Система спостереження та контролю за хімічним, радіоактивним та бактеріологічним зараженням

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти України

Дубенський коледж РДГУ

Реферат

на тему:

«Система спостереження та контролю за хімічним, радіоактивним та бактеріологічним зараженням»

Дубно - 2010

План

Вступ

I. Створення загальнодержавної і територіальної системи спостереження та контролю

II. Організація збору, опрацювання та передача інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами

ІІІ. Організація радіаційно-хімічного спостереження. Ведення радіаційної, хімічної та біологічної розвідки

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Зростання кількості і розширення масштабів надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, які викликають значні матеріальні та людські втрати, роблять вкрай актуальною проблему безпеки в природно-техногенній та екологічній сфері. Проблеми взаємодії між людиною та навколишнім середовищем зумовлені її життєдіяльністю. Під впливом діяльності людини відбуваються зміни природного стану. Недотримання законів природокористування негативно впливає на довкілля і на умови життя як нинішнього так і наступних поколінь людей.

Прискорення темпів науково-технічного прогресу, використання складних технічних систем, збільшення ризику аварій при їхній експлуатації, це реальна загроза для здоров'я і життя людей. До того ж, науково-технічний прогрес, забезпечуючи задоволення постійно зростаючих матеріальних та духовних потреб суспільства, разом з тим породжує нові проблеми, пов'язані з появою потужніших та не безпечніших джерел техногенного ризику. Так, відкриття радіоактивності, поряд із багатьма позитивними моментами, додало до звичайних видів небезпеки - пожеж та вибухів - ще й радіаційну небезпеку; розвиток хімії та генної інженерії викликав появу проблеми токсичної небезпеки; у металургії внаслідок використання газу та водню виникла небезпека вибухів; у нафтопереробці за рахунок розширення асортименту кінцевої продукції збільшилась токсичність.

Розвиток науки і техніки призводить до наслідків у двох протилежних напрямках. З одної сторони, значно зросли засоби та способи ліквідації наслідків аварій і стихійних лих, їх прогнозування та попередження. З другої сторони, також незвично зросли можливі масштаби аварій і катастроф внаслідок великої концентрації енергії окремих енергетичних комплексів.

Викликає занепокоєння екологічна надзвичайна ситуація, тобто обстановка на визначеній території або акваторії, яка призвела до гострих несприятливих змін у середовищі проживання людей і, як правило, масової загибелі живих організмів, економічних збитків. Така обстановка може скластися, як внаслідок природних процесів, так і внаслідок діяльності людини або виробничої аварії.

Забезпечення захисту населення і територій у разі загрози та виникненні надзвичайних ситуацій є одним з найважливіших завдань держави. Актуальність проблеми забезпечення природно-техногенної безпеки населення і територій зумовлена тенденціями зростання втрат людей і шкоди територіям, що спричиняються небезпечними природними явищами, промисловими аваріями і катастрофами. Ризик НС природного і техногенного характеру невпинно зростає.

Забезпечення безпеки захисту населення, об'єктів економіки і національного надбання держави від негативних наслідків надзвичайних ситуацій розглядається як невід'ємна частина державної політики національної безпеки і державного будівництва, як одна з найважливіших функцій центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Організаційні та правові основи захисту довкілля від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру викладені у Законі України „Про захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру”.

I. Створення загальнодержавної і територіальної системи спостереження та контролю

Спостереження та лабораторний контроль здійснюють з метою своєчасного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання та реагування на них відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади і включають збирання, опрацювання і передавання інформації про стан довкілля, забруднення харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами, мікроорганізмами та іншими біологічними агентами.

Головними чинниками, які забезпечують спостереження і лабораторний контроль території, є створення і підтримка в постійній готовності загальнодержавної, регіональних, місцевих та об'єктових систем спостереження і контролю, з включенням до них існуючих сил і засобів лабораторного контролю, незалежно від їх підпорядкованості і форм господарювання.

Загальнодержавний рівень мережі спостереження і лабораторного контролю формується на базі академічних науково-дослідних організацій і закладів центрального підпорядкування, галузевих науково-дослідних закладів (організацій), кафедр (лабораторій) вищих навчальних закладів відповідного профілю.

Регіональний рівень формується за рахунок закладів, організацій і профільних центрів, які функціонують на певній території. До його складу входять заклади санітарно-епідеміологічного, ветеринарного та агрохімічного профілю служб Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Місцевий і об'єктовий рівень складаються з базових лабораторій виробничих об'єднань міністерств, акціонерних товариств, які функціонують на їх території, або об'єктів економіки, а також санітарно-епідеміологічні, ветеринарні та агрохімічні установи місцевого підпорядкування.

Серед основних факторів, що впливають на збільшення масштабів наслідків НС слід відзначити рівень технічного стану підприємств, концентрацію виробництва та населення у великих промислових містах, прорахунки та недоліки в розміщенні виробництва, організацію потенційно-небезпечної діяльності в зонах можливих катастроф природного характеру.

Однією з важливих проблем нашого часу в Україні стало утворення в деяких регіонах зон екологічної несумісності, коли при неповному та не комплексному використанні сировини відходи декількох підприємств, реагуючи між собою, утворюють нові токсичні речовини.

Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно та хімічно небезпечні об'єкти, адже на території України розміщено 4 діючих АЕС.

Державний нагляд і контроль у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру організовується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру, іншими уповноваженими на це органами виконавчої влади.

Основним центральним органом виконавчої влади у сфері захисту населення і територій від НС є МНС, у якого одним з покладених на нього завдань є:

- здійснення державного нагляду і контролю за виконанням вимог ЦЗ і техногенної безпеки, заходів щодо запобігання НС та їх ліквідації, станом готовності сил і засобів ЦЗ.

Іншими уповноваженими органами виконавчої влади на загальнодержавному рівні є Міністерства і комітети України.

В 1997 р. була створена Державна служба медицини катастроф.

Міністерство екологічної безпеки організовує і здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки у процесі виробництва, поводження і використання джерел атомної енергії, джерел випромінювання, радіоактивних і токсичних речовин, розміщення небезпечних відходів.

Міністерство аграрної промисловості здійснює контроль за забрудненням угідь радіоактивними і токсичними речовинами.

Гідрометеоком організовує і проводить спостереження, оцінку і прогноз стану атмосфери, водних об'єктів і сільськогосподарських культур, радіоактивного і хімічного забруднення довкілля України.

Міністерство освіти організовує вивчення студентами, курсантами і школярами основ безпеки життєдіяльності, забезпечує підготовку та видання відповідних підручників і посібників.

Державний комітет лісового господарства організовує і забезпечує проведення заходів щодо запобігання НС, пов'язаних з пожежами у державному лісовому фонді, а також поширення хвороб і шкідників рослинності.

Отже, створення загальнодержавної і територіальної системи спостереження та контролю підтримує постійний контроль за якістю і дотриманням вимог поставлених до об'єктів господарювання і довкілля, щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій.

II. Організація збору, опрацювання та передача інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами

У світі немає жодного регіону, в яких були би відсутні значні природні катастрофи, і Україна не є винятком серед цих країн. Для того, щоб запобігти виникненню НС повинен відбуватися постійний збір, опрацювання та передача інформації про стан довкілля.

Спостереження за сучасними геологічними процесами вже кілька десятиліть ведеться різними відомствами залежно від характеру їх діяльності. Це Департамент геології та використання надр, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державний комітет по водному господарству, Інститут землеустрою аграрної академії наук України, Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, Міністерство архітектури і будівельної політики АР Крим.

Роботи по вивченню сучасних геологічних процесів проводяться на трьох рівнях:

- регіональному - спостереження в межах територіальних підрозділів Департаменту геології.

- спеціальному - спостереження окремих районів розвитку небезпечних геологічних процесів.

- локальному - вивчення окремих явищ конкретного геологічного процесу.

Вивчення сейсмічної активності, в основному, відбувається в межах сейсмоактивних регіонів України (Крим, Карпати), а також у сейсмічних районах Українського щита.

Спостереження за гідрометеорологічними умовами та їх прогнозуванням в Україні здійснюється гідрометеорологічною службою. Органом управління її з кінця 2001 року є Державна гідрометеорологічна служба.

В кожній області розташовані Центри з гідрометеорології, які здійснюють збір, узагальнення даних спостережень, виконання прогностичних функцій.

Державна система гідрометеорологічних спостережень - це комплексна багаторівнева вимірювально-інформаційна система спостережень за станом атмосфери, водних та інших об'єктів. Вона складається із стаціонарних і пересувних пунктів та технічних засобів. Є експедиційні судна річкового, озерного та морського типу.

З метою своєчасного виявлення, лісових пожеж та оперативного їх гасіння в підприємствах Державного комітету лісового господарства України організована система нагляду за пожежною ситуацією в лісових масивах на 402 пожежно-спостережних вежах, 30 з яких оснащені телевізійними установами.

Пожежна служба Державного комітету лісового господарства України забезпечує охорону лісів від пожеж, виявлення та гасіння їх на незначних площах. Організована чітка система передачі інформації про лісові пожежі від лісництва до Державного комітету лісового господарства України. При загрозі поширення пожеж на значні площі диспетчерська служба своєчасно повідомляє територіальні органи Міністерства України з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Головне управління державної пожежної охорони МНС України для надання допомоги лісогосподарським підприємствам в ліквідації пожеж.

Першочергові заходи щодо підвищення рівня пожежної безпеки включають:

- створення та ефективне функціонування силами спостереження з метою своєчасного виявлення осередків горіння та оперативного надання інформації про них органам пожежної охорони МНС та Держкомітету лісового господарства України;

- суворий контроль за організацією та виконанням заходів з санітарної вирубки та очищення лісових масивів створення системи протипожежних бар'єрів у лісах.

За медико-біологічним станом країни постійно спостерігають фахівці Міністерства охорони здоров'я України. Проводиться моніторинг в системі спостереження та лабораторного контролю з метою своєчасного виявлення та індикації зараження місцевості, води, населення, тварин, продуктів харчування, фуражу і прийняття екстрених заходів по захисту населення, сільськогосподарського виробництва від збудників інфекційних захворювань.

В Україні діє Центральна державна лабораторія ветеринарної медицини, яка включає в себе обласні та районні лабораторної ветеринарної медицини.

На кордонах України діють служби ветеринарного контролю системи державного зооветеринарного забезпечення.

В областях організована повсякденна діяльність санітарно-епідеміологічних та санітарно-ветеринарних служб.

При НС медико-біологічного характеру, яка може призвести до масових спалахів особливо небезпечних інфекційних захворювань, вживаються такі заходи:

- фахівцями проводиться санітарно-епідеміологічна розвідка території;

- на основі побічних ознак встановлюються збудники інфекційного захворювання;

- проводиться вибір проб води, продуктів харчування, кормів на виявлення збудників захворювання;

- організовується проведення ветеринарного-санітарної експертизи;

- проводиться визначення карантинної зони;

- готується для подання до органів, що приймають рішення, санітарно-гігієнічна та зоопаразитологічна характеристики території, довідка про наявність лікувальних, профілактичних центрів санітарно-епідеміологічного та ветеринарно-санітарних заходів з метою використання при проведенні протиепідемічного забезпечення;

- визначення та підготовка медичних закладів для лікування, реабілітації постраждалого населення та проведення лікувально-профілактичних заходів;

- створюються необхідні запаси медикаментів, антибіотиків, лікувальних та діагностичних імунобіологічних препаратів, відповідної медичної техніки та обладнання;

- надаються рекомендації населенню по дотриманню правил протиепідемічного режиму;

- в разі необхідності організується осередкова дезинфекція, дезинсекція та дератизація території.

Найбільш людські втрати серед природних НС наша країна несе від НС медико-біологічного характеру. Відмічається загострення епідемічного характеру. Відмічається загострення епідемічної ситуації щодо особливо небезпечних захворювань людей, це є гепатит А і В, черевний тиф, туберкульоз, ВІЛ - інфекція, окремі випадки захворювання людей на сказ, лептоспіроз, туляремію. Серед сільськогосподарських тварин відмічені випадки захворювання на сибірську виразку, сказ, коров'ячу віспу.

Для покращення санітарно-епідеміологічної ситуації в Україні доцільно:

- посилити роботу санітарно-епідеміологічних та санітарно-ветеринарних служб;

- розширити освітню роботу серед населення;

- організувати своєчасне попередження про можливість завезення якої інфекції із-за кордону;

- налагодити своєчасну інформацію протягом року населення про можливість виникнення будь-якої інфекції;

- дотримуватися графіків щеплень серед дітей та по можливості, організовувати ревакцинацію дорослого населення;

- проводити планове обстеження підприємств харчової промисловості, місць реалізації продуктів харчування, “стихійних” ринків;

- оснастити лікувально-профілактичні заклади лікувальним та діагностичним обладнанням, апаратурою та необхідною кількістю медичних препаратів;

- визначити асортимент препаратів хімічних засобів захисту рослин, вимоги щодо його зберігання та транспортування фермерським господарствам та землевласникам;

- вирішити питання знешкодження заборонених або непридатних до використання у сільському господарстві пестицидів;

- забезпечити на території країни виконання комплексу організаційних санітарно-технічних і технологічних заходів, спрямованих на підвищення якості питної води;

- запровадити регламент взаємодії МОЗ з МНС та іншими центральними органами виконавчої влади;

- забезпечити виконання населенням вимог санітарного законодавства.

Одним з найбільш важливих завдань, чітке виконання якого повинно забезпечити надійний прогноз, попередження і спостереження за розвитком надзвичайних ситуацій, є створення і підтримка в готовності мережі спостереження і лабораторного контролю (МСЛК).

Обласна МСЛК, склад якої затверджено рішенням обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, дозволяє здійснювати лабораторний контроль довкілля за наявністю радіоактивних, біологічних та небезпечних хімічних речовин та складається з лабораторій, які входять у склад підприємств, установ та організацій.

Щороку за розпорядженням голів обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, з метою визначення спроможності закладів і установ мережі спостереження і лабораторного контролю до своєчасного виявлення радіаційного, хімічного та біологічного зараження в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з забрудненням навколишнього середовища проводиться тренування установ мережі спостереження і лабораторного контролю.

Результати тренувань установ мережі спостереження і лабораторного контролю, після завершення тренувань, розглядаються на засіданнях обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, де визначаються спроможність лабораторій обласної мережі до виконання завдань за призначенням та приймаються відповідні рішення щодо покращення їх роботи.

Прогноз погоди, гідрологічного режиму річок та водосховищ, стану та врожайності сільськогосподарських культур, метеоумов забруднення повітря є необхідним оперативним матеріалом для керівників і спеціалістів усіх галузей економіки, органів державного управління. Інформування населення області про стан погодних умов на найближчі дні і попередження про несприятливі явища вже стало об'єктивною потребою кожної людини. Своєчасні попередження про стихійні лиха зберігають найдорожче - людське життя.

Основними завданнями центру по гідрометеорології є:

- прогнозування погодних умов, гідрологічного режиму річок та водосховищ, метеорологічних умов забруднення повітря;

- забезпечення органів місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування, населення, територіальних підрозділів МНС України, підрозділів ЗС та прикордонної служби України, інших споживачів інформацією загального користування про гідрометеорологічні умови та метеорологічні умови забруднення повітря, прогнозами і попередженнями про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища, різкі зміни погоди;

- гідрометеорологічне обслуговування споживачів усіх рівнів спеціалізованою інформацією та продукцією;

- здійснення збору, обробки та передачі гідрометеорологічної інформації, формування баз та банків гідрометеорологічних даних.

Обласні метеостанції здійснюють замір висоти снігового покриву 1 раз на добу станом на 08.00. Замір кількості опадів проводиться о 8.00 та 20.00 щодоби. Замір рівнів води в річках проводиться в 8.00 та 20.00 щодоби, під час паводку кожні 4 години.

Вимір рівнів радіації проводиться метеостанціями о 9.00 ранку, в разі підвищення рівня більше 20 мкР/год, заміри проводять кожні 3 години.

Таким чином, організація збору, опрацювання та передача інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води потребує великої роботи для правильної оцінки і усунення НС, яка склалася в тому чи іншому районі.

спостереження радіаційний хімічний біологічний забруднення

ІІІ. Організація радіаційно-хімічного спостереження. Ведення радіаційної, хімічної та біологічної розвідки

До основних чинників радіаційної небезпеки в Україні відносяться об'єкти атомної енергетики, об'єкти урановидобувної та переробної промисловості, джерела іонізаційного випромінювання, що використовуються у виробництві, науково-дослідній роботі і медицині, та радіаційно небезпечні об'єкти на територіях сусідніх країн.

Стосовно АЕС, як найбільш небезпечних об'єктів розрізняють наступні системи небезпеки:

- захисні: для попередження пошкоджень ядерного палива, оболонок тепловидільних елементів. До захисту відносяться система аварійного захисту реактора, та аварійного охолодження;

- локалізуючи системи безпеки, які призначені для автоматичного включення захисних та локалізуючи систем безпеки;

- системи, призначені для постачання всіх систем безпеки енергією та створенням необхідних умов для їх функціонування.

Завчасні заходи по захисту населення і територій від наслідків аварій на АЕС складаються з:

- інженерно-технічних заходів по удосконаленню безпечних технічних характеристик реакторів;

- підготовки фонду захисту споруд для персоналу та населення;

- планування захисту персоналу АЕС та населення при аваріях;

- підтримання в постійній готовності сил та засобів ліквідації аварії;

- забезпечення персоналу АЕС і населення (30 км зона) засобами індивідуального захисту;

- контролю радіаційної обстановки;

- створення оперативної локальної системи оповіщення, підготовки персоналу і населення до дій в умовах радіоактивного захисту;

- створення навколо АЕС санітарно-захисної зони;

- здійснення регулярного дозиметричного контролю населення.

Головними шляхами забезпечення радіаційної безпеки АЕС, об'єктів мають бути:

- надійний контроль за станом ядерної та радіаційної безпеки АЕС, об'єктів поводження з радіоактивними відходами;

- стабілізація стану об'єкту “Укриття”, підтримання достатнього рівня його безпеки та перетворення в екологічну систему, недопущення поширення радіонуклідів за межі зони відчуження;

- аналіз та переоцінка діючих енергоблоків з урахуванням комплексного інженерно-радіаційного обстеження;

- створення інформаційно-аналітичної системи про поточний стан безпеки радіаційних об'єктів, визначення методів та засобів діагностики стану устаткування і систем змін їх характеристик та спроможності до виконання функцій;

- створення нових технологій, матеріалів з поліпшеними властивостями щодо процесів, які зменшують ресурс устаткування;

- розроблення еколого-гігієнічних нормативів якості навколишнього природного середовища з урахуванням впливу іонізуючих та хімічних речовин.

Чинниками хімічної небезпеки є:

- заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, в тому числі і окремі установки та агрегати, які виробляють небезпечні хімічні речовини (НХР);

- заводи з переробки нафтопродуктів;

- підприємства, які мають холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди (хлор, аміак);

- залізничні станції і порти де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади;

- транспортні засоби, контейнерні і паливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери для перевезення хімічних продуктів;

- склади та бази з запасами речовин для дезинфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки;

- склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.

Комплекс заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків НС на хімічно-небезпечних об'єктах має містити:

- застосування заходів щодо запобігання прогресивних хімічних технологій з метою запобігання промислових аварій і захисту людей та навколишнього середовища;

- створення на об'єктах із небезпечними хімічними речовинами локальних систем виявлення зараженості навколишнього середовища та оповіщення виробничого персоналу і населення, що проживає у зоні можливого хімічного зараження;

- створення ефективних систем технологічного контролю і діагностики безаварійної зупинки виробництва та уникнення аварійної ситуації;

- завчасне прогнозування зон ймовірного хімічного забруднення довкілля при реальних метеоумовах;

- завчасне накопичення необхідної кількості засобів індивідуального та колективного захисту персоналу і населення від вражаючої дії аварії.

Головними причинами кризового стану у сфері поводження з відходами залишаються:

- застаріла і недосконала технологія виробництва, що призводить до накопичення значних обсягів відходів;

- низька екологічна свідомість населення;

- недосконала нормативно-правова база галузі;

- слабкість економічного механізму, який стимулював би створення інфраструктури поводження з відходами.

Санітарно-епідеміологічна розвідка займається: оперативним збором відомостей про стан санітарно-гігієнічну і епідемічну обстановку в осередку ураження. Аналіз динаміки і структури інфекційної захворюваності. Санітарно-гігієнічним і лабораторним обстеженням довкілля, житлових і комунальних об'єктів.

Радіологічна розвідка займається: оперативним збором, даних про радіаційну обстановку для отримання попередньої інформації про радіаційне забруднення оточуючого довкілля з метою прийняття рішення щодо організації відповідних заходів.

Санітарно-хімічна розвідка займається: збором відомостей про якісний і кількісний склад небезпечних хімічних речовин, визначає вражаючу дію хімічних речовин на населення, масштаби і характер зараження території та об'єктів, рекомендує міри захисту.

Біологічна (бактеріологічна) розвідка: виявляє факт забруднення довкілля біологічними агентами, збирає проби з об'єктів та довкілля, визначає коли і куди їх відправляти, якими силами, в якому режимі і чим вести спостереження.

Результатом будь-якого виду розвідок є отримання даних, на основі яких проводиться оперативний аналіз, розробляється прогноз розвитку епідемічної ситуації і визначаються заходи щодо їх ліквідації.

Висновок

Таким чином, спостереження і контроль за станом навколишнього природного середовища здійснюється у державній системі моніторингу довкілля, яка створена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р. № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля".

Це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень по запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.

Стан систем аналізу і прогнозування, органів спостереження і контролю за радіаційним, хімічним та бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу як ніколи актуальний для нашого сьогодення.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру” від 08.06. 2000 р., № 1809 - ІІІ.

2. Закон України “Про правові засади цивільного захисту ” від 24.06.04 № 1859-IV.

3. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.В. Цивільна оборона. - Л., 2005.

4. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист. - К., 2010. - 487 с.

Размещено на Allbest.ru