Аналіз ділового партнерства автотранспортних підприємств: система показників та бізнес-модель

Размещено на http://allbest.ru

Державний торговельно-економічний університет

Аналіз ділового партнерства автотранспортних підприємств: система показників та бізнес-модель

О.І. Щелкунов, аспірант кафедри фінансового аналізу та аудиту,

І.М. Парасій-Вергуненко, д. е. н., професор,

професор кафедри фінансового аналізу та аудиту

Анотація

Сучасні умови глобалізації та цифровізації бізнес-процесів прискорюють мобільність товарів й послуг та докорінно трансформують моделі партнерства автотранспортних підприємств, оптимізуючи затрати ресурсів і підвищуючи їх ефективність. Із прискоренням динаміки транспортних перевезень по всьому світу посилюється необхідність більш тісного узгодження інтересів автотранспортних підприємств та об'єктів транспортної, фінансової та цифрової інфраструктури. Така інтеграція зміцнює партнерські відносини автотранспортних підприємств зі споживачами та постачальниками, іншими контргагентами, трансформуючи ланцюжки поставок і моделі ділового партнерства автотранспортних підприємств.

Метою статті є розроблення універсальної бізнес-моделі партнерства автотранспортних підприємств на основі формування системи показників взаємодії з різними групами їх стейкхолдерів.

Розглянуто існуючі теоретичні погляди щодо ділового партнерства автотранспортних підприємств та розроблено єдиний його концептуальний підхід. На основі методу кластеризації показників аналізу партнерства з групами стейкхолдерів автотранспортних підприємств: споживачі, постачальники, співвиконавці проєктів, інститути фінансової й інформаційно-логістичної інфраструктури - розроблено універсальну бізнес-модель партнерства автотранспортних підприємств, яку можна імплементувати в їх управлінські стратегії.

Наукова новизна результатів полягає у винайденні єдиної системи показників взаємовигідного партнерства автотранспортних підприємств, розробці концептуального підходу до оцінки такого партнерства, наочній ілюстрації його бізнес-моделі. Практична значущість результатів полягає у можливості впровадження винайденої в ході дослідження бізнес-моделі партнерства в управлінські стратегії автотранспортних підприємств та врахування системи показників партнерства при плануванні й прогнозуванні ефективності бізнес-діяльності.

Ключові слова: надійність партнера, фінансові показники, якісні параметри, лояльність споживачів, цифрова платформа, ефективність бізнес-процесів, бізнес-модель.

Abstract

Analysis of business partnership of motor transport enterprises: scorecard and business model

O. I. Shchelkunov,

Postgraduate student of the Department of Financial Analysis and Audit, State University of Trade and Economics

I. M. Parasiy-Vergunenko, Doctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Financial Analysis and Audit, State University of Trade and Economics

Modern conditions of globalization and digitalization of business processes accelerate the mobility of goods and services and radically transform the partnership models of motor transport enterprises, optimizing the use of resources and increasing their efficiency. With the acceleration of the dynamics of transportation around the world, the need for a closer coordination of the interests of motor transport companies and objects of transport, financial and digital infrastructure is increasing. Such integration strengthens partnerships of motor transport enterprises with consumers and suppliers, other counter-agents, transforming supply chains and business partnership models of motor transport enterprises.

The purpose of the article is to develop a universal business model for the partnership of motor transport enterprises based on the formation of a system of indicators of interaction with various groups of their stakeholders. The existing theoretical views on the business partnership of motor transport enterprises were considered and its unified conceptual approach was developed. On the basis of the method of clustering indicators of partnership analysis with groups of stakeholders of motor transport enterprises: consumers, suppliers, project co-executors, institutes of financial and information and logistics infrastructure, a universal business model of partnership of motor transport enterprises has been developed, which can be implemented in their management strategies. The scientific novelty of the results lies in the invention of a single system of indicators of a mutually beneficial partnership of motor transport enterprises, the development of a conceptual approach to the assessment of such a partnership, and a visual illustration of its business model.

The practical significance of the results lies in the possibility of implementing the partnership business model invented during the research into the management strategies of motor transport enterprises and taking into account the system ofpartnership indicators when planning and forecasting the effectiveness of business activities.

Key words: partner reliability, financial indicators, quality parameters, consumer loyalty, digital platform, efficiency of business processes, business model.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. На сучасному етапі розвитку економіки з посиленням конкуренції на національних та міжнародних ринках, інтенсифікацією проникнення інформаційних технологій в бізнес-процеси підприємств актуалізуються питання удосконалення аналізу та управління діловим партнерством. Партнерство слід розглядати як унікальний нематеріальний ресурс суб'єкта господарювання, самостійну бізнес-модель, від продуктивності функціонування якої залежать конкурентні переваги підприємства та ефективність його діяльності.

Докорінні трансформації ринків, поява принципово інших умов ведення бізнесу зумовлюють об'єктивну необхідність переорієнтування власних бізнес-моделей з врахуванням її важливої підсистеми - взаємовигідних взаємозв'язків між підприємствами як своєї галузі, так і суміжних галузей, що має великий потенціал позитивних ефектів. Практично кожне підприємство потребує встановлення певних форм партнерських відносин, які дозволяють отримувати якісну сировину , ресурси й технології для надання послуг або виробництва продукції; більш ефективно організовувати їх продаж; залучати необхідний обсяг фінансових та інформаційно-цифрових ресурсів; забезпечувати якісний розвиток персоналу.

Успішного розвитку ділового партнерства автотранспортних підприємств, на нашу думку, можна досягти лише за умови формування ефективної моделі аналізу ділових партнерських відносин, яка базується на розробленні кількісних та якісних покаників. Модель аналізу партнерства підприємств має базуватись на концептуальному підході та побудові нової бізнес-моделі партнерства, що дасть можливість покращувати якість управлінських рішень щодо вибору потенційних ділових партнерів та удосконалення взаємовигідної співпраці з ними.

Аналіз останніх досліджень і пуублікацій. Дослідженню питання формування системи показників для аналізу ділового партнерства присвячено низку наукових розробок вітчизняних та зарубіжних вчених. Зокрема, серед наукових підходів можна виділити дослідження таких українських вчених як І. О. Буряк, Т.В. Гайкової, В.Г. Загорянського, А.О. Леонтович, І. М. Парасій-Вергуненко, Д. В. Райко, І.В. Федотової, А.О. Шавлюк, зарубіжних вчених А. Добранскіте-Ніскота, А. Перуджо, М. Прегл, Дж. Ду, В. Ванг, В. Буйвіс, К. Круз, Дж. Сарменто, Дж. Майкл та ін.

При цьому науковці показують різні точки зору щодо логіки та методології проведення такого аналізу. Деякі дослідники зосереджують увагу лише на фінансових аналітичних показниках, розглядаючи їх як ключові критерії для оцінки ефективності ділового партнерства. Для інших важливими є якісні параметри, які характеризують надійність партнерів, лояльність та ділову репутацію. Одні науковці зосереджують увагу на аналізі співробітництва зі споживачами, інші - з постачальниками та партнерами по спільним проєктам, з контактними аудиторіями з фінансування та лізингу, з інформаційно-логістичними і цифровими платформами. Наразі не вироблено єдиного концептуального підходу, який інтегрує всіх стейкхолдерів ділового партнерства, враховує всі його показники та заснований на універсальній бізнес-моделі.

Формулювання цілі статті (постановка завдань). Метою дослідження є розробка універсальної бізнес-моделі партнерства автотранспортних підприємств. Завдання дослідження полягають в аналізі наявних теоретичних напрацювань, формуванні власного концептуального підходу до методики аналізу ділового партнерства автотранспортних підприємств; розроблення системи аналітичних показників та бізнес-моделі.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Етапами дослідження є аналіз наявної концептуально-методологічної бази з питань формування системи показників партнерства автотранспортних підприємств (АТП), розробка власного підходу щодо кластеризації показників аналізу партнерства АТП з різними групами стейкхолдерів, побудова універсальної бізнес-моделі багатостороннього партнерства.

Доступність даних, що використовуються при аналізі діяльності автотранспортних підприємств та їх партнерства, є важливим критерієм якісного дослідження множини показників, достовірності даних та їх повноти [12]. автотранспортний стейкхолдер партнерство

Формування системи показників аналізу ділового партнерства АТП необхідне з огляду на перманенту потребу оцінки операційної ефективності проєктів співробітництва: постачання матеріалів й комплектуючих, транспортної, фінансової, цифрової інфраструктури, державно-приватного партнерства тощо, - звідки виникає необхідність побудови концептуальної моделі багатовимірної оцінки ефективності партнерства.

Du, J., Wang, W. та інші вчені кількісно оцінюють та аналізують систему визначення якісної ефективності партнерства шляхом інтеграції моделювання структурних рівнянь для виведення каузальних зв'язків між показниками.

На цій основі вони будують модель системної днаміки для оцінки продуктивності взаємодії автотранспортних підприємств, з врахуванням валідаційного аналізу.

Така методика виявила, що підтримка низького рівня операційної якості протягом тривалого часу суттєво знижує задоволеність підприємств і ефективність проєктів в цілому. При цьому підвищення рівня інформатизації сприяє росту операційної якості та довгострокової стійкості бізнес-процесів. Автори об'єднують показники аналізу ділового партнерства в чотири групи: фінансові, показники багатосторонньої задоволеності, якості експлуатації й технічного обслуговування, а також показники сталого розвитку [13].

Buyvis, V. A., Yuryeva, E. Y. пропонують набір індикаторів функціонування та розподілу ресурсів для оцінки проєктів державно - приватного партнерства в дорожній та транспортній інфраструктурі, розробляють алгоритм відбору таких проєктів, що максимально задовільнить вимоги учасників угоди про партнерство з врахуванням інвестиційних можливостей [10].

І. О. Бурак аналізує ділове партнерство з позиції його надійності. Під терміном «надійність партнера» дослідник розуміє «його здатність виконувати зобов'язання у повному обсязі відповідно до встановлених умов договору та у встановлені терміни, що забезпечить оперативну взаємодію з іншими учасниками конкурентного середовища на шляху формування результативної системи ділового партнерства» [1, с. 620].

Автор пропонує оцінювати надійність ділового партнерства за двома групами показників:

1) показники оцінювання надійності партнера;

2) показники оцінювання надійності ділового партнерства.

До першої групи він включає фінансові коефіцієнти, які дозволяють оцінити фінансовий стан партнера, стійкість його економічного зростання. Це - показники фінансової стійкості, ділової активності (оборотності), прибутковості (рентабельності). Показники фінансової стійкості дозволяють отримати інформацію щодо рівня платоспроможності бізнес -партнера. На основі показників ділової активності є можливість дослідити стійкість економічного зростання партнера, а показники рентабельності призначені для оцінки ефективності використання основних ресурсів бізнес -партнера.

Для оцінки надійності партнерських відносин І. О. Бурак рекомендує використовувати такі показники, як тривалість ділового співробітництва, повнота та своєчасність виконання зобов'язань, ефективність використання переваг та можливостей партнерських відносин [1, с. 620]. Втім, якщо зміст перших двох із зазначених показників є зрозумілим, то критерій «ефективність використання переваг та можливостей партнерських відносин» викликає запитання щодо алгоритму та можливості його розрахунку. В цілому ж, варто погодитись, що для оцінювання надійності бізнес-партнера та партнерських відносин доцільно використовувати коефіцієнти фінансового стану партнера, тривалість ділового співробітництва, повноту та своєчасність виконання бізнес-партнером взятих зобов'язань.

А. О. Шавлюк, досліджуючи теоретичні аспекти проведення аудиту ефективності ділового партнерства на підприємствах торгівлі, наголошує на необхідності розрахунку та оцінювання не дише фінансових показників, а й нефінансових даних [9, с. 239]. До групи фінансових показників, що використовуються для розрахунку інтегрального показника ділового партнерства, дослідниця включає: рентабельність EBITDA; коефіцієнт фінансової стійкості; коефіцієнт повернення кредитів; коефіцієнт власних нематеріальних активів; коефіцієнт ділової репутації; коефіцієнт сплати дивідендів [8, с. 13].

До групи нефінансових показників оцінки діяльності ділового партнера (для підприємства торгівлі побутовою технікою та електронікою) А. О. Шавлюк відносить такі показники: наявність сервісних центрів та центрів гарантійного ремонту; характеристики представленої продукції; імідж бренду; унікальність технологій [8, с. 13].

На наш погляд, викликає сумнів включення до переліку фінансових показників коефіцієнта ділової репутації. Видається, що за своїм змістом це більш якісний, а не кількісний показник, і його слід включати до групи нефінансових критеріїв оцінки ділового партнерства.

Цікавим, з нашої точки зору, є аналіз ділового партнерства з позицій його привабливості, яке пропонує проводити Д. В. Райко. Під привабливістю бізнес-партнера вчений розуміє «його властивість задовольняти інтереси підприємства-виробника у процесі співпраці» [5, с. 137]. Застосовуючи термін «підприємство-виробник», автор розглядає бізнес-партнера в якості постачальника ресурсів та послуг для здійснення виробничого процесу. Дослідник пропонує оцінювати бізнесову привабливість партнерів за двома аспектами - ресурсним та організаційно-управлінським.

На думку науковця, з погляду ресурсного аспекту потрібно провести оцінку показників партнера за наступними напрямами: фінансовий стан; основні фонди (їх оновлення, прогресивності структури, ефективності використання обладнання); людські ресурси (структура, кваліфікація); інновації (питома вага інноваційної продукції, частка працівників, зайнятих розробкою та впровадженням інновацій); інформаційна взаємодії підприємства-партнера (інвестиції в інтегровані маркетингові комунікації; участь у виставках, ярмарках; витрати на рекламні акції тощо) [5, с. 141].

Слід відзначити комплексність запропонованого аналізу, однак варто при цьому також враховувати його вартість, затрати часу і отриману результативність.

Оцінку привабливості партнера в організаційно -управлінському вимірі Д. В. Райко пропонує проводити з використанням таких критеріїв: форма власності підприємства-партнера; його організаційна структура; кваліфікація та компетентність топ-менеджерів і власників; імідж підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринку [5, с. 142].

Узагальнюючи існуючі методичні підходи до аналізу ділового партнерства вважаємо доцільним виокремлювати дві групи показників: показники для оцінки стану партнерських відносин із існуючими бізнес - партнерами; показники для вивчення потенційних партнерів та оцінки ефективності майбутньої співпраці з ними.

Аналіз стану існуючих партнерських відносин пропонуємо проводити за декількома напрямами з використанням комплексу різних показників: аналіз динаміки та структури контрагентів; аналіз збереження партнерських відносин; аналіз партнерського ризику та завоювання ринку ; аналіз лояльності або партнерами. Для вивчення потенційних партнерів та оцінювання ефективності майбутньої співпраці з ними пропонуємо використовувати як кількісні показники, отримані в результаті комплексного аналізу фінансової та операційної діяльності потенційного бізнес-партнера, так і якісні індикатори, до яких вона відносить: ділову репутацію та імідж потенційного партнера, наявність реєстрації у відповідних офіційних реєстрах, наявність власності всередині країни, кількість представництв, період функціонування та роль компанії на ринку даного виду товару, її торгівельні зв'язки, рівень взаємодії компанії з іншими підприємствами і державними органами.

Методичні підходи до аналізу ділового партнерства конкретно автотранспортних підприємств розглядаються в дисертації І. В. Федотової [6]. На думку вченої, партнерські відносин автотранспортного підприємства доцільно оцінювати за трьома групами показників: ставлення підприємства до партнера (цінність партнера); ставлення партнера до підприємства (лояльність партнера); перспектива взаємовідносин підприємства та партнера [6]. В епоху глобальної цифровізації всі бізнес-моделі підприємств трансформуються, а мобільність потоків товарів й послуг, обсягів транспортних перевезень прискорюється, відповідно, посилюється необхідність нарощування партнерства автотранспортних підприємств з інформаційними логістичними платформами. Останні значно підвищують ефективність партнерства і партнерський досвід за рахунок виходу компаній на глобальний ринок, отримання переваг застосування мережевих принципів координації ринків, операцій з нематеріальними товарами: інформацією, технологіями, знаннями, соціальним капіталом (відносинами з контрагентами, клієнтами, постачальниками, заснованими на довірі й позитивному досвіді).

На думку думку Cruz, C. O., & Sarmento, J. M., інформаційно-логістичні платформи перетворюють фізичну систему партнерства автотранспортних підприємств на товар та використовують переваги Інтернету речей. В результаті формуються різні бізнес-моделі, де партнери з різних галузей: технологічні, транспортні оператори, інфраструктури менеджери тощо - розробляють власні рішення, конкуруючи з іншими [11]. Відмінності між традиційними системами партнерства автотранспортних підприємств та цифровими проявляються через чотири основні елементи бізнес-моделей: ціннісна пропозиція, створення цінності, надання цінності та захоплення цінності при цьому потрібно враховувати фактори впливу цифровізації на систему партнерства: розмір компанії, стратегія ринкового культивування та транспортний режим [14].

Для аналізу кожного типу відносин пропонується певна система показників. Наприклад, цінність споживача для АТП вимірюється такими фінансовими показниками, як частка споживача у загальних доходах АТП; прибутковість взаємодії; платоспроможність споживача. Для аналізу лояльності споживачів до АТП застосовуються такі показники: задоволеність рівнем ціни на послуги (ціннісна складова); тривалість відносин з АТП (якісна складова); задоволеність рівнем обслуговування (комунікаційна складова). Отже, розглянувши різні підходи вчених до використання показників аналізу партнерських відносин, охарактеризуємо власне бачення вирішення цього питання конкретно для автотранспортних підприємств.

Перед формуванням системи показників для аналізу ділового партнерства АТП логічним є вибір партнерів, що залежить від організаційно - технологічних особливостей діяльності автотранспортних підприємств. До переліку партнерів нами віднесено:

- споживачів послуг АТП, до яких відносяться підприємства різних секторів економіки, різних форм власності, різні за розмірами, а також домогосподарства (фізичні особи);

- постачальників ресурсів та послуг для АТП (автомобільні заводи або їх дилери; фірми-виробники автомобільних запасних частин, дистриб'ютори автомобільних запасних частин та автомобільних олив, ремонтні та сервісні підприємства; банки як постачальники фінансових ресурсів);

- партнерів АТП по участі у мультимодальних перевезеннях;

- різні контактні аудиторії інсфраструктурного середовища (страхові компанії, лізингові компанії, цифрові, інформаційно-логістичні платформи та ін.).

Аналіз ділового партнерства із споживачами пропонуємо проводити за такими напрямами: аналіз динаміки та структури споживачів, аналіз лояльності споживачів та аналіз ефективності відносин автотранспортного підприємства із споживачами (табл. 1.).

Таблиця 1. Система показників для аналізу ділового партнерства АТП із споживачами

Джерело: розроблено автором на основі [3, 4, 7].

Для проведення цього аналізу систему показників поділено на дві групи: кількісні (у більшості випадків - фінансові) та якісні. За першим напрямом аналізу до таблиці включені кількісні показники, які характеризують кількість споживачів, їх структуру та динаміку змін їх чисельності, та якісні, що в цілому показують оцінку споживацького досвіду, скажімо, від -1 (цілком негативний) до 1 (цілком позитивний), довіри споживачів, їх відповідальності.

Другий напрям аналізу (аналіз лояльності споживачів) проводиться з використанням обох груп показників.

Досягнення високого рівня лояльності споживачів має велике значення для збільшення обсягів надання послуг АТП. Лояльність споживачів - це важливий показник ефективності бізнесу, оскільки задоволені клієнти не лише забезпечують постійний потік прибутків, але й можуть пропагувати підприємство та його послуги, сприяючи росту репутації АТП та розширенню клієнтської бази.

Аналіз лояльності споживачів необхідний для розуміння їх потреб та очікувань з метою їх збереження та зменшення відтоку. Збереження лояльності може бути результатом високої якості послуг, ефективної взаємодії з клієнтами, а також вдосконаленням сервісу на основі зворотного зв'язку. Для аналізу лояльності пропонуємо декілька кількісних показників (коефіцієнт утримання споживачів, частка постійних клієнтів, показник частоти повторних замовлень та коефіцієнт відтоку клієнтів), а також якісні показники, що виражають задоволеність споживачів якістю наданих послуг (швидкістю доставки, станом збереження вантажів, рівнем обслуговування та рівнем ціни).

Для аналізу ефективності відносин зі споживачами доцільно застосувати показники середнього доходу та середнього прибутку у розрахунку на одного споживача. Зростання значень цих показників поряд із показниками динаміки розвитку партнерських відносин є непрямим свідченням правильної та ефективної політики ділового партнерства. У табл. 2 наведено систему показників, що пропонується для аналізу партнерських відносин із постачальниками ресурсів та послуг для АТП. Для оцінки бізнес-партнерства з постачальниками пропонується проводити аналіз за такими напрямами: аналіз динаміки та структури постачальників ресурсів та послуг (як і при аналізі партнерства із споживачами); аналіз надійності партнерства; аналіз привабливості партнерства із постачальниками. На нашу думку, у цьому випадку одним із найважливіших напрямів аналізу є аналіз надійності постачальників.

Ключовими показниками для оцінки надійності ділового партнерства з постачальниками ресурсів для АТП вибрано показники фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності діяльності партнера, тривалість ділового співробітництва, повнота та своєчасність виконання зобов'язань.

Для аналізу привабливості ділового партнерства з постачальником доцільно використати групу фінансових показників (коефіцієнти фінансового стану партнера, питома вага інноваційної продукції у загальному обсязі виробництва, сума інвестицій в інтегровані маркетингові комунікації), а також якісні критерії, які характеризують бізнес-привабливість постачальника, зокрема: форму власності партнера, рівень кваліфікації топ - менеджерів та власників підприємства; імідж бізнес-партнера на ринку.

Таблиця 2. Система показників для аналізу ділового партнерства АТП із постачальниками

Джерело: розроблено автором на основі [1, 5].

АТП часто беруть участь у спільних проектах, наприклад, у мультимодальних перевезеннях, які об'єднують різні види транспорту для оптимізації логістичних процесів та забезпечення більш ефективної доставки товарів від виробника до споживача.

Участь у таких проектах вимагає від автотранспортних підприємств високого рівня надійності та співпраці. Ефективна координація між різними видами транспорту та партнерами в ланцюгу постачань дозволяє зменшити час доставки та знизити витрати. Звичайно, склад учасників процесу формується оператороммультимодального перевезення, при цьому аналізується їх майновий та фінансовий стан, наявність кваліфікованого персоналу, проте для АТП теж не буде зайвим проведення аналізу цього виду партнерства.

У табл. 3 запропоновано систему кількісних та якісних показників для аналізу партнерських стосунків АТП із партнерами по виконанню спільних проєктів.

Таблиця 3. Система показників для аналізу ділового партнерства АТП із партнерами по виконанню спільних проектів

Література

1. Бурак І. О. Оцінка надійності ділових партнерів підприємства. Молодий вчений. 2017. № 4(44). С. 619-622.

2. Гайкова Т.В., Загорянський В.Г., Леонтович А.О. Впровадження цифрових технологій в управління ланцюгами постачань. Central Ukrainian Scientific Bulletin. Technical Sciences. 2023. Col.7(38), Part 1. С. 222-228, URL: https://Dspace.kntu.kr.ua/server/api/core/bitstreams/ff82bb9a-ce9a-4254-a4ba- c71e769d81f9/content (дата звернення 12.01.2024).

3. Грабович І. В. Задоволеність споживачів як показник ефективності маркетингової діяльності підприємств. Матеріали III Міжнародної науково- практичної конференції «Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи», 2022. С. 219, URL: http://confmanagement.kpi.ua/proc/article/view/271978 (дата звернення 11.01.2024).

4. Журило В. В. Оцінка та аналіз показників споживчої лояльності у маркетинговій діяльності компанії. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2022. Випуск 1(34). С. 87-95.

5. Райко Д. В. Підприємство, партнер, споживач: теорія та практика взаємодії: Монографія. Харків : ФОП Александрова К. М.; ВД «ІНЖЕК», 2010. 320 с.

6. Федотова І. В. Теоретико-методологічні засади управління життєздатністю підприємств автомобільного транспорту : дис. ... докт. екон. наук; 08.00.04. Харків, 2020. 428 с.

7. Харламов П. Цифрова трансформація: чому вона необхідна кожній компанії. І які переваги завдяки їй отримує бізнес, 2021, URL: http;//mind.ua/publications/20229223-cifrova-transformaciya-chomu-vona- neobhidna-kozhnij-kompaniyi (дата звернення 11.01.2024).

8. Шавлюк А. О. Аудит ефективності ділового партнерства : автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.09. Київ, 2016. 27 с.

9. Шавлюк А. О. Методика аудиту ефективності ділового партнерства на підприємствах торгівлі. Інноваційна економіка. 2015. № 1(56). С. 239-245.

10. Buyvis, V. A., Yuryeva, E. Y., & Novichikhin, A. V. (2019, November). Algorithm for the selection of public-private partnership projects for planning the resources allocation in road and transport infrastructure. In IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. Vol. 377, No. 1, p. 012028.

11. Cruz, C. O., & Sarmento, J. M. (2020). “Mobility as a service” platforms: A critical path towards increasing the sustainability of transportation systems. Sustainability, 12(16), 6368.

12. Dobranskyte-Niskota, A., Perujo, A., & Pregl, M. (2007). Indicators to assess sustainability of transport activities. European Comission, Joint Research Centre.

13. Du, J., Wang, W., Gao, X., Hu, M., & Jiang, H. (2023). Sustainable Operations: A Systematic Operational Performance Evaluation Framework for Public-Private Partnership Transportation Infrastructure Projects. Sustainability, 15(10), 7951.

14. Mikl, J., Herold, D. M., Cwiklicki, M., & Kummer, S. (2021). The impact of digital logistics start-ups on incumbent firms: a business model perspective. The International Journal of Logistics Management, 32(4), 14611480.

References

1. Burak, I.O. (2017), “Assessment of the reliability of the enterprise's business partners”, Molodyi vchenyi, vol. 4(44), pp. 619-622.

2. Haikova, T.V., Zahorianskyi, V.H. and Leontovych, A.O. (2023), “Implementation of digital technologies in supply chain management”, Central Ukrainian Scientific Bulletin. Technical Sciences, vol.. 7(38), no. 1, pp. 222-228. Available at: https://Dspace.kntu.kr.ua/server/api/core/bitstreams/ff82bb9a-ce9a- 4254-a4ba-c71e769d81f9/content (Accessed 12 Jan 2024).

3. Hrabovych, I. V. (2022), “Consumer satisfaction as an indicator of the effectiveness of marketing activities of enterprises”, Materialy III Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Biznes, innovatsii, menedzhment: problemy ta perspektyvy», Available at: http://confmanagement.kpi.ua/proc/article/view/271978 (Accessed 11 Jan 2024).

4. Zhurylo, V. V. (2022), “Assessment and analysis of consumer loyalty indicators in the company's marketing activities”, Skhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia, vol. 1(34), pp. 87-95.

5. Raiko, D. V. (2010). Pidpryiemstvo, partner, spozhyvach: teoriia ta praktyka vzaiemodii [Enterprise, partner, consumer: theory and practice of interaction], FOP Aleksandrova K. M.; VD «INZhEK», Kharkiv, Ukraine.

6. Fedotova, I. V. (2020), “Theoretical and methodological principles of managing the viability of road transport enterprises”, Abstract of Ph.D. Dissertation, Economy and enterprise management, Kharkiv National Automobile and Road Service University, Kharkiv, Ukraine.

7. Kharlamov, P. (2021), “Digital transformation: why every company needs it. And what advantages does the business get thanks to it”, Available at: http;//mind.ua/publications/20229223-cifrova-transformaciya-chomu-vona- neobhidna-kozhnij-kompaniyi (Accessed 11 Jan 2024).

8. Shavlyuk, A. O. (2016), “Audit of the effectiveness of business partnership”, PhD Thesis, Accounting, analysis and audit, Kyiv National Trade and Economic University, Kyiv, Ukraine.

9. Shavlyuk, A. O. (2015), “Methodology for auditing the effectiveness of business partnerships at trade enterprises”, Innovatsiina ekonomika, vol. 1(56), pp. 239-245.

10. Buyvis, V. A., Yuryeva, E. Y., & Novichikhin, A. V. (2019), “Algorithm for the selection of public-private partnership projects for planning the resources allocation in road and transport infrastructure”, IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, Vol. 377, No. 1, p. 012028.

11. Cruz, C. O., & Sarmento, J. M. (2020). “Mobility as a service” platforms: A critical path towards increasing the sustainability of transportation systems. Sustainability, vol. 72(16), 6368.

12. Dobranskyte-Niskota, A., Perujo, A., & Pregl, M. (2007). Indicators to assess sustainability of transport activities, European Comission, Joint Research Centre.

13. Du, J., Wang, W., Gao, X., Hu, M., & Jiang, H. (2023), “Sustainable Operations: A Systematic Operational Performance Evaluation Framework for Public-Private Partnership Transportation Infrastructure Projects”,.Sustainability, vol. 75(10), 7951.

14. Mikl, J., Herold, D. M., Cwiklicki, M., & Kummer, S. (2021), “The impact of digital logistics start-ups on incumbent firms: a business model perspective”,The International Journal of Logistics Management, vol. 32(4), pp. 1461-1480.

Размещено на Allbest.ru