Особливості функціонування систем перевезень вантажів за участю морського транспорту

Размещено на http://allbest.ru

Національний транспортний університет

Особливості функціонування систем перевезень вантажів за участю морського транспорту

Кунда Неоніла Тарасівна кандидат технічних наук, доцент,

професор кафедри міжнародних перевезень та митного контролю

Україна

Анотація

У статті описано особливості морських вантажних перевезень. Розглянуто достоїнства, недоліки, сфери застосування поромної, фрейджерної, ролкерної, ліхтерної, касетної, фідерної транспортно-технологічних схем доставки вантажі. Висвітлено правові аспекти щодо мультимодальних перевезень за участю морського транспорту.

Ключові слова: морські перевезення, пором, фрейджер, ролкер, ліхтер, фідер, змішані перевезення, Конвенції ООН.

Вступ

Найбільшим перевізником в міжнародному сполученні є морський транспорт, що грає важливу роль у розвитку та зміцненні економічних зв'язків між країнами.

Морський транспорт використовується переважно для перевезення великих партій вантажів на великі відстані між портами однієї країни, між материками, для міжнародних перевезень.

Морським транспортом перевозять найширшу номенклатуру вантажів: насипні (зерно і насіння сільськогосподарських культур, цукор), навалочні (залізна руда, кам'яне вугілля, чорні метали, цемент, пісок, гравій), наливні (нафта, нафтопродукти, скраплений газ, продукти хімічної промисловості), генеральні (штучні вантажі, упаковані в тару або без неї), важковагові і великогабаритні (на морському транспорті важковаговим вважається вантаж з масою більше 1 т), особливорежимні (небезпечні, швидкопсувні, сирі тваринні продукти, живі вантажі), а також будівельні матеріали, різноманітне устаткування, продукція важкої металургійної промисловості тощо. Місткість, максимальна вага і габарити вантажу практично необмежені.

Доставку вантажів морським транспортом на далекі відстані здійснюють з використанням природних транспортних шляхів, на які витрачають незначні капітальні вкладення. Морські шляхи не вимагають додаткових витрат, тому цей транспорт не потребує додаткових капіталовкладень. Відмінною рисою морських шляхів також є необмежена пропускна здатність [1].

Морський транспорт забезпечує масові міжконтинентальні перевезення при низьких вантажних тарифах на перевезення, невисокій собівартості та малих капіталовкладеннях, тому вважається найбільш заощадливим.

У нинішній час завдяки високоякісному технічному оснащенню сучасні морські судна здатні впоратися з будь-якими критичними ситуаціями, які виникають на морі, так як цей вид транспортування підпорядковується ряду строгих стандартів і надає одну з найвищих гарантій безпеки, тому морські перевезення вважаються досить надійними.

Забезпечуючи високі екологічні вимоги до природокористування, морський транспорт мінімізує негативний вплив на довкілля, адже судна рухаються на великі відстані з постійною швидкістю, двигуни працюють в усталеному режимі, тому викиди токсичних речовин мінімальні.

Враховуючи вказані переваги морського транспорту, слід визнати, що найвагомішими є висока продуктивність за рахунок великої вантажопідйомності суден та безперебійність роботи (24 години на добу).

Але існують і досить вагомі недоліки морського транспорту. Це залежність від природних, навігаційних і погодних умов, і як наслідок - неритмічність здійснення перевезень. Погода над океаном непередбачувана - можливі шторми, урагани, циклони створюють загрозу і для вантажу, і для судна. міжнародний екологічний морський транспорт перевезення

Звичайно, морська доставка характеризується низькою швидкістю (у середньому 25 вузлів, примірно 30-45 км/год), тому навіть при сприятливих погодних умовах і відсутності митних перепон потрібен значний час, щоб доставити товар до адресата. Приміром, маршрут з Китаю до Європи судно здолає від кількох днів до кількох тижнів, тобто тривалість рейсу - величина, залежна від погодних умов

Зважаючи на складні умови, при морських перевезеннях пред'являються жорсткі вимоги до упаковки і кріплення вантажу. Для забезпечення транспортабельності має бути справна тара і упаковка, наявність і цілісність пломб, замки для навантажувально-розвантажувальних робіт на тарі вантажних місць масою понад 1 т. Міцність упаковки має відповідати масі вантажного місця і навантаженням, які можуть виникнути при морському перевезення. Нанесення незначних ушкоджень, що не знижують якість вантажу, допускається. Між тим, вантаж може бути упакований в таку тару, що цілком виключає пошкодження, однак вартість такої упаковки може первищувати розумні межі.

Аналіз показує, що ряд переваг морського транспортування ефективно компенсує недоліки, а перевезення вантажів судном має такі основні характеристики: універсальність, надійність, невисока ціна, необмежена сфера використання і номенклатура вантажів.

Морський транспорт є невідємною частиною світової транспортної частини. До спеціалізованого рухомого складу морського флоту входять контейнеровози, автомобілевози, ліхтеровози, балкери, баржі, рефрижераторні, буксирні судна.

Виклад основного матеріалу

Для забезпечення перевезення вантажів з максимальним ефектом і мінімальними затратами розроблено транспортно-технологічні системи доставки вантажів (ТТС ДВ).У світовій практиці при перевезенні вантажів у змішаному сполученні за участю морського транспорту широко використовуються такі транспортно-технологічні системи як поромна, фрейджерна, ролкерна, ліхтерна, фідерна та інші [2]. Розглянемо особливості, відмінності, переваги і недоліки цих систем більш детально.

Поромна транспортно-технологічна система - інтермодальна система вантажних перевезень у залізнично-водному, автомобільно-водному або комбінованому (автомобільно-залізнично-водному) сполученнях. Поромні ТТС призначені для перевезення вантажів, пасажирів і рухомого складу через водні перешкоди на спеціальних суднах-поромах. Набули поширення у багатьох країн світу ще в минулому ХХ ст. Такі системи створюють на напрямках, де функціонують переправи прибережних районів через протоки, затоки морів, океанів, на внутрішніх водних шляхах і водоймах, де застосовують спеціальні судна-пороми. Довжина поромних ліній сягає від декількох кілометрів до тисяч. Найдовша у світі залізнична поромна лінія Канада - Аляска, розміщена у регіоні Тихого океану, має довжину 2000 км.

До складу поромної переправи входять: судна-пороми; берегові пристрої для подачі (насуву) рухомого складу (автомобіля або вагона) на пором та виведення його з порома, берегові майданчики та залізничні колії для приймання, обробки рухомого складу та його накопичення перед подачею на пором, автомобільні дороги та під'їзні залізничні колії.

Транспортування вантажу здійснюється автомобільним транспортом (рис.1а) або у вагоні (рис.2б), які на водній ділянці шляху закочуються на пором.

Рис. 1. Поромна переправа

а) вантажівки на поромі, б) залізничні вагони на поромі

Рис. 2. Способи завантаження порома

а) горизонтальний Ro-Ro б) вертикальний Lo-Lo

Для розміщення рухомого складу (автомобілів та вагонів) на палубах порома може застосовуватися два способи (рис.2):

1) горизонтальний Ro-Ro (roll-on-roll-off) - закочування (викочування) безпосередньо на власних колесах по апарелях (апарель - це рампа, пологий майданчик для підйому/спуску техніки на судно); для навантаження вантажних автомобілів можуть використовуватись спеціальні портові тягачі (рис.2а);

2) вертикальний Lo-Lo (lift-on-lift-off) - з використанням підйомного обладнання, наприклад, ліфтової системи, тельферів - це таль з електричним приводом (рис.2б).

Великий пором схожий на звичайне судно, з вираженою кормою та носом; має кілька автомобільних (залізничних) палуб (рис. 1). Пором є особливою формою судна, в трюм якого завантажуються вантажні автомобілі та інші накатні вантажі через пристрої заїзду в кілька поверхів. Великі пороми мають два майданчики для завантаження/вивантаження автопоїздів, що прискорює процес вантажно-розвантажувальних робіт.

На сучасних поромах місця для водіїв-далекобійників обладнані на дуже високому рівні, також передбачені місця для розваг та відпочинку. Правила техніки безпеки зобов'язують водія залишити транспортний засіб на час поромного перевезення.

Поромні перевезення поширилися там, де неможливо забезпечити перевезення залізницею або ж її використання призводить до значного збільшення відстані перевезення.

За кордоном діє близько 350 поромних ліній. Поромні сполучення дуже поширені на Балтійському і Північному морях, де побудовано ряд нових переправ для зв'язку між Данією Норвегією, Швецією, Фінляндією, Німеччиною (рис.3).

Перша в Україні поромна переправа "Орлівка-Ісакча" запрацювала з серпні 2020 року в Одеській області, що дозволяє за незначну плату потрапити через Дунай до Румунії. Раніше дорога через Молдову займала 12 годин, а тепер поїздка триває 7 хвилин.

Як спосіб безперевантажної технології поромні перевезення мають такі переваги як скорочення простоїв автомобілів, вагонів, суден; підвищення збереження вантажів, зменшення витрат на вантажно-розвантажувальні роботи і, як результат, прискорення доставки вантажів. Однак при використанні поромів майже вдвоє зменшується маса нетто вантажу порівняно з перевезенням звичайними суднами такі ж вантажопідйомності. Крім того, інфраструктура поромної ТТС потребує значних капіталовкладень в допоміжні системи обробки, накопичення, подачі транспортних засобів на пором. Також вартість поромів вища, ніж звичайних суден.

Попри вказані недоліки поромні перевезення вважаються досить економічним видом транспортування, через разовий великий обсяг вантажів, що перевозяться. Поромні перевезення не є самостійним способом доставки вантажів і є складовою мультимодальних (змішаних) перевезень, у яких задіяні кілька видів транспорту. Використання поромних переправ при міжнародних перевезеннях усуває багато проблем, які пов'язані з доставкою, наприклад, важковагових та великогабаритних вантажів, а також зменшує транспортні витрати та час перевезення. Крім того, нерідко пороми допомагають уникнути митних формальностей, пов'язаних з транзитом через територію третіх країн.

Ефективність поромних переправ залежить напряму від величини і стабільності вантажопотоку. Нині ефективною відстанню для використання поромів вважається 1000 км.

Фрейджерна система перевезень - це окремий вид залізничних поромних переправ для доставки вантажів у вагонах-фрейджерах (товарних вагонах). Взагалі, фрейджерна ТТС - це система доставки вантажів укрупненими місцями, в якій одиницею укрупнення є вагон, напіввагон, платформа, що завантажуються відправником вантажу й доставляються залізничним, морським і річковим транспортом вантажоодержувачу. Слід вказати, що перевезення вагонів-фрейджерів повітряним транспортом неефективне через велику питому вагу тари. Тому найчастіше фрейджерну систему використовують для перевезення наземних транспортних засобів морськими та річковими шляхами. До складу фрейджерної системи перевезень входять також технічні засоби для виконання навантажувально-розвантажувальних та складських операцій.

Історично ця система виникла саме у вигляді поромних переправ для перевезення вагонів через ріки, озера й невеликі морські протоки. Вона застосовується на напрямах, де функціонують переправи прибережних районів через протоки, затоки морів, на внутрішніх водних шляхах і водоймах. Система поширена там, де не вдається виконати доставку вантажів тільки залізничним транспортом або його використання значно збільшує відстань перевезення.

Фрейджерна система ефективна там, де короткочасне вилучення вагонного парку з роботи та вартість перевантажувальних операцій на обох берегах компенсуються додатковим попутним вантажем, який може бути перевезений замість вагонів. Час ходу порома має бути недовгий, близько 5-6 годин. Ефективність фрейджерної системи залежить від організації перевезень на водній ділянці. З одного боку, вантажопідйомність суден-поромів вдвічі менше, ніж універсального суховантажу, і в півтора рази менше, ніж контейнеровозів, через що собівартість перевезення 1 т вантажу на поромі збільшується в 5 разів у порівнянні з іншими суднами. З іншого боку, час завантаження поромів за рахунок ліквідації перевантажувальних робіт зменшується більш ніж в 20 разів у порівнянні з перевантаженням при звичайних перевезеннях, вартість вантажних робіт становить 7-8% від вартості вантажних робіт при завантаженні звичайних суден. Тому фрейджерна система особливо ефективна в умовах досить великого вантажопотоку.

Попри високу вартість складних суден та берегового господарства і витрат на перевезення значного "мертвого" вантажу у вигляді тари вагонів, фрейджерні системи перевезень вважаються економічно ефективними та набули поширення в різних країнах.

Ролкерна система перевезень використовує той же принцип, що й у поромних сполученнях: вагони та автомобілі виступають як укрупнена вантажна одиниця і по водній ділянці транспортуються разом із вантажем на судні.

Це перевезення на суднах-ролкерах типу «roll on-roll off» - із горизонтальним методом вантажних операцій Ro-Ro через бортові, носові або кормові отвори по перехідних пристроях (апарелях), що в десятки разів продуктивніше, ніж перевантаження портальними кранами (рис.4а).. Ролкери укомплектовують спеціальною самохідною вантажною технікою, такою як автомобільні напівпричепи як вантажні платформи або низькорамні ролл - трейлери. Використовується для перевезення вантажів, що улаштовані у вантажні платформи на колісному ходу (ролтрейлери). Це може бути сільгосптехніка, а також контейнери, труби (рис.4б). Відомі різновиди ролкерів: ROPAX, ConRO, Ro-Lo, військові (танко-десантні кораблі).

Рис. 4. Ролкерні перевезення

а) схема багатопалубного б) перевезення гусеничної техніки морського судна Ro-Ro судном Ro-Ro

Відмінність ролкерної системи від поромної в тому, що як засіб перевезення колісного рухомого складу (вагонів або автомобілів) морем застосовуються спеціалізовані рейсові судна-ролкери, які курсують між морськими портами. У зарубіжній практиці система перевезень отримала назву «Ro-Ro», від англ. «roll on - roll off» - «закотити-викотити».

До переваг ролкерної ТТС слід віднести високу швидкість доставки вантажу, зниження собівартості вантажопереробки у портах, зменшення часу вантажно-розвантажувальних робіт, підвищення рівня збереження вантажів, здійснення навантаження-розвантаження на будь-якому причалі (не потрібен механізований причал).

Разом з тим, ролкерні системи мають певні недоліки, такі як висока вартість ролкерів у порівнянні зі звичайними суховантажними суднами, неповне використання площі підлоги палуби через необхідність залишати коридор безпеки між самохідною технікою, зниження корисного завантаження судна через велику вагу колісної техніки, що перевозиться разом з вантажем.

Ролкери широко застосовують в районах Балтійського, Пвнічного і Середземного морів, а також в регіонах Південно-Східної Азії, Японії і Карибського басейну.

Ліхтерна транспортно-технологічна система реалізує технологію перевезення «від дверей до дверей» за умови, якщо вантажовідправник і вантажоодержувач з'єднані між собою водними шляхами. Ліхтерна ТТС призначена для перевезень навальних, насипних і генеральних вантажів.

Головними елементами ліхтерної системи є ліхтеровоз (баржовоз) - це великотоннажне морське судно (схоже на величезний водоплавний ящик-паралелепіпед) і ліхтери (баржі) - це річкові та морські судна з невеликою осадкою. Ліхтер (від гол. lichter - полегшувач) являє собою несамохідне морське судно для перевезення вантажів, а також для безпричальних вантажних операцій при навантаженні або розвантаженні на рейді суден з великою осадкою, які не можуть увійти в порт. Ліхтеровоз - це самохідне морське судно, схоже на величезний водоплавний ящик-паралелепіпед, завантаження якого може здійснюватися трьома способами:

1) ліхтери заводять буксиром на опущену у воду кормову платформу, яка ліфтом піднімається на потрібну палубу;

2) ліхтери заводяться по воді у середину судна, що являє собою самохідний плавучий док;

3) ліхтери піднімають на судно і знімають з нього потужним судновим краном.

Принципово система працює наступним чином: вантаж завантажується на мілині, на річковому причалі вантажовідправника, розташованому на внутрішніх водних шляхах, в ліхтери (баржі), які буксируються до місця в гирлі річки і групуються у поїзди (состави, склади) на спеціальній морській акваторії (рис.5а), куди прибуває ліхтеровоз з партією барж, які з нього вивантажуються, а ті, що згруповані в акваторії, піднімаються на борт ліхтеровоза; вивантажені з ліхтеровоза баржі об'єднуються в состави і штовхаються або буксируються вантажоодержувачу внутрішніми водними шляхами (рис.5б).

Рис. 5. Ліхтерна система

а) буксирування ліхтера

б) перевантаження ліхтеровоза

Найбільш популярними у світовій практиці є ліхтеровози типів БАКАТ (BACAT - Barge aboard catamaran), ЛЕШ (LASH - lighter aboard ship), СІБІ (Sea Bee - морська бджола), Danube Sea (Дунайське море), Capri 200H, Trimariner, які відрізняються габаритними розмірами та вантажопідйомністю (від 140 т до 7000 т).

Ліхтерні ТТС дозволяють виконувати перевалочні операції без використання портової техніки і складів, скоротити витрати на перевалочні операції, які можна виконувати без заходу в порт, одночасно обробляти різні вантажі за єдиною технологією, освоювати потужні та стійкі вантажопотоки.

Ліхтерні ТТС мають над звичайними морськими суднами ряд переваг, наприклад, більша вантажопідйомність ліхтеровозів, скорочений час простоїв суден на стику морського і річкового транспорту, менша вартість перевалочних робіт, вища оборотність ліхтеровозів.

До недоліків ліхтерних систем відносять наступні: значні капітальні затрати на створення всієї інфраструктури; неповне використання вантажопідйомності ліхтеровоза через значну власну масу ліхтерів; збільшена собівартість доставки вантажів на річкових напрямках; необхідність створення окремих місць в акваторії морського порту для виконання операцій з перевантаження ліхтерів; низькі маневрові якості ліхтерів і составів з них; невисока швидкість через прямокутні обводи ліхтерів і, відповідно, значний гідродинамічний опір під час переміщення (хоча застосовують спеціальні приставки обтічної форми), завантаження і розвантаження судна -ліхтеровоза чутливість до вітро-хвильового режиму при завантаженні/розвантаженні ліхтеровоза.

Фідерна та касетна транспортно-технологічні системи подібні тим, що виконують в системі доставки вантажів логістичну функцію концентрації та розсіювання вантажопотоків.

Фідерна система передбачає використання невеликих суден (фідерів) для транспортування дрібних партій вантажів з внутрішніх мілководних річкових портів з метою їх консолідації у вантажних центрах (крупних портах) або для вивезення вантажів дрібними відправками з таких центрів. Назва походить від англ. to feed - живити, годувати. Оскільки вантажовідправники чи вантажоодержувачі не завжди знаходяться поряд з внутрішніми водними шляхами, потребуються додаткові перевезення автомобільним або залізничним транспортом. Для оптимізації процесу доставки вантажів застосовуються модальні технології.

Технологічно схожа касетна система характеризується специфічним способом формування вантажних одиниць та їх завантаження. Для формування вантажних одиниць використовують касети - укрупнені вантажні місця масою 500-2500 т. Застосовуються два типи касет - плоска платформа і плавуча секція.

Плоскі платформи завантажуються на причалі і портовим краном встановлюються на палубу або в трюм судна-касетовоза (рис.6). Плавучі секції завантажуються у встановлених місцях за допомогою спеціальних пристосувань. Після виконання навантажувальних робіт з них складається самохідне судно. Таким чином, касетна транспортна технологічна система складається з спеціалізованих суден-касетовозів, укрупнених вантажних одиниць - касет, спеціальних пристроїв для завантаження касет.

У процесі міжнародних вантажних перевезень фідерна та касетна система дозволяють поєднувати різні види транспорту (наприклад, річковий і морський), обслуговують короткі та середні водні відстані з дрібнопартіонними вантажами, що надходять з дрібних пунктів чи недостатньо обладнаних портів на внутрішніх водних шляхах до крупних морських портів, для консолідації перед наступною відправкою на лінійних морських чи океанських суднах. Вони також забезпечують і зворотний процес вивезення водним шляхом вантажів дрібними партіями з вантажних центрів (крупних портів) на невеликих суднах (фідерах, касетовозах) до мілководних морських та річкових портів.

Зокрема, фідерна система дозволяє судноплавним компаніям ефективно накопичувати та вивозити генеральні вантажі, які перевозяться морським транспортом на регулярних судноплавних лініях в контейнерах (рис.7).

Рис. 6. Касета з контейнерами Рис. 7. Фідерний контейнеровоз

Нині фідерну систему фахівці розглядають як один із шляхів розвитку контейнерних перевезень, яка краще реалізує технологію доставки вантажів «від дверей до дверей». Крім того, відмічають екологію як фактор, що буде сприяти попиту на доставку вантажів на короткі морські відстані завдяки мінімізації шкідливих викидів у атмосферу.

Основні переваги використання фідерної системи полягають у завантаженні суден регулярних судноплавних ліній; можливості швидкої обробки невеликих суден-фідерів; значному скороченні тривалості доставки з місць постачання; отриманні додаткових доходів судноплавних ліній від перевезення вантажів.

Потреба в фідерних перевезеннях існує в мілководних регіонах, де крупні океанські (морські) контейнеровози не можуть підійти до причалу. Тому контейнери завантажують на фідерний контейнеровоз і доставляють у найближчий порт. Фідерні контейнеровози відрізняються від морських меншою місткістю і локальним використанням.

Фідерна система широко розвинена в Північній Європі, особливо в Голландії. Там вантаж в контейнерах перевозять з морських портів на річкових баржах в термінали, які розташовані на внутрішніх водних шляхах або в інших морських портах (і, відповідно, у зворотному напрямку). Основні порти, що обслуговують судна фідер-класу з контейнерами у східній частині Балтійського моря, - це Котка і Хаміна (Фінляндія), Рига (Латвія), Клайпеда (Литва). Фідерні судна використовують не тільки для перевезення контейнерів, але й для інших вантажів: зернових, продовольчих та інших, які завантажуються в інші вантажні транспортні одиниці.

У Південній Європі обслуговують судна фідер-класу порти у Середземному морі Альхесірас (Іспанія), Джоя-Тауро (Італія), Пірей (Греція), Даміетта (Єгипет); у Чорному морі - Констанца (Румунія). На сьогодні фідерна система - один з основних методів, що забезпечують міжнародні морські контейнерні перевезення в Україні. Порти Одеса та Чорноморськ дозволяють приймати великі контейнеровози.

Згадана технологія доставки вантажів «від дверей до дверей» задовольняє потреби вантажовласників, тому що, на відміну від обслуговування одним видом транспорту, забезпечує доставку вантажів по всьому маршруту. Змішані перевезення за цією технологією за участю водного транспорту потребують відповідного правового регулювання. Особливо зацікавлені в ньому морські перевізники, оскільки вони не можуть здійснювати перевезення без використання інших видів транспорту (насамперед залізничного та автомобільного, а також повітряного, трубопровідного, внутрішньоводного).

Правові аспекти. Необхідність узгодження діяльності різних видів транспорту є досить гострою. Для міжнародних водних перевезень втручання держав дуже важливе насамперед у питанні встановлення межі відповідальності перевізника.

Для координації заходів різних країн укладені міжнародні правові акти. Стосовно морських перевезень слід згадати так звані Гаазькі правила 1924 р.; доповнені Протоколами 1968 р. та 1979 р. т.зв. Гаазько-Вісбійські правила; Гамбурзькі правила 1978 р.; Роттердамські правила 2008 р. За цими Правилами по мірі розвитку торгового мореплавства збільшувалася відповідальність перевізника, що було втілено в низці поправок і доповнень. Найбільш прогресивними вважаються Роттердамські правила (формальна назва - Конвенція ООН про контракти на міжнародні перевезення вантажів повністю або частково морським транспортом 2008 р.). Вони відповідають вимогам сучасності, впроваджуючи у практику мультимодальність, доставку «від дверей до дверей», транспортні електронні документи, уточнення обмеження відповідальності перевізника і вантажовідправника [3].

Україна, завдяки вигідному географічному положенню, розвиненій транспортній мережі та високому транзитному потенціалу, має хороші можливості для розвитку змішаних перевезень у міжнародному сполученні. 17 листопада 2021 року було прийнято Закон України № 1887-IX «Про мультимодальні перевезення», багато статей якого регламентують участь у змішаних перевезеннях морського та внутрішнього водного транспорту [4].

Висновки. Отже, морський транспорт і його діяльність регулюється як національними законами, так і міжнародними нормативними документами, конвенціями і правилами, виконання та дотримання яких суворо контролюється з боку всіх країн-учасників, які підписали певні зобов'язання.

Ефективність застосування водної ланки перевезень багато в чому залежить від географії вантажопотоків та підвищується зі зростанням величини і стабільності вантажопотоків, при яких забезпечується найбільш повне використання пропускної здатності водних шляхів.

Список використаних джерел

[1] Воронець Н.В. (2021). Перевезення вантажів морським транспортом. Юридичний Інтернет ресурс. 12.07.2021. Вилучено з: https://protocol.ua/ua/perevezennya_vantagiv_morskim_transportom/

[2] Акімов О.В. (2021). Державне регулювання транспортних перевезень. Інвестиції: практика та досвід. (4), 108-111 http://www.investplan.com.ua/pdf/10_2011/29.pdf

[3] Кунда Н.Т. (2022). Міжнародні морські перевезення: аспекти правового регулювання. Scientific Collection «InterConf», (121): with the Proceedings of the 4th International Scientific and Practical Conference «Scientific Trends and Trends in the Context of Globalization» (August 19-20, 2022) at Umea, Sweden; pp. 325-338. Available at: https://doi.org/10.51582/interconf19-20.08.2022.031

[4] Про мультимодальні перевезення (Закон України) № 1887-IX. (2021). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1887-20#Text

Размещено на Allbest.ru