Організація виконання вантажних операцій у місцях загального та незагального користування

Розрахунок вантажопотоків і вагонопотоків вантажного району станції, потрібних складських площ. Вибір типів вантажно-розвантажувальних машин, розрахунок їх потрібної кількості для кожного складу та встановлення норм часу на виконання вантажних операцій.

Рубрика Транспорт
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.04.2022
Размер файла 3,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Український державний університет залізничного транспорту

Кафедра управління вантажною і комерційною роботою

Пояснювальна записка і розрахунки до курсової роботи з дисципліни «Організація вантажних операцій»

Організація виконання вантажних операцій у місцях загального та незагального користування

2020

Завдання

на розроблення курсової роботи з дисципліни «Організація виконання вантажних операцій» на тему “Організація виконання вантажних операцій у місцях загального та незагального користування”

Вихідні дані

1 Для розрахунку компонування вантажного району.

1.1 Схема розміщення дільниць, до яких примикає вантажна станція Ован (рисунок 1).

А

Рисунок 1 -- Схема розміщення ділянок, до яких примикає вантажна станція Ован

1.2 Річні місцеві вантажопотоки станції Ован за родами вантажів у тисячах тонн (таблиці 1 - 3, варіант 2).

2 Для розрахунку параметрів зернових елеваторів

2.1 Вантаж, що навантажується у вагон: пшениця.

2.2 Круглий (конусний) силос діаметром Dс: 6 м.

2.3 Повна висота силосу Нс: 30 м.

2.4 Залікова маса зерна Азалік 18000 т.

2.5 Тривалість розрахункового періоду заготовок Пp (Періоду найбільш інтенсивного надходження зерна автотранспортом до елеваторів): 20 діб.

2.6 Кількість подач вагонів на вантажний фронт для завантаження маршруту Kпод: 2.

2.7 Розрахункова вантажопідйомність вагонів-зерновозів, Pв -- 70 т.

2.8 Maca відправницького маршруту із зерном Qм: 2600 т.

2.9 Час на навантаження однієї подачі вагонів із зерном, tнав = 3 год 40 хв (3,66 год).

2.10 Продуктивність транспортного устаткування (норії) Qнор

100 т/год.

2.11 Середня вантажопідйомність автотранспорту Qa 18 т.

2.12 Коефіцієнт зниження продуктивності норіі залежно від вологості та засміченості зерна Kв.з.: 1,0.

2.13 Кількість партій, що надходять автотранспортом на лінію за добу, Рлд: 5.

Таблиця 2 -- Річні місцеві вантажопотоки станції Ован за родами вантажів у тисячах тонн (варіант 2)

На/3

Рід вантажу

А

Б

Ован

Коефіцієнт нерівномірності б

Частка вантажопотоку µ, який перевозиться у вагонах

4-вісних

8-вісних

А

Цукор (пісок, рафінад)

-

-

119

1,0

1,0

-

Цегла силікатна

-

-

111

1,1

1,0

-

Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера -- 1800 кг)

-

-

121

1,0

1,0

-

Тарно-штучні вантажі (середнє завантаження 4-вісного вагона -- 20,5 т)

-

-

35

1,1

1,0

-

Разом

-

-

386

-

-

-

Б

Щебінь, гравій, пісок

-

476

750

1,2

0,8

0,2

Цемент будь-який, гіпс будівельний

-

100

250

1,0

1,0

-

Вугілля (антрацит, кам'яне)

-

200

300

1,0

0,6

0,4

Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера -- 1800 кг)

-

121

100

1,0

1,0

-

Тарно-штучні вантажі (середнє завантаження 4-вісного вагона -- 20,5 т)

-

46

150

1,1

1,0

-

Разом

-

-

943

-

-

-

Ован

Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера -- 1800 кг)

121

121

-

1,0

1,0

-

Тарно-штучні вантажі (середнє завантаження 4-вісного вагона -- 20,5 т)

65

55

-

1,1

1,0

-

Разом

186

176

-

-

-

-

Час на подавання (забирання) вагонів із сортувальних колій станціі у вантажні пункти, хв

6

Час на розставляння, переставляння a6o збирання на один вагон, хв

1

Зміст

Вступ

1. Організація виконання вантажних операцій на місцях загального користування

1.1 Розрахунок вантажопотоків і вагонопотоків вантажного району станції Ован

1.2 Розрахунок потрібних складських площ (за питомим навантаженням) та визначення габаритних розмірів складів

1.3 Вибір типів вантажно-розвантажувальних машин, розрахунок їх потрібної кількості для кожного складу та встановлення норм часу на вантажні операції залежно від способу їх виконання

1.4 Визначення потрібної кількості товарно-багажних ваг

1.5 Визначення потрібної кількості автомобілів та причепів при здійсненні централізованого завезення і вивезення вантажів

1.6 Розроблення схеми компонування споруд вантажного району

2. Організація вантажної роботи на місцях незагального користування (розрахунок параметрів зернових елеваторів)

2.1 Основні розрахункові положення

2.2 Розрахунок обладнання при вантаженні зерна з автотранспорту

2.3 Навантаження і розвантаження залізничних вагонів

2.4 Визначення необхідної кількості транспортного устаткування (норій)

2.5 Визначення місткості та кількості споруд (силосів) для зберігання вантажу

Висновки

Список літератури

Додаток

Вступ

Вантажні пристрої та колійний розвиток, які б відповідали вантажній роботі, що виконується у місцях загального користування (МЗК), згідно з вимогами, сконцентровані в одному районі станції - у МЗК вантажного району (ВР) загального типу. Розташування ВР на станції забезпечує зручне сполучення з районами міста й промисловими підприємствами, вільний під'їзд транспортних засобів при виконанні операції з огляду, приймання, навантаження та вивантаження вантажів. Залежно від обсягу та характеру роботи, яка виконується у МЗК ВР, передбачені криті та відкриті склади і платформи, площадки для контейнерів, великовагових та інших вантажів, підвищена колія, пристрої для перевантаження з вагонів безпосередньо на автотранспорт або через склад, платформи та площадки для вивантаження сипких вантажів, колісної техніки та інших вантажів, товарна контора й інші необхідні допоміжні будівлі та приміщення, пристрої, які забезпечують безперервну роботу вантажно-розвантажувальних машин (зарядна станція, ремонтні майстерні, склад паливно-мастильних матеріалів (ПММ) та ін.).

Необхідність спорудження вантажних пристроїв, їх кількість, тип і продуктивність обладнання встановлюється проектом залежно від роду вантажів, розміру і характеру вантажної роботи з урахуванням комплексної механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

1. Організація виконання вантажних операцій на місцях загального користування

1.1 Розрахунок вантажопотоків i вагонопотоків вантажного району станції Ован

Прибуття (вивантаження) або відправлення (навантаження) для кожного роду вантажу в 4- i 8-вісних вагонах, т, i загальне прибуття або відправлення за середню добу максимального місяця визначені за формулами

Q8 = (бµ8Qp) / 365

Q4 = (бµ4Qp) / 365 (1.1)

Qd = Q4 + Q8,

де Q4, Q8 - прибуття або відправлення вантажу за середню добу максимального місяця відповідно в 4- i 8-вісних вагонах, т;

Qd, Qр - загальне прибуття a6o відправлення кожного роду вантажу, т, відповідно за середню добу максимального місяця i за рік;

б -- коефіцієнт середньорічної нерівномірності прибуття або відправлення вантажів;

µ4, µ8 -- частка вантажопотоку, який перевозиться відповідно в 4- i 8-вісних вагонах.

Результати розрахунків Q4, Q8 i Qd наведені у відповідних графах таблиці 1.1.

Прибуття a6o відправлення для кожного роду вантажу в 4- i 8-вісних вагонах i загальне за середню добу максимального місяця у фізичних вагонах визначені за формулами

U4 = Q4 / P4;

U8 = Q8 / P8; (1.2)

Ud = U4 + U8,

де U4, U8 -- кількість відповідно 4- i 8-вісних вагонів;

P4, P8 - технічні норми завантаження 4- і 8-вісних вагонів для різних вантажів, т (див. додаток А);

Ud - загальне прибуття або відправлення кожного роду вантажу в середньому за добу, ваг.

Результати розрахунків U4, U8 і Ud наведені у відповідних графах таблиці 1.1.

При розрахунках Q і U округлені до більшого цілого числа.

Таблиця 1.1 -- Baнтажопотоки BP станції Ован на розрахункову добу зa родами вантажів

На-Із

Вантаж

Qріч, тис. т

б

µ

Ртех, т

А

Б

Ован

Разом

µ4

µ8

Р4

Р8

Qd, т

Ud, ваг

Qd, т

Ud, ваг

Qd, т

Ud, ваг

Q4

Q8

Paзом

U4

U8

Paзом

Q4

Q8

Paзом

U4

U8

Paзом

Q4

Q8

Paзом

U4

U8

Paзом

Qd, т

Ud, ваг

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

А

Цукор (пісок, рафінад)

119

1,0

1,0

-

68

-

326

326

4

4

326

4

Цегла силікатна

111

1,1

1,0

-

69

-

335

335

5

5

335

5

Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера -- 1800 кг)

121

1,0

1,0

-

24

-

332

332

14

14

332

14

Тарно-штучні вантажі (середне завантаження 4-вісного вагона -- 20,5 т)

35

1,1

1,0

-

20,5

-

105

105

5

5

105

5

Прибуггя з А

386

-

-

-

-

1098

1098

28

28

1098

28

Б

Щебінь, гравій, пісок

476

1,2

0,8

0,2

69

125

1252

313

1565

18

3

21

1565

21

Цемент будь-який, гіпс будівельний

100

1,0

1,0

-

68

274

274

4

4

274

4

Вугілля (антрацит, кам'яне)

200

1,0

0,6

0,4

69

125

329

219

548

5

2

7

548

7

Вантажі в контейнерах

121

1,0

1,0

-

24

332

332

14

14

332

14

Тарно-штучні вантажі

46

1,1

1,0

-

20,5

139

139

7

7

139

7

Прибуття з Б

943

2325

532

2857

48

5

53

2857

53

Всього прибуття (А+Б)

1329

3422

532

3955

76

5

81

3955

81

Ован

Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах

121

1,0

1,0

24

332

332

14

14

332

14

Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах на Б

121

1,0

1,0

24

332

332

14

14

332

14

ТШВ на А

65

1,1

1,0

20,5

196

196

10

10

196

10

Тарно-штучні вантажі на Б

55

1,1

1,0

20,5

166

166

8

8

166

8

362

1025

46

Всього відправлення (А+Б)

4979

1.2 Розрахунок потрібних складських площ (за питомим навантаженням) та визначення габаритних розмірів складів

Площа ѓск, м2, необхідна для зберігання вантажів, які прибувають або відправляються з BP, визначена за питомим навантаженням як

або (1.3)

де Qpск - річний вантажообіг складу BP за вантажем, що розглядається, т;

Qdск -- розрахунковий добовий вантажообіг вантажу, що розглядається, т/доб:

Qpск = н · Qd, (1.4)

де н -- питома вага вантажопотоку, який надходить або відправляється зі складу BP (див. таблиці 1 -- 3 завдання);

tз -- розрахунковий термін зберігання вантажу у складі, доб;

в -- коефіцієнт, який ураховує додаткову площу на проходи, проїзди для вантажно-розвантажувальних машин та автомобілів, місця для встановлення ваг, приміщення прийомоздавальників;

е -- коефіцієнт, який ураховує прямий варіант перевантаження, приймаємо від 0,10 до 0,20;

Р -- розрахункова маса вантажу на одиницю площі складу, т/м2.

Значения Р, tз i в прийнято згідно з інструкцією i наведено в додатках Б-Г.

Результати розрахунків ѓск наведено у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 -- Потрібні площі складів для збереження вантажів по прибутті i відправленні

Вантаж

Прибуття (П) Відправлення (В)

Прибуття a6o від правлення вантажу за розрахункову добу, т/доб

Тип складу a6o пристрою

Параметри для

розрахунку потрібної площі складу

Площа

складу, яка потрібна для зберіган ня вантажу, ѓск, м2

tз, доб

в

Р, т/м2

е

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Цукор (пісок, рафінад)

П

326

АС

2,0

1,7

0,9

0,2

1043

Цегла силікатна

П

335

АС

2,0

1,5

0,9

0,2

946

Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах

П

664

КП

2,5

1,9

0,5

0,2

5046

Тарно-штучні вантажі

П

244

АС

2,0

2,0

0,4

0,2

1952

Щебінь, гравій, пісок

П

1565

НП

3,0

1,5

1,1

0,2

5122

Цемент будь-який, гіпс будівельний

П

274

КС

2,5

1,5

0,9

0,2

967

Вугілля (антрацит, кам'яне)

П

548

НП

2,5

1,5

1,1

0,2

1495

Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах

В

664

КП

2,5

1,9

0,5

0,2

5046

Тарно-штучні вантажі

В

362

АС

2,0

2,0

0,4

0,2

2896

Примітки до графи 4:

НП -- навалочна площадка;

KП -- контейнерна площадка;

АС -- ангарний склад;

KC -- критий склад;

ПBB -- площадка для великовагових вантажів

Для конкретних вантажів потрібна складська площа може бути визначена також методом елементарних площадок.

У проекті передбачено спеціалізовані a6o об'єднані склади для зберігання вантажів, що прибувають та відправляються (контейнерні площадки, ангарний склад). Окрім того, однорідні (що припускають сумісне зберігання) вантажі при незначному їх вантажообігу переробляються на одному складі (ангарний склад).

За даними таблиці 1.2 встановлена потрібна кількість та спеціалізація складів ВР (наприклад, F1 = ѓ1 + ѓ4 + ѓ9; F2 = ѓ2 + ѓ6 + ѓ7; F3 = ѓ3 + ѓ8 і т. д.).

Для штучних вантажів, які потребують закритого зберігання (дрібні відправки, крупи, борошно, цукор, холодильники), запроектовано одноповерховий ангарний склад із внутрішнім розташуванням вантажно-розвантажувальних колій, обладнаний пристроями пожежної і вартової сигналізації. Одноповерхові склади із внутрішнім розміщенням вантажно-розвантажувальних колій (ангарні склади) можуть бути однопрогоновими (24 або 30 м), двопрогоновими (24+24 або 30+30 м), трипрогоновими (24+30+24 м), якщо є сортування вантажів. Кількість колій та платформ у багатопрогонових складах повинна відповідати характеру і розмірам операцій, що виконуються. Для цементу, гіпсу і вапна передбачено однопрогоновий критий склад із зовнішнім розташуванням залізничних колій.

Для переробки контейнерних і великовагових вантажів передбачені контейнерні та великовагова площадки, які обладнано двоконсольними козловими кранами. Розміри їх установлено залежно від технологічного процесу роботи і вибраних засобів механізації та автоматизації.

На ВР запроектовано високу платформу. В'їзд із торцевого боку на відкриту платформу споруджено на рівні підлоги вагона і має поздовжній ухил не крутіше 1/7, а для вантажно-розвантажувальних машин - не крутіше 1/10.

Для вивантаження вугілля та нерудних (мінерально-будівельних) матеріалів запроектовано підвищену колію, яка розташована з урахуванням напрямку переважних вітрів у даному районі на довжину не менше 50 м від складів тарно- штучних вантажів і контейнерного пункту. Склад для вивантаження хімічних (неотруйних) і пиляних вантажів розташовується не ближче 300 м від службових та житлових будівель.

На ВР передбачено вантажно-розвантажувальні колії і платформу з під'їздами до неї для безпосереднього перевантаження вантажів з вагонів на автомобілі та навпаки.

Результати встановлення потрібної кількості складів BP наведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Відомості про склади BP

Номер

складу

Тип складу

Вантажі, які треба зберігати

в складі

Спеціаліза-ція складу

Загальна

площа складу Fск, м

Розміри складу, м

ширина

довжина

розрахункова Вск

розрахун-кова

Lр

будівельна

L

1

2

3

4

5

6

7

8

1

АС

Цукор, тарно-штучні вантажі, цегла силікатна

В+Н

6837

60

114

144

2

КП

Вантажі в контейнерах

В+Н

10093

16

631

2*216+204

3

НП

Щебінь, гравій, пісок, вугілля

В

6617

16

414

2*207

4

КС

Цемент, гіпс будівельний

В

967

18

54

60

Примітка -- будівельна довжина ангарних складів прийнята кратною 72 м, критих складів,

контейнерних площадок та високих платформ -- 12 м, навалочних площадок -- 3 м

Розрахункова довжина складу Lрск, м, визначена як

(1.5)

де F - прийнята (після об'єднання) площа складу, м2

Bск - розрахункова ширина складу, м.

Далі приймаємо будівельну довжину складу L, яка повинна бути не менше розрахункової довжини Lрск вантажно-розвантажувального фронту як з боку залізниці, так i з боку автотранспорту g.

У свою чергу

; (1.6)

, (1.7)

де ?Uскд - кількість вагонів, які проходять вантажні операціі у даному складі за розрахункову добу;

Lв - довжина вагона, м;

Kпод - кількість подач вагонів до даного складу за добу.

Мінімальна кількість подач

, (1.8)

де Тпер - тривалість перерв у роботі складу, приймаємо від 0,5 до 2,0 год;

tнв - тривалість навантаження або вивантаження всієї групи одночасно поданих вагонів, год;

tпз - час на подавання, розставлення, збирання та забирання групи вагонів, год;

?Qскд - розрахунковий добовий вантажообіг об'єднаного складу, т (див. таблицю 1.1);

Lа - фронт, потрібний для стоянки автомобіля біля складу, м;

tа - середня тривалість завантаження або розвантаження автомобіля, год (приймаємо від 0,1 до 0,5 год залежно від марки автомобіля, роду вантажу та способу завантаження-розвантаження);

Та - середня тривалість роботи автотранспорту впродовж доби, год;

qа - середнє завантаження автомобіля, яке дорівнює уа ga, т;

уа - коефіцієнт використання автомобіля за вантажопідйомністю (приймаємо від 0,6 до 1,0 залежно від роду вантажу та способу його перевезення);

ga - вантажопідйомність автомобіля, т.

Результати розрахунків Lфз та Lфа наведено в таблиці 1.4.

вантажний складський

Таблиця 1.4 - Розрахункова довжина вантажно-розвантажувальних фронтів з боку залізниці та автотранспорту для складів BP

Номер складу

Lск, м

?Uскд, ваг

Kпод

Lв, м

Lфз,м

?Qдск, т

Lа, м

tа, год

Та, год

ga, т

га

Lфа, м

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

1

144

39

5

14,73

115

1267

6,67

0,5

12

6

0,7

185,1

2

2*216+204

56

2

13,92

390

1328

6,67

0,5

12

6

0,7

183,4

3

2*207

28

1

13,92

390

2113

6,67

0,5

12

10

1,0

122,6

4

60

4

1

14,73

59

274

6,67

0,5

12

6

0,7

40,0

1.3 Вибір типів вантажно-розвантажувальних машин, розрахунок пx потрібної кількості для кожного складу та встановлення норм часу на вантажні операції залежно від способу пх виконання

Виберемо для кожного складу згідно з вантажами, що переробляються у ньому, вантажно-розвантажувальні машини (BPM), встановимо пx потрібну кількість i норми часу на виконання вантажно-розвантажувальних робіт на один вагон.

Потрібна кількість вантажно-розвантажувальних машин визначена як

, (1.9)

де 2 -- кількість вантажних операцій, які виконуються з кожною тонною вантажу при складському варіанті робіт;

Пе -- експлуатаційна продуктивність машини, що дорівнює

, (1.10)

де Qзм -- змінна норма виробітку вантажно-розвантажувальної машини, т/змін;

7 -- розрахункова тривалість зміни, год;

Ко -- коефіцієнт, який ураховує використання машини протягом зміни, приймаємо від 0,70 до 0,80.

Результати встановлення потрібної кількості вантажно-розвантажувальних машин та норм часу на виконання вантажних операцій з вагонами наведені у таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 -- Засоби механізації та норми часу на виконання вантажних робіт

Номер складу

Найменування вантажу

Кількість вагонів, які проходять вантажні операціі за добу

Вивантажен ня (В)/Навантажен ня (Н)

Кількість подач Кпод

Середня кількість вагонів у подачі

Тип BPM a6o пристрою

Кількість BPM або вантажний фронт, ваг

Норма часу на навантаження (розвантаження) 4-вісного вагона

год

хв

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Цукор

39

В+Н

5

8

ЕП-103

12

0,65

39

Тарно-штучні вантажі

В+Н

0,88

53

Цегла силікатна

В

КК-6

3

0,36

22

2

Вантажі в контейнерах

56

В+Н

2

28

КК-6

9

0,36

22

3

Щебінь

28

В

1

28

ПК

21

0,32

19

Гравій

0,96

58

Пісок

0,96

58

Вугілля

7

0,96

58

4

Цемент

4

В

1

4

ЕП-104

4

0,65

39

Гіпс будівельний

0,65

39

1.4 Визначення потрібної кількості товарно-багажних ваг

Потрібна кількість товарно-багажних ваг для кожного критого складу визначена як

(1.11)

де с -- частка вантажообігу, яка потребує переваження, приймаємо від 0,20 до 0,40;

Птв -- продуктивність ваг, т/доб, яка дорівнює

(1.12)

де TПР -- тривалість перерв у роботі ваг (перевірка ваг, передавання складу при зміні черг та ін.), приймаємо від 1,0 до 4,0 год;

tВАЖ -- тривалість однієї операції важення з урахуванням часу на переміщення, укладання, знімання з ваг та складування вантажу, приймаємо від 0,10 до 0,30 год;

РВ -- найбільше навантаження рухомих ваг, РВ -- 1,0; 2,0; 3,0 т, постійних (врізних) -- 5,0 т;

з -- коефіцієнт використання навантаження ваг при зважуванні, приймаемо від 0,40 до 0,80.

Результати розрахунків з визначення потрібної кількості NТВ наведено в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 -- Відомості про потрібну кількість товарно-багажних ваг

Номер складу

Тип складу

Вантаж, який потребує завантаження у складі

?Qдск, т/доба

с

ТПР, год

TВАЖ, год

РВ, т

з

ПТВ, т/доба

NТВ, шт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

АС

Цукор, тарно-штучні вантажі, цегла силікатна

1267

0,2

2

0,1

2

0,4

176,0

2

4

КС

Цемент, гіпс будівельний

274

0,3

3

0,2

3

0,5

157,5

1

1.5 Визначення потрібної кількості автомобілів та причепів при здійсненні централізованого завезення i вивезення вантажів

Потрібна кількість автомобілів без причепів при здійсненні централізованого вивезення i завезення вантажів автомобілями залізниці визначена як

(1.13)

де д - частка вантажопотоку, який перевозиться автомобілями без причепів, приймаємо від 0,50 до 0,70;

Оа - обіг автомобіля, год.;

2 - максимальна кількість вантажних операцій, які виконують з автомобілем за один обіг;

ва- коефіцієнт використання автомобіля за пробігом (відношення часу руху автомобіля з вантажем до загального часу).

Потрібна кількість автомобілів з причепами при здійсненні централізованого вивозу і завозу вантажів визначена як

(1.14)

де Оап - обіг автомобіля з причепом, год.;

gп - вантажопідйомність причепа, т.

Автомобілі у місті працюють за різними схемами. Більша частина з них має дві вантажні операції (навантаження та розвантаження). Автомобілі при перевезенні дрібних відправок, контейнерів та інших вантажів курсують за схемою “трикутника” (рисунок 1.1).

Рисунок 1.1 - Схема курсування автомобілів за “трикутником”

Сипучі та лісні вантажі, а також борошно, крупи, цукор і папір розвозять за маятниковою схемою (рисунок 1.2).

Рисунок 1.2 - Маршрут курсування автомобілів за маятниковою схемою

З урахуванням вказаних схем роботи автотранспорту середня тривалість обігу автомобіля для кожної з них відповідно буде

Оа' (1.15)

Оа'' (1.16)

Обіг автомобіля з причепом, год., дорівнює

Оап' (1.17)

  • а обіг автомобіля з причепом для сипучих вантажів -
  • Оап'' (1.18)
  • де - час на навантаження автомобіля (причепа) на станції, год.;
  • - час на вивантаження автомобіля (причепа) на станції, год.;
  • - час на вивантаження автомобіля (причепа) у одержувача, год.;
  • - тривалість навантаження автомобіля (причепа) у відправника, год.;
  • - середня тривалість чекання автомобілем вантажних операцій на станції, приймаємо від 0,10 до 0,20 год.;
  • t1 - тривалість руху автомобіля від станції до одержувача, год.;
  • t2 - те ж від одержувача до відправника, год.;
  • t3 - те ж від відправника до станції, год.;
  • - тривалість зважування автомобіля (причепа), приймаємо від 0,05 до 0,08 год. та приймається тільки для сипучих вантажів.
  • Розрахунки по визначенню обігу автомобілів наведено в таблиці 1.7, а по встановленню потрібної кількості автомобілів - в таблиці 1.8.
  • Таблиця 1.7 - Визначення обігу автомобілів
    • скла-

    ду

    Найменування вантажу

    • ,

    год

    • tзв,

    год

    t1, год

    tво, год

    • t2,

    год

    • tнв,

    год

    • t3,

    год

    , год

    , год

    Оа, год

    Оап, год

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    10

    11

    12

    13

    1

    Цукор (пісок, рафінад)

    0,35

    0,45

    0,35

    0,45

    0,2

    1,8

    1

    Тарно-штучні вантажі

    0,35

    0,6

    0,35

    0,3

    0,35

    0,4

    0,15

    0,35

    2,85

    3,2

    1

    Цегла силікатна

    0,35

    0,6

    0,35

    0,4

    0,15

    1,85

    2

    Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах

    0,1

    0,3

    1

    0,2

    1

    0,5

    0,2

    0,1

    3,4

    3

    Щебінь, гравій, пісок

    0,15

    0,05

    0,5

    0,15

    0,5

    0,1

    1,45

    1,8

    3

    Вугілля (антрацит, кам'яне)

    0,15

    0,05

    0,5

    0,15

    0,5

    0,1

    1,45

    1,8

    4

    Цемент будь-який, гіпс будівельний

    0,25

    0,3

    0,25

    0,3

    0,18

    1,28

    1,78

    • Таблиця 1.8 - Визначення потрібної кількості автомобілів
      • скла-

      ду

      Найменування вантажу

      • ,

      т

      д

      • ga,

      т

      • gп,

      т

      ya

      ва

      • Та,

      год

      • Оа,

      год

      • Оап,

      год

      • А,

      шт

      • Ап,

      шт

      1

      2

      3

      4

      5

      6

      7

      8

      9

      10

      11

      12

      13

      1

      Цукор (пісок, рафінад)

      326

      1

      6

      0,7

      0,7

      12

      1,8

      9

      1

      Тарно-штучні вантажі

      606

      0,7

      6

      5

      0,7

      0,5

      12

      2,85

      3,2

      24

      7

      1

      Цегла силікатна

      335

      1

      6

      0,7

      0,5

      12

      1,85

      13

      2

      Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах

      1328

      1

      10

      1

      0,76

      12

      3,4

      25

      3

      Щебінь, гравій, пісок

      1565

      0,5

      10

      10

      1

      0,5

      12

      1,45

      1,8

      10

      6

      3

      Вугілля (антрацит, кам'яне)

      548

      0,5

      10

      10

      1

      0,5

      12

      1,45

      1,8

      4

      3

      4

      Цемент будь-який, гіпс будівельний

      274

      0,5

      6

      5

      0,7

      0,5

      12

      1,28

      1,78

      4

      3

      • 1.6 Розробка схеми компонування споруд вантажного району
      • В залежності від місцевих умов, ВР можуть бути тупикового або наскрізного типу з послідовним або паралельним розташуванням приймально-відправних колій відносно вантажних фронтів. На рисунку 1.3 наведено схему, яку мають всі раніше запроектовані склади.
      • Окрім того, на схемі передбачена одна колія з улаштуванням під'їздів до неї для безпосереднього перевантаження з вагонів у автомобілі та навпаки. Спеціальний склад для в'язких будівельних матеріалів (вапна, цементу, гіпсу та ін.), а також інші склади для пилових вантажів розташовуються у віддалені від житлових кварталів, складів штучних вантажів і контейнерних площадок не менше, ніж на 50 м.
      • Товарна контора розташована поблизу від автомобільної брами. Побутові приміщення прийомоздавальників знаходяться у будівлі товарної контори або в окремій будівлі на території ВР. ВР має огорожу, протипожежні засоби, зв'язок, освітлення, відповідні споруди, а автомобільні дороги та вантажно-розвантажувальні площадки мають тверде покриття.
      • На станції, на якій проводиться навантаження та вивантаження навалочних і насипних вантажів, передбачені вагонні ваги. Вагова колія розташована у горловині колій ВР, яка веде до фронтів навантаження-розвантаження, та ізольована від пропуску вагонів, які не потребують зважування, і локомотивів. Колія до ваг наскрізна, пряма та горизонтальна. Пряма ділянка прийнята не менш 15 м з кожного боку від ваг.
      • Автомобільні ваги розташовані на території ВР поблизу в'їзду, але так, щоб вони не заважали проїзду автомобілів, які не треба зважувати.
      • На станції для перевірки габариту навантаження на відкритому рухомому складі передбачена габаритна брама або спеціальний пристрій для автоматичної сигналізації про негабаритність вантажів.
      • 1 - контейнерна площадка; 2 - ангарний склад; 3 - підвищена колія для насипних вантажів; 4 - критий склад; 5 - службово-технічна будівля; 6 - ваги вагонні
      • Рисунок 1.3 - Схема вантажного району тупікового типу
      • 2. Організація вантажної роботи у місцях незагального користування (розрахунок параметрів зернових елеваторів)
      • 2.1 Основні розрахункові положення
      • Елеватор призначений для приймання зерна автотранспортом від зернових господарств, зберігання вантажу, навантаження зернових культур до залізничних вагонів. З кузовів автомобілів зерно подається до силосів за допомогою норій. Для навантаження в залізничні вагони зерно з елеватора за допомогою норії надходить по трубі до рухомого складу. Норії зернові призначені для вертикального транспортування зерна без тари до або з елеваторів. Елеватор складається з круглих (конусних) силосів.
      • Усі вихідні та розрахункові параметри кількості зерна для визначення параметрів елеваторів передбачають у фізичній масі.
      • Обсяг заготовок у фізичній масі зерна в тоннах визначено як
      • А = Азалік · Кф, (2.1)
      • де Азалік - обсяг заготовок зерна в заліковій масі, т.
      • Залікова маса зерна - це фізична маса зерна, що зменшена на розрахункову величину маси відхилень до кондицій вмісту вологи і сміттєвих домішок у зерні;
      • Кф - коефіцієнт переведення залікової маси у фізичну.
      • Значення Кф приймають відповідно таблиці 2.1.
      • Таблиця 2.1 - Коефіцієнти переведення залікової маси зерна у фізичну Кф
      • Культури

        Тривалість розрахункового періоду заготовок Пр, діб

        до 15

        до 20

        до 30

        Зернові

        1,05

        1,06

        1,15

        • А = 18000 · 1,06 = 19080 т
        • Максимально-добове надходження зерна визначено як
        • (2.2)
        • де 0,8 - коефіцієнт, що враховує надходження зерна протягом розрахункового періоду заготовок. Протягом розрахункового періоду заготовок Пр слід ураховувати надходження 80 % планованого обсягу заготівель зерна;
        • Кд - коефіцієнт добової нерівномірності, що залежить від обсягу заготовок за розрахунковий період та тривалості розрахункового періоду заготовок.
        • Коефіцієнт добової нерівномірності визначається за таблицею 2.2.
        • Таблиця 2.2 - Коефіцієнт добової нерівномірності Кд
        • Обсяг заготовок за розрахунковий період (0,8 ·А), тис. т

          Тривалість розрахункового періоду Пр, діб

          до 15

          до 20

          до 30

          До 25 вкл.

          1,7

          1,6

          1,6

          Понад 25 до 50 вкл.

          1,6

          1,6

          1,6

          Понад 50 до 100 вкл.

          1,5

          1,5

          1,6

          • = 1221,12 т/доб.
          • 2.2 Розрахунок обладнання при вивантаженні зерна з автотранспорту
          • Максимальне надходження зерна впродовж години агод, т/год, визначено
          • , (2.3)
          • де Кгод - коефіцієнт нерівномірності надходження зерна впродовж години, що визначається згідно з таблицею 2.3;
          • Т - розрахунковий час підведення зерна автотранспортом протягом доби, Т = 24 год.
          • Таблиця 2.3 - Коефіцієнт нерівномірності надходження зерна впродовж години
          • Максимально добове надходження зерна ад, тис. т

            До 1

            До 2

            До 3

            До 4

            До 5

            До 6

            До 7

            Понад 7 до 10

            Понад 10 до 13

            Понад 13

            Коефіцієнт нерівномірності Кгод

            2,9

            2,3

            2,0

            1,9

            1,8

            1,7

            1,6

            1,5

            1,4

            1,3

            • = 117,02 т/год.

            Необхідну кількість технологічних ліній приймання зерна з автотранспорту Nлавт, визначено як

            , (2.4)

            де Qл - продуктивність лінії при прийманні зерна з автотранспорту, т/год, що визначається за таблицею 2.4;

            Кк - коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортного устаткування залежно від зернової культури, визначається за таблицею 2.5;

            Кв. з. - коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортного устаткування залежно від вологості та засміченості зерна.

            Таблиця 2.4 - Продуктивність лінії приймання зерна з автотранспорту

            Кількість партій, що надходять на лінію за добу, Рлд

            Середня вантажопідйомність автотранспорту Qа, т

            6

            8

            10

            12

            14

            16

            18

            20

            Продуктивність норії Qн = 100 т/год

            2

            62

            63

            64

            65

            66

            67

            68

            69

            3

            53

            55

            58

            60

            62

            64

            66

            68

            4

            47

            50

            52

            55

            58

            61

            63

            66

            5

            43

            46

            49

            52

            55

            58

            61

            64

            6

            41

            44

            47

            50

            53

            56

            59

            62

            Продуктивність норії Qн = 175 т/год

            2

            100

            102

            103

            105

            107

            109

            110

            112

            3

            81

            84

            86

            89

            93

            95

            98

            102

            4

            70

            74

            77

            81

            84

            88

            91

            95

            5

            67

            70

            74

            77

            81

            84

            88

            91

            6

            63

            67

            70

            74

            77

            81

            84

            88

            Продуктивність норії Qн = 350 т/год

            2

            172

            179

            182

            189

            196

            200

            207

            214

            3

            133

            140

            147

            154

            158

            165

            172

            175

            4

            119

            126

            130

            133

            137

            144

            147

            154

            5

            105

            112

            116

            123

            126

            133

            140

            147

            6

            98

            105

            112

            116

            123

            130

            133

            140

            Таблиця 2.5 - Коефіцієнт зниження продуктивності транспортного устаткування залежно від зернової культури

            Зернова культура

            Коефіцієнт зниження продуктивності транспортного устаткування, Кк

            Пшениця

            1,0

            Ячмінь

            0,8

            Овес

            0,7

            Жито

            0,9

            Гречка

            0,7

            = 2,3 ? 3 лінії.

            2.3 Навантаження залізничних вагонів

            2.3.1 Розрахунок добового обсягу навантаження зерна до рухомого складу

            Обсяг операції із зерном з навантаження вагонів визначається з урахуванням коефіцієнтів нерівномірності надходження і відвантаження зерна. Коефіцієнт місячної нерівномірності Км = 2, коефіцієнт добової нерівномірності Кд = 2,5.

            Розрахунковий добовий обсяг навантаження зерна визначено як

            , (2.5)

            де М - розрахункова кількість місяців за рік, протягом якого здійснюється навантаження вагонів із зерном, М = 11 міс.

            = 289,09 т.

            2.3.2 Розрахунок пристроїв для навантаження зерна в залізничні вагони

            З метою забезпечення своєчасної обробки вагонів для навантаження зерна продуктивність навантажувальних механізмів Qтр, т/год, визначається як

            , (2.6)

            де Qпод - маса зерна в одній подачі, т;

            Кв - коефіцієнт використання транспортного обладнання (норії), приймається:

            Кв = 0,8 при Qн = 100 т/год; Кв = 0,75 при Qн = 175 т/год; Кв = 0,7 при Qн = 350 т/год.

            . (2.7)

            = 1300 т,

            = 443,99 т/год.

            Необхідну кількість навантажувальних потоків визначають як

            (2.8)

            = 4,4 ? 5 потоків.

            2.4 Визначення необхідної кількості транспортного устаткування (норій)

            Необхідна кількість годин роботи норії визначено як

            , (2.9)

            де Кп - кількість підйомів зерна. При одноступінчастій схемі даний параметр для всіх операцій дорівнює 1.

            = 152,6 н. год

            Розрахункову кількість норій визначено як

            . (2.10)

            = 6,36 ? 7 норій.

            Необхідна кількість норій

            , (2.11)

            де Кн - коефіцієнт використання норії за часом: Кн = 0,65 при Nнроз до 3 норій; Кн = 0,7 при Nнроз від 3 до 4; Кн = 0,75 при Nнроз більше 4 норій.

            = 9,33 ? 10 норій.

            2.5 Визначення місткості та кількості споруд (силосів) для зберігання вантажу

            Місткість силосу в тоннах визначають як

            Ес = г [Fc · Hc - (V1 + V3)], (2.12)

            де г - натура зерна (залежить від вмісту крохмалю, мінеральних і органічних домішок), т/м3 (приймається від 0,68 до 0,82);

            Fc - площа внутрішнього перерізу силосу, м2;

            Hc - висота силосу від надсилосної плити до випускного отвору, м;

            V1 - об'єм верхньої частини силосу, що не заповнена зерном, м3;

            V3 - об'єм забутки в нижній частині силосу, м3.

            Схема розташування зерна в круглому силосі наведена на рисунку 2.1.

            Рисунок 2.1 - Розташування зерна в круглому силосі

            Місткість силосу Ес при завантаженні й випуску зерна по центральній осі може бути визначена як сума місткості: верхньої конусної частини Е1, середньої циліндричної частини Е2 і нижньої конусної частини Е3.

            Ес = Е1 + Е2 + Е3. (2.13)

            Місткість верхньої конусної частини Е1 силосу визначається як

            , (2.14)

            де R - внутрішній радіус силосу, м;

            H1 - висота верхньої конусної частини силосу, м.

            Місткість циліндричної частини Е2 силосу визначається як

            E2 = г · р · R2 · H2, (2.15)

            де H2 - висота циліндричної частини силосу, м.

            Місткість нижньої конусної частини Е3 силосу визначається як

            , (2.16)

            де H3 - висота нижньої конусної частини силосу, м.

            Висоти H1 та H3 визначено як

            H1 = R · tg ц, (2.17)

            H3 = R · tg в, (2.18)

            де ц - кут природного укосу зерна при заповненні силосу зерном (ц = 26°);

            в - кут забутки днища (в = 45°).

            Висота циліндричної частини силосу H2 визначена як

            Н2 = Нс - Н1 - Н3. (2.19)

            Н1 = 3 · 0,4877 = 1,463 м,

            Н3 = 3 · 1 = 3 м,

            Н2 = 30 - 1,463 - 3 = 25,537 м.

            = 9,371 т,

            Е2 = 0,68 · 3,14 · 32 · 25,537 = 490,739 т,

            = 19,217 т,

            Ес = 9,371 + 490,739 + 19,217 = 519,327 т ? 520 т.

            Необхідна місткість силосів для зберігання зерна визначається як

            Езб = (адп - Вп) · Ксер, (2.20)

            де Зп - планований перехідний залишок зерна на початок заготовок. Величина перехідного залишку приймається 15% від максимально-добового обсягу надходження;

            Вп - планований обсяг відвантаження зерна протягом його надходження, що приймається рівним 10% від максимально-добового обсягу надходження;

            Ксер - середньозважений коефіцієнт на розміщення зернових культур, що визначається за таблицею 2.6.

            Таблиця 2.6 - Середньозважений коефіцієнт розміщення зернових культур

            Зернова культура

            середньозважений коефіцієнт на розміщення зернових культур Ксер

            Пшениця

            1,3

            Жито

            1,4

            Ячмінь, гречка

            1,6

            Овес

            2,0

            Езб = (1221,12 + 183,168 - 122,112) · 1,3 = 1666,83 т.

            Знайдемо необхідну кількість силосів за формулою

            . (2.21)

            = 3,21 ? 4 силосів.

            Приймаємо 2___ ряди (х) силосів по ширині та 2___ рядів (у) силосів по довжині. Тоді довжина елеватора буде визначатись як

            Lел = y · Dc + bп · pп + lдод, (2.22)

            де bп - ширина проходу між силосами, яка дорівнює 0,7 м;

            pп - кількість проходів між силосами;

            lдод - довжина ділянки, що зайнята додатковим обладнанням, яка дорівнює 10 м. Lел = 2 · 6 + 0,7 · 1 + 10 = 22,7 м.

            Довжину вантажного фронту з боку залізниці на території елеватора визначимо залежно від кількості вагонів, що одночасно подаються під завантаження, як

            Lф = 2Lпод + Lл + Lз, (2.23)

            де Lпод - довжина одночасно поданих вагонів під навантаження, м;

            Lл - довжина локомотива, яка дорівнює 17,22 м;

            Lз - запас колії до початку і в кінці состава (по 10 м з кожної сторони).

            Довжина одночасно поданих вагонів під навантаження визначається як

            Lпод = nвпод · lв, (2.24)

            де nвпод - кількість вагонів в одній подачі, ваг;

            lв - довжина вагона-зерновоза, яка дорівнює 14720 мм.

            Кількість одночасно поданих вагонів під навантаження визначаємо як

            . (2.25)

            = 18,57 ? 19 ваг,

            Lпод = 19 · 14,72 = 279,7 ? 280 м,

            Lф = 2 · 280 + 17,22 + 20 = 597,22 ? 598 м.

            Висновки

            У даній курсовій роботі розглянуті питання, пов'язані з організацією роботи вантажного району вантажної станції Ован, виконано розрахунки і компонування споруд вантажного району.

            Вантажний район станції має ряд основних показників, що характеризують його роботу:

            1 Кількість вагонів, які проходять вантажні операції за добу:

            АС - 39 НП - 28

            КП - 56 КС - 4

            2 Загальна площа складу Fск, м:

            АС - 6837 НП - 6617

            КП - 10093 КС - 967

            3 Кількість ВРМ або вантажний фронт, ваг:

            АС - 15 НП - 28

            КП - 9 КС - 4

            4 Кількість товаро-багажних ваг:

            АС - 2 КС - 1

            Для місць незагального користування (фронт зернових елеваторів) отримані такі показники:

            1 Кількість технологічних ліній приймання зерна з автотранспорту - 3

            2 Необхідна кількість навантажувальних потоків - 5

            3 Необхідна кількість норій - 10

            4 Необхідна кількість силосів - 4

            5 Довжина вантажного фронту з боку залізниці на території елеватора - 598 м

            Список використаних джерел

            1 Инструкция по проектированию станций и узлов на железных дорогах СССР МПС СССР [Текст]: (ВСН 56-78: инструкции / Минтрансстрой СССР, МПС СССР. [Срок введ. в действие 01.01.79]). - М.: Транспорт, 1978. - 175 с.: ил. - Б. ц. ББК 656.21.001.2.

            2 Погрузочно-разгрузочные работы с насыпными грузами [Текст]: справочник / Д. С. Плюхин, Е. Г. Угодин, Е. А. Иконников, Л. И. Алькинская; Под ред. Д. С. Плюхина. - М.: Транспорт, 1989. - 303 с.: ил., табл. - Библиогр.: с. 295 - 297. ISBN 5-277-00604-4.

            3 Типовой технологический процесс работы грузовой станции. МПС СССР [Текст]. - М.: Транспорт, 1991. - 216 с.

            4 Котенко, А. М. Управління вантажною і комерційною роботою на залізничному транспорті [Текст]: підручник / А. М. Котенко. - 2-е вид. - Харків: ПП вид-во "Нове слово", 2005. - Ч. 2. - 384 с. - ISBN 966-7593-39-8.

            5 Повороженко, В. В. Повышение производительности грузового вагона [Текст] / В. В. Повороженко, И. А. Орлова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1979. - 215 с.

            6 Единые нормы выработки и времени на вагонные, автотранспортные и складские погрузочно-разгрузочные работы [Текст]: [утв. Госуд-ным комитетом Совета Министров СССР по труду и социальным вопросам 02.10.1975]: обязательны для применения на предприятиях и в организациях народного хозяйства СССР. - изд. 3-е, откор. и доп. - М.: Транспорт, 1987. - 256 с.

            7 Падня, В. А. Погрузочно- разгрузочные машины [Текст]: справочник / В. А. Падня. - М.: Транспорт, 1981. - 448 с.

            8 Управление грузовой и коммерческой работой на железнодорожном транспорте [Текст]: учебник для студентов ВУЗов / Под ред. проф. А. А. Смехова. - М.: Транспорт, 1990. - 351 с.

            9 Гриневич, Г. П. Комплексная механизация и автоматизация погрузочно-разгрузочных работ на железнодорожном транспорте [Текст]: учеб. для вузов железнодорожного транспорта / Г. П. Гриневич. - М.: Транспорт, 1981. - 237 с.

            10 Гриневич, Г. П. Комплексно-механизированные и автоматизированные склады на транспорте [Текст] / Г. П. Гриневич. - М.: Транспорт, 1976. - 280 с.

            11 Збірник № 5 Правил перевезень і тарифів на залізничному транспорті [Текст]: [Зареєстровано в Мін. юстиції України 24.11.200 р. за № 875/5096]: Видається на підставі ст. 5 Статуту залізниць України. - К.: Укрзалізниця, 2001. - 76 с. - ISBN 966-7652-00-9.

            Додаток А

            (довідковий)

            Таблиця А.1 - Вибір раціональних типів вагонів для перевезення вантажів (варіант 2__) (заповнюється відповідно до даних варіанту завдання, що містяться в таблиці 2)

            Найменування вантажу

            № тариф. гр. ванта-жу

            Характеристика вагона

            Тех. норма заван-таж. вагона,

            т

            Примітка

            тип

            кіль-кість осей

            ванта-жопід-йомн,

            т

            повн.

            об'єм кузова, м

            маса тари, т

            1

            2

            3

            4

            5

            6

            7

            8

            9

            Щебінь (гравій)

            23

            ПВ

            4

            8

            69,0

            125,0

            73,0

            137,5

            22,0

            45,1

            69,0

            125,0

            Навалом

            Ліс круглий

            (сосна)

            08

            ПВ

            4

            8

            69,0

            125,0

            73,0

            137,0

            22,0

            45,1

            55,0

            82,5

            1п = 13,0м (2 пакета)

            1п = 19,0м (3 пакета)

            Пиломатеріали

            (сосна)

            09

            ПВ

            4

            8

            69,0

            125,0

            73,0

            137,0

            22,0

            45,1

            44,0

            56,5

            1п = 10,0м (2 пакета)

            1п = 15,0м (3 пакета)

            Тарно-штучні вантажі

            -

            КР

            4

            68,0

            120,0

            24,7

            18,0

            Пакетами на піддонах

            N = 25 шт

            Цемент

            28

            КР

            ЦМВ

            4

            4

            68,0

            74,0

            120,0

            60,0

            24,7

            23,2

            68,0

            74,0

            У мішках до 50 кг

            Портландцемент, насипом

            Сталь прокатна

            32

            ПВ

            4

            69,0

            73,0

            22,0

            69,0

            В пакетах, листова

            Цукор-пісок

            (рафінад)

            52

            КР

            4

            68,0

            120,0

            24,7

            68,0

            (63,0)

            У мішках Рміш<50 кг

            (в картонних ящиках)

            Вугілля

            16

            ПВ

            4

            8

            69,0

            125,0

            73,0

            137,5

            22,0

            45,1

            69,0

            125,0

            Кам'яне та ін.

            Навалом з “шапкою”

            Холодильники побутові

            40

            КР

            4

            68,0

            120,0

            24,7

            10,2

            17,5

            136 шт. у вагоні

            146 шт. у вагоні

            Цегла

            26

            ПВ

            4

            69,0

            73,0

            22,0

            69,0

            Силікатна у пакетах,

            Рпак = 2,8 т

            Пісок (вапняне каміння)

            23

            ПВ

            4

            8

            69,0

            125,0

            73,0

            137,5

            22,0

            45,1

            69,0

            125,0

            Навалом

            Гіпс

            23

            КР

            4

            68,0

            120,0

            24,7

            68,0

            Будівельний (у мішках)

            Рміш<60 кг

            Папір газетний

            13

            КР

            4

            68,0

            120,0

            24,7

            28,5

            В рулонах 42 шт.,

            Ширина 1620 мм

            Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах

            -

            ПВ

            4

            64,0

            68,0

            21,8

            18,0

            Ртек = QнПн = 1,8·10=18,0т

            Ртекз = (1,8+0,6)·10=24,0т

            (брутто, з урах. маси конт)

            Примітки:

            1 У графі 8 технічні норми завантаження вагонів наведені з урахуванням фактичної вантажопідйомності вагона, яка вказана на бокових стінках, котлі цистерни або бортах платформи (трафаретної вантажопідйомності).

            2 Технічна норма завантаження універсальними контейнерами вагона вказана без урахування маси тари контейнерів.

            Додаток Б

            (довідковий)

            Таблиця Б.1 - Середня розрахункова маса вантажу, Р, на 1м2 площі складу

            Рід вантажу

            Найменування складу

            Маса Р, т/м2

            1 Тарні та штучні вантажі по вагонних відправках

            Критий склад або платформа

            0,85

            1.1 В загальному складі

            1.2 В спеціалізованому складі

            1.2.1 Промислові товари широкого вжитку (трикотаж, взуття, одяг та ін.)

            Критий склад або платформа

            0,25

            1.2.2 Меблі

            0,25

            1.2.3 Папір

            1,10

            2 Тарні та штучні вантажі при дрібних відправленнях

            0,40

            3 Тарні вантажі в контейнерах

            Площадка для контейнерів

            0,50

            4 Великовагові вантажі

            Площадка для великовагів

            0,90

            5 Вантажі, що перевозяться навалом

            Площадка для вантажів, що перевозяться навалом

            1,10

            Примітка:

            В тих випадках, коли перевищують легковагові вантажі або застосовується стелажне зберігання вантажів, площу складу треба розрахувати, дивлячись на масу вантажу на 1м2, яка визначається у роботі.

            Додаток В

            (довідковий)

            Таблиця В.1 - Розрахункова тривалість зберігання вантажу на складі, tз

            Рід вантажу

            Тривалість зберігання, діб

            до відправлення

            по надходженню

            1 Тарні та штучні вантажі в критих складах:

            при повагонних відправках

            1,5

            2,0

            2 Тарні та штучні вантажі в контейнерах

            1,0

            2,5

            3 Великовагові вантажі

            1,0

            2,0

            4 Колісні вантажі та сільгосптехніка

            1,0

            2,5

            5 Цемент, вапно, гіпс, крейда, мінеральні добрива

            -

            2,5

            6 Вантажі, що перевозяться навалом

            2,5

            3,0

            Примітка:

            Для порожніх контейнерів розрахунковий термін знаходження на контейнерній площадці - одна доба.

            Додаток Г

            (довідковий)

            Таблиця Г.1 - Коефіцієнт, в, який враховує додаткову площу складу

            Рід вантажу

            Найменування складу

            Коефіцієнт в

            1 Тарні та штучні вантажі:

            повагонні відправки

            Критий склад або платформа

            1,7

            2 Тарні та штучні вантажі в контейнерах

            Контейнерна площадка

            1,9

            3 Великовагові вантажі

            Площадка для великовагових вантажів

            1,6

            4 Ліс круглий

            Пиломатеріали

            Площадка круглого лісу

            Площадка для пиломатеріалів

            1,6

            1,6

            5 Вугілля та нерудні (мінерально-будівельні) матеріали

            Склад вугілля та не рудних (мінерально-будівельних) матеріалів

            1,5

            Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика технічних засобів, що використовуються під час доставки вантажу до місця призначення. Послідовність виконання операцій при здійсненні перевезень у змішаному сполученні. Розрахунок тривалості виконання рейсу судна і загального часу доставки.

    курсовая работа [71,2 K], добавлен 10.09.2012

  • Аналіз структури вантажопотоків. Розрахунки технологічних площ складів. Структура та функції служби організації поштово-вантажних перевезень. Визначення габаритів вантажного складу. Технологічний процес обробки вантажів у вантажному комплексі аеропорту.

    курсовая работа [155,2 K], добавлен 05.09.2009

  • Особливості призначення та класифікації виробничих підрозділів по технічному обслуговуванню вантажних вагонів. Розрахунок вагонопотоку на сортувальній станції та її характеристика. Встановлення потреби вагонів у ремонті. Охорона праці і техніка безпеки.

    курсовая работа [867,6 K], добавлен 01.03.2010

  • Складання діаграми дрібнопартійних вантажопотоків. Складання схеми транспортної мережі, розрахунок збірно-розвізних маршрутів за методом коротшої звязуючої мережі. Визначення тривалості вантажних операцій на пунктах, розробка графіку роботи автомобілів.

    курсовая работа [860,5 K], добавлен 27.11.2010

  • Розвиток механізації навантажувально-розвантажувальних і транспортно-складських робіт в будівництві шляхом збільшення маси спеціалізованих засобів для перевезення порошкоподібних і сипких вантажів. Вибір і технічні характеристики автомобілів-самоскидів.

    контрольная работа [1,8 M], добавлен 04.02.2011

  • Динаміка, структура експорту транспортних послуг. Характеристика тенденцій зміни географічних напрямків потоків міжнародних вантажних перевезень. Сутність та значення якості транспортного обслуговування. Рівень виконання міжнародних вантажних перевезень.

    статья [28,3 K], добавлен 22.02.2018

  • Забезпечення ефективності технологічних процесів випуску тканин високої якості з необхідними споживацькими властивостями. Розробка комплексної механізації вантажно-розвантажувальних і складських робіт ткацького виробництва; підбір транспортних засобів.

    курсовая работа [165,0 K], добавлен 16.03.2014

  • Основні методи дослідження вантажопотоків. Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу. Економічне обґрунтування діяльності авто-транспортного підприємства. Розрахунок площі зони зберігання автомобілів та інших приміщень.

    курсовая работа [131,5 K], добавлен 26.09.2009

  • Задачі статистичної оцінки виконання плану вантажних перевезень. Методи збору інформації, правила розробки формуляру. Визначення відносних, середніх величин та показників варіації. Встановлення показників ефективності використання рухомого складу АТП.

    курсовая работа [453,0 K], добавлен 29.11.2010

  • Технічні вимоги до деталі. Способи відновлення корпусу та технологія усунення дефектів. Вибір обладнання та оснащення операцій. Розрахунок припусків і розмірів на обробку отвору, режимів різання, норм часу. Схема патрону для встановлення розверток.

    курсовая работа [986,9 K], добавлен 18.02.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.