Сигнали цивільної оборони населенню при виникненні загрози нападу противника

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1. Дії за сигналом «Повітряна тривога»

2. Дії населення за сигналом «Хімічний напад»

3. Дії за сигналом «Радіоактивне зараження»

4. Дії за сигналом «Бактеріологічне зараження»

Список використаної літератури

1. Дії за сигналом «Повітряна тривога»

Готовність ЦО до виконання покладених на неї завдань, у кінцевому рахунку, визначається її здатністю виконувати підготовку і проведення комплексу заходів, направлених на захист населення на території всієї країни. Одним із заходів є забезпечення своєчасного одержання сигналів, команд, розпоряджень органів виконавчої влади і органів управління у сфері ЦО, захисту населення і територій від НС. Потужна і широко розгалужена мережа радіотрансляційних центрів і радіомовних станцій, створена у нашій країні, забезпечує сприятливі умови для передачі розпоряджень і сигналів оповіщення ЦО.

Щоб своєчасно одержувати в загрозливий період сигнали оповіщення, необхідно на кожному підприємстві, в кожній установі, навчальному закладі, сільськогосподарському підприємству, а також у кожному будинку тримати постійно ввімкнутими в мережу радіоприймачі, гучномовці, телевізори, наладнані на одну з радіомовних станцій країни або основну програму.

Довгий час основним сигналом ЦО був сигнал «Повітряна тривога». Почувши сирену, всі повинні були укритися в захисних спорудах (сховищах, підвалах, льохах, укриттях). У наш час, щоб привернути увагу людей, будуть лунати електричні й ручні сигнали, гудки підприємств і транспортних засобів.

Це - сигнал цивільної оборони «Увага всім!». Почувши його не губіться. Негайно ввімкніть удома, на роботі репродуктор радіотрансляції, телевізор, радіоприймач, наладнавши їх на основну програму місцевого мовлення (якщо це не зроблено заздалегідь). Щоб проінформувати про небезпеку, що загрожує тих, у кого немає ні радіо, ні телевізора, а також тих, хто працює у полі, в лісі, на будівництвах та інших віддалених місцях, використовують телефон, інші пересувні гучномовні установки, посланців на транспортних засобах, на конях, пішки.

У наш час вимоги до оповіщення різко змінилися, з огляду на дальність польотів літаків, ракет, їх швидкостей, що зросли, те, що влаштовувало нещодавно, не може бути застосовано сьогодні, якщо ми не хочемо мати велику кількість невиправданих жертв.

Рис. 8.1 - Технічні засоби оповіщення населення про загрозу надзвичайної ситуації

Після оголошення про загрозу нападу противника можуть піти сигнали цивільної оборони, що попереджають населення про небезпеку застосування ядерної або хімічної зброї. У даний час установлені наступні сигнали: «Повітряна тривога», «Закрити захисні споруди», «Відбій повітряної тривоги», «Загроза радіоактивного зараження», «Радіоактивне зараження», «Хімічний напад», «Бактеріологічне зараження».

Щоб швидко орієнтуватися у складній обстановці, кожному необхідно знати ці сигнали, вміло й чітко діяти за ними.

Сигнал «Повітряна тривога» попереджає про безпосередню небезпеку нападу противника. Його повідомляють по радіотрансляційній мережі словами: «Увага! Увага! Говорить штаб цивільної оборони! Громадяни! Повітряна тривога!» і дублюють електричними і ручними сиренами, переривчастими гудками підприємств, локомотивів і теплоходів. Тривалість подачі сигналу 2-3 хв. Цей сигнал попереджає і про загрозу ядерного нападу.

З моменту подачі сигналу до можливого нападу для вжиття заходів захисти може виявитися всього кілька хвилин. Тому діяти треба швидко й організовано.

Якщо сигнал застав у будинку, потрібно швидко одягтися, допомогти одягти молодших дітей, взяти індивідуальні засоби захисту, заздалегідь приготовлений запас продуктів і води, особисті документи і кишеньковий ліхтар, закрити вікна, виключити світло й усі нагрівальні прилади, перекрити газову мережу, загасити нагрівальні прилади і негайно піти в притулок або укриття, попередити сусідів.

Не можна залишатися в будинках, тому що при ядерному вибуху вони можуть зруйнуватися від впливу ударної хвилі.

По шляху в притулок або укриття, а також при вході в них необхідно дотримувати спокій і порядок, допомагати молодшим дітям, старим і інвалідам.

З виникненням загрози нападу в притулках буде встановлене чергування зі складу груп (ланок) обслуговування притулків (укриттів). Їхній обов'язок: стежити за правильним заповненням притулків, щоб громадяни не вносили громіздкі речі, пальні речовини і матеріали з неприємним або різким запахом, не приводили домашніх тварин. Крім того, засоби цивільної оборони забезпечують нормальну роботу фільтровентиляційній установки, своєчасне закриття дверей притулку (за сигналом «Закрити захисні споруди» або самостійно). Вони спостерігають за станом тих, хто вкривається, роблять їм першу медичну допомогу, користуючись наявною аптечкою з набором найбільше часто застосовуваних лік.

В укритті всі громадяни виконують вказівки старшого по укриттю.

Якщо сигнал «Повітряна тривога» застав у міському транспорті, після зупинки трамвая, тролейбуса або автобуса пасажири негайно виходять і направляються в найближче сховище або укриття, дорогу до якого вкажуть працівники цивільної оборони або міліції.

За сигналом «Повітряна тривога», який застав у магазині, на спектаклі, концерті, лекції, люди за вказівкою адміністрації направляються в притулки або укриття.

У школах за сигналом «Повітряна тривога» учнів організовано виводять у найближчі притулки або укриття. Старшокласники повинні показувати приклад спокою, правильно діяти і допомагати молодшим.

Якщо ядерний вибух застав поза притулками й укриттями, варто вжити всі можливі заходи захисту. У школі, будинку слід укритися в найбільш міцних частинах (підвалі, під сходовою кліткою), лягти на підлогу під простінком зовнішньої стіни, під столом або ліжком. Це може захістити, від ураження світловим випромінюванням, осколками скла розбитих вікон і дрібних предметів, що летять.

Коли ядерний вибух застав на вулиці, можна використовувати низькі кам'яні огорожі, канави, ями, траншеї та інші поглиблення, що знаходяться поблизу.

Значно знижують ефективність впливу вибуху на людину глибокі яри, ущелини, лісові масиви. Радіуси зон ураження ударною хвилею у молодому лісі або чагарнику в порівнянні з відкритою місцевістю скорочуються приблизно у 1,5 раза, а світловим випромінюванням - у 3 і більше разів.

Людині в момент ядерного вибуху, яка знаходиться на відкритій місцевості і не встигла укритися, не слід бігти. Треба негайно лягти на землю обличчям вниз, закрити оголені частини тіла пальто, плащем, накидкою і залишатися нерухомим протягом 15-20 сек після вибуху. У місті варто відбігти від будинків на середину вулиці і лягти на землю. Як тільки пройде ударна хвиля, піднятися, надягти протигаз (респіратор, противно-пильну тканеву маску, ватно-марлеву пов'язку) і вийти з вогнища ураження в напрямку менше зруйнованих будинків. Якщо поруч або по шляху руху виявляться уражені люди, треба надати їм допомогу.

Якщо противник не наніс удару по місту, подають сигнал «Відбій повітряної тривоги» по радіотрансляційній мережі словами: «Увага! Увага! Говорить штаб цивільної оборони міста. Громадяни! Небезпека нападу минула. Відбій повітряної тривоги! Відбій повітряної тривоги! Відбій повітряної тривоги!».

2. Дії населення за сигналом «Хімічний напад»

зараження сигнал тривога

Коли противник застосував хімічну зброю, подають сигнал «Хімічний напад».

У місті або районі цей сигнал передають по радіотрансляційній мережі, даючи населенню рекомендації, як діяти з огляду на вид ОР. На місцях даний сигнал дублюють, часто ударяючи в звучні предмети (обрізки рейок, гонги, буфери і т.д.).

Якщо сигнал застав поза містом, почувши його, потрібно негайно надягти протигаз, засоби захисту шкіри і швидко вийти з зараженого району. Напрямок виходу вказують попереджувальні знаки, які виставляють розвідувальні підрозділи або працівники цивільної оборони. Границі заражених ділянок і напрямку виходу з них можуть бути зазначені також на стінах будинків, заборах, на деревах.

Щоб скоротити час дії ОР на організм, заражену ділянку треба проходити швидко.

У вогнищі зараження не можна заходити в будинок, брати що-небудь із зараженої поверхні, палити, приймати їжу, а також сідати або лягати на землю. Треба уникати забруднення одягу, намагатися обходити місця, на яких явно видні краплі ОР.

Кожен, хто вийшов з вогнища хімічного зараження, зобов'язаний пройти санітарну обробку, про-дегазувати одяг, взуття і засоби захисту. У спеціально обладнаних притулках з гарною герметизацією і системою фільтровентиляції люди залишаються до особливого розпорядження штабу цивільної оборони.

Тривалість перебування у притулках залежить від їхнього стану і сформованої обстановки. При пошкодженні притулку потрібно швидко надягти індивідуальні засоби захисту і, якщо надійде розпорядження від посад цивільної оборони, залишити притулок. Перед залишенням притулку варто перевірити надійність засобів захисту, переконатися, чи добре закриває одяг усі відкриті ділянки тіла.

3. Дії за сигналом «Радіоактивне зараження»

Щоб запобігти радіоактивному зараженню людей і тварин, штаби цивільної оборони ведуть безперервну радіаційну розвідку і спостереження за рухом радіоактивної хмари.

Як тільки стане відомо, що якому-небудь району або місту загрожує небезпека, штаб цивільної оборони негайно подасть по радіотрансляційній мережі сигнал «Загроза радіоактивного зараження». Населенню повідомляють, в якому напрямку рухається радіоактивна хмара, коли очікується його підхід, дають вказівки, як діяти і що використовувати для захисту.

Залежно від віддалення населеного пункту від центра ядерного вибуху, швидкості вітру населення матиме у своєму розпорядженні деякий час для вжиття заходів захисту від радіоактивних речовин. Так, якщо ядерний вибух відбувся у місті Н, а населений пункт М, у напрямку якого рухається радіоактивна хмара, знаходиться від постраждалого міста на відстані 180 км, то при швидкості вітру 30 км/год випадання радіоактивних опадів над пунктом М можна чекати через 6 годин.

Почувши попередження про загрозу радіоактивного зараження, необхідно негайно підготувати і ще раз перевірити індивідуальні засоби захисту: протигаз (або респіратор), протипилову тканеву маску, ватно-марлеву пов'язку), накидку, панчохи, рукавички. Потім укласти в рюкзак (речовий мішок) запас продуктів харчування, у підготовлений посуд налити воду, щоб можна було знаходитися в укриттях кілька днів, поки зараження місцевості не знизиться до безпечного рівня.

Сільські жителі перевіряють і проводять додаткові заходи захисту продовольства, водо-джерел, а також кормів для тварин. Усі двері й люки, що ведуть у комори, льохи та інші місця збереження запасів продуктів, овочів і кормів щільно закривають і герметизують.

Щоб охоронити тварин від ураження, їх заганяють у скотарні, в яких з початком випадання радіоактивних опадів закривають всі віддушини і вікна, двері і ворота.

При наближенні радіоактивної хмари до населеного пункту населення буде попереджено сигналом «Радіоактивне зараження». Цей сигнал може бути поданий по радіотрансляційній мережі з конкретними рекомендаціями про дії громадян. На місцях сигнал дублюють, часто ударяючи в звучні предмети.

За сигналом «Радіоактивне зараження» потрібно взяти засоби захисту, приготовлений запас продуктів і води і негайно укритися в захисних спорудах. Після їхнього заповнення всі двері і люки закривають.

Входити в притулки (укриття), розташовані в районі сильного радіоактивного зараження і виходити з них, як правило, забороняється. Якщо треба вийти з укриття (наприклад, для догляду за тваринами), надягають усі засоби захисту і перевіряють,чи щільно одяг закриває тіло. Повернутися в укриття можна тільки після проведення дезактивації одягу, взуття і засобів захисту, які здійснюють спеціальні служби, а також після часткової або повної санітарної обробки.

Поза приміщеннями роботи за сигналом «Радіоактивне зараження» припиняють. При необхідності на робочих місцях залишають мінімальну кількість працюючих, для яких повинні бути передбачені індивідуальні укриття.

Поводження і трудову діяльність людей на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, час перебування в укриттях та інші питання, пов'язані із забезпеченням захисту населення, тваринних і матеріальних цінностей будуть установлювати виконкоми або штаби ЦО.

У зонах помірного зараження знаходитися в укриттях прийдеться від декількох годин до доби; у зонах сильного і небезпечного зараження - від однієї до п'яти і більше діб, дотримуючи заходи захисту при виході з укриттів на вулицю.

У міру зниження ступеня зараження (про що населення сповіщають штаби цивільної оборони) люди можуть з укриттів перейти в заздалегідь підготовлені будинки, що захищають від радіоактивного пилу.

Слід мати на увазі, що після ядерного вибуху в повітрі буде знаходитися величезну кількість радіоактивного пилу, улучення якого в приміщення сховища дуже небезпечно для тих, хто вкривається. Тому особовий склад ланки обслуговування виключає систему фільтровентиляції і припиняє подачу повітря у сховище.

Потім перевіряють його стан: оглядають сховище, стіни, перекриття, двері а інші конструкції, що обгороджують, переконуються у справності фільтровентиляційній установки, повітропроводів, водопроводу, каналізації і т.д. Якщо сховище не пошкоджене, то через 30-40 хв. фільтровентиляційну установку включають знову. За цей час основна маса радіоактивного пилу осяде, в зовнішнім повітрі його залишиться небагато, і, проходячи через фільтри-поглиначі, він буде затримуватися.

При несправності повітре-збірникових каналів або фільтровентиляційної установки треба одразу надягти засоби захисту органів дихання. Якщо сховище сильно пошкоджене або йому загрожує затоплення, пожежа, обвал, люди за вказівкою старшого ланки залишають його.

Вийшовши із сховища, треба обов'язково звернути увагу на попереджувальні знаки, що будуть виставлені працівниками цивільної оборони.

4. Дії за сигналом «Бактеріологічне зараження»

Сигнал «Бактеріологічне зараження» подають по радіотрансляційній мережі, якщо противник застосував бактеріальні засоби. Сигнал попереджає населення заражених районів про вид збудника, способи захисту і порядок дій.

При виявленні в районі інфекційного захворювання уводять карантин. Територія, на якій його вводять, називається карантинною зоною. Її ізолюють, обгороджують спеціальними знаками і оточують збройною охороною. В'їзд у карантинну зону і виїзд з неї забороняються. У зоні організують комендантську службу, що забезпечує встановлений режим поводження громадян.

Тривалість карантину залежить від характеру захворювання. Карантин знімають після ліквідації вогнища зараження і виключення можливості подальшого виникнення захворювання.

Якщо застосовано менш небезпечний збудник, у вогнищах зараження карантин заміняють обсервацією, що передбачає посилене медичне спостереження за людьми, які знаходяться у вогнищі зараження, виявленню та ізоляцію захворівших, негайне проведення запобіжних щеплень, обмеження спілкування населення між собою.

Дозвіл на вхід у зону обсервації і вихід з неї дають тільки працюючим на важливих промислових об'єктах і тим, кому зроблені запобіжні щеплення. При виході із зони обсервації всі громадяни проходять повну санітарну обробку. Вихід із зони обсервації людей, підозрюваних у захворюванні, категорично забороняється.

Населення у вогнищі бактеріологічного зараження повинне строго виконувати всі вимоги медичної служби цивільної оборони. У зонах карантину та обсервації рішенням органів влади можуть бути припинені заняття в навчальних закладах і роботи на деяких підприємствах і в установах, обмежене пересування людей і транспортних засобів, частково або повністю заборонена торгівля на ринках. Закривають на час видовищні підприємства.

Швидкість ліквідації вогнища бактеріологічного зараження багато в чому залежить від організованості населення.

Важливий захисний захід - постійне утримання в чистоті житла, дворів і місць загального користування. Дуже ретельно слід виконувати вимоги особистої гігієни, щотижня митися в лазні, змінювати натільну і постільну білизну, спостерігати за чистотою рук, волосся, щодня чистити одяг, взуття і т.п.

Одне з основних джерел багатьох гострозаразних захворювань - хвора людина, тому поява в квартирі або на виробництві захворілого небезпечно для навколишніх. При перших ознаках гостроінфекційного захворювання (різке підвищення температури, головний біль, озноб, загальна слабість, нудота, блювання, пронос та ін.) треба повідомити в найближчу лікувальну установу. До відвідування лікаря необхідно вжити заходи, що запобігають поширенню захворювання: ізолювати хворого в окремій кімнаті або відгородити його ліжко ширмою, простирадлом, не пускати в квартиру сторонніх. Усі члени родини після відвідування хворого лікарем зобов'язані строго виконувати отримані від нього вказівки.

Список використаної літератури

1. Воробйов О.О., Кардаш В.Е. Медицина НС: Навч. посібник. - Чернівці, 2001. - 186 с.

2. Демиденко Г. П., Кузьменко Е. П., Орлов П. П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник. - К.: Вища школа, 1989. - 372 с.

3. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. - К.: Знання - Прес, 2003. - 456 с.

4. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посібник. - К.: Центр навч. літератури, 2004. - 438 с.

Размещено на Allbest.ru