Розвиток військових традицій та ритуалів у Збройних Силах України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток військових традицій та ритуалів у Збройних Силах України

Виконання поставлених завдань потребує переосмислення проблем виховання, його національної суті і характеру, відновлення відповідно до сучасних вимог як цілісної системи, яка існувала протягом століть і завдяки якій молодь засвоювала досягнення попередніх поколінь, пізнавала генетичний код рідного народу, його національний спосіб мислення і на основі цього ставала дбайливим господарем і захисником рідної землі.

У наш історично відповідальний час постала проблема глибоко розібратися у суті і особливостях національного виховання, щоб діяти твердо і безпомилково.

В статті 65 Конституції України записано: "Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, вшанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону".

Доцільно нагадати, що наш народ йшов через віки жорстокої боротьби з чужоземними загарбниками, свято вірячи, що настане день і час, і ми матимемо незалежну державу, власні Збройні Сили, які успадкують найкращі національно-історичні традиції славних лицарів української землі.

Історично склалося так, що майже всі видатні державні діячі українського народу були славними воїнами: Володимир Великий, Данило Галицький, Богдан Хмельницький, Пилип Орлик і багато інших.

Священним обов'язком вважали захист держави, рідної землі воїни княжого війська.

Бадьорість, мужність, здоровий дух наших предків підтверджують слова Володимира Мономаха: "Смерті, діти не бійтесь, - пише він, - ні від війни, ні від звіра, а мужське діло робіть, як сам Бог дав..."

Ключовою не лише в історії війська України, а й у національній свідомості українців є постать запорізького козака. Запорожці звикли дивитись смерті у вічі, не боячись її, були відважні, терплячі, витривалі у походах, були вірні товариші.

Про неперевершений приклад виконання військового обов'язку в роки Великої Вітчизняної війни свідчить той факт, що за 1941-1945 рр. український народ дав Збройним Силам більше 6 млн. воїнів. За роки війни близько 483 тисяч громадян України нагороджено орденами і медалями, 2069 - стали Героями Радянського Союзу.

Стійкість, мужність і хоробрість їх у роки найсуворішого випробовування сучасності, неперевершений патріотизм - це яскравий приклад і наказ нинішньому поколінню захисників України.

В давніх літописах, сказаннях, легендах, билинах є слова про військову честь. Пізніше створювались кодекси честі бойових дружин, в яких особливе місце займали такі якості дружинників, як сила, спритність, хоробрість, сміливість, мужність.

Пам'ятні слова безсмертного "Слова о полку Ігоревім": "Дружинники виступали в похід, шукаючи собі честі, а князеві слави".

Розуміння честі розширили кращі сини України козацьких часів. Взагалі історія українського козацтва - справжня скарбниця військових традицій для нас. Воно відіграло помітну роль у структурі військової організації та війнах Речі Посполитої, вкрило себе невмирущою славою протягом Визвольної війни українського народу (1648-1657 рр.).

Між іншим, "перемогу українців біля Батога сучасники порівнювали з перемогою під Каннами".

Визнаною, випробуваною скарбницею військової честі для представників усіх видів Збройних Сил України є і буде досвід і традиції солдатів, що звитяжили у війні, де на великих театрах воєнних дій протистояла небачена раніше кількість досконалих технічних засобів боротьби.

Військова честь - високе моральне достоїнство воїна, глибоко усвідомлюючого свій священний обов'язок перед Батьківщиною і готового завжди захищати її мужньо, уміло, не шкодуючи ні своїх сил, ні самого життя.

Військова честь, як і військовий обов'язок, - поняття широкі. Ось основні риси військової честі:

1. Глибоке усвідомлення своєї особистої відповідальності за виконання військового обов'язку.

2. Честь воїна невіддільна від честі військового колективу оперативного командування, Збройних Сил України в цілому.

3. Важливою рисою військової честі є правдивість, обов'язковість, вірність даному слову.

4. Справа честі - порядність, поважливе відношення один до одного.

Цікаво відмітити, що ідея поважності закладена в самому ритуалі виконання військового вітання. Це не просто зовнішня форма та знак уваги. Відданням честі військовослужбовцю - рядовому чи командиру - висловлюється глибока повага до бойової слави Збройних Сил, військової частини, військового звання.

5. Справа честі - нетерпиме відношення до аморальних проступків.

6. Справа честі кожного солдата та сержанта - прослужити весь термін служби без єдиного зауваження та порушення дисципліни, гідно пронести через всю службу високе звання воїна Збройних Сил України.

Широко відомий мудрий афоризм: "Зберігай честь змолоду". Це означає - ніколи, ні в чому, ні при яких умовах не втрачати високу честь захисника Вітчизни.

Зберегти честь - означає насамперед гідно нести службу на бойовому посту, в будь-якій обстановці так, як вимагає військова присяга, військові статути, як наказує командир.

Зберегти честь - означає бути морально незаплямованим в суспільній думці і перед своєю совістю.

Честь воїна невіддільна від честі колективу. Отже, слідувати солдатському правилу: "Честь мого полку - моя честь, слава моєї частини - моя слава" - означає напруженою ратною працею примножувати славні традиції своєї частини, добиватись нових успіхів в удосконаленні бойової майстерності.

Здавна військові формування в Україні мали свої характерні відзнаки: прапор, бунчуки, однострої, нарукавні нашивки.

Вояки пишалися своєю належністю до того чи іншого, прославленого на полях битв полку. Відзнаки вони носили з високо піднятою головою. З повагою і навіть з пошаною ставилися до таких вояків.

Приємно відзначити, що ця традиція відроджуються. З'єднання та військові частини вже мають українські бойові прапори, затверджені нарукавні знаки. Десятки військовослужбовців удостоєні високих державних нагород, почесних звань.

Традиції підрозділів за своїм основним змістом звичайно збігаються з традиціями Збройних Сил. Однак в кожному підрозділі є ще і свої традиції, які відрізняють його від інших. Керівник групи гуманітарної підготовки приводить приклади з життя підрозділу.

Завдання визначені Президентом України, Міністром оборони України здатні виконати справжні патріоти Батьківщини, віддані українському народові, згуртовані навколо національної ідеї.

Висновки

військовий честь обов'язок традиція

Більш як 750-річна боротьба українського народу призвела до незалежності нашої держави та укріпила в нашому народі велике почуття патріотизму, ненависті до ворогів, повагу до інших народів.

Особовий склад Збройних Сил, усвідомлюючи своє високе призначення захисників мирної праці українського народу, наполегливо втілює в життя курс на освоєння способів виконання навчально-бойових завдань меншими силами і засобами на основі підвищення військового мистецтва командирів і штабів, високого морального духу і майстерності військовослужбовців.

Військова служба є не тільки конституційним обов'язком кожного громадянина України, але й проявом з його боку високого почуття любові до своєї держави і бажання вміло захищати її інтереси.

І, на кінець, можна з впевненістю сказати, що Збройні Сили України, примножуючи славні національно-історичні традиції, гарантують захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності Батьківщини, мир і спокій громадян нашої держави.

Размещено на Allbest.ru