Отруйні речовини

Отруйні речовини складають основу хімічного зброї. Ними споряджається снаряди, міни, бойові частини ракет, авіаційні бомби, виливні авіаційні прилади, димові шашки, гранати та інші хімічні боєприпаси і прилади.

ОР вражають організм, проникаючи через органи дихання, шкірні покриви і рани. Крім того, ураження можуть наставати в результаті вживання заражених продуктів і води.

Сучасні отруйні речовини класифікуються:

- за фізіологічною дією на організм;

- по токсичності (важкості ураження);

- по швидкодії;

- за стійкістю.

Виявлення і визначення ступеня зараження отруйними і сильнодіючими отруйними речовинами повітря, місцевості, споруд, обладнання, транспорту, засобів індивідуального захисту, одягу, продовольства, води, фуражу та інших об'єктів проводиться за допомогою приладів хімічної розвідки(ВПХР, ППХР, ПХР-МВ) або шляхом взяття проб і подальшого аналізу їх у хімічних лабораторіях.

Основним приладом хімічної розвідки є військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР), а також аналогічний йому по тактико-технічними характеристиками і принципом дії напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ППРХ. Для виявлення СДОР використовуються різного виду в залежності від характеру виробництва промислові прилади. Крім того, деякі об'єкти народного господарства можуть бути оснащені приладами хімічної розвідки медичної і ветеринарної служби (ПХР-МБ).

Принцип виявлення та визначення ОР приладами хімічної розвідки заснований на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії їх з ОР. Залежно від того, який був узятий індикатор і як він змінив забарвлення, визначають тип ОР, а порівняння інтенсивності забарвлення отриманої з кольоровим еталоном дозволяє судити про приблизну концентрації ОР у повітрі чи про щільність зараження.

Гранично допустимі рівні забруднення продуктів харчування і води (в одиницях активності на одиницю маси, об'єму Кі/кг, Кі/л)

Радіоактивні речовини у вигляді радіаційного пилу заражають тверді продукти поверхнево, а в сипучі проходять углиб (у ковбасу, сир - до 4 см). Овочі (картопля, буряк, морква) та фрукти забруднюються поверхнево.

У рідких продуктах та воді радіоактивні речовини осідають на дні та частково розчиняються.

Уживати тверді продукти взагалі можна, попередньо промивши та знявши забруднений шар, але краще не вживати їх без додаткового оброблення.

Щодо продуктів харчування рослинного та тваринного походження, які виросли (або були вигодувані) на зараженій місцевості, то радіоактивні речовини знаходяться всередині них.

Щоб зменшити кількість радіонуклідів у продуктах харчування рекомендовано під час приготування їжі застосовувати спеціальні способи кулінарного оброблення. Так, відварювання впродовж 10 хв очищених овочів, м'яса, риби знижує вміст радіонуклідів на 30-60 %. Заражене молоко краще переробляти на сметану й масло. Найбільше забруднюються радіоактивними речовинами гриби. Концентрація радіонуклідів у грибах значно перевищує вміст їх у ґрунті, на якому росли ці гриби. Перед уживанням їх рекомендовано варити двічі по 10 хв, зливаючи кожного разу відвар.

Щодо хімічних отруйних речовин, то вони у краплиннорідкому стані здатні швидко проникати в пористі продукти та макаронні вироби до 16 см, у цукор - до 12 см, у борошно - до 4 см, у хліб - до 2 см, у морожене м'ясо - до 1,5 см, у варене - до 7 см, у фрукти та овочі - до 2 см. Рідкі продукти заражуються повністю.

Основні заходи щодо захисту продуктів харчування та води від зараження:

- герметизація приміщень, де зберігаються продукти;

- зберігання продуктів у щільно закритій тарі (банках, пакетах);

- захист джерел водопостачання.