Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська державна академія залізничного транспорту

Кафедра «Управління вантажною і комерційною роботою»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Організація виконання вантажних операцій»

на тему: ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ВАНТАЖНИХ ОПЕРАЦІЙ НА МІСЦЯХ ЗАГАЛЬНОГО ТА НЕЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ

Харків - 201 рік

Завдання, методичні вказівки, пояснювальна записка для виконання курсової роботи розглянуті та рекомендовані до друку на засіданні кафедри “Управління вантажною і комерційною роботою” 19 березня 2012 р., протокол № 13.

Ця розробка створена для застосування її студентом при виконанні курсової роботи “Організація виконання вантажних операцій на місцях загального та незагального користування” і призначена при розв'язанні питань, які зустрічаються в курсовій роботі та недостатньо розглянуті в спеціальній літературі. При опрацюванні роботи студент також повинен користуватись навчально-методичними джерелами та довідниками.

У тексті розробки наведені розрахункові таблиці і схеми, а також методики їх заповнення.

Укладачі:

доцентА.О. Ковальов,

ст. викладачА.Л. Обухова,

асистентиГ.С. Бауліна,

Г.Є. Богомазова

Рецензент

д.т.н., доцент УкрДАЗТО.М. Огар

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Українська державна академія залізничного транспорту

Факультет УППКафедра УВКР

Завдання

на розробку курсової роботи

з дисципліни “Організація виконання вантажних операцій”

на тему

“Організація виконання вантажних операцій

на місцях загального та незагального користування”

студенту групи ____ - ІІ - УПП_________________________________

(прізвище, ініціали)

Вихідні дані

1 Для розрахунку компоновки вантажного району

1.1 Схема розміщення дільниць, до яких примикає вантажна станція Ован (рисунок 1).

Рисунок 1 - Схема розміщення ділянок, до яких примикає вантажна станція Ован

1.2 Річні місцеві вантажопотоки станції Ован по родам вантажів в тис. тонн (таблиці 1, 2, 3, варіант __ ).

2 Для розрахунку фронту зливу (наливу) нафтопродуктів

2.1 Кількість цистерн в одній подачі - 6; 8; 10; 12; 15.

2.2 Характеристика рухомого складу: довжина 4-вісної цистерни - 12950 мм; місткість 4-вісної цистерни - 59 т.

2.3 Маса вантажу в одному маршруті, , т - .

2.4 Річний вантажопотік ст. Ован, , т - .

2.5 Площа поперечного перетину трубопровода, , м2 - 0, 07065

2.6 Кількість трубопроводів, що використовується паралельно,

- 4; 5; 6; 7.

2.7 Щільність нафтопродукта, , т/м3 - 0,7 (бензин); 0,8 (дизельне паливо); 0,89 (мазут).

2.8 Час на подачу цистерн на естакаду, , хв - 20, час на забирання цистерн з естакади, , хв - 10.

2.9 Площа поперечного перетину зливного отвору, , м2 - 0, 0314.

Дата видачі завдання “ _____ ” _________________ 20 __ р.

Строк закінчення виконання проекту “ _____ ” ________________ 20 __ р.

Керівник проекту ___________ _____________________

(підпис) (ініціали і прізвище)

Таблиця 1 - Річні місцеві вантажопотоки станції Ован по родам вантажів в тис. т. (варіант 1)

На/З	Рід вантажу	А	Б	ОВАН	Коефіцієнт нерівномір- ності, б	Доля вантажо- потоку, м, який перево- зиться у вагонах
						4-віс них	8-віс них
А	Вугілля (антрацит, кам'яне) Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера-2000 кг) Тарно -штучні вантажі (середнє завантаження 4-вісного вагона-18,5 т)	- - -	- - -	800 150 70	1,2 1,0 1,2	0,8 1,0 1,0	0,2 - -
Разом	-	-	1020	-	-	-
Б	Гравій, пісок,вапняне каміння Цемент усякий Бумага газетна у рулонах Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера-2000 кг) Тарно - штучні вантажі (середнє завантажен-ня 4-вісного вагона-18,5 т)	- - - - -	- - - - -	1000 350 70 100 100	1,1 1,0 1,1 1,0 1,1	0,8 1,0 1,0 1,0 1,0	0,2 - - - -
Разом	-	-	1620	-	-	-
ОВАН	Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера-2000 кг) Тарно-штучні  вантажі (середнє завантаження 4-вісного вагона-18,5 т)	150 230	100 150	- -	1,0 1,1	1,0 1,0	- -
Разом	380	250	-	-	-	-
Час на подачу (забирання) вагонів від сортувальних колій станції до вантажних пунктів, хвилин			7
Час на розстановку, перестановку або збирання на один вагон, хвилин			1,2

Таблиця 2 - Річні місцеві вантажопотоки станції Ован по родам вантажів в тис. т. (варіант 2)

На/З	Рід вантажу	А	Б	Ован	Коефіцієнт нерівномір- ності, б	Доля вантажо- потоку, м, який перево- зиться у вагонах
						4- віс- них	8- віс- них
А	Цукор (пісок, рафінад) Цегла силікатна Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера - 1800 кг) Тарно - штучні вантажі(середнє завантажен-ня 4-вісного вагона-20,5 т)	- - - -	- - - -	100 200 150 150	1,0 1,1 1,0 1,1	1,0 1,0 1,0 1,0	- - - -
Разом	-	-	600	-	-	-
Б	Щебінь, гравій, пісок Цемент усякий, гіпс будівельний Вугілля (антрацит, кам'яне) Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера - 1800 кг) Тарно - штучні вантажі (середнє завантажен-ня 4-вісного вагона-20,5 т)	- - - - -	- - - - -	750 250 300 100 150	1,2 1,0 1,0 1,0 1,1	0,8 1,0 0,6 1,0 1,0	0,2 - 0,4 - -
Разом	-	-	1550	-	-	-
ОВАН	Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера - 1800 кг) Тарно-штучні вантажі (середнє завантажен-ня 4-вісного вагона-20,5 т)	150 70	100 100	- -	1,0 1,1	1,0 1,0	- -
Разом	220	200	-	-	-	-
Час на подачу (забирання) вагонів від сортувальних колій станції до вантажних пунктів, хвилин			6
Час на розстановку, перестановку або збирання на один вагон, хвилин			1

Таблиця 3 - Річні місцеві вантажопотоки станції Ован по родам вантажів в тис. т. (варіант 3)

На/З	Рід вантажу	А	Б	ОВАН	Коефіцієнт нерівномір- ності, б	Доля вантажо- потоку, м, який перевозиться у вагонах
						4-віс- них	8-віс- них
А	Ліс круглий (сосна, береза), довжина пакета-6,5 м Пиломатеріали (сосна, береза), довжина пекета - 5,0 м Щебінь, гравій Вантажі в універсальних 3 тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера - 1900кг) Тарно-штучні вантажі (серед. завантаж. 4-вісн. вагона - 18,0т)	- - - - -	- - - - -	830 170 300 48 18	1.2 1.2 1.0 1.0 1.1	0.7 0.7 1.0 1.0 1.0	0.3 0.3 - - -
Разом	-	-	1366	-	-	-
Б	Цемент усякий Сталь прокатна Цукор (пісок, рафінад) Вантажі в універсальних 3 тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера - 1900кг) Тарно - штучні вантажі (середнє завантаж. 4-вісн. вагона -18.0т)	- - - - -	- - - - -	200 150 100 48 14	1.1 1.0 1.3 1.3 1.1	1.0 1.0 1.0 1.0 1.0	- - - - -
Разом	-	-	512	-	-	-
ОВАН	Холодильники побутові („Дніпро”, ”Кристал”, ”Норд”) Вантажі в універсальних 3 тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера - 1900кг) Тарно -штучні вантажі (середнє завантаж. 4-вісн. вагона - 18.0т)	5 48 17	6 48 13	- - -	1.0 1.0 1.1	1.0 1.0 1.0	- - -
Разом	70	67	-	-	-	-
Час на подачу (забирання) вагонів від сортувальних колій станції до вантажних пунктів, хвилин			6
Час на розстановку, перестановку або збирання на один вагон, хвилин			1,2

Додаток до таблиць 1, 2, 3 (за варіантами) - Коригування вихідних даних

Для вибору варіанта завдання студент (слухач) бере суму двох останніх цифр номера залікової книжки та використовує відповідні коефіцієнти

	Для розділу 1	Для розділу 2
Сума двох останніх цифр номера залікової книжки	Варіант 1 (Таблиця 1)	Варіант 2 (Таблиця 2)	Варіант 3 (Таблиця 3)	Кількість цистерн в одній подачі (nn)	Маса вантажу в маршруті (Gм), т	Річний вантажопотік (Qр), тис т	Кількість трубопроводів (Z)	Щільність нафтопродукту (сн), т/м3
0	К1			6	2200	800	4	0,7 (бензин)
1		К1		8	2250	850	5	0,8 (дизпаливо)
2			К1	10	2300	900	6	0,89 (мазут)
3	К2			12	2350	950	7	0,7 (бензин)
4		К2		15	2400	1000	4	0,8 (дизпаливо)
5			К2	6	2450	1050	5	0,89 (мазут)
6	К3			8	2500	1100	6	0,7 (бензин)
7		К3		10	2550	800	7	0,8 (дизпаливо)
8			К3	12	2600	850	4	0,89 (мазут)
9	К4			15	2650	900	5	0,7 (бензин)
10		К4		6	2700	1000	6	0,8 (дизпаливо)
11			К4	8	2750	1050	7	0,89 (мазут)
12	К5			10	2800	1100	4	0,7 (бензин)
13		К5		12	2850	800	5	0,8 (дизпаливо)
14			К5	15	2900	850	6	0,89 (мазут)
15	К6			8	2950	900	7	0,7 (бензин)
16		К6		8	3000	950	4	0,8 (дизпаливо)
17			К6	10	3050	1000	5	0,89 (мазут)
18	К1			12	3100	1050	6	0,7 (бензин)

Примітка: кожне значення річних вантажопотоків у таблиці 1, 2 або 3 завдання (для всіх вантажів) помножити на відповідний коефіцієнт коригування:

1) значення коефіцієнтів коригування вантажопотоків:

К1 - 1,2

К2 - 1,1

К3 - 1,0

К4 - 0,9

К5 - 0,8

К6 - 0,7

2) при виборі варіантних вантажів у таблиці 1 необхідно обрати лише один вантаж (наприклад: або гравій, або пісок, або вапняне каміння (варіант 1))

Телефон кафедри УВКР (для довідок) (057)730-10-85.

Зміст

Вступ

1Організація виконання вантажних операцій на місцях загального користування

1.1 Розрахунок вантажопотоків і вагонопотоків вантажного району станції Ован

1.2 Розрахунок потрібних складських площ (по питомому навантаженню) та визначення габаритних розмірів складів

1.3 Вибір типів вантажно-розвантажувальних машин, розрахунок їх потрібної кількості для кожного складу та встановлення норм часу на вантажні операції в залежності від способу їх виконання

1.4 Визначення потрібної кількості товарно-багажних ваг

1.5 Визначення потрібної кількості автомобілів та причепів при здійсненні централізованого завозу і вивозу вантажів

1.6 Розробка схеми компонування споруд вантажного району

2 Організація вантажної роботи на місцях незагального користування (розрахунок фронту зливу (наливу) нафтопродуктів)

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

станція вантажний дільниця

Вантажні пристрої та колійний розвиток, які б відповідали вантажній роботі, що виконується на місцях загального користування (МЗК), згідно з вимогами сконцентровані в одному районі станції - на МЗК вантажного району (ВР) загального типу.

Розташування ВР на станції забезпечує: зручне сполучення з районами міста та промисловими підприємствами, вільний під'їзд транспортних засобів при виконанні операції з огляду, приймання, навантаження та вивантаження вантажів.

У залежності від обсягу та характеру роботи, яка виконується на МЗК ВР, передбачені: криті та відкриті склади і платформи, площадки для контейнерів, великовагових та інших вантажів, підвищена колія, пристрої для перевантаження з вагонів безпосередньо на автотранспорт або через склад, платформи та площадки для вивантаження сипучих вантажів, колісної техніки та інших вантажів, товарна контора та інші необхідні допоміжні будинки та приміщення, пристрої, які забезпечують безперервну роботу вантажно-розвантажувальних машин (зарядна станція, ремонтні майстерні, склад паливно-мастильних матеріалів (ПММ) та ін.).

Необхідність спорудження вантажних пристроїв, їх кількість, тип та продуктивність обладнання встановлюється проектом в залежності від роду вантажів, розміру і характеру вантажної роботи з урахуванням комплексної механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

1 Організація виконання вантажних операцій на місцях загального користування

1.1 Розрахунок вантажопотоків і вагонопотоків вантажного району станції Ован

Прибуття (вивантаження) або відправлення (навантаження) для кожного роду вантажу в 4- і 8-вісних вагонах, т, та загальне за середню добу максимального місяця визначені за формулами

Q4 = (б м4 Qp) / 365;

Q8 = (б м8 Qp) / 365;

Qд = Q4 + Q8, (1.1)

де Q4, Q8 - прибуття або відправлення вантажу за середню добу максимального місяця у тоннах відповідно в 4- і 8-вісних вагонах;

Qд, Qр - загальне прибуття або відправлення кожного роду вантажу, т, відповідно за середню добу максимального місяця і за рік;

б - коефіцієнт середньорічної нерівномірності прибуття або відправлення вантажів (див. таблиці 1, 2, 3 до завдання);

м4, м8 - частка вантажопотоку, який перевозиться відповідно в 4- і 8-вісних вагонах (див. таблицю 1, 2, 3 до завдання).

Результати розрахунків Q4, Q8 і Qд наведені у відповідних графах таблиці 1.1.

Прибуття або відправлення для кожного роду вантажу в 4- і 8-вісних вагонах та загальне за середню добу максимального місяця у фізичних вагонах визначені за формулами

U4 = Q4 / P4;

U8 = Q8 / P8;

Uд = U4 + U8, (1.2)

де U4, U8 - кількість відповідно 4- і 8-вісних вагонів;

P4, P8 - технічні норми завантаження 4- і 8-вісних вагонів для різних вантажів, т (див. додаток А);

Uд - загальне прибуття або відправлення кожного роду вантажу в середньому за добу, ваг.

Результати розрахунків U4, U8 і Uд наведені у відповідних графах таблиці 1.1.

При розрахунках Q і U округлені до більшого цілого числа.

В таблиці 1.1 необхідно передбачити такі підсумкові рядки: прибуття з А, прибуття з Б, разом по прибуттю (А+Б), відправлення на А, відправлення на Б, разом по відправленню (А+Б). Ці підсумки отримані шляхом складання встановлених розрахунковим шляхом значень Q і U (графи 3 і 9-28).

Таблиця 1.1 - Вантажопотоки ВР станції Ован на розрахункову добу за родами вантажів в тоннах (Qд) і вагонах (Uд)

На - Із

Найменування вантажу

Qріч тис. т

м

Ртех, т

А

Б

Ован

РАЗОМ

м 4

м 8

Р4

Р8

Qд, т

Uд, ваг.

Qд, т

Uд,ваг.

Qд, т

Uд,ваг.

Q4

Q8

Ра- зом

U4

U8

Ра- зом

Q4

Q8

Ра- зом

U4

U8

Ра-зом

Q4

Q8

Ра- зом

U4

U8

Ра- зом

Qд,т

Uд, ваг.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

А

Прибуття з А

Б

Прибуття з Б

Всього прибуття (А+Б)

Ован

Всього відправлення (А+Б)

Примітка. * Числівник - кількість вантажу, що відправляється на А: Знаменник - кількість вантажу, що відправляється на Б.

1.2 Розрахунок потрібних складських площ (по питомому навантаженню) та визначення габаритних розмірів складів

Площа , м2, необхідна для зберігання вантажів, які прибувають або відправляються з ВР, визначена за питомим навантаженням як

,

або

, (1.3)

де Qрск - річний вантажообіг складу ВР за вантажем, що розглядається, т;

Qдск - розрахунковий добовий вантажообіг вантажу, що розглядається, т/добу

(1.4)

де v - питома вага вантажопотоку, який надходить або відправляється зі складу ВР (див. таблицю 1, 2, 3 завдання);

tз - розрахунковий термін зберігання вантажу у складі, діб;

- коефіцієнт, який враховує додаткову площу на проходи, проїзди для вантажно-розвантажувальних машин та автомобілів, місця для встановлення ваг, приміщення прийомоздавальників;

е - коефіцієнт, який враховує прямий варіант перевантаження, приймаємо від 0,10 до 0,20;

Р - розрахункова маса вантажу на одиницю площі складу, т/м2.

Значення Р, tз і прийнято згідно [1] і наведено в Додатках Б, В і Г.

Результати розрахунків fск наведено у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Потрібні площі складів для збереження вантажів по прибуттю і відправленню

Найменування вантажу	Прибут-тя (П) Відправ-лення (В)	Прибуття або від-правлення вантажу за розрахун-кову добу, т/добу	Тип складу або прист-рою	Параметри для розрахунку потрібної площі складу	Площа складу, яка потрібна для зберіган-ня вантажу, fск, м2
				tз, діб		Р, т/м2	е
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Примітки до графи 4 1 НП - навалочна площадка; 2 КП - контейнерна площадка; 3 АС - ангарний склад; 4 КС - критий склад; 5 ПВВ - площадка для великовагових вантажів

Для конкретних вантажів потрібна складська площа може бути визначена також методом елементарних площадок.

У проекті передбачені спеціалізовані або об'єднані склади для зберігання вантажів, що прибувають та відправляються (контейнерні площадки, ангарний склад). Окрім того, однорідні (припускаючі сумісне зберігання) вантажі при незначному їх вантажообігу перероблюються на одному складі (ангарний склад).

За даними таблиці 2 встановлена потрібна кількість та спеціалізація складів ВР (наприклад, F1=f1+f2; F2=f3; F3=f5+f8+f9+f11 і так далі).

Для штучних вантажів, які потребують закритого зберігання (дрібні відправки, крупи, борошно, цукор, холодильники), запроектований одноповерховий ангарний склад з внутрішнім розташуванням вантажно-розвантажувальних колій, обладнаний пристроями пожежної і вартової сигналізації. Одноповерхові склади з внутрішнім розміщенням вантажно-розвантажувальних колій (ангарні склади) можуть бути однопрольотними (24 або 30 м), двопрольотними (24+24 або 30+30 м), трипрольотними (24+30+24 м), якщо є сортування вантажів. Кількість колій та платформ в багатопрольотних складах повинна відповідати характеру і розмірам операцій, що виконуються. Для цементу, гіпсу і вапна передбачено однопрольотний критий склад із зовнішнім розташування залізничних колій.

Для переробки контейнерних та великовагових вантажів передбачені контейнерні та великовагова площадки, які обладнані двоконсольними козловими кранами. Розміри їх встановлено в залежності від технологічного процесу роботи і вибраних засобів механізації та автоматизації.

На ВР запроектована висока платформа. В'їзд з торцевого боку на відкриту платформу споруджено на рівні підлоги вагона і має поздовжній ухил не крутіше 1/7, а для вантажно-розвантажувальних машин - не крутіше 1/10.

Для вивантаження вугілля та нерудних (мінерально-будівельних) матеріалів запроектована підвищена колія, яка розташована з урахуванням напрямку переважаючих вітрів у даному районі на довжину не менше 50 м від складів тарно-штучних вантажів і контейнерного пункту. Склад для вивантаження хімічних (неотруйних) та пиляних вантажів розташовується не ближче 300 м від службових та житлових будівель.

На ВР передбачено вантажно-розвантажувальні колії і платформу з під'їздами до неї для безпосереднього перевантаження вантажів з вагонів на автомобілі та навпаки.

Результати встановлення потрібної кількості складів ВР наведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Відомості про склади ВР

№ скла-ду	Тип складу	Вантажі, які треба зберігати в складі	Спеціалі-зація складу	Загальна пло- ща складу Fск, м	Розміри складу, м
					ширина	довжина
					будівель- на, Вск	роз-раху-нкова, Lрск	буді-вель- на, Lск
1	2	3	4	5	6	7	8
Примітка - Будівельна довжина ангарних складів прийнята кратною 72 м, критих складів, контейнерних площадок та високих платформ - 12 м, навалочних площадок - 3 м.

Розрахункова довжина складу , м, визначена як

	(1.5)

де Fск - прийнята (після об'єднання) площа складу, м2;

- будівельна ширина складу, м.

Далі приймається будівельна довжина складу Lск 1], яка повинна бути не менше розрахункової довжини L рск вантажно-розвантажувального фронту як з боку залізниці , так і з боку автотранспорту .

У свою чергу,

	(1.6)
	(1.7)

де - кількість вагонів, які проходять вантажні операції у даному складі за розрахункову добу;

Lв - довжина вагона, м;

Кпод - кількість подач вагонів до даного складу за добу.

Мінімальна кількість подач

,	(1.8)

де Тпер - тривалість перерв у роботі складу, приймаємо від 0,5 до 2,0 год.;

tнв - тривалість навантаження або вивантаження всієї групи одночасно поданих вагонів, год.;

tпз - час на подавання, розстановку, збирання та забирання групи вагонів, год.;

- розрахунковий добовий вантажообіг об'єднаного складу, т (див. таблицю 1.1);

Lа - фронт, потрібний для стоянки автомобіля біля складу, м [2, таблиці 2.3 і 2.4];

tа - середня тривалість завантаження або розвантаження автомобіля, год (приймаємо від 0,1 до 0,5 год. у залежності від марки автомобіля, роду вантажу та способу завантаження-розвантаження;

Та - середня тривалість роботи автотранспорту впродовж доби, год;

qa - середнє завантаження автомобіля, яке дорівнює ya ga, т;

ya - коефіцієнт використання автомобіля за вантажопідйомністю (прийнятий приймаємо від 0,6 до 1,0, в залежності від роду вантажу та способу його перевезення);

ga - вантажопідйомність автомобіля, т.

Результати розрахунків та наведено в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 - Розрахункова довжина вантажно-розвантажувальних фронтів з боку залізниці та автотранспорту для складів ВР

№ скла-ду	Lск, м	?Uдск, ваг.	Кпод	Lв, м	Lфз, м	?Qдск, т	Lа, м	ta, год	Та, год	ga, т	га	Lфа, м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13

1.3 Вибір типів вантажно-розвантажувальних машин, розрахунок їх потрібної кількості для кожного складу та встановлення норм часу на вантажні операції в залежності від способу їх виконання

Використовуючи [2 - 7], вибрати для кожного складу, згідно з вантажами, що переробляються у ньому, вантажно-розвантажувальні машини, встановити їх потрібну кількість і норми часу на виконання вантажно-розвантажувальних робіт на один вагон.

Потрібна кількість вантажно-розвантажувальних машин визначена як

,	(1.9)

де 2 - кількість вантажних операцій, які виконуються з кожною тонною вантажу при складському варіанті робіт;

Пе - експлуатаційна продуктивність машини, що дорівнює

,	(1.10)

де Qзм - змінна норма виробітку вантажно-розвантажувальної машини, т/зм [6];

7 - розрахункова тривалість зміни, год;

Ко - коефіцієнт, який ураховує використання машини протягом зміни, приймаємо від 0,70 до 0,80.

Результати встановлення потрібної кількості вантажно-розвантажувальних машин та норм часу на виконання вантажних операцій з вагонами, визначені згідно з [11] і наведено у таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 - Засоби механізації та норми часу на виконання вантажних робіт

№ скла-ду	Найменування вантажу	Кількість вагонів, які прохо-дять вантажні операції за добу	Виван-тажен- ня (В) Наван-тажен- ня (Н)	Кіль-кість подач, Кпод	Середня кіль- кість вагонів у пода- чі	Тип ВРМ або прист-рою	Кількість ВРМ або вантаж-ний фронт, ваг.	Норма часу на наван-таження (розван-таження) 4-вісного вагона
								год	хв
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

1.4 Визначення потрібної кількості товарно-багажних ваг

Потрібна кількість товарно-багажних ваг для кожного критого складу визначена як

,	(1.11)

де с - частка вантажообігу, яка потребує переваження, приймаємо від 0,20 до 0,40;

ПТВ - продуктивність ваг, т/добу, яка дорівнює

,	(1.12)

де ТПР - тривалість перерв у роботі ваг (перевірка ваг, передавання складу при зміні черг та ін.), приймаємо від 1,0 до 4,0 год.;

tВАЖ - тривалість однієї операції важення з урахуванням часу на переміщення, укладання, знімання з ваг та складування вантажу, приймаємо від 0,10 до 0,30 год;

РВ - найбільше навантаження рухомих ваг, РВ - 1,0; 2,0; 3,0 т, постійних (врізних) - 5,0 т;

з - коефіцієнт використання навантаження ваг при зважуванні, приймаємо від 0,40 до 0,80.

Результати розрахунків по визначенню потрібної кількості NТВ наведено в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 - Відомості про потрібну кількість товарно-багажних ваг

№ скла- ду	Тип складу	Вантаж, який потребує зважування у складі	, т/добу	с	ТПР, год.	tВАЖ, год.	РВ, т	з	ПТВ, т/добу	NТВ, шт.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

1.5 Визначення потрібної кількості автомобілів та причепів при здійсненні централізованого завозу і вивозу вантажів

Потрібна кількість автомобілів без причепів при здійсненні централізованого вивозу і завозу вантажів автомобілями залізниці визначена як

,	(1.13)

де д - частка вантажопотоку, який перевозиться автомобілями без причепів, приймаємо від 0,50 до 0,70;

Оа - обіг автомобіля, год.;

2 - максимальна кількість вантажних операцій, які виконують з автомобілем за один обіг;

- коефіцієнт використання автомобіля за пробігом (відношення часу руху автомобіля з вантажем до загального часу).

Потрібна кількість автомобілів з причепами при здійсненні централізованого вивозу і завозу вантажів визначена як

,	(1.14)

де Оап - обіг автомобіля з причепом, год.;

gп - вантажопідйомність причепа, т.

Автомобілі у місті працюють за різними схемами. Більша частина з них має дві вантажні операції (навантаження та розвантаження). Автомобілі при перевезенні дрібних відправок, контейнерів та інших вантажів курсують за схемою “трикутника” (рисунок 2).

Рисунок 2 - Схема курсування автомобілів за “трикутником”

Сипучі та лісні вантажі, а також борошно, крупи, цукор і папір розвозять за маятниковою схемою (рисунок 3).

Рисунок 3 - Маршрут курсування автомобілів за маятниковою схемою

З урахуванням вказаних схем роботи автотранспорту середня тривалість обігу автомобіля для кожної з них відповідно буде

Оа'	(1.15)
Оа''	(1.16)

Обіг автомобіля з причепом, год., дорівнює

Оап'	(1.17)

• а обіг автомобіля з причепом для сипучих вантажів -

Оап''	(1.18)

де - час на навантаження автомобіля (причепа) на станції, год.;

- час на вивантаження автомобіля (причепа) на станції, год.;

- час на вивантаження автомобіля (причепа) у одержувача, год.;

- тривалість навантаження автомобіля (причепа) у відправника, год.;

- середня тривалість чекання автомобілем вантажних операцій на станції, приймаємо від 0,10 до 0,20 год.;

t1 - тривалість руху автомобіля від станції до одержувача, год.;

t2 - те ж від одержувача до відправника, год.;

t3 - те ж від відправника до станції, год.;

- тривалість зважування автомобіля (причепа), приймаємо від 0,05 до 0,08 год. та приймається тільки для сипучих вантажів.

Розрахунки по визначенню обігу автомобілів наведено в таблиці 1.7, а по встановленню потрібної кількості автомобілів - в таблиці 1.8.

Таблиця 1.7 - Визначення обігу автомобілів

№ скла- ду	Найменування вантажу	, год	tзв, год	t1, год	tво, год	t2, год	tнв, год	t3, год	, год	, год	Оа, год	Оап, год
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13

Таблиця 1.8 - Визначення потрібної кількості автомобілів

№ скла- ду	Найменування вантажу	, т	д	ga, т	gп, т	ya	ва	Та, год	Оа, год	Оап, год	А, шт	Ап, шт
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13

1.6 Розробка схеми компонування споруд вантажного району

В залежності від місцевих умов, ВР можуть бути тупикового або наскрізного типу з послідовним або паралельним розташуванням приймально-відправних колій відносно вантажних фронтів. Схеми компонування ВР наведено у [1, 3, 4, 8]. На рисунку 5 (для одного із двох рекомендованих варіантів (рис. 4)) наведено схему, яку мають всі раніше запроектовані склади.

1 - контейнерна площадка; 2 - склад для тарних і штучних вантажів; 3 - площадка для великовагових вантажів; 4 - підвищена колія для розвантаження сипких вантажів; 5 - склад для мінерально-будівельних матеріалів; 6 - платформа для колісних вантажів; 7 - крита платформа для безпосереднього перевантаження «вагон-автомобіль»; 8 - службово-технічна будівля з побутовими приміщеннями

Рисунок 4 - Схема вантажного району тупікового типу



1 - контейнерна площадка; 2 - ангарний склад; 3 - площадка для великовагових вантажів; 4 - підвищена колія для насипних вантажів; 5 - критий склад

Рисунок 5 - Схема вантажного району

Окрім того, на схемі передбачена одна колія з улаштуванням під'їздів до неї для безпосереднього перевантаження з вагонів у автомобілі та навпаки. Спеціальний склад для в'язких будівельних матеріалів (вапна, цементу, гіпсу та ін.), а також інші склади для пилових вантажів розташовуються у віддалені від житлових кварталів, складів штучних вантажів і контейнерних площадок не менше, ніж на 50 м.

Товарна контора розташована поблизу від автомобільної брами. Побутові приміщення прийомоздавальників знаходяться у будівлі товарної контори або в окремій будівлі на території ВР. ВР має огорожу, протипожежні засоби, зв'язок, освітлення, відповідні споруди, а автомобільні дороги та вантажно-розвантажувальні площадки мають тверде покриття.

На станції, на якій проводиться навантаження та вивантаження навалочних і насипних вантажів, передбачені вагонні ваги. Вагова колія розташована у горловині колій ВР, яка веде до фронтів навантаження-розвантаження, та ізольована від пропуску вагонів, які не потребують зважування, і локомотивів. Колія до ваг наскрізна, пряма та горизонтальна. Пряма ділянка прийнята не менш 15 м з кожного боку від ваг.

Автомобільні ваги розташовані на території ВР поблизу в'їзду, але так, щоб вони не заважали проїзду автомобілів, які не треба зважувати.

На станції для перевірки габариту навантаження на відкритому рухомому складі передбачена габаритна брама або спеціальний пристрій для автоматичної сигналізації про негабаритність вантажів.

2. Організація вантажної роботи на місцях незагального користування (розрахунок фронту зливу (наливу) нафтопродуктів)

Залізничні та автомобільні під'їзні колії разом із зливними (наливними) пристроями називають фронтом зливу (наливу) [9, 10].

Довжина фронту зливу на естакаді

,	(2.1)

де - кількість цистерн в одній подачі (див. завдання);

- довжина цистерни, м (див. завдання).

= м.

Число наливних маршрутів розраховується за річною вантажопереробкою (наливу-зливу) нафтопродуктів

,	(2.2)

де - коефіцієнт нерівномірності прибуття (відправлення) нафтопродуктів, приймаємо від 1,2 до 1,5;

- коефіцієнт нерівномірності добової подачі вагонів ( = 1,3 - 2,0 при N< 10 цистерн; = 2,0 при N > 10 цистерн);

- маса вантажу в одному маршруті, т (див. завдання);

- річний вантажопотік, т (див. завдання).

=.

Тривалість зливу (наливу) цистерн

,	(2.3)

де - місткість цистерни, т (див. завдання);

- середня швидкість руху нафтопродуктів у трубопроводі, приймаємо від 1,0 до 2,5 м/с;

- площа поперечного перетину трубопровода, м2 (див. завдання);

- кількість трубопроводів, що використовується паралельно (див. завдання);

- щільність нафтопродуктів, т/м3 (див. завдання).

= хв.

Загальний час, що витрачається на злив і налив

,	(2.4)

де - тривалість підготовчих операцій, хв;

- тривалість заключних операцій, хв.

Тривалість підготовчих операцій (відкриття люків, заправка шлангів) та заключних операцій (прибирання шлангів, замірювання рідини в цистернах, закриття люків) складає від 2 до 2,5 хв на одну цистерну.

= хв.

Тривалість зайняття естакади

,	(2.5)

де - тривалість подачі цистерни на естакаду, хв (див. завдання);

- тривалість прибирання цистерн з естакади, хв (див. завдання).

= год.

Якщо злив (налив) нафтопродуктів здійснюється тільки маршрутами, то необхідна кількість естакад для нафтобази

,	(2.6)

де - кількість маршрутів за добу, що наливають.

=.

Тривалість зливу нафтопродуктів, що не потребують попереднього розігріву, через нижній зливний пристрій цистерни , хв., визначається за формулою

,	(2.7)

де - коефіцієнт стиснення струменя, приймаємо 0,6;

- площа поперечного перетину зливного отвору, м2 (див. завдання);

- середня швидкість витікання нафтопродуктів із зливного отвору, м/с, приймаємо від 1,2 до 2 м/с.

= + + = хв.

Пропускна спроможність наливних та зливних пристроїв, що виражається у кількості цистерн, які можна залити та злити протягом доби, визначається за формулою

.	(2.8)

= цистерн.

Висновки

У висновках вказуються основні результати, що отримані при виконанні курсової роботи.

Список використаних джерел

1 Инструкция по проектированию станций и узлов на железных дорогах СССР МПС СССР [Текст] : (ВСН 56-78 : инструкции / Минтрансстрой СССР, МПС СССР. [Срок введ. в действие 01.01.79]). - М. : Транспорт, 1978. - 175 с. : ил. - Б. ц. ББК 656.21.001.2.

2 Погрузочно-разгрузочные работы с насыпными грузами [Текст] : справочник / Д. С. Плюхин, Е. Г. Угодин, Е. А. Иконников, Л. И. Алькинская; Под ред. Д. С. Плюхина. - М. : Транспорт, 1989. - 303 с.: ил., табл. - Библиогр.: с. 295 - 297. ISBN 5-277-00604-4.

3 Типовой технологический процесс работы грузовой станции. МПС СССР [Текст]. - М. : Транспорт, 1991. - 216 с.

4 Котенко, А. М. Управління вантажною і комерційною роботою на залізничному транспорті [Текст] : підручник / А. М. Котенко. - 2-е вид. - Харків : ПП вид-во "Нове слово", 2005. - Ч. 2. - 384 с. - ISBN 966-7593-39-8.

5 Повороженко, В. В. Повышение производительности грузового вагона [Текст] / В. В. Повороженко, И. А. Орлова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Транспорт, 1979. - 215 с.

6 Единые нормы выработки и времени на вагонные, автотранспортные и складские погрузочно-разгрузочные работы [Текст] : [утв. Госуд-ным комитетом Совета Министров СССР по труду и социальным вопросам 02.10.1975] : обязательны для применения на предприятиях и в организациях народного хозяйства СССР. - изд. 3-е, откор. и доп. - М. : Транспорт, 1987. - 256 с.

7 Падня, В. А. Погрузочно- разгрузочные машины [Текст] : справочник / В. А. Падня. - М. : Транспорт, 1981. - 448 с.

8 Управление грузовой и коммерческой работой на железнодорожном транспорте [Текст] : учебник для студентов ВУЗов / Под ред. проф. А. А. Смехова. - М. : Транспорт, 1990. - 351 с.

9 Гриневич, Г. П. Комплексная механизация и автоматизация погрузочно-разгрузочных работ на железнодорожном транспорте [Текст] : учеб. для вузов железнодорожного транспорта / Г. П. Гриневич. - М. : Транспорт, 1981. - 237 с.

10 Гриневич, Г. П. Комплексно-механизированные и автоматизированные склады на транспорте [Текст] / Г. П. Гриневич. - М. : Транспорт, 1976. - 280 с.

11 Збірник № 5 Правил перевезень і тарифів на залізничному транспорті [Текст] : [Зареєстровано в Мін. юстиції України 24.11.200 р. за № 875/5096] : Видається на підставі ст. 5 Статуту залізниць України. - К. : Укрзалізниця, 2001. - 76 с. - ISBN 966-7652-00-9.

Додаток А

(довідковий)

Таблиця А.1 - Вибір раціональних типів вагонів для перевезення вантажів (варіант __ ) (заповнюється відповідно до даних варіанту завдання, що містяться в таблиці 2)

Найменування вантажу	№ тариф. гр. ванта-жу	Характеристика вагона	Тех. норма заван-таж. вагона, т	Примітка
		тип	кіль-кість осей	ванта-жопід-йомн, т	повн. об'єм кузова, м	маса тари, т
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Щебінь (гравій)	23	ПВ	4 8	69,0 125,0	73,0 137,5	22,0 45,1	69,0 125,0	Навалом
Ліс круглий (сосна)	08	ПВ	4 8	69,0 125,0	73,0 137,0	22,0 45,1	55,0 82,5	1п = 13,0м (2 пакета) 1п = 19,0м (3 пакета)
Пиломатеріали (сосна)	09	ПВ	4 8	69,0 125,0	73,0 137,0	22,0 45,1	44,0 56,5	1п = 10,0м (2 пакета) 1п = 15,0м (3 пакета)
Тарно-штучні вантажі	-	КР	4	68,0	120,0	24,7	18,0	Пакетами на піддонах N = 25 шт
Цемент	28	КР ЦМВ	4 4	68,0 74,0	120,0 60,0	24,7 23,2	68,0 74,0	У мішках до 50 кг Портландцемент, насипом
Сталь прокатна	32	ПВ	4	69,0	73,0	22,0	69,0	В пакетах, листова
Цукор-пісок (рафінад)	52	КР	4	68,0	120,0	24,7	68,0 (63,0)	У мішках Рміш<50 кг (в картонних ящиках)
Вугілля	16	ПВ	4 8	69,0 125,0	73,0 137,5	22,0 45,1	69,0 125,0	Кам'яне та ін. Навалом з “шапкою”
Холодильники побутові	40	КР	4	68,0	120,0	24,7	10,2 17,5	136 шт. у вагоні 146 шт. у вагоні
Цегла	26	ПВ	4	69,0	73,0	22,0	69,0	Силікатна у пакетах, Рпак = 2,8 т
Пісок (вапняне каміння)	23	ПВ	4 8	69,0 125,0	73,0 137,5	22,0 45,1	69,0 125,0	Навалом
Гіпс	23	КР	4	68,0	120,0	24,7	68,0	Будівельний (у мішках) Рміш<60 кг
Папір газетний	13	КР	4	68,0	120,0	24,7	28,5	В рулонах 42 шт., Ширина 1620 мм
Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах	-	ПВ	4	64,0	68,0	21,8	18,0	Ртек = QнПн = 1,8·10=18,0т Ртекз = (1,8+0,6)·10=24,0т (брутто, з урах. маси конт)

Примітки:

У графі 8 технічні норми завантаження вагонів наведені з урахуванням фактичної вантажопідйомності вагона, яка вказана на бокових стінках, котлі цистерни або бортах платформи (трафаретної вантажопідйомності).

Технічна норма завантаження універсальними контейнерами вагона вказана без урахування маси тари контейнерів.

Додаток Б

(довідковий)

Таблиця Б.1 - Середня розрахункова маса вантажу, Р, на 1м2 площі складу

Рід вантажу	Найменування складу	Маса Р, т/м2
1 Тарні та штучні вантажі по вагонних відправках	Критий склад або платформа	0,85
1.1 В загальному складі
1.2 В спеціалізованому складі
1.2.1 Промислові товари широкого вжитку (трикотаж, взуття, одяг та ін.)	Критий склад або платформа	0,25
1.2.2 Меблі		0,25
1.2.3 Папір		1,10
2 Тарні та штучні вантажі при дрібних відправленнях		0,40
3 Тарні вантажі в контейнерах	Площадка для контейнерів	0,50
4 Великовагові вантажі	Площадка для великовагів	0,90
5 Вантажі, що перевозяться навалом	Площадка для вантажів, що перевозяться навалом	1,10
Примітка: В тих випадках, коли перевищують легковагові вантажі або застосовується стелажне зберігання вантажів, площу складу треба розрахувати, дивлячись на масу вантажу на 1м2, яка визначається у роботі.

Додаток В

(довідковий)

Таблиця В.1 - Розрахункова тривалість зберігання вантажу на складі, tз

Рід вантажу	Тривалість зберігання, діб
	до відправлення	по надходженню
1 Тарні та штучні вантажі в критих складах: при повагонних відправках	1,5	2,0
2 Тарні та штучні вантажі в контейнерах	1,0	2,5
3 Великовагові вантажі	1,0	2,0
4 Колісні вантажі та сільгосптехніка	1,0	2,5
5 Цемент, вапно, гіпс, крейда, мінеральні добрива	-	2,5
6 Вантажі, що перевозяться навалом	2,5	3,0
Примітка: Для порожніх контейнерів розрахунковий термін знаходження на контейнерній площадці - одна доба.

Додаток Г

(довідковий)

Таблиця Г.1 - Коефіцієнт, в, який враховує додаткову площу складу

Рід вантажу	Найменування складу	Коефіцієнт в
1 Тарні та штучні вантажі: повагонні відправки	Критий склад або платформа	1,7
2 Тарні та штучні вантажі в контейнерах	Контейнерна площадка	1,9
3 Великовагові вантажі	Площадка для великовагових вантажів	1,6
4 Ліс круглий Пиломатеріали	Площадка круглого лісу Площадка для пиломатеріалів	1,6 1,6
5 Вугілля та нерудні (мінерально-будівельні) матеріали	Склад вугілля та не рудних (мінерально-будівельних) матеріалів	1,5

Размещено на Allbest.ru