Організація цеху технічного обслуговування автомобілів у житомирській дирекції УДППЗ "Укрпошта"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Основними цілями проходження технологічної практики є:

1) Удосконалення професійних умінь та навиків по спеціальності.

2) Закріплення, розширення і систематизація знань на базі вивчення.

3) Розвиток професійного мислення.

4) Підбір і підготовка матеріалів для курсового проектування з предметів.

- Будова і ремонту автомобілів та двигунів.

- Технологія ремонту автомобілів.

- Економіка і планування підприємства.

5) Набуття практичного досвіду при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів.

Основною задачею технологічної практики є можливість набути практичних навичок при обслуговування автотранспорту та складових агрегатів автомобіля.

Використовуючи теоретичні знання, набуті при вивченні спец предметів, також навчитись обслуговувати та ремонтувати окремі елементи автомобіля, та обслуговувати їх під час експлуатації цих елементів автомобіля.

Ця практика дає можливість набути студенту практичних навичок по наладці та роботі оснащення яке використовується при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів. Використовуючи теоретичні знання набуті при проходженні курсу спец предметів. А також дає прекрасну можливість студенту стати висококваліфікованим працівником, а також це прекрасна можливість для збору матеріалів для виконання курсових та дипломного проекту.

1. Загальні відомості про підприємство

1.1 Місце розташування і призначення підприємства

Житомирська дирекція УДППЗ «Укрпошта» створена в результаті реформування галузі зв'язку шляхом розподілу на поштовий і електрозв'язок у 1994 році. Спочатку 4 січня 1995 р. було створено Житомирське обласне підприємство поштового зв'язку (ОППЗ), яке входило до складу Українського об'єднання поштового зв'язку (УОПЗ) «Укрпошта».

З 2-го січня 1999 р. ОППЗ було перейменовано на Житомирську дирекцію Українського державного підприємства поштового зв'язку (ЖД УДППЗ «Укрпошта»).

До складу дирекції входять 2 центри поштового зв'язку ЦПЗ № 2 (м. Коростень) з обслуговуванням Коростенського, Лугинського, Малинського, Народицького, Овруцького та Олевського адміністративних районів і ЦПЗ 4 (м. Новоград-Волинський), що обслуговує Баранівський, Ємільчинський, Новоград-Волинський та Червоноармійський р-ни. Всі інші адміністративні райони, а саме: м. Житомир, Житомирський, Андрушівський, Бердичівський, Брусилівський, Володар-Волинський, Любарський, Радомишльський, Романівський, Ружинський, Попільнянський, Черняхівський, Чуднівський знаходяться в зоні обслуговування безпосередньо головної структури дирекції.

Мережа дирекції охоплює всі населені пункти області і налічує 560 відділень поштового зв'язку, з них: 68 міських, 44 селищних, 412 сільських та 36 пересувних відділень зв'язку.

Перевезення поштових відправлень по області забезпечується власним автомобільним транспортом. Для цього діє 70 автомобільних маршрути, протяжністю 14,4 тис. км.

Розгалужена мережа об'єктів поштового зв'язку дирекції дає можливість максимально наблизити послуги до споживачів.

Діяльність дирекції направлена на задоволення споживачів високоякісними послугами та забезпечення найвищих стандартів обслуговування, тому звертається особлива увага на потреби клієнтів, їх пропозиції та побажання. Робота із споживачем передбачає повну орієнтацію підприємства на клієнта. Для потреб споживачів асортимент послуг зростає, а сервіс покращується.

В цілому Укрпошта надає більше 50 послуг від традиційно поштових (доставка пенсії, кореспонденції та періодичних видань) до сучасних. Серед них: «Власна марка», додатковий сервіс «Кур'єрська доставка», продаж квитків на транспорт, приймання різного роду платежів, передплата періодичних друкованих видань та багато інших послуг, які користуються попитом.

Дирекція спрямовує всі зусилля для забезпечення високоякісних послуг споживачам, підвищенню ефективності, авторитета, конкурентноздатності на фінансовому, телекомунікаційному та логістичному ринках.

1.2 Схема управління підприємством

Організаційна структура управління - це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів. В організаційній структурі управління кожний її елемент має своє певне місце та відповідні зв'язки, які забезпечують їх взаємодію. Структура організації - це логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних областей, побудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягати цілі організації.

Вищим органом управління для ЖД УДППЗ «Укрпошта» є її директор Нечипорук О.С. до компетенції якого входить:

· внесення змін до статуту підприємства;

· винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб підприємства;

· прийняття рішень про кількість персоналу;

· визначення основних напрямків діяльності підприємства;

1.3 Про автотранспортний цех

Керівником цеху є Павлюку Ю.Ф який організовує порядок праці. Та намагається максимально спростити його але не знизити якість цеху. Найбільш важливими факторами, що впливають на вибір методу організації праці, є: обсяг робіт, що залежить від кількості, типажу й умов експлуатації автомобілів, стабільність обсягу робіт за періодами року, кількість робітників-ремонтників автогосподарства, рівень кооперування по виконанню цих робіт у центральній ремонтній майстерні, обсяг робіт, виконуваний на станціях технічного обслуговування автомобілів, наявність і стан виробничо-технічної бази, міра участі водіїв у виконанні цих робіт. Але основна вимога до вибору методу організації праці одна: він повинен забезпечити поліпшення головних показників.

Такими показниками для технічного обслуговування і ремонту автомобілів є:

- зниження простоїв автомобілів при технічному обслуговуванні і ремонті;

- зниження витрат на технічне обслуговування і ремонт.

Але ці показники залежать від якості виконання роботи і рівня використання робочого часу. Отже, підвищення якості робіт і поліпшення використання робочого часу також слід враховувати при оцінці методу організації праці.

Для поліпшення основних показників слід оцінювати і стимулювати результати праці робітників за цими показниками. Тому найкращим методом організації праці слід вважати такий, при якому виконання основних показників залежить від робітників і може бути оцінений об'єктивними значеннями.

Залежно від форми організації виробництва з технічного обслуговування машин ремонтно-обслуговуючих робітників поєднують залежно від характеру роботи в групи, що створюють бригади. Відповідно, для кожного типу бригад є своя схема управління виробництвом і структури підприємства.

Спеціалізовані бригади (формуються з робочих різних професій, де кожен виконує певні операції). Кожна бригада спеціалізується на одному виді технічного обслуговування і ремонту, тобто відбувається розподіл праці і підвищується продуктивність роботи.

Створюють такі спеціалізовані бригади (групи робітників):

- бригаду щоденного обслуговування (тільки за наявності більш ніж 60 автомобілів або на СТО);

- бригаду для виконання першого технічного обслуговування;

- бригаду для виконання другого технічного обслуговування;

- бригаду для виробництва поточного ремонту на посадах обслуговування і ремонту автомобілів. При цьому агрегати, зняті з автомобіля, зазвичай ремонтує окрема група робітників.

До складу спеціалізованої бригади можуть входити робітники різних спеціальностей: слюсар, регулювальник, електрик, шинник, кузовщик, мастильник. У невеликих автогосподарствах усі ці роботи може виконувати один робітник-універсал.

Якщо трудомісткість робіт кожного з видів технічного обслуговування або ремонту не дозволяє цілком зайняти двох робітників, то недоцільно застосовувати метод спеціалізованих бригад.

За наявності достатнього обсягу робіт робочих спеціалізованих бригад доцільно закріплювати за певними роботами технічного обслуговування: кріпильні, регулювальні, мастильно-очищувальні, електротехнічні, кузовні і т.п.

Чисельний склад спеціалізованої бригади встановлюють на підставі трудомісткості робіт відповідного виду технічного обслуговування і ремонту, як показано вище.

На спеціалізовану бригаду покладають своєчасне і високоякісне виконання технічного обслуговування або ремонту відповідного виду всіх автомобілів автогосподарства і своєчасну підготовку автомобілів до випуску на лінію. Керує спеціалізованою бригадою зазвичай механік, бригадир або найбільш кваліфікований робітник.

Залежно від умов роботи автогосподарства щоденне технічне обслуговування зазвичай виконують водії. У цьому випадку групу (бригаду) робітників по щоденному обслуговуванню не створюють.

Іноді виконання першого і другого технічних обслуговувань доручають одній групі (бригаді) робітників.

Слід мати на увазі, що метод спеціалізованих бригад має значні недоліки.

При такій організації праці знеособлюється відповідальність за якість технічного обслуговування і ремонт, тому що при цьому один робітник кріпить і регулює агрегат, інший - змащує, третій - ремонтує його на постах обслуговування і ремонту автомобіля, а четвертий - ремонтує агрегат, знятий з автомобіля. Крім того, при виконанні першого і другого технічних обслуговувань подібні роботи можуть виконувати різні робітники, і тому у випадку відмови агрегату в роботі складно установити причину і винуватця браку.

Цей метод не дозволяє оцінювати результати роботи бригад (груп) робітників за основними показниками, тобто за кількістю простоїв і витрат на технічне обслуговування і ремонт автомобілів. Як відомо, простої автомобілів при технічному обслуговуванні зазвичай відповідають прийнятим нормам; при другому технічному обслуговуванні збільшення простоїв обумовлено виконанням при цьому поточного ремонту. Отже, у бригадах першого і другого технічних обслуговувань простої автомобілів майже постійні, тому за ними не можна оцінювати результати роботи бригади.

У випадку виникнення несправності автомобіля, внаслідок незадовільного виконання технічного обслуговування, автомобіль надходить до бригади з поточного ремонту, що і виконує ці роботи. Отже, незадовільно виконана робота при технічному обслуговуванні, що дозволила знизити витрати при обслуговуванні, призведе до збільшення витрат і простоїв у поточному ремонті, тобто в іншій бригаді. Виходить, при такій організації результати роботи бригад не можливо об'єктивно оцінювати за основними показниками. Тому при такому методі організації праці результати роботи бригад зазвичай оцінюють за кількістю виконаних технічних обслуговувань і ремонтів, що суперечить правилу - чим менше ремонтів і технічних обслуговувань на одиницю пробігу, тим вище якість робіт, тим краще працюють бригади.

Кількість технічних обслуговувань і ремонтів при гарній роботі всіх бригад повинна бути меншою планової, або відповідати фактичному пробігу рухомого складу парку. Отже, найважливішим показником є якість робіт, яку слід оцінювати величиною пробігу автомобіля без ремонту.

Комплексні бригади складаються з робочих-універсалів високої кваліфікації. Робочі виконують різні види робіт. Робота малопродуктивна, використовується на невеликих підприємствах.

За робітниками комплексної бригади зазвичай закріплюють групу автомобілів однієї марки.

При цьому агрегати, зняті з автомобіля, зазвичай ремонтують робітники, що не входять до складу комплексних бригад. Щоденне обслуговування всіх автомобілів автогосподарства виконує також окрема група робітників або водії. Для виробництва всього комплексу робіт першого і другого технічних обслуговувань і поточного ремонту за наявності необхідного обсягу робіт, до складу комплексної бригади можуть входити робітники різних спеціальностей.

На комплексну бригаду покладають виконання таких робіт:

1) роботи, що входять до обсягу першого і другого технічних обслуговувань, і додаткові, потребу у яких встановлюють при виконанні технічного обслуговування;

2) роботи з ремонту автомобілів незалежно від часу і місця виникнення потреби в ремонті.

При великому обсязі робіт робітників комплексної бригади закріплюють за окремими видами технічного обслуговування і ремонту.

Кількість робітників у комплексних бригадах (групах) установлюють відповідно до трудомісткості робіт із технічного обслуговування і ремонту закріплених автомобілів.

Керує комплексною бригадою механік, бригадир або найбільш кваліфікований слюсар.

Якщо трудомісткість робіт із групи однотипних автомобілів або автоколони менше фонду робочого часу двох робітників, то такий метод організації праці застосовувати недоцільно.

При такій організації праці результати роботи бригади можна оцінити за основними показниками й об'єктивними даними, тобто за значенням простоїв і розміром витрат на технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

Однак цей метод організації праці має і недоліки:

1) знеособлення відповідальності робітників за якість технічного обслуговування і ремонт, тому що робітники комплексної бригади (при достатньому обсязі робіт) закріплені за видами технічного обслуговування і ремонтом;

2) немає показників для оцінки результатів роботи окремих робітників, а є тільки для оцінки праці комплексної бригади загалом;

3) цей метод організації праці не сприяє застосуванню високопродуктивного обладнання, спеціалізованих посад і ефективного використання матеріальної бази автогосподарств;

4) ускладнюється керування виробництвом: кожна комплексна бригада намагається мати свої посади для технічного обслуговування і ремонту, устаткування, оборотний фонд запасних частин агрегатів і матеріалів і т.п.;

5) кожна бригада прагне проводити технічне обслуговування і ремонт закріплених за нею автомобілів у зручний для неї час і терміни, при цьому створюється декілька відносно незалежних підрозділів.

Таким чином, метод організації праці у вигляді комплексних бригад хоча й усуває основні недоліки методу спеціалізованих бригад, але і створює деякі труднощі на шляху удосконалювання виробництва технічного обслуговування і ремонту автомобілів в автогосподарствах.

2. Технічне обслуговування машин в організації

2.1 Організація технічного обслуговування і ремонту

Технічне обслуговування (ТО) -- це комплекс операцій (операція) для підтримання автомобіля в працездатному чи справному стані під час використання його за призначенням, стоянки, зберігання або транспортування. ТО як профілактичний захід здійснюється примусово в плановому порядку через точно встановлені періоди використання автомобіля.

За періодичністю, переліком і трудомісткістю виконуваних робіт розрізняють такі види ТО автомобілів: * щоденне; * перше; * друге; * сезонне.

Щоденне технічне обслуговування (ЩТО) передбачає: * контроль стану автомобіля; * підтримання належного зовнішнього вигляду; * заправлення паливом, мастильним матеріалом та охолодною рідиною. Для автомобілів зі спеціальними кузовами в ЩТО входить санітарне оброблення кузова. ЩТО виконують після закінчення роботи автомобіля або перед виїздом його на лінію. В разі зміни водіїв на лінії автомобіль оглядають і перевіряють його технічний стан.

Перше (ТО-1) та друге (ТО-2) технічні обслуговування передбачають такі роботи: * контрольно-діагностичні, * кріпильні, * регулювальні, * мастильні, * інші, спрямовані на запобігання та виявлення несправностей автомобіля, зниження інтенсивності спрацьовування його деталей, економію палива, мастильних матеріалів, зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу, забезпечення безвідмовної роботи автомобіля в межах установлених пробігів. Періодичність ТО-1 і ТО-2 визначається пробігом автомобіля, що встановлюється залежно від умов його експлуатації (табл. 1.2, 1.3). В період обкатування нового автомобіля встановлюють менший пробіг між ТО-1 та ТО-2.

Пам'ятка з техніки безпеки по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів на підприємстві

ТО і ремонт автомобілів повинні виконуватись в призначених для цього місцях (постах), обладнаних оглядовими ямами, підйомниками, естакадами і т.п., а також підйомно-транспортними механізмами, приладами, інвентарем згідно табелю обладнання постів.

Автомобілі, агрегати та деталі, що направляються на пости ТО чи ремонт, повинні бути вимиті, очищені від бруду і снігу.

Після постановки автомобіля на пост ТО чи ремонт необхідно обов'язково зупинити двигун, установити важіль перемикання передач в нейтральне положення, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, а під колесо з обох боків підкласти упорні колодки. На рульове колесо вивісити табличку з написом "ДВИГУН НЕ ЗАПУСКАТИ - ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!".

При обслуговуванні автомобіля на підйомнику (гідравлічному, електромеханічному) на механізмі управління підйомником вивісити табличку з написом: "НЕ ЧІПАТИ - ПІД АВТОМОБІЛЕМ ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!".

Перед вивішуванням частини автомобіля домкратом (при заміні колес, огляді, виконанні профілактичних робіт чи ремонту) необхідно спочатку встановити автомобіль на рівній поверхні, зупинити двигун, включити знижену передачу, загальмувати його стоянковим гальмом, підставити під колеса, що не підіймаються, упорні колодки. Домкрат треба установлювати на рівну неслизьку поверхню; у разі неміцного ґрунту під основу домкрата необхідно підкласти міцну дерев'яну підставку площею не менше 0,1 м2 або дошку. Під вивішені частини автомобіля повинні бути встановлені підставки (козелки). Забороняється підкладати під вивішений автомобіль диски колес, цеглу, дерев'яні кругляки та інші випадкові предмети.

При зніманні і постановці ресор на автомобілях всіх конструкцій і типів, обов'язкова їх розгрузка від ваги кузова шляхом його піднімання за допомогою підйомних механізмів та послідуючою установкою на козелки.

ТО і ремонт автомобілів з працюючим двигуном забороняється за винятком регулювання системи живлення, електрообладнання двигуна і випробування гальм автомобіля.

При ремонті автомобіля знімати, транспортувати і встановлювати двигун, КПП, задній міст, передній міст, кузов і раму слід за допомогою підйомно-транспортних механізмів, обладнаних спеціальними пристроями (захватами), які гарантують повну безпеку робіт.

2.2 Характеристика ремонтної бази

Засоби технічного обслуговування і ремонту передбачають:

- виробничо-технічну базу (будівлі, споруди, устаткування), розміщену на автотранспортних і спеціалізованих підприємствах по технічному обслуговуванню і ремонту рухомого складу;

- матеріально-технічне забезпечення (з урахуванням конструкції рухомого складу, пробігу з початку експлуатації, інтенсивності і умов експлуатації).

На підприємстві знаходяться таке устаткування і приміщення:

Кран - балка - 1.

Станок настольно-свердлильний - 1

Полуавтомат зварювальний - 2.

Станок точильний-шліфувальний - 1.

Стенд розбирання-складання двигунів - 1.

Стенд притирання клапанів - 1.

Стенд випробування масляних насосів - 1.

Стенд розбирання-складки КПП - 1.

Стенд розбирання-складки мостів - 1.

Пристосування для збірки головних передач - 1.

Стенд випробування форсунок - 1.

Станок шліфовки колінчастих валів - 1.

Станок токарний - 3.

Станок розточувальний - 2.

Станок універсальний фрезерний - 1.

Машина мийна струменеві - 1.

Стенд по очистці інжекторів, форсунок - 1 .

Акумуляторний відділ.

Кімната майстрів.

Ізолятор браку.

Склад з додатковим обладнанням.

Моторний цех.

Склад.

Оглядова яма - 7.

Підйомники - 2.

2.3 Використання обладнання і засобів технічного обслуговування і ремонту

Для підвищення продуктивності праці при ТО й ремонті автомобілів -- одночасного виконання робіт зверху (двигун, електрообладнання), знизу (трансмісія, підвіска) та збоку (колеса, гальмові механізми) -- використовують підйомно-оглядове, транспортувальне обладнання й споруди.

Підйомно-оглядове обладнання та споруди поділяють на: * основні; * допоміжні.

До основних підйомно-оглядового обладнання й споруд належать: * оглядові канави; * естакади; * підйомники; * перекидачі; до допоміжних: * домкрати; * гаражне обладнання тощо.

Оглядові канави забезпечують доступ до автомобіля знизу. В нішах стін канав установлюють низьковольтні світильники. Канави мають вентилюватися та обігріватися повітрям з температурою 16...25 °С. Для видаляння відпрацьованих газів передбачають витяжну вентиляцію. Канави залежно від призначення обладнуються підйомниками, пересувними лійками для зливання відпрацьованої оливи та пристроями для заправляння мастильним матеріалом, охолодною рідиною.

Естакади -- це металеві, залізобетонні або дерев'яні колійні мости, розташовані на 0,7... 1,4 м вище від рівня підлоги, з рампами, що мають уклон 20...25° для під'їзду та з'їзду автомобіля.

Підйомники піднімають автомобіль над підлогою на потрібну висоту для зручності виконання робіт. За типом механізму підйомники поділяють на електромеханічні та гідравлічні

Стаціонарні електричні й гідравлічні підйомники бувають: одно-, дво-, три- та шестистоякові.

Канавні підйомники застосовують для вивішування переднього або заднього моста автомобіля під час виконання робіт у канаві. Вони мають підвищену вантажопідйомність, забезпечують доступ до агрегатів автомобіля знизу й вільний прохід уздовж канави.

Перекидачі призначаються для бічного нахилу (до 50°) автомобіля під час обслуговування його знизу. Так забезпечується зручний доступ до днища. Перед перекиданням з автомобіля знімають акумулятор і герметизують отвір у пробці головного гальмового циліндра. Перекидання виконують у бік, протилежний розташуванню горловини паливного бака й оливозаливної горловини двигуна.

До підйомно-транспортувального стаціонарного обладнання належать: * кран-балки; * талі; * конвеєри тощо.

Кран-балки вантажопідйомністю 1...32 т призначаються для переміщання вантажів у приміщенні вниз, угору, вздовж і впоперек.

Талі з найменшим радіусом закруглення 1,5 м, що пересуваються по підвісних однорейкових коліях, мають вантажопідйомність 0,25...! т і дають змогу переміщати вантаж униз, угору та в напрямі рейкових колій.

Конвеєри використовують для переміщання автомобілів у разі організації ТО потоковим методом. За способом передачі руху автомобіля конвеєри бувають: о штовхальні; о несучі; о тягнучі.

Штовхальний конвеєр переміщує автомобіль за допомогою штовхального візка, що впирається в передній або задній міст чи заднє колесо.

Несучий конвеєр становить замкнений транспортувальний ланцюг, який рухається по напрямних коліях за допомогою приводної станції. Автомобіль установлюють на транспортувальний ланцюг або підвішують за передній та задній мости.

Тягнучий конвеєр становить замкнений ланцюг, розташований уздовж потокової лінії обслуговування автомобіля знизу або зверху. Автомобіль за передній буксирний крюк чіпляють до тяглового ланцюга за допомогою захвата, й він котиться на своїх колесах. У кінці конвеєра захват автоматично відчеплюється.

3. Охорона праці при технічному обслуговуванні на підприємстві

Кожен механік зобов`язаний:

Дотримуватися норм, правил та інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки і правил внутрішнього трудового розпорядку.

Правильно застосовувати колективні і індивідуальні засоби захисту, дбайливо відноситися до виданих в користування спецодягу, спецвзуттю і іншим засобам індивідуального захисту.

Негайно повідомляти своєму безпосередньому керівнику про будь-який нещасний випадок, що відбувся на виробництві, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров`ю людей.

Виконувати тільки доручену роботу. Виконання робіт підвищеної небезпеки проводиться за нарядом-допуском після проходження цільового інструктажу.

Забороняється вживати спиртні напої, а також приступати до роботи в стані алкогольного або наркотичного сп`яніння. Палити дозволяється тільки в спеціально обладнаних місцях.

Небезпечними і шкідливими виробничими факторами для слюсаря при виконанні робіт з профілактичного обслуговування і ремонту автомобілів є:

- падіння вивішених частин транспортних засобів при обслуговуванні і ремонті підвіски, коліс, мостів тощо;

- падіння кузова автомобіля-самоскида при обслуговуванні та ремонті гідропідйомника;

- падіння перекидної кабіни вантажного автомобіля;

- падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструмента;

- падіння працюючих на поверхні, з висоти (буфера, драбини, естакади, площадок), в оглядову яму;

- рухомі частини вузлів і агрегатів;

- наїзди автомобілів: внаслідок самовільного руху, при запуску двигуна, в`їзді (виїзді) в зону ремонту, русі на оглядовій ямі та конвеєрі;

- термічні фактори (пожежі при зливанні паливно-мастильних матеріалів з автомобілів, митті ними деталей, вузлів, агрегатів, зберіганні та залишенні їх на робочих місцях);

- осколки металу, що відлітають при випресовуванні та запресовуванні шворнів, пальців, підшипників, валів, висей, під час рубки металу;

- наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (акролеїну, вуглецю оксиду, вихлопні гази двигуна тощо);

- знижена температура повітря в холодний період року;

- недостатнє освітлення;

- ураження електричним струмом;

- незручна робоча поза;

- гострі кромки деталей, вузлів, агрегатів, інструмента і пристосування.

Працівник повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту. Згідно з ДНАОП 0.00-3.06-98 "Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття і інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту" слюсареві по ремонту автомобілів видаються:

- костюм віскозно-лавсановий (термін носіння - 12 місяців);

- черевики шкіряні (термін носіння - 12 місяців);

- берет (термін носіння - 12 місяців);

- рукавиці комбіновані (термін носіння - 2 місяці);

- окуляри захисні (до зносу)

При виконанні робіт по технічному обслуговуванню і ремонту на оглядових ямах, підйомниках, естакадах додатково видається:

- каска будівельна (чергова)

При виконанні робіт з розбирання двигунів, транспортування, перенесення і промивки деталей двигунів та при роботі з етилованим бензином видаються:

- костюм віскозно-лавсановий (термін носіння - 12 місяців);

- фартух прогумований (термін носіння - 6 місяців);

- чоботи гумові (термін носіння - 12 місяців)

- рукавиці гумові (термін носіння - 6 місяців);

- рукавиці комбіновані (термін носіння - 2 місяці);

- окуляри захисні (до зносу).

При виконанні зовнішніх робіт узимку, а також у приміщеннях при температурі в них, нижчій за допустиму, додатково видаються:

- куртка бавовняна на утеплювальній прокладці (термін носіння - 36 місяців);

- брюки бавовняні на утеплювальній прокладці (термін носіння - 36 місяців).

Роботодавець зобов`язаний замінити або відремонтувати спецодяг, спецвзуття і інші засоби індивідуального захисту, що прийшли в непридатність, до закінчення встановленого терміну носіння по причинах, які не залежать від працівника.

При захворюванні або травмуванні як на роботі, так і поза нею необхідно повідомити про це керівника і звернутися в лікувальний заклад.

При нещасному випадку потрібно надати допомогу потерпілому відповідно до інструкції по наданню долікарської допомоги, викликати працівника медичної служби. Зберегти до розслідування обстановку на робочому місці такою, якою вона була в момент випадку, якщо це не загрожує життю і здоров`ю присутніх і не призведе до аварії

При виявленні несправності обладнання, пристосування, інструмента повідомити про це керівника. Користуватися і застосовувати в роботі несправні обладнання і інструменти забороняється.

Виконуючи трудові обов`язки, слюсар зобов`язаний дотримуватися наступних вимог:

- ходити тільки по встановлених проходах, перехідних містках і майданчиках;

- не сідати і не спиратися ліктем на випадкові предмети і огорожі;

- не підійматися і не спускатися бігом по сходових маршах і перехідних містках;

- не торкатися до електричних проводів, кабелів електротехнічних установок;

- не усувати несправності в освітлювальній і силовій мережі, а також пускових пристроях;

- не знаходитися в зоні дії вантажопідйомних машин.

Звертати увагу на знаки безпеки, сигнали і виконувати їх вимоги. Забороняючий знак безпеки з пояснюючим написом "Не включати - працюють люди!" має право зняти тільки той працівник, який його встановив. Забороняється включати в роботу обладнання, якщо на пульті управління встановлений забороняючий знак безпеки з пояснюючим написом "Не включати - працюють люди!".

Виконання робіт підвищеної небезпеки проводиться за нарядом-допуском після проходження цільового інструктажу.

Вимоги безпеки перед початком роботи.

Надіти спецодяг. Пересвідчитися, що він справний. Працювати в легкому взутті (тапочках, сандалях, кросівках, кедах) не дозволяється.

Автомобілі, які направляються на пости технічного обслуговування і ремонту, повинні бути вимиті, обчищені від бруду і снігу. Постановка автомобілів на пости технічного обслуговування та ремонту здійснюється під керівництвом відповідальної особи.

Після постановки автомобіля на пост необхідно загальмувати його стоянковим гальмом, вимкнути запалювання (перекрити подачу палива у автомобілі з дизельним двигуном), установити важіль перемикання передач в нейтральне положення, під колеса підкласти не менше двох спеціальних упорів (башмаків).

На рульове колесо повинна бути вивішена табличка з написом "Двигун не запускати - працюють люди!" На автомобілях, що мають дублюючі пристрої для запуску двигуна, аналогічна табличка повинна вивішуватися і біля цього пристрою.

При обслуговуванні автомобіля на підйомнику на пульті управління підйомником повинна бути вивішена табличка із написом "Підйомник не включати - працюють люди!".

У робочому (піднятому) положенні плунжер гідравлічного підйомника повинен надійно фіксуватися упором (штангою), що гарантує неможливість довільного опускання підйомника.

Перед проведенням робіт, які пов`язані з прокручуванням колінчастого і карданного валів, необхідно додатково перевірити відключення запалювання (перекриття подачі палива для дизельних автомобілів), нейтральне положення важеля перемикання передач, звільнити важіль стоянкового гальма.

Після виконання необхідних робіт автомобіль слід загальмувати стоянковим гальмом.

При необхідності виконання робіт під автомобілем, який знаходиться поза оглядовою ямою, підйомником, естакадою, робітники повинні забезпечуватися лежаками.

Перед зняттям вузлів та агрегатів системи живлення, охолодження та мащення автомобіля, коли можливо витікання рідини, необхідно спочатку злити з них паливо, масло та охолоджувальну рідину в спеціальну тару, не допускаючи їх проливання.

Перед початком роботи з електроінструментом потрібно перевірити наявність і справність заземлення. При роботі електроінструментом з напругою вище 42 В необхідно користуватися захисними засобами (гумовими рукавичками, калошами, килимками, дерев`яними сухими стелажами).

Перед тим, як користуватися переносними світильниками, необхідно перевірити наявність на лампі захисної сітки і справність кабелю та його ізоляції.

Оглядові ями, траншеї і тунелі повинні утримуватися в чистоті, не захаращуватися деталями і різними предметами. На підлозі канави повинні встановлюватися міцні дерев`яні решітки. Оглядові ями та естакади повинні мати колесо відбійні бруси (реборди).

Газові автомобілі можуть в`їжджати на пости технічного обслуговування та ремонту тільки після переведення їх на роботу на бензин (дизельне паливо).

Витратні вентилі неможна залишати у проміжному стані: вони повинні бути або повністю відкриті, або повністю закриті.

Перед в`їздом необхідно перевірити на спеціальному посту газову систему живлення на герметичність. В`їжджати в приміщення з негерметичною газовою системою живлення забороняється.

Газ з балонів автомобіля, на якому повинні проводитися зварювальні, фарбувальні роботи, а також роботи, пов`язані з усуненням несправностей газової системи живлення або її зняттям, повинен бути попередньо повністю злитий (випущений) на спеціально відведеному місці (посту), а балони продуті стислим повітрям, азотом або іншим інертним газом.

Перед здачею автомобілів, працюючих на газовому паливі, в капітальний ремонт газ з балонів повинен бути повністю вироблений (випущений, злитий), а самі балони продегазовані. При необхідності балони разом з газовою апаратурою можуть бути зняті і здані для зберігання на склад

Вимоги безпеки під час виконання роботи.

При виконанні операцій по технічному обслуговуванню, які вимагають роботи двигуна автомобіля, вихлопну трубу з`єднайте з витяжною вентиляцією, а при її відсутності вживіть заходів по видаленню з приміщення відпрацьованих газів.

При роботі на поворотному стенді (перекидачі) необхідно попередньо надійно укріпити на ньому автомобіль, злити паливо з паливних баків і рідину з системи охолодження та інших систем, щільно закрити маслоналивну горловину двигуна і зняти акумуляторну батарею.

При вивішуванні частини автомобіля, причепа, напівпричепа підйомними механізмами (домкратами, талями тощо) крім стаціонарних, необхідно спочатку підставити під колеса, що не підіймаються, спеціальні упори (башмаки), потім вивісити автомобіль, підставити під вивішену частину козелки і опустити на них автомобіль.

Забороняється:

- працювати, лежачи на підлозі (землі) без лежаків;

- виконувати будь-які роботи на автомобілі (причепі, напівпричепі), який вивішений тільки на одних підйомних механізмах (домкратах, талях тощо), крім стаціонарних;

- підкладати під вивішений автомобіль (причеп, напівпричіп) замість козелків диски коліс, цеглу та інші випадкові предмети;

- установлювати домкрат на випадкові предмети або підкладати їх під плунжер домкрата;

- знімати і ставити ресори на автомобілях (причепах, напівпричепах) усіх конструкцій і типів без попереднього їх розвантаження від маси кузова шляхом вивішування кузова з установленням козелків під нього або раму автомобіля:

- проводити технічне обслуговування і ремонт автомобіля при працюючому двигуні, за винятком окремих видів робіт, технологія проведення яких вимагає запуску двигуна;

- підіймати (вивішувати) автомобіль за буксирні пристрої (гаки) шляхом захоплення їх тросами, ланцюгами або гаком підйомного механізму;

- підіймати (навіть короткочасно) вантажі масою більше, ніж це вказано на табличці даного підйомного механізму;

- знімати, установлювати та транспортувати агрегати при зчалюванні їх тросами або канатами;

- підіймати вантаж при косому натягу троса або ланцюгів;

- працювати на несправному обладнанні, а також з несправними інструментами і пристосуванням;

- залишати інструмент і деталі на краях оглядової ями;

- працювати під піднятим кузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без спеціального додаткової опори;

- використовувати випадкові підставки і підкладки замість спеціального додаткової опори;

- працювати з пошкодженими або неправильно установленими упорами;

- запускати двигун та переміщати автомобіль при піднятому кузові;

- проводити ремонтні роботи під піднятим кузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без попереднього його звільнення від вантажу;

- транспортувати агрегати на візках, не обладнаних пристосуванням, яке запобігає їх падінню;

- прокручувати карданний вал за допомогою лома або монтажної лопатки;

- здувати пил, ошурки, стружку, дрібні обрізки стислим повітрям.

Ремонт, заміна підйомного механізму кузова автомобіля-самоскида, самоскидного причепа або доливка в нього масла повинні проводитися після установлення під піднятий кузов спеціального додаткового упору, що виключає можливість падіння або довільне опускання кузова.

У зоні технічного обслуговування і ремонту автомобілів забороняється:

- виконувати роботи на робочих місцях, які не відповідають вимогам безпеки;

- протирати автомобіль і мити агрегати, руки тощо легкозаймистими рідинами (бензином, розчинниками і т.п.);

- зберігати легкозаймисті рідини і горючі матеріали, кислоти, фарби, карбід кальцію тощо в кількостях більше змінної потреби;

- проводити роботи з відкритим вогнем без спеціального дозволу і вжиття заходів протипожежної безпеки;

- заправляти автомобіль паливом;

- зберігати чисті обтиральні матеріали разом з використаними;

- захаращувати проходи між стелажами і виходи з приміщень матеріалами, обладнанням, тарою, знятими агрегатами тощо;

- зберігати відпрацьоване масло, порожню тару з-під палива і мастильних матеріалів;

- при установці автомобіля на оглядову яму перекривати їм основний і запасний виходи з неї;

- встановлювати автомобілі з відкритою горловиною баків і при наявності течі із паливної системи.

При проведенні робіт по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів на газовому паливі необхідно:

- підняти капот для провітрювання;

- виконувати роботи по зняттю, установці і ремонту газової апаратури тільки за допомогою спеціального пристосування, інструмента і обладнання; агрегати газової апаратури дозволяється знімати тільки в охолодженому стані (при температурі поверхні деталей не вище +60 °С);

- перевіряти герметичність газової системи живлення стиснутим повітрям, азотом або іншими інертними газами при закритих витратних і відкритому магістральному вентилях;

- оберігати газове обладнання від забруднення і механічних пошкоджень;

- кріпити шланги на штуцерах хомутиками.

Регулювання приладів газової системи живлення безпосередньо на автомобілі повинні виконуватись в окремому спеціально обладнаному приміщенні, ізольованому від інших приміщень перегородками (стінами).

При проведенні технічного обслуговування і ремонту автомобілів, працюючих на газовому паливі, забороняється:

- підтягати різьбові з`єднання та знімати з автомобіля деталі газової апаратури і газопроводи, що знаходяться під тиском;

- випускати стислий газ в атмосферу або зливати зріджений газ на землю;

- скручувати, сплющувати та перегинати шланги і трубки, користуватися замасленими шлангами;

- установлювати газопроводи "кустарного" виробництва;

- застосовувати допоміжні важелі при відкриванні та закриванні магістрального та витратних вентилів;

- використовувати для кріплення шлангів дріт або інші предмети.

При роботі гайковими ключами необхідно підбирати їх відповідно до розмірів гайок; правильно накладати ключ на гайку. Не можна підтискати гайку ривком.

При роботі зубилом або іншим інструментом для рубки необхідно користуватися захисними окулярами для запобігання пошкодження очей металевими частками, а також надівати на зубило захисну шайбу для захисту рук. Забороняється стояти проти кінця заготовки, що обрубається.

Перевіряти співвісність отворів дозволяється за допомогою конусної оправки, а не пальцями.

Зняті з автомобіля вузли та агрегати слід установлювати на спеціальні стійкі підставки, а довгі деталі - на стелажі.

При роботі з пневматичним інструментом подавати повітря дозволяється після установки інструмента у робоче положення. Забороняється направляти струмінь повітря на себе або на інших.

З`єднувати шланги пневматичного інструмента і роз`єднувати їх дозволяється після відключення подачі повітря.

Паяльні лампи, електричні і пневматичні інструменти дозволяється видавати особам, які пройшли інструктаж та знають правила поводження з ними.

Перед тим, як користуватися переносними світильниками, необхідно перевірити наявність на лампі захисного скляного ковпака, захисної сітки і справність кабелю.

При перевірці рівня масла і рідини в агрегатах забороняється користуватися відкритим вогнем.

При заміні або доливанні масел і рідин в агрегати, зливні і заливні пробки необхідно відкручувати і закручувати призначеним для цієї мети інструментом.

Для роботи попереду і позаду автомобіля і для переходу через оглядову яму необхідно користуватися перехідними містками, а для спуску в оглядову яму і підйому з неї - спеціальними сходами.

Забороняється:

- підключати електроінструмент до мережі при відсутності або несправності штепсельного роз'єму;

- переносити електричний інструмент, тримаючи його за кабель, а також торкатися рукою частин, що обертаються, до їх зупинки;

- направляти струмінь повітря на себе або на інших при роботі з пневматичним інструментом;

- встановлювати прокладку між зівом ключа і гранями гайок і болтів, а також нарощувати ключ трубою або іншими важелями, якщо це не передбачено конструкцією ключа.

Робота на діагностичних і інших постах з працюючим двигуном дозволяється при включеній місцевій витяжній вентиляції, яка ефективно видаляє відпрацьовані гази.

Забороняється працювати у виробничих приміщеннях, де виділяються шкідливі речовини, при несправній або не включеній вентиляції.

На дільницях і в цехах, де ведуться роботи з деталями, забрудненими етилованим бензином, повинні встановлюватися баки з гасом.

У разі попадання етилованого бензину на шкіру рук або інші частини тіла необхідно обмити ці місця гасом, а потім теплою водою з милом.

Забороняється працювати на обладнанні зі знятим, незакріпленим або несправним обгороджуванням.

Роботи під піднятими кузовами машин проводяться при встановленій упорній штанзі, що запобігає опусканню кузова.

Зняття і установку пружин роблять спеціальними знімачами.

Випресовування та запресовування втулок, підшипників та інших деталей з щільною посадкою повинно проводитись за допомогою спеціального пристосування, пресів або молотків з мідними бойками.

Вимоги безпеки після закінчення роботи.

Упорядкуйте робоче місце. Приберіть інструменти і пристосування.

Прибирати робоче місце від пилу, тирси, стружки, дрібних металевих обрізок слід щіткою. Повідомте керівника про несправності, що виникали в процесі роботи. Очистіть спецодяг, спецвзуття і інші засоби індивідуального захисту. Вимийте обличчя та руки милом або прийміть душ.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

У разі відключення електроживлення припиніть роботу і доповісте керівнику. Не намагайтеся самостійно з`ясовувати і усувати причину. Пам`ятайте, що напруга може несподівано з`явитися.

При виникненні пожежі повідомити в пожежну охорону, керівника робіт і приступіть до гасіння пожежі. При загорянні або пожежі пам`ятайте, що загашувати електроустановки слід вуглекислотними вогнегасниками, сухим піском, щоб уникнути ураження електричним струмом.

Розлите масло і паливо необхідне негайно видаляти за допомогою піску або тирси, які після використання потрібно зсипати в металеві ящики з кришками, що встановлюються поза приміщенням.

При будь-якій несправності редукторів високого і низького тиску, електромагнітного запірного клапана необхідно закрити витратні і магістральних вентилі, а несправні вузли зняти з автомобіля і направити на перевірку в спеціальну майстерню (на спеціалізовану дільницю).

4. Рекомендації щодо поліпшення використання і обслуговування машин на підприємстві, захисту навколишнього середовища

Житомирська дирекція УДППЗ «Укрпошта» є одним із провідних підприємств у м. Житомирі. Тому її завданням є утримання престижу і довіри клієнтів.

На цьому підприємстві зосереджене різноманітне обладнання від найпростішого до найновітнішого. Але тут продовжують покращувати і розширювати матеріальну базу, розширюють види послуг, збільшують площу і номенклатуру обслуговуючих автомобілів. А саме головне це підвищують кваліфікаційний рівень робітників, щоб послуги які надаються Житомирською дирекцією УДППЗ «Укрпошта» повністю задовольняли споживачів та клієнтів.

Висновки

автомобільний підшипник працездатний

Під час проходження практики в Житомирській дирекції УДППЗ «Укрпошта» я удосконалив професійні уміння та навики по спеціальності, набув практичних навичок при обслуговування автотранспорту та складових агрегатів автомобіля, використовуючи теоретичні знання, набуті при вивченні спец предметів, також навчитись обслуговувати та ремонтувати окремі елементи автомобіля, та обслуговувати їх під час експлуатації їх автомобілем.

Ця практика дала мені можливість набути дуже багато практичних навичок по наладці та роботі оснащення яке використовується при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів.

Література

1. Хрулев А.Э. Ремонт двигателей зарубежных автомобилей. Производственно-практ. издание - М.: издание "За руллм" - 1999.

2. Матвеев В.А., Пустовалов И.И. Техническое нормирование ремонтных работ в с/х. - М: Колос, 1979.

3. Афанасьєв Л.Л., Маслов А.А., Колясинський Б.С. Гаражи и станции технического обслуживания. - М: Транспорт, 1980. - 216с.

4. Воловик Е.Л. Справочник по восстановлению деталей - М.: Колос, 1981.

5. Шестопалов К.С., Чиняев В.Г. Устройство и эксплуатация автомобиля. -М., 1984.

6. Кисликов В.Ф., Лущик В.В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. - К.: Либідь, 2002.

7. Боровських Ю.І., Буральов Ю.В., Морозов К.А. Будова автомобілів. ~ К., 1991.

Размещено на Allbest.ru