Галузеві особливості діяльності воднотранспортних підприємств та їх вплив на облікову політику витрат

Систематизація галузевих особливостей діяльності воднотранспортних підприємств та визначення їх впливу на облікову політику витрат, собівартості перевезень, суднобудування. Групування витрат установ та організацій морського і річкового транспорту.

Рубрика Транспорт
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.12.2017
Размер файла 294,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Галузеві особливості діяльності воднотранспортних підприємств та їх вплив на облікову політику витрат

Виконала:

Омельченко Н.В.

У статті систематизовано галузеві особливості діяльності воднотранспортних підприємств та визначено їх вплив на облікову політику витрат.

Ключові слова: галузеві особливості, воднотранспортні підприємства, облікова політика, витрати, судноплавні компанії, порти, портові оператори, суднобудівні заводи, судноремонтні заводи, суднобудівно-судноремонтні заводи.

В статье систематизированы отраслевые особенности деятельности воднотранспортных предприятий и определено их влияние на учетную политику расходов.

Ключевые слова: отраслевые особенности, воднотранспортные предприятия, учетная политика, расходы, судоходные компании, порты, портовые операторы, судостроительные заводы, судоремонтные заводы, судостроительно-судоремонтные заводы.

The article considers the sectoral features of water transport enterprises and determines their impact on the accounting costs policies.

Keywords: sectoral features, water transport enterprises, accounting policy, costs, shipping companies, ports, port operators, shipyards, ship building yards.

Постановка проблеми. В умовах трансформації нормативно-правового забезпечення недостатньо розвинута методична база з облікової політики витрат на воднотранспортних підприємствах. Це призводить до похибок в показниках фінансової звітності та створює умови для перекручування фінансових результатів.

У наказах про облікову політику можна знайти традиційний перелік витрат, так як більшість працівників бухгалтерської служби сприймають принципи, методи, способи і процедури як обов'язкові правила, визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 [1] та Рекомендаціях щодо ведення Облікової політики на підприємствах, установах та організаціях морського і річкового транспорту, що входять до сфери управління Міністерства транспорту і зв'язку України (зараз Міністерство інфраструктури України) від 23.08.2007р. №758 [2].

Отже, важливим завданням є систематизація галузевих особливостей діяльності воднотранспортних підприємств та визначення їх впливу на облікову політику витрат, собівартості перевезень, навантажувально-розвантажувальних робіт, суднобудування, судноремонту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато вчених-економістів досліджували функціонування і розвиток воднотранспортних підприємств, зокрема Бабина О. Є., Беник Н.Г., Бикова О.Д., Боняр С.М., Войченко Т.О., Кібік О.М., Коба В.Г., Ковбатюк М.В., Котлубай М.І., Кравченко А.В., Мельник Н.О., Пильнов Д.О., Овдієнко І.М., Семенов В.Ф., Семенова С.М., Стрілок І.І., Шкляр В.В.

Питання складу і порядку формування облікової політики з врахуванням галузевої специфіки досліджували вчені-обліковці: Бондар М.І., Тарасенко С.В. - на судноплавних компаніях, Галуза С.Г., Пилипів Н.І. - на газотранспортних підприємствах, Чебанова Н.В. - на підприємствах залізничного транспорту, Озеран В.О., Чік М.Ю. - на підприємствах лісового господарства, Дубініна М.В., Боєва О.В. - на сільськогосподарських підприємствах, Жук В.М. - на підприємствах туристичної сфери.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Аналіз останніх досліджень показав, що в сучасному законодавстві склад воднотранспортних підприємств передбачено в нормативно-правових документах: Закон України «Про транспорт» від 10.11.1994р. № 232/94-ВР [3], Закон «Про морські порти України» від 17.05.2012р. № 4709-VI [4], Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про стратегію розвитку суднобудування України на період до 2020 року» від 06.05.2012 р. № 581-р [5], Наказ Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Правил надання послуг у морських портах України» від 05.06.2013р. №348 [6], Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року» від 11.07.2013 р. № 548-р [7].

В Законі України «Про транспорт» зазначено, що до складу воднотранспортних підприємств відносять підприємства морського та річкового транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, порти і пристані, судна, судноремонтні заводи, морські та річкові шляхи сполучення, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, науково-дослідні, проектно- конструкторські організації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу морського та річкового транспорту.

Крім того, в даному нормативно-правовому документі до складу воднотранспортних підприємств не включені портові оператори (стивідорні компанії), діяльність яких натомість регулюється Наказом Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Правил надання послуг у морських портах України» [6].

Метою статті є систематизація галузевих особливостей діяльності воднотранспортних підприємств та визначення їх впливу на облікову політику витрат.

Виклад основного матеріалу. Водний транспорт - це багатофункціональна галузь, що включає в себе транспортну і виробничу інфраструктуру з метою надання різноманітного спектру послуг:

¦У перевезення вантажів (наливних - нафта, нафтопродукти, масло, хімічні, інші наливні; сипучих - вугілля, кокс, руда, будівельні, цемент, хімічні, цукор, зерно; тарно- штучних - автотехніка, лісові, чорні метали, кольорові метали, хімічні, промтовари, продовольчі, швидкопсувні, контейнери, автомобілі; пасажирів, тури і круїзи; послуги крюінга (судноплавні компанії, ліцензіати);

У навантажувально-розвантажувальні роботи, обробка, складування, перевалка вантажів, надання причалів суднам (морські та річкові порти, портові оператори);

У будівництво суден, плавучих конструкцій, прогулянкових, маломірних суден, машинобудування, виготовлення трубопроводів (суднобудівні заводи);

У ремонт, дефектація і модернізація суден (судноремонтні заводи).

В Україні налічується 13 морських портів (Білгород-Дністровський, Бердянський, Ізмаїльський, Іллічівський, Маріупольський, Миколаївський, Одеський, Октябрьск, Ренійський, Скадовський, Усть-Дунайський, Херсонський, Южний), 12 річкових портів (Дніпродзержинський, Дніпропетровський, Запорізький, Ізмаїльский, Київський, Кременчуцький, Миколаївський, Нікопольський, Новокаховський, Чернігівський, Черкаський, Херсонський), 109366 зареєстрованих суден (з них 31, що приписані до м. Києва та здійснюють перевезення пасажирів по р. Дніпро - «Riverest 1», «Riverest 2», «Riverest 4», «Silver Breeze», «Эдем», «Каштан 2», «Каштан 5», «Памір», «Карпати»; «Олеста»; «Эльбрус»; «ПТ-69», «Ай-Петрі», «Говерла», «Микола Дудка»; «Островський», «Еверест», «Каштан 17», «Валдай», «Альпи», «Тимофій Подій», «Наталія Ужвій», «Київська ластівка», «Шалена ластівка», «Деміург», «Еней», «Омар Хайям», «Будьмо», «Хвиля», «Ярослав Мудрий», «Святий Андрій»), 86 портових операторів (в Білгород-Дністровському - 1, Бердянському - 3, Ізмаїльському - 4, Іллічівському - 8, Маріупольському - 2, Миколаївському - 17, Одеському - 13, Октябрьск - 4, Ренійському - 10, Скадовському - 2, Усть-Дунайському - 1, Херсонському - 11, Южному - 10), 11 річкових портів (Дніпродзержинський, Дніпропетровський, Запорізький, Київський, Кременчуцький, Миколаївський, Нікопольський, Новокаховський, Чернігівський, Черкаський, Херсонський), 8 суднобудівних заводів (Суднобудівний завод «Залив», Суднобудівний завод «Лиман», Суднобудівний завод імені 61 комунара, Херсонський суднобудівний завод, Чорноморський суднобудівний завод, Феодосійська суднобудівна компанія «Море», Дамен Шіпярдс Океан, ПАТ «Завод «Ленінська кузня»), 10 судноремонтних заводів (Ізмаїльський судноремонтний завод, Іллічівський судноремонтний завод, Керченський судноремонтний завод, Одеський судноремонтний завод «Україна», Одеський судноремонтний завод №2, Херсонський судноремонтний завод імені Куйбишева, Вилківська ремонтно-експлуатаційна база флоту, Науково-виробничий центр «Зварювання та відновлення деталей», ДП «УкрНДІМФ»,

Дунайсудносервіс), 4 суднобудівно-судноремонтних заводів (Київський суднобудівно- судноремонтний завод, Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод, Херсонський суднобудівно-судноремонтний завод імені Комінтерна, Херсонський державний завод «Паллада»), 766 ліцензіатів, 10 судноплавних компаній (ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», Державна судноплавна компанія «Укртанкер», «Нібулон», «Укрффері», «Укррічфлот», «Червона рута», ТОВ «Судоплавно-буксирна компанія «Морвест», ТОВ «Столична судноплавна компанія»), а також проектно- та науково-дослідні інститути (Державне підприємство «Державний проектно-пошуковий та науково-дослідний інститут морського транспорту «Чорноморндіпроект», Державне підприємство «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом»), транспортно-експедиторські, агентські, постачальницькі (шип-чандлерські) компанії, фрахтові брокери та інші (Чорноморське головне морське агентство «Інфлот», Державне підприємство водних шляхів «Укрводшлях», Державне підприємство «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України», Державна підприємство «Дельта-лоцман», Державна установа «Держгідрографія»).

За даними Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010) водний транспорт передбачено за секціями «С» - Переробна промисловість» і «Н» - Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність, що несе в собі суперечливий характер, зважаючи на те, що суднобудівні, судноремонтні, суднобудівно-судноремонтні заводи відтворені в переробній промисловості, що порушує склад воднотранспортних підприємств. Тоді як секція «Н» включає в себе судноплавні компанії, порти і портові оператори (стивідорні компанії). Результати представлені в таблиці 1.

Таблиця 1 Існуюча класифікація видів економічної діяльності

Розділ

Назва КВЕД Група Назва КВЕД

Клас

Назва КВЕД

Секція «С» - Переробна промисловість»

30

Виробництво інших транспортних засобів

30.1

Будування суден і човнів

30.11

Будування суден і плавучих конструкцій

30.12

Будування прогулянкових і спортивних човнів

33

Ремонт і монтаж машин і устатковання

33.1

Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, машин і устатковання

33.15

Ремонт і технічне обслуговування суден і човнів

Секція «Н» - Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність

50

Водний транспорт

50.1

Пасажирський морський транспорт

50.10

Пасажирський морський транспорт

50.2

Вантажний морський транспорт

50.20

Вантажний морський транспорт

50.3

Пасажирський річковий транспорт

50.30

Пасажирський річковий транспорт

50.4

Вантажний річковий транспорт

50.40

Вантажний річковий транспорт

52

Складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту

52.2

Допоміжна діяльність у сфері транспорту

52.22

Допоміжне

обслуговування водного транспорту

52.24

Транспортне оброблення вантажів

Джерело: сформовано автором на підставі [8].

В результаті проведеного дослідження вдосконалимо існуючий склад воднотранспортних підприємств, виділивши взаємозв'язок, з одного боку, з органами виконавчої влади, що контролюють воднотранспортні підприємства (воднотранспортні підприємства звітуються перед органами виконавчої влади, які в свою чергу звітуються перед Кабінетом Міністрів України), а з іншого - підприємствами, що забезпечують роботу воднотранспортних підприємств. річковий транспорт галузева особливість

За даними стратегічних пріоритетів реалізації потенціалу України як морської держави воднотранспортні підприємства знаходяться в системі Міністерства інфраструктури. Управління іншими сферами морської галузі здійснюється іншими міністерствами: Міністерством аграрної політики та продовольства (рибопромисловий комплекс),

Міністерством економічного розвитку і торгівлі (суднобудівна та судноремонтна галузь), Міністерством оборони (військово-морська діяльність), Міністерством екології та природних ресурсів (наукові дослідження у морській сфері, охорона Чорного моря), Міністерством енергетики та вугільної промисловості (освоєння шельфу Чорного та Азовського морів), Міністерством освіти та науки, молоді та спорту (підготовка кадрів за морськими спеціальностями), Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства (регіональний розвиток приморських регіонів), Державою прикордонною службою (охорона морських кордонів).

На нашу думку, воднотранспортні підприємства є дійсно складними ієрархічними одиницями, що мають специфічну загальну і виробничу структуру з наявністю різних видів діяльності (виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт).

Під загальною структурою воднотранспортного підприємства розуміється комплекс виробничих та обслуговуючих підрозділів, а також апарат управління підприємством. Загальна структура воднотранспортного підприємства характеризується взаємозв'язками і співвідношеннями між цими підрозділами за розміром зайнятих площ, чисельністю працівників і пропускною здатністю (потужністю).

На відміну від загальної, виробнича структура воднотранспортного підприємства підприємства є формою організації виробничого процесу, що виражається в розмірі підприємства, кількості й складі цехів, дільниць, контор, служб, комплексів, складів, що виступають місцями (центрами) виникнення витрат. Наприклад, в портах - це відділ берегових портових споруд, відділ гідротехнічних і інженерних споруд, відділ механізації, перевантажувальний комплекс, виробничий комплекс механізації, ремонтно-будівельна дільниця, транспортно-експедиторська контора, склади; в портових операторах - це причали в портах, в судноплавних компаніях - судна, в суднобудівно-судноремонтних заводах - слюсарно-монтажний цех, цех технічної експлуатації флоту, інструментальний цех, ремонтно-механічний цех, ремонтно-будівельний цех, енергетичний цех.

0 Зважаючи на багатоманітність транспортних послуг, що надаються воднотранспортними підприємствами, виникає ряд специфічних витрат, зокрема:

0 стивідорні (пов'язані з навантажувально-розвантажувальними роботами);

0 навігаційні (виникають безпосередньо в момент транспортування вантажів і пасажирирів);

0 агентські (пов'язані з формуванням плавскладу судна);

0 бункерувальні (пов'язанні з матеріальним забезпеченням судна на ходу);

0 експлуатаційні (пов'язані з експлуатацією судна - витрати на оплату праці екіпажу; витрати на раціон безкоштовного харчування; відрахування на соціальні потреби (ЄСВ); витрати по зимовому відстою; витрати на поточний зимовий і поточний навігаційний ремонт; паливо і енергія; матеріали; амортизація основних засобів; платежі за комплексне і господарське обслуговування суден і послуг сторонніх організацій; інші витрати по судну);

0 дисбурсментські (витрати судна під час його перебування в порту, що включають в себе витрати на оплату усіх видів портових зборів, стивідорних робіт, послуг буксирів і швартовщиків, бункера, продовольства і суднового постачання, а також агентських, тальманських та інших послуг).

Протилежна ситуація спостерігається в Методичних рекомендаціях з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті та Рекомендаціях щодо ведення облікової політики для підприємств, установ і організацій морського і річкового транспорту, що входять до сфери управління Міністерства транспорту і зв'язку України (зараз до Міністерства інфраструктури України). В Методичних рекомендаціях з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті не зазначено склад специфічних витрат, а тільки загальні положення, класифікацію витрат, групування операційних витрат за економічними елементами, групування витрат за статтями калькуляції, облік і калькулювання собівартості перевезень, особливості калькулювання собівартості на залізничному транспорті [11]. Проте, зовсім не йде мова про водний, автомобільний, авіаційний і трубопровідний транспорт. В Рекомендаціях щодо ведення облікової політики для підприємств, установ і організацій морського і річкового транспорту здебільшого скопійовано традиційний склад витрат, як це зазначено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» та робиться здебільшого акцент на різновиді послуг, що надаються підприємствами, установами і організаціями морського і річкового транспорту, не підкреслюючи при цьому порти, судноплавні компанії, портові оператори, суднобудівні, судноремонтні, суднобудівно-судноремонтні заводи. Результати представлені на рисунку.

Рис. Групування витрат за обліковою політикою підприємств, установ та організацій морського і річкового транспорту

Таким чином, працівники бухгалтерської служби мають врахувати галузеві особливості діяльності пароплавств, портів, судноплавних компаній, портових операторів (стивідорних компаній), а також суднобудівних, судноремонтних, суднобудівно-судноремонтних заводів при формуванні облікової політики воднотранспортних витрат, а саме:

1) географічну зосередженість (система обліку віддалена від виробництва);

2) залежність послуги від природно-географічних факторів, стану водних шляхів (необхідність бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних зі страхуванням, з недовантаженням, простоєм та збитки через природно-географічні умови);

3) багатогранність видів діяльності (необхідність бухгалтерського обліку витрат за кожним окремим видом послуги, роботи, продукції),

4) сезонний характер роботи (навігаційний, міжнавігаційний періоди впливають на систему обліку воднотранспортних витрат та вимагають формування резерву витрат, інвестицій у флот незалежно від сезону);

5) виробничий процес (організація облікового процесу, вибір методів обліку та контролю витрат, визначення об'єктів калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг, порядок формування собівартості воднотранспортної продукції, документування операцій, складання внутрішньої звітності);

6) поєднання транспортного процесу зі споживанням продукції (впливає на специфіку формування собівартості транспортної послуги та формування постійних і змінних витрат);

7) структуру управління, технологічні процеси, наявність основних, допоміжних і обслуговуючих структурних підрозділів (цехи, дільниці, контори, служби, комплекси, склади; тип організації виробництва);

8) високу матеріаломісткість і трудомісткість (значний обсяг облікової інформації про витрати сировини та матеріалів при виконанні робіт).

Це забезпечить правильне ведення бухгалтерського обліку витрат (стивідорних, навігаційних, агентських, бункерульних, експлуатаційних, дисбурсментських) і визначення собівартості готової продукції (суден, морської атрибутики), товарів (продуктів харчування), робіт (ремонт суден) і послуг (перевезення, навантажувально-розвантажувальні роботи).

Висновки і перспективи подальших розвідок. Отже, галузеві особливості діяльності воднотранспортних підприємств мають безпосередній вплив на облікову політику витрат.

У відповідності до технології перевезень, навантажувально-розвантажувальних робіт, суднобудування, судноремонту, складові процеси операційної (основної) діяльності різняться за змістом від загальноприйнятого виробничого циклу інших галузей промисловості, що дозволяє виділити специфічні етапи виробничого циклу.

Виділення місць виникнення, центрів витрат та центрів відповідальності дає змогу згрупувати витрати за кожним підрозділом (цехом, дільницею, конторою, службою, комплексом, складом), за видом продукції (робіт, послуг). Це, в свою чергу, дозволить в подальшому чітко визначити собівартість одиниці виготовленої продукції (робіт, послуг). Крім того, дозволить отримати повну інформацію для здійснення завдань планування, аналізу, контролю і управління витратами на воднотранспортних підприємствах.

Перспективами подальших розвідок у даному напряму є розробка та впровадження галузевого стандарту бухгалтерського обліку «Облікова політика воднотранспортних витрат», що включатиме наступні розділи:

1) теорія облікової політики (сутність воднотранспортних витрат; класифікація воднотранспортних витрат; критерії визнання воднотранспортних витрат);

2) методологія обліку (статті калькуляції; методи калькулювання собівартості; порядок та база розподілу воднотранспортних витрат);

3) технологія оброблення даних (класи рахунків, що використовуються для обліку воднотранспортних витрат; розробка додаткової номенклатури субрахунків; форми обліку; графіки документообігу за об'єктами воднотранспортних витрат; склад, порядок, строки подання внутрішньої звітності по воднотранспортним витратам)

4) організація обліку (посадові інструкції осіб, відповідальних за ведення обліку воднотранспортних витрат; формування воднотранспортних витрат за місцями виникнення, центрами витрат та центрами відповідальності; внутрішньогосподарський контроль).

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що облікова політика - це сукупність конкретних принципів, методів, способів і процедур бухгалтерського обліку, виходячи з галузевих особливостей діяльності воднотранспортного підприємства з метою складання та подання фінансової звітності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http:/ /zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00

2. Про затвердження Рекомендацій щодо ведення облікової політики на підприємствах,

установах та організаціях морського і річкового транспорту, що входять до сфери управління Мінтрансзв'язку [Електронний ресурс] / Режим доступу:

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/ link1/FIN38111 .html

3. Закон України «Про транспорт» [Електронний ресурс]

4. Закон України «Про морські порти України» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http ://zakon5 .rada.gov.ua/laws/show/4709-17

5. Про стратегію розвитку суднобудування України на період до 2020 року [Електронний ресурс].

6. Про затвердження Правил надання послуг у морських портах України [Електронний ресурс].

7. Про схвалення Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року [Електронний ресурс].

8. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД-2010).

9. Стрілок І. І., Шкляр В. В. Характеристика та сучасний стан підприємств водного транспорту [Електронний ресурс] / Режим доступу: file:///C:/Users/pc/Downloads/Vodt_ 2013_1_20%20(4).pdf

10. Щодо стратегічних приорітетів реалізації потенціалу України як морської держави [Електронний ресурс].

11. Про затвердження Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.