Ідентифікація ризику шахрайства в управлінні проектами у транспортно-логістичному бізнесі

У статті доказано важливість роботи з ризиками, пов'язаними із шахрайством розробці проектів, пов'язаних із транспортно-логістичним бізнесом. Розглянуто основні, найбільш розповсюджені види шахрайств. Запропоновано дії із запобігання та зниження ризику шахрайства, та усунення його наслідків. Визначено сукупність найбільш розповсюджених схем шахрайства під час організації та здійсненні перевезень. Наведено низку типових методів із ідентифікації, уникнення або пом'якшення їх наслідків, що дозволяє зосередити увагу на необхідності врахування ймовірності шахрайства в управлінні проектами у транспортно-логістичному бізнесі.

Методи дослідження

Методологічною основою дослідження є загально філософські, загальнонаукові методи пізнання, спеціальні методи й методичні прийоми. Для досягнення мети у роботі використано: конкретизація, абстрагування - під час розкриття концептуальних та методичних засад побудови системи ідентифікації ризику шахрайства в управлінні проектами у транспортно-логістичному бізнесі.

Результати

Під час розроблення бізнес-планів та інших проектів, пов'язаних із транспортно-логістичною діяльністю доцільно враховувати вартість заходів контролю, для зменшення ризиків, пов'язаних із шахрайськими діями перевізників, замовників, диспетчерів та третіх осіб. Далі розглянуто основні, найбільш розповсюджені види шахрайства у транспортно-логістичному бізнесі, та базові заходи їх запобігання або усунення їх наслідків.

Аналіз діючої практики свідчить, що серед основних, найбільш розповсюджених шахрайських схем можна виділити:

1) підставний перевізник;

2) злом сторінки компанії на біржах для замовлень вантажоперевезень;

3) несплата перевезення;

4) подвійна оплата перевезення;

5) фіктивна (паперова) перевезення;

6) фіктивна втрата вантажу;

7) зникнення перевізника з передоплатою.

Зазвичай організаторами схеми «підставний перевізник» є декілька осіб, які купують компанію з чистою історією. В якості директорів призначають підставних осіб. Компанія змінює профільний вид бізнесу на вантажні перевезення, потім наймає працівників. Наступним кроком реєструється на сервісних майданчиках для замовлень перевезень вантажів. Низка перевезень виконуються сумлінно, за рахунок чого отримуються позитивні відгуки, компанія дістає надійний імідж. Коли знаходиться велике замовлення, компанія залучає до роботи майже повністю власний автопарк. Під таке замовлення одночасно залучаються якомога більше машин. Під час виконання замовлення втрачається зв'язок із водіями. Через декілька днів зникає зв'язок із підставним керівництвом.

Часто шахраї використовують хакерів, яких наймають для зламу сторінок фірм із високим рейтингом. Або дістають паролі до сторінок та сайтів через співробітників таких фірм. Деякі перевізники, в яких зламали електронну поштову скриньку, доводять стягнення боргу до суду й часто його виграють. Шахраєм може бути як той, з ким ви уклали договір, так і невідома нікому особистість, яка зламала пошту партнера.

Доцільно регулярно перевіряти історію входів до поштового акаунту, застосування подвійної авторизації для входу в поштову скриньку - це не дозволить шахраям зламати поштову скриньку і використовувати її у своїх цілях. У разі такого несанкціонованого доступу отримується замовлення на транспортну послугу, але у пункт навантаження приїжджають транспортні засоби шахраїв і вантаж зникає.

Найбільш ефективним методом запобігання перевізниками несплати є стовідсоткова відмова надання послуг з перевезення вантажів без попередньої оплати. Попри вдавану неможливість, - це цілком здійсненна міра. Досліджена практика, за якої перевізник везе вантаж, витрачаючи на його перевезення власні кошти, після чого чекає і вимагає розрахунок, абсолютно нелогічна. транспортний інфраструктура маршрут шахрайство

Стягнути оплату за виконані перевезення, за наявності необхідних документів, як правило, не викликає складнощів, набагато складніше отримати з боржника свої гроші. Найпоширеніший спосіб отримати проблеми з розрахунком - відгукнутися на прохання перевізника оплатити перевезення на карту, не зважаючи на те, що у заявці передбачена оплата на розрахунковий рахунок. Якщо ви перекладете гроші зі своєї картки на картку, вказану в листі, незабаром додатково можете отримати рахунок на оплату з вимогою оплатити послуги.

Щоб отримати оплату за перевезення необхідно довести факт її виконання. Підтвердженням є транспортна накладна. Знаючи це, шахраї організували схему з 4 етапів:

1) експедитору дзвонить замовник і просить організувати доставку вантажу;

2) після появи вантажу на профільних біржах експедитору дзвонить перевізник, якого зацікавила ця пропозиція;

3) укладається договір, перевізник надає транспортну послугу;

4) перевізник надсилає експедитору транспортну накладну й рахунок, вимагає оплату.

Сенс цієї схеми в тому, що перевезення фактично не виконується. Шахрай (який і «замовник», і «перевізник») укладає два документа - заявку на перевезення і транспортну накладну й на їх підставі вимагає гроші. Часто ставка за перевезення встановлюється досить скромна - 10-20 тис. грн. Якщо співвіднести потенційну шкоду репутації експедитора на профільних Інтернет-ресурсах і розмір «боргу» експедитори вважають за краще не вплутуватися у тривалі розгляди, а просто платять цю суму. У випадку фіктивної втрати вантажу шахраї укладають акт про втрату вантажу і вимагають від експедитора відшкодувати збиток.

Попри те, що більшість вантажоперевезень виконуються з відстрочкою платежу, деякі поїздки оплачуються вантажовласником або експедитором повністю або частково авансом, особливо це стосується перевезень на далекі відстані або поїздок за ціною, що відчутно нижче склалася на ринку вантажоперевезень на даний проміжок часу. Перевізник або диспетчер, який видає себе за перевізника для вантажовласника або експедитора, отримує передоплату і зникає, вантаж залишається у вантажовідправника, а «перевізник» перестає відповідати на дзвінки.

У більшості випадків такої неприємності можна уникнути, керуючись такими правилами:

1) не довіряти перевезення вантажу з передоплатою незнайомим перевізникам або диспетчерам;

2) працювати за передоплатою з реальним перевізником, з яким є підписаний договір в оригіналі й про якого відомі всі відомості, які можуть знадобитися для звернення до суду у разі виникнення непередбачених обставин;

3) проводити оплату після завантаження транспортного засобу.

Також можна убезпечити себе за допомогою сервісу безпечних угод.

Висновки

Аналіз діючої практики свідчить про необхідність додаткової розробки питання методичного та організаційного забезпечення ідентифікації ризику шахрайства в управлінні проектами в транспортно-логістичному бізнесі. У процесі дослідження даного питання визначено сукупність найбільш розповсюджених схем шахрайства в організації та здійсненні перевезень. Також наведено низку типових методів з ідентифікації, уникнення або пом'якшення їх наслідків.

Такий підхід дозволяє зосередити увагу на необхідності врахування ймовірності шахрайства в управлінні проектами у транспортно-логістичному бізнесі. Об'єктом подальших досліджень буде розроблення методики оцінки ризику шахрайства в управлінні проектами у транспортно-логістичному бізнесі.