Транспортна мережа Старовижівського району Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Транспортна мережа Старовижівського району Волинської області

Сергій Пугач

Володимир Лажнік

Анотації

Охарактеризовано транспортну мережу Старовижівського району Волинської області. Розглянуто вплив системи розселення населення на формування транспортної мережі в районі. Встановлено провідну роль автомобільного транспорту в транспортній системі. Проаналізовано особливості транспортної системи району, в якій домінуюча роль належить магістральним автомобільним шляхам сполучення. Оцінено транспортну доступність населених пунктів району за кількістю рейсів усіх видів пасажирського транспорту. Виявлено низький ступінь транспортної доступності населених пунктів, розміщених у північній, східній і південній периферії району. Виділено п'ять транспортно-комунікаційних підрайонів на території району: Північний, Західний, Центральний, Південний, Східний, які мають схожі проблеми розвитку та можливі шляхи їх вирішення.

Ключові слова: транспорт, комунікації, транспортна мережа, автомобільний транспорт, залізничний транспорт, транспортна доступність, Старовижівський район.

Пугач Сергей, Лажник Владимир. Транспортная сеть Старовыжевского района Волынской области. Охарактеризована транспортная сеть Старовыжевского района Волынской области. Рассмотрено влияние системы расселения населения на формирование транспортной сети в районе. Установлена ведущая роль автомобильного транспорта в транспортной системе. Проанализированы особенности транспортной системы района, в которой доминирующая роль принадлежит магистральным автомобильным путям сообщения. Оценена транспортная доступность населенных пунктов района за количеством рейсов всех видов пассажирского транспорта. Выявлена низкая степень транспортной доступности населенных пунктов, размещенных в северной, восточной и южной периферии района. Выделено пять транспортно-коммуникационных подрайонів на территории района: Северный, Западный, Центральный, Южный, Восточный, которые имеют схожие проблемы развития и возможные пути их решения.

Ключевые слова: транспорт, коммуникации, транспортная сеть, автомобильный транспорт, железнодорожный транспорт, транспортная доступность, Старовыжевский район.

Puhach Sergij, Lazhnik Volodymyr. Transport Network of Stara Vyzhivka District of Volyn Region. The transport network of Stara Vyzhivka district of Volyn region is characterized. The influence of population settlement system on formation of transport network in the district is considered. The leading role of road transport in transport work has been established. The peculiarities of the transport system of the area in which the main role belongs to the main trunk roads are analyzed. The transport accessibility of the settlements of the district was estimated by the number of flights of all types of passenger transport. The low degree of transport accessibility of settlements located in the northern, eastern, southern periphery of the district was revealed. Five transport sub-districts are identified in the subregion: Northern, Western, Central, Southern, Eastern, which have similar development problems and possible solutions.

Key words: transport, communications, transport network, road transport, railway transport, transport accessibility, Stara Vyzhivka district.

Постановка наукової проблеми та її значення. Транспорт та комунікації є основою розвитку господарства будь-якої території. Від ефективності їх функціонування багато в чому залежить загальний рівень соціально-економічного розвитку території, стан благоустрою та добробут окремих громадян. Наявність сучасних ефективних транспортних комунікацій у регіоні - важлива умова підвищення конкурентоспроможності регіону та якості життя населення. Нині стрімко зростає значення транспортної інфраструктури, що зумовлює потребу у проведенні детального аналізу особливостей її розвитку на різних просторових рівнях, у т. ч. й на локальному. Однак суспільно - географічний аналіз районних транспортних мереж проводиться на недостатньому рівні, що потребує подальших досліджень.

Аналіз останніх досліджень із цієї проблеми. Серед зарубіжних учених окремі аспекти розвитку транспорту й транспортних мереж, проблеми територіальної організації транспорту вивчали Е. Алаєв, В. Бугроменко, Г. Гольц, А. Горєв, М. Казанський, Є. Лейзерович, М. Мироненко, Б. Родоман, С. Сассен, Й. Спірін, С. Тархов, А. Трейвіш, П. Хаггет, Д. Харвей та ін. Проблеми транспорту та його вплив на територіальну організацію суспільства розглядалися у працях таких українських учених, як К. Діденко, I. Дудник, В. Дорошенко, І. Колотуха, К. Коценко, Є. Маруняк, Н. Пашинська, М. Пістун, І. Рудакевич, О. Толока, О. Топчієв, С. Фришев, О. Шаблій та ін. Транспорт Волинської області з географічних позицій досліджували Ю. Вольський, В. Грицевич, В. Лажнік, Л. Маковецька, С. Пугач та ін. Однак дослідження районних транспортних систем із позицій виявлення особливостей транспортної доступності поселень у межах Волинської області практично не проводилися, що й зумовило вибір теми дослідження.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення особливостей функціонування мережі комунікацій Старовижівського району Волинської області, а основним завданням - аналіз просторових аспектів розвитку різних видів транспорту, насамперед автомобільного, та виявлення рівня транспортної доступності населених пунктів Старовижівського району.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Мережа комунікацій будь-якої території формується протягом тривалого часу під впливом низки найрізноманітніших чинників й у своїй конфігурації відображає особливості соціально -економічного розвитку регіону. Зміни у транспортній мережі, зазвичай, відображають кардинальні зміни суспільно-географічного комплексу території. Сприятливе суспільно-географічне положення, близькість до регіонального центру м. Ковель, наявні природні та рекреаційно -туристські ресурси створюють хороші передумови для успішного розвитку та функціонування мережі транспортних комунікацій, зокрема у Старовижівському районі Волинської області.

Головним чинником формування комунікаційної мережі у Старовижівському районі Волинської області є система розселення населення, оскільки транспортні шляхи, лінії передачі електроенергії та зв'язку прокладаються саме між населеними пунктами. Поза людиною та її діяльністю транспортна мережа втрачає своє практичне значення. Зокрема, система розселення населення Старовижівського району представлена одним селищем міського типу (Стара Вижівка - 5,2 тис. осіб) та 46 сільськими поселеннями. Загальна чисельність населення в районі на 1.01.2018 р. становила 29,9 тис. осіб, рівень урбанізації - 17,4 % [6].

На формування системи розселення та конфігурацію транспортної мережі Старовижівського району значний вплив мають велика заболоченість та залісненість території, тому поселення розміщені переважно на вододільних ділянках. Важливим чинником формування системи розселення району є місцева гідрографія. Чітко прослідковується тяжіння до річки Прип'ять таких населених пунктів, як Яревище, Кримне, Лютка, Рокита, Дубечне, Мокре, до річки Вижівка - Глухи, Текля, Брунетівка, Поліське, Стара Вижівка, Борзова, Брідки, Нова Вижва, Хотивель, Рудка, Кукуріки, Рудня. Отже, більшість сіл району розміщені в межах річкових долин, на суходільних територіях поміж болотами та торфовищами [4].

Система розселення населення району характеризується значними просторовими диспропорціями (рис. 1). Найбільші села характерні для північної частини району. Це пояснюється наявністю у минулому тут великих заболочених ділянок, тому населення змушене було концентруватися на підвищеннях. На сході та півдні району села значно менші. У південній частині району є лише одне велике село - Смідин.

Рис. 1. Система розселення населення Старовижівського району Волинської області

Система комунікацій Старовижівського району значною мірою сформована системою розселення населення. Ключовим елементом системи розселення району є районний центр - смт Стара Вижівка, від якого прокладені комунікації до всіх сільських населених пунктів району. Важливими центрами зосередження населення, а отже й комунікацій, є найбільші сільські населені пункти з населенням понад 1 тис. осіб: Дубечне, Смідин, Кримне, Любохини, Буцинь, Стара Гута, Смолярі (рис. 1). Важливими комунікаційними центрами є також села зі зручним транспортно- географічним положенням на важливих транспортних комунікаціях із чисельністю жителів від 700 до 1000 осіб: Мизове, Седлище, Сереховичі, Галина Воля.

Провідна роль у транспортній системі району належить автомобільному транспорту, тоді як залізничний відіграє другорядну роль. Старовижівський район характеризується порівняно добре розвинутою мережею автомобільних шляхів загального користування. На обслуговуванні філії "Старовижівський автодор" ДП "Волиньоблавтодор" у районі на 1.01.2019 р. перебувало 363,8 км автомобільних доріг загального користування (356,9 км із твердим покриттям). Це становить 5,9 % автомобільних доріг загального користування області та 6,2 % доріг області із твердим покриттям. Частка Старовижівського району у загальній території області становить 5,6 %, у населенні області -

3,0 %. Питома вага автомобільних доріг із твердим покриттям - 98,1 % (по області - 93,1 %) [2].

Автомобільні дороги загального користування поділяються на дві групи: державного значення та місцевого значення. Автошляхи державного значення поділяються на 4 групи: міжнародні, національні, регіональні, територіальні. У Старовижівському районі наявно 105,6 км (29,0 %) доріг міжнародного й національного значення та 258,2 км (71,0 %) місцевого значення. За даними Служби автомобільних доріг у Волинській області, у Старовижівському районі є лише міжнародні - 18,7 км (5,1 % загальної довжини доріг) та територіальні - 86,9 км (23,9 %) автомобільні шляхи сполучення.

Автошляхи місцевого значення поділяються на 2 групи: обласні та районні. Довжина автомобільних доріг місцевого значення у Старовижівському районі 258,2 км. Серед місцевих доріг 97,3 % мають тверде покриття. Із них 163,4 км (44,9 % загальної довжини доріг) припадає на обласні дороги (із яких 98,9 % мають тверде покриття) а 94,8 км (26,1 %) - на районні дороги, з яких 95,3 % мають тверде покриття.

Територію району в його східній частині перетинає автомобільна міжнародна дорога державного значення М-19 Доманове (на Брест)-Ковель-Чернівці-Тереблече (на Бухарест), яка прокладена у меридіональному напрямку. Це частина Європейського автомобільного маршруту Е 85 на території України, що починається у Клайпеді (Литва) й закінчується в Александруполісі (Греція) (загальна довжина 2300 км). Протяжність магістралі у межах району - 18,7 км. Це єдина у межах району автомобільна дорога ІІ категорії. Її значення у соціально -економічному житті району дуже важливе. Відкриваються великі можливості для співпраці, у тому числі й міжнародної. Саме завдяки цьому автошляху відбувається взаємодія Старовижівського району з регіональним соціально - економічним центром м. Ковель, обласним центром м. Луцьк, а також із Республікою Білорусь. Проте, на превеликий жаль, ця магістраль не достатньою мірою використовується у господарському житті району. Село Буцинь, що знаходиться на перехресті доріг М-19 (місцева назва Ковель-Брест) та Стара Вижівка-Сереховичі (з'єднує райцентр із східною частиною району), має найкраще транспортно-географічне положення, але за чисельністю жителів та рівнем розвитку поступається селам у північній частині району. Інше село Секунь, що знаходиться на цій міжнародній трасі, має менше 500 жителів.

Середня густота усіх автошляхів у розрахунку на 1000 км 2 території становить 324,5 км, що значно більше середньообласного показника (307,6 км). За цим показником район займає 6 -те місце серед районів Волинської області. У розрахунку на 1000 жителів в районі припадає 12,1 км автошляхів, що в два рази вище середньообласного показника (6,0 км). За цим показником район займає 4-те місце серед районів Волинської області. Ці показники свідчать по високий рівень забезпеченості території району автошляхами, однак обсяги вантажної роботи є невеликими, що пояснюється низьким рівнем економічного розвитку району, адже основою економіки району є сільське та лісове господарство за відсутності великих промислових підприємств. Так, у 2018 р. автомобільним транспортом у районі було перевезено 85,2 тис. т вантажів (14 місце серед районів області), а його вантажооборот становив 8,7 млн т/км (11 місце серед районів області) [7, с. 328-329].

Поряд із автомобільними комунікаціями, яким належить провідна роль у транспортній системі, у Старовижівському районі наявні залізничні шляхи, трубопроводи, мережа стаціонарних телефонів та мобільного зв'язку.

Залізничний транспорт - другий за значенням у Старовижівському районі. Територію району у напрямку з південного сходу на північний захід перетинає залізнична лінія Ковель-Заболоття (далі на Брест), яка відноситься до Рівненської дирекції Львівської залізниці. Ця залізнична лінія має давню історію. Вона була побудована ще у 70 -х рр. ХІХ ст. Офіційна дата відкриття - 1873 р. [8]. Ділянка залізниці Ковель-Заболоття має загальну довжину 56 км. На ній є такі зупинки та станції, як Ковель, Вербка, Мощена, Гредьки, Журавлини, Мизове, Борзова, Вижва, Чевель, Кримне, Лютка, Краска, Заболоття. На території Старовижівського району функціонує 7 із 13 зупинок поїздів (Журавлини, Мизове, Борзова, Вижва, Чевель, Кримне, Лютка). На півдні району знаходиться невеликий відрізок залізничної лінії Ковель-Ягодин (далі на Хелм) Рівненської дирекції Львівської залізниці із зупинкою Паридуби [5]. Загальна протяжність залізниць у межах району становить 31 км.

У минулому залізниця Ковель-Заболоття відігравала значно більше значення, ніж зараз. Старше покоління ще пам'ятає пасажирські потяги Чернівці-Брест та Ленінград-Ковель, дизель-потяги Ковель-Брест, постійні вантажні поїзди у напрямку Бреста. Зараз зі зміною геополітичної ситуації все докорінно змінилося. Основні українські залізничні вантажі в Європу зараз йдуть через прикордонні станції Ягодин та Ізов, а не через Брест (як було за часів СРСР). Ця залізнична лінія приходить у запустіння. Зараз по ній курсує лише 8 (4 в одному та 4 у зворотному напрямку) дизель - поїздів приміського пасажирського сполучення Ковель-Заболоття. Ця залізнична лінія перебуває у незадовільному стані. Особливо аварійно небезпечна ділянка на відрізку Вижва-Кримне, де дизель- поїзд відстань в 11 км долає за 30-35 хв.

Перспективи розвитку залізничного транспорту у Старовижівському районі виглядають не дуже оптимістичними. У світі триває об'єктивний процес витіснення залізничного транспорту автомобільним. Залізнична лінія Ковель-Брест втратила своє стратегічне значення й позитивних змін у найближчому майбутньому не передбачається.

Трубопровідний транспорт Старовижівського району представлений розгалуженою мережею розподільних газопроводів середнього та низького тиску, по яких постачається природний газ для побутових потреб населення, промисловим та комунальним підприємствам, а також магістральним газопроводом "Івацевичі-Долина", який перетинає територію району у напрямку із півночі на південь у його східній частині. Цим магістральним газопроводом транспортується до України та країн ЄС російський газ транзитом через Білорусь. Газокомпресорних станцій на території району немає [2].

Для узагальненої оцінки транспортної забезпеченості території району нами розраховано загальну довжину сухопутних шляхів сполучення з використанням формули Л. І. Василевського й приведенням їх до пропускної здатності залізниць для розрахунку коефіцієнтів Е. Енгеля та Г. Гольца. Так, приведена довжина усіх шляхів сполучення у Старовижівському районі на 1.01.2019 р. становила 117,3 км, що дещо менше середньорайонного показника по області (128,8 км). За цим показником Старовижівський район займає 10 місце серед районів Волині. Однак, коефіцієнт Е. Енгеля, що одночасно враховує приведену довжину усіх шляхів сполучення з урахуванням площі території в тис. км 2 та чисельності населення в тис. осіб й дає змогу оцінити рівень транспортної забезпеченості території району, становить 0,64, що значно вище середньообласного показника (0,45). За цим показником район займає 4-те місце серед районів Волинської області. Коефіцієнт Г. Гольца, який визначає забезпеченість території шляхами сполучення з урахуванням кількості поселень, площі території й приведеної довжини шляхів сполучення, у Старовижівському районі становить 0,51, що також більше середньообласного показника (0,44). За цим показником район займає 2-ге місце в області після Ковельського району. Нами також розраховано ще один показник транспортної забезпеченості району за відомою формулою Ю. Успенського, який одночасно визначає відношення між протяжністю транспортних шляхів, приведеною до пропускної здатності залізниць, та площею території, чисельністю населення й обсягом перевезених вантажів. Хоча цей показник дещо завуальовує загальну картину густоти шляхів сполучення, однак дає уявлення про ступінь забезпеченості шляхами сполучення досліджуваної території. Для Старовижівського район коефіцієнт Ю. Успенського на 2018 р. становив 0,83 (перше місце серед районів Волині), що значно більше середньообласного показника (0,32).

Отже, рівень забезпеченості транспортними комунікаціями населених пунктів Старовижівського району є досить високим, порівняно з іншими районами області, оскільки район має досить густу мережу шляхів сполучення.

Одним із інтегральних показників, що характеризує рівень розвитку комунікацій і транспортно- географічні відлношення, є показник транспортної доступності поселень. Транспортну доступність найчастіше визначають у кількості часу, необхідного для подолання певної відстані. Для цього вибирають якесь центральне місце, наприклад райцентр, та обчислюють час, необхідний для досягнення його. На нашу думку, це не зовсім виправдано. Цей показник доцільний для розвинених країн із високим рівнем автомобілізації та великою кількістю особистих автомобілів. У нашому випадку краще використати такий показник, як кількість автобусних рейсів до населеного пункту. Це покаже більш реальну картину транспортної доступності, оскільки в селах населення переважно користується громадським транспортом, адже переважна більшість його не має власного авто.

На основі даних форми № 1 -село Відділу статистики у Старовижівському районі, а також сайту ПрАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" [3] нами було розраховано кількість рейсів усіх видів громадського транспорту до кожного населеного пункту Старовижівського району. Під кількістю рейсів усіх видів громадського транспорту (пасажирські та приміські поїзди, автобуси, маршрутні таксі тощо) із зупинкою у населеному пункті, мається на увазі рух транспортного засобу в прямому (одному) напрямку.

Рис. 2. Транспортна доступність населених пунктів Старовижівського району Волинської області

На основі зібраних даних нами була побудована картосхема транспортної доступності населених пунктів Старовижівського району (рис. 2). Найкращу транспортну доступність мають два населені пункти на трасі М-19 (Ковель-Брест) - села Секунь та Буцинь, де зафіксовано по понад 100 рейсів на добу. Підвищеною транспортною доступністю (20-40 рейсів) відзначається районний центр смт Стара Вижівка та прилеглі до нього села (Борзова, Седлище), а також найбільші села на півночі району (Дубечне, Кримне, Любохини). Транспортна доступність решти поселень є меншою й переважно пропорційною чисельності жителів у них.

Простежується низька транспортна доступність сіл, розміщених на північній, східній та південній периферії району. П'ять із шести сіл району, що не мають автобусного сполучення (Лютка, Кукуріки, Сьомаки, Паридуби, Сукачі), розміщені саме на периферії району (рис. 2). Це свідчить про дуже низький рівень їхньої транспортної доступності та відсутність добре налагоджених комунікацій між райцентром та периферією району. Відсутність автобусного сполучення до с. Мельники пояснюється невеликою кількістю населення (47 осіб) та його положенням осторонь автомобільних шляхів. Водночас транспортна доступність с. Паридуби є дещо кращою, адже населення цього села користується залізничним транспортом, оскільки в 0,5 км від села є зупинка на залізничній лінії Ковель- Ягодин.

Оскільки в транспортній мережі Старовижівського району спостерігаються значні просторові відмінності в транспортній доступності поселень, нами здійснено транспортно -комунікаційне районування території району. Головними принципами комунікаційного районування визначено такі: єдність території колишніх сільських рад, адже населені пункти сільради передусім зорієнтовані на комунікації із селом - центром сільради, навіть попри проведену територіальну реформу з формуванням об'єднаних територіальних громад; подібність демографічної та соціально - економічної ситуації; географічна цілісність підрайонів, відсутність розривів та анклавів; схожі комунікаційні проблеми та можливість єдиного комплексу заходів для їх вирішення.

На основі усього вищевказаного й узагальнення статистичної інформації на території Старовижівського району можна виділити п'ять транспортно-комунікаційних підрайонів: Північний, Західний, Центральний, Південний, Східний (рис. 3).

Рис. 3. Транспортно-комунікаційні підрайони Старовижівського району Волинської області

Північний транспортно-комунікаційний підрайон охоплює територію колишніх Любохинівської, Кримненської, Дубечненської та Глухівської сільських рад. Для нього характерна значна кількість населення, середній рівень транспортної доступності, середня (у межах району) якість шляхів сполучення. Для поліпшення ситуації необхідно: збільшити число рейсів автобусів; покращити якість сполучення із сусідніми Шацьким та Любомльським районами. Побудова автомобільного мосту через річку Вижівка між селами Глухи та Видраниця (Ратнівський район) дасть змогу отримати прямий вихід до міжнародної траси М-19 (Ковель-Брест), що значно поліпшить транспортно-географічне положення північної частини Старовижівського району.

Центральний транспортно-комунікаційний підрайон охоплює територію колишніх Старовижівської селищної, Поліської, Седлищенської, Буцинської та Секунської сільських рад. Для нього характерна порівняно велика кількість населення, високий рівень транспортної доступності, висока (у межах району) якість шляхів сполучення. Через територію підрайону проходить міжнародна автомобільна траса М-19. Села Секунь та Буцинь, які розміщені на цій трасі, мають найвищі у межах Старовижівського району показники транспортної доступності. Висока якість доріг пояснюється наявністю райцентру, до якого прокладено найкращі дороги. До проблем підрайону можна віднести низьку якість доріг (ґрунтові дороги) на території Поліської сільської ради. Для поліпшення ситуації необхідно: збільшити число рейсів автобусів у північній частині підрайону (колишня Поліська сільська рада); покращити якість доріг у віддалених від райцентру територіях. Перспективним є створення транспортно-логістичного центру у с. Буцинь.

Західний транспортно-комунікаційний підрайон охоплює територію колишніх Старогутівської, Галиновільської, Руднянської та Нововижівської сільських рад. Для нього характерна невелика кількість населення, низький рівень транспортної доступності поселень, низька якість шляхів сполучення (переважно ґрунтові дороги). Периферійні села Кукуріки, Сьомаки та Сукачі взагалі не мають автобусного сполучення. Цей підрайон характеризується найгіршими показниками розвитку комунікаційної мережі у межах Старовижівського району. Для поліпшення ситуації необхідно: збільшити число рейсів автобусів загалом; забезпечити автобусне сполучення до сіл Кукуріки, Сьомаки, Паридуби, Сукачі; докорінно покращити якість доріг.

Південний транспортно-комунікаційний підрайон охоплює територію колишніх Смідинської, Мизівської та Журавлинської сільських рад. Цей підрайон характеризується дещо кращими показниками розвитку комунікаційної мережі порівняно із Західним підрайоном. Села тут більші за чисельністю населення. Через с. Паридуби підрайон має вихід до міжнародної автомобільної траси М-07 (Ковель-Ягодин) та залізниці Ковель-Ягодин, оскільки населення цього села користується залізничним транспортом, адже на околиці села є залізнична зупинка. Для підрайону характерна середня чисельність населення, середній рівень транспортної доступності, середня якість шляхів сполучення. Для поліпшення ситуації необхідно: збільшити число рейсів автобусів; підвищити якість (повністю заасфальтувати) територіальної дороги Т-03-09 (Стара Вижівка-Луків), що значно покращить транспорту доступність південної частини Старовижівського району; покращити якість доріг обласного та районного значення.

Східний транспортно-комунікаційний підрайон охоплює територію колишніх Синівської, Солов'ївської, Соколищенської та Сереховичівської сільських рад. Цей район характеризується високими показниками розвитку комунікаційної мережі. Невеликі села підрайону з'єднані густою мережею автошляхів; близькість до траси М-19, наявність автодоріг, що з'єднують із Ковельським та Камінь-Каширським районами, наявність потужного атракційного центру в с. Мильці - все це сприяло розвитку транспортних комунікацій. Головною проблемою залишається якість шляхів сполучення. Для поліпшення ситуації необхідно: збільшити число рейсів автобусів; покращити якість доріг обласного та районного значення.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, транспортна мережа у своїй конфігурації відображає основні особливості соціально -економічного розвитку Старовижівського району. Головною передумовою формування комунікаційної мережі в районі є система розселення населення. Старовижівський район характеризується порівняно добре розвинутою мережею автомобільних шляхів сполучення. Поряд із автомобільними комунікаціями, яким належить провідна роль, наявні залізничні шляхи та трубопроводи. Район має високий рівень транспортної забезпеченості й зв'язаності через густу мережу автомобільних шляхів сполучення. Найвищу транспортну доступність мають села Секунь та Буцинь, найнижчу - периферійні села. На території Старовижівського району можна виділити 5 транспортно -комунікаційних підрайонів: Північний, Західний, Центральний, Південний, Східний, які мають схожі транспортні проблеми та можливі шляхи їх вирішення. Перспективи подальших досліджень пов'язані з оцінкою інтегральної транспортної доступності сільських поселень до центрів новостворених об'єднаних територіальних громад, вивленням особливостей транспортної зв'язаності й проникності території району та проблем розвитку й функціонування транспортної інфраструктури в межах новостворених об'єднаних територіальних громад.

Джерела та література

1. Географічна характеристика району // Офіційний сайт Старовижівської районної державної адміністрації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.stvadm.gov.ua/index.php/

geografichna-kharakteristika

2. Офіційний сайт Старовижівської районної державної адміністрації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.stvadm.gov.ua/index.php

3. ПрАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vopas.com.ua

4. Пугач С. Система розселення як головна передумова формування мережі комунікацій Старовижівського району Волинської області / С. Пугач, М. Хвещук // Суспільно-географічні чинники розвитку регіонів: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конференції (м. Луцьк, 19-20 квітня 2018 р.) / за ред. Ю.М. Барського, С.О. Пугача. - Луцьк: Волиньполіграф, 2018. - С. 83-86.

5. Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця". Сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://railway.lviv.ua

6. Статичний щорічник Волинь 2017 / за ред. В.Ю. Науменка. - Луцьк: Голов. упр. статистики у Волинській області, 2018. - 458 с.

7. Статичний щорічник Волинь 2018 / за ред. В.Ю. Науменка. - Луцьк: Голов. упр. статистики у Волинській області, 2019. - 444 с.

8. Участок Ковель-Заболотье // Railwayz.info [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://railwayz.info/ photolines/line/198.

References

1. Heohrafichna kharakterystyka raionu // Ofitsiinyi sait Starovyzhivskoi raionnoi derzhavnoi administratsii [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.stvadm.gov.ua/index.php/geografichna-kharakteristika

2. Ofitsiinyi sait Starovyzhivskoi raionnoi derzhavnoi administratsii [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.stvadm.gov.ua/index.php

3. PrAT "Volynske oblasne pidpryiemstvo avtobusnykh stantsii" [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://vopas.com.ua

4. Puhach S. Systema rozselennia yak holovna peredumova formuvannia merezhi komunikatsii Starovyzhivskoho raionu Volynskoi oblasti / S. Puhach, M. Khveshchuk // Suspilno-heohrafichni chynnyky rozvytku rehioniv : materialy II Mizhnar. nauk.-prakt. Internet-konferentsii (m. Lutsk, 19-20 kvitnia 2018 r.) / za red. Yu. M. Barskoho, S. O. Puhacha. - Lutsk : Volynpolihraf, 2018. - S. 83-86.

5. Rehionalna filiia "Lvivska zaliznytsia" PAT "Ukrainska zaliznytsia". Sait [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://railway.lviv.ua

6. Statychnyi shchorichnyk Volyn 2017 / za red. V. Yu. Naumenka. - Lutsk : Hol. upr. statystyky u Volynskii oblasti, 2018. - 458 s.

7. Statychnyi shchorichnyk Volyn 2018 / za red. V. Yu. Naumenka. - Lutsk : Hol. upr. statystyky u Volynskii oblasti, 2019. - 444 s.

8. Uchastok Kovel-Zabolote // Railwayz.info [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : https://railwayz.info/ photolines/line/198.

Размещено на Allbest.ru