Розрахунок можливості використання сховищ для укриття робітників та службовців цеху лісообробного ВАТ "Лісопилка" м. Дніпропетровськ в надзвичайних ситуаціях
Оцінка захисних споруд на об’єктах господарчої діяльності на прикладі ВАТ "Лісопилка" м. Дніпропетровська. Оцінка захисних споруджень по місткості та захисних властивостях. Оцінка системи життєзабезпечення, своєчасного укриття робітників та службовців.
| Рубрика | Военное дело и гражданская оборона |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.01.2011 |
| Размер файла | 712,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти та науки України
Херсонський національний технічний університет
цикл "Цивільна оборона"
Курсова робота
Розрахунок можливості використання сховищ для укриття робітників та службовців цеху лісообробного ВАТ "Лісопилка" м. Дніпропетровськ в надзвичайних ситуаціях
Виконав
ст. гр.5КСМ2 Евсеєв Є.А.
Керівник
доц. к. т. н. Глухов Г.М.
Херсон 2010
Реферат
Курсовий проект містить: 27 сторінок, 7 джерел по переліку посилань, 2 додатка.
Мета проекту - розрахунок можливості використання сховищ для укриття робітників та службовців цеху лісообробного ВАТ "Лісопилка" міста Дніпропетровська в надзвичайних ситуаціях.
У даному курсовому проекті приведена оцінка захисної споруди по місткості осіб, можливості їх захисту від впливу надлишкового тиску, радіоактивних випромінювань, дані оцінка систем повітропостачання, водопостачання, санітарно-технічної системи, системи електропостачання та рекомендації щодо їх покращення у разі необхідності. Визначено час, необхідний на те, щоб зайняти місце у сховищі. У кінці роботи зроблено загальні висновки.
Зміст
- Вступ
- Вхідні дані до роботи
- 1. Оцінка захисних споруджень по місткості
- 2. Оцінка захисних споруджень по захисним властивостям
- 2.1 Визначення необхідних захисних властивостей
- 2.2 Визначення захисних властивостей сховища
- 2.3 Порівняння захисних властивостей сховища з необхідними
- 2.4 Визначення показника, що характеризує інженерний захист робітників та службовців об'єкту, по захисних властивостях
- 3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруджень
- 3.1 Послідовність і отримання оцінки систем повітропостачання
- 3.2 Оцінка системи водопостачання
- 3.3 Оцінка санітарно-технічної системи (санвузлів і каналізації)
- 3.4 Оцінка системи електропостачання
- 4. Оцінка захисних споруджень по своєчасному укриттю робітників та службовців
- Загальний висновок
- Список використаних джерел
- Додатки
Вступ
На сьогодні значення Цивільної оборони (ЦО) об`єктивно зумовлюється двома факторами: наслідками можливих надзвичайних ситуацій у мирних умовах, що виникають внаслідок аварій, катастроф і стихійного лиха, а також небезпекою виникнення воєнних конфліктів у ядерний вік.
Воєнні конфлікти в сучасних умовах можуть привести до незрівнянно більших, ніж у минулому втрат серед населення, різних змін його життєдіяльності, значного падіння рівня виробництва.
Серед найважливіших факторів, що визначають обороноспроможність держави, особливе місце займає завчасна підготовка людей до захисту населення і народного господарства. Високорозвинуте сучасне індустріальне суспільство потребує все більш ускладненої технології виробництва, що неминуче веде до зростання можливостей виникнення аварій і катастроф.
У зв'язку з цим важливого соціального і економічного значення набуває практика прогнозування і ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, що виникають в результаті катастроф, стихійного лиха, порушення нормального стану соціальних та економічних систем. А це відповідає міжнародному принципу Цивільної оборони: "Попередження - захист - порятунок".
Тому в даний курсовий проект входить ознайомлення із методикою оцінки захисних споруд на об'єктах господарчої діяльності (ОГД). Метою роботи є здобуття навичок самостійного інженерного мислення, розширення і поглиблення знань за курсом цивільної оборони, а також підготовка до заняття посад у невоєнізованих формуваннях по місцю майбутньої роботи відповідно до своєї професії.
Вхідні дані до роботи
|
Варіант |
1 |
|
|
Приміщення для вкриваємих, площа, (м2) |
107 |
|
|
Місце для санітарного поста, (м2) |
2 |
|
|
Тамбур, шлюз, (м2) |
- |
|
|
Допоміжні помешкання, площа (м2) |
40 |
|
|
Висота приміщень (м) |
2,1 |
|
|
Очікувана потужність ядерних боєприпасів, (Мт) |
0,02 |
|
|
Кількість найбільшої робочої зміни, (осіб) |
222 |
|
|
Вид вибуху (наземний) |
Н |
|
|
Відстань від центру вибуху до об'єкта, (км) |
2 |
|
|
Швидкість середнього вітру, (км/год) |
100 |
|
|
Напрямок середнього вітру, (град) |
315 |
|
|
Конструкції захистку розраховані на динамічні навантаження, утворювані надлишковим тиском, (кПа) |
100 |
|
|
Перекриття сховища, бетон, (см) |
10 |
|
|
Перекриття сховища, ґрунтова обсипка, (см) |
10 |
|
|
Система повітропостачання, комплекти ФВК-1, (шт) |
1 |
|
|
Система повітропостачання, електроручні вентилятори ЄРВ-72-2, (шт) |
1 |
|
|
Кліматична зона розташування об'єктів |
11 |
|
|
Очікування пожеж |
0 |
|
|
Водопостачання забезпечується від міського водопостачання |
||
|
Аварійний запас в проточних ємностях місткістю, (л) |
1400 |
|
|
Тривалість укриття (доби) |
2 |
|
|
В санвузлах сховища, знаходиться унітази, (шт) |
2 |
|
|
В санвузлах сховища, знаходиться пісуари, (шт) |
1 |
|
|
Аварійний резервуар для стічних вод від санітарних вузлів місткістю, (л) |
1100 |
|
|
У складі осіб, що вкриваються, жінки, % |
10 |
|
|
Аварійне джерело - акумуляторні батареї |
||
|
Електропостачання сховища забезпечуються від міської електричної мережі |
||
|
Робота системи повітропостачання в режимі |
1 |
|
|
Розташування робочих ділянок щодо сховища, ділянка№1 на відстані, (м) |
100 |
|
|
Розташування робочих ділянок щодо сховища, ділянка№2 на відстані, (м) |
300 |
|
|
Час на укриття людей, (хв) |
7 |
1. Оцінка захисних споруджень по місткості
Місткість захисних споруджень об'єкта визначаємо відповідно до норм об'ємно-планувальних рішень. По кількості місць оцінюємо можливість укриття найбільшої працюючої зміни.
1. Виявляємо наявність основних і допоміжних помешкань, установлюємо відповідність їхніх розмірів нормам об'ємно-планувальних рішень.
2. Розраховуємо кількість місць для людей, що вкриваються (М) на наявній площі помешкань (Sn) з урахуванням таких норм на одну людину: Si = 0,5 м2/ocoбy для умови двох'ярусних нар, Si = 0,4 м2/особу при установці триярусних нар (для помешкань висотою 2,9 м і більше)
3. Перевіряємо відповідність обсягу помешкань у зоні герметизації на одну людину, що вкривається по встановленій нормі (не менше 1,5 м2/особу). Для цього розраховуємо об'єм усіх помешкань у зоні герметизації (Vn), крім помешкань ДЕС, тамбурів і розширювальних камер, де h - висота помешкань, So - загальна площа помешкань у зоні герметизації. Тоді обсяг на одну особу, що вкривається складе:
Якщо Vi > 1,5 м3/особу, то розрахункова місткість М приймається за фактичну місткість ЗС.
4. Визначаємо показник, що характеризує захисні спорудження по місткості - можливість укриття найбільшої працюючої зміни Км:
де, М - загальне число місць у захисних спорудженнях, N - чисельність найбільшої працюючої зміни.
В ході цієї операції перевіряємо наявність у захисних спорудах необхідної кількості нар (Н) відповідно до місткості:
- При установці двох'ярусних нар (довжина 180 см, чотири місця для сидіння, одне для лежання) Н=М/5;
- При установці триярусних нар (чотири місця для сидіння, два - для лежання) Н= М/6.
Отже, на об'єкті знаходиться одна захисна споруда, у якій є:
- помешкання для людей, що вкриваються, площею Sn=107 м2;
- місце для санітарного посту - 2 м2;
- тамбур (шлюз) - ;
- допоміжні помешкання (вентиляційна і санвузли) - 40 м2;
- висота помешкання h=2,1 м.
Чисельність найбільшої працюючої зміни об'єкта N=222 осіб.
Визначаємо кількість місць для розміщення людей, що вкриваються, з урахуванням того, що висота помешкань сховища дозволяє встановити двоярусні нари, приймаємо в якості розрахункової норми площі на одну особу, що вкривається Si = 0,5 м2/особу, тоді розрахункова кількість місць у захисної споруди
(осіб)
Знайдене число визначає місткість сховища за умови, що обсяг помешкань у розрахунку на одну людину, що вкривається не менше 1,5 м3/особу.
Перевіряємо відповідність обсягу нормам на одну людину, що вкривається:
(/особу)
де, h - висота помешкання, м;
So - загальна площа в зоні герметизації - сума площ помешкання для осіб, що вкриваються - 107м2, санпости - 2 м2, допоміжних помешкань (вентиляційна, санвузли) - 40 м2, тобто
=107+2+40=149 (м2)
Отже, об'єм не відповідає нормам на одну людину, що вкривається.
Отже визначимо фактичну кількість людей, яку може прийняти сховище. Для цього
(осіб)
Визначаємо потрібну кількість нар для розміщення людей, що вкриваються. Висота помешкання (h = 2,1 м) дозволяє встановити двоярусні нари. При довжині нар 180 см (на 5 чоловік одні нари) необхідно встановити:
нари
Визначаємо коефіцієнт місткості , що характеризує можливість сховища по укриттю найбільшої працюючої зміни об'єкта:
Висновки:
1. Об'ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам норм (БНіП).
2. Сховище дозволяє прийняти 92,8 % робітників та службовців найбільшої працюючої зміни.
3. Для розміщення людей, що вкриваються в сховищі необхідно встановити 42 двоярусні нари, що забезпечують 20 % місць для лежання і 80 % місць для сидіння.
2. Оцінка захисних споруджень по захисним властивостям
На цьому етапі визначаємо властивості захисних споруджень і оцінюємо можливість захисту осіб, що укриваються від впливу надлишкового тиску, радіоактивних випромінювань, очікуваних на об'єкті.
1. Дані про захисні властивості по ударній хвилі беремо із характеристик сховища (ПРУ) по розміру надлишкового тиску ().
Дані про захисні властивості можуть бути приведені в характеристиці сховищ (ПРУ), або знайдені розрахунковим шляхом. Якщо в районі розташування об'єкта очікується дія проникаючої радіації, то потрібно розраховувати вплив по радіоактивному зараженню і по проникаючій радіації роздільно, користуючись формулою:
де, - коефіцієнт, що враховує умови розташування захистку;
n - число захисних прошарків матеріалів перекриття захистку;
hi - товщина кожного захисного прошарку, см;
ai - товщина прошарку половинного ослаблення, см;
- доза отримана на відкритій місцевості за 4 доби;
- максимальний рівень радіації через 1 годину після вибуху, Р/ч;
- час початку зараження;
- час випадання РР;
- час закінчення опромінення;
- швидкість вітру;
50 - безпечна доза опромінення, Р
- відстань від центру вибуху до об'єкта, км.
2. Визначають необхідні захисні властивості .
Необхідна міцність ЗС визначається за допомогою довідника.
3. Порівнюючи фактичні захисні властивості захисних споруджень ЗС з розрахунковими, робимо висновок про надійність захисту людей і складаємо показник (коефіцієнт), що характеризує ЗС по захисним властивостям.
де, - кількість місць у ЗС із захисними властивостями, не нижче необхідних; М - чисельність людей у сховищі з найбільшої працюючої зміни.
2.1 Визначення необхідних захисних властивостей
а) по ударній хвилі.
Розраховуємо максимально надлишковий тиск ударної хвилі, очікуваний на об'єкті при ядерному вибуху. По додатку.1 с.228 [1] при Rх=2км, q=20 Кт, для наземного вибуху:
ДPmax = ДPф потреб =18 кПа.
б) по радіоактивному випромінюванню.
Визначаємо необхідний коефіцієнт ослаблення радіації по формулі:
P1 - максимальний рівень радіації, очікуваний на об'єкті, обумовлений по додатку 12, с.251 [1] при Rx = 2 км, Vc. = 100 км/год, потужності 20 кт:
Р1= 1600 Р/г.
По додатку 12а, с.252 [1] визначаємо:
tвип - час випадання радіоактивних речовин, рівний в середньому 1 год.
Тут 96 - період однократного випромінювання (4 діб), у годинах.
Тоді:
Косл. пот. =
Дія проникаючої радіації на об'єкті при Rx = 2 км не очікується (додаток 9 [1] с.246), так як доза радіації дорівнює 20 Р.
2.2 Визначення захисних властивостей сховища
а) від ударної хвилі.
Відповідно до вихідних даних Рф зах = 100 кПа.
б) від радіоактивного зараження.
Коефіцієнт ослаблення радіації сховища не заданий, тому його визначаємо
По вихідним даним перекриття захистку складається з двох прошарків (n = 2): прошарку бетону h1 = 10 см і прошарку грунту h2 = 10 cм. Прошарки половинного ослаблення матеріалів від радіоактивного зараження, знайдені по додатку 11, с.248 [1], складають для бетону (аі) 5,7см, для ґрунту (аі) 8,1см.
Коефіцієнт Кр, що враховує розташування захистку, знаходимо по [1] табл.11.3 с.123 [1]. Для сховища, розташованого в районі забудови Кр = 8, тоді:
Ко. зах. р. з. ==63,505
Прошарки половинного ослаблення матеріалів від проникаючий радіації, знайдені по додатку 11, с.248 [1], складають для бетону (аі) 10см, для ґрунту (аі) 14,4см, коефіцієнт Кр = 8, тоді:
Ко. зах. пр. р ==25,9
2.3 Порівняння захисних властивостей сховища з необхідними
Порівнюючи Рф. зах. = 100 кПа і Рф. потреб. = 18 кПа отримуємо, що міцність забезпечена. Розглядаючи Косл. зах. пр. р. = 25,9 (тому що він менше ніж Ко. зах. р. з.) і Kocл. потp. = 95,36, знаходимо, що Косл. зах. пр. р. < Косл. потр., тобто по захисних властивостях сховище не забезпечує захист людей при ймовірних значеннях параметрів вражаючих чинників ядерного вибуху. Потрібно досипати грунту 35 см, тоді
Ко. зах ==139,6
Тепер 139,6 > 95,36 і захист забезпечено.
2.4 Визначення показника, що характеризує інженерний захист робітників та службовців об'єкту, по захисних властивостях
Визначаємо показник, котрий характеризує інженерний захист людей по захисним властивостям.
По міцності:
Кміц. = = 5,55
По радіаційному зараженню:
Кр. з. = = 0,666
По проникаючий радіації:
Кпр. р. = = 0,271
Висновок:
сховище захисна споруда укриття
Захисні властивості сховища повністю забезпечують захист укриваємих по міцності, але не повністю забезпечують захист від радіоактивного випромінювання.
3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруджень
Для забезпечення життєдіяльності осіб, що вкриваються, захисні спорудження обладнують системами повітропостачання, водопостачання, санітарно-технічною системою, електропостачання і зв'язку.
При оцінці систем життєзабезпечення визначимо кількість осіб, що вкриваються, життєдіяльність яких може забезпечити система протягом встановленого терміну.
3.1 Послідовність і отримання оцінки систем повітропостачання
1. Виявляємо тип, склад і параметри системи і визначимо кількість поданого повітря системою в 1-му та у 2-му режимах: у режимі 1 ("чистої вентиляції") і в режимі 2 ("фільтровентиляція").
Наприклад, якщо в сховищі установлені комплекти ФВК-1, то система забезпечує подачу повітря в режимі 1:
600+600 = 1200 м3/ч., у режимі 2 - 300м3.
Якщо установлений ФВК-2, то система забезпечує в режимі 1: - 1200м3, а у режимі 2 - 300м3.
2. Визначаємо кількість осіб, що вкриваються, яких може забезпечити система очищеним повітрям з урахуванням таких норм: у режимі 1 у залежності від кліматичної зони - 8 м3/г на людину - для 1 зони (температура зовнішнього повітря до 20°С); 10 м3/г на людину для 2 зони (20-25°С), 11 м3/г на людину - для 3 зони (25 - З0°С) і 13мЗ для 4 зони (більш 30°С); а у режимі 2 - 2 м3/г на одну особу, що вкривається і 5 м3/г на одного працюючого на пункті керування незалежно від зони:
де, Wo - загальна продуктивність системи, м3/г;
Wi - норма подачі повітря на 1 особу у годину, м3 осіб/г.
При наявності в системі додаткових електроручних вентиляторів, можливості системи в режимі 1 збільшуються на 900 м3/г від вентилятора типу ЭРВ-72-2Н і на 1300 м3/г-типу ЭРВ-72-3.
Якщо система повітропостачання сховища обладнана на базі промислового вентилятора з електроприводом із фільтрами-поглиначами типу ФП-300, то продуктивність системи визначають по кількості ФП-300. Продуктивність установки з одним фільтром-поглиначем ФП-300 складає 300 м3/г.
На об'єктах, де можливі наземні пожежі, сильна загазованість шкідливими речовинами і для підприємств із пожежонебезпечним виробництвом, система повітропостачання оцінюється так само як при режимі 2 (із регенерацією повітря).
Визначаємо можливості системи в режимі 1 (чистої вентиляції). З урахуванням того, що продуктивність одного комплекту ФВК-1 у режимі 1 складає 1200 м3 /г загальна продуктивність системи в режимі 1 складає:
W0 = 1200 м3/г + 900 м3/г = 2100 м3/г.
На підставі норми подачі повітря на одну особу, що вкривається в режимі 1 для 2 кліматичної зони Wi=10 м3/г система може забезпечити повітрям:
Nо. пов= W0/Wі = = 210 осіб, Nо. пов >
Це означає, що всі забезпечені повітрям.
Оцінюємо можливості системи повітропостачання очищеним повітрям осіб, що вкриваються у сховищі:
при чистій вентиляції
Кз. пов = =1.004
Висновок: Система повітропостачання може забезпечити в необхідному режимі всіх осіб, що вкриваються.
3.2 Оцінка системи водопостачання
Визначаємо запас води в наявних ємностях і розрахуємо кількість осіб, що вкриваються, забезпечених водою протягом заданого терміну з нормою 3 літра на одну особу, що вкривається за добу:
де, WО. ВОД - запас води в ємностях, л,
СДІБ - кількість діб для перебування в сховищі,
Wi ВОД - норма води (3 л) на одну особу, що вкривається на добу, л. доб. / чол.
1. Визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації. На підставі норми на одну особу, що вкривається (3л на добу) знаходимо, що система спроможна забезпечити:
Nо. вод = = 280 осіб,
Nо. вод >
Це означає, що всі забезпечені водою.
2. Оцінюємо можливості системи водопостачання осіб, що вкриваються у сховищі:
Кз. вод. з = = 1,34
Висновок: Водою можуть бути забезпечені 280 осіб, що вкриваються у сховищі.
3.3 Оцінка санітарно-технічної системи (санвузлів і каналізації)
Визначаємо кількість осіб, що вкриваються, забезпечуваних системою, з урахуванням кількості елементів і існуючих норм: одна напільна чаша (унітаз) і один пісуар на 150 чоловіків, одна напільна чаша (унітаз) на 75 жінок, умивальник із розрахунку один на 200 осіб, що вкриваються, але не менше одного на санвузол.
У помешканні санвузла повинний бути аварійний резервуар для збору стоків із розрахунку 2 л стічних вод у добу на одну особу, що вкривається:
Win. = 2 л. доб /чол.
На підставі розрахунків визначаємо кількість осіб No. cm, що обслуговуються системою сантехнічних устроїв (Wo. ст.) і показник, що характеризує можливості системи по життєзабезпеченню, чол.:
де, СДІБ - кількість діб;
WO. CТ - кількість літрів води, що забезпечує системи санітарно-технічних устроїв;
No. cm. - кількість вкриваємих осіб.
1. Визначаємо можливості санітарних вузлів.
На підставі норм: один унітаз на 75 жінок, один унітаз і один пісуар на 150 чоловіків, знаходимо, що жінки складають 209 х 0,1 = 21 особи, тоді чоловіків буде 209 - 21 = 188.
Для чоловіків потрібно 188: 150 = 2 унітаза і 2 пісуара. Для жінок потрібно 21: 75 = 1 унітаз.
Загальна кількість потреби унітазів складає 1 + 2 = 3, а є лише 2, потрібно встановити додатково 1 унітаз. Загальна кількість пісуарів складає 1, а потрібно 2. Необхідно встановити 1 додатковий пісуар.
2. Визначаємо можливості по збору стічних вод санвузлів в аварійному режимі.
Потрібно ємність на 209 х 2 х 2 = 836 л, а є на 1100 л, потрібність забезпечено.
3. Оцінюємо можливості санітарно-технічної системи.
а) забезпечення ємністю для стічних вод:
Кз. ст. вод. з = 1100 /836 = 1,315
б) забезпечення сантехнічними устроями:
Кз. су з= 3/5 = 0,6
Висновок: Санвузли не забезпечують осіб, що вкриваються в сховищі, а каналізація забезпечує потреби вкриваемих. Необхідно додатково установити: 1 пісуар і 1 унітаз.
3.4 Оцінка системи електропостачання
1. При устаткуванні системи повітропостачання на базі ФВК-1 із електроручним вентилятором можна обійтися аварійним джерелом з акумуляторних батарей, що використовуються для освітлення, а робота вентиляторів забезпечуються вручну.
У нашому випадку не потрібно забезпечення роботи системи повітропостачання в режимі 2 (фільтровентиляції) можливої тільки при роботі електропривода.
Висновки:
1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.
2. Робота системи повітропостачання в аварійному режимі повинна забезпечуватися ручним приводом.
На підставі окремих оцінок систем життєзабезпечення виводимо загальну оцінку по мінімальному показнику однієї із систем.
1. Кількість укриваємих у сховищі - 209 осіб.
2. Забезпечення повітрям Кз. пов = 1,004.
3. Забезпечення питною водою Кз. вод. = 1,34.
4. Забезпечення ємністю для стічних вод Кз. ст. вод. =1,315.
5.3абеспечення сантехнічними устроями Кз. су = 0,6.
У даному випадку найменша кількість осіб, що вкриваються складає - 171 осіб (через недостатню кількість сантехнічних пристроїв). Тому показником (коефіцієнтом), що характеризує можливості інженерного захисту об'єкта по життєзабезпеченню є:
Кж. з. з = = 0,81
Висновки:
1. Система життєзабезпечення дозволяє забезпечити життєдіяльність 81% укриваємих найбільшої працюючої зміни протягом установленої тривалості (2 доби).
2. Можливості по життєзабезпеченню знижує недостатня кількість сантехнічних пристроїв.
4. Оцінка захисних споруджень по своєчасному укриттю робітників та службовців
Дана оцінка провадиться в залежності від розташування ЗС щодо місць роботи. Оцінювати зручніше усього за схемою розміщення ЗС, де повинні бути позначені робітники ділянки (цеху) і кількість виробничого персоналу в них. При цьому розраховують тільки ті ЗС, що мають захисні властивості і системи життєзабезпечення не нижче необхідних.
У ході оцінки виявляємо число осіб, що вкриваються, які можуть зайняти ЗС у встановлений термін, визначають відстань від місця роботи до сховища (ПРУ). Для сховищ радіус своєчасного збору можна прийняти 500 м. Для ПРУ радіус збору залежить від часу початку радіоактивного зараження
Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист по своєчасному укриттю робітників і службовців об'єкта Kсy:
де, МСУ - число осіб, що вкриваються у встановлені терміни у сховищі,
М - чисельність укриваємих з найбільшої працюючої зміни.
1. Визначаємо час, потрібний робітникам на те, щоб дійти до сховища і зайняти місце в ньому. Відстань у 100 метрів проходять прискореним кроком у середньому за 2 хв. На те, щоб зайти в сховище і зайняти місце, потрібно:
для робітників ділянки №1 потрібно tH = 2 хв. *1 = 2 хв.7-2=5=300с встигають пройти 300 осіб по 1ос/с.
для робітників ділянки №2 потрібно tH = 2 хв. *3 = 6 хв.7-6=1=60с встигає пройти 60 осіб по 1 ос/с, а якщо по 2 ос/с то 120 осіб.
2. Порівнюємо потрібний час для укриття людей із заданим і переконуємося, що умови розташування сховища забезпечують своєчасне укриття.
3. Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист об'єкта по своєчасному укриттю вкриваємих з найбільшої працюючої зміни:
Ксу. = N/M = =1,06
Отже, розташування сховища дозволяє своєчасно укрити 100 % робітників які укриваються з найбільшої працюючої зміни. Таким чином, у ході розрахунків отримані такі показники, що характеризують інженерний захист робітників та службовців працюючої зміни об'єкта:
по місткості Км
по захисним властивостям Кзв
по життєзабезпеченню повітрям Кз. пов
по своєчасному укриттю людей Ксу
Можливості інженерного захисту в цілому характеризуються мінімальним показником, тобто Кзв.
Висновок:
1. В сховищі 209 осіб забезпечуються інженерним захистом при умові доукомплектування:
· 1 пісуар;
· 1 унітаз в чоловічий санвузол;
· досипання прошарку грунту (35 см).
Загальний висновок
Для забезпечення захисту всієї працюючої зміни з 222 особи необхідно:
1.214 осіб направити у сховище. УКААУКА
2. Для решти 13 особи збудувати сховище на 50 осіб з пунктом керування, медпостом і т.п.
3. На час будівництва сховища для 13 осіб передбачено направлення у сусіднє сховище ВАТ "Еврика" міста Дніпропетровська.
Список використаних джерел
1. Демиденко Г.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник, "Высшая школа", 1989.
2. Методика оценки радиационной и химической обстановки. Изд. КПП, 1985.
3. Стеблюк М.И. Гражданская оборона - К. 1994.
4. Атаманюк В.Г. и др. Гражданская оборона. М "Высшая школа". 1986.
5. Шоботов В.М. Цивільна оборона - Київ: "Центр навчальної літератури". 2004. - 439с.
6. Под редакцией Демиденко Г.П. Повышение устойчивости работы народного хозяйства в военное время. Учебное пособие.К., "Высшая школа". 1984, 232с.
7. Егоров П.Т., Шляхов И.А., Алабин Н.И. Гражданская оборона. Учебник.М., "Высшая школа", 1977, 304с.
Додатки
Додаток 1
РОЗТАШУВАННЯ ЦЕХІВ №1 І №2 ПО ВІДНОШЕННЮ ДО СХОВИЩА
Размещено на http://www.allbest.ru/
Додаток 2
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Оцінка захисних споруджень по місткості, по захисним властивостям. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруджень, повітропостачання, водопостачання, санітарно-технічної системи (санвузлів і каналізації), електропостачання та життєзабезпечення.
дипломная работа [398,5 K], добавлен 10.01.2009Захист населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу як одне з завданнь цивільної оборони. Поняття, класифікація, склад та обладнання захисних споруд. Конструкція і обладнання протирадіаційних укриттів. Основні засоби індивідуального захисту.
реферат [24,4 K], добавлен 29.12.2009Закони України щодо захисту населення в надзвичайних ситуаціях. Загальна евакуація, біологічний, радіаційний та хімічний захист. Укриття в захисних спорудах. Державна стандартизація та експертиза. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.
курсовая работа [19,8 K], добавлен 19.01.2015Укриття населення в захисних спорудах. Сховища: поняття, особливості будови, система повітропостачання. Протирадіаційні укриття, особливості герметизації приміщень. Вентиляція заглиблених укриттів місткістю до 50 чоловік. Роль та значення щілини.
контрольная работа [24,5 K], добавлен 13.11.2014Оцінка інженерного захисту робітників промислового об’єкта. Підвищення стійкості промислового об‘єкта в умовах надзвичайних ситуацій. Організація проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єкті командиром зведеної рятувальної команди.
практическая работа [52,7 K], добавлен 17.04.2007Особливості техногенних катастроф та ступінь їх загрози в густонаселених районах України. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях, невідкладні роботи. Класифікація аварій техногенного характеру, шляхи ліквідації наслідків і діяльність медичної служби.
реферат [19,4 K], добавлен 10.08.2009Цивільна оборона України як складова частина соціальних та захисних заходів, її завдання, особливості організаційної структури. Завдання штабів і служб цивільної оборони. Розподілення функцій постійних надзвичайних комісій. Принципи оповіщення населення.
лекция [28,9 K], добавлен 24.06.2010Оцінка стійкості роботи заводу в умовах дії ударної хвилі. Значення надлишкового тиску для основних елементів заводу. Оцінка стійкості роботи заводу в умовах дії світлового випромінювання. Розрахунок режимів роботи чергових змін в умовах дії радіації.
контрольная работа [91,3 K], добавлен 28.12.2011Завдання та призначення рiвня надзвичайноїної ситуацiї. Прогнозування радiацiйної обстановки. Довгострокове прогнозування хiмiчної обстановки. Оцiнка ступеня руйнування будинкiв, споруд, обладнання на вибухонебезпечному пiдприемствi при вибуху.
практическая работа [51,0 K], добавлен 17.02.2010Оцінка стійкості цеху до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху. Визначення максимальних значень периметрів вражаючих факторів. Межа стійкості елементів цеху по мінімуму Рф для середніх руйнувань. Положення зон руйнування в осередку ядерного ураження.
контрольная работа [316,6 K], добавлен 27.01.2013
