людини внаслідок їх впливу на організм.
Звiдси стає зрозумiлим головне призначення токсикологiї як науки - розкриття сутi впливу отрути на органiзм та створення на цiй основi ефективних засобiв застереження i лiкування отруєнь.
Хімічна зброя - боєприпаси і бойові прилади, вражаючі дії яких засновані на використанні токсичних властивостей отруйних речовин (токсичний - від грець. toxikon - отрута).
Хімічна зброя, її уражаюча дія
Хiмiчна зброя - одна iз видiв зброї масового ураження. Хiмiчною зброєю називають речовини бойового застосування, уражаючі якостi яких заснованi на токсичній дiї отруйних речовин на органiзм людини (токсичний - вiд гр. toxikon - отрута). Хiмiчна зброя включає високотоксичнi ОР та засоби їх доставки до цiлi i призначається для ураження живої сили противника і з метою ускладнення (дезорганізації) дiяльностi вiйськ та об'єктiв тилу.
Бойовi якостi хiмiчної зброї визначають її специфiчнi особливостi:
бiохiмiчний характер уражаючої дiї на живий органiзм;
здiбнiсть вибiрково уражати живу силу без знищення матерiальних засобiв;
об'ємнiсть уражаючої дiї, здiбнiсть заражати територiю i повiтряний простiр в районi її застосування;
проникаюча дiя - здiбнiсть газiв, парiв, аерозолiв проникати з потоком повiтря в негерметичнi споруди;
тривалiсть збереження уражаючої дiї на зараженiй територiї;
рiзноманiтнiсть клiніки та динаміки розвитку отруєння, що ускладнює дiагностику уражень;
здiбнiсть проникати в органiзм рiзними шляхами;
труднощi своєчасного виявлення факту застосування ОР;
необхiднiсть застосування спецiальних засобiв захисту;
сильна морально-психологiчна дiя на особовий склад.
Хiмiчна зброя може викликати тяжкi екологічнi та генетичнi наслiдки, для ліквідації яких потрібне залучення величезних матеріальних ресурсів протягом десятків років.
Коротка історична довідка про розроблення та застосування хімічної зброї
Людина почала використовувати отрути з незапам'ятних часiв.
Вже первіснi люди при полюванні та міжплемінних війнах для своїх стрiл застосовували рослиннi, тваринні та інші види отрут. В Африцi для цiєї мети брали отрути з рослин сiмейства строфантинiв.
В Америцi - паралiтичнi отрути типу кураре з рослин сiмейства логанiєвих та хондодендронiв.
В Азiї та Океанiї - отрути з дерева сiмейства тутових.
Зародки хімічної зброї з'явилися в далекi часи. У Грецiї пiд час Пелопоннеської вiйни (431 - 404 рр. до н. е.) спартанцi пiдпалювали сiрку та смолу пiд стiнами Платеї.
Вiзантiйцi володiли таємницею приготування грецького вогню. Грецький вогонь з успiхом був заснований вiзантiйцями у 626 р. проти персiв, якi оточили Константинополь. У склад сумiшi, напевно, входили нафтопродукти, сiрка, соснова смола, селiтра.
Потiм застосовувались сірчанi сполуки миш'яку (реальгар, аурипігмент) та бiологiчнi продукти (сеча, кров), якi дають при згораннi нестерпний сморід. У XVII ст. використовувалися димовi гранати.
Наукова основа для розроблення хiмiчної зброї пов'язана з розвитком органiчної хiмiї. Лiдерство у розробці хiмiчної зброї та її застосуванні належить Нiмеччинi.
Вперше у масовому масштабі хiмiчну зброю Нiмеччина застосувала 22 квітня 1915 р. проти англо-французьких військ. У цей день було отруєно 15 тис. чоловiк, з яких 5 тис. загинуло. Першими бойовими ОР були хлор, сльозоточивi ОР.
Наступними за Нiмеччиною у виробництві і застосуванні ОР були Англiя, США, Францiя. Пiд час першої свiтової вiйни промисловістю всiх воюючих країн було вироблено близько 180 тис. т ОР, з яких застосовано 125 тис. т. Загальна кiлькiсть уражених ОР людей складала близько 1 млн. 300 тис. чоловiк, у тому числi близько 100 тис. iз смертельними випадками, багато уражених залишилися iнвалiдами.
Висока ефективнiсть хiмiчної зброї була зареєстрована в Iтало-Ефiопській вiйнi 1935-1936 рр., де iталiйцi провели 19 масивних хiмiчних нападiв, під час яких було використано 415 т шкірнонаривних та 263 т задушливих ОР, внаслідок чого загинуло 15 тис. чоловiк. Хiмiчну зброю застосовувала Японiя пiд час вiйни проти Китаю 1937-1943 рр.
У роки другої свiтової вiйни Нiмеччина мала у своєму розпорядженнi, разом з традицiйними рецептурами ОР, зовсiм новi високотоксичнi ОР на основi фосфоро-органiчних сполук, 8770 т табуну, 1260 т зарину.
Лише страх перед вiдповідним ударом не дозволив їй застосувати цю смертельну зброю.
Пiсля другої свiтової вiйни хiмiчна зброя застосовувалась США у Кореї (1951-1952 рр.), у В'єтнамi (1961-1971 рр.), де було витрачено бiльш як 100 тис. т хiмiчних засобiв, вiд яких постраждало бiльш як 2 млн. чоловiк, була знищена рослиннiсть на 360 тис. га земель які обробляються, близько 0,5 млн. га лiсу. Основним хiмiчним засобом був діоксин, який вiдзначається високою стабiльнiстю і пригнічує функцiю ряду систем органiзму, в тому числi i генетичний апарат.
В останнiй час за кордоном ведуться дослiдження з вивчення отрут тваринного та рослинного походження (тетродотоксин, батрахотоксин, отрути змiй, павукiв та iн.), якi за своїми токсичними властивостями перевищують табельнi ОР в десятки разiв.
Найбільшими запасами бойових ОР на даний час володіють США (понад 30 тис. т, половину з яких складають ОР нервово-паралiтичної дiї) та Росія (до 50 тис. т).
Одночасно з розробкою та виробництвом хiмiчної зброї проводилась вперта боротьба за її заборону.
Вперше питання про хiмiчну зброю обговорювалося в 1899 р. на першiй мiжнароднiй конференцiї в Гаазi з гуманiзацiї звичаїв та законiв вiйни. На нiй була прийнята Декларацiя про незастосування снарядiв з задушливими та шкiдливими газами. Пiдписання угод Гаазької конференцiї вiдбулося у 1907 р.
У 1925 р. був підписаний Женевський Протокол про хiмiчну, бактеріологічну вiйну, згідно з яким заборонялося використання задушливих отруйних газів та інших подiбних газiв i бактерiологiчних засобів. Радянський Союз ратифiкував даний Протокол у 1928 р., а США - у 1975 р.
В 1965 р. ООН прийняла резолюцiю №2603 про заборону хiмiчної вiйни, а в січні 1993 р. ООН прийнята Конвенція про заборону розроблення, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та її знищення.
Класифікація отруйних речовин
Наявнiсть великої кiлькостi ОР, якi є представниками рiзних класiв сполук, мають рiзні фiзичнi, хiмiчнi та токсичнi властивостi, що привело до створення рiзних класифiкацiй, головними з яких є: токсикологiчна; тактична; за швидкістю дiї; поведiнкою на мiсцевостi та хiмiчна. Разом цi класифiкацiї враховують фізичні, хiмiчнi та токсичнi властивостi.
1. Токсикологiчна класифiкацiя (за токсичною дiєю) групує ОР за характером їх дiї на органiзм i симптомiв уражень. У вiдповідностi з цим ОР розподiляються на такі групи:
а) ОР нервово-паралiтичної дiї: зарин, зоман, V-гази (Vx-гази). Цi речовини викликають розлад функцiй нервової системи, м'язовi судоми та паралiчi.
б) ОР шкiрнонаривної дiї: iприт, азотистий iприт, люїзит. Характерним для цих речовин є здiбнiсть уражати шкiру з утворенням пухирів та виразок, але всi вони є унiверсальними клiтинними отрутами i, у вiдповiдностi з цим, уражають також органи зору, дихання та всi внутрiшнi органи.
в) ОР загальноотруйної дiї: синільна кислота та хлорціан. Цi речовини викликають загальне отруєння органiзму внаслiдок пригнiчення тканинного дихання.
г) ОР задушливої дiї: фосген. Ця речовина уражає легенi, що призводить до порушення, або зупинки дихання внаслiдок розвитку набряку легень.
д) ОР подразнюючої дiї: хлорацетофенон, Cі-Ес (CS), Сі-Аp (СR), адамсит. Цi речовини подразнюють слизовi оболонки очей i верхнiх дихальних шляхiв, викликають сильну сльозотечу та рiзь в очах i носi, неcтримне чхання, бiль у грудях.
е) Психотоміметичнi (психохiмiчнi) ОР: Бі-Зeт (BZ), дiетиламiдлізергинової кислоти (ДЛК) та iн. Цi речовини викликають розлад дiяльності нервової системи з появою симптомiв психічних захворювань.
2. Тактична класифiкацiя розподiляє ОР за їх бойовим призначенням. Видiляють 2 групи:
а) Смертельнодiючi ОР, призначенi для знищення живої сили. В цю групу входять головним чином ОР нервово-паралiтичної, шкiрно-наривної, загальноотруйної та задушливої дiї: зарин, зоман, V-гази, бiнарнi ОР, iприт, люїзит, синільна кислота, хлорціан, фосген.
б) Несмертельної дії. В цю групу входять подразнюючi ОР та психотомiметики. Подразнюючi ОР призначенi для ослаблення боєздатності вiйськ і їх знесилення. Вони також використовуються також у полiцейських та учбових цiлях. У цю групу входять лакрiматори i стернiти: CS, CR, адамсит, хлорацетофенон. Психотомiметичнi ОР тимчасово виводять iз ладу особовий склад, тобто призначенi для дезорганiзацiї вiйськ. У цю групу входять BZ, ДЛК.
3. Класифiкацiя ОР за поведiнкою на мiсцевостi в умовах бойового застосування:
а) Стiйкi ОР (СОР) - речовини, якi зберігають свою уражаючу дiю у зовнiшньому середовищi бiльше однiєї години пiсля застосовування. Цi ОР довго заражують мiсцевiсть i всi об'єкти, якi там знаходяться, що в свою чергу служить джерелом тривалого зараження повітря. До СОР вiдносяться речовини з температурою кипiння бiльше 1400 С - зарин, зоман, V-гази, iприт, люїзит, СS.
б) Нестiйкi ОР (НОР) - гази та речовини, з температурою кипіння до 140оС, якi швидко випаровуються, уражаючу дiя яких зберігається всього до однiєї години пiсля застосування. Типовими представниками НОР є фосген,
хлорціан, синільна кислота.
На думку вiйськових спецiалiстiв з тактичної точки зору СОР призначенi для ураження живої сили, зараження мiсцевостi, водоймищ, бойової технiки i т.д., НОР - для знищення живої сили.
4. За швидкістю настання уражаючої дiї:
а) Швидкодiючi ОР, якi не мають періоду скритої дiї i основна симптоматика ураження виникає в період першої години пiсля дiї ОР (зарин, зоман, Vx - iнгаляцiйно, синільна кислота, хлорціан, СS, СR);
б) ОР сповiльненої дії, які мають перiод прихованої дiї бiльше однiєї години (Vx - через шкiру, iприт, фосген, BZ).
5. В залежностi вiд рiвня виробництва i запасiв, якi є:
а) Табельнi ОР, якi знаходяться на озброєннi. До них вiдносяться Vx, зарин, iприт, BZ, СS, СR.
б) Резервнi ОР, якi не виробляються, але технологiя одержання розроблена i за потребою можуть вироблятися. До них вiдносяться: синільна кислота, фосген, азотистий iприт, адамсит.
Хімічні засоби уражень
Хiмiчнi засоби ураження - сукупнiсть хiмiчних боєприпасiв та хімічних бойових приладiв, призначених для застосування ОР з метою ураження живої сили, зараження повiтря, мiсцевостi, бойової технiки та інших матерiальних засобiв. Вони розподіляються на: хімічні боєприпаси одноразового використання (артилерійські снаряди та міни, снаряди реактивної артилерії, авіаційні хімічні бомби та касети, ХБЧ ракет, хімічні фугаси, шашки, гранати, патрони); хімічні боєві прилади багаторазового використовування (ВАП виливні авіаційні прилади, механічні генератори аерозолів); бiнарнi хiмiчнi боєприпаси та прилади (вони складаються з двох малотоксичних сполук (компонентiв), які включені у снаряд, бомбу чи ємність приладу (ВАП) i зберігаються iзольовано один вiд одного. Змiшування компонентiв i реакцiя мiж ними досягаються пiсля пострілу снаряду, (скидання бомб), та руйнування роздiляючої їх перегородки, або штучного перемiшування за допомогою спецiальних пристроїв).
На озброєнні є бiнарнi боєприпаси з зарином-2 та Vx-2, якi мiстяться в 155 мм та 203,2 мм артилерiйських снарядах та авiацiйних бомбах з Vx-2 типу «Біг-Ай».
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття хімічної зброї і історія її застосування. Шляхи проникнення бойових токсичних хімічних речовин в організм людини. Шкірнонаривні, задушливі, психотропні та подразнюючі отруйні речовини. Основне призначення токсинів. Сильнодіючі ядучі речовини.
контрольная работа [36,1 K], добавлен 11.12.2010Зброя масового ураження. Ядерна зброя та її уражаючі фактори. Хімічна зброя. Класифікація отруйних речовин за характером їх дії на живі організми. Основні властивості хімічних засобів ураження. Види і основні властивості біологічних засобів ураження.
дипломная работа [40,6 K], добавлен 15.12.2008Загальна характеристика хімічних речовин та та шляхи потрапляння їх в організм, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі, воді та продуктах харчування. Оцінка радіаційної і хімічної обстановки, визначення дози опромінення робітників.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 25.10.2010Зброя, дія якої заснована на використанні енергії, яка вивільнюється під час ядерних реакцій. Засоби керування ядерними зарядами, засоби їх доставки до цілі. Фактори ураження. Речовини, здатні до розщеплення ядра. Перше випробовування ядерної зброї.
презентация [1,0 M], добавлен 20.12.2013Методи захисту від зброї масового ураження, а також забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту військ, їх основне призначення та зміст вказівок командиру. Оцінка місцевої дії вибуху. Вихідні дані для прогнозування втрат особового складу.
методичка [38,5 K], добавлен 15.08.2009Захист від отруйних речовин, сильнодіючих отрут, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів. Засоби захисту органів дихання та шкіри. Медичні засоби індивідуального захисту. Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС, розрахункова робота.
контрольная работа [610,3 K], добавлен 28.09.2009Визначення поняття "зброя". Історичні данні про її появу та використання. Характеристики та призначення вогнепальної, мисливської, артилерійської, холодної та пневматичної. Зброя масового знищення (хімічна, біологічна, ядерна) та її вражаючі чинники.
презентация [2,3 M], добавлен 05.06.2015Необхідність застосування основ балістики під час використання, створення та удосконалення зброї. Поняття пострілу та характеристика його періодів. Віддача зброї та вплив порохових газів та її ствол. Форми траєкторії, прямий, уражений та мертвий простір.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 24.03.2012Біологічна зброя як спеціальні боєприпаси і бойові прилади для масового ураження. Аерозольний шлях - один з основних способів зараження. Бактерії, віруси, рикетсії, грибки – біологічні засоби ураження. Осередки біологічного і комбінованого ураження.
реферат [40,1 K], добавлен 11.12.2010Визначення обов'язків солдата у загальновійськовому бою, умови їх успішного виконання. Поняття особистої та колективної зброї. Види особистої стрілецької зброї. Кількість набоїв для автомата та ручних осколкових гранат. Переносна екіпіровка солдата.
презентация [5,3 M], добавлен 20.12.2013