Адміністративно-правове регулювання використання альтернативних транспортних засобів: досвід зарубіжних країн

Размещено на http://allbest.ru

Університет КАЗГЮУ імені М.С. Нарікбаєва

Адміністративно-правове регулювання використання альтернативних транспортних засобів: досвід зарубіжних країн

Олесь Котерлін магістрант

Науковий керівник: д. ю. н., проф. Р. Мельник

Казахстан

Останніми роками в Україні набули популярності альтернативні транспортні засоби - гіроскутери, електросамокати, моноколеса, сіґвеї, електричні велосипеди. Окрім зручності, легкості і практичності в користуванні, їх поширення сформувало низку викликів перед органами правотворчості і правозастосування. Раніше нами акцентувалося на відсутності належного правового регулювання їх використання і проблемах судової практики [1, с. 106-109]. Позитивним кроком стало прийняття Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» [2]. Цей закон підкреслив актуальність досліджуваної нами теми і закріпив термінологічний апарат. Очевидним залишається той факт, що використання альтернативних транспортних засобів в Україні повинно отримати адміністративно-правове регулювання на рівні Правил дорожнього руху.

Слід зауважити, що регулювання дорожнього руху тяжіє до уніфікації. Вона, у свою чергу, забезпечується міжнародними договорами, такими як Конвенція про дорожній рух [3]. Спільні правила і підходи до організації дорожнього руху в різних країнах сприяють безпеці і спрощенню доступу учасників до нього. Відповідно, вважаємо доцільною уніфікацію в різних країнах правил дорожнього руху для альтернативних транспортних засобів.

Метою дослідження є аналіз і розкриття основних підходів до адміністративно-правового регулювання використання альтернативних транспортних засобів в окремих зарубіжних країнах для подальшого напрацювання українських правил і підготовки єдиних міжнародних уніфікованих стандартів.

Керуючись необхідністю розглянути поставлену проблему на основі варіативності підходів до її вирішення, було вибрано декілька країн із різними правовими системами, економічною, соціальною, культурною складовою: Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Німеччина, Казахстан. У контексті кожної з країн було проаналізовано нормативно-правові акти, що регулюють використання альтернативних транспортних засобів. У випадку їх відсутності - застосування інших інструментів публічної адміністрації. У процесі аналізу треба було вирішити такі питання: 1) наявність чи відсутність адміністративно-правового регулювання; 2) основні концептуальні аспекти адміністративно-правового регулювання використання альтернативних транспортних засобів.

Сполучені Штати Америки. США є країною з федеративним державним устроєм. Відповідно, в ній діє як загальнодержавне право, так і право кожного зі штатів. Використання альтернативних транспортних засобів у США врегульоване на рівні штатів. Враховуючи особливості правової системи США, підходи до регулювання є диференційованими [4]. Аналізуючи статистичні дані і правові акти, можна виокремити два основні підходи до встановлення регулювання: 1) прийняття спеціальних нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання використання альтернативних транспортних засобів (для прикладу: штат Арканзас - «Акт про електричні моторизовані скутери» [5]); 2) застосування нормативно-правових актів, що були прийняті до створення і набуття розповсюдження альтернативних транспортних засобів (для прикладу: штат Каліфорнія, де застосовується Транспортний кодекс 1959 р. [6]).

Альтернативним транспортним засобам заборонено пересуватися дорогами загального користування у 3 штатах; у 7 штатах дозволено пересуватися узбіччями доріг; у 5 штатах дозволено пересуватися пішохідною частиною. Для них встановлені обмеження швидкості пересування: в 9 штатах- 15 миль на годину (24 км на годину); в 10 штатах - 20 миль на годину (32 км на годину); в 1 штаті - 25 миль на годину (40 км на годину); в 2 штатах - 30 миль на годину (48 км на годину). У 3 штатах для управління альтернативними транспортними засобами необхідно мати посвідчення водія на право керування транспортним засобом; у 14 штатах такої вимоги не передбачено. Мінімальний вік користувачів альтернативних транспортних засобів у 3 штатах - 12 років; в 2 штатах - 14 років; в 1 штаті - 15 років; в 10 штатах - 16 років. Необхідність захисних шоломів передбачена для користувачів до 16 років - в 3 штатах; до 17 років - в 2 штатах; до 18 років - 6 штатах; до 19 років - в 1 штаті. Не вимагаються шоломи в 5 штатах; вимагаються незалежно від віку - в 4 штатах.

Німеччина. Попри те, що Німеччина, як і США, є країною з федеральним державним устроєм, питання альтернативних транспортних засобів вирішене на державному рівні. Використання альтернативних транспортних засобів у Німеччині врегульовується постановою «Про участь невеликих електричних транспортних засобів у дорожньому русі» [7]. Це постанова про використання електричних транспортних засобів без сидінь та самобалансованих транспортних засобах.

Основними особливостями німецького підходу є: 1) користуватися альтернативними транспортними засобами можна з 14 років; 2) пересуватися на альтернативних транспортних засобах можна в межах населених пунктів і поза населеними пунктами на велосипедних доріжках і пішохідно - велосипедних доріжках; 3) максимальна потужність електричних самокатів обмежена 500 Вт, самобалансованих транспортних засобів - 1400 Вт; 4) для користувачів альтернативних транспортних засобів не передбачено вимоги наявності посвідчення водія на право керування транспортним засобом; 5) вимоги наявності шолому чи іншого захисного спорядження не передбачено; 6) постанова передбачає вимоги до технічної перевірки альтернативних транспортних засобів.

Велика Британія. Ця країна зацікавила тим, як розроблений майже 200 років тому нормативно-правовий акт може бути застосований в сучасних реаліях. Згідно з Highway Act 1835 [8] використання альтернативних транспортних засобів на дорогах і тротуарах Об'єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії заборонено. За невиконання цього правила передбачено накладення адміністративного стягнення - штрафу на суму 300 фунтів стерлінгів. Виняток становить можливість пересуватися територією приватної власності, але за умови погодження з її власником.

Казахстан. Концептуально ситуація в Україні і Казахстані є доволі схожою. Правила дорожнього руху в Казахстані не регулюють використання альтернативних транспортних засобів. Однак ця країна має позитивний досвід - прийняття стандарту СТ РК 3769-2022 «Самокати електричні. Технічні вимоги» [9]. Ним передбачено визначення електричних самокатів, основні вимоги до їхньої конструкції, оснащення і безпеки.

У досліджуваних нами країнах відсутній єдиний підхід до адміністративно-правового регулювання використання альтернативних транспортних засобів. При вирішені питання про врегулювання альтернативних транспортних засобів розглянутими країнами взято за основу три ключові аспекти: 1) технічні характеристики; 2) можливості допуску до дорожнього руху; 3) вимоги до особи, яка здійснює управління. До технічних характеристик можна віднести: 1) швидкість; 2) маса; 3) відсутність сидіння; 4) наявність систем стабілізування; 4) оснащення електричним двигуном.

Допуск до дорожнього руху передбачає вирішення таких питань: 1) можливість руху дорогами загального користування; 2) можливість руху велосипедними доріжками; 3) можливість руху пішохідними зонами.

Крім того, враховано вимоги до особи, яка здійснює управління таким транспортним засобом: 1) вік допуску до управління; 2) наявність посвідчення водія на право керування транспортним засобом; 3) необхідність використання шолому чи іншого захисного обладнання.

Відповідно, ці аспекти необхідно врахувати при врегулюванні використання альтернативних транспортних засобів в Україні і підготовці єдиних міжнародних уніфікованих стандартів.

правовий транспортний дорожній електросамокат

Список використаних джерел

1. Котерлін О. Р. Адміністративно-правове регулювання використання електричних транспортних засобів: українські реалії та міжнародний досвід. Публічне адміністрування в умовах змін та перетворень: проблеми організації та правового забезпечення : зб. наук. праць за матеріалами IV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 910 квіт. 2020 р.). Харків : Право, 2020. С. 106-109.

2. Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів : Закон України від 24.02.2023. URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2956-20#Text.

3. Конвенція про дорожній рух від 08.11.1968. Відень: Організація Об'єднаних Націй. Ратифікована із застереженнями і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.1974. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041#Text.

4. The 2022 Comprehensive Guide to Electric Scooter Laws. Unagi. URL : https://unagiscooters.com/scooter-articles/the-comprehensive-guide-to-electric-scooter-laws- 2022/.

5. Electric Motorized Scooter Act : HOUSE BILL 1619. URL : https://www. arkleg. state. ar.us/Bills/Detail?id=HB 1619&ddBienniumSession=2019%2F2019R.

6. 2011 California Code. Vehicle Code. DIVISION 11. RULES OF THE ROAD [21000 - 23336]. URL : https://law.justia.com/codes/california/2011/veh/division-11.

7. Verordnung uber die Teilnahme von Elektrokleinstfahrzeugen am StraBenverkehr : Elektrokleinstfahrzeuge-Verordnung vom 6. Juni 2019 (BGBl. I S. 756). URL : https://www.gesetze-im-internet.de/ekfv/BJNR075610019.html.

8. Highway Act 1835. URL : http://www.legislation.gov.uk/ukpga/Will4/5-6/50/section/72.

9. Самокаты электрические. Технические требования: СТ РК 3769-2022. URL : https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=37484437&pos=2;-106#pos=2;-106.

Размещено на Allbest.ru