Размещено на http://www.allbest.ru/

Тимчасовий порядок організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України

ВСТУП

гарнізонний караульний цивільний захист

Тимчасовий порядок організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України (далі - Тимчасовий порядок) розроблений відповідно до Законів України "Про правові засади цивільного захисту", "Про пожежну безпеку" та Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 629.

Цей Тимчасовий порядок визначає загальні права й обов'язки посадових осіб органів і підрозділів цивільного захисту, їх взаємовідносини, організацію і порядок несення внутрішньої, гарнізонної та караульної служб, правила внутрішнього порядку в структурних підрозділах Міністерства.

Вимоги Тимчасового порядку є обов'язковими для особового складу органів і підрозділів цивільного захисту МНС (центрального апарату, територіальних органів управління, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійно-рятувальних (спеціальних) загонів, пожежно-рятувальних підрозділів, навчальних закладів, науково-дослідних та інших установ, підрозділів забезпечення), а також для працівників відомчої, місцевої і добровільної пожежної охорони та інших формувань цивільного захисту, незалежно від форм власності, що залучаються до гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха, рятування людей, у частині та відповідно до спільних наказів та інструкцій взаємодії, що їх стосується. Обов'язки посадових осіб, не зазначених у Тимчасовому порядку, визначають їхні безпосередні начальники з урахуванням завдань, що стоять перед структурними підрозділами МНС, і виходячи з місцевих умов.

Настанови, положення, вказівки, що регламентують особливості організації несення служби особовим складом структурних підрозділів МНС, повинні відповідати цьому Тимчасовому порядку.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. У цьому Тимчасовому порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

служба цивільного захисту - державна служба особливого характеру, пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та військового характеру, ліквідацією їх наслідків, захистом населення і територій від їх негативного впливу;

оперативно-рятувальна служба цивільного захисту - спеціальне воєнізоване формування, на яке покладається захист населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і військового характеру, участь у заходах територіальної оборони, а також міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях;

сили і засоби цивільного захисту - особовий склад і працівники органів та підрозділів цивільного захисту, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне і аварійно-рятувальне обладнання, засоби індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи;

гарнізон цивільного захисту (Гарнізон служби) - сукупність органів управління, підрозділів, навчальних і науково-дослідних закладів, підприємств, установ та організацій МНС, а також інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж, дислокованих у межах адміністративно-територіальної одиниці (обласні, міські та районні гарнізони);

гарнізонна служба - вид служби, що організовується з метою забезпечення готовності Гарнізону до ліквідації пожеж та проведення аварійно-рятувальних робіт (далі - АРР), спільної підготовки і злагодженої роботи підрозділів МНС та їх взаємодії з аварійно-рятувальними й іншими службами життєзабезпечення міст та об'єктів;

сили та засоби Гарнізону служби (далі - сили та засоби) - особовий склад органів управління, підрозділів, навчальних і науково-дослідних закладів, підприємств, установ та організацій МНС, пожежна й аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби зв'язку й управління, засоби пожежогасіння та інші технічні засоби, що знаходяться на озброєнні підрозділів МНС, пожежних підрозділів, незалежно від їх відомчої належності, а також інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів і подій) та гасіння пожеж;

караульна (чергова) служба - вид служби, що організовується в чергових караулах і чергових групах органів та підрозділів МНС для забезпечення готовності сил і засобів цих органів та підрозділів для гасіння пожеж і проведення АРР;

чергова зміна (караул) - особовий склад органу управління, підрозділу, який здійснює чергування з використанням пожежної й аварійно-рятувальної техніки цього органу управління, підрозділу, з урахуванням особливостей організації чергової служби, встановленими нормативними актами МНС;

чергова (оперативна) група - особовий склад органу управління, підрозділу, який здійснює чергування без використання мобільної техніки, що призначена для гасіння пожеж та проведення АРР, з урахуванням особливостей організації чергової служби, встановленими нормативними актами МНС;

мобільна оперативна група - особовий склад органу управління, підрозділу, який здійснює чергування на мобільній техніці та забезпечена засобами зв'язку і оповіщення, технічними засобами, спеціальним одягом та спорядженням для здійснення організаційно-управлінських функцій щодо реагування на надзвичайні ситуації безпосередньо на місці їх виникнення, з урахуванням особливостей організації чергової служби, встановленими нормативними актами МНС;

чергування - період безперервного несення служби особовим складом чергової зміни, чергової групи, включаючи їх участь у гасінні пожеж і проведенні АРР;

розклад виїзду - оперативний документ Гарнізону служби, що встановлює кількість і порядок залучення сил та засобів підрозділів МНС до гасіння пожеж і проведення АРР у місті чи у великому населеному пункті;

план залучення сил і засобів - оперативний документ, що встановлює порядок залучення до гасіння пожеж та проведення АРР сил і засобів Гарнізону служби, аварійно-рятувальних і інших служб життєзабезпечення області (району, міста, населеного пункту, об'єкта) на території України (міжрегіональний), області (регіональний), району, міста, населеного пункту (місцевий);

район виїзду підрозділу (далі - район виїзду) - територія, на якій розкладом виїзду (планом залучення сил та засобів) передбачено першочергове направлення підрозділу МНС за викликом на ліквідацію пожежі, наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха;

номер (ранг) виклику - умовна (цифрова) ознака складності пожежі, надзвичайної ситуації, яка визначається у розкладі виїзду (плані залучення сил і засобів) необхідним складом сил та засобів Гарнізону служби, що залучаються до гасіння пожеж і проведення АРР;

оперативна обстановка - сукупність обставин і умов у районі виїзду підрозділу, що впливає на визначення задач і характер їх виконання.

2. На оперативно-рятувальні підрозділи служби цивільного захисту покладається:

забезпечення готовності до дій сил і засобів, призначених для реагування на надзвичайні ситуації;

здійснення комплексу заходів із попередження та реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків;

управління підпорядкованими силами реагування, спеціальними і спеціалізованими формуваннями;

координація дій органів управління, сил і засобів цивільного захисту центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування під час реагування на надзвичайні ситуації;

локалізація надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

3. Виконання зазначених задач забезпечується:

виконанням заходів щодо створення територіальних структурних підрозділів служби та забезпечення їх матеріально-технічного оснащення в кількості, достатній для виконання покладених на них функцій (з урахуванням резерву);

удосконаленням фахової підготовки особового складу, принциповістю, вимогливістю і готовністю до виконання поставлених задач;

підтримкою в постійній готовності обладнання та оснащення пожежно-рятувальної і спеціальної техніки, засобів зв'язку до дій за призначенням і вмілого їх використання;

постійним контролем за станом внутрішньої, гарнізонної і караульної служб;

вмілою організацією і веденням дій сил і засобів підрозділів при ліквідації надзвичайних ситуацій;

організацією взаємодії сил і засобів Гарнізонів МНС зі спеціальними службами;

використанням досягнень науки, техніки і передового досвіду роботи; прогнозуванням обстановки і впровадженням науково обґрунтованих методів керування структурними підрозділами;

зміцненням дисципліни та законності, створенням необхідних умов для несення служби особовим складом.

4. Загальне керівництво службою цивільного захисту здійснює МНС, а органами і підрозділами цивільного захисту, залежно від їх підпорядкування, - МНС та, в межах адміністративно-територіального поділу України - Головні управління МНС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

2. ВНУТРІШНЯ СЛУЖБА

Зміст внутрішньої служби

5. Внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя та діяльності органів і підрозділів цивільного захисту та осіб рядового і начальницького складу цих структурних підрозділів відповідно до вимог цього Тимчасового порядку та інших нормативно-правових актів.

Внутрішня служба призначена для підтримання в органах і підрозділах цивільного захисту внутрішнього порядку та службової дисципліни, високого морально-психологічного стану, що забезпечує постійну готовність до дій за призначенням, якісне навчання особового складу, збереження його здоров'я, організоване виконання завдань.

Чітко організована внутрішня служба є дієвим засобом забезпечення постійної готовності до дій за призначенням та високої боєздатності підрозділів, обов'язковою умовою фахової підготовки особового складу та дотримання службової дисципліни.

Високий рівень стану внутрішньої служби залежить від повсякденної вимогливості начальників усіх рівнів, добре організованого контролю за особовим складом, правильного його розміщення та чітко поставленої служби осіб добового наряду.

Зміст внутрішньої служби:

організація та підтримання внутрішнього порядку у підрозділах;

чітке виконання розпорядку дня;

добір, підготовка і несення служби добовим нарядом;

організація навчального процесу;

організація протипожежного захисту підрозділу;

проведення санітарно-гігієнічних заходів;

охорона навколишнього середовища.

Відповідальність за стан внутрішньої служби в органах і підрозділах цивільного захисту покладається на всіх прямих начальників, які повинні забезпечити організацію та виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.

Загальні обов'язки особового складу органів і підрозділів цивільного захисту МНС

6. Обов'язки та права особового складу органів і підрозділів цивільного захисту встановлюються умовами контракту та функціональними обов'язками (посадовими інструкціями).

7. Особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту повинен бути відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим, з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги Присяги, статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність, всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту, мужньо і рішуче захищати життя та здоров'я громадян, національне багатство України, її довкілля від надзвичайних ситуацій.

8. Особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту складає Присягу, текст якої прийнятий Законом України "Про правові засади цивільного захисту". Порядок складання Присяги надано у додатку 1.

9. Особовий склад МНС зобов'язаний досконало знати, вміло і сумлінно виконувати вимоги статутів, настанов та інших нормативно-правових актів, службові обов'язки; постійно удосконалювати свої професійні навички в сфері запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру; знати, вміло застосовувати та берегти державне майно, ввірену техніку, засоби зв'язку і обладнання; беззаперечно виконувати накази та розпорядження начальників (командирів), проявляти самовідданість і розумну ініціативу при виконанні службових завдань; стійко переносити обмеження, які виникають під час проходження служби; проявляти взаємовиручку.

Особи рядового і начальницького складу МНС при виявленні пожежі або будь-якої іншої надзвичайної ситуації (події) в робочий та позаслужбовий час зобов'язані негайно доповісти про неї до оперативно-диспетчерської служби та до прибуття підрозділів або відповідних керівників взяти на себе керівництво гасінням пожежі й рятуванням людей, а при необхідності і можливості - викликати медичну службу для надання невідкладної медичної допомоги постраждалим.

Кожна особа рядового чи начальницького складу МНС повинна проявляти повагу до керівництва та старших, сприяти у підтриманні готовності техніки й обладнання, порядку і дисципліни в підрозділі, суворо дотримуватись правил службового етикету й виконання вітання, знаходитися на службі у встановленій формі одягу, що має бути підігнаною і утримуватися в бездоганному стані.

10. В аварійно-рятувальних (спеціальних) загонах та пожежно-рятувальних підрозділах для виховання високих професійних і морально-психологічних якостей в осіб рядового і начальницького складу та зміцнення службової дисципліни ведуться Книги пошани (додаток 2).

11. Про всі події, що трапились з особою рядового чи начальницького складу МНС, і зроблені їй зауваження вона зобов'язана доповідати своєму безпосередньому начальнику (командиру).

Зі службових питань особовий склад МНС повинен звертатися до свого безпосереднього начальника і тільки з його дозволу може звернутися до старшого за посадою начальника (командира).

З особистих питань, у випадку необхідності, особа рядового чи начальницького складу МНС може звернутися до старшого начальника. При письмовому зверненні він подає рапорт (заяву) у встановленому порядку.

Щокварталу в органах і підрозділах цивільного захисту організовується і проводиться опитування особового складу. Порядок його проведення надано у додатку 3.

Порядок надання (подання) пропозицій, заяв або скарг особами рядового і начальницького складу МНС здійснюється відповідно до законодавства.

Спеціальні звання і знаки розрізнення

12. Особам, які перебувають на службі в органах і підрозділах цивільного захисту, присвоюються спеціальні звання, визначені Законом України "Про правові засади цивільного захисту" та у порядку, встановленому Положенням про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Перелік спеціальних звань осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту надано у додатку 4.

13. Працівники професійної пожежної охорони МНС носять встановлені, в залежності від займаних посад, знаки розрізнення.

Перелік посад працівників професійної пожежної охорони МНС та їх знаки розрізнення надані у додатку 5.

Начальники і підлеглі, старші та молодші

14. Начальник -- це особа молодшого, середнього, старшого або вищого начальницького складу, яка відповідно до службових повноважень має право віддавати (видавати) накази чи розпорядження, застосовувати заходи заохочення та накладати дисциплінарні стягнення.

15. Начальники, яким особи рядового і начальницького складу підпорядковані за службою хоча б тимчасово, у разі коли це оголошено в наказі, вважаються прямими.

Найближчий за посадою до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

16. Начальники можуть бути старшими або молодшими. Старшим начальником є вищий за посадою начальник.

Рівні за посадами особи начальницького складу, які не підпорядковуються один одному за службою, можуть бути старшими або молодшими за спеціальним званням.

Під час спільного виконання службових обов'язків особами рядового і начальницького складу, не підпорядкованими один одному, коли їх службові стосунки не визначено відповідним начальником, старшим вважається той, хто є вищим за посадою, а за рівних посад -- той, хто має вище спеціальне звання.

Під час тимчасового виконання службових обов'язків на іншій посаді, якщо про це видано письмовий наказ, начальник користується правами щодо застосування заходів заохочення та накладення дисциплінарних стягнень, що передбачаються повноваженнями начальника за цією посадою.

Старші за спеціальним званням, що не є прямими начальниками, мають право вимагати від молодших за званням дотримання дисципліни, громадського порядку, носіння встановленої форми одягу, правил поведінки й віддання вітання. Ці вимоги обов'язкові для виконання молодшими за званням.

17. Правом начальника є віддання (видання) наказів чи розпоряджень, а обов'язком підлеглого їх виконання.

При відданні та виконанні наказів чи розпоряджень, вітанні, представленні начальникам (командирам) і при інспектуванні (перевірці) особовий склад МНС зобов'язаний дотримуватись і виконувати вимоги цього Тимчасового порядку та окремих положень Стройового статуту Збройних Сил України і Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Про ввічливість і поводження особового складу МНС, взаємовідносини

18. Всі особи рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту при зверненні один до одного зобов'язані завжди дотримуватись ввічливості та виявляти витримку. З питань служби особовий склад МНС повинен звертатися один до одного на "Ви".

Начальники і старші, звертаючись по службі до підлеглих і молодших, називають їх за званням і прізвищем, наприклад, "Сержант Петренко" або тільки за званням, додаючи при цьому перед званням слово "Товариш", наприклад, "Товариш сержант".

У підрозділах професійної пожежної охорони особовий склад звертається за прізвищем або посадою, додаючи перед ними "Товариш", наприклад, "Товариш начальник частини", "Товариш Тарасенко".

При зверненні до курсантів і слухачів навчальних закладів МНС, використовуються такі словосполучення, наприклад, "Курсант (слухач) Савченко", "Товариш курсант (слухач)".

Підлеглі і молодші, звертаючись по службі до начальників і старших, називають їх за званням (у професійній пожежній охороні - за посадою), додаючи перед званням або посадою слово "Товариш", наприклад, "Товаришу старшина", "Товаришу командир".

Поза строєм при зверненні один до одного, а також отримуючи накази чи розпорядження, особи рядового чи начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту зобов'язані прийняти положення "струнко", а при одягненому головному уборі прикласти до нього руку. Віддаючи або приймаючи рапорт, особа рядового чи начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту опускає руку по закінченні рапорту. Якщо перед відданням рапорту віддавалася команда "струнко", рука опускається за командою "вільно".

При зверненні до особового складу МНС у присутності начальника або старшого, необхідно запитати дозвіл на це начальника або старшого. Наприклад, "Товаришу майор, дозвольте звернутися до товариша капітана " або в професійній пожежній охороні "Товаришу начальник частини, дозвольте звернутися до товариша начальника караулу". У особистому спілкуванні особовий склад МНС може звертатися один до одного по імені та по батькові.

Коли на питання начальника або старшого потрібно дати позитивну відповідь, особа рядового чи начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту відповідає: "Так", а коли потрібно дати негативну відповідь - "Ні".

19. Особовий склад МНС зобов'язаний постійно бути прикладом високої культури, скромності, витриманості, суворо дотримуватися вимог моралі, з гідністю поводитися в громадських місцях, під час перебування у транспорті, в побуті, а також надавати допомогу при виникненні пожеж або будь-яких інших надзвичайних ситуаціях.

20. Особи начальницького складу, що знаходяться на пенсії з правом носіння форм одягу, зобов'язані дотримуватися встановлених правил ввічливості, поведінки, віддання вітання та носіння форми одягу.

3. ЗАГАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ ПОСАДОВИХ ОСІБ МНС

21. Обов'язки посадових осіб центрального апарату МНС, Головних управлінь МНС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі визначаються відповідними Положеннями та посадовими інструкціями.

Начальник районного (міського) управління (відділу)

22. Начальник районного (міського) управління (відділу) безпосередньо підпорядковується начальнику Головного управління МНС.

Начальник районного (міського) управління (відділу) є прямим начальником особового складу усіх підрозділів, що входять до складу районного (міського) управління (відділу). Він відповідає за готовність особового складу підпорядкованих підрозділів, підбір та розстановку кадрів, дисципліну особового складу, його морально-психологічний стан, суворе і неухильне дотримання існуючого законодавства, професійну підготовку, організацію служби, пожежогасіння і проведення роботи із запобігання пожежам; готовність підрозділів до виконання заходів цивільної оборони; господарську і фінансову діяльність загону, утримання і правильну експлуатацію техніки, обладнання, засобів зв'язку; організацію роботи з охорони праці та виробничу санітарію.

Несе персональну відповідальність за стан дисципліни і законності, організацію індивідуальної виховної роботи та профілактики правопорушень серед підлеглого особового складу.

Начальник районного (міського) управління (відділу) зобов'язаний:

знати оперативну обстановку на території, що охороняється, і своєчасно реагувати на її зміни;

знати місцезнаходження, конструктивні особливості будинків і споруд, основні найважливіші об'єкти, пожежну та техногенну небезпеку технологічних процесів виробництва, тактико-технічну характеристику техніки, дислокацію підрозділів, а також протипожежне водопостачання і зв'язок у районі, що обслуговується;

вивчити і знати ділові, професійні й морально-психологічні якості підпорядкованого начальницького складу;

здійснювати керівництво й особисто проводити заняття зі службової підготовки з підпорядкованим особовим складом, виховувати його в дусі традицій підрозділу та любові до своєї професії;

здійснювати наглядово-профілактичні заходи силами підпорядкованих підрозділів;

особисто брати участь у планових і позапланових перевірках об'єктів, що охороняються (для об'єктових підрозділів);

організовувати і контролювати стан внутрішньої, гарнізонної та караульної служб, роботу оперативних чергових, оперативних відділів;

визначати і розробляти функціональні обов'язки начальницького складу, організовувати та контролювати його роботу;

контролювати стан пожежної та техногенної безпеки на об'єктах, що охороняються та обслуговуються, пожежно-профілактичну роботу підпорядкованого особового складу;

забезпечувати взаємодію з іншими наглядовими органами при проведенні заходів, направлених на посилення техногенної та пожежної безпеки;

організовувати розробку службових документів з організації діяльності районного (міського) управління (відділу);

організовувати і контролювати утримання й експлуатацію техніки і обладнання, господарсько-фінансову діяльність підпорядкованих підрозділів;

вживати заходів щодо розвитку матеріально-технічної й навчально-спортивної бази;

вносити на розгляд місцевих органів влади, а також пропонувати керівникам відомств і організацій заходи щодо поліпшення захисту об'єктів, населених пунктів;

організовувати в підпорядкованих підрозділах газодимозахисну службу;

виїжджати на пожежі, місця аварій, катастроф, стихійного лиха і відповідно до вимог Статуту дій у надзвичайних ситуаціях та обстановки, що склалась, очолювати керівництво гасінням пожежі і роботу підпорядкованих підрозділів на місці ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Начальник районного (міського) управління (відділу) при виконанні обов'язків начальника Гарнізону служби керується відповідними статтями цього Тимчасового порядку.

Заступник начальника районного (міського) управління (відділу) з питань реагування на надзвичайні ситуації

23. Заступник начальника районного (міського) управління (відділу) з питань реагування на надзвичайні ситуації підпорядковується начальнику районного (міського) управління (відділу). Він є прямим начальником для усього особового складу підпорядкованих районному (міському) управлінню (відділу) підрозділів, і виконує обов'язки, визначені для нього начальником.

На заступника начальника районного (міського) управління (відділу), як правило, покладається відповідальність за організацію караульної служби в підпорядкованих підрозділах; правильну і всебічну підготовку усього підпорядкованого особового складу; розробку документації з питань служби, підготовки та реагування на надзвичайні ситуації; роботу оперативних служб; здійснення контролю за технічним станом джерел протипожежного водопостачання та діяльністю газодимозахисної служби, своєчасним випробовуванням, обліком, збереженням та ремонтом пожежних рукавів і пожежно-технічного озброєння, а також здійснювати контроль за утриманням техніки, механізованого інструменту в постійній готовності до дій за призначенням.

Заступник начальника районного (міського) управління (відділу) з питань реагування на надзвичайні ситуації зобов'язаний виїжджати на пожежі, місця аварій, катастроф, стихійного лиха і, відповідно до вимог Статуту дій у надзвичайних ситуаціях, обстановки, що склалась, встановленого у Гарнізоні служби порядку проводити роботу з особовим складом, показуючи приклад самовідданості та героїзму при виконанні дій за призначенням, а при необхідності - очолювати керівництво гасінням пожежі і роботу підпорядкованих підрозділів на місці ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Несе відповідальність за належну організацію роботи щодо зміцнення дисципліни і законності, підготовку і проведення відповідних загальних, індивідуальних виховних та профілактичних заходів з підлеглим особовим складом.

Якщо начальник районного (міського) управління (відділу) виконує обов'язки начальника Гарнізону служби, на заступника начальника районного (міського) управління (відділу) покладаються обов'язки заступника начальника Гарнізону служби, при цьому він керується відповідними статтями цього Тимчасового порядку.

Заступник начальника районного (міського) управління (відділу) по роботі з персоналом

24. Заступник начальника районного (міського) управління (відділу) по роботі з персоналом підпорядковується начальнику районного (міського) управління (відділу), є прямим начальником особового складу і відповідає за:

роботу з підбору, розстановки і закріплення кадрів;

морально-психологічний стан і дисципліну особового складу;

рішення соціально-побутових питань для особового складу.

Несе безпосередню відповідальність за ефективність здійснення заходів щодо зміцнення дисципліни і законності, підготовку і проведення відповідних загальних, індивідуальних виховних та профілактичних заходів з підлеглим особовим складом.

Заступник начальника районного (міського) управління (відділу) по роботі з персоналом зобов'язаний:

мобілізовувати зусилля рядового і начальницького складу на успішне рішення службових завдань, брати участь у розробці планів заходів та в їх реалізації;

організовувати і проводити індивідуальну роботу з виховання у працівників сумлінного відношення до дорученої справи, свідомої дисципліни, пильності, високих моральних якостей, точного виконання існуючого законодавства, Присяги, наказів начальників, чуйного та уважного реагування на заяви й звернення громадян;

здійснювати контроль за організацією і проведенням відповідними керівниками підпорядкованих підрозділів виховної роботи з підлеглими;

організовувати роботу з підбору, розстановки і атестації особового складу, вивчати їх ділові і моральні якості, знати їх настрій, потреби і запити;

знати вид діяльності, схильності й захоплення особового складу у вільний від служби час;

проявляти постійну турботу про соціально-побутові умови працівників і членів їх сімей;

організовувати культурно-масову роботу в колективі, вживати заходи щодо підвищення загально-освітнього і культурного рівня працівників;

здійснювати заходи щодо пропаганди передового досвіду;

виїжджати на пожежі, місця аварій, катастроф, стихійного лиха і відповідно до вимог Статуту дій у надзвичайних ситуаціях, обстановки, що склалась, встановленого у Гарнізоні служби порядку проводити роботу з особовим складом, показуючи приклад самовідданості та героїзму при виконанні дій за призначенням, а при необхідності - очолювати керівництво гасінням пожежі і роботу підпорядкованих підрозділів на місці ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Заступник начальника районного (міського) управління (відділу) з наглядово-профілактичної діяльності

25. Заступник начальника районного (міського) управління (відділу) з наглядово-профілактичної діяльності підпорядковується начальнику районного (міського) управління (відділу). Він є прямим начальником усього інженерно-інспекторського складу районного (міського) управління (відділу).

Заступник начальника районного (міського) управління (відділу) з наглядово-профілактичної діяльності організовує і проводить роботу із забезпечення техногенної та пожежної безпеки на об'єктах, у місті, районі, населеному пункті та відповідає за проведення профілактичної і нормативно-технічної роботи, дізнання по пожежах, намічає і реалізує заходи щодо забезпечення протипожежного водопостачання на об'єктах, створення на об'єктах умов для успішного гасіння пожеж.

Крім цього, на нього покладається організація роботи підпорядкованого особового складу щодо складання і коригування планів і карток пожежогасіння, здійснення контролю за готовністю ДПД, відомчої, місцевої і добровільних пожежних команд, а також за якістю проведення ними профілактичної роботи.

Несе відповідальність за належну організацію роботи щодо зміцнення дисципліни і законності, підготовку і проведення відповідних загальних, індивідуальних виховних та профілактичних заходів з підлеглим особовим складом.

Заступник начальника районного (міського) управління (відділу) за посадою є заступником начальника Гарнізону служби та виконує обов'язки відповідно до вимог цього Тимчасового порядку.

Начальник пожежно-рятувального підрозділу

26. Начальник пожежно-рятувального підрозділу підпорядковується начальнику районного (міського) управління (відділу). Начальник професійної пожежної частини підпорядковується заступнику начальника районного (міського) управління (відділу) з питань реагування на надзвичайні ситуації за місцем дислокації і є матеріально-відповідальною особою.

Начальник пожежно-рятувального підрозділу є прямим начальником особового складу і відповідає за його готовність, суворе і безумовне дотримання підлеглими існуючого законодавства, морально-психологічний стан особового складу, підбір, розстановку і закріплення кадрів, професійну підготовку і дисципліну особового складу; організацію служби та реагування на надзвичайні ситуації; готовність до виконання заходів цивільної оборони, господарську і фінансову діяльність підрозділу, утримання і правильну експлуатацію техніки, обладнання, засобів зв'язку, будівель, споруд та службово-побутових приміщень підрозділу.

Несе персональну відповідальність за стан дисципліни і законності, організацію індивідуальної виховної роботи та профілактики правопорушень серед підлеглого особового складу.

Начальник пожежно-рятувального підрозділу зобов'язаний:

знати і своєчасно реагувати на оперативну обстановку, місце розташування, протипожежний стан, техногенну та пожежну небезпеку технологічних процесів і конструктивні особливості будинків та споруд найважливіших об'єктів, стан протипожежного водопостачання, проїздів і зв'язку в районі обслуговування, правила експлуатації і тактико-технічні дані автомобілів, які знаходяться на озброєнні підрозділу; вид діяльності, схильності і захоплення підлеглих у позаслужбовий час;

здійснювати керівництво й особисто проводити заняття зі службової підготовки з особовим складом підрозділу, виховувати його в дусі патріотизму, традицій підрозділу і любові до своєї професії, неухильного дотримання дисципліни, беззаперечного виконання наказів начальників і вимог нормативно-правових актів;

організовувати і контролювати стан несення служби й повсякденну роботу особового складу підрозділу;

організовувати і контролювати службу і профілактичну роботу особового складу із запобігання пожежам на об'єктах, що охороняються підрозділом;

Особисто брати участь у планових та позапланових перевірках об'єктів, що охороняються підрозділом (для об'єктових підрозділів);

організовувати роботу начальницького складу й особисто брати участь у розробці (коригуванні) і практичному відпрацьовуванні планів і карток пожежогасіння;

залежно від обстановки, що утворюється, розробляє заходи щодо посилення охорони району (об'єкта) і вносить корективи в організацію служби профілактичних груп на об'єктах, тимчасово змінюючи, при необхідності, дислокацію постів та дозорів;

створювати резерв спеціального одягу й обмундирування, визначити місце зберігання і порядок видання особовому складу;

керувати роботою з підготовки особового складу відділень та ланок ГДЗС до роботи у непридатному для дихання середовищі, контролювати стан, правильність збереження й експлуатації апаратів захисту органів дихання та зору, засобів зв'язку, обладнання і спорядження, що забезпечує безпеку роботи газодимозахисників, один раз на півріччя аналізувати стан газодимозахисної служби в підрозділі і вживати необхідних заходів щодо їх реалізації;

організувати виконання заходів щодо охорони та гігієни праці;

організувати розробку службової документації, передбачену цим Тимчасовим порядком та іншими нормативними актами МНС;

виїжджати на пожежі, місця аварій, катастроф, стихійного лиха і відповідно до вимог Статуту дій у надзвичайних ситуаціях, обстановки, що склалась, встановленого у Гарнізоні служби порядку керувати діями особового складу, а у разі необхідності, - очолювати керівництво гасінням пожежі і роботу підпорядкованих підрозділів на місці ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

вести роботу з поліпшення соціально-побутових умов особового складу підрозділу, знати його потреби, запити і піклуватися про їхнє задоволення;

особисто проводити зміну караулів, перевіряти та затверджувати наряд на службу, а також підготовленість начальницького складу до проведення занять. У виняткових випадках зміну караулів доручати своєму заступнику у встановленому порядку;

організовувати фінансово-господарську діяльність частини, контролювати використання робочого часу особовим складом, затверджувати табелі обліку роботи в ізолюючих протигазах і облік роботи особового складу;

розробляти зі службами району, міста і об'єктів інструкції взаємодії щодо спільних дій при ліквідації пожеж, наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

забезпечувати утримання в постійній готовності техніки, обладнання і спорядження, систематично перевіряти їх стан, контролювати ведення обліку витрат пально-мастильних й інших експлуатаційних матеріалів;

забезпечити правильну експлуатацію службових приміщень підрозділу, а також їх протипожежний стан;

проводити заходи щодо розвитку матеріально-технічної і навчально-спортивної бази підрозділу;

щомісяця контролювати виконання всіх планованих документів підрозділу.

Начальник пожежно-рятувального підрозділу при виконанні обов'язків начальника Гарнізону служби керується відповідними статтями цього Тимчасового порядку.

Заступник начальника пожежно-рятувального підрозділу

27. Заступник начальника пожежно-рятувального підрозділу підпорядковується начальнику пожежно-рятувального підрозділу. Він є прямим начальником для усього особового складу пожежно-рятувального підрозділу і виконує обов'язки, визначені для нього начальником підрозділу.

На заступника начальника пожежно-рятувального підрозділу, як правило, покладається відповідальність за правильну організацію караульної служби в підрозділі, повну і всебічну професійну підготовку особового складу; розробку і практичне виконання документів з питань служби, підготовки і реагування на надзвичайні ситуації в районі (місті, об'єкті), що охороняється; правильну організацію ГДЗС та інших служб у підрозділі; своєчасне забезпечення особового складу спеціальним одягом і спорядженням; правильне утримання, експлуатацію та випробування техніки і озброєння, роботу з контролю за джерелами протипожежного водопостачання, утриманням проїздів, засобів зв'язку; вивченням і знанням особовим складом підрозділу оперативно-тактичної характеристики об'єктів, району.

Також заступник начальника пожежно-рятувального підрозділу організовує й особисто бере участь у розробці і практичному відпрацюванні планів і карток пожежогасіння; організовує вивчення особовим складом оперативно-тактичної характеристики об'єктів; безпосередньо забезпечує виконання заходів охорони та гігієни праці.

Несе відповідальність за належну організацію роботи щодо зміцнення дисципліни і законності, підготовку і проведення відповідних загальних, індивідуальних виховних та профілактичних заходів з підлеглим особовим складом.

Заступник начальника пожежно-рятувального підрозділу в робочий та неробочий час зобов'язаний виїжджати на усі пожежі за підвищеним номером (рангом) виклику та інші надзвичайні ситуації в районі виїзду підрозділу, діяти відповідно до вимог Статуту дій у надзвичайних ситуаціях.

Начальник підпорядкованого пожежно-рятувального підрозділу

28. Начальник підпорядкованого пожежно-рятувального підрозділу, що охороняє підрайон (ділянку) міста (району), підпорядковується начальнику районного (міського) управління (відділу).

Він є прямим начальником особового складу підпорядкованого пожежно-рятувального підрозділу і відповідає за оперативно-службову діяльність підрозділу.

Несе персональну відповідальність за стан дисципліни і законності, організацію індивідуальної виховної роботи та профілактики правопорушень серед підлеглого особового складу.

У своїй роботі він виконує обов'язки начальника пожежно-рятувального підрозділу, що передбачені статтями цього Тимчасового порядку.

Начальник окремого поста пожежно-рятувального підрозділу

29. Начальник окремого поста пожежно-рятувального підрозділу підпорядковується начальнику пожежно-рятувального підрозділу, у штатах якої знаходиться окремий пост, та є матеріально відповідальною особою.

Він є прямим начальником всього особового складу окремого посту і виконує обов'язки, визначені йому начальником частини, у штатах якої знаходиться окремий пост.

Несе особисту відповідальність за стан дисципліни і законності, організацію індивідуальної виховної роботи та профілактики правопорушень серед підлеглого особового складу.

Командир пожежного корабля

30. Командир пожежного корабля підпорядковується начальнику районного (міського) управління (відділу).

Він є прямим начальником усього особового складу корабля і відповідає за морально-психологічний стан, організацію служби, професійну підготовку і дисципліну особового складу, а також готовність чергових караулів, технічний стан пожежного корабля і корабельних механізмів.

Командир здійснює керівництво особовим складом пожежного корабля на підставі єдиноначальності, і усі вказівки старших начальників, що відносяться до діяльності екіпажу корабля, віддаються тільки командиру корабля, і він відповідає за їх виконання.

Несе персональну відповідальність за стан дисципліни і законності, організацію індивідуальної виховної роботи та профілактики правопорушень серед підлеглого особового складу.

Командир пожежного корабля зобов'язаний:

вивчати особовий склад корабля, знати його ділові й морально-психологічні якості;

виховувати особовий склад у дусі професійного патріотизму, традицій підрозділу і беззаперечного виконання наказів начальників і вимог Статутів;

організовувати і проводити службову підготовку підпорядкованого особового складу;

знати район, що охороняється, акваторію і її спецлоцію, місця розташування найбільш важливих та небезпечних у техногенному та пожежному відношенні берегових об'єктів та підходи до них;

організовувати і контролювати службу чергових караулів (вахт) на кораблі, перевіряти знання і навички особового складу;

забезпечувати виконання особовим складом корабля правил плавання по внутрішніх судноплавних шляхах, а також вимог судноплавної інспекції і Річкового (морського) реєстру, розробляти і проводити заходи щодо попередження подій з кораблями;

у небезпечних і складних умовах плавання (туман, шторм, обмілина, перекат тощо) особисто керувати кораблем;

знати тактико-технічні, експлуатаційні якості і матеріальну частину пожежного судна і забезпечувати постійне утримання його в технічно справному стані;

при гасінні пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха забезпечувати керування кораблем і діями особового складу з урахуванням обстановки, метеорологічних умов і вказівок керівника гасіння пожежі (далі - КГП) або спеціально уповноваженого керівника з ліквідації надзвичайної ситуації;

стежити за дотриманням вимог пожежної безпеки, чистоти і порядку на кораблі та у службових приміщеннях, підтримувати внутрішній порядок;

проводити роботу з охорони та гігієни праці.

Старший інженер, старший інспектор, інженер, інспектор наглядово-профілактичного напрямку діяльності

31. Старший інженер, старший інспектор, інженер, інспектор наглядово-профілактичного напрямку діяльності підпорядковуються начальнику органу державного пожежного нагляду та його заступникам. Вони організовують роботу із забезпечення пожежної безпеки на об'єктах, що охороняються, у місті, районі (закріпленій ділянці) і відповідають за проведення профілактичної і нормативно-технічної роботи, дізнання по пожежах, дотримання законності.

Старший інженер, старший інспектор, інженер, інспектор зобов'язані:

знати протипожежний стан і пожежну небезпеку об'єктів, що обслуговуються, і району в цілому, стан протипожежного водопостачання, проїздів і зв'язку;

знати протипожежні норми і правила, а також накази, інструкції й інші нормативні акти з питань техногенної та пожежної безпеки;

підвищувати свою професійну майстерність через заняття в системі службової підготовки, а також самостійно;

проводити своєчасно і якісно профілактичну роботу на закріплених об'єктах із запобігання виникненню пожеж і надзвичайних ситуацій та забезпечення їх ліквідації, домагатися виконання запропонованих заходів, дотримання на об'єктах суворого протипожежного режиму, впровадження і обслуговування систем і установок протипожежного захисту;

організовувати взаємодію з добровільними пожежними товариствами та іншими громадськими формуваннями;

аналізувати і узагальнювати матеріали щодо протипожежного стану об'єктів району, розробляти профілактичні заходи і здійснювати їх через відповідні організації;

організовувати і проводити заняття з інженерно-інспекторським складом з вивчення протипожежних норм і правил, інших нормативних актів з питань пожежної безпеки;

здійснювати контроль за готовністю добровільних пожежних дружин, відомчих та місцевих пожежних команд до виконання завдань за призначенням, а також якістю проведення ними профілактичної роботи;

проводити узагальнення і аналіз роботи за одним з напрямків профілактичної діяльності відповідно до спеціалізації;

здійснювати контроль за виконанням проектними і будівельними організаціями протипожежних вимог, передбачених загальнодержавними нормами, і брати участь у коригуванні планів, карток на закріплених об'єктах;

суворо дотримуватись законності у службовій діяльності.

Старший технік (механік, водій) пожежно-рятувального підрозділу

32. Старший технік (механік, водій) пожежно-рятувального підрозділу підпорядковується начальнику підрозділу і його заступникам.

Він є безпосереднім начальником усіх водіїв підрозділу і відповідає за технічну справність техніки, її правильне збереження, експлуатацію, своєчасне якісне технічне обслуговування і ремонт, професійну підготовку водіїв.

Старший технік (механік, водій) зобов'язаний:

знати наявність і технічний стан, порядок зберігання, експлуатації, технічного обслуговування і облік роботи автомототехніки, її будову;

вміти впевнено водити автомобілі всіх типів, працювати з агрегатами і обладнанням всієї техніки і засобами зв'язку, що знаходяться на озброєнні підрозділу;

забезпечувати технічно правильне збереження, експлуатацію техніки, тримати її в постійній готовності, особисто керувати роботами з технічного обслуговування і ремонту;

всебічно знати рівень професійної підготовки водіїв підрозділу, проводити роботу з підвищення їх кваліфікації;

навчати водіїв роботі зі спеціальними агрегатами автомобілів, правилам дорожнього руху, безпеки праці, перевіряти знання ними своїх обов'язків;

перевіряти технічний стан пожежної, спеціальної, інженерної та іншої службової автомобільної техніки (відповідно до наказу щодо закріплення службового автотранспорту);

вести облік роботи техніки, що знаходиться на озброєнні підрозділу, стежити за правильним оформленням експлуатаційно-технічної документації, проводити заходи щодо економії пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів;

перевіряти технічний стан пожежної, спеціальної, інженерної та іншої службової автомобільної техніки у встановлені терміни, вживати заходи щодо попередження дорожньо-транспортних пригод, пошкоджень і відмов техніки, доповідати про їх причини та вжиті заходи начальнику підрозділу;

своєчасно подавати заявки на необхідні запасні частини, інструменти, обладнання і пально-мастильні матеріали, організувати їх правильне збереження та використання;

знати район виїзду підрозділу, місця розташування джерел протипожежного водопостачання, дороги і проїзди, підміняти водіїв на період їхньої відпустки, відрядження, хвороби тощо;

тримати в справному стані верстатне, гаражне і технологічне обладнання;

мати допуск на право роботи на усіх видах техніки, що є на озброєнні підрозділу;

суворо дотримуватись законності у службовій діяльності.

Старший майстер (майстер) газодимозахисної служби (ГДЗС)

33. Старший майстер (майстер) ГДЗС підпорядковується начальнику пожежно-рятувального підрозділу, у штатах якої він перебуває, а також начальнику газодимозахисної служби Гарнізону служби. Несе персональну відповідальність за технічне оснащення бази ГДЗС.

Старший майстер (майстер) зобов'язаний:

досконало знати будову, правила роботи з апаратами захисту органів дихання та зору, що знаходяться на озброєнні підрозділів Гарнізону служби, правила роботи в них;

мати допуск до роботи із посудинами, що знаходяться під високим тиском;

вміти працювати з обладнанням на базі ГДЗС, тримати його в технічно справному стані і чистоті, дотримуватись вимог правил безпеки при експлуатації;

при надходженні на озброєння Гарнізону служби нових видів обладнання ГДЗС вміти на ньому працювати і навчати цьому особовий склад;

контролювати стан і правильність експлуатації апаратів захисту органів дихання та зору, надавати допомогу у обладнанні постів, теплодимокамер, в організації підготовки особового складу ланок ГДЗС;

проводити поточний облік наявності кисню, стисненого повітря, хімічного споживача, забезпечувати своєчасну перевірку хімічного поглинача вапняного, випробування кисневих і повітряних балонів апаратів захисту органів дихання та зору;

робити своєчасно перевірку і необхідний ремонт апаратів захисту органів дихання та зору, що знаходяться на озброєнні підрозділу;

забезпечити створення на базі резервного комплекту апаратів захисту органів дихання та зору, кисневих і повітряних балонів, регенеративних патронів і приладів для їх перевірки. Один раз на рік аналізувати стан апаратів і обладнання, які обслуговує база, витрату запасних частин і матеріалів, а також вносити пропозиції, які направлені на покращення роботи бази ГДЗС і експлуатації апаратів;

подавати своєчасно заявки на необхідні запасні частини до апаратів на стисненому повітрі та компресорного обладнання;

при використанні апаратів захисту органів дихання та зору на затяжних пожежах і аваріях, безпосередньо на місці здійснювати контроль за технічним станом апаратів, своєчасну заміну кисневих та повітряних балонів, регенеративних патронів, у необхідних випадках очолювати ланку ГДЗС, виконувати обов'язки постового на посту безпеки;

вести своєчасно та акуратно документацію бази ГДЗС, облік закріплених за базою ГДЗС захисних дихальних апаратів, запасних частин до них;

щороку аналізувати стан захисних дихальний апаратів та обладнання, закріплених за базою постів ГДЗС, витрати запасних частин та матеріалів, вносити пропозиції, які спрямовані на покращення роботи бази (контрольних постів ГДЗС) та експлуатації захисних дихальних апаратів;

згідно з інструкцією з експлуатації планувати та забезпечувати своєчасне метрологічне обслуговування засобів вимірювальної техніки, яка є на базі ГДЗС;

суворо дотримуватись законності у службовій діяльності.

Старшина (комендант) підрозділу

34. Старшина (комендант) підрозділу підпорядковується начальнику підрозділу. Він відповідає за підтримку встановленого внутрішнього порядку, збереження техніки, обладнання і майна підрозділу. Він є матеріально-відповідальною особою.

Старшина (комендант) підрозділу зобов'язаний:

вести облік основних засобів і майна, приймати на збереження всі матеріальні цінності і забезпечувати їх збереження;

робити видачу різних видів достатку, спеціального одягу і спорядження особовому складу підрозділу та іншим особам, приписаним до підрозділу на речове забезпечення;

піклуватися про наявність матеріалів для ремонту речового майна, спеціального одягу і спорядження; забезпечувати кімнату побутового обслуговування необхідним інвентарем;

забезпечувати підтримання у чистоті і порядку території підрозділу, службових приміщень, меблів й інвентарю, організовувати їх своєчасний ремонт;

стежити за дотриманням правил пожежної безпеки, справним утриманням первинних засобів пожежогасіння;

щодня подавати начальнику підрозділу план-завдання на виконання господарських робіт особовим складом чергового караулу;

не рідше одного разу на місяць перевіряти наявність, стан, категорію і комплектність речового і господарського майна, а також техніки, обладнання, озброєння, умови їх зберігання;

мати в постійній готовності підмінні комплекти спеціального одягу і спорядження не менше, ніж на штатну чисельність караулу;