Стан, проблеми, перспективи розвитку транспортної логістики Збройних Сил України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан, проблеми, перспективи розвитку транспортної логістики Збройних Сил України

Олександр Андрощук, доктор технічних наук, професор, старший викладач кафедри; Руслан Березенський, кандидат технічних наук, доцент, заступник начальника кафедри; Віктор Клименко, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, старший викладач кафедри; Віктор Меленчук, кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри; Володимир Мельник, начальник кафедри ремонту та експлуатації автомобільної та спеціальної техніки, Військова академія

Подано результати досліджень стосовно забезпечення військ (сил) логістики, транспортної логістики та побудови автоматизованих інформаційних систем. Успішне планування, проведення та підтримка військових операцій вимагає відповідних підходів. Аналіз стану транспортної логістики Збройних Сил України дозволив виявити основні її проблеми: неефективне використання маршрутів доставлення озброєння, техніки, особового складу від баз зберігання (місць дислокації) до місць виконання бойових завдань; незадовільний стан автомобільних доріг (шляхів підвезення), особливо у зонах бойових дій; слабка транспортна інфраструктура; недостатня кількість уніфікованих місць розвантаження/завантаження, а також їх низький техніко-технологічний рівень; відсутність практично на всіх видах транспорту сучасних інформаційно-телекомунікаційних засобів, що відповідають світовим стандартам (gps-навігатори, бортові комп'ютери тощо); відсутність сучасного вітчизняного програмного забезпечення, яке застосовується у транспортній логістиці військового призначення; високий рівень фізичного і морального зношення рухомого складу транспорту військових частин та підрозділів; неефективне використання рухомого складу організацій (фірм) перевізників, сил логістики та безпосередньо бойових підрозділів (необхідність подальшого впровадження аутсорсингу); втрати від простою в очікуванні завантаження/розвантаження транспортного засобу; недовантаження рухомого складу; складності організації взаємодії декількох видів транспорту; втрати від незаконних дій особового складу; низька продуктивність транспортної сфери через слабку систему мотивації та/або низьку кваліфікацію особового складу; відсутність необхідної кількості фахівців з транспортної логістики військового призначення. Одним з основних висновків дослідження є те, що велике значення для ефективного впровадження логістичного підходу на транспорті, особливо у військовій сфері, має наявність і модернізація спеціалізованих автоматизованих інформаційних систем та відповідного програмного забезпечення, що можливе за умов розробки науково-методичного апарату.

Ключові слова: Збройні Сили; логістика; транспорт; інфраструктура; моделювання; планування; автоматизація.

Status, problems, prospects of development of transport logistics of the armed forces of Ukraine

Androshchuk O., Berezensky R., Klymenko V., Melenchuk V., Melnyk V.

The results of research related to the provision of troops (forces), logistics, transport logistics and the construction of automated information systems are presented. Successful planning, conducting and sustaining military operations requires appropriate approaches. Analysis of the state of transport logistics of the Armed Forces of Ukraine revealed its main problems: inefficient use of routes for the delivery of weapons, equipment, and personnel from storage bases (deployment sites) to places of combat missions; unsatisfactory condition of roads (access roads), especially in war zones; weak transport infrastructure; insufficient number of unified unloading/loading places, as well as their low technical and technological level; the absence of modern information and telecommunication facilities that meet global standards (GPS navigators, on-board computers, etc.) on almost all types of transport; lack of modern domestic software used in military transport logistics; high level of physical and moral wear and tear of the rolling stock of transport of military units and units; inefficient use of the rolling stock of organizations (firms) of carriers, logistics forces and directly combat units (the need for further implementation of outsourcing); losses from idle time waiting for loading/unloading of the vehicle; underloading of rolling stock; the complexity of organizing the interaction of several types of transport; losses from illegal actions of personnel; low productivity of the transport sector due to a weak motivation system and/or low qualification of personnel; lack of the necessary number of specialists in transport logistics for military purposes. One of the main conclusions of the study is that the availability and modernization of specialized automated information systems and corresponding software is of great importance for the effective implementation of the logistics approach in transport, especially in the military sphere, which in turn is possible under the conditions of the development of a scientific and methodological apparatus.

Key words: Armed Forces; logistics; transport; infrastructure; modeling; planning; automation.

транспортний логістика військо вантаж

Вступ

За твердженнями більшості дослідників, ефективність ведення бойових дій у сучасних умовах все більше залежить від забезпечення військ (сил) та її логістичної складової. Перш за все йдеться про планування потреб і подальше забезпечення всієї діяльності Збройних Сил (далі - ЗС) України [1]: від підготовки та функціонування у поточному стані і до супроводу бойових операцій різного масштабу. Кожен такий елемент військової діяльності потребує визначеної, як правило, шляхом моделювання кількості озброєння, спеціальної техніки, транспортних засобів, особового складу, пального, медикаментів, продовольства, боєприпасів тощо. І для того, щоб ці потреби задовольнити, потрібна система закупівлі, постачання, зберігання, ремонту, технічного обслуговування, контролю експлуатації, утилізації надлишків, планування і здійснення військових перевезень усього необхідного для забезпечення діяльності ЗС України.

Постановка проблеми

Однією з основних складових логістики (разом із логістикою закупівель, розподілу, виробництва та складування) є транспортна логістика - система з організації доставки, тобто переміщення будь-яких матеріальних предметів або речовин, людей з однієї точки в іншу за оптимальним маршрутом. З наукового погляду, йдеться про управління інформаційними і матеріальними потоками у процесі руху техніки, вантажів особового складу (товарів). Армії провідних країн світу (НАТО) давно опанували цей підхід. Останнім часом він активно впроваджується у службово-бойову діяльність військових формувань та правоохоронних органів України. Актуальним є аналіз наявного стану та наукове обґрунтування подальших перспектив розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми та перспективи розвитку транспорту, ефективного його функціонування, логістики перевезень в економічній сфері розглядали вітчизняні вчені. Серед них можна відмітити роботи М.В. Бойченка [2], Л.А. Грицини [3], Ю.С. Іванова [4], Л.М. Киш [5], О.В. Трифонової [6] та ін. У військовій сфері виокремлюються дослідження, які висвітлюють проблеми логістичного забезпечення у загальному сенсі. Це роботи І.О. Власова [7], М.І. Лисого [8], О.Й. Мацька [9], В.А. Сівака [10], С.Е. Попова [11] та ін. Проблемам автотехнічного забезпечення військових формувань та правоохоронних органів присвячено роботи Р.В. Березенського [12], В.М. Меленчука [13], В.А. Сівака [14] та ін.

Метою статті є виявлення наявних проблем транспортної логістики ЗС України щодо перевезень вантажів та особового складу під час бойових дій.

Результати дослідження

Успішне планування, проведення та підтримка військових операцій вимагають відповідних підходів. Базовим керівним документом з питань логістичного забезпечення для органів військового управління ЗС України, інших складових Сил оборони, що застосовується у мирний час і в особливий період, є доктрина “Об'єднана логістика” (далі - Доктрина) [15]. Вона визначає єдині концептуальні погляди щодо формування та функціонування системи логістичного забезпечення ЗС України та інших складових Сил оборони під час спільного виконання завдань з оборони держави. Доктрина стала основою для розроблення інших керівних документів [16], [17] та ін., що регламентують порядок і принципи логістичного забезпечення видів ЗС України та родів військ (сил) з урахуванням особливостей і специфіки 'їх застосування.

Відповідно до [15] логістика (Logistics) - це наука і практика з планування та реалізації процесів з розгортання на місцевості, переміщення військ (сил) та забезпечення їх необхідним озброєнням і військовою технікою (далі - ОВТ) та матеріально-технічними засобами (далі - МтЗ). У більш широкому сенсі - це аспекти військових операцій, які стосуються:

проєктування та розроблення, закупівлі (постачання), зберігання, перевезення, розподілу, утримання, евакуації, використання, вилучення й утилізації ОВТ і матеріально-технічних засобів;

перевезення особового складу;

закупівлі, будівництва, обслуговування, експлуатації та розміщення (розгортання) об'єктів інфраструктури;

закупівлі чи надання послуг.

Метою об'єднаної логістики є забезпечення потреб Сил оборони в ОВТ і МтЗ, виконанні робіт, наданні послуг та створенні сприятливих умов для виконання ними завдань оборони держави, а також у забезпеченні національних військових контингентів, сформованих для участі в міжнародних операціях відповідно до укладених договорів. Забезпечення потреб має бути своєчасним, з мінімальними витратами, із постачанням у визначені місце та час необхідних конкретному споживачу ОВТ, МтЗ і послуг відповідної якості та кількості для повної реалізації всіх функцій і можливостей.

Одним з основних завдань об'єднаної логістики є планування та здійснення військових перевезень усіма видами транспорту, а однією з основних функцій - переміщення і перевезення (транспортування), тобто постачання МтЗ та ОВТ від виробників (постачальників) до сил і засобів логістичного забезпечення складових Сил оборони, з'єднань, військових частин. Логістичне забезпечення здійснюється, зокрема за такими видами: автотехнічне забезпечення; авіаційно-технічне забезпечення; аеродромно-технічне забезпечення; технічне забезпечення кораблів (суден); транспортне забезпечення тощо. Відповідно до [15] переміщення та перевезення (транспортування) полягає:

у завчасному плануванні й організації перевезення (транспортування) військ (сил) складових Сил оборони; підвезенні (транспортуванні) ОВТ та МтЗ; евакуації ОВТ та МтЗ усіма видами транспорту; підготовці і розподілі транспортних засобів, розгортанні транспортних комунікацій, організації 'їх технічного обслуговування та прикриття;

розгортанні і застосуванні мережі польових магістральних трубопроводів для виконання визначених завдань;

контролі за виконанням військових перевезень та перевезень вантажів в інтересах Сил оборони.

Під час виконання переміщення та перевезення використовується наявна мережа транспортної інфраструктури держави та її об'єктів, залучаються організації, обладнання, транспортні засоби, необхідні для забезпечення застосування Сил оборони в їх стратегічних діях та операціях.

Під час дослідження виявлено специфіку транспортної логістики військового призначення:

просторовий характер ведення бойових дій (значні витрати на транспорт військових підрозділів, пов'язані з багаторазовими переїздами на окремі ділянки зони відповідальності військових підрозділів);

висока залежність від кліматичних умов, сезонів року, часу доби (погіршення стану ґрунтових доріг під час опадів, необхідність світломаскування тощо);

оперативність (швидкоплинність) військових дій та операцій, (переривання транспортування (недоставляння) вантажів може спричинити негативні результати ведення бойових дій);

різноманітність транспортованих вантажів, що призводить до необхідності використовувати різноманітні транспортні засоби;

різноманітна загальна транспортна маса вантажів (ОВТ та МтЗ); транспортування на різні (переважно короткі) відстані з використанням неякісних доріг (які у більшості випадків пошкоджено у результаті вогневого ураження) тощо.

Дослідження, що проведено авторами, свідчить, що на сьогодні у сфері транспортної логістики ЗС України існує значна кількість проблем, які призводять до виникнення необхідності ремонту, аварійних ситуацій тощо, а в кінцевому результаті - до неефективного функціонування сил та засобів логістики. Проблеми стають загрозою для виконання бойових завдань і потребують негайного вирішення.

Аналіз стану транспортної логістики ЗС України дозволив виявити основні її проблеми:

неефективне використання маршрутів доставляння озброєння, техніки, особового складу від баз зберігання (місць дислокації) до місць виконання бойових завдань;

незадовільний стан автомобільних доріг (шляхів підвезення), особливо у зонах бойових дій;

слабка транспортна інфраструктура;

недостатня кількість уніфікованих місць розвантаження/завантаження, а також їх низький техніко-технологічний рівень;

відсутність практично на всіх видах транспорту сучасних інформаційно-телекомунікаційних засобів, що відповідають світовим стандартам (gps-навігатори, бортові комп'ютери тощо);

відсутність сучасного вітчизняного програмного забезпечення, яке застосовується у транспортній логістиці військового призначення;

високий рівень фізичного і морального зношення рухомого складу транспорту військових частин та підрозділів;

неефективне використання рухомого складу організацій (фірм) перевізників, сил логістики та безпосередньо бойових підрозділів (необхідність подальшого впровадження аутсорсингу);

втрати від простоювання в очікуванні завантаження/розвантаження транспортного засобу;

недовантаження рухомого складу;

складності організації взаємодії декількох видів транспорту;

втрати від незаконних дій особового складу;

низька продуктивність транспортної сфери через слабку систему мотивації та/або низьку кваліфікацію особового складу;

відсутність необхідної кількості фахівців з транспортної логістики військового призначення.

Проведене дослідження надало змогу запропонувати опис та можливі шляхи вирішення цих проблем, а саме:

1. Неефективне використання маршрутів доставляння озброєння, техніки, особового складу від баз зберігання (місць дислокації) до місць виконання бойових завдань.

Проблеми виникають під час побудови маршруту перевезення. Це пов'язано з тим, що доводиться враховувати значну кількість чинників. Завдання ефективного доставляння вантажу є багатокритеріальним. Досвід свідчить, що не завжди вантажі доставляються найшвидшим і найзручнішим шляхом. У більшості випадків не здійснюється оптимізація процесу доставляння, тому оперативність та якість транспортування не відповідає заявленим вимогам. Для знаходження найкоротшого шляху, а також методів складання збірно-розвізних маршрутів використовують підходи, які не дозволяють отримати оптимальний результат, проаналізувати, до чого призведуть певні зміни маршруту у разі необхідності. Для побудови оптимальних маршрутів руху необхідним є програмне забезпечення, здатне автоматизувати процес пошуку найбільш раціонального маршруту. Потрібен логіс- тичний оператор - окремий підрозділ, який здатний оптимізувати сам процес транспортування за допомогою: збирання загального вантажу з різних місць відправлення; складання оптимальних маршрутів руху; підключення більш ефективного виду транспорту на певному етапі маршруту.

2. Незадовільний стан автомобільних доріг (шляхів підвезення), особливо у зонах бойових дій. Слабка транспортна інфраструктура.

Залізничним транспортом, як свідчать статистичні дані, перевозиться у середньому 70 % від загального обсягу військових вантажів або 63 % від вантажообігу [3], тобто залізничний транспорт продовжує бути основним у наданні транспортно-логістичних послуг військового призначення. Разом із тим має місце зменшення вантажної бази, що пояснюється загальним зменшенням промислового виробництва в країні, втратою промислового потенціалу східних і південних регіонів країни через війну з російською федерацією (далі - рф). Унаслідок цього вантажообіг та загальний обсяг перевезень залізничного транспорту зменшується. Слід також відзначити поганий стан інфраструктури, незадовільний стан колійного господарства, велику зношеність і моральну застарілість рухомого складу залізничного транспорту, суттєві витрати на ремонтні роботи.

Проблема поганого стану автомобільних доріг існує тривалий час, у більшості випадків вона вирішується на державному рівні. Зокрема, на вирішення цієї проблеми спрямовано прийняття 30 травня 2018 року Національної транспортної стратегії до 2030 року “Drive Ukraine 2030” [18]. Ця Стратегія передбачає докорінну модернізацію транспортної інфраструктури країни. Подальший розвиток автомобільних вантажних перевезень як складової транспортної логістики військового призначення є проблематичним перш за все через стан вітчизняних автодоріг загального користування. Основну частку автомобільних доріг побудовано більше 30 років тому, вони давно вичерпали свій ресурс, характеризуються високим рівнем зношеності та низькою міцністю, мають значну нерівність, що знижує швидкість доставляння і погіршує безпечне транспортування вантажів. Тобто, для покращення автомобільних доріг необхідно далі розбудувати автомобільну мережу, використовуючи кращі світові технології.

Черговим за потужністю є трубопровідний транспорт [18], який використовується для переміщення природного газу, нафти та нафтопродуктів. У зв'язку з війною з рф, яка була основним постачальником нафти і газу, відбувається процес зміни постачальників (через країни західної Європи).

Сукупні частки інших видів транспорту (морського, річкового, авіаційного) у загальному обсязі військових перевезень і загальному вантажообігу України у 2022 році є достатньо малими (крім експорту зерна), але у перспективі - достатньо привабливими. Морські перевезення (через акваторії Чорного та Азовського морів) у 2022 році було заблоковано військово-морськими силами рф. Авіаційні перевезення набирають усе більшу вагу, особливо щодо міжнародної військової допомоги.

3. Недостатня кількість уніфікованих місць розвантаження/завантаження, а також 'їх низький техніко-технологічний рівень.

Для підвищення живучості все більше баз і місць зберігання ОВТ та МтЗ мають мобільний характер (зберігання на великотоннажних платформах і постійне 'їх пересування). Швидке завантаження передбачає застосування вантажних терміналів, які будуть застосовувати спеціальні технології та техніку. На сьогодні більшість завантажень/ розвантажень відбувається без технічної допомоги.

4. Відсутність практично на всіх видах транспорту сучасних інформаційно-телекомунікаційних засобів, що відповідають світовим стандартам. Високий рівень фізичного і морального зношення рухомого складу транспорту військових частин та підрозділів.

У ЗС України на 2020 рік використовувалось близько 218 марок і моделей автомобільної техніки [19]. У складі військової автомобільної техніки були автомобілі, спеціальні колісні шасі, гусеничні машини, транспортери й тягачі, трактори, причепи та напівпричепи. Попри те, що за 2014-2020 роки у ЗС України прийнято на озброєння і допущено до експлуатації 19 зразків військової автомобільної техніки, а за 2022 рік було надано значну кількість зразків нової техніки іноземного виробництва, основу автомобільного парку ЗС України на сьогодні складає технічно застаріла автомобільна техніка, виготовлена ще за радянських часів. Найчисельнішими моделями автомобільного парку ЗС України є УАЗ-3151, УАЗ-469, ГАЗ-66, ЗіЛ-131, “Урал-4320”, КамАЗ-4310 та 'їхні модифікації. Виробництво ГАЗ-66 та ЗіЛ-131, які становлять значну частину цього автопарку, взагалі припинено, а автомобілі марки УАЗ, “Урал” і КамАЗ випускають у рф. Це ускладнює забезпечення їх запчастинами, виконання технологічних процесів із техобслуговування та ремонту, оснащення військ ремонтно-технологічним і діагностичним обладнанням, підготовку водіїв та фахівців-ремонтників.

Зношення будь-якої техніки - це справа часу. Постійно потрібно визначати: чи є доцільними витрати на ремонт або на придбання нової техніки з точки зору оптимізації витрат. Актуальним залишаються питання вибору (або розробки) методів розрахунку амортизації, які найкращим чином ураховують специфіку транспортної логістики військового призначення. Також потрібно розрахувати можливості та потреби щодо придбання нового транспорту вітчизняного та іноземного виробництва, який буде ефективним в умовах мирного та воєнного часу. Важливим є той факт, що Україна також долучається до розробки транспорту нового покоління, який має покращити вантажні і пасажирські перевезення.

5. Відсутність сучасного вітчизняного програмного забезпечення, яке застосовується у транспортній логістиці військового призначення.

Щодо використання сучасних інформаційних технологій у транспортній логістиці, то слід зазначити, що більшість відомих фірм- організацій (“Нова пошта”, “Укрпошта” тощо), застосовуючи сучасне програмне забезпечення, досягають певних успіхів. Водночас відмічається явний дефіцит інформації про спеціалізоване програмне забезпечення, що застосовується у транспортній логістиці. Висока вартість цих програм гальмує їх поширення. Вирішення цієї проблеми транспортної логістики військового призначення залежить перш за все від наукових розробок, що будуть підґрунтям розробки відповідного програмного забезпечення.

Останнім часом триває опанування сервісу підтримки логістич- них операцій LOGFAS (Logistic Functional Area Services) - інтегрованого набору програмних засобів, що розроблені для підтримки логістич- ного забезпечення НАТО. Сервіс дозволяє посадовим особам збирати, зберігати, обробляти, аналізувати, відображати та розповсюджувати інформацію стосовно логістичного забезпечення і в подальшому планувати та здійснювати дії стосовно доставляння техніки, вантажів, особового складу (товарів). Водночас слід зазначити, що йдеться про обмежену версію. Також основу цього програмного забезпечення складає технологія застосування баз даних, що для ефективної роботи вимагає значних обчислювальних і комунікаційних можливостей.

6. Неефективне використання рухомого складу організацій (фірм) перевізників, сил логістики та безпосередньо бойових підрозділів (необхідність подальшого впровадження аутсорсингу).

Підрозділи Сил оборони, особливо ті, що беруть участь у бойових діях, постійно потребують значної кількості різних зразків ОВТ та МтЗ, перевезення яких в основному здійснюється із застосуванням штатних транспортних засобів підрозділів, окремо за кожним видом, тому вантажопідйомність транспортного засобу, який використовується для перевезення, як правило, експлуатується неефективно. Слід зазначити, що загалом перевозити вантаж, який становить сукупність різних номенклатур у різних кількостях, значно ефективніше. Очевидним є те, що таке транспортування вимагає додаткових розрахунків (моделювання), тобто обґрунтованого планування.

Значна кількість підприємств, діяльність яких пов'язана з транспортуванням, переходять на аутсорсинг - передачу всіх або частини перевезень окремим підрозділам (у нашому випадку - підрозділам сил логістики або цивільним організаціям (фірмам) перевізників). Такий підхід до вирішення цієї проблеми дозволяє підрозділам сконцентруватися на бойовій (службово-бойовій) діяльності, підвищуючи її ефективність, а також доручити транспортну логістику фахівцям у цій галузі - підрозділам командування сил логістики, що в результаті покращує якість логістики та знижує загальні витрати.

7. Втрати від простоювання в очікуванні завантаження/розвантаження транспортного засобу.

Як свідчить досвід бойової (службово-бойової) діяльності, під час військових перевезень найбільш трудомісткою складовою транспортного процесу є саме вантажно-розвантажувальні роботи, особливо під час автомобільних перевезень. Недостатньо високий рівень механізації завантаження/розвантаження вантажів, нечітка взаємодія різних підрозділів у процесі перевантаження вантажів викликає тривале простоювання транспортних засобів (автомобілів) при вантажно- розвантажувальних роботах. Раціональна робота баз (місць) зберігання, оптимізація процесів завантаження/розвантаження як у разі відправлення вантажу зі складу, так і під час отримання його - запорука ефективного логістичного підходу.

Відповідно до ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.69 № 401, “простоюванням автомобіля вважається затримка або невикористання транспортного засобу, що починається після закінчення, перевищення або порушення строків, передбачених для здійснення будь- яких дій (наприклад, строку вантажно-розвантажувальних робіт, здійснення митних операцій тощо)” [20].

Отже, важливо до прибуття транспортного засобу підготувати вантаж, визначити його місцезнаходження, сформувати вантаж у комплексі з урахуванням вантажопідйомності транспортного засобу. Відправник має скласти договір на всі роботи, зокрема і на завантаження/розвантаження.

8. Недовантаження рухомого складу.

У більшості випадків недостатнє використання вантажопідйомності транспортного засобу пов'язано з недостатнім бажанням або вмінням комплектувати повне завантаження у комплексі. Для покращення ситуації потрібним є завчасне планування, яке ґрунтується на тактико-технічних розрахунках, моделюванні тощо.

9. Складності організації взаємодії декількох видів транспорту.

Проблеми транспортної логістики також виникають, якщо існує

необхідність організувати взаємодію різних видів транспорту, оскільки в такому випадку можуть значно зростати терміни доставляння. Військова транспортна логістика використовує різні шляхи сполучення, які існують в Україні та інших країнах, в основному в суміжних (прикордонних). Це автошляхи і залізниці, моря, річки, повітряні лінії, трубопроводи тощо. Найбільше використовується залізничний транспорт, але автотранспорт залишається більш зручним з огляду на його мобільність. Водночас взаємодія різних видів транспорту майже завжди збільшується терміни перевезення. Перш за все це пов'язано з перевантаженням з одного виду транспорту на інший.

10. Втрати від незаконної діяльності особового складу.

Збереження цілісності та неушкодженості вантажу, паливно-мастильних матеріалів є однією з нагальних проблем транспортної логістики. За процесом доставляння вантажів потрібно ретельно стежити. Більшість новітніх (комп'ютерних) розробок у галузі транспортної логістики ще не дозволяють повною мірою вирішувати моніторингову проблему. Це стосується всіх складових процесу транспортування: відстеження стану вантажу, зв'язку з водієм, визначення точного розташування транспортного засобу та витрати паливно-мастильних матеріалів тощо. Ця проблема традиційно вирішується обов'язковим покаранням за будь-які порушення у дисциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку тощо.

11. Низька продуктивність транспортної сфери через слабку систему мотивації та/або низьку кваліфікацію особового складу.

Позбавитися більшості негативних аспектів щодо низької продуктивності транспортної логістики можна за рахунок додаткового матеріального заохочення за ефективне виконання службового (бойового) завдання.

12. Відсутність необхідної кількості фахівців з транспортної логістики військового призначення.

Логістика вантажоперевезень військового призначення - це діяльність з управління вантажопотоками для організації раціонального перевезення вантажів з максимальною ефективністю і мінімізацією втрат. Фахівець з транспортної логістики у військовій сфері має володіти цілим комплексом знань: з оцінки та розподілу транспортних витрат; стосовно управління вантажопотоком для оптимізації процесу перевезення ОВТ та МтЗ, особового складу тощо. Він має ураховувати такі чинники: розробка маршруту з урахуванням особливостей району відповідальності (стан доріг, інтенсивність руху, кліматичні умови, характер дій противника тощо), з відповідним розрахунком тривалості та протяжності шляху та вибором оптимального виду транспорту; розрахунок витрат на складське зберігання і на завантаження/розвантаження; можливість формування збірних вантажів тощо.

Висновки та перспективи подальших досліджень

У результаті дослідження з'ясовано, що транспортна логістика військового призначення пов'язана з безліччю проблем, подолання яких є можливим за умов певних покращень. Подальший розвиток транспортної логістики ЗС України може відбутися лише у разі системного підходу та комплексного вирішення наявних проблем, чітко скоординованих дій Головного управління логістики Генерального штабу Збройних Сил України, підрозділів командування сил логістики, навчальних та наукових закладів і бойових підрозділів, високого професіоналізму військовослужбовців та працівників.

Одним з основних висновків дослідження є те, що велике значення для ефективного впровадження логістичного підходу на транспорті, особливо у військовій сфері, відіграє наявність і модернізація спеціалізованих автоматизованих інформаційних систем та відповідного програмного забезпечення, що є можливим за умов розробки науково-методичного апарату - моделей, методів, методик стосовно:

розрахунку індексу ефективності логістики військового призначення;

створення логістичних центрів військового призначення (стаціонарних та мобільних баз зберігання);

оптимізації функціонування (мультимодальних) логістичних схем військового призначення;

створення безпечних транспортних систем, транспортних коридорів і транспортних мереж (зокрема міжнародних);

обґрунтування (вибору) виду транспортного засобу військового призначення;

обґрунтування (вибору) типу транспортного засобу військового призначення;

оптимізації транспортного процесу під час автотранспортних (змішаних) перевезень;

визначення оптимальних маршрутів доставляння особового складу, вантажів військового призначення;

інформаційного забезпечення логістики, транспортної логістики;

координації транспортного процесу і службово-бойової діяльності;

забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу;

спільного планування транспортного процесу зі складським та виробничим;

забезпечення мінімального часу оформлення облікових процедур;

контролю й управління процесами переміщення вантажів і транспортних засобів тощо.

Розробка такого науково-методичного апарату є перспективою подальших наукових досліджень. Основні методи дослідження будуть стосуватись наукових напрямів: військово-економічного аналізу, дослідження операцій, аналізу даних тощо. Розроблений науково-методичний апарат стане підґрунтям побудови сучасної автоматизованої інформаційної системи логістичного забезпечення Сил оборони. Для врахування досвіду військових операцій вважається за доцільне залучити до розробки учасників бойових дій - фахівців у галузі матеріально-технічного та ракетно-артилерійського озброєння.

Авторський колектив висловлює слова вдячності полковнику Кравчуку Олександру Володимировичу - заступнику начальника управління транспортного забезпечення штабу командування сил логістики за надану допомогу в написанні статті, що сприяло покращенню якості змісту та наштовхнуло на подальші напрями наукових розвідок.

Список використаних джерел

1. Ролін І., Купрієнко Д., Марущенко В. Концептуальний підхід до планування та ведення сухопутних операцій за стандартами НАТО. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки. Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2022. № 1-2(87). С. 142-168.

2. Бойченко М. Проблеми транспортної логістики вантажних перевезень в Україні. Вісник економічної науки України. 2018. № 2. С. 22-26.

3. Грицина Л. Сучасний стан та перспективи розвитку транспортної логістики в Україні. Світове господарство і міжнародні економічні відносини. Інфраструктура ринку. 2018. Випуск 18. С. 11-18.

4. Іванов С. В. Транспортно-логістичні кластери в контексті розвитку транспортної системи України та окремо взятого економічного району. Економічний вісник Донбасу. 2018. № 1(51). С. 15-22.

5. Киш Л. Транспортна логістика в аграрному секторі: реалії та перспективи розвитку. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. Логістика і транспорт. 2018. № 8. С. 55-67.

6. Трифонова О., Трушкіна Н. Стан, проблеми та тенденції розвитку транспортної логістики в Україні. Вісник економічної науки України. 2019. № 1. С. 143-149.

7. Власов І.О., Воробйов О.М., Наконечний О.В., Середа Ю.С. Обґрунтування концептуальних та наукових підходів щодо розвитку єдиної системи логістики в Збройних Силах України. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2020. № 2(64). С. 12-18.

8. Лисий М., Удод В. Аналіз впливу визначених чинників на управління силами і засобами логістичного забезпечення та визначення недоліків цього процесу. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки. Хмельницький: Видавництвово НАДПСУ, 2022. № 1-2(87). С. 85-99.

9. Мацько О., Гаврилюк І. Аналіз трендів розвитку науки і технологій у контексті імплементації інструментів сучасного менеджменту у процес трансформації логістики Збройних Сил України. Social Development and Security. 2021. Т. 11, № 1. С. 163-178.

10. Сівак В., Мацько О., Марченко Д. Аналіз негативних чинників, що впливають на показники живучості системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій, та визначення шляхів їх нейтралізації. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки. Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2021. № 1(84). С. 272-287.

11. Попов С.Е., Пуховий О.В., Жидкомлінов М.О. Модель системи логістичного забезпечення радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України та її загальна характеристика. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2021. № 4(45). С. 75-81.

12. Березенський Р.В. Моделі та методи управління проєктами інформатизації автотранспортного господарства військових формувань та правоохоронних органів: дис. ... канд. техн. наук: 05.13.22. Львів, 2019.

13. Меленчук В.М. Моделі та методи управління ризиками проєктів матеріально-технічного забезпечення автотранспортних підрозділів Збройних Сил України: дис. ... канд. техн. наук: 05.13.22. Львів, 2019.

14. Сівак В.А., Ляшенко В.А., Зозуля В.М., Гайдак І.Г. Метод швидкого відновлення зразків озброєння та автомобільної техніки прикордонних підрозділів швидкого реагування за критерієм забезпечення їх живучості. Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. 2022. Вип. 3(13). С. 104-109.

15. Доктрина “Об'єднана логістика”. ВКП 4-00(30).03.01: затверджено Головнокомандувачем Збройних Сил України 19 вересня 2020 року / Головне управління логістики Генерального штабу Збройних Сил України спільно з Центральним науково-дослідним інститутом Збройних Сил України. Київ, 2020. 39 с.

16. Доктрина з організації переміщень та перевезень (транспортувань) у Збройних Силах України. ВКП 4-00(03).01: затверджено Начальником Генерального штабу Збройних Сил України 19 вересня 2020 року / Командування Сил логістики Збройних Сил України спільно з Центром оперативних стандартів і методики підготовки Збройних Сил України. Київ, 2020. 29 с.

17. Логістика Сухопутних військ Збройних Сил України (тактичний рівень): Бойовий статут: затверджено наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.03.2021 № 218 / Командування Сухопутних військ Збройних Сил України спільно з Військовою академією (м. Одеса). Київ, 2021. 167 с.

18. Про схвалення Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.05.2018 № 430-р.

19. ЗСУ використовують близько 218 марок і моделей автотехніки.

20. Про статут автомобільного транспорту УРСР: затверджено постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.69. № 401.

References

1. Rolin I., Kupriyenko D., Marushchenko V (2022). Kontseptualnyi pidkhid do planuvannia ta vedennia sukhoputnykh operatsii za standartamy NATO [A conceptual approach to planning and conducting ground operations according to NATO standards]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoyi akademii Derzhavnoi prykordonnoisluzhby Ukrayiny. Seriya: Viiskovi ta tekhnichni nauky. Khmelnytskyi: Vyd-vo NADPSU, № 1-2(87), pp. 142-168. [in Ukrainian]

2. Boychenko M. (2018). Problemy transportnoyi lohistyky vantazhnykh perevezen v Ukrayini [Problems of transport logistics of cargo transportation in Ukraine]. Visnyk ekonomichnoyi nauky Ukrayiny, № pp. 2, 22-26. [in Ukrainian]

3. Hrytsyna L. (2018). Suchasnyy stan ta perspektyvy rozvytku transportnoyi lohistyky v Ukraini [The current state and prospects for the development of transport logistics in Ukraine]. Svitove hospodarstvo i mizhnarodni ekonomichni vidnosyny. Infrastruktura rynku, vol. 18, pp. 11-18. [in Ukrainian]

4. Ivanov S.V. (2018). Transportno-lohistychni klastery v konteksti rozvytku transportnoi systemy Ukrainy ta okremo vziatoho ekonomichnoho rayonu [Transport and logistics clusters in the context of the development of the transport system of Ukraine and a separate economic region]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, № 1(51), pp. 15-22. [in Ukrainian]

5. Kysh L. (2018). Transportna lohistyka v ahrarnomu sektori: realii ta perspektyvy rozvytku [Transport logistics in the agricultural sector: realities and development prospects]. Ekonomika. Finansy. Menedzhment: aktualni pytannia nauky i praktyky. Lohistyka i transport, № 8, pp. 55-67. [in Ukrainian]

6. Tryfonova O., Trushkina N. (2019). Stan, problemy ta tendentsii rozvytku transportnoi lohistyky v Ukraini [State, problems and development trends of transport logistics in Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, № 1, pp. 143-149. [in Ukrainian]

7. Vlasov I.O., Vorobyov O.M., Nakonechnyy O.V., Sereda Yu.S. (2020). Obhruntuvannya kontseptualnykh ta naukovykh pidkhodiv shchodo rozvytku yedynoi systemy lohistyky v Zbroinykh Sylakh Ukrainy [Rationale for the conceptual and scientific approaches to the development of a unified logistics system in the Armed Forces of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho universytetu Povitryanykh Syl, № 2(64), pp. 12-18. [in Ukrainian]

8. Lysyi M., Udod V. (2022). Analiz vplyvu vyznachenykh chynnykiv na upravlinnia sylamy i zasobamy lohistychnoho zabezpechennia ta vyznachennia nedolikiv tsoho protsesu [Analysis of the influence of identified factors on the management of forces and means of logistical support and identification of the disadvantages of this process]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoyi akademiyi Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny. Seriya: viyskovi ta tekhnichni nauky. Khmelnytskyy: Vyd-vo NADPSU, № 1-2(87), pp. 85-99. [in Ukrainian]

9. Matsko O., Havrylyuk I. (2021). Analiz trendiv rozvytku nauky i tekhnolohii u konteksti implementatsii instrumentiv suchasnoho menedzhmentu u protses transformatsii lohistyky Zbroinykh Syl Ukrainy [Analysis of trends in the development of science and technology in the context of the implementation of modern management tools in the process of transformation of the logistics of the Armed Forces of Ukraine]. Social Development and Security, vol. 1(11), pp. 163-178. [in Ukrainian]

10. Sivak V, Matsko O., Marchenko D. (2021). Analiz nehatyvnykh chynnykiv, shcho vplyvayut na pokaznyky zhyvuchosti systemy lohistychnoho zabezpechennia v umovakh vedennia boiovykh dii, ta vyznachennia shliakhiv yikh neytralizatsii [Analysis of negative factors influencing indicators of the viability of the logistics support system in the conditions of hostilities, and determination of ways to neutralize them]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriya: Viyskovi ta tekhnichni nauky. Khmelnytskyi: Vyd-vo NADPSU, № 1(84), pp. 272-287. [in Ukrainian]

11. Popov S.E., Pukhovyy O.V., Zhydkomlinov M.O. (2021). Model systemy lohistychnoho zabezpechennia radiotekhnichnykh viisk Povitrianykh Syl Zbroynikh Syl Ukrainy tayii zahalna kharakterystyka [Model of the system of logistical support of the radio technical troops of the Air Force of the Armed Forces of Ukraine and its general characteristics]. Nauka i tekhnika Povitrianykh Syl Zbroinykh Syl Ukrainy, № 4(45), pp. 75-81. [in Ukrainian]

12. Berezenskyi R.V. (2019). Modeli ta metody upravlinnia proektamy informatyzatsii avtotransportnoho hospodarstva viyskovykh formuvan ta pravookhoronnykh orhaniv [Models and methods of managing projects of informatization of the motor transport industry of military formations and law enforcement agencies]. PhD thesis. Lviv. [in Ukrainian]

13. Melenchuk VM. (2019). Modeli ta metody upravlinnia ryzykamy proektiv materialno-tekhnichnoho zabezpechennya avtotransportnykh pidrozdiliv Zbroynykh Syl Ukrainy [Models and methods of risk management of logistical support projects of the motor transport units of the Armed Forces of Ukraine]. PhD thesis. Lviv. [in Ukrainian]

14. Sivak V.A., Lyashenko V.A., Zozulya V.M., Haydak I.H. (2022). Metod shvydkoho vidnovlennia zrazkiv ozbroiennia ta avtomobilnoi tekhniky prykordonnykh pidrozdiliv shvydkoho reahuvannia za kryteriem zabezpechennia yikh zhyvuchosti [The method of rapid restoration of weapons samples and automotive equipment of border rapid response units according to the criterion of ensuring their survivability]. Zbirnyk naukovykh prats Derzhavnoho naukovo-doslidnoho instytutu vyprobuvan i sertyfikatsii ozbroyennya ta viyskovoi tekhniky, vol. 3(13), pp. 104-109. [in Ukrainian]

15. Holovne upravlinnia lohistyky Heneralnoho shtabu Zbroinykh Syl Ukrainy spilno z Tsentralnym naukovo-doslidnym instytutom Zbroinykh Syl Ukrainy (2020). Doktryna “Obyednana lohistyka” [Doctrine “United logistics”]. VKP 400(30).03.01: zatverdzheno Holovnokomanduyuchym Zbroynykh Syl Ukrainy 19 veresnia 2020 roku. Kyiv. 39 p. [in Ukrainian]

16. Komanduvannia Syl lohistyky Zbroinykh Syl Ukrainy spilno z Tsentrom operatyvnykh standartiv i metodyky pidhotovky Zbroinykh Syl Ukrainy (2020). Doktryna z orhanizatsii peremishchen ta perevezen (transportuvan) u Zbroynykh Sylakh Ukrainy [Doctrine on the organization of movements and transportation in the Armed Forces of Ukraine]. VKP 4-00(03).01: zatverdzheno nachalnykom Heneralnoho shtabu Zbroinykh Syl Ukrainy 19 veresnia 2020 roku. Kyiv. 29 p. [in Ukrainian]

17. Komanduvannia Sukhoputnykh viisk Zbroinykh Syl Ukrainy spilno z Viskovoiu akademiieiu (m. Odesa).(2021). Boiovyi statut “Lohistyka Sukhoputnykh viysk Zbroynykh Syl Ukrainy” (taktychnyi riven) [Battle charter “Logistics of the Land Forces of the Armed Forces of Ukraine” (tactical level)]: zatverdzheno nakazom Komanduvacha Sukhoputnykh viisk Zbroynykh Syl Ukrainy vid 30.03.2021 roku № 218. Kyiv. 167 p. [in Ukrainian]

18. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy № 430-r. “Pro skhvalennya Natsionalnoi transportnoi stratehii Ukrainy na period do 2030 roku”. (2018). [On the approval of the National Transport Strategy of Ukraine for the period up to 2030]: vid 30.05.2018 roku. [in Ukrainian]

19. (2022). ZSUvykorystovuyut blyzko 218 marok i modeley avtotekhniky [About 218 brands and models of automotive equipment are used by the Armed Forces of Ukraine]. [in Ukrainian]

20. Pro statut avtomobilnoho transportu URSR. Zatverdzheno postanovoyu Rady Ministriv URSR vid 27.06.1969 r. № 401. [About the charter of road transport of the Ukrainian SSR. Approved by Resolution № 401 of the Council of Ministers of the Ukrainian SSR dated June 27, 1969]. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru