Транзитний потенціал України та стримуючі фактори розвитку міжнародних вантажних перевезень

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Протягом кількох останніх десятиліть ключовою рушійною силою розвитку світової економіки виступає глобалізація, що сприймається світовою спільнотою як закономірно природній і неминучий економічний процес. Посилення інтернаціоналізації та глобалізації виробництва призводить, в свою чергу, до інтернаціоналізації й глобалізації транспортно-логістичних систем і товаропровідних мереж, активізуючи інтенсивність та збільшуючи обсяги міжнародних вантажних перевезень. При цьому глобалізація різко змінила обсяг і модель вантажних перевезень і збільшила вимоги як до міжнародної, так і до місцевих транспортних систем. Сучасні підприємства все більше інтернаціоналізують виробничі та торгівельні господарські процеси, тому попит на міжнародні вантажні перевезення постійно збільшується.

Сприятливе географічне розташування обумовлює можливість використання території нашої держави як одного з ключових вузлів транспортного сполучення між країнами Європи та Азії, а також вихідного пункту вантажних перевезень. Саме тому актуалізуються питання дослідження вітчизняного транзитного потенціалу та факторів, що стримують розвиток міжнародних вантажних перевезень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аспекти функціонування і розвитку транспортної системи України розглядалися у працях таких вчених, як В. В. Бондар [1], В. В. Брагінський [2], В.Г.Дідик [10], К.Г.Козіна [5], О. В. Комчатних, Н. О. Редько [6], О.В. Собкевич, К.М. Михайличенко та О.Ю. Ємельянова [7], А.М. Чечет [14] та ін.

Питання наближення транспортної політики України до стандартів і норм Європейського Союзу вивчали Ю.В. Єлагін [4], О.Б. Мних та Б.Д. Гречин [8], Т.Сирийчик та А.Фургальські [11], А. Хахлюк [12] та інші.

Однак, незважаючи на велику кількість розробок, в сучасних умовах євроінтеграції України, існує нагальна потреба дослідження факторів, що стримують використання транзитного потенціалу та є перешкодами розвитку міжнародних вантажних перевезень.

Мета статті полягає у дослідженні транзитного потенціалу України, визначенні стримуючих факторів розвитку міжнародних вантажних перевезень та їх проявів в сучасних українських умовах.

Міжнародні вантажні перевезення здійснюються в рамках світової транспортної системи, яка була сформована під впливом глобалізаційних процесів 60-70 рр. ХХ ст. В свою чергу, світова економіка кінця ХХ - початку ХХІ ст. також характеризувалася рядом особливостей, серед яких [15]:

1. Посилення тенденцій диверсифікації та спеціалізації виробництва, у тому числі активізація міжнародного виробництва в рамках транснаціональних корпорацій або зв'язків кооперації між підприємствами;

2. Стрімке зростання обсягів внутрішньогалузевої торгівлі комплектуючими та напівфабрикати;

3. Зміна паливно-енергетичного балансу (збільшення рівня використання нафти та природного газу);

4. Модифікація товарної структури міжнародної торгівлі, що призвело до скорочення частки добувних галузей, а також галузей обробної промисловості й сільського господарства. Щорічні звіти Світової організації торгівлі (СОТ) підтверджують - хоча значну долю у міжнародних вантажних перевезеннях продовжує займати продукція добувних галузей (нафта, газ, будівельні матеріали тощо), невпинно зростає частка продукції електроніки, мікроелектроніки, хімічної, фармацевтичної промисловості, нового машинобудування та ін.;

5. Різке зростання долі виробництва продукції високих технологій з високою доданою вартістю, необхідність обслуговування глобальних ланцюгів доданої вартості [2, c, 8].

Перелічені зміни в світовій економіці призвели до необхідності якісного розвитку міжнародних вантажних перевезень та системи забезпечення транспортування. Серед фактичних проявів генези світової транспортної системи, що безпосередньо впливають на міжнародні вантажні перевезення, можна виділити:

1. Збільшення довжини мережі й пропускної здатності нафто- і трубопроводів і автодоріг. При цьому спостерігається скорочення загальної кількості залізниць при одночасному збільшенні долі електрифікованих залізниць;

2. Формування транспортних коридорів для всіх видів транспорту зі створенням логістичних центрів обробки вантажопотоків, підвищення якості надання сервісних послуг обробки інформації і забезпечення безпеки вантажів;

3. Розвиток технічних засобів і інфраструктури для збільшення провізної здатності транспортної системи;

4. Уніфікація нормативно-правового забезпечення технічних засобів світової транспортної системи;

5. Збільшення обсягу перевезень тарно-штучних вантажів у загальному обсязі міжнародних перевезень, стандартизація тари та упаковки для зменшення вартості перевезень.

6. Формування суспільних структур управління, координації і взаємодії з метою забезпечення ефективного й взаємовигідного розвитку транспортних систем усіх держав світу.

Виступаючи однією з ключових інфраструктурних галузей, галузь вантажних перевезень забезпечує необхідні умови для реалізації соціальних, економічних, геостратегічних і інших завдань окремих держав світу на шляху їх інтеграції у світову господарську систему. Використання транзитного потенціалу є свого роду гарантом єдності економічного простору й динамічного розвитку економіки країни, конкурентоспроможності її господарюючих суб'єктів на світовому ринку.

В ході проведення дослідження транзитний потенціал буде розглядатися як сукупність можливостей та ресурсів країни для здійснення безперебійного та безпечного транспортування своєю територією транзитних вантажів, що формується на основі сукупності матеріальних, правових, соціальних, економічних та управлінських факторів та визначаються рівнем розвитку та функціональності транспортної системи [6, c. 150].

Для активізації та спрощення міжнародних вантажних перевезень формується система міжнародних транспортних коридорів (МТК). Відповідно до визначення, прийнятого на Критській конференції ЄС 1994 року, міжнародний транспортний коридор - це комплекс наземних та водних транспортних магістралей з відповідною інфраструктурою на визначеному напрямку, включаючи допоміжні споруди, під'їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для управління рухом, організаційно-технічних заходів, законодавчих та нормативних актів, які забезпечують перевезення вантажів та пасажирів на рівні, що відповідає вимогам Європейського Співтовариства [10, c. 21]. Міжнародна мережа транспортних коридорів визначена Деклараціями Першої (31.10.1991р., Прага), Другої (14-16.03.1994р., Кріт) та Третьої (23-25.06.1997р., Гельсінкі) Транс'європейських конференцій з питань транспорту. Затверджені десять Транс'європейський міжнародних транспортних коридорів, які отримали назву «критські» [14, c. 238].

Концепцію створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні було затверджено ще Постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 1997 року № 821 (остання редакція - від 25 серпня 2004 р.) [9]. Згідно з нею Україна має вигідне для створення міжнародних транспортних коридорів геополітичне становище, розвинуту промисловість, спроможну виготовляти та обслуговувати сучасні транспортні засоби, дорожньо-будівельну техніку, а також потужний потенціал наукових, проектних, навчальних закладів та кваліфікованих кадрів.

Через територію України загалом проходять сім міжнародних транспортних коридорів [11, c. 17]:

1. Критський МТК №3: Берлін (Дрезден) - Вроцлав - Львів - Київ;

2. Критський МТК №5: Венеція - Трієст - Любляна - Будапешт - Братислава - Ужгород - Львів;

3. Критський МТК № 9: Гельсінкі - Санкт-Петербург/Москва - - Київ - Кишинів - Бухарест - Александруполіс;

4. Європа - Азія;

5. Гданськ - Одеса (Балтійське море - Чорне море)

6. Європа - Кавказ - Азія (ТРАСЕКА);

7. МТК Чорноморського економічного співробітництва.

Однак дослідження динаміки обсягу міжнародних вантажних перевезень в Україні в 2008-2016 роках свідчить про доволі стійке зменшення загальних обсягів перевезень з 556,1 млн. тон у 2008 році до 321,4 млн. тон у 2016 році (див. рис. 1).

Рис. 1. Динаміка обсягу міжнародних вантажних перевезень в Україні у 2008-2016 роках

Рис. 2. Динаміка транзитних вантажних перевезень України у 2005-2016 роках

Транзитні вантажних потоки територією України (рис. 2) зростали у 2005-2007 роках, проте з 2008 року спостерігається стійка тенденція зменшення обсягів транзитних перевезень. При цьому з 2009 року обсяг транзиту стає менше рівня 2005-2006 років, а у 2013-2014 роках транзитні вантажні потоки майже вдвічі нижче, ніж у 2005-2006 роках. У 2015-2016 рр., враховуючи анексію Криму та тимчасово непідконтрольні території Донецької та Луганської областей, тенденція зменшення обсягів міжнародних вантажних перевезень територією України зберігалася.

Отже, хоча у сфері міжнародних вантажних перевезень Україна має значний транзитний потенціал за рахунок свого географічного розташування, проте цей потенціал не використовується на повну силу і обсяги міжнародних вантажних перевезень Україною зменшуються.

Транспорт, як інфраструктурна галузь, має розвиватися випереджальними темпами з метою сприяння швидкому економічному та соціальному розвитку країни та її участі у міжнародному поділі праці. Зростання транзитного потенціалу країни безпосередньо залежить від тенденцій розвитку її макроекономічних показників, а також ступеня відповідності вітчизняного транспортного комплексу вимогам світової транспортної системи, координації і інтеграції транспортних потоків.

Для України європейська інтеграція виступає пріоритетом міжнародної політики. Хоча вектор наближення транспортної політики України до стандартів і норм Європейського Союзу було визначено ще з середини 2000-х років [див. 4, 8, 11, 12], однак станом на середину 2017 року транспортна система країни і досі не відповідає стандартам і вимогам ЄС, відзначається суттєвим відставанням щодо інфраструктури та якості транспорту. Для подолання такої ситуації з боку ЄС Україні надається міжнародна технічна допомога у сфері транспорту, спрямована на сприяння реструктуризації та оновлення транспортного сектору України і поступову гармонізацію діючих стандартів та політики з існуючими в ЄС.

При цьому, як влучно зазначив В.В. Брагинський, інтеграційні процеси транспортного комплексу України не мають обмежуватися лише його адаптацією до вимог та стандартів ЄС, але і бути спрямованими на застосування методичних підходів до організації управління розвитком міжнародних вантажних перевезень та транспортних систем, що ґрунтуються на концептуальних засадах логістики [2, c. 9]. Активізації міжнародних вантажних перевезень та підвищенню ефективності функціонування транспортних коридорів сприятиме формування логістичних центрів, що забезпечують високий рівень обробки вантажів.

Враховуючи зменшення вантажних потоків (див. рис. 1 та 2), а також той факт, що український ринок міжнародних вантажних перевезень має значний нереалізований потенціал, виникає необхідність виявлення механізмів європейської транспортно-логістичної інтеграції (ТЛІ) та функціонування інтегрованої пан'європейської транспортно-логістичної системи, наукового обґрунтування і розробки шляхів інтеграції в неї України та розбудови, з урахуванням досвіду країн ЄС, ефективної національної транспортно-логістичної мережі для активізації міжнародних вантажних перевезень. Це сприятиме реалізації зовнішньоторговельних зв'язків України, її територіальному розвитку, залученню транзиту та збільшенню обсягів валютних надходжень, оптимізації товаропотоків, інтенсифікації господарських зв'язків з ЄС.

Як зазначають О.В. Собкевич, К.М. Михайличенко та О.Ю. Ємельянова, у сучасних вітчизняних реаліях розвиток міжнародних вантажних перевезень стримується рядом факторів, серед яких [7, c. 26]:

1. Недостатній рівень прозорості та доступу до інформації;

2. Низька ефективність роботи митних служб;

3. Недостатній рівень розвитку логістичної інфраструктури;

4. Низький рівень використання мультимодальних видів вантажних перевезень;

5. Слабка матеріально-технічна база національних перевізників.

Схожої думки дотримується і К.Г. Козіна [5, c. 204], виділяючи наступні загальні фактори, що стримують розвиток міжнародних вантажних перевезень:

- неефективне функціонування міжнародних транспортних коридорів;

- ускладнені митні процедури;

- гальмування інтеграційних та інтернаціоналізаційних процесів;

- часті зміни законодавства у сфері транспорту та податкової політики, зміни тарифів;

- процеси реструктуризації державних органів управління транспортною галуззю;

- недостатній рівень підтримки перспективних досліджень у транспортній сфері;

- незадовільний стан інфраструктури;

- фінансово-економічні фактори (високі відсоткові ставки банківських кредитів, невчасне повернення ПДВ тощо).

Відповідно до вищевикладеного, формується ланцюг перешкод здійснення міжнародних вантажних перевезень за рахунок нетарифних інструментів зовнішньоторговельної політики (рис. 3).

Як було зазначено вище, обсяги міжнародних вантажних перевезень прямо залежать від обсягів міжнародної торгівлі - постійно зростаюча кількість інструментів нетарифного регулювання міжнародної торгівлі та активізація їх застосування урядами країн світу в умовах скорочення митно-тарифного захисту здійснює безпосередній вплив на процес постачання товарів, його швидкість, якість та вартість. В першу це стосується обмежень, пов'язаних із участю держави у зовнішньоторговельних операціях на різних етапах (виробництво товарів, збут, транспортування тощо). Ця група нетарифних заходів включає в тому числі обмеження стосовно міжнародних перевезень зарубіжних товарів та зарубіжних перевізників, порядок розміщення державних замовлень, субсидії та дотації експортерам, тощо [1, c. 170].

Рис. 3. Ланцюг перешкод здійснення міжнародних вантажних перевезень за рахунок нетарифних інструментів зовнішньоторговельної політики

Не менш важливим фактором, що впливає на міжнародні вантажні перевезення, виступають митні процедури і експортно-імпортні формальності адміністративного характеру. Уряди країн світу встановлюють спеціальні вимоги до оформлення зовнішньоторговельної документації та додаткові вимоги при проходженні митного оформлення, процедур митної оцінки, правила визначення країни походження товару, класифікацію товарів, вимоги щодо інспектування вантажів, які проходять митний контроль, тощо.

Таким чином, використання широкого кола нетарифних інструментів призводить до зниження ефективності міжнародних вантажних перевезень в умовах зростання невизначеності стосовно термінів оформлення вантажів та швидкості митного оформлення. Непередбачуваність строків вантажних перевезень збільшує витрати як експортерів (відповідно - зменшується їх конкурентоспроможність на світовому ринку), так і імпортерів (перекладають транспортні витрати на кінцевого споживача). Крім того, низька ефективність митних процедур та орієнтація митної системи на наповнення бюджету також призводить до збільшення витрат митних органів на контролювання кордонів та зниження швидкості трансграничних товаропотоків.

Україна, завдяки вигідному географічному положенню, має істотний транзитний потенціал, що підтверджується проходженням через територію нашої держави семи міжнародних транспортних коридорів. Однак дослідження динаміки транзиту та загальних обсягів міжнародних вантажних перевезень виявило суттєву проблему - невідповідність високого рівня вітчизняного потенціалу розвитку міжнародних вантажних перевезень та тенденцій зниження обсягів міжнародного транспортування вантажів територією країни. Істотними перешкодами реалізації транспортного потенціалу України виступають фактори нетарифного регулювання митних процедур та зовнішньоторговельних операцій (результатом є затримки при проходженні митних процедур), а також процеси реструктуризації державних органів управління транспортною галуззю (часті зміни законодавства, зміни тарифів), які створюють потенціал для формування корупційної складової. Перешкодами розвитку транзитного потенціалу України виступають також прояви фінансово-економічні, інфраструктурних та інституційних факторів. В комплексі вони призводять до зниження ефективності міжнародних вантажних перевезень через зростання вартості міжнародних вантажних перевезень.

Для подальшого розвитку, підвищення ефективності міжнародних вантажних перевезень та реалізації транзитного потенціалу України доцільно провести більш детальне вивчення проблем міжнародних вантажних перевезень в українських реаліях, їх причини та напрямки вирішення. Перспективами подальших досліджень виступає формування комплексної системи протидії виявленим перешкодам здійснення міжнародних вантажних перевезень на основі поєднання зусиль з боку органів державної влади та суб'єктів господарювання.

Література

транзитний міжнародний вантажний

1. Бондар В.В. Рівень розвитку транспортної інфраструктури України: національний та глобальний вимір / В.В.Бондар // Вісник Миколаївського національного університету ім.. О. В. Сухомлинського. - 2014. - Вип. 2. - С. 168-171.

2. Брагінський В.В. Розвиток транспортно-логістичної системи як форма реалізації транзитного потенціалу України / В.В. Брагінський // Державне управління: теорія і практика : наук. фах. вид. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - 2011. - № 2 - 12 с.

3. Елагин Ю.В. Проблемы и перспективы Украины в транзитных перевозках между Европой и Азией / Ю.В. Елагин, Е.Ч. Пурлиев // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2013. - Вип. 42. - С. 149-152.

4. Козіна К.Г. Теоретико-методичні основи факторного аналізу конкурентоспроможності міжнародних автотранспортних вантажних перевезень України / К.Г. Козіна // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Економічні науки. - 2014. - Вип.6, ч.2 - С. 203-206.

5. Комчатних О.В. Транзитний потенціал України: сучасний стан та перспективи розвитку / О.В. Комчатних, Н.О. Редько // Економіка та управління на транспорті. - 2016. - Вип. 3. - С. 148-153.

6. Механізми ефективного використання та розвитку потенціалу транспортно-дорожнього комплексу України: аналіт. доп. [Текст]/ О.В. Собкевич, К.М. Михайличенко, О.Ю. Ємельянова. - К.: НІСД, 2014. - 60 с.

7. Мних О.Б. Розвиток транспортної політики в Україні згідно з вимогами ЄС на прикладі вантажних перевезень залізничного і автомобільного транспорту / О.Б. Мних, Б.Д. Гречин // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". - 2012. - № 749 : Логістика. - C. 434-440.

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Концепції створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні» від 4 серпня 1997 року № 821 (в ред. від 25 серпня 2004 року).

9. Правове регулювання транспортних коридорів в Європейському Союзі та в Україні / За заг. ред. к.е.н. В.Г. Дідика - К., державний департамент з адаптації законодавства, 2007. - 244 с.

10. Сирийчик Т. Транспортна політика України та її наближення до норм Європейського Союзу [Текст] / Т. Сирийчик, А. Фургальські та ін. // За ред. Марчіна Свєнчіцкі. - К.: Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки, 2010. - 102 с.

11. Транспортна політика України в контексті світових інтеграційних процесів / А. Хахлюк // Антологія творчих досягнень. -- К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. -- Вип. 1. -- С. 148-151.

12. Україна у цифрах 2016. Статистичний збірник / За ред. І.Є. Вернера. - К.: Державна служба статистики України, 2017. - 240 с.

13. Чечет А.М. Проблеми та перспективи розвитку транспортних коридорів України / А.М. Чечет // Управління проектами, системний аналіз і логістика. Технічна серія. - 2012. - Вип. 9. - С. 237-241.

Размещено на Allbest.ru