Методика бойової та вогневої підготовки

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА ЗА МОДУЛЕМ №1

З ДИСЦИПЛІНИ „ВІЙСЬКОВА ПІДГОТОВКА”

ЗА ТЕМАМИ: “СТАТУТИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ”

“ СТРІЛЕЦЬКА ЗБРОЯ ТА ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА”

" РАДІАЦІЙНИЙ ХІМІЧНИЙ ТА БІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ ПІДРОЗДІЛІВ”

“ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА МЕТОДИКА БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ”

Луганськ 2010

Перелік питань

1 Права командирів (начальників) щодо застосування заохочень до підлеглих рядових (матросів),сержантів (старшин).

2 Призначення та будова основних частин і механізмів АК-74.

3 Заходи захисту об'єктів від ОМП і запальної зброї.

4 Облік, контроль та підведення підсумків бойової підготовки

1. Права командирів (начальників) щодо застосування заохочень до підлеглих рядових (матросів),сержантів (старшин)

Заохочення є важливим засобом виховання військовослужбовців для зміцнення військової дисципліни.

Кожний командир у межах прав, наданих йому Дисциплінарним Статутом, зобов'язаний заохочувати підлеглих військовослужбовців за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків.

У разі коли командир вважає, що наданих йому прав недостатньо для заохочення військовослужбовців, які відзначилися, він може клопотати про заохочення перед старшим командиром.

Заохочення має бути заслуженим. При визначенні виду заохочення враховується характер заслуг військовослужбовця та його ставлення до служби за попередній час.

За мужність і відвагу, проявлені під час виконання військового обов'язку, зразкове управління військами, високі показники в бойовій підготовці, оволодінні військовою технікою та озброєнням, інші заслуги перед Вітчизною, Збройними Силами України начальники від командира полку (командира корабля 1 рангу), командири, які мають рівні з ними права та вищі, командири окремих батальйонів (кораблів 2 рангу), а також командири окремих військових частин, які користуються відповідно до статті 8 Дисциплінарного Статуту владою командира батальйону (корабля 3 рангу), мають право висувати підлеглих військовослужбовців для відзначення державними нагородами України.

До рядових (матросів), сержантів (старшин) можуть застосовуються такі заохочення;

1. Оголошення подяки;

2. Зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення;

3. Надання одного додаткового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег поза чергою військовослужбовцям строкової служби;

4. Надання додаткової відпустки військовослужбовцям строкової служби строком до 5 діб;

5. Повідомлення батьків або колективу за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до його призову на службу про зразкове виконання ним військового обов'язку та про отримані заохочення;

6. Нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією;

7. Нагородження військовослужбовця його фотокарткою, знятою біля розгорнутого Бойового Прапора військової частини;

8. Присвоєння військового звання старший солдат (старший матрос);

9. Присвоєння сержантам (старшинам) строкової служби, які звільняються в запас, чергового військового звання, вищого на один ступінь за військове звання, передбачене штатною посадою, яку обіймав сержант чи старшина під час звільнення в запас, до старшини, головного корабельного старшини включно;

10. Занесення прізвища військовослужбовця до Книги пошани військової частини (корабля);

11. Нагородження заохочувальними відзнаками Міністра оборони України.

Командир відділення та заступник командира взводу мають право:

1. Оголошувати подяку;

2. Знімати дисциплінарні стягнення, накладені ними раніше.

Старшина роти (команди), командир взводу (групи) і командир роти (корабля 4 рангу) мають право:

1. Оголошувати подяку;

2. Знімати дисциплінарні стягнення, накладені ними раніше;

3. Надавати одне додаткове звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег поза чергою.

Командир батальйону (корабля 3 рангу) має право:

1. Оголошувати подяку;

2. Знімати дисциплінарні стягнення, накладені ним раніше;

3. Надавати додаткове звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег поза чергою;

4. Повідомляти батьків або колектив за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до його призову на службу про зразкове виконання ним військового обов'язку та про одержані заохочення.

Командир полку (корабля 1 рангу), бригади має право:

1. Оголошувати подяку;

2. Знімати дисциплінарні стягнення, накладені ним раніше;

3. Надавати додаткове звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег поза чергою;

4. Надавати військовослужбовцям строкової служби додаткову відпустку строком до 5 діб;

5. Повідомляти батьків або колектив за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до його призову на службу про зразкове виконання ним військового обов'язку та про одержані заохочення;

6. Нагороджувати грамотою, цінним подарунком або грошовою премією;

7. Нагороджувати військовослужбовця його фотокарткою, знятою біля розгорнутого Бойового Прапора військової частини;

8. Присвоювати військове звання старший солдат (старший матрос);

9. Присвоювати сержантам (старшинам) строкової служби, які звільняються в запас, чергове військове звання на один ступінь вище за військове звання, передбачене штатною посадою, яку обіймав військовослужбовець під час звільнення в запас, до старшого сержанта, головного старшини включно;

10. Заносити прізвище військовослужбовця до Книги пошани військової частини (корабля).

2 Призначення та будова основних частин і механізмів АК-74

Автомат АК-74 складається з великої кількості різноманітних частин і механізмів. Основні з них такі:

1. Ствол зі ствольною коробкою, прицільним пристроєм та прикладом;

2. Кришка ствольної коробки;

3. Багнет-ніж;

4. Поворотний механізм;

5. Затворна рама з газовим поршнем;

6. Газова трубка зі ствольною накладкою;

7. Ударно-спусковий механізм;

8. Затвор;

9. Цівка;

10. Коробчастий магазин;

На малюнку приведеному нижче зображено як виглядають основні частини АК-74.

1-ствол зі ствольною коробкою, прицільним пристроєм та прикладом; 2- кришка ствольної коробки; 3- багнет-ніж; 4- поворотний механізм; 5- затворна рама з газовим поршнем; 6- газова трубка зі ствольною накладкою; 7- затвор; 8- цівка; 9- коробчастий магазин; 10- пенал з приладдям; 11- ножні.

1. Ствол служить для спрямування частин і механізмів польоту кулі. Всередині ствол має канал з чотирма нарізами, які в'ються зліва вгору направо. Нарізи служать для надання кулі обертового руху. Проміжки між нарізами називаються полями. Відстань між двома протилежними полями (по діаметру) називається калібром каналу ствола, у автомата він дорівнює 5,45 мм. У казенній частині канал гладкий і зроблений за формою гільзи; у цій частині знаходиться патрон і називається патронником. Перехід від патронника до нарізної частини каналу ствола називається кульовим входом. Зовні ствол має різьблення на дуловій частині, основу мушки, газовідвідний отвір, газову камеру, сполучну муфту, колодку прицілу й на казенному зрізі виріз для зачепу викидача.

Ствольна коробка служить для з'єднання частин і механізмів автомата, для забезпечення закривання каналу ствола затвором і замикання затвору. У ствольної коробці знаходиться ударно-спусковий механізм. Зверху вона закривається кришкою.

Прицільний пристрій призначений для наведення автомата при стрільбі по цілям, які знаходяться на різних відстанях, і складається з прицілу та мушки.

На прицілі розташована прицільна планка має гривку з прорізом для прицілювання. На прицільній планці нанесена шкала з позначками від 1 до 10 та буквою «П». Цифри шкали показують дальність стрільби в сотнях метрів; «П» - постійне положення прицілу, що відповідає позначці 3.

Також для стрільби застосовуються спеціальні насадки що самостійно світяться вночі , а також нічні приціли.

Приклад і пістолетна рукоятка забезпечують зручність стрільби з автомата.

2. Кришка ствольної коробки охороняє від забруднення частини й механізми, які знаходяться у ствольної коробці. З правого боку вона має східчастий виріз для викидання назовні гільз і для руху рукояті затворної рами; позаду - отвір для виступу направляючої трубки поворотного механізму. Кришка утримується на ствольної коробці за допомогою напівкруглого вирізу на колодці прицілу, поперечного пазу ствольної коробки і виступу направляючої трубки поворотного механізму.

3. Багнет-ніж застосовується для ураження живої сили противника у разі ведіння ближнього бою.

4. Поворотний механізм служить для повернення затворної рами із затвором у переднє положення.

Він складається з поворотної пружини, направляючої трубки, направляючого стрижня й муфти.

5. Затворна рама з газовим поршнем служить для приведення в дію затвора та ударно-спускового механізму.

Затворна рама має усередині - канали для зворотного механізму й затвору; позаду - запобіжний виступ; з боків-пази для руху рами затвору по відгинам ствольної коробки; з правого боку - виступ для опускання (повороту) важеля автоспуску і рукоятку для перезарядження автомата; знизу - фігурний виріз у якому знаходиться ведучий виступ затвору і паз для проходу відбивного виступу ствольної коробки. У передній частині рами затвора закріплений газовий поршень.

6. Газова трубка зі ствольної накладкою складається з газової трубки, передньої і задньої сполучних муфт, ствольної накладки і металевого півкільця.

Газова трубка служить для напрямку руху газового поршня. Вона має направляючі ребра. Переднім кінцем газова трубка одягається на патрубок газової камери.

Ствольна накладка служить для запобігання рук солдата від опіків при стрільбі. Вона має жолоб, в якому укріплено металеве півкільце, віджимаючи ствольну накладку від газової трубки (цим виключається поява качки накладки при усиханні деревини).

Ствольна накладка закріплена на газовій трубці за допомогою передньої і задньої сполучних муфт; задня сполучна муфта має виступ, у який впирається замикач газової трубки.

7. Ударно-спусковий механізм призначений для спуску курка з бойового взводу або зі взводу автоспуску, нанесення удару по ударнику, забезпечення ведення автоматичного чи одиночного вогню, припинення стрільби, запобігання пострілів при незачиненому затворі і постановки автомата на запобіжник.

Ударно-спусковий механізм складається із курка з бойовою пружиною, сповільнювачів курка, шептала одиночного вогню з пружиною, автоспуску з пружиною і перекладача.

8. Затвор служить для досилання патрона у патронник, закривання каналу ствола, розбиття капсуля і витяги з патронника гільзи (патрона).

Затвор складається з остову, ударника, викидача з пружиною і віссю, шпильки.

9. Цівка служить для зручності дії і для запобігання рук солдата від опіків. Вона прикріплюється до ствола знизу за допомогою сполучної муфти і до ствольної коробки - за допомогою сполучної накладки і виступу, що входить у гніздо ствольної коробки. У жолоби цівки є металева прокладка для опори ствола, а з боків - опори для пальців рук. Вирізи на цівці та ствольної накладці утворюють вікна для охолодження ствола і газової трубки при стрільбі.

10. Коробчастий магазин складається з корпусу, кришки, стопорні планки, пружини і подавача. Він служить для зберігання патронів та подачі їх до патронника.

Корпус з'єднує всі частини магазина; його бічні стінки мають загини для втримання набоїв від випадання, і виступи, що обмежують підйом подавача; на передній стінці є зачеп, а на задній - опорний виступ, за допомогою яких магазин приєднується до ствольної коробки. На задній стінці корпуса внизу є контрольний отвір для перевірки повноти спорядження магазина патронами. Стінки корпуса для міцності зроблені ребристими.

Знизу корпус закривається кришкою. У кришці є отвір для виступу стопорної планки.

Усередині корпусу містяться подавач і пружина з стопорне планкою. Подавач утримується на верхньому кінці пружини за допомогою внутрішнього загину на правій стінці подавача; подавач має виступ, що забезпечує шахове розташування патронів в магазині. Стопорна планка закріплена невід'ємною на нижньому кінці пружини й своїм виступом утримує кришку магазина від переміщення.

3 Заходи захисту об'єктів від ОМП і запальної зброї

Захист об'єктів від зброї масового ураження (ЗМУ) та запальної зброї (ЗЗ) є одним з видів забезпечення бойових дій військових частин та підрозділів. Він організовується для недопущення ураження особового складу, бойової техніки та військових об'єктів ядерною, хімічною біологічною та запальною зброєю або максимально знизити іі вплив і тим самим зберегти боєздатність військових частин та підрозділів.

Захист від ЗМУ та ЗЗ організовується і здійснюється згідно до вказівок вищого штабу, умовами базування та виконання бойової задачі. Він містить такий комплекс заходів:

1. Інженерне обладнання об'єктів;

2. Маскування частин та підрозділів;

3. Використання індивідуальних засобів захисту та захисних властивостей місцевості, бойової техніки та транспорту;

1. Інженерне обладнання об'єктів э одним з найважливіших заходів захисту від ЗМУ та ЗЗ. Воно складається зі зведення і обладнання сховищ для укриття особового складу, командних пунктів (КП), медичних пунктів (МП), вузлів зв'язку (ВЗ), складів з боєприпасами та майном. Воно проходить поетапно з нарощуванням ступеню захисту особового складу, техніки та майна.

Для захисту техніки зводяться укриття. Вони можуть бути наземними, заглибленими або врізаними у складки місцевості. Найпоширенішими є наземні укриття відкритого і закритого типу.

Для захисту особового складу використовуються різноманітні пересувні та стаціонарні інженерні споруди. До пересувних відносять кузова та кабіни спеціальних автомобілів що мають герметизацію та фільтровентиляційні агрегати. До стаціонарних відносять сховища, протирадіаційні укриття(ПРУ) та прості укриття (землянки, окопи, бліндажі).

Для захисту боєприпасів зводяться сховища заглибленого або на пів заглибленого типу з залізобетонним перекриттям.

Зберігання продовольства та майна проводиться у підвалах кам'яних будівель на окраїнах невеликих населених пунктів або у спеціально зведених укриттях типу бліндажів.

2. Маскування об'єктів, частин та підрозділів проводиться для укриття реального їх призначення, складу, стану та розташування, щоб ускладнити противнику вибір об'єктів для ураження ядерною, хімічною, біологічною та запальною зброєю. Воно досягається використанням сховищ,природних масок, підручних засобів маскування техніки та об'єктів, використання заходів та обладнання укриття або спотворення теплових, радіолокаційних демаскуючих ознак.

Стан маскування об'єктів повинен систематично перевірятися з повітря візуальним спостереженням, аерофотозніманням а також за допомогою радіолокаційних пристроїв та пристроїв нічного бачення.

3. При виконанні бойових задач та проведенні інших заходів по захисту від ЗМУ та ЗЗ потрібно раціонально використовувати захисні властивості техніки, транспорту та місцевості разом із індивідуальними засобами захисту.

Засоби індивідуального захисту особистий склад надіває по сигналу оповіщення про радіаційне, хімічне та біологічне забруднення місцевості або самостійно при знаходженні по зовнішнім ознакам зараження місцевості, повітря або різноманітних об'єктів.

Захисні властивості транспорту та бойової техніки від ударної хвилі та проникаючої радіації - не великі. Але вони добре захищають від світлового випромінювання, крапель отруйних речовин, запальних речовин.

Використання захисних властивостей місцевості зменшує втрати особового складу, техніки та майна від факторів ядерного вибуху. Але треба враховувати що лісні масиви, яри, вироблення сприяють довгому застою парів отруйних речовин та бактеріальних аерозолів.

Проведення заходів по захисту військових частин, об'єктів та підрозділів має проводитись постійно та безперервно і не повинно заважати виконанню поставлених бойових задач.

4. Облік, контроль та підведення підсумків бойової підготовки

Контроль за ходом бойової підготовки повинен включати перевірку виконання плану і програм бойової підготовки, охоплення особового складу навчанням, перевірку, організації та методики проведення занять і навчань, рівня підготовки особового складу і злагодженості підрозділів, а також негайне усунення виявлених недоліків, виключення послаблень і спрощень під час навчання.

З метою визначення рівня підготовки підрозділів на заключному етапі їх влагодження старшими командирами (начальниками) проводяться контрольні заняття.

На контрольному занятті оцінюється спеціальна підготовка батареї по темах, що відпрацьовані, відповідно до Збірника нормативів з бойової підготовки Сухопутних військ.

Контроль і облік результатів бойової підготовки проводиться: 1. У взводі -- індивідуальний і за відділенням;

2. У батареї -- індивідуальний, за відділенням і взводом

3. У штабі дивізіону -- за батареї

4. У штабі військової частини -- за батареї і дивізіони;

5. У штабі з'єднання -- за військові частини, а за тактичні навчання та стрільби -- до батареї включно.

Література

Методичне забезпечення:

1. Військове законодавство і право. К.: ”Варта”. 1994. - 96с.

2. Військові статути Збройних Сил України Київ: ”Варта”. 2004. - 516с.

3. Методика строевой подготовки. М.: Военное издательство. 1987. - 362с.

4. Наставление по стрелковому делу. М.: Военное издательство. 1973. - 623с.

5. Защита от оружия массового поражения/Под ред. В. В. Мясникова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Воениздат, 1989. - 398 с.: ил. - (Библиотека офицера).

Додаткова інформація:

1. Защита от оружия массового поражения. Справочник. М.: Военное издательство. 1984. - 271с.

2. Учебник сержанта химических войск М.: Военное издательство. 1988. - 262с.