Захисні споруди цивільної оборони

ЗМІСТ

ВСТУП

ВИХІДНІ ДАНІ

1. Оцінка захисних споруджень по місткості

2. Оцінка захисних споруджень по захисним властивостям

3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруджень

4. Оцінка захисних споруджень по своєчасному укриттю робітників та службовців

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Основними напрямками економічного і соціального розвитку України до 2010 року передбачено, підйом промислового виробництва в Україні за рахунок переозброєння підприємств, їхньої модернізації і реконструкції унаслідок вкладення капіталу й інвестицій, приходу до керування підприємствами приватних осіб, створенню акціонерних товариств.

Розвиток технічного процесу в промисловості пов'язано з питаннями як поточного, так і капітального будівництва. Тому економісту у своїй практичній діяльності припадає погоджувати розробку технологічного процесу, або розставляння устаткування з урахуванням норм і правил, що розроблені на основі вимог цивільної оборони. Економіст повинний знати основні принципи ув'язування розробленого технологічного процесу з основними вимогами цивільної оборони, уміти визначати вартість будівництва будинків і споруджень з урахуванням максимального захисту робітників та службовців при виникненні надзвичайних ситуацій мирного і військового часу. Крім того, будь-який випускник ВУЗу, як спеціаліст, який є керівником підприємства, відповідно до вимог програми підготування студентів, визначеної наказами Міністра освіти України і Начальника штабу - заступника начальника цивільної оборони України від 20 червня 1995 року за №182/200, відповідає за будівництво і реконструкцію існуючих заводів, фабрик і цехів, повинний приймати грамотні рішення в умовах надзвичайної ситуації мирного і військового часу, спрямованих на зберігання людини і її здоров'я як найбільшої цінності держави.

Метою роботи є прищеплювання навичок самостійного інженерного мислення, розширення і поглиблення знань за курсом цивільної оборони, а так само підготування до заняття посад у невоєнізованих формуваннях по місцю майбутньої роботи стосовно до своєї професії.

ВИХІДНІ ДАНІ

Приміщення для вкриваємих площею(м2)	104
Місце для сан посту площею (м2)	2
Тамбур-шлюз (м2)	-
Допоміжне приміщення (м2)	40
Висота приміщення (м)	2,1
Очікувана потужність яд. бп. (Мт.)	0,02
Чисельність найбільшої прац. зміни (чол.)	219
Вид вибуху	Н
Відстань від центру вибуху до об'єкта (км)	2
Швидкість середнього вітру (км/год)	50
Напрямок вітру (град.)	315
Конструкція розрахована на динамічне навантаження (кПа)	100
Перекриття сховища, бетон (см)	10
Перекриття сховища, грунтова обсипка (см)	10
Система повітропостачання, комплекти ФВК-1 (шт)	1
Система повітропостачання, електроручні вентилятори (шт)	1
Кліматична зона розміщення об'єкту	ІІ
Очікувані пожежі	0
Водопостачання забезпечується	Від міської водопровідної мережі
Аварійний запас води в проточних ємкостях (л)	1400
Тривалість укриття (доби)	2
Унітазів установлено (шт)	2
Пісуарів установлено (шт)	1
Аварійний резервуар для стічних вод (л)	1100
% у складі вкриваємих жінок (%)	10
Аварійне джерело	АБ
Електропостачання сховища здійснюється	Від міської електромережі
Режим роботи системи повітропостачання	І
Ділянка №1 на відстані (м)	100
Ділянка №2 на відстані (м)	300
Час на укриття людей (хв)	7

1. ОЦІНКА ЗАХИСНИХ СПОРУДЖЕНЬ ПО МІСТКОСТІ

Місткість захисних споруджень об'єкта визначається відповідно до норм об'ємно-планувальних рішень. По кількості місць оцінюють можливість укриття найбільшої працюючої зміни.

Послідовність розв'язання задачі:

1. Виявляють наявність основних і допоміжних помешкань, установлюють відповідність їхніх розмірів нормам об'ємно-планувальних рішень.

2. Розраховують кількість місць для людей, що вкриваються (М) на наявній площі помешкань (S ,) з урахуванням таких норм на одну людину: Si=0,5м2/особу а умови двох'ярусних нар, Si = 0.4 м2/особу при установці триярусних нар (для помешкань висотою 2.9 м і більш):

3. Перевіряють відповідність обсягу помешкань у зоні герметизації на одну людину, що вкривається по встановленій нормі (не менше 1,5 м3/особу). Для цього розраховують об'єм усіх помешкань у зоні герметизації (Vn.), крім помешкань ДЕС, тамбурів і розширювальних камер, де h - висота помешкань, So, - загальна площа помешкань у зоні герметизації. Тоді обсяг на одну особу, що вкривається складе:

якщо Vi1,5м3 /особу, то розрахункова місткість М приймається за фактичну місткість ЗС.

4. Визначають показник, що характеризує захисні спорудження по місткості - можливість укриття, найбільшої працюючої зміни Kм:

де, М - загальне число місць у захисних спорудженнях;

N - чисельність найбільшої працюючої зміни.

За результатами розрахунків роблять висновки про можливість укриття робітників та службовців об'єкта.

Вході цієї операції необхідно перевірити наявність у захисних спорудах необхідної кількості нар (Н) відповідно до місткості:

- При установці двох'ярусних нар (довжина 180 см, чотири місця для сидіння, одне для лежання) Н=М/ 5;

- При установці триярусних нар (чотири місця для сидіння, два - для лежання) Н= М / 6.

РІШЕННЯ:

Визначаємо кількість місць для розміщення людей, що вкриваються, з урахуванням того, що висота помешкань сховища дозволяє встановити двох'ярусні нари, приймаємо в якості розрахункової норми площі на одну особу, що вкривається Sі = 0,5 м2./особу, тоді розрахункова кількість місць у захисної споруди становить:

.

Знайдене число визначає місткість сховища за умови, що обсяг помешкань у розрахунку на одну людину, що вкривається не менше 1.5 м3 /особу.

Перевіряємо відповідність обсягу нормам на одну людину, що вкривається:

.

де, h - висота помешкання, м;

У нашому прикладі - це сума площ помешкання для осіб, що вкриваються - 104м2, сан пости -2м2, допоміжних помешкань (вентиляційна, санвузли)-40м2, тобто

Sо=104+2+40=146м2.

Таким чином, місткість сховища не відповідає розрахунковій кількості місць М=208.

Оскільки об'єму приміщення не вистачає для 208 осіб, то потрібно визначити скільки людей можуть бути забезпечені об'ємом приміщення.

.

Таким чином, місткість сховища відповідає розрахунковій кількості місць з урахуванням по об'єму приміщення М1=204.

2. Визначаємо потрібну кількість нар для розміщення людей, що вкриваються. Висота помешкання (h-2,1м) дозволяє встановити двох'ярусні нари. При довжині нар 180см (на 5 чоловік одні нари) необхідно встановити:

.

3. Визначаємо коефіцієнт місткості КМ. характеризуючий можливість сховища по укриттю найбільшої працюючої зміни об'єкта:

.

ВИСНОВКИ:

1. Об'ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам норм (БНіП).

2. Сховище дозволяє прийняти тільки 93 % робітників та службовців найбільшої працюючої зміни.

3. ля розміщення людей, що вкриваються в сховищі необхідно встановити 40 двох'ярусних нар, що забезпечують 20 % місць для лежання і 80 % місць для сидіння.

ОЦІНКА ЗАХИСНИХ СПОРУДЖЕНЬ ПО ЗАХИСНИМ ВЛАСТИВОСТЯМ

На цьому етапі визначають властивості захисних споруджень і оцінюють можливість захисту осіб, що укриваються від впливу надлишкового тиску , радіоактивних випромінювань, очікуваних на об'єкті.

1. Дані про захисні властивості по ударній хвилі беруть із характеристик сховища (ПРУ) по розміру надлишкового тиску (? Рф.зах).

Дані про захисні властивості можуть бути приведені в характеристиці сховищ (ПРУ), або знайдені розрахунковим шляхом. Якщо в районі розташування об'єкта очікується дія проникаючої радіації, то потрібно розраховувати вплив по радіоактивному зараженню і по проникаючій радіації роздільно, користуючись формулою:

де, Кр - коефіцієнт, що враховує умови розташування захистку, обумовлений в табл. 11.3 с.123[1];

n - число захисних прошарків матеріалів перекриття захистку;

hі - товщина кожного захисного прошарку, см;

аі - товщина прошарку половинного ослаблення, см; визначається по додатку. 11 [I] окремо для ПР і РЗ с.248.

Др3max- доза отримана на відкритій місцевості за 4 доби;

Р i- максимальний рівень радіації на 1 час після вибуху, Р/г;

tН-час початку зараження;

t вип - час випадання РР (у середньому t вип =1 г);

tx - час закінчення опромінення, г;

Vс. - швидкість вітру, км/г;

50 - безпечна доза опромінення, Р;

Rx-відстань від центру вибуху до об'єкта, км;

Vс. в.-швидкість вітру, км;

2. Визначають необхідні захисні властивості РФ.ПОТ.

Необхідна міцність ЗС Рпотр визначається за допомогою довідника додаток 1 [1].

Порівнюючи фактичні захисні властивості захисних споруджень 3С з розрахунковими, отриманими з довідника [1], робимо висновок про надійність захисту людей і складаємо показник (коефіцієнт), що характеризує ЗС по захисних властивостям.

де, МЗМ -кількість місць у ЗС із захисними властивостями, не нижче необхідних;

M - чисельність вкриваємих у сховищі з найбільшої працюючої зміни.

У висновках указують, які сховища (укриття) не відповідають вимогам по захисних властивостях і заходи, що підвищують їхні захисні властивості.

РІШЕННЯ:

1. Визначаємо необхідні захисні властивості:

а) по ударній хвилі.

Розраховуємо максимально надлишковий тиск ударної хвилі, очікуваний на об'єкті при ядерному вибуху. По додатку. 1 с.228 [1] при Rx=2км, q=20 кт, для наземного вибуху:

?Pmax=? Pф потріб=18,75кПа.

б) по радіоактивному випромінюванню.

Визначаємо необхідний коефіцієнт ослаблення радіації по формулі:

.

де, Рi - максимальний рівень радіації, очікуваний на об'єкті, обумовлений по додатку 12, с249 [1] при Rx=2км VС. =50км/г, потужності 20кт, якщо об'єкт виявиться на осі сліду то Р1= 2400 Р/г.

tвип - час випадання радіоактивних речовин, рівне в середньому 1 г.

tК=tН+96=1+96=97.

Тут 96 - період однократного випромінювання (4 доби), у годинах.

Тоді:

.

Дія проникаючої радіації на об'єкті при Rх=2 км очікується потужністю 20 Р на чоловіка див. додаток .9 [1] c 246.

2. Визначаємо захисні властивості сховища.

а) від ударної хвилі:

Відповідно до вихідних даних Рф.зах=100 кПа.

б) від радіоактивного зараження:

Коефіцієнт ослаблення радіації сховища не заданий, тому визначаємо:

По вихідним даним перекриття захистку складається з двох прошарків (n=2): прошарку бетону hІ=10 см і прошарку ґрунту hІ=10 см. Прошарки половинного ослаблення матеріалів від радіоактивного зараження, знайдені по додатку. 11, складають для бетону (аi) 5,7см, для ґрунту (аi) 8,1см див. додаток 11 с.248 [1].

Коефіцієнт КР, що враховує розташування захистку, знаходимо по [1] табл.11.3 с.123 [1]. Для сховища, розташованого в районі забудови КР= 8, тоді:

3. Порівнюємо захисні властивості сховища з необхідними.

Порівнюючи Рф.защ.=100 кПа і Рф.потреб.=18,75кПа отримуємо, що міцність забезпечена, Косл.зах=63,3, Косл..потр.= 144, знаходимо, що Косл.зах.< Koсл.потр., тобто по захисних властивостях сховище не забезпечує захист людей при ймовірних значеннях параметрів вражаючих чинників ядерного вибуху.

Розрахуємо на скільки необхідно збільшити шар ґрунтового насипу для забезпечення захисту людей:

,

Перевірка: ,( 149>144 - захист забезпечено).

Отже, для забезпечення захисту людей при ймовірних значеннях параметрів вражаючих чинників ядерного вибуху необхідно збільшити шар насипу ґрунту на 10 см.

4. Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист робітників та службовців об'єкту, по захисних властивостях.

Визначаємо показник, котрий характеризує інженерний захист людей по захисним властивостям:

Висновок: Захисні властивості сховища забезпечують захист 100% вкриваємих по міцності і захищають від радіоактивного випромінювання тільки на 43,9%. Необхідно досипати 10см ґрунту.

3. ОЦІНКА СИСТЕМ ЖИТТЄЗАБЕСПЕЧЕННЯ ЗАХИСНИХ СПОРУДЖЕНЬ

Для забезпечення життєдіяльності осіб, що вкриваються, захисні спорудження обладнують системами повітропостачання , водопостачання, санітарно-технічною системою, електропостачання і зв'язку.

При оцінці систем життєзабезпечення визначають кількість осіб, що вкриваються, життєдіяльність яких може забезпечити система протягом встановленого терміну.

Послідовність і отримання оцінки систем повітропостачання.

1. Виявляємо тип, склад і параметри системи і визначають кількість поданого повітря системою в 1 і у 2 режимах: у режимі 1 («чистої вентиляції») і в режимі 2 («фільтровентиляція»).

Наприклад, якщо в сховищі установлені комплекти ФВК-1,. то система забезпечує подачу повітря в режимі 1:

600+600 = 1200 м3/ч., у режимі 2:- 300м3.

Якщо установлений ФВК-2, то система забезпечує в режимі 1:- 1200м3, а у режимі 2 - 300м3.

2. Визначаємо кількість осіб, що вкриваються, яких може забезпечити система очищеним повітрям з урахуванням таких норм; у режимі 1 у залежності від кліматичної зоны-8 м3/г на людину - для 1 зони (температура зовнішнього повітря до 20 °С); 10 м3/г на людину для 2 зони (20..-.25оС), 11 м3/г на людину, -для 3 зони (25 - 30оС) і 13м3 для 4 зони(більш 30 °С); а у режимі 2 - 2 м3/г на одну особу, що вкривається і 5 м3/г на одного працюючого на пункті керування незалежно від зони:

де, Wo- загальна продуктивність системи м3/г;

Wi - норма подачі повітря на 1 особу у годину, м3 осіб / г.

При наявності в системі додаткових електроручних вентиляторів, можливості системи в режимі 1 збільшуються на 900 м3/г від вентилятора типу ЭРВ-72-2Н і на 1300 м3/ч-типа ЭРВ-72-3.

Якщо система повітряпостачання сховища обладнана на базі промислового вентилятора з електроприводом із фільтрами-поглинавачами типу ФП-300, то продуктивність системи визначають по кількості ФП-300. Продуктивність установки з одним фільтром-поглиначем ФП-300 складає 300 м3/г.

На об'єктах, де можливі наземні пожежі, сильна загазованість шкідливими речовинами і для підприємств із пожежнонебезпечним виробництвом, система повітропостачання оцінюється так само як при режимі 2 (із регенерацією повітря).

Оцінка системи водопостачання. Визначаємо запас води в наявних ємностях і розраховують кількість осіб, що вкриваються, забезпечених водою протягом заданого терміна з нормою З літра на одну особу, що вкривається за добу:



Де, Wо вод. -запас води в ємностях, л;

С діб- кількість діб для перебування в сховищі.

Wi вод - норма води (3л) на одну особу, що вкривається в добу, л. доб. /чол.

Оцінка санітарно-технічної системи (санвузлів і каналізації).

Визначаємо кількість осіб, що вкриваються, забезпечуваних системою, з урахуванням кількості елементів і існуючих норм; одна напільна чаша (унітаз) і один пісуар на 150 чоловіків, одна напільна чаша (унітаз) на 75 жінок, умивальник із розрахунку один на 200 осіб, що вкриваються, але не менше одного на санвузол.

У помешканні санвузла повинний бути аварійний резервуар для збору стоків із розрахунку 2л стічних вод у добу на одну особу, що вкривається:

Win. =2 л. доб /чол.

На підставі розрахунків визначають кількість осіб Nо.сm, що обслуговуються системою сантехнічних устроїв(Wо.ст.) і показник, що характеризує можливості системи по життєзабезпеченню, чол.:

Де, С діб- кількість діб;

Wо.сТ - кількість літрів води, що забезпечує системи санітарно - технічних устроїв;

Nо.сm. - кількість осіб, що вкриваються, життєдіяльність яких забезпечується санітарно - технічною системою.

За результатами розрахунків оцінюємо можливість системи життєзабезпечення по мінімальному показнику. При цьому враховуємо, що визначальним є система повітропостачання.

Намічають заходи щодо підвищення можливостей системи до необхідної продуктивності.

а) система повітропостачання.

РІШЕННЯ:

1. Визначаємо можливості системи в режимі 1 (чистої вентиляції) з урахуванням, що продуктивність одного комплекту ФВК-1 у режимі 1 складає 1200 м3/г, а одного ЕРВ-72-2 - 900 м3/г, продуктивність системи в режимі 1 складає:

Wo. i = (1 х 1200)+(1 х 900) = 2100 м3/г.

З урахуванням норми подачі повітря на одну особу, що вкривається в режимі 1 для 2-й кліматичної зони Wi=10 м3/г, то система може забезпечити:

Повітрям забезпечені всі.

2. Визначаємо можливості системи в режимі 2 (фільтровентиляції). З урахуванням того, що продуктивність одного комплекту ФВК-1 у режимі 2 складає 300 м3 '/г загальна продуктивність системи в режимі 2 складає:

WО=1 х 300=300 м3/г.

На підставі норми подачі повітря на одну особу, що вкривається в режимі фільтрації рівної 2 м3'/г система може забезпечити повітрям:

Тоді незабезпечені повітрям:

204- 150 =54 осіб.

Для забезпечення 69 осіб потрібно:

2 х54 = 108м3/г.

Це означає, що потрібно додатково розмістити 1 комплект ФВК-1.

3. Визначаємо можливості системи в режимі 3 (регенерації). У комплекті ФВК-1 відсутня регенеративна установка РУ-150/6, тому режим 3 системою не забезпечується. За умовами завдання (не очікується сильної загазованості атмосфери) можна обійтися без режиму 3.

4. Оцінюємо можливості системи повітропостачання очищеним повітрям осіб, що вкриваються у сховищі:

а) при чистій вентиляції:

б) при фільтровентиляції:

Висновок: Система повітропостачання може забезпечити в необхідних режимах (1 і 2) 150 осіб, що вкриваються, що становить лише 74% місткості сховища.

б) система водопостачання.

РІШЕННЯ:

Визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації. На підставі норми на одну особу, що вкривається (З л. у добу) знаходимо, що система спроможна забезпечити:

Оцінюємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації:

Кзв=

Сховище має достатній запас води:

Висновок: Водою забезпечені 100% вкриваємих.

в) Санітарно -технічна система.

РІШЕННЯ:

1. Визначаємо можливості санітарних вузлів.

На підставі норм: один унітаз на 75 жінок, один унітаз і один пісуар на 150 чоловіків, знаходимо, що жінки складають 204 х 0,1 = 20 осіб, тоді чоловіків буде 204 - 20 = 184 особи.

Для чоловіків потрібно 184 : 150 = 2 унітази і 2 пісуара. Для жінок потрібно 20 : 75 = 1 унітаз.

Загальна кількість потреби унітазів складає 2+1=3, при наявності 1. Загальна кількість пісуарів складає 2, при наявності 1.

Необхідно встановити ще два унітаза та один пісуар для достатньої комплектації санвузла.

2. Визначаємо можливості по збору стічних вод санвузлів в аварійному режимі.

Потрібно ємкість на 204х(2х2)=816л, в наявності - ємкість на 1100л. Встановлена ємкість задовольняє потреби вкриваємих.

Висновок: Санвузли і каналізація не забезпечують осіб, що вкриваються у сховищі. Необхідно додатково установити: 2 унітаза і 1 пісуар.

г) Система електропостачання.

При проходженні виробничої практики виявлено:

1. Електропостачання сховища забезпечується від електромережі об'єкта.

2. Аварійне джерело - акумуляторна батарея.

3. Робота системи повітропостачання в режимі фільтровентиляції та регенерації не передбачається.

РІШЕННЯ:

1. При устаткуванні системи повітропостачання на базі ФBK-1 із електроручним вентилятором можна обійтися аварійним джерелом акумуляторною батареєю, що використовуються для освітлення, а робота вентиляторів забезпечуються вручну.

У нашому прикладі не потрібно забезпечення роботи системи повітропостачання в режимі 2 (фільтровентиляції) можливої тільки при роботі електропривода.

Висновки:

1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.

2. Робота системи повітропостачання в аварійному режимі повинна забезпечуватися ручним приводом.

На підставі приватних оцінок систем життєзабезпечення виводимо загальну оцінку по мінімальному показнику однієї із систем.

РІШЕННЯ:

У нашому прикладі найменша кількість осіб, що вкриваються може забезпечити система повітропостачання - 150 осіб. Тому показником (коефіцієнтом), що характеризує можливості інженерного захисту об'єкта по життєзабезпеченню є:

Висновки:

1. Система життєзабезпечення дозволяє забезпечити життєдіяльність 74 % вкриваємих протягом установленої тривалості (2 доби).

2. Можливості по життєзабезпеченню знижує система повітропостачання.

4. ОЦІНКА ЗАХИСНИХ СПОРУДЖЕНЬ ПО СВОЄЧАСНОМУ УКРИТТЮ РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ

Дана оцінка провадиться в залежності від розташування ЗС щодо місць роботи. Оцінювати зручніше усього за схемою розміщення ЗС, де повинні бути позначені робітники ділянки (цеху) і кількість виробничого персоналу в них. При цьому розраховують тільки ті ЗС, що мають захисні властивості і системи життєзабезпечення не нижче необхідних.

У ході оцінки виявляємо число осіб, що вкриваються, які можуть зайняти ЗС у встановлений термін, визначаємо відстань від місця роботи до сховища (ПРУ). Для сховищ радіус своєчасного збору можна прийняти 500м. Для ПРУ радіус збору залежить від часу початку радіоактивного зараження:

Визначають показник, що характеризує інженерний захист по своєчасному укриттю робітників і службовців об'єкта КСУ:

Де, MСУ - число осіб, що вкриваються у встановлені терміни у сховищі;

M - чисельність укриваємих з найбільшої працюючої зміни.

РІШЕННЯ:

1. Визначаємо час, потрібний робітникам на те, щоб дійти до сховища і зайняти місце в ньому. Відстань у 100 метрів проходять прискореним кроком у середньому за 2 хв.

- для робітників ділянки №1 потрібно tн = 2 хв х 1 .=2 хв. 7хв-2хв=5хв=300с., встигають усі.

- для робітників ділянки №2 потрібно tн= 2 хв х 3=6 хв. 7хв-6хв=1хв=60с., встигають усі.

2. Порівнюємо потрібний час для укриття людей із заданим і переконуємося, що умови розташування сховища забезпечують своєчасне укриття.

3. Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист об'єкта по своєчасному укриттю вкриваємих з найбільшої працюючої зміни:

Висновок:

Розташування сховища дозволяє своєчасно укрити 219(100%) робітників які укриваються з найбільшої працюючої зміни.

Висновок:

Сховище може укрити 204 особи, якщо додатково установлять:

- один комплект ФВК-1;

- 2 унітаза, 1 пісуар.

Заключення

Для забезпечення інженерного захисту найбільшої робочої зміни в кількості 219 осіб необхідно:

1. 204 особи забезпечити захистом у сховищі при умові:

- доукомплектування системи повітряпостачання одним комплектом ФВК-1;

- досипати ґрунту 10 см;

- доукомплектування санітарно-технічної системи двома унітазами та одним пісуаром.

2. Збудувати сховище для 15 осіб на 50 місць з пунктом керування, мед постом, захисною ДЕС для аварійного енергозабезпечення і т.п.

3. На час будівництва сховища 15 осіб направити у ЗС заводу «Титан».

Таким чином, у ході розрахунків отримані такі показники, що характеризують інженерний захист робітників та службовців працюючої зміни об'єкта:

- по місткості Км=0,93;

- по захисним властивостям Kз=0,439;

- по життєзабезпеченню повітрям Кжз.пов.=0,74;

- по своєчасному укриттю людей Ксу=1,00.

Можливості інженерного захисту в цілому характеризуються мінімальним показником, тобто Кз=0,439.

Література

Демиденко Г.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник, «Высшая школа», 1989.

Стеблюк М.И. Гражданская оборона - К.1994.

Егоров П.Т., Шляхов И.А., Алабин Н.И. Гражданская оборона. Учебник. М., «Высшая школа»,1977, 304с.

Под редакцией Демиденко Г. Повышение устойчивости работы народн. хоз-ва в военное время. Учебн. пособие. К., «Высшая школа». 1984.

Методика оценки радиационной и химической обстановки. Изд. КПП,- 1985.

Атаманюк В.Г. и др. Гражданская оборона. М «Высшая школа». 1986.

Алтунин А.Т. Формирования гражданской обороны в борьбе за стихийными бедствиями. М. Стройиздат. 1976, 224с.

Дуриков А.П. Оценка радиационной обстановки на объекте народного хозяйства. М. Воениздат, 1982, 97с.

Гайдамак В.А. Ликвидация последствий радиоактивного заражения. М Энергоиздат, 1981, 220с.

Белозеров Н.В. Несытов Ю.К. Внимание радиоактивное заражение. М.Воениздат. 1982. 96с.

Каммерер Ю.Ю. Защитные сооружения гражданской обороны. М., Энергоатомиздат., 1985.

Максимов М.Т. Радиационное загрязнение и его измерение. М 1989.

Авсиенко В. Дозиметрические и радиационные пробы измерения. К. 1990.

Владимиров А.А. Сильнодействующие отравляющие вещества и защита от них. М., 1989.

Шоботов В.М. Цивільна оборона - Київ: Центр навчальної літератури. 2004. -439с.

Додаток 1

Розташування ділянок №1 і №2 цеху по відношенню до сховища

100м

300м

Додаток 2

План сховища

1,2-помешкання для людей; 3-фильтровентиляційна камера; 4-дизельна електростанція; 5-жіночий санвузол; 6-чоловічий санвузол; 7-комірка; 8-складські помешкання; 9-похила рампа; 10-шлюз похилої рампи; 11-тамбур; 12-щитова; 13-склад паливомастильних матеріалів; 14-вход1; 15-вход 2(аварійний вихід); 16-розширювальна камера.