Еволюція науково-технологічних процесів виробництва автомобілів у Національному транспортному університеті (друга половина ХХ - початок ХХІ століть)

Значну увагу приділяли удосконаленню двигунів внутрішнього згоряння [43, арк. 3]. Створено потужний двигун з наддувом та охолодженням повітря (А. М. Редзюк); двотактний двигун з золотниковим розподіленням (М. М. Худолій); гідравлічний регулятор і автомат випередження впорскування до насосу (С. І. Андрусенко); автомат випередження впорскування до роторного насосу (Ю. Л. Федоренко). Розроблено методику використання індикаторних показників для діагностування дизеля (М. Олещенко); електронну систему запалювання для двигуна легкового автомобіля (М. І. Панчекно) [43, арк. 4]. Опрацьовано комбіновану систему знешкодження відпрацьованих газів автомобільного двигуна; плунжерний переливний клапан гідравлічного регулятора; двотактний двигун із зовні-осьовим кривошипно-повзунковим механізмом [43, арк. 7].

На кафедрі теорії механізмів і деталей машин розроблено та удосконалено розрахунки механізмів пересування вантажних автомобілів [44, арк. 11]. На кафедрі технології металів опрацьовано нові методи обробітку деталей автомобілів, економічно обґрунтовано ефективність застосування обробітку різанням при виготовленні деталей для автомобілів КрАЗ [45, арк. 5]. На кафедрі електроніки і автоматики досліджено автоматичну стабілізацію потужності двигунів і тягової сили автомобіля, проаналізовано роботу безконтактних регуляторів напруги в автомобілях та критерії стійкості автомобілів [46, арк. 4].

За Наказом Міністра автомобільного транспорту УРСР та Міністра вищої і середньої спеціальної освіти УРСР №572/70 від 31 грудня 1969 р. при Київському автомобільно-дорожньому інституті організовано галузеву науково-дослідну лабораторію з встановлення надійності та довговічності автомобілів на основі теорії надійності машин [47, арк. 144]. Згідно науково- дослідної тематики в лабораторії досліджували надійність автобусів Львівського автобусного заводу та великовантажних автомобілів Кременчуцького автомобільного заводу. Ця тематика співпадала з переліком науково-дослідних тем з дослідження надійності автобусів та великовантажних автомобілів на 1970-1975 рр. [47, арк. 7].

Галузева науково-дослідна лабораторія з встановлення надійності і довговічності автомобілів розпочала роботу на основі галузевої лабораторії з встановлення надійності та довговічності реконструйованих автомобілів на початку 1970-х років у зв'язку з розширенням розроблених лабораторією тем [42, арк. 63]. Галузева лабораторія вирішувала не лише проблеми надійності та довговічності реконструйованих авторемонтними заводами автомобілів, але й автомобілів, що виробляли автомобільні заводи УРСР. У 1970 р. науково- дослідна лабораторія з встановлення надійності і довговічності автомобілів під керівництвом професора Я. І. Несвітського працювала за господарською договірною тематикою: «Дослідження і розроблення методів технічної експлуатації автомобілів на основі теорії надійності машин» [42, арк. 64].

У 1970 р. продовжили працювати раніше організовані при кафедрах Київського автомобільно-дорожнього інституту науково-дослідні групи [42, арк. 101-107].

Зокрема, науково-дослідна група роторно-поршневих двигунів організована в 1964 р. при кафедрі термодинаміки двигунів під керівництвом професора П. І. Андрусенка [42, арк. 101]. Основним напрямом групи є створення та удосконалення роторно-поршневих двигунів внутрішнього згоряння. Науково-дослідною групою досліджено розроблений раніше роторний планетарно-поршневий двигун; опрацьовано інструкцію його синхронізації, оскільки деталі раніше розробленої конструкції безперервно виходили з ладу. Нову інструкцію роторного двигуна підготовлено з метою отримання кращого ущільнення ротора відносно корпусу.

Науково-дослідна група підвищення техніко-економічних якостей автомобіля організована в 1961 р. при кафедрі автомобілів і тракторів під керівництвом кандидата технічних наук М. І. Шагомяло, з 1970 р. - Є. І. Борзаковского [42, арк. 102]. Науково-дослідною групою створено, виготовлено і обладнано установки, стенди, контрольно-вимірювальна апаратура для здійснення експериментальних досліджень як у лабораторних умовах, так і в польових на автомобілях.

Закладені зусиллями науковців інституту основи наукових шкіл успішно розвивають випускники університету. Школу професора П. І. Андрусенка у напрямі конструювання та дослідження автомобільних двигунів і паливних насосів [48-52] теперішній керівник професор Ю. Ф. Гутаревич спрямовує у такому важливому напрямі, як заощадження палива та зменшення забруднення автомобільним транспортом повітряного басейну [5, с. 283]. Школу доцента Є. І. Борзаковського [53-57] і професора Г. Б. Безбородової [58-60] у напрямі дослідження та поліпшення техніко-експлуатаційних властивостей автомобілів, конструювання автомобілів високої прохідності, керованості і стійкості, використання газоподібного палива для живлення автомобільних двигунів очолює професор В. П. Сахно.

Продовжено дослідження професора М. І. Іващенка у напрямі впровадження напівавтоматичного зварювання в середовищі вуглекислого газу при виробництві і ремонті автомобільних двигунів та деталей з тонколистової сталі [61-65]. Розширено дослідження К. Є. Долганова у напрямі удосконалення паливних насосів [66-70]. Поповнено дослідження М. І. Шагомяло у напрямі удосконалення прохідності автомобілів [71-75].

З 1948 р. пов'язав своє життя з Київським автомобільно-дорожнім інститутом Я. І. Несвітський. Він самовіддано та творчо працював на посадах доцента кафедри технічної експлуатація автомобілів, професора, завідувача кафедри економіки та експлуатації автомобільного транспорту, яку він створив та очолив. Працював деканом загально-технічного факультету, пізніше деканом автомобільного факультету, водночас постійно здійснюючи значні наукові напрацювання [76, с. 6]. Створена ним кафедра економіки та експлуатації автомобільного транспорту стала науковим центром з вирішення проблем підвищення надійності автомобілів і удосконалення методів їх технічної експлуатації. Він автор першого в УРСР підручника «Технічна експлуатація автомобілів» (1958), який став настільною книгою працівників автомобільного транспорту та студентів автомобільно-дорожніх вищих навчальних закладів [76, с. 9]. У 1976 р. за цей підручник йому присвоєно звання Лауреата Державної премії УРСР.

Характерною рисою наукової діяльності доктора технічних наук, професора Я. І. Несвітського був постійний зв'язок з виробництвом. Талановитий вчений організував та керував галузевою науково-дослідною лабораторією надійності машин на основі Міністерства автомобільного транспорту УРСР і Кременчуцького автомобільного заводу [76, с. 7]. Дослідження, виконані під керівництвом Я. І. Несвітського, стали основою прийнятої системи технічного обслуговування і ремонту автомобілів «КрАЗ» [77-81]. Їх застосовували у своїй науковій та виробничій діяльності не тільки науковці, але й інженерно-технічні працівники автомобілебудівних підприємств.

Учні професора Я. І. Несвітського вирішували різні проблеми у галузі автомобілебудування на прикладі великовантажних автомобілів Кременчуцького автомобільного заводу [6, с. 15]. Зокрема, дослідження і обґрунтування технічного стану підшипників автомобільного двигуна за спектрами вібрації і звуку (Л. В. Бабін, 1964 р.); параметрів, що визначають технічний стан автомобільних двигунів (М. О. Білякович, 1965 р.); надійності норм гарантійного пробігу автомобіля (М. Н. Бідняк, 1969 р.); режимів технічного обслуговування автомобілів з урахуванням їх надійності і ефективності експлуатації (О. А. Лудченко, 1969 р.); надійності ведучих мостів автомобіля при різних режимах роботи (В. О. Рубцов, 1972 р.); використання моторного гальма-уповільнювача на автомобілі з дизельним двигуном (О. Д. Марков, 1974 р.); методів визначення потреби в запасних частинах для підтримки встановленого рівня експлуатаційної надійності автомобілів (О. Я. Остапюк, 1975 р.) та ін.

Вищенаведені науковці продовжили науково-дослідну співпрацю з Кременчуцьким автомобільним заводом, вирішуючи проблему надійності автомобілів КрАЗ, за темами: «Оцінка довговічності і надійності автомобілів КрАЗ-256Б, що знаходяться в підконтрольній експлуатації» (1969-1971 pp.); «Підвищення ефективності функціонування підприємств автомобільного транспорту в умовах інтенсифікації і удосконалення господарського механізму» (1971-1976 рр.). «Підвищення ефективності організації виробництва на підприємствах автомобільного транспорту» (1980-1986 рр.); «Розробка пропозицій з удосконалення структури виробничої бази автоуправління (1988 р.); «Оцінка довговічності і надійності автомобілів КрАЗ- 256Б, що знаходяться в підконтрольній експлуатації на будівельних об'єктах» (1969-1971 pp.) та ін.

Проаналізувавши наукові дослідження професора Я. І. Несвітського та його учнів, можна зробити висновок, що він поставив перед собою і перед своїми безпосередніми учнями завдання з вирішення складних проблем надійності автомобілів на основі глибокого теоретичного дослідження фізико- хімічних процесів, що спричиняють спрацьовування і руйнування деталей автомобіля, з подальшим розробленням на цій основі відповідних практичних рекомендацій щодо конструювання, виробництва та технічного сервісу автомобілів [82-84]. Таке поєднання теоретичних розроблень з практичним використанням забезпечило значний економічний ефект. Важливу роботу здійснено з популяризації досягнень знань наукової школи. Це знайшло своє втілення у науково-навчальній літературі, підготовленій професором Я. І. Несвітським та його учнями, для вирішення проблем виробництва і експлуатації автомобілів.

Під керівництвом професора Я. І. Несвітського виконували дослідження на Кременчуцькому автомобільному заводі і його опорних пунктах: у кар'єрах Інгулецького, Норильського, Південного, Північного гірничо-збагачувальних комбінатів, що експлуатували автомобілі-самоскиди Кременчуцького автомобільного заводу [85-97]. А також на автотранспортних підприємствах Головних транспортних управлінь Міністерства кольорової металургії СРСР, Міністерства чорної металургії СРСР, Міністерства сільського будівництва СРСР, Міністерства автомобільного транспорту України, Міністерства промислового будівництва України та ін.

У процесі виконання досліджень зібраний і оброблений на ЕОМ величезний масив інформації з надійності автомобілів. Здійснений аналіз цієї інформації забезпечив обґрунтування норм гарантійного пробігу автомобілів КрАЗ, режими їх технічного автосервісу в гарантійний та післягарантійний періоди експлуатації, розрахунок потреби в запасних частинах за номенклатурою і запропонувати Кременчуцькому автомобільному заводу рекомендації з удосконалення конструкції автомобілів, технологій їх виробництва та режимів комерційної експлуатації.

Виконані наукові дослідження під керівництвом професора Я. І. Несвітського дозволили Кременчуцькому автомобільному заводу разом з Ярославським об'єднанням «Автодизель» розробити і впровадити комплексну систему управління якістю, спрямовану на систематичне послідовне збільшення моторесурсів двигунів і пробігу автомобілів до капітального ремонту.

Пріоритетним напрямом подальшого розвитку науки в Київському автомобільно-дорожньому інституті стало розширення творчої співдружності з науковими установами України та країн ближнього і далекого зарубіжжя. Найпоширенішими формами співдружності стали: сумісне виконання наукових досліджень; взаємний обмін одержаних результатів; використання матеріальної бази і приладів для виконання досліджень; участь провідних науковців у навчальному процесі; участь у роботі спеціалізованих вчених рад з підготовки науковців вищої кваліфікації тощо [38, арк. 25, 70-72].

З перших років функціонування Київського автомобільно-дорожнього інституту його співробітники викладали в багатьох країнах світу, допомагаючи їм у розвитку народного господарства, підготовці власних інженерних і наукових кадрів, розвитку вищої освіти, створенні навчально-лабораторної бази та підручників [38, арк. 134, 142-143]. Зазначені заходи здійснювали в Алжирі, Афганістані, Бірмі, Бурунді, Гвінеї, Йємені, Кампучії, Лаосі, Мозамбіку, Монголії, Нікарагуа, Румунії, Тунісі [38, арк. 135].

Викладачі Київського автомобільно-дорожнього інституту вчилися, здійснювали наукову роботу, підвищували кваліфікацію, вивчали досвід організації вищої освіти у США, Великій Британії, ФРН, Франції, Італії, Чехії, Словаччині, Югославії, Польщі, Угорщині та в інших країнах, активно впроваджуючи здобуте у своєму вищому навчальному закладі [38, арк. 134].

Події серпня 1991 р. і проголошення незалежності України зумовили значні зміни в економіці, підтвердили її ринкову спрямованість і відкритість.

Автомобільна промисловість отримала широкі перспективи для економічного зростання, але для їх здійснення необхідно було здолати значну кількість проблем перехідного періоду. Ліквідація тотального одержавлення економіки, загального планування, технологічна відсталість виробництва, низька конкурентоспроможність виробництва продукції, розрив налагоджених зв'язків між республіками колишнього СРСР, спад виробництва, високі темпи інфляції - це лише частина причин глибокої кризи початку 1990-х років, який охопив усі сфери виробництва в Україні.

Не уникнула кризових явищ і галузь автомобілебудування. Скорочення виробництва, зростання цін на матеріали та комплектуючі, а разом з ними і тарифів, поява нових митних бар'єрів, плюралізм форм власності, налагодження нової системи управління спричинили скорочення випуску автомобільної продукції, банкрутство багатьох автомобільних підприємств, ліквідацію значної кількості робочих місць, гальмування виплати заробітної плати, тобто глибоку кризу всієї галузі. У 1990-ті роки в галузі автомобілебудування відмічено погіршення за всіма показниками.

У 1992 р. у незалежній Україні створено Міністерство транспорту України, а в його складі - Державні департаменти всіх видів транспорту, у тому числі і Державний департамент автомобільного транспорту [9, с. 97]. Історія розвитку автомобілебудування України як самостійної, планової, централізовано керованої галузі народного господарства України на початку 1991-их років була вичерпана. У той же час відкрита нова сторінка функціонування автомобільного транспорту у складі підприємств, компаній, товариств різних форм власності в умовах ринкових відносин та жорсткої конкуренції. Але у зв'язку з тим, що 1990-ті роки в Україні виробництво практично зупинилося, майже всі автомобільні підприємства були збитковими. А це означало мільйонні борги перед бюджетом, пенсійним фондом, працівниками. До того ж з року в рік старів рухомий склад, обладнання майстерень.

З 2000 р. економіка України стала демонструвати темпи зростання. Так, у 2001 р. ріст ВВП України становив 12,1% [9, с. 99]. Об'єм промислової продукції зріс на 12,5%, реальні доходи населення - на 18,0%. Природно виросла потреба в автомобільному транспорті. Відродження автомобільних підприємств та їх подальше процвітання багато в чому залежить від його керівного складу. Ситуація вимагала не лише прийняти ринкову систему, але і вивчити її закони, навчитися працювати відповідно до них.

Фундаментом для підвищення рівня виробництва автомобілів стала ініціативна позиція керівництва автомобільних підприємств і постійна співпраця з вищими навчальними закладами і науково-дослідними установами з удосконалення науково-технологічних процесів виробництва автомобілів. Основний напрям співпраці - наукові розроблення учених, які дозволили розрахувати і обґрунтувати можливості розширення ефективного автомобілебудування в Україні.

У 1994 р. урочисто відзначено піввіковий ювілей Київського автомобільно- дорожнього інституту, що став широко відомою в країні та далеко за її межами кузнею інженерних кадрів автомобільного транспорту та дорожньо-мостового будівництва. Тому цього ж року постановою Кабінету Міністрів України №592 від 29 серпня 1994 р. після державної акредитації інститут став університетом і дістав найвищий IV рівень акредитації та назву «Український транспортний університет» [5, с. 272]. Він отримав право готувати фахівців для галузей транспортно-дорожнього профілю за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями, як бакалавр, спеціаліст, магістр. У 1999 р. до 55-річчя університет нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України за значний внесок у справу підготовки спеціалістів та плідну науково-педагогічну діяльність.

Указом Президента України №1059 від 11 вересня 2000 р. університету надано статус національного вищого навчального закладу і він отримав назву «Національний транспортний університет» [6, с. 20]. За Наказом Міністерства освіти і науки України №866 від 29 грудня 2003 р. Національний транспортний університет визнано акредитованим за статусом вищого закладу освіти IV рівня. У 2008 р. університет успішно пройшов акредитацію, чим підтвердив і підвищив свій рейтинг у системі вищої освіти України.

У ХХІ ст. в Національному транспортному університеті науково-дослідна робота отримала значний розвиток. На основі наукової частини у 2000 р. створено Науково-дослідний інститут «Проблем транспорту і будівельних технологій» [5, с. 272]. Наказом ректора НТУ №338 від 21 жовтня 2003 р. на основі інженерного центру інформаційних технологій НТУ створено Міжнародний освітянський центр інформаційних технологій (МОЦІТ). У 2000 р. до складу НТУ увійшов Львівський навчально-консультативний центр, у 2004 р. - Надвірнянський коледж, Барський автомобільно-дорожній технікум та Криворізький навчально-консультативний центр, а на початку 2008 р. - навчально-консультативний центр в Івано-Франківську.

У різні часи колектив Національного транспортного університету очолювали талановиті вчені-педагоги, професори, справжні фахівці своєї справи, які змогли перетворити університет на сучасний передовий вищий навчальний заклад , у т. ч. і для потреб автомобілебудування: Даденков Юрій Миколайович (1944-1959 pp.), Вериженко Євген Петрович (1959-1984 pp.), Канарчук Вадим Євгенович (1984-2003 pp.), Дмитриченко Микола Федорович (з 2003 р.) [6, с. 21]. З приходом М. Ф. Дмитриченка на посаду ректора активізувалась діяльність колективу університету, спрямована на подальше вдосконалення структури управління і кадрової політики, посилення навчально-методичної, виховної та науково-дослідної роботи, поліпшення соціальної інфраструктури і умов праці та навчання, подальшого розвитку сучасних інформаційних технологій в університеті, розширення міжнародного співробітництва.

Стратегічним напрямом діяльності університету у контексті фундаментальної професійної підготовки є розширення, крім традиційних, нових напрямів підготовки та фахових спрямувань, які в інтегрованому вигляді охоплюють усі види транспортно-дорожнього комплексу та форми його функціонування. Подальше збільшення цих напрямів підготовки та фахових спрямувань забезпечує ефективний розвиток усіх видів транспорту, оптимальну координацію їх функціонування на сучасному етапі. Так, традиційно усталеними напрямами підготовки в університеті для потреб автомобілебудування є «Автомобільний транспорт», «Машинобудування», «Зварювання», «Транспортні технології» та ін.

Важливе місце для підготовки фахівців галузі належить таким напрямам: «Автомобілі та автомобільне господарство», «Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання», «Колісні та гусеничні транспортні засоби», «Технологія та обладнання відновлення підвищення зносостійкості машин і конструкцій», «Інформаційні управляючі системи та технології», «Транспортне право», «Економіка підприємства» та ін. Університет щорічно оприлюднює науково-технічні журнали та збірники: «Вісник НТУ», «Управління проектами, системний аналіз і логістика», «Проблеми транспорту», які з 2009 р. перереєстровані як фахові ВАК України.

Особливу увагу керівництво університету приділяє співпраці з профільними відомствами та організаціями. Здійснюючи підготовку висококваліфікованих спеціалістів для галузі автомобілебудування, Національний транспортний університет орієнтується на певного замовника. З цією метою у 2003 р. підписано договір про співпрацю із ЗАТ «Єврокар», яким передбачено підготовку фахівців, стажування та проходження практики студентами і викладачами на виробничо-технічній базі товариства, сприяння розвитку матеріально-технічної бази університету, працевлаштування студентів, які успішно закінчили навчання та пройшли стажування у ЗАТ «Єврокар» [6, с. 23]. Подібні форми співпраці забезпечують європейський рівень підготовки інженерних кадрів.

Велику роль у підвищенні рівня практичної підготовки студентів відіграють створені на базі Національного транспортного університету навчальні та науково-виробничі комплекси. У 2012 р. відбулось офіційне відкриття нового навчального та науково-виробничого комплексу «НТУ - корпорація «УкрАвто», на базі якого навчаються магістри університету [6, с. 23]. Основна мета проекту - професійна підготовка випускників університету для їхнього подальшого працевлаштування на сучасних вітчизняних автомобільних підприємствах.

Таким чином, у Національному транспортному університеті склався потужний науковий потенціал, який усвідомлює свою важливу роль у подальшому прискоренні науково-технічного прогресу в галузі автомобілебудування України і перетворює наукову діяльність на невід'ємну та важливу частину підготовки молодих фахівців, а також підвищення на її основі своєї професійної кваліфікації для розвитку науково-технологічних процесів виробництва автомобілів.

Можна зробити висновок, що за роки свого існування Національний транспортний університет пройшов славетний шлях, готуючи високопрофесійні кадри для автомобілебудівної галузі України та зарубіжжя. За понад 70-річний період свого існування завдяки наполегливій праці науковців і співробітників Національний транспортний університет став провідним науковим центром України, зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняних та світових науково- технологічних процесів виробництва автомобілів.

Список використаних джерел

виробництво автомобіль транспортний університет

1. Волков В. П., Подригало М. А., Кравченко О. П. Методологія наукових досліджень (на прикладах автомобільного транспорту): навч. пос. Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2009. 352 с.

2. Огурцов А. П. Історія світової науки і техніки : навч. пос. Київ, 2000. 664 с.

3. Туренко А. М., Гребенюк В. В., Ковалев В. И. Предприятия автомобильного транспорта и дорожное хозяйство Харькова и Харьковской области: исторический очерк. Харьков : ХНАДУ, 2013. 368 с.

4. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 1. 4 арк.

5. Дмитриченко М. Ф., Язвінська О. М., Хорошун Б. І. Історія автомобільного транспорту. Київ : НТУ, 2011. 352 с.

6. Дмитриченко М. Ф. Національний транспортний університет. Київ : Логос, 2014. 359 с.

7. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 81. 64 арк.

8. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 145. 59 арк.

9. Туренко А. М., Евсеев Е. Т. Історія та сучасність. 70-річчя діяльності Харківського державного автомобільно-дорожнього технічного університету. Харків : ХДАДТУ, 2000. 113 с.

10. Зубков А. А. Развитие научно-технической базы отечественного автомобилестроения (1966-1980 гг.). Нижний Новгород, 2001. 196 с.

11. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 105. 34 арк.

12. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 275. 53 арк.

13. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 271. 52 арк.

14. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 317. 70 арк.

15. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 212. 36 арк.

16. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 92. 116 арк.

17. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 195. 157 арк.

18. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 224. 182 арк.

19. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 288. 97 арк.

20. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 342. 157 арк.

21. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 376. 101 арк.

22. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 419. 90 арк.

23. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп . 1. Спр. 623. 143 арк.

24. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 761. 135 арк.

25. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 1371. 147 арк.

26. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 1374. 112 арк.

27. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 174. 21 арк.

28. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 310. 166 арк.

29. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 558. 283 арк.

30. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 390. 93 арк.

31. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 1324. 182 арк.

32. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 1325. 133 арк.

33. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 4. Спр. 24. 116 арк.

34. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 175. 51 арк.

35. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 434. 44 арк.

36. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 488. 39 арк.

37. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 1350. 76 арк.

38. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 1602. 162 арк.

39. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 868. 9 арк.

40. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 949. 19 арк.

41. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 1498. 155 арк.

42. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 1613. 202 арк.

43. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 4. Спр. 43. 10 арк.

44. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 4. Спр. 19. 17 арк.

45. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 4. Спр. 41. 7 арк.

46. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 4. Спр. 46. 7 арк.

47. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 1. Спр. 1498. 155 арк.

48. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 111. 121 арк.

49. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 141. 11 арк.

50. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 142. 24 арк.

51. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 185. 127 арк.

52. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 186. 133 арк.

53. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 1. 94 арк.

54. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 50. 67 арк.

55. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 217. 94 арк.

56. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 294. 213 арк.

57. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 542. 284 арк.

58. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 146. 356 арк.

59. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 337. 68 арк.

60. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 531. 102 арк.

61. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 58. 75 арк.

62. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 61. 1 06 арк.

63. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 78. 297 арк.

64. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 116. 39 арк.

65. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 485. 64 арк.

66. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 347. 110 арк.

67. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 348. 241 арк.

68. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 412. 154 арк.

69. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 553. 101 арк.

70. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 554. 179 арк.

71. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 458. 165 арк.

72. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 524. 133 арк.

73. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 633. 103 арк.

74. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 634. 47 арк.

75. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 635. 98 арк.

76. Попов В. М. Несвітський Яків Іванович - засновник наукової школи КАДІ з надійності автомобілів. Київ: НТУ, 2004. 20 с.

77. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 267. 226 арк.

78. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 314. 322 арк.

79. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 368. 76 арк.

80. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 437. 115 арк.

81. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 504. 84 арк.

82. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 231. 272 арк.

83. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 435. 165 арк.

84. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 436. 107 арк.

85. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 434. 128 арк.

86. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 595. 358 арк.

87. Державний архів м. Київ. Ф. Р-1146. Оп. 6. Спр. 596. 102 арк.

References

1. Volkov V. P., Podryhalo M. A., Kravchenko O. P. (2009). Metodolohiya naukovykh doslidzhen' (na prykladakh avtomobil'noho transportu): navch. pos. [Methodology of scientific researches (on the examples of motor transport) : train aid]. Luhans'k : SNU im. V. Dalya, 352. [in Ukrainian].

2. Ohurtsov A. P. (2000). Istoriya svitovoyi nauky i tekhniky: navch. pos. [History of world scitech : train aid.]. Kyyiv, 664. [in Ukrainian].

3. Turenko A. M., Hrebenyuk V. V., Kovalev V. Y. (2013). Predpryyatyya avtomobyl'noho transporta y dorozhnoe khozyaystvo Kharkova y Khar'kovskoy oblasty: ystorycheskyy ocherk [Enterprises of motor transport and travelling economy of Kharkov and Kharkov area: historical essay]. Khar'kov : KhNADU, 368. [in Russian].

4. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, spr. 1, 4 ark. [in Russian].

5. Dmytrychenko, M. F., Yazvins'ka, O. M., Khoroshun B. I. (2011). Istoriya avtomobil'noho transportu [History of motor transport]. Kyiv : NTU, 352. [in Ukrainian].

6. Dmytrychenko M. F. (2014). Natsional'nyy transportnyy universytet [National transport university]. Kyyiv : Lohos, 359. [in Ukrainian].

7. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, spr. 81, 64 ark. [in Russian].

8. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, spr. 145, 59 ark. [in Russian].

9. Turenko A. M., Evseev E. T. (2000). Istoriya ta suchasnist'. 70-richchya diyal'nosti Kharkivs'koho derzhavnoho avtomobil'no-dorozhn'oho tekhnichnoho universytetu [History and contemporaneity. 70year of activity of the Kharkov state motor-car-travelling technical university]. Kharkiv : KhDADTU, 113. [in Ukrainian].

10. Zubkov A. A. (2001). Razvytye nauchno-tekhnycheskoy bazy otechestvennoho avtomobylestroenyya (1966-1980 hh.) [Development of scientific and technical base of home motor industry (1966-1980)]. Nyzhnyy Novhorod, 196. [in Russian].

11. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, spr. 105, 34 ark. [in Russian].

12. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, spr. 275, 53 ark. [in Russian].

13. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, spr. 271, 52 ark. [in Russian].

14. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, spr. 317, 70 ark. [in Russian].

15. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, spr. 212, 36 ark. [in Russian].

16. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, spr. 92, 116 ark. [in Russian].

17. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, spr. 195, 157 ark. [in Russian].

18. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, spr. 224, 182 ark. [in Russian].

19. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, spr. 288, 97 ark. [in Russian].

20. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, spr. 342, 157 ark. [in Russian].

21. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 376, 101 ark. [in Russian].

22. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 419, 90 ark. [in Russian].

23. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 623, 143 ark. [in Russian].

24. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 761, 135 ark. [in Russian].

25. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 1371, 147 ark. [in Russian].

26. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 1374, 112 ark. [in Russian].

27. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 174, 21 ark. [in Russian].

28. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 310, 166 ark. [in Russian].

29. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 558, 283 ark. [in Russian].

30. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 390, 93 ark. [in Russian].

31. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 1324, 182 ark. [in Russian].

32. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 1325, 133 ark. [in Russian].

33. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 24, 116 ark. [in Russian].

34. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 175, 51 ark. [in Russian].

35. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 434, 44 ark. [in Russian].

36. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 4881, 39 ark. [in Russian].

37. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 1350, 76 ark. [in Russian].

38. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 1602, 162 ark. [in Russian].

39. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 868, 9 ark. [in Russian].

40. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 949, 19 ark. [in Russian].

41. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 1498, 155 ark. [in Russian].

42. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 1613, 202 ark. [in Russian].

archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 4, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1,?

43. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 43, 10 ark. [in Ukrainian].

44. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 19, 17 ark. [in Russian].

45. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 41, 7 ark. [in Ukrainian].

46. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 46, 7 ark. [in Russian].

47. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 1498, 155 ark. [in Russian].

48. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 111, 121 ark. [in Russian].

49. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 141, 11 ark. [in Russian].

50. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 142, 24 ark. [in Russian].

51. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 185, 127 ark. [in Russian].

52. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 186, 133 ark. [in Russian].

53. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 1, 94 ark. [in Russian].

54. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 50, 67 ark. [in Russian].

55. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 217, 94 ark. [in Russian].

56. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 294, 213 ark. [in Russian].

57. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 542, 284 ark. [in Russian].

58. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 146, 356 ark. [in Russian].

59. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 337, 68 ark. [in Russian].

60. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 531, 102 ark. [in Russian].

61. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 58, 75 ark. [in Russian].

62. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 61, 106 ark. [in Russian].

63. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 78, 297 ark. [in Russian].

64. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State spr. 116, 39 ark. [in Russian].

archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 4, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 4, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 4, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 4, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 1, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6,

65. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 485, 64 ark. [in Russian].

66. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 347, 110 ark. [in Russian].

67. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 348, 241 ark. [in Russian].

68. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 412, 154 ark. [in Russian].

69. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 553, 101 ark. [in Russian].

70. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 554, 179 ark. [in Russian].

71. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 458, 165 ark. [in Russian].

72. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 524, 133 ark. [in Russian].

73. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 633, 103 ark. [in Russian].

74. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 634, 47 ark. [in Russian].

75. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 635, 98 ark. [in Russian].

76. Popov V. M. (2004). Nesvits'kyi Yakiv Ivanovych - zasnovnyk naukovoyi shkoly KADI z nadiynosti avtomobiliv [Nesvitskyi Yakiv Ivanovich is a founder of scientific school КАДІ from reliability of cars.]. Kyyiv: NTU, 20. [in Ukrainian].

77. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 267, 226 ark. [in Russian].

78. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 314, 322 ark. [in Russian].

79. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 368, 76 ark. [in Russian].

80. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 437, 115 ark. [in Russian].

81. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 504, 84 ark. [in Russian].

82. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 231, 272 ark. [in Russian].

83. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 435, 165 ark. [in Russian].

84. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 436, 107 ark. [in Russian].

85. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 434, 128 ark. [in Russian].

86. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 595, 358 ark. [in Russian].

87. Derzhavnyy arkhiv m. Kyyiv [State archive of city Kyiv], f. R-1146, op. 6, spr. 596, 102 ark. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru