Оцінка можливості використання захисних споруд на ЗАТ "Юж-Маш" в надзвичайних ситуаціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЦИКЛ «Цивільна оборона»

Курсова робота

Оцінка можливості використання захисних споруд на

ЗАТ “Юж-Маш” в надзвичайних ситуаціях

Виконав студент

групи 5зА Костін С.В

Перевірив к.т.н.

доцент Глухов Г.М.

Херсон 2010

РЕФЕРАТ

В розрахунково-пояснювальній записці курсового проекту надана уся інформація о проробленій роботі по виконанню курсового проекту, мета якого є прищеплювання навичок самостійного інженерного мислення, розширення та поглиблення знань за курсом цивільної оборони.

В ході виконання курсової роботи було виявлено, що приміщення сховища не достатнього об'єму для розташування там усіх людей з найбільшої зміни. Визначені показники: захисних властивостей сховища, життєзабезпечення захисних споруд, своєчасного укриття робітників та службовців. Приведені рекомендації для покращення умов сховища.

Пояснювальна записка включає в себе:

- листів - 23;

- таблиць - 1;

- використаних джерел - 7;

- додатків - 2.

ЗМІСТ

Вихідні дані для розрахунку

Вступ

Розрахункова частина

1. Оцінка захисних споруджень по місткості

2. Оцінка захисних споруджень по захисним властивостям

3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруджень

4. Оцінка захисних споруджень по своєчасному укриттю робітників та службовців

Загальний висновок

Список використаних джерел

Додатки

Вихідні дані для розрахунку

Таблиця 1

Варіант
Помешкання для вкриваємих площею, м2	370
Місце для сан посту площею, м2	4
Тамбур, шлюз, м2	10
Допоміжні помешкання площею, м2	96
Висота помешкань, м	2,6
Очікувана потужність ядерного вибуху, Мт	0,2
Чисельність найбільшої робочої зміни, осіб	830
Вид вибуху	н
Відстань від центру вибуху до об'єкту, км	4
Швидкість середнього вітру, км/год	25
Напрям середнього вітру, град.	225
Конструкція витримує динамічне навантаження, кПа	100
Перекриття сховища - бетон, см	50
Перекриття сховища - грунт, см	30
Система повітропостачання, комплекти ФВК-1, шт.	5
Система повітропостачання, електроручні вентилятори, шт.	2
Кліматична зона розташування об'єкту	3
Очікувані пожежі	о
Водопостачання забезпечується від	від міської водопровідної системи
Аварійне джерело від	Дизельної електростанції
Електропостачання забезпечено від	від міської електромережі
Аварійний запас у проточних ємностях, л	3000
Час знаходження у сховищі, доба	3
У санвузлах розміщено унітазів, шт.	8
У санвузлах розміщено пісуарів, шт.	3
Аварійний резервуар для стічних вод, л	3500
У сховищі жінок,%	40
Режим роботи системи повітропостачання	ІІ
Час заняття сховища, хв.	8
Розташування робочих дільниць від сховища	дільниця №1 на відстані, м	250
	дільниця №2 на відстані, м	350

ВСТУП

Захист населення від зброї масової поразки й інших сучасних засобів нападу супротивника досягається максимальним здійсненням всіх захисних заходів цивільної оборони, найкращим використанням всіх способів і засобів захисту. Основними способами захисту населення від зброї масової поразки є: 1) укриття населення в захисних спорудженнях; 2) розосередження в заміській зоні робітників і підприємств,, установ й організацій, що продовжують свою діяльність у містах, а також евакуація із цих міст усього іншого населення; 3) використання населенням засобів індивідуального захисту.

Поряд із цим, для забезпечення захисту населення від зброї масової поразки здійснюються: загальне обов'язкове навчання населення способам захисту організація своєчасного оповіщення про погрозу нападу супротивника й про застосування їм зброї масової поразки; захист продовольства, води, сільськогосподарських тварин і рослин від зараження радіоактивними, отруйними речовинами й бактеріальними засобами; організація радіаційної, хімічної й бактеріологічної розвідки, а також дозиметричного й лабораторного (хімічного й бактеріологічного) контролю; проведення профілактичних протипожежних протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів; дотримання режимів роботи на об'єктах народного господарства й поводження населення в зонах радіоактивного, хімічного й бактеріологічного зараження; організація й проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт у вогнищах поразки; проведення санітарної обробки людей, спеціальної обробки техніки, одягу й взуття, знезаражування території й споруджень. Укриття населення в захисних спорудженнях є найбільш надійним способом захисту від зброї масової поразки й інших сучасних засобів нападу супротивника.

Розвиток й удосконалювання ракетно-ядерної зброї й стратегічної авіації, як відомо, значно підвищили можливість раптового нападу супротивника. Такий варіант розв'язання війни проти Радянського Союзу й інших країн соціалістичної співдружності досить привабливий для імперіалістів. У цих умовах строки проведення захисних заходів можуть виявитися вкрай обмеженими. У сучасних умовах, отже, на перше місце повинне бути поставлене вкриття населення в захисних спорудженнях по місцю його перебування - на роботі або навчанні, у місцях постійного проживання.

Захисні спорудження - це інженерні спорудження, спеціально призначені для захисту населення від ядерної, хімічної й бактеріологічної зброї, а також. від можливих вторинних вражаючих факторів при ядерних вибухах і застосуванні звичайних засобів поразки. Залежно від захисних властивостей ці спорудження підрозділяються на притулки й протирадіаційні вкрита (ПРУ). Крім того, для захисту людей можуть застосовуватися найпростіші вкриття.

Тому в рішенні завдання захисту населення в притулках і протирадіаційних укриттях важливе місце належить забезпеченню населення такими спорудженнями. Зрозуміло, що надійний захист може бути забезпечена лише в тому випадку, якщо є достатня кількість цих споруджень, при необхідності вони можуть бути використані людьми по відповідному сигналі в лічені хвилини. Притулку й ПРУ звичайно будуються завчасно, ще в мирний час.

При виникненні безпосередньої погрози нападу супротивника, а також у воєнний час при недостачі завчасно побудованих притулків і протирадіаційних укриттів будуть будуватися швидко споруджуванні притулку з готових будівельних елементів і конструкцій із цегли, бетону, лісоматеріалів і пристосовуватися під ПРУ підвальні й інші занурені приміщення. Крім того, у цей час повсюдно будуть споруджуватися найпростіші вкриття, у будівництві яких повинне брати участь все працездатне населення.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

1. ОЦІНКА ЗАХИСНИХ СПОРУДЖЕНЬ ПО МІСТКОСТІ

Місткість захисних споруджень об'єкту визначається відповідно до норм об'ємно-планувальних рішень. По кількості місць оцінюють можливість укриття найбільшої працюючої зміни.

По завданню нам відомо, що площа основних приміщень 370 м², сан поста - 4 м², тамбур - 10 м² та допоміжних приміщень - 96 м².

1. Розраховується кількість місць для людей, які вкриваються на наявній площі помешкань з урахуванням норм об'ємно-планувальних рішень.

де М - кількість місць для людей, що вкриваються;

S_n - наявна площа помешкань, м²;

S_i - площа, яка по нормам запланована на одну особу (S_i = 0,5м² при висоті помешкання 2,6 м).

(Фактична)

2. Перевіряється відповідність обсягу помешкань у зоні герметизації на одну людину, яка вкривається по встановленій нормі (не менше 1,5 ). Для цього підраховується об'єм усіх приміщень у зоні герметизації (V_п), крім помешкань ДЕС, тамбурів і розширювальних камер за формулою:

де S₀ - загальна площа помешкань у зоні герметизації,480 м²;

h = 2,6 м. - висота помешкання.

3. Відповідність обсягу помешкання на одну людину перевіряється, зіставивши нормалізовану площу з розрахунковою:

З розрахунку видно що дане сховище може вмістити 740 осіб. Розрахункова місткість М_і приймається за фактичну місткість захисної споруди.

4. Визначення потрібної кількості нар для розміщення людей, що вкриваються. Висота помешкання дозволяє встановити двох'ярусні нари. При довженні нар 180 см (на 5 чоловік одні нари) необхідно встановити:

Визначення коефіцієнту місткості К_м, який характеризує можливості сховища по укриттю найбільшої працюючої зміни об'єкта проводиться за формулою:

де N = 830 чоловік - кількість працюючих в найбільшу зміну.

Висновок.

1. Об'ємно-планувальні рішення відповідають вимогам норм (БНіП).

2. Сховище дозволяє прийняти тільки 89% робітників та службовців найбільшої працюючої зміни.

3. Для розміщення людей, які вкриваються необхідно встановити 148 двох'ярусних нар, які забезпечують 20% місць для лежання та 80% місць для сидіння.

2. ОЦІНКА ЗАХИСНИХ СПОРУДЖЕНЬ ПО ЗАХИСНИМ

ВЛАСТИВОСТЯМ

На цьому етапі визначаються властивості захисних споруджень і оцінюється можливість захисту осіб, які вкриваються від впливу надлишкового тиску, радіоактивних випромінювань, що очікуються на об'єкті.

1. Визначаються необхідні захисні властивості:

- по ударній хвилі розраховується максимально надлишковий тиск ударної хвилі, що очікується на об'єкті при ядерному вибуху. По додатку при відстані об'єкту від центру вибуху R_х = 4 км, силі ядерного вибуху q = 200 кт, для наземного вибуху максимальний надлишковий тиск дорівнює 20 кПа.

- по радіоактивному випромінюванню визначається необхідний коефіцієнт ослаблення радіації за формулою:

де Д_РЗmax - доза, яка отримана на відкритій місцевості за 4 доби;

Р_і - максимальний рівень радіації на 1 годину після вибуху, ;

t_п - час початку зараження;

t_к - час закінчення опромінення;

50 Р - безпечна доза опромінення.

По додатку при R_х =4 км, швидкості повітря V_в = 25 , потужності боєприпаси 200 кт, якщо об'єкт виявиться на осі сліду, то Р_і = 10000 Р/год

Час початку зараження визначається за формулою:

де t_вип = 1 год. - час випадання радіоактивних речовин.

Час закінчення випромінювання визначається за формулою:

де 96 - період однократного випромінювання, год.

Дія проникаючої радіації при R_х = 4 км не очікується див. додаток.

2. Визначаються захисні властивості сховища.

- від ударної хвилі. Відповідно до вихідних даних Р_{факт.захищ} = 100 кПа.

- від радіоактивного зараження. Коефіцієнт ослаблення радіації сховища не заданий, тому він визначається за формулою:

де К_р = 8 - коефіцієнт, що враховує розташування захисту;

n = 2 - число захисних прошарків матеріалу перекриття захисту;

h_i - товщина кожного захисного прошарку (бетону - 50 см, ґрунту - 30 см);

а_і - товщина прошарку половинного ослаблення (для бетону - 5,7 см, для ґрунту - 8,1 см).

3. Порівнюються захисні властивості сховища з необхідними.

Порівнюючи Р_{факт.захищ.}=100 кПа і Р_{факт.потр.}=20 кПа отримуємо міцність забезпечена.

Порівнюючи К_{осл.факт.захищ.}=45387 та К_{осл.потрібне}=600, ми бачимо що по захисних властивостях сховище забезпечує захист людей при ймовірних значеннях параметрів вражаючих чинників ядерного вибуху.

4. Визначається показник, який характеризує інженерний захист робітників та службовців об'єкту по захисних властивостях.

Визначається показник, який характеризує інженерний захист людей по захисним властивостям.

По міцності:

По проникаючій радіації:

Висновок

Захисні властивості сховища забезпечують захист усьому персоналу, що вкривається у сховищі (740 осіб).

По міцності та по радіоактивному випромінюванні сховище забезпечує захист людей повністю на 100%.

3. ОЦІНКА СИСТЕМ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСНИХ

СПОРУДЖЕНЬ

Для забезпечення життєдіяльності осіб, що вкриваються, захисні спорудження обладнують системами повітропостачання, водопостачання, санітарно-технічною системою, електропостачання і зв'язку.

При оцінці систем життєзабезпечення визначають кількість осіб, що вкриваються, життєдіяльність яких може забезпечити система протягом встановленого терміна.

1. Система повітропостачання.

Режим роботи системи повітропостачання - чиста вентиляція. Система повітропостачання містить у собі : ФВК-1 - 5 шт., ручний вентилятор ЕРВ-72-2 - 2 шт. Об'єкт розташований у кліматичній зоні - 3.

Визначаються можливості системи в режимі 1 (чистої вентиляції) з урахуванням, що продуктивність одного комплекту ФВК-1,1 у режимі 1 складає 1200 , а одного ЕРВ-72-2 - 900 . Тоді продуктивність всієї системи складає:

З урахуванням норми подачі повітря на одну особу, що вкривається в режимі 1 для 3-ї кліматичної зона W_і = 13 , то система може забезпечити:

Визначаємо можливості системи в режимі II (фільтровентиляції). Виходячи з того що подача одного комплекту ФВК 1 в режимі фільтровентиляції становить 300м³/год, то загальна подача системи буде

Визначаємо показник життєзабезпечення, що характеризує можливості системи повітропостачання:

Висновок

Система повітропостачання забезпечує в режимі I - 81% працюючих, в ржимі II - 100%.

2. Система водопостачання.

Водопостачання забезпечується від міської водопровідної системи. Аварійний запас в проточних ємностях місткістю 3000 л. Тривалість укриття - 3 доби.

Визначаються можливості системи водопостачання по забезпеченню водою в аварійних випадках. На підставі норми на одну особу, що вкривається (3 л. на добу) знаходимо, що система може забезпечити:

де W_о.вод. = 3000 л. - запас води в ємностях;

W_і.вод. = 3 л. - норма води на одну особу, що вкривається в добу;

С_діб = 3 доби - кількість діб для перебування в сховищі.

Показник життєзабезпечення, що характеризує можливості системи водопостачання:

Висновок

Водою можуть бути забезпечені 45% осіб, що вкриваються в сховищі. На розрахункову місткість сховища потрібно встановити резервуар на 6660 літрів, або додатковий резервуар на 3660 л.

3. Санітарно-технічна система.

В санвузлах сховища знаходиться 8 унітази та 3 пісуар. Аварійний резервуар для стічних вод від санітарних вузлів місткістю 3500 л. У складі осіб, які вкриваються, 40% жінок.

Визначаються можливості санітарних вузлів. На підставі норм: один унітаз на 75 жінок, один унітаз та один пісуар на 150 чоловіків, визначається, що жінки складають 740*0,4 = 296 осіб, а чоловіків - 740-296 =444 особи.

Для чоловіків необхідно 444 : 150 = 2,96 = 3 унітази та 3 пісуари. Для жінок треба 296 : 75 = 3,94 = 4 унітази. Загальна кількість унітазів, що потрібно дорівнює 7 шт., а в наявності є 8 -достатньо. Загальна кількість пісуарів складає 3 шт., потрібно 3 шт. - достатньо.

Та кількість, яка є в наявності забезпечує 444 чоловіків та 296 жінок. Усього 740 осіб.

Визначаються можливості по збору стічних вод санвузлів в аварійному режимі.

В помешканні санвузла повинний бути аварійний резервуар для збору стічних вод із розрахунку 2 л. стічних вод у добу на одну особу, що вкривається. На підставі розрахунків визначається кількість осіб, що обслуговується системою сантехнічних устроїв (N_о.ст.) за формулою:



де W_о.ст. = 3500 л. - кількість літрів води, що забезпечує системи санітарно-технічних устроїв;

W_і.ст. = 2 - необхідна кількість води на одну особу в добу на санітарно-технічні нужди.

Для забезпечення водою в санітарно-технічних нуждах для 740 осіб, треба аварійний резервуар ємністю 740 х 2 х 3 =4440 л., а є тільки 3500 л. Не достає 940 л.

Показник життєзабезпечення, що характеризує можливості санітарно-технічної системи:

Висновок

Санвузли забезпечують розрахункової кількості сховища (740 осіб), що вкриваються у сховищі. Необхідно додатково встановити: ємність для стічних вод на 940 л.

4. Система електропостачання.

Електропостачання сховища забезпечується від міської електромережі. Аварійне джерело - дизельна електростанція.

При устаткуванні системи повітропостачання на базі ФВК-1 із електроручним вентилятором можна обійтися аварійним джерелом, дизельна електростанція що використовується для освітлення, і роботи вентиляторів.

Висновки

1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує освітлення сховища і роботу системи повітропостачання.

На підставі приватних оцінок систем життєзабезпечення виводиться загальна оцінка по мінімальному показнику однієї з систем.

1. Кількість укриваємих у сховищі осіб - 740.

2. Забезпечення повітрям К_повІ = 0,8 К_повІІ = 1

3. Забезпечення питною водою К_вод = 0,45

4. Забезпечення ємністю для стічних вод К_ст.вод = 0,79

5. Забезпечення сантехнічними устроями К_сан = 1

Найменшу кількість осіб, що вкриваються може забезпечити система водопостачання - 333 особи.

Тому показник (коефіцієнт), який характеризує можливості інженерного захисту об'єкту по життєзабезпеченню є:

Висновки

1. Система життєзабезпечення дозволяє забезпечити життєдіяльність 45% осіб, що вкриваються у сховищі в повному обсязі протягом установленої тривалості (3 доби).

2. Можливість по життєзабезпеченню знижує система водопостачання.

4. ОЦІНКА ЗАХИСНИХ СПОРУДЖЕНЬ ПО СВОЄЧАСНОМУ

УКРИТТЮ РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ

Дана оцінка приводиться в залежності від розташування ЗС щодо місць роботи.

У ході оцінки виявляється число осіб, що вкриваються, які можуть зайняти ЗС у встановлений термін, визначається відстань від місця роботи до сховища (ПРУ).

Визначається час, який потрібний робітнику на те, щоб дійти до сховища і зайняти там місце. Відстані в 100 метрів проходять у середньому за 2 хвилини. На те, щоб зайняти місце у сховищі потрібно 2 хвилини.

Ділянка №1. 360 осіб. Час на те щоб потрапити до сховища, яке знаходиться на відстані 250 м від робочої ділянки, дорівнює 5 хв. Отже залишається 3 хв. на те, щоб зайти і зайняти місця у сховищі. Люди заходять у сховище по дві особи. 3 хв. = 180 с., отже, це значить, що встигнуть своєчасно зайняти місце у сховищі 360 осіб, по 2 ос/с.

Ділянки №2. 470 осіб, з них 90 осіб які вкриваються в сховищі, яке розраховується, на 100 осіб, які вкриваються у сусідньому сховищі. Час на те щоб потрапити до сховища, яке знаходиться на відстані 350 м від робочої ділянки, дорівнює 7 хв. Отже залишається 1 хв. на те, щоб зайти і зайняти місця у сховищі. Люди заходять у сховище по 2 ос/с. 1 хв. = 60 с. Це значить, що 120 осіб встигнуть своєчасно зайняти місце у сховищі.

Визначається показник, що характеризує інженерний захист об'єкта по своєчасному укриттю вкриваємих з найбільшої працюючої зміни:

де N_св = 480 осіб - число осіб, що вкриваються у встановлені терміни у сховищі.

N_заг. = 740 осіб - загальна кількість осіб, які повинні вкриватися у сховищі.

Висновок

Розташування захисних споруд дозволяє своєчасно укрити 480 робітників та службовців з числа укриваємих у сховищі.

За результатами оцінки інженерного захисту робітників та службовців об'єкту робиться висновки:

1. На підставі приватних показників робиться висновок про надійність інженерного захисту робітників та службовців по мінімальному значенню з приватних показників:

1. По місткості К_м = 0,89;

2. Кількість укриваємих у сховищі осіб - 740.

3. Забезпечення повітрям К_повІ = 0,8 К_повІІ = 1

4. Забезпечення питною водою К_вод = 0,45

5. Забезпечення ємністю для стічних вод К_ст.вод = 0,79

6. Забезпечення сантехнічними устроями К_сан = 1

7. Слабкими місцями в інженерному захисті виробничого персоналу є:

- сховище не може стовідсотково забезпечити місцем укривання увесь персонал, так як площа сховища не розрахована на кількість людей у більшу зміну. Потрібно для осіб, яким не вистачає місця в сховищі (90 осіб) і які своєчасно не встигають дійти до сховища (260 осіб), необхідно збудувати окреме сховище на відстані не більш ніж 250 м з усіма умовами перебування там. Усього (350 осіб). Час ходу до сховища - 5 хв. Залишається 3 хв = 180 с. Заходять по 2 ос/с =360 осіб - задовольняє.

- у сховищі для передбаченої кількості осіб не вистачає встановленого там резервуару для стічних вод. Потрібно додатково встановити ємність для стічних вод на 940 л.

Можливість інженерного захисту в цілому характеризується мінімальним показником, тобто К_вод. = 0,45.

Загальний висновок

1. На об'єкті інженерним захистом у повному обсязі не забезпечуються та кількість робітників та службовців, які укриваються в сховищі.

2. Можливість наявного сховища використовуються не повною мірою через обмежену продуктивність системи водопостачання та санітарно-технічної системи Необхідно додатково встановити :

- ємність з водою 3660 л

- ємність для стічних вод ємністю 940 л.

Для забезпечення інженерного захисту всього складу працюючих зміни необхідно збудувати сховище на 350 осіб з пунктом керування, мед. постом та іншими умовами перебування у сховищі.

3. На час будівництва сховища 350 осіб направити у сусіднє сховище ЗАТ “Фрегат”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Демиденко Г.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник. - М.: Высшая школа, 1989.

2. Стеблюк М.И. Гражданская оборона. - К., 1994.

3. Егоров П.Т., Шляхов И.А., Алабин Н.И. Гражданская оборона. Учебник. - М.: Высшая школа, 1977. - 304 с.

4. Методики оценки радиационной и химической обстановки. - Изд. КПП, 1985.

5. Атаманюк В.Г. и др. Гражданская оборона. - М.: Высшая школа, 1986.

6. Каммерер Ю.Ю. Защитные сооружения гражданской обороны. - М.: Энергоатомиздат, 1985.

7. Максимов М.Т. Радиационное загрязнение и его измерение. - М., 1989.

Додаток 1

захисне спорудження місткість безпека

Розташування ділянок №1 та №2 цеха по відношенню до сховища.

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Додаток 2

План сховища Метисного цеху ЗАТ «Юж-Маш», м. Люберці

Размещено на Allbest.ru