Авіаційний транспорт України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Головні пасажиропотоки авіаперевезень

1.1 Перевезення пасажирів повітряним транспортом

1.2 Підсумки діяльності авіаційної галузі України за 9 місяців 2016 року

2. Повітряний флот-тенденції розвитку

Література

Вступ

Сучасне суспільство характеризується інтенсивними комунікаційними процесами. Без обміну речовин та енергій не має бути місця існування економіки. Інформаційні технології визначають науково-технологічний потенціал суспільства, формує новий життєвий стиль. Але усі процеси руху у часі та просторі речей, енергії і інформації виявляються вторинними по відношенню до процесу переміщення людей. Переміщення людей у просторі є життєво необхідною функцією організму і виконується завдяки існуванню у людини опорно-рухомого апарату.

Вже на ранніх етапах розвитку людини суспільні відносини потребували об'єднання людей у часі та просторі для ефективного здійснення процесів виробництва, потреби матеріальних і культурних цінностей, наукової, суспільно-політичної, військової, учбової та іншої діяльності. Так з'явилися населені пункти.

Пасажирське сполучення між окремими населеними пунктами постійно розвивалось. Зміцнення транспортних та економічних зв'язків між сусідніми населеними пунктами призвело до виникнення більш великих суспільних об'єднань, які сформувались в окремі регіони.

Для сучасної України значення транспорту велике, тому що саме транспорт з'єднує різні регіони у єдину країну. В цьому сенсі транспорт є одним з відомих країностворюючих факторів.

Транспорт (від лат.-переміщаю) - народногосподарський комплекс, який здійснює перевезення людей та вантажів. За об'єктом перевезення розрізняють транспорт пасажирський та вантажний. Пасажирський транспорт - частка єдиної транспортної системи. Сучасний пасажирський транспорт виконує перевезення людей, їх багажу у різних видах сполучення. Перевезення людей може виконуватись як на професійній основі, так і самостійно громадянами. Також існують перевезення комерційні та некомерційні.

Авіаційний транспорт займає важливе місце в транспортній системі країні, грає значну роль у забезпеченні міжнародних транспортних зв'язків. Україна є однією з країн які мають повний цикл проектування, виробництва та експлуатації авіаційної техніки. В умовах інтеграції транспортної системи України до загальноєвропейського простору, з боку держави приділяється велика увага розвитку авіаційного транспорту, зокрема реконструкції аеропортів, підтримки діяльності авіакомпанії підтримки виробництва авіатехніки, впровадження сучасних інформаційних технологій, розвитку зовнішніх зв'язків, гармонізації авіаційного законодавства.

Пасажирський авіаційний транспорт включає: перевезення пасажирів авіаційним транспортом за встановленим маршрутом і розкладом, чартерні пасажирські рейси, польоти з метою огляду краєвидів і визначних пам'яток, надання в оренду авіаційних транспортних засобів задля пасажирських перевезень.

1. Головні пасажиропотоки авіаперевезень

повітряний транспорт авіаційний флот

1.1 Перевезення пасажирів повітряним транспортом

Особливістю повітряного транспорту, яка відрізняє його від наземних видів, є швидкість перевезення пасажирів, враховуючи весь час, який потрібно затратити пасажирові від моменту вильоту з місця відправлення до місця призначення. На коротких відстанях (до 500 км) залізничний і автомобільний транспорт мають перевагу над повітряним транспортом завдяки значно меншій витраті часу на наземне обслуговування. Однак при збільшенні відстаней перевезення пасажири віддають перевагу повітряному транспорту. Найактивніша категорія пасажирів повітряного транспорту - це туристи.

Авіаційні перевезення у світі здійснюють майже 400 авіакомпаній. Найбільш відомі серед них такі великі міжнародні авіакомпанії: АА - "American AMmes", DL - "Delta AMmes", США; AF - "Аіг France", Франція; BA - "British Arrways", Англія; LH - "Lufthansa", ФРН. В Україні авіаперевезення пасажирів і туристів здійснюють засоби Державної національної авіакомпанії "Авіалінії України", а також низка інших авіакомпаній.

Технічні засоби повітряного транспорту це летовища, аеродроми, парки для літаків, засоби керування повітряним рухом та обслуговування літаків і пасажирів.

Летовище - це підприємство, яке приймає і відправляє пасажирів, багаж, вантажі й пошту, організовує й обслуговує польоти транспортно-повітряних засобів. Для виконання своїх функцій до складу летовища входять аеродром, аеровокзал, різноманітні наземні споруди і обладнання. Пасажирський комплекс летовища - це аеровокзал, перон, привокзальна площа, готель тощо.

Особливості експлуатації повітряного транспорту зобов'язують перевізника надавати пасажирам належні послуги без додаткової оплати, як-от: доставка багажу з летовища до літака, і навпаки; розміщення пасажирів на відпочинок у готелі, якщо є перерва в перевезенні з вини перевізника; зберігання багажу пасажира за вимушеного затримання рейсу; доставка пасажирів автотранспортом з летовища до готелю, і навпаки; харчування пасажирів під час тривалого польоту; інформацію про розклад відправлення літаків; правила перевезення; рух наземних видів транспорту між містом і летовищем.

Протягом трьох кварталів поспіль українська галузь пасажирських авіаперевезень показує зростання. Головних передумов для такого зростання дві: трансферні перевезення авіакомпанії “Міжнародні авіалінії України” (МАУ) і сплеск чартерної програми в Туреччину.

Перевезення українських авіаперевізників ростуть переважно за рахунок авіакомпанії МАУ (займає частку понад 70%) і тієї мережевої моделі, яку вона розвиває вже кілька років. До половини пасажиропотоку авіакомпанії - це не українські пасажири, а трансферні, які прибувають на міжнародних рейсах до аеропорту “Бориспіль” і пересідають на інші рейси МАУ. Таким чином, авіакомпанія залучає в український аеропорт іноземних пасажирів. Тобто, зростання цього сегменту не має ніякого відношення до стану місцевого ринку і економіки країни, а засновано на закордонному пасажиропотоці. Другий фактор - це чартерний сегмент (рейси поза розкладом). Цього року Туреччина надала дуже привабливі ціни на відпочинок для укр. туристів. Відсутність відпочиваючих з Росії, низка терактів і спроба держперевороту відлякали туристів з інших країн, та призвели до того, що турецькі туроператори були змушені підвищувати заповнюваність своїх курортів за всяку ціну. Готелі демпінгували за цінами, а аеропорти надавали безпрецедентні знижки авіакомпаніям.

Таким чином, цього літа в багатьох українських аеропортах пасажиропотік в Туреччину подвоївся. Але це швидше одноразовий ефект. Якщо в наступному туристичному сезоні цих мотиваторів не буде, то ціни на турпутівки (у доларовому еквіваленті) повернуться на колишній рівень, і такі поїздки стануть знову більшості українських громадян не по кишені.

В цілому укр. ринок авіаперевезень залишається малопривабливим для перевізників. Це видно перш за все з того, що нові авіакомпанії не поспішають виходити на наш ринок. А ті, хто раніше до нас літав, але скоротив рейси в минулі роки, відновлюють їх обережно. Авіація за своєю суттю дуже реактивна. Вона залежить від стану економіки, платоспроможного попиту, а також очікувань бізнесу і громадян. Поки з цим всім складно. У вересні темпи зростання авіаперевезень почнуть трохи знижуватися, оскільки вже закінчується масовий курортний сезон в Туреччині. Але загальні показники пасажиропотоку, звичайно ж, будуть рости. Не стільки за рахунок місцевого ринку і перельоту громадян України, скільки за рахунок іноземних пасажирів з інших країн.

1.2 Підсумки діяльності авіаційної галузі України за 9 місяців 2016 року

Упродовж січня - вересня 2016 року на ринку пасажирських та вантажних авіаперевезень працювало 29 вітчизняних авіакомпаній.

За статистичними даними упродовж звітного періоду українськими авіакомпаніями виконано 59 тис. комерційних рейсів (за 9 місяців 2015 року - 51,1 тис. рейсів).

Кількість перевезених пасажирів збільшилась порівняно з аналогічним періодом минулого року на 26,7 відсотка та склала 6195,2 тис. чоловік.

Обсяги перевезень вантажів та пошти зросли на 12 відсотків та склали 55 тис. тонн.

Пасажиропотоки через аеропорти України зросли на 16,8 відсотка та становили 9652,3 тис. чоловік.

Діяльність авіакомпаній

1. Пасажирські перевезення

Упродовж звітного періоду пасажирські перевезення здійснювали 19 вітчизняних авіакомпаній. Лідери перевезень - «Міжнародні авіалінії України», «Азур Ейр Україна», «Роза вітрів», «ЯнЕір» та «Атласджет Україна». За 9 місяців поточного року доля 5 провідних авіакомпаній в загальних обсягах перевезень склала 93 %.

Позитивна динаміка, яка зафіксована у цей період, пов'язана, перш за все, з нарощуванням обсягів перевезень авіакомпанією «Міжнародні авіалінії України» (на 22,6 %). Досягнуто зростання пасажирських перевезень порівняно з січнем - вереснем 2015 року авіакомпаніями «ЯнЕір» (в 9,2 раза), «Роза вітрів» (на 44,1 %), «Азур Ейр Україна» (на 13 %) та «Атласджет Україна» . Також у квітні поточного року розпочато виконання пасажирських перевезень авіакомпанією «Браво», у вересні - авіакомпанією «Анда Ейр».

Регулярні польоти між Україною та країнами світу упродовж січня - вересня 2016 року здійснювали 10 вітчизняних авіакомпаній до 40 країн світу та 28 іноземних авіакомпаній до 25 країн світу, у тому числі 2 нові («SprintAir» з Польщі та «AirSerbia» з Сербії). Українськими авіакомпаніями перевезено 3651,2 тис. пасажирів (зростання на 17,6 %), іноземними - 2872,5 тис. пасажирів (зменшення на 1,5 %).

Впродовж звітного періоду відповідно до затвердженого розкладу руху вітчизняними авіакомпаніями розпочато експлуатацію на регулярній основі 25 міжнародних авіаліній, іноземними авіакомпаніями - 10 авіаліній.

Регулярні внутрішні пасажирські перевезення між 9 містами України виконували 4 вітчизняні авіакомпанії, перевезено 581,3 тис. пасажирів (зростання порівняно з січнем - вереснем 2015 року - на 29,1 відсотка).

Середній коефіцієнт зайнятості пасажирських крісел на міжнародних регулярних рейсах українських авіакомпаній у звітному періоді склав 79,5%, на внутрішніх регулярних - 74,7% (проти 80,1% та 71,1% відповідно у січні - вересні 2015 року).

Мало місце значне зростання (на 47,5 %) кількості перевезених пасажирів вітчизняними авіакомпаніями на міжнародних рейсах на нерегулярній основі, за період з січня по вересень поточного року 15 українськими авіакомпаніями перевезено 1955,3 тис. пасажирів. Найбільші обсяги таких перевезень (90 відсотків) припадають на авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», «Азур Ейр Україна», «Роза вітрів», «ЯнЕір» та «Браво».

2. Перевезення вантажів та пошти

Перевезення вантажів та пошти виконували 18 вітчизняних авіакомпаній, більша частина перевезень - це перевезення чартерними рейсами в інших державах в рамках гуманітарних та миротворчих програм ООН, а також згідно контрактів та угод з іншими замовниками. Майже 82 % загальних обсягів у звітному періоді виконано ДП „Антонов”, авіакомпаніями «Міжнародні авіалінії України», «ЗетАвіа», «Максімус Еірлайнс», «Європа Ейр» та «Урга».

Діяльність аеропортів

Комерційні рейси вітчизняних та іноземних авіакомпаній упродовж січня - вересня поточного року обслуговували 19 українських аеропортів та аеродромів.

Кількість відправлених та прибулих повітряних суден склала 98,6 тисяч (проти 93,4 тисяч за 9 місяців 2015 року). Зростання пасажиропотоків порівняно з січнем-вереснем 2015 року мало місце в аеропортах Бориспіль (на 15,8 %) та Київ (Жуляни) (на 7,1 %), а також і майже в усіх регіональних аеропортах України. Зокрема кількість пасажирів обслугованих аеропортом Рівне зросла в 5 разів, аеропортами Вінниця - в 4,4 раза, Івано-Франківськ - в 4,2 раза, Кривий Ріг - в 2,4 раза, Запоріжжя - в 2,2 раза, Харків - на 60,7 відсотка, Львів - на 24,6 відсотка, Херсон - на 4,3 відсотка, Одеса - на 3,3 відсотка.

Скорочення пасажиропотоків за підсумками звітного періоду зафіксовано в аеропортах Дніпропетровськ та Ужгород (на 16,1 та 68,4 % відповідно).

Застосування авіації в галузях економіки

За звітний період оброблено 465,7 тис. га. с/г площ, наліт становив 14,3 тис. годин (за 9 місяців 2015 року - 399,4 тис. гектарів та 15,9 тис. годин відповідно).

Обслуговування повітряного руху України

ДП ОПР «Украерорух» упродовж січня - вересня 2016 року обслуговано 163,6 тис. польотів проти 186,3 тисяч за відповідний період минулого року. Кількість обслугованих польотів, виконаних літаками та вертольотами авіакомпаній України збільшилась на 13,7 відсотка, іноземними авіакомпаніями - скоротилась на 22,7 відсотка.

2. Повітряний флот - тенденції розвитку

Безстрашні українські соколи К. Арцеулов та В. Дибовський зуміли "приборкати" пострах перших авіаторів - штопор. Мужній і талановитий пілот Євграф Крутень заклав підвалини тактики винищувальної авіації, на які спираються і сьогоднішні прийоми повітряного бою. В Одесі промисловцем Артуром Анатра був створений один із перших у Російський імперії авіаційних заводів.

Початок ХХ ст. характеризувався бурхливим розвитком техніки, впровадженням багатьох новітніх технічних винаходів, що зумовило появу цілої низки нових галузей промисловості. Однією з цих галузей стала авіаційна. Розвиток авіаційної промисловості на території України повторював процеси, що відбувалися в Європі.

Спочатку виникали численні дрібні майстерні ентузіастів-авіаторів, однак більшість з них через деякий час з технічних, фінансових чи інших причин припиняла своє існування і тільки окремі з цих напівкустарних виробництв поступово перетворювалися на промислові підприємства. Зокрема, в Україні у 1910-1912 рр. були створені авіаційні майстерні О. Карпеки, В. Іордана, О. Свєшнікова, В. Ільїцького та інших. Проте жодна з них через недостатнє фінансування й обмежений ринок збуту продукції так і не змогла налагодити серійний випуск літаків. Першим же авіаційним заводом у повному розумінні цього слова стало підприємство, засноване у 1912 р. в Одесі місцевим банкіром і досить відомим у той час спортсменом-авіатором Артуром Антоновичем Анатрою (італійцем за походженням). Основою для цього заводу стала ремонтна майстерня Одеського аероклубу.

Розуміючи, що єдиним солідним замовником авіатехніки на той час могли бути лише військові, в жовтні 1912 р. Анатра звернувся з листом до Головного військового інженерного управління, пропонуючи свої послуги у будівництві літаків для російської армії. Однак через традиційну російську бюрократичну тяганину перше замовлення на п'ять літаків "Фарман" -IV (ліцензійних копій французького взірця) було видане фірмі "Анатра" лише 10 червня 1913 р. Це замовлення було виконане до листопада того ж року. Тоді на фірмі працювало близько 100 осіб, а її продуктивність складала 1-2 літаки на місяць. Протягом 1914 р. були освоєні нові типи літаків - "Фармани" -VII та XVI, а також "Н'юпор" -IV (усі - копії французьких машин). Початок війни сприяв новим замовленням, і середньомісячна продуктивність заводу "Анатра" зросла до п'яти літаків.

Буквально напередодні Першої світової війни Анатра придбав у німецької фірми "Авіатік" проект літака Р-20. Випробування прототипу літака, який отримав назву "Анаде" (або "Анатра" -Д, тобто "Декан") розпочалися наприкінці 1915 р. 16 травня наступного року був випущений перший серійний літак цього типу, всього ж у 1916-17 рр. було збудовано 225 таких літаків. "Анаде" мав французький двигун "Гном-Моносупап" потужністю 100 к. с. На окремих літаках встановлювався потужніший "Клерже" теж французького виробництва.

Літаки "Анаде" широко використовувалися російською авіацією в роки Першої світової війни, а після розпаду Російської імперії частина з них потрапила до українських військово-повітряних сил. Зокрема, станом на початок січня 1918 р. у реєстрах авіації УНР нараховувалося 35 машин цього типу.

Дальшим розвитком літака "Анаде" стала машина "Анасаль". Це була модель "Анаде", пристосована під потужніший двигун "Сальмсон" (150 к. с.), який випускався в Росії по французькій ліцензії. Перший політ літак здійснив 25.07. 1916 р., а контракт на поставку трьохсот "Анасалей" був підписаний 26. 07. 1917 р. Ціна одного літака без двигуна і приладів складала 13 500 руб., а загальна сума контракту (300 літаків із комплектами запчастин) перевищила 5 млн. 600 тис. руб. Уже в серпні почався серійний випуск нового літака, однак поставки цих машин гальмувалися через нестачу комплектуючих, а також порушення військовим відомством термінів оплати замовлення. До кінця 1917 р. військове відомство прийняло усього 46 "Анасалей".

Замість морально застарілого літака "Вуазен" -LAS у 1916 р. у виробництво на фірмі "Анатра" був впроваджений його модифікований варіант - так званий "Вуазен Іванова" (скорочено "В. І."), створений самодіяльним конструктором підпоручиком Петром Івановим. Автору конструкції вдалося добитися значного покращення льотних даних порівняно з базовим типом, зокрема швидкість зросла на 20 км/год. при збереженні попереднього типу двигуна (" Сальмсон" потужністю 150 к.с.). Але досягнуто це було за рахунок надмірного полегшення конструкції і, як наслідок, - зниження міцності. Це, у свою чергу, стало причиною частих аварій. Тому особливою популярністю на фронті літаки цього типу не користувалися. Та, незважаючи на недоліки, "Вуазен Іванова" будувався порівняно великою серією - 150 таких машин.

Улітку 1916 р. на фiрмi "Анатра" пiд керiвництвом льотчика-випробувача В. М. Хiонi був створений оригiнальний двофюзеляжний двомоторний бомбардувальник "Анадва". Він являв собою два з'єднані спільною біпланною коробкою фюзеляжі літаків "Анатра". Два його дослідні зразки загалом успішно пройшли льотні випробування, та військові не поспішали замовляти цей літак. Лише після того, як зазнали невдачі спроби отримати сучасні бомбардувальники з-за кордону, було оформлене замовлення на поставку 50-ти літаків "Анадва". Однак відбулося це лише 3 листопада 1917 р. і через революційні події жоден серійний літак цього типу так і не був збудований.

Крім машин власної розробки, "Анатра" продовжувала випускати і ліцензійні французькі машини. Наприкінці 1916 р. поряд із замовленнями на 700 розвідників "Анатра" -Д, фірма отримала контракти на поставку винищувачів "Н'юпор" -XVII (замовлено 100 літаків, проте жоден із них, ймовірно, так і не був збудований).

Восени 1917 р. фірма "Анатра" являла собою потужне промислове об'єднання. Основні її виробництва розміщувались у різних районах міста Одеса. В 1916 р. почалося спорудження відділення фірми у Сімферополі. Це було цілком самостійне підприємство з повним циклом виробництва літаків - від заготовки матеріалів до льотних випробувань готової продукції. На новому підприємстві запроваджувалися найпередовіші на той час технологічні процеси. Вже наприкінці 1916 р. у Сімферополі були складені перші літаки. Тут же, крім авіазаводу, фірма створювала і моторобудівне підприємство, де передбачалося випускати за французькою лiцензiєю одні з кращих авіадвигунів того часу - восьмициліндрові "Iспано-С'юїза" потужністю, залежно від модифікації, 150-220 к. с. Проте після Лютневої революції поставки з-за кордону загальмувались і підприємство так і не вийшло на проектну потужність - 30 двигунів на місяць.

У 1917 р. на двох заводах фірми "Анатра" працювало понад 330 службовців і близько 2100 робітників. Непоганим було технологічне оснащення - близько 200 верстатів різних типів (перше місце серед авіазаводів Росії). За 1914-17 рр. "Анатра" збудувала понад 1100 літаків, займаючи за цим показником третє місце серед авіаційних фірм Росії. Потенційна потужність фірми станом на осінь 1917 р. становила 80 літаків на місяць, з них 60 - на одеському заводі та 20 - на сімферопольському.

Період з листопада 1917 по квітень 1918 рр. характеризувався для фірми "Анатра" майже повним припиненням виробничої діяльності. Ні власті УНР, ні більшовики не змогли використати її виробничі потужності у своїх інтересах, хоч останні навіть зробили спробу націоналізувати сімферопольське вiддiлення фірми, видавши наприкiнцi грудня 1917 р. відповідний декрет Ради народних комісарів.

Після укладення Брестського миру більшовики робили відчайдушні спроби вивезти з території України військове майно та обладнання промислових підприємств. Однак організувати вивезення обладнання заводу "Анатра" їм не вдалося: на заваді стали місцеві робітники, які, погрожуючи бомбами, вигнали більшовиків із заводу.

Фірма "Анатра" потрапила під повний контроль австро-угорських окупаційних властей. Австрійці захопили на заводі "Анатра" понад 240 готових літаків. Крім того, ще 149 "Анасалей" перебувало на заводі в різній мірі готовності. Морально застарілі "Фармани" та малопотужні "Анаде" не зацікавили австро-угорське командування, а от "Анасалі" були визнані цілком придатними для використання. 5 травня 1918 р. завод "Анатра" отримав замовлення на поставку двохсот літаків "Анасаль" для Австро-Угорщини. Уже 10 червня новому замовникові була передана перша партія літаків - 42 машини, а в серпні - ще 51. Для цісарсько-королівського війська "Анасалі" постачались, здебільшого, у неозброєному навчальному варіанті. Далеко не всі виготовлені на їх замовлення літаки австрійці встигли вивезти з Одеси. Коли в листопаді 1918 р. в Одесі висадились інтервенти Антанти, вони виявили на заводі "Анатра" 123 літаки "Анасаль". Ці машини були передані денікінцям, які відправили у січні-лютому 1919 р. 30 таких літаків у Севастополь для використання в авіашколі та ще кілька десятків - у Новоросійськ і далі на Північнокавказький фронт. Після цього виробнича діяльність фірми "Анатра" на деякий час припинилась і була відновлена лише після остаточного встановлення на півдні України та в Криму радянської влади.

Нові власті націоналізували фірму, розділивши її на два самостійні підрозділи. Одеський завод "Анатра" став "Государственным авиационным заводом № 11"(ГАЗ №11), а сімферопольський отримав назву "ГАЗ №15". У Сімферополі випуск літаків так і не був відновлений, і в 1922 р. ГАЗ №15 припинив своє існування. Одеський же завод у 1921-22 рр. випускав для радянського військового відомства вкрай застарілі навчальні літаки "Фарман"-ХХ.

Продовжувались і роботи по створенню нових літаків. Конструкторський відділ ГАЗ №11 очолив В. Хіоні, який продовжував вдосконалювати свій двомоторний літак "Анадва". Ця машина отримала назву "Хіоні" №4 і в 1921-23 рр. випробовувалася в Одесі та Москві, проте була визнана застарілою і в серійне виробництво запущена не була. Досвід громадянської війни переконав радянських військових у надзвичайно важливій ролі, яку можуть відіграти в бойових діях великі з'єднання кінноти. Тож не дивно, що першим радянським серійним літаком стала машина, створена В. Хіоні спеціально для зв'язку і супроводу кавалерії в рейдах. Саме таким призначенням і пояснюється дещо дивна назва літака - "Горбоконик". Офіційно ж літак називався "Хіоні" №5. При створенні цієї машини конструктор використав здебільшого вузли попередніх моделей - "Анаде" та "Анасаль". Двигун був італійським, марки "Фіат", потужністю 100 к. с. Навесні 1923 р. "Хіоні" №5 вийшов на льотні випробування, які, однак, продемонстрували невідповідність льотних характеристик машини вимогам військових. У 1924 р. "Хіоні" №5 був запущений у серійне виробництво на ГАЗ №11 під позначенням У-8. До осені 1924 р. в Одесі збудували 31 такий літак. Проте на озброєння радянської військової авіації "Горбоконик" так і не потрапив. Натомість усі збудовані літаки були обладнані пристроями для розпилення отрутохімікатів і до 30-х рр. використовувались у с/г авіації.

Літаки, вироблені в Одесі, надовго пережили свій завод. Радянське керівництво у 20-ті рр. проводило лінію на укрупнення і скорочення кількості авіапідприємств. Відповідно до цього, у травні 1924 р. ГАЗ №11 був реорганізований і отримав назву "Державні авіаційні майстерні №7". Випуск літаків в Одесі остаточно припинився і надалі тут здійснювався лише їх ремонт.

Підсумовуючи сказане, можна зробити наступні висновки. Завдяки поєднанню зусиль ентузіастів авіації і підприємницького капіталу в Одесі у 1912 р. був створений авіаційний завод "Анатра" - перше таке підприємство на території України. Загальна відсталість Російської імперії від передових країн зумовила необхідність широкого застосовування іноземного досвіду при організації такого складного виробництва, як авіаційне. Це досягалося шляхом закупівлі ліцензій та залучення закордонних фахівців, і завдяки цьому вдалося створити досить сучасне підприємство.

В роки Першої світової війни обсяг виробництва фірми "Анатра" значно зріс і вона вийшла на одне з перших місць серед споріднених підприємств Російської імперії за кількістю і технічним рівнем виготовлених літаків, ступенем технічного оснащення і кількістю працюючих. Однак революційні події і громадянська війна серйозно підірвали виробничі потужності заводів "Анатра". Після утвердження більшовицької влади заводи фірми були націоналізовані, проте новим властям так і не вдалося налагодити їх ефективну роботу, і до середини 20-х рр. авіазаводи колишньої фірми "Анатра" припинили існування.

Історія авіації України починається з часів Української Народної Республіки (УНР). У її збройних силах авіаційні частини започаткувала створена наприкінці березня 1918 року Запорізька повітроплавна ескадра. Вона входила до складу армійського корпусу, що утворився на базі запорізької дивізії, і розмістилась у Харкові.

Згодом виникли нові авіаційні формування, що були об'єднані у три авіаційні загони, а також ескадра важких чотиримоторних бомбардувальників типу "Ілля Муромець". Останні піднімали до 800 кг бомб та мали на озброєнні 7-8 кулеметів. У грудні 1918 року до складу Української Галицької Армії, що була збройним формуванням ЗУНР, увійшла перша "літунська сотня", а потім був створений і "літунський полк", який нараховував 40 літаків різних типів.

Високою майстерністю та героїзмом відзначались в роки другої світової війни льотчики - українці. Вони виконали тисячі бойових вильотів, вийшли переможцями у сотнях поєдинків з літаками противника. Найуславленіші з них - ас номер один радянських ВПС тричі Герой Радянського Союзу Іван Кожедуб (62 повітряні перемоги) та двічі Герой Радянського Союзу Сергій Грицевець (40 перемог). В пекельному небі Афганістану військові льотчики показали себе з найкращої сторони. І в теперішній час багато ветеранів тієї війни знаходяться в бойовому строю. В штабі командування ВПС України створена Спілка учасників бойових дій (воїнів-інтернаціоналістів) Військово-Повітряних Сил України.

Військово-Повітряні Сили України створені 17 березня 1992 року згідно з директивою Начальника Головного штабу Збройних Сил України. На базі штабу 24 Повітряної армії у м. Вінниця було сформовано Командування ВПС. На той час на території України знаходилося 4 Повітряні армії, 10 авіаційних дивізій, 49 авіаполків, 11 окремих ескадрилій, навчальні та спеціальні установи і заклади; всього біля 600 військових частин, 2800 літальних апаратів, понад 120 тис. військовослужбовців. Нині ВПС України складаються з 5 родів авіації. До її складу входять авіаційні корпуси, окрема дивізія військово-транспортної авіації та центри підготовки й навчання особового складу. Центрами підготовки кадрів для військової авіації є Харківський Інститут ВПС.

Також повітряний флот України багатий на" мирні" літаки. Ан-12 - середній транспортний літак з чотирма турбогвинтовими двигунами. Ан-26 - легкий транспортний літак. Іл-76МД - важкий транспортний літак з чотирма турбореактивний двигунами. У найближчому майбутньому планується замінити три вищезгадані типи одним середнім транспортним літаком нового покоління Ан-70, створеним в Україні.

Література

1. Герасименко В.Г. Організація транспортних подорожей і перевезень туристів: навч. посіб. для студентів вузів / В.Г. Герасименко, А.В. Замкова. - К.: Бурун, 2011.-112 с.

2. Інформаційний центр Україна 2012. Інфраструктура. Аеропорти. (Електронний режим) - Режим доступу : http://ukraine2012.gov.ua/infrastructure/ 242/.

3. Клименко Г.А. Сучасні тенденції та результати міжнародної кооперації українського авіапрому / Г.А. Клименко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2013. - № 1(190) Ч.1. - С. 67-70.

4. Офіційний портал Державної авіаційної служби України. - Режим доступу: http://avia.gov.ua/

5. Офіційний веб-сайт Міжнародної організації цивільної авіації / [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.icao.int.

Размещено на Allbest.ru