Складові та елементи транспортної системи регіону

Размещено на http://www.allbest.ru

Ю.С. Рогозян,

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут економіко-правових

досліджень НАН України, м. Київ

СКЛАДОВІ ТА ЕЛЕМЕНТИ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ РЕГІОНУ

Положення статті розкривають роль транспортної системи для ефективного розвитку регіонів та країни в цілому. Окреслено рівні та групи чинників, що впливають на розвиток регіональної транспортної системи, визначено її функціональне призначення. Виокремлено та надано характеристику елементам транспортної системи регіону та основним видам транспорту: дорожним, водним, електро-рейковим, авіаційним, промисловим (виробничим) та трубопровідним. Означено, що обов'язковим елементом транспортної мережі є транспортні вузли, проаналізовано особливості їх функціонування, функції, а також виокремлено спеціальний вид терміналів - хаби, призначений для трансформації малих партій відправки у великі, повнопартійні вантажі. Окрему увагу приділено застосуванню логістичного підходу до систем транспортування та створенню транспортних логістичних коридорів на найбільш значущих напрямках руху вантажів.

Ключові слова: транспортна регіональна система, елементи, функціонування, види транспорту.

транспортний регіональний країна

The provisions of the article reveal the role of the transport system for the effective development of regions and the country as a whole. The levels and groups of factors influencing the development of the regional transport system are determined, and its functional purpose is determined. Allocated and characterized by the elements of the transport system of the region and the main types of transport: road, water, electro-rail, aviation, industrial (production) and pipeline. It was noted that transport nodes are an indispensable element of the transport network, features of their functioning and functions were analyzed, as well as a special type of terminals - hubs, intended for the transformation of small consignments into large consignments. Particular attention is paid to the application of the logistics approach to transportation systems and creation of transport logistic corridors on the most significant directions of cargo traffic.

Keywords: transport regional system, elements, functioning, modes of transport.

Постановка проблеми

Регіональна політика за останні п'ять років набула вкрай особливого значення для розвитку всієї нашої країни (за прикладом країн Центральної та Західної Європи). Процеси децентралізації, що почалися 2014 року в Україні, підштовхують регіони до самостійного вирішення проблем та визначення власних пріоритетів розвитку інфраструктури. З іншого боку, на сучасному етапі розвитку країни існує низка проблем, які породжують неефективну економічну діяльність, як на регіональному, так і на державному рівнях. До таких проблем можна віднести проблеми локального рівня (руйнування інфраструктури регіонів, в тому числі й транспортної системи, структурну асиметричність розподілу ресурсів та капіталу регіонів, відсутність системних структурних реформ у державі та наявність тенденцій до посилення структурних дисбалансів в економіці регіонів та ін.), а також проблеми національного рівня (пов'язані з інтеграційними процесами України та пристосування усіх галузей до стандартів Європейського Союзу) [1, с. 51].

Вирішення зазначених проблем потребує перегляду питань функціонування існуючої регіональної транспортної системи, адже від її ефективності залежить ритмічність і ефективність роботи всіх підприємств регіону, а відтак - стан його соціальної сфери, що обумовлює актуальність обраного напряму дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питаннями розвитку транспортної системи України та регіонів займається досить велика кількість вітчизняних вчених. Так, теоретико-методичні засади розвитку регіональної транспортної системи досліджували: К. Андрющенко, М. Бідняк, В. Галабурда, Ю. Цвєтов, А. Лашко, М. Макаренко [1], В. Козлов, О. Котлубай [2], А. Новікова [3], Т. Блудова [4], О. Кравченко, Ю. Макогон та інші. Практичні аспекти даного питання досліджували О. Ткаченко, Н. Якименко, Л. Чернюк тощо.

Постановка завдання. Дослідження наукових матеріалів з визначеної теми дозволяє стверджувати, що більшість уваги приділяється вивченню світового досвіду з розвитку транспортної системи країни та регіонів, проте необхідно вивчати також досліджувати транспортну систему зсередини - аналізуючи її складові та елементи, що й обумовлює мету та завдання даної роботи.

Виклад основного матеріалу

В сучасних умовах транспортна система є також основою економічної інтеграції регіонів, а також включення їх в міжнародний та міжрегіональний поділ праці та формування нових, ефективних зовнішньоекономічних відносин.

Терміном «транспортна система» позначається комплекс усіх засобів транспорту, що організовані для виконання перевезень. Тому залежно від масштабу виконуваних завдань можна розрізняти наступні види транспортної системи:

- єдина транспортна система країни;

- транспортна система регіону, міста;

- транспортна система галузі господарства або промислового підприємства.

Безперечно, перш за все, функціональне призначення регіонального транспорту полягає в забезпеченні переміщення вантажів і пасажирів в просторі і в часі. Саме тому даний вид інфраструктури регіону є найважливішим та для нього характерна сильна територіальна специфіка (через особливості просторового характеру розташування його об'єктів, тісного взаємозв'язку з територією, розміщенням виробництва і системою розселення регіону). Також, щільність мережі і потужність транспортних потоків характеризує рівень концентрації виробництва, ступінь освоєння регіону, а також його рівень економічного і соціального розвитку [2, с.300-302].

Окрім цього, на розвиток транспорту в регіонах впливають такі групи чинників:

Рівень 1. Загальноекономічні чинники.

Дана група чинників визначає наступні характеристики: характер територіального поділу праці та структури виробництва; рівень економічного і соціального розвитку регіону по відношенню до досягнутого в країні; особливість господарського механізму, що регулює відносини між виробництвом і транспортом;

Рівень 2. Галузево-економічні чинники, що відображають наступні показники: зміна обсягу і структури перевезень; вдосконалення експлуатаційної діяльності; управління та координацію роботи різних видів транспорту і організацію перевізного процесу; оптимізацію вантажно - і пасажиропотоків; фактори, пов'язані з науково-технічним прогресом на транспорті, впровадженням нових, вдосконалених засобів рухомого складу, машин і обладнання; механізацію та автоматизацію виробничих процесів; вдосконалення транспортної мережі;

Рівень 3. Адміністративно-територіальні чинники, що характеризують: особливості транспортно-економічних зв'язків в регіоні; рівень спеціалізації виробництва, систему розселення; розміщення соціально-економічних об'єктів на даній території; природно-кліматичні умови і характер їх взаємодії з транспортом; рівень забруднення території тощо.

Для ефективного виконання функцій переміщення в складі транспортних систем існують наступні елементи:

а) транспортні мережі (комунікації);

б) рухомий склад для транспортування;

в) транспортні вузли (вокзали, вантажно-розвантажувальні системи і склади) для обслуговування пасажирів, передачі і зберігання вантажів;

г) засоби обслуговування клієнтів;

д) системи управління транспортом;

е) підприємства та засоби для технічної експлуатації засобів транспорту та інші елементи інфраструктури.

Частина елементів транспортної системи регіону виконує основні функції - переміщення пасажирів і вантажів: транспортні мережі, транспортні вузли та рухомий склад. Інші елементи забезпечують функціонування першої групи: підсистеми управління транспортом, обслуговування клієнтів, технічної експлуатації засобів транспорту [3, с. 86].

Окрім цього, до складу регіональної транспортної системи країни зазвичай включають такі види транспорту: дорожні (легкові особисті засоби, громадський транспорт, вантажний транспорт); водні (річкові пасажирські, вантажні та технічні, морські); електро-рейкові (міські та магістральні); авіаційні, промислові (виробничі) та трубопровідні [4, с. 30].

Транспорт, який відповідно до чинного законодавства має здійснювати перевезення вантажів і пасажирів, незалежно від того, ким вони пред'явлені до перевезення, називають транспортом загального користування, він становить основу єдиної транспортної системи регіону, адже він представляє самостійну «транспортну промисловість», яка забезпечує основні потреби того чи іншого регіону в перевезеннях.

Транспорт незагального користування - відомчий (професійний) транспорт, що виконує перевезення лише для свого відомства (установи, організації) і не зобов'язаний виконувати замовлення всіх інших замовників.

Наступний важливий для транспортної системи елемент - транспортна мережа - сукупність шляхів сполучення, що зв'язують населені пункти регіону. Даний елемент характеризує рівень потенційного транспортного обслуговування певної території і потужність транспорту, її складають залізничні й автомобільні дороги, морські та внутрішні водні шляхи, повітряні траси, магістральні трубопроводи. Для позначення шляхів сполучення, що зв'язують найважливіші міста і промислові центри регіону застосовують термін «магістральний транспорт».

Щодо наземного транспорту, то він має шлях, прокладений по поверхні землі. Під шлях і пристрій залізних і автомобільних доріг, каналів, трубопроводів, підвісних доріг і конвеєрів відводиться смуга місцевості (смуга відводу).

Водні шляхи - це шляхи сполучення морського і внутрішнього водного транспорту. Морські шляхи - це маршрути, за якими слідують суду, переважно природні, для них будуються причали, порти, іноді штучний фарватер або канали. Внутрішні водні шляхи - це внутрішні водні простори, використовувані для судноплавства і сплаву лісу. Вони можуть бути природні (внутрішні моря, озера і річки) і штучні (канали, штучні водосховища, шлюзовані річки).

Повітряні (аеро) траси призначені для виконання польотів повітряних суден, вони з'єднують повітряні простори аеродромів та обмежуються висотою і шириною; для зльоту і посадки літаків і вертольотів, аеродромно-технічного обслуговування польотів обладнуються аеропорти з необхідною інфраструктурою [4, с. 154].

Обов'язковим елементом транспортної мережі є початкові, кінцеві та проміжні пункти, де формуються, розформовується і переформує вантажні і пасажирські потоки, їх називають транспортні вузли. У транспортних вузлах вантажі готуються до відправки, формуються партії вантажів, відбувається передача вантажу перевізнику і від перевізника одержувачу, передача з одного виду транспорту на інший, короткочасне зберігання вантажів, розформування партій вантажу та інші технологічні операції.

З розвитком сервісу транспортних послуг розширюються й функції транспортних вузлів: вантажно-розвантажувальні пункти, які виконували роль прийому, формування партій вантажів, а також їх відправки до пунктів призначення, поступово трансформувалися в спеціальні термінали, де малі партії відправки трансформуються у великі, повнопартійні вантажі. Сьогодні термінали стали потужними об'єктами транспортної системи з комплексною механізацією вантажно-розвантажувальних і складських робіт за рахунок транспортно-експедиційних, митних, біржових, інформаційних та інших послуг. Транспортний вузол, який виконує весь перелік таких функцій тепер має назву «HUB» (з англ. - хаб, вузол). Європейські країни здобули неабиякий досвід у створенні та обслуговуванні хабів, адже перші такі вузли (пасажирські) з'явилися ще в середині XIX століття, а прикладом служить вокзал King's Cross Central (Лондон), зведення якого датується 1853 р. Вокзал з'єднали з підземним переходом, який забезпечив пасажирам зручну пересадку з одного виду транспорту на інший, що з плином часу призвело до позиціювання даного об'єкту як єдиного великого комплексу та найбільшого транспортного вузла Великобританії [3, с. 402-404].

Інтенсивний розвиток міжрегіональних економічних зв'язків вимагає нових підходів для скорочення часу на виробництво і реалізацію продукції, тому важливим рішенням даної проблеми є зростання швидкості доставки вантажів. Різниця в засобах пересування і шляхах сполучення, інфраструктурі, системах контролю і управління, нормативно-правових вимогах в різних державах призводять до збільшення вартості транспортування вантажів у міжнародному та міжрегіональному сполученні, найчастіше до втрати якості вантажів, а тому - до втрати налагоджених зв'язків з ринком збуту. Саме тому логістичний підхід до систем транспортування вказує на необхідність створення так званих транспортних логістичних коридорів на найбільш значущих напрямках руху вантажів [5].

Транспортний логістичний коридор - це сукупність різних видів транспорту, які працюють для досягнення спільних цілей з урахуванням вантажо- і пасажиропотоків. Для організації та функціонування коридору необхідною є наявність розвиненої транспортної інфраструктури екстра-класу згідно єдиних технічних вимог даної країни, впровадження передових технологій, створення єдиного інформаційного простору для супроводу і безпеки транспортного процесу.

Висновки

В сучасних умовах, коли економічна інтеграція України набирає обертів, підвищується обсяг споживання сировинних ресурсів, гострішим стає питання про стабільне і гарантоване забезпечення економічної діяльності регіонів [5]. Дане питання неможливо розглядати без найважливішої складової - транспортної системи регіону. Вона (система) являє собою наявність не тільки відповідного рухомого складу, шляхів сполучення і кваліфікованої робочої сили, але й спеціальної інфраструктури та сфери обслуговування всього процесу.

Загально відомо, що на сучасному етапі регіональна транспортна система знаходиться в кризовому стані та не відповідає високим європейським параметрам та характеристикам. Звісно, це призводить до зниження ефективності перевезень як на національному, так і на місцевому рівні, тому подальші наукові та практичні дослідження мають бути зосереджені на генерацію ідей, пропозицій та практичного втілення рекомендацій з поліпшення даної ситуації. Також подальші дослідження повинні ґрунтуватися на тому факті, що регіональна транспортна система відіграє надзвичайно велику роль для успішної країни, адже з глобальної точки зору вона в першу чергу повинна забезпечувати економічну безпеку території, сприяти зміцненню і підвищенню її потенціалу та рівня життя громадян.

Література

1. Цвєтов Ю. М., Макаренко М. В., Лашко А. Д. та ін. Залізничний транспорт України на порозі реформування. Київ : ДЕТУТ, 2008. - 189 с.

2. Конкурентоспроможність та сталий розвиток морегосподарського комплексу України ; за заг. ред. О.М. Котлубая. Одеса : ІПРЕЕД, 2011. - 427 с. 3. Новікова А. М. Україна в системі міжнародних транспортних коридорів. Київ : НІПМБ, 2003. - 494 с.

4. Блудова Т. В. Транзитний потенціал України: формування та розвиток. Київ : НІПМБ, 2006. - 274 с.

5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2010 № 2174-р «Про схвалення Транспортної стратегії України на період до 2020 р.». URL :http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2174-2010-%D1%80.

References

1. Cvjetov Ju.M., Makarenko M.V., Lashko A.D. (2008), Zaliznychnyj transport Ukrai'ny na porozi reformuvannja [Rail transport of Ukraine on the verge of reform],Kyiv : DETUT, Ukraine.

2. Kotlubaj O.M. (2011), Konkurentospromozhnist' ta stalyj rozvytok moregospodars'kogo kompleksu Ukrai'ny [Competitiveness and sustainable development of Ukraine's maritime economy], Odesa : IPREED, Ukraine.

3. Novikova A.M. (2003), Ukrai'na v systemi mizhnarodnyh transportnyh korydoriv [Ukraine in the system of international transport corridors], Kyiv : NIPMB,Ukraine.

4. Bludova T.V. (2006), Tranzytnyj potencial Ukrai'ny: formuvannja ta rozvytok [Transit potential of Ukraine: formation and development], Kyiv : NIPMB, Ukraine.

5. The Cabinet of Ministers of Ukraine (2010), The Order “Pro shvalennja Transportnoi' strategii' Ukrai'ny na period do 2020 roku” [On Approval of the Transport Strategy of Ukraine for the period up to 2020], available at: URL : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2174-2010-%D1%80 (Accessed January, 3, 2015).

Размещено на Allbest.ru