Бронежилети та розвантажувальні системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство внутрішніх справ

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Реферат

На тему:

«Бронежилети та розвантажувальні системи»

Виконав:

Курсант 101 н.в.

Гога А.М.

Дніпропетровськ-2010

З появою та розвитком ручної вогнепальної зброї захисні обладунки втрачають свою роль. Простежується тенденція до їх полегшення, спрощення. Лицарські обладунки, поступаються місцем легким панцирам, наколінникам та наручам, обладункам які захищали лише груди і спину і частини кінцівок. З часом наколінники та наручі зникають, а нагрудники починають виготовлятися з міцної шкіри й тканин. Такі види обладунків не могли захистити від кулі з близької відстані. Але продовжували залишатися у використанні у зв'язку з широким використанням холодної зброї. В деяких родах військ обладунки залишалися до середини 19 століття. Найдовше обладунки у вигляді кіраси протрималися на озброєнні кірасирів - важкої кавалерії.

Але з новим якісним зростом ефективності вогнепальної зброї і з применшенням ролі холодної зброї на полі бою їх було знято з використання. До першої світової піхотинці не використовували жоден елемент захисту попри появу унітарних набоїв і відповідного підвищення дальності стрільби.

З середини 19 століття до 1 світової війни вояки не використовували будь яких засобів захисту. Новий вибух ефективності зброї в зв'язку з появою кулеметів викликали нагальну необхідність хоч якимось чином захистити піхотинця від згубного вогню. Спочатку вирішили повернутися до перевіреної часом кіраси. Німці для штурмових частин сконструювали кірасоподібний сталевий нагрудник який захищав груди живіт та шию піхотинця. Нагрудник захищав від шальних куль та осколків. Однак мав суттєві недоліки: був занадто важким, сковував рухи піхотинця. і не захищав від гвинтівкових куль. Перша половина 20 століття пройшла у інтенсивних пошуках способу виходу з цієї ситуації.

Тут конструктори зіткнулися з суттєвими труднощами. Перш за все вони стосувалися малогабаритних показників. Для ефективного захисту бронежилети використовували елементи з високоміцної сталі. Але вони були дуже важкими. Просте нарощення бронеелементів підвищував вагу всієї системи. Тому лише деякі роди військ використовували такі бронежилети (наприклад американські льотчики бомбардувальники). А занадто тонкі пластини не забезпечували надійного захисту.

Новий інтерес до бронежилетів виник в середині 20 століття в зв'язку з новими винаходами високоякісних та легких сортів сталі, застосуванням нових видів металів та неметалічних матеріалів, якісно підвищуючи захист людини. Справжньою революцією стало винахід кевлару. Також суттєвий внеском стало вдосконалення бронеелементів з застосуванням алюмінію. Використовується комбінація металевих, керамічних та тканинних елементів.

Але нажаль наука на даний момент не спромоглася винайти броню, яка б надійно захищала від всіх типів куль. Відповідно до різних фізичних властивостей броні бронежилети можуть витримувати влучання одних і не витримують зовсім інших куль в силу їх різноманітних характеристик (початкової швидкості, зупиняючу та за броньову дію, тощо).

Згідно таких обставин бронежилети та інші засоби індивідуального бронезахисту стандартизовані й поділяються на класи в залежності від рівня захисту від певних видів куль. Єдиної на весь світ стандарт бронежилетів не існує в зв'язку з застосуванням різних за характеристиками набоїв у різних точках земної кулі. Відповідно розробники засобів індивідуального бронезахисту адаптують їх під найбільш поширені у регіоні боєприпаси. У країнах СНД застосовується російський стандарт відповідно до якого бронежилети виготовляються для захисту від куль пістолета ТТ (7,62х25), ПМ (9х18) та автоматів Калашникова (7,62х39 та 5,45х39).

Класи захисту

1 клас захисту - забезпечує захист від 7,62-мм. куль револьвера Наган, 9 мм. куль пістолета Макарова, малокаліберних куль бічного вогню; захист від малоубійних осколків на дистанції від 5 метрів;

2 клас захисту - забезпечує захист від куль пістолетів ПСМ, ТТ, куль марки “парабеллум” на дистанції від 5 метрів;

Клас 2А - забезпечують частковий захист від набоїв бойових гладкоствольних рушниць;

3 клас захисту - від куль автомата Калашникова зі звичайними кулями на дистанції від 10 метрів;

4 клас захисту - від куль автомата Калашникова 7Н10 на дистанції від 10 метрів;

5 клас захисту - від звичайних куль снайперської гвинтівки Драгунова на дистанції від 10 метрів.

Клас 5А - від бронебійних куль автомата Калашникова на дистанції від 10 метрів;

6 клас захисту - від бронебійних куль Б-32 снайперської гвинтівки Драгунова на дистанції від 10 метрів.

Тепер слід розглянути матеріали, з яких виготовляються бронеелементи бронежилету. На теперішній час існують три матеріали для виготовлення бронеелементів:

Метали - сталь, титан. Броньові пластини зі сталі та титану використовуються у бронежилетах 4-5 класів захисту. Метали вирізняються високою стійкістю, і можуть витримувати багатократні влучання. Виробництво бронежилетів зі сталевими елементами відносно дешеве. Проте вони мають суттєві недоліки. Перш за все вони доводять масу бронежилета до 8-10 кілограм. Крім того металоелементи не рятують від заперешкодної дії кулі. Річ у тім що куля має й інтенсивну заброньову дію. Навіть якщо бронежилет не пробито, куля однаково завдає надпотужний удар по людському тілу, пошкоджуючи тканини й органи. Це вже може викликати у кращому випадку тяжке поранення з повною втратою боєздатності. В гіршому випадку це призводить до смерті внаслідок пошкодження органів та внутрішньої кровотечі. Бронежилет будь яких класів рідко коли можуть врятувати від пострілу дробовою рушницею.

На теперішній час конструкторами ведуться активні та успішні роботи по винайденню нових технологій обробки металів, які дозволяють виготовляти полегшені сорти сталі та її сплавів, які суміщають в собі легкість та міцність. Тож бронеелементи на основі металів своїх можливостей ще не вичерпали.

Тканини. У 60-х роках було винайдено спеціалізовані балістичні тканини (келар, певні сорти поліетилену). Вони вирізняються міцною молекулярною структурою. На відміну від металевих бронеелементів кілька шарів балістичної тканини ефективно нейтралізують заброньову дію кулі. Тканинні бронежилети мають прийнятну масу (3-4 кг.).

Проте тканини не позбавлені недоліків. Межа тканинних бронежилетів - 1-3 клас. Балістичні тканини уже не тримають кулі штурмових гвинтівок. Також тканинні бронежилети досить дорогі у виробництві.

Ще одним матеріалом для виготовлення бронеелементів бронежилета є керамічні матеріали. Керамічна броня є дуже міцною. Вона трохи легша за металеві, але важча за тканинні бронеелементи. Але керамічні бронелементи мають один принциповий недолік - низьку живучість. Після двох-трьох влучань кераміка розлітається на друзки й практично не забезпечує захисту. А уламки броні при влучанні кулі завдають додаткових поранень стрільцю. Керамічні бронелементи є також дуже дорогими у виробництві.

Як згадувалося вище наука на даний момент не спромоглася винайти матеріалу, який би суміщав усі позитивні характеристики вищеперелічених матеріалів. Тож конструктори при розробці бронежилетів застосовують комплекс заходів, які опосередковано підвищують ефективність бронювання. Найрозповсюдженішим заходом є застосування модульних конструкцій бронежилетів. Суть в наступному: виготовляється бронежилет 1 або 2 класу захисту (наприклад тканинний). Сам жилет оснащується кишеньками з балістичної тканини, у які вставляються сталеві або керамічні бронепластини, які закривають найбільш важливі внутрішні органи людини (серце, печінку, тощо). Таким чином бронежилет за своїми властивостями можна „підтягти” до 3-5 класів захисту.

Ще одним розповсюдженим заходом є інтеграція бронежилету з іншими елементами спорядження піхотинця, які виконують роль пасивної броні. Подібні бронежилети оснащуються стандартним набором кишень та підсумків для перенесення боєприпасів та різноманітного спорядження. Якщо куля влучить наприклад у підсумок з набоями, вона деформується та витрачає частину своєї енергії на подолання перешкоди. Таким чином бронежилету легше зупинити кулю, яка частково втратила початкову швидкість та енергію. Крім того розміщене на бронежилеті спорядження дозволяє швидше його діставати й застосовувати при потребі.

Серйозну небезпеку становлять кулі які рикошетують при влучанні та утворені під час пробиття вторинні осколки, які утворюються під час влучання чи пробиття броні (частини кулі, частини спорядження та уламки розбитої бронеплити). Тому бронежилети оснащуються зовнішнім покриттям та підбоєм з спеціальних тканин, які запобігають рикошетові, оберігають стрільця від поранень вторинними осколками при влучанні кулі та ослаблюють заброньову дію кулі.

При конструюванні бронежилетів конструктори дотримуються наступних умов:

бронежилет мусить захищати основні життєво важливі частини тіла піхотинця від куль певного калібру та потужності та уламків;

бронеелементи мусять бути легкими і водночас надійно захищати стрільця, не дробитися на уламки під час влучання;

бронежилети мають забезпечувати якщо не хорошу то хоча б прийнятну вентиляцію людського тіла;

жилет має надійно сидіти на тілі, не сковувати рухів вояка під час пересування та ведення інтенсивних бойових дій.

бронежилети мають швидко надягатися/зніматися.

Слід враховувати що вимоги до бронежилета в залежності від користувачів також дещо відрізняються. Наприклад при розробці армійських бронежилетів враховується інтеграція з іншими елементами спорядження піхотинця (рюкзак, розвантажувальний жилет, тощо), можливість навішування додаткових бронеелементів, застосування камуфляжного забарвлення. Бронежилети спец підрозділів по боротьбі з тероризмом часто виконуються сильно броньованими (застосовуються бронепанелі для захисту не тільки передньої та задньої частини тулуба, а й також бронезахист боків, шиї та промежини) задля захисту від куль під час ближнього бою та вогневих контактів на відстані в упор. Бронежилети прихованого носіння, призначені для поліції та інших правоохоронних органів першочергову увагу приділяють комфорту при довготривалому носінні та приховуванню бронежилету під звичайною одежею, навіть при деякому погіршенні захисних властивостей.

На закінчення теми слід зазначити мабуть основне - жоден бронежилет, навіть найвищого класу захисту не здатний гарантувати абсолютного захисту. Він аж ніяк не перетворює людину на такий собі „ходячий броненосець”. Властивості куль дозволяють якщо не вбити то хоча б на деякий час вивести з ладу вояка на полі бою. Однак це не знижує значної ролі бронежилетів. Ураження на полі бою завдаються не тільки кулями. Під час бою серйозних поранень завдати відрикошетовані уламки куль, гранатні осколки, уламки каміння чи будівельних матеріалів. Часто такі предмети завдають серйозних ран відкритим ділянкам тіла, які виводять з ладу піхотинців не гірше ніж самі кулі. Бронежилет навіть низьких класів захисту успішно тримає подібні уражаючі елементи. У цьому його велика цінність яка дозволяє знизити втрати у особовому складі. Крім того бронежилети оберігають тіло під час ударів при перебіжках, плазуванні, падіннях та перекатах. І нарешті - знижуючи уражаючі властивості куль бронежилети, не забезпечуючи абсолютного захисту зберігають воякові життя і можливість після фізичної реабілітації повернутися у стрій. Тож бронежилет і не гарантував абсолютного захисту проте врятував тисячі вояцьких життів.

Розвантажувальні системи

Коротка характеристика

Після другої світової війни конструктори подвоїли свої зусилля для вдосконалення існуючих елементів спорядження піхотинця. Попри те що спорядження піхоти в цілому відповідала тодішнім умовам бойових дій, однак її суттєвий недолік був у відносній складності. Система спорядження піхотинця складалася з цілого "мережива" сумок та підсумків. Всі вони недостатньо надійно кріпилися на стандартному поясі то ж пересування в них викликало незручності. До того ж такі системи було неможливо швидко одягнути або скинути у випадку необхідності.

бронежилет розвантажувальна система індивідуальний бронезахист

Загальний вигляд розвантажувального жилету "Сом" М32 ПХТ:ліворуч - вид ззаду, праворуч - вид спереду.

Жилет місить ззаду евакуаційну петлю за допомогою якої пораненого стрільця можна буде відтягнути у безпечне місце. Жилет містить кріплення для підсумків серії М500 а також інтегрується з тактичними ранцями "Валун" М53-СПР і " Квартал" М52-СПР.

Найбільш перспективними, на мій погляд, є жилети «Рись», спроектовані московською фірмою "Выдра й КО".

"Рись" М15 - модульне тактичне спорядження. "Рись" сумісна з усіма начіпними сумками й знімними блоками озброєння (ЗБО), включених у систему спорядження "Выдра-3м- КБТС". Цей жилет відрізняється від аналогів прорахована до дрібниць концепція розробки. "Рись" M15 - схема із закритою "спиною", регульована по розміру (починаючи з 48-го розміру) і зросту (від 164 см) бійця. Складається із трьох деталей: двох лицьових і спинної , що з'єднуються ремінними стрічками й жароміцними "фастексами". "Рись"має кріплення для страхувальних систем. Крім монтованих під завдання й тип зброї ЗБО, М15 має кріплення для начіпних сумок на сітчастій (для поліпшення терморегуляції) "спині". Крім того, елементи конструкції М15 дозволяють кріпити на нього тактичний ранець "Квартал"М52-з обсягом 22 літра, доповнюючи "Рись" об'ємним спинним підсумком.

Розвантажувальний жилет "Рысь" М15:Зліва-праворуч: вид спереду, з лівого боку й ззаду. До лівої частини жилету пристиковано пістолетну кобуру, на правій частині - дві кишені для магазинів до автомата Калашникова.

Знімні блоки озброєння (15 різних версій), розраховані на все різноманіття російського стрілецького озброєння з урахуванням спеціальних завдань у різних варіантах виконання: санітарному, багажному, мисливському (24 й 12 набоїв 12-го калібру), саперному, рятувальному. Неабияким є наявність на M15 евакуаційної петлі, призначеної для витягування ураженого бійця з небезпечної зони. На відміну від аналогів на « Рисі » M15 для виносної гарнітури зв'язку застосовані схований канал - щоб вона ні за що не чіплялася при русі. Підсумки основного озброєння (ЗБО) фіксують «живучі» у них магазини (АК, СВД, ПМ, "Вал","Винторез", АН-94 і магазини для набоїв 12-го калібру) від випадання при стійці "догори ногами" з відкритим клапаном. На всіх підсумках можливе використання «замків, що мовчать», які дозволяють працювати в повній тиші, не видаючи звуків при відкриванні сумок. Це третій тип замка, (після ґудзиків й "контакту"), ремонтопридатний у польових умовах і який перешкоджає випадковому відкриттю сумки.

Крім перерахованих, на "Рисі" М15 є кишені для індивідуального перев'язного пакета, наручників, газової (шокової) гранати «Упорскування» і три багатоцільових кишені. У М15 застосовані поліамідні сітки міцністю 70 кг/кв. см, що дозволяють проходити воді наскрізь при роботі в дощ і при амфібійних операціях. Жилет дуже зручний під час носіння.

Бойові нагрудники

Бойові нагрудники є спрощеним варіантом розвантажувального жилета. Вони менш матеріалоємні, полегшені, спрощені й здешевлені. Вперше нагрудники з'явилися у Китаї. В світі вони заслужили прізвисько Chi Com (Chinese Communist - китайський комуніст). У первинному варіанті "Чаі Ком" являв собою витягнутий прямокутний шматок брезенту з нашитими на ньому трьома підсумками для магазинів штурмової гвинтівки Тип-56 - китайської модифікації Автомата Калашникова. По обидва боки підсумків до набоїв також розташовувалися дві або чотири кишеньки для гранат. Здавалося така примітивна система абсолютно не відповідає потребам вояка. Недоліки у цієї системи були, як-от незадовільна стійкість матеріалу до зовнішніх несприятливих умов, обмежений боєкомплект, незручність вузьких ременів. Але поряд з тим у нього були дуже серйозні переваги. Завдяки розташуванню підсумків на грудях нагрудник перетворювався на імпровізований бронежилет оскільки сталеві магазини з двома рядами набоїв всередині служили непоганим захистом від куль та осколків. Простота системи дозволяла інтегрувати нагрудник з будь якими ранцями та рюкзаками. Розташування нагрудника оберігало боєприпаси під час подолання водних перешкод. До того ж свою роль зіграла й дешевизна випуску.

Китайський бойовий нагрудник "Чаі Ком" (Chinese Communist - китайський комуніст).

В результаті китайські бойові нагрудники широко розповсюдилися по світу, заслуживши всесвітнє визнання у багатьох військових формування світу. Простий та непоказний "Чаі-Ком" користувався попитом у партизан В'єтконгу, афганських моджахедів, чорних повстанців країн Африки, латиноамериканських герільєрос. Чаі-Коми припали до душі і вічним супротивникам партизан: американським "Зеленим Беретам", радянським спецпризначенцям, південноафриканським "Розвідникам Селуса" і багатьом іншим.

На теперішній час бойові нагрудники, залишаючись простими й надійними, суттєво модифіковані. Перш за все у сучасних нагрудниках збільшено кількість кишень для набоїв. Досвід конфліктів потребував якомога більшого боєкомплекту. З'явилися більш місткі кишені для гранат, сигнальних засобів а також кишеньки для додаткових предметів спорядження. При необхідності до нагрудника можна приєднати додаткові кишеньки для різноманітного спорядження.

Звернемося до деяких сучасних зразків бойового нагрудника.

Бойовий нагрудник "Егерь" (Росія). Сучасний варіант класичної китайської нагрудної сумки « чи-ком » (скорочено китайський комуніст), виконаний із сучасних матеріалів і комплектуючих.

Сумка розрахована на носіння боєприпасів до стрілецької зброї ( шість магазинів АКМ або дев'ять АК -74), чотирьох ручних гранат, реактивних сигнальних патронів, димів, топографічної карти, засобів зв'язку й надання першої медичної допомоги. При необхідності збільшення боєкомплекту, що носить, до сумки за допомогою чотирьох розстібних шлейок, кріпиться пояс із набором додаткових сумок і чохлів (ВОГ- 25, 25П, ручні гранати, магазинні сумки). Сумка носиться на Х-подібних, шириною 40 мм, нейлонових ременях з металевим регулюванням, що дозволяє швидко й зручно підігнати спорядження на собі.

Загальний вигляд бойового нагрудника "Егерь" (Росія) Зліва праворуч: вид спереду, вид збоку, вид ззаду.

Лямки комплектуються м'якими підкладками, завтовшки 10 мм, на яких розташовуються вузли кріплення кишені для індивідуального перев'язного пакету й аптечки, а також радіостанції. Спеціальні сталеві замки швидкскиди, що з'єднують лямки із сумкою, у сполученні із широким поясом, обладнаним альпіністським замком "фастекс" з полімеру підвищеної міцності, забезпечує практично миттєве скидання сумки. На основі розташовуються: чотири кишені для ручних гранат (Ф-1, РГД-5, РГО, РГН), дві кишені для шести реактивних сигнальних набоїв або двох великих димових шашок, три (обшитих пластиком) кишені для магазинів, зі знімними, на «велькро»-липучці, пластиковими перегородками. Всі кишені із протипиловими клапанами, які захищають від пилу, бруду, вологи й не дають вмісту кишень вивалюватися, якщо клапан не застібнуто. Ручні гранати безпечно переносяться із вставленими запалами. На внутрішній стороні сумки розміщається спеціальна кишеня із клапаном, у якому переноситься непромокний вкладиш для топографічної карти, з'єднаний із сумкою страхувальним ременем. Клапани всіх кишень застібаються на кнопку й "велкро"-липучку. Для відводу вологи, що потрапила усередину кишені, при подоланні водної перешкоди, днище кишень обладнається люверсами. Для переповзання сумка підтягується ременями лямок, максимально високо на груди. Для зручності носіння рюкзаків, м'які підкладки плечових лямок знімаються. Можливість розташування сумки високо на грудях, забезпечує сумісність із рюкзаками типу альпіністськими, обладнаними потужними, розвиненими поясами.

Сумка виробляється з поліефірної тканини полотняного плетива, щільністю 420 г/м 2, з водовідштовхувальним покриттям, підвищеної зносостійкості. Всі "хвости" на клапанах, ременях лямок, розстібні шлейки із щільної поліефірної стрічки, які слабко вбирають вологу, витримують, залежно від ширини, навантаження до восьмисот кілограмів. Фурнітура сталева, із протикорозійним покриттям.

Бойовий нагрудник "Пионер" М23 (Компанії "Сплав" - Росія) розроблений спеціально для мобільних підрозділів і призначений для використання в польових умовах. Регулюється по розмірі від 46 до 68 на будь-який ріст. Сполучимо з альпіністською підвісною системою.

Бойовий нагрудник «Пионер М23» дозволяє переносити подвійний комплект набоїв: вісім магазинів до автомата Калашникова або 4 до ручного кулемета Калашникова РПК. Кишені під набої займають центральну частину нагрудника й мають довгі клапани на липучках. У кишень для набоїв відсутні кути що по замислу конструкторів має підвищити механічну міцність жилету й забезпечувати швидкий відтік води. Гранати розміщуються у шести окремих кишенях, по три на кожному боці. Дві кишені можуть розміщувати дві гранати, а інша - одну. Також збоку розташовано три підсумки до ручних гранат РГО або РГН. Гранатні підсумки під РГО й РГН оснащені внутрішніми кишеньками під запал, а також карабіном на шнурку, що пристібається до чеки для бойового взводу гранати однією рукою. З правого боку розташовано дві кишені, одна з яких розташована над підсумками для магазинів коло ременя. З правого боку - лише одна кишеня. На лівому плечовому ремені розташовано кишеньку для індивідуального перев'язного пакета (ІПП). З лівого боку на лівій бічній частині крайньої лівої кишеньки для магазину розташоване кріплення для багнета-ножа. В центрі розташована окрема кишеня. її можна використовувати для збереження документів, але також у ньому можна розташувати окремий бронеелемент.

Бойовий нагрудник виготовлено з високоміцних синтетичних матеріалів.

Загальний вигляд бойового нагрудника Пионер М23:1 - 8 магазинів АК або 4 магазини РПК ; 2 - 10 гранат ВОГ -25; 3 - 3 гранати РГО або РГН; 4 - індивідуальний перев'язний пакет (ІПП); 5 - багнет-ніж; 6 - кишеня під документи або додатковий бронеелемент.

Нагрудник оснащено спеціальними петлями для додаткового ременя на якому можливе розміщення додаткового спорядження: протигазу, фляги, саперної лопатки, тощо.

За специфікою операцій їх розділяють на:

армійські;

поліцейські.

Дії армії та поліції мають свою специфіку що відповідно виражається у типі спорядження. Параметри експлуатаційної надійності однакові як для армійських так і поліцейських розвантажувальних систем. Але наприклад якщо у армійських системах основна увага приділяється кількості боєкомплекту, у поліційних формуваннях віддають перевагу здатності носити різноманітні боєкомплекти до різних видів зброї та велику кількість спеціалізованого спорядження (наручники, засоби з'вязку, газові балончики) та боєприпасів (гранати зі сльозогінним газом, набої нелетальної дії) для проведення поліцейських операцій.

Наприклад поліцейським розвантажувальним жилетом є "Тарзан" М24. Компонування його схоже з армійським варіантом "Тарзан" М22 - дві панелі з'єднані системою ременів. Але на відміну від армійської модифікації поліцейська має свої особливості. Жилет "Тарзан" М24 має наступні кишені: універсальні підсумки в яких можна розмістити 32 набої до рушниці 12 калібру, 2 магазини до автомата Калашникова чи 8 магазинів до пістолет-кулеметів "Кедр" чи "Клин"; кишеню для великого ліхтарика; підсумок для радіостанції; кріплення для бойового ножа; підсумок під два магазини до пістолета Макарова та кишеньку для індивідуального перев'язного пакету.

Розвантажувальні жилети "Тарзан": Ліворуч - армійський варіант М22: 1- кишені для магазинів автомата Калашникова; 2- підсумки до чотирьох гранат РГО/РГН; 3- кріплення до багнет-ножа; 4- три сигнальні ракети або ліхтарик; 5- кишенька під ІПП; 6- два багажних підсумки; 7- дві кишені під документи.Праворуч - поліцейський варіант М24: 1- кишені під 32 набої 12 або 16 калібру, або 2 магазини до автомата Калашникова, або 8 магазинів до пістолет-кулеметів "Кедр" або "Клин"; 2- кишеня під газовий балончик "Черёмуха"; 3- кишеня під радіостанцію; 4- ліхтар; 5- ніж; 6- кишеня для трьох магазинів до пістолета Макарова; 7- кишенька під ІПП; 8- петля під наручники; 9- два багажних підсумки; 10- дві кишені під документи.

Поліцейські жилети "Omega" (США, компанія BlackHawk Industries): Ліворуч: модифікація з трьома універсальними підсумками та пристикованою пістолетною кобурою; В центрі: модифікація з двома кишенями для магазинів штурмової гвинтівки М16, пістолетною кобурою та трьома кишенями для пістолетних магазинів; Праворуч: модифікація з підсумками для набоїв до бойового дробовика.

За військовою спеціалізацією їх розподіляють на системи для автоматників, снайперів, саперів, медиків, рятівників, тощо. Окремо слід згадати розвантажувальні системи для снайперів.

Размещено на Allbest.ru