Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра автомобілів та автомобільного господарства

РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсового проекту

з дисципліни “Технічна експлуатація автомобілів”

Виконала:

Стахнюк М.С.

Керівник:

Морозюк С.В.

Рівне - 2016

ВСТУП

Автомобільний транспорт посідає важливе місце в транспортному комплексі України. Збільшення числа автомобілів та ускладнення їх конструкції призводить до збільшення обсягу робіт на технічне обслуговування і ремонт, до зростання затрат на забезпечення працездатності.

На утримання АТЗ у технічно справному стані, що забезпечує ефективний транспортний процес, галузь витрачає великі ресурси. Ускладнення конструкції автомобілів зумовлює, як правило, збільшення обсягу робіт з ТО і ПР, зростання затрат на забезпечення працездатності.

Збільшення автомобілів на дорогах веде до забруднення навколишнього середовища відпрацьованими газами, а зниження токсичності газів значною мірою забезпечується справністю системи живлення і запалювання та рівнем технології технічного обслуговування, засобів і методів діагностування цих систем.

Зі зростанням швидкостей та інтенсивності руху підвищуються вимоги до надійності ТЗ, оскільки несправні автомобілі є джерелом ДТП.

Економія паливних, енергетичних, матеріальних і сировинних ресурсів у процесі експлуатації автомобілів істотно залежить від їхнього технічного стану, рівня організації матеріально-технічного постачання і процесів перевезення, зберігання і нормування витрат експлуатаційних матеріалів та запасних частин на АТП.

На рівень технічної готовності ТЗ і обсяг одночасних і поточних матеріальних затрат на їх утримання істотно впливають методи проектування нових об'єктів автомобільного транспорту, а також реконструкції і технічне переоснащення діючих автотранспортних, авто обслуговуючих і авторемонтних підприємств.

Вихідні дані:

Дільниця (пост) - слюсарно-механічний.

Рухомий склад підприємства АТП нараховує 200 одиниць рухомої техніки:

Ікарус-250 - 120 од;

Ікарус-280 - 135 од.

Середньодобовий пробіг - 350 км.

Кількість днів роботи в рік - 360.

Категорія умов експлуатації - 2.

Клімат - помірно-холодний.

Частина пробігу до капітального ремонту	Ікарус-250	Ікарус-280
до 0,25	20
0,25..0,5		10
0,5..0,75	10	30
0,75..1,0
1,0..1,25	20
1,25..1,5		20
1,5..1,75	20	25
1,75..2,0	20	20
понад 2,0	30	30
Всього	120	135

1. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АТП

1.1 Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу

Використовуємо нормативи перiодичностi технічного обслуговування (ТО) та поточного ремонту (ПР) i трудомiсткостi: для умов експлуатації третьої категорії; вантажних автомобiлiв; помірного кліматичного району з помірною агресивністю навколишнього середовища; пробігу рухомого складу з початку експлуатації, що становить 50-75 % пробігу до капітального ремонту (КР); автотранспортних підприємств , де проводиться ТО та ПР 100-200 одиниць рухомого складу, які складають дві сумiснi технологiчнi групи. Проводимо коригування нормативів ТО i Р вiдповiдно до умов роботи рухомого складу. Для цього застосовуємо коефiцiєнти які враховують:

· - категорію умов експлуатації автомобілів;

· - модифiкацiю рухомого складу та органiзацiю його роботи;

· - природньо-клiматичнi умови;

· - пробіг автомобіля з початку експлуатації;

· - розмір АТП та кiлькiсть технологічно сумісних груп рухомого складу.

Коригування здійснюють шляхом множення значення нормативів на величину результуючих коефiцiєнтiв, які визначають як добуток окремих коефiцiєнтiв:

· для перiодичностi ТО - ;

· пробігу до КР - ;

· трудомiсткостi ТО - ;

· трудомiсткостi ПР - ;

· витрат запасних частин - .

Значення коефiцiєнтiв коригування приймають за таблицями додатку 13[1]. Результуючі коефiцiєнти коригування нормативів перiодичностi ТО та пробігу до КР мають бути не менше 0.5.Пiсля визначення відкоригованої перiодичностi ТО перевіряється її кратність мiж видами ТО з подальшим заокругленням для цілих сотень кiлометрiв.

Умови вибору коефiцiєнтiв визначаються завданням на курсовий проект. Коефiцiєнти i розраховують як середньо вагової величини:

(= 1, m ),

де - число iнтервалiв пробігу до КР ;

- коефiцiєнт, який вiдповiдає -му інтервалу пробігу з початку експлуатації ;

- число автомобiлiв з пробігом з початку експлуатації, що вiдповiдає -му iнтервалу (див. табл. 1.1).

Для автобусів Ікарус-250:

=(20·0,5+10·1+20·1,4+20·1,8+20·2,1+30·2,5)/120=1,675;

=(20·0,7+10·1+20·1,4+20·1,8+20·2,1+30·2,5)/120=1,7083.

Для автомобілів Ікарус-280:

=(10·0,8+30·1+20·1,5+25·1,8+20·2,1+30·2,5)/135=1,7037;

=(10·0,7+30·1+20·1,5+25·1,8+20·2,1+30·2,5)/135=1,6963.

Для автобусів великого класу нормативна перiодичнiсть ТО-1 i ТО-2 вiдповiдно дорiвнює 4000 i 16000 км. Нормативний пробiг до КР: Ікарус-250 - 360000 км.

Для автобусів особливо великого періодичність ТО-1 і ТО-2 відповідно дорівнює 4000 і 16000 км. Нормативний пробіг до КР: Ікарус-280

- 360000 км.

Результати коригування нормативiв ТО i Р рухомого складу наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 - Коригування нормативів ТО і Р

N	Показник	Одиниця	Основний норматив	Значення коефіцієнта	Результуючий коефіцієнт	Скориговане значення нормативів
				К1	К2	К3	К4	К5
Ікарус-250
Періодичність
1	ТО-1	км	4000	0,9	-	0,9	-	-	0,81	3240
2	ТО-2	км	16000	0,9	-	0,9	-	-	0,81	12960
3	Пробіг до КР	тис. км	360000	0,9	1	0,9	-	-	0,81	291600
Трудомісткість
4	ЩО	люд-год	1,4	-	1	-	-	1,05	1,05	1,47
5	ТО-1	люд-год	10	-	1	-	-	1,05	1,05	10,5
6	ТО-2	люд-год	40	-	1	-	-	1,05	1,05	42
7	ПР	люд-год/1000	9	1,1	1	1,1	1,675	1,05	2,13	19,15
8	Простій під час ТО і ПР	дні/1000км	0,5	-	-	-	1,708	-	1,71	0,85
9	КР	дні	25	-	-	-	-	-	-	25
Ікарус-280
Періодичність
1	ТО-1	км	4000	0,9	-	0,9	-	-	0,81	3240
2	ТО-2	км	16000	0,9	-	0,9	-	-	0,81	12960
3	Пробіг до КР	тис. км	360000	0,9	1	0,9	-	-	0,81	291600
Трудомісткість
4	ЩО	люд-год	1,8	-	1	-	-	1,05	1,05	1,89
5	ТО-1	люд-год	13,5	-	1	-	-	1,05	1,05	14,175
6	ТО-2	люд-год	47	-	1	-	-	1,05	1,05	49,35
7	ПР	люд-год/1000	11	1,1	1	1,1	1,704	1,05	2,16	23,81
8	Простій під час ТО і ПР	дні/1000км	0,5	-	-	-	1,7	-	1,7	0,85
9	КР	дні	25	-	-	-	-	-	-	25

1.2 Розрахунок річної виробничої програми АТП по технічному обслуговуванню та ремонту рухомого складу

Кiлькiсть ТО i КР розраховують по кожний моделі автомобiлiв окремо за сумарним річним пробігом

,

де - облікова кiлькiсть автомобiлiв однотипної моделі, од.;

- кiлькiсть робочих днів за рік;

- середньо добовий пробіг автомобіля, км.;

- кiлькiсть днів простою автомобіля під час КР;

- скоригований пробіг автомобіля до КР, км;

- тривалість простою під час ТО i ПР, дні/1000 км.;

Ікарус-250= 120·360/(1/350+25/291600+0,85/1000)= 11377273,15км;

Ікарус-280 = 135·360/(1/350+25/291600+0,85/1000)= 12819752,3км;

Річна кiлькiсть ТО i КР по кожний моделі (Ікарус-250):

;

;

;

;

;

Результати розрахунків кiлькостi КР(), ТО-2(), ТО-1(), ЩО() та сезонних обслуговувань () зведені в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 - Кількість ТО і КР

Модель автомобіля	Річна кількість
	Nк	N2	N1	Nщ.о.	Nc
Ікарус-250 Ікарус-280	39 44	839 945	2634 2968	32506 36628	240 270

Річна трудомiсткiсть сезонного, другого, першого та щоденного ТО i ПР

На основі скоригованих трудомісткостей ТО і Р (практичне заняття №1) і визначеної кількості впливів ТО і Р (практичне заняття №2), проводимо розрахунок річної трудомісткості сезонного, другого, першого та щоденного ТО i ПР.

;

;

;

;

;

де - частка трудомiсткостi ТО-2, яка припадає на одне сезонне обслуговування (для дуже холодного та дуже сухого кліматичних районів

= 0,5, для холодного та жаркого сухого районів =0,3, для інших районів = 0,2);

- облікова кiлькiсть автомобiлiв по моделях;

- скоригована нормативна трудомісткість вiдповiдно щоденного, першого та другого технічних обслуговувань, люд-год;

- скоригована нормативна трудомiсткiсть поточного ремонту, люд-год / 1000 км.

Трудомісткість робіт для Ікарус-250:

людино-год;

людино-год;

людино-год;

людино-год;

людино-год;.

Трудомісткість робіт для Ікарус-280:

людино-год;

людино-год;

людино-год;

людино-год;

людино-год.

Результати розрахункiв трудомiсткостi технiчних дiй по кожнiй моделi рухомого складу наведено в табл. 1.3.

Таблиця 1.3 - Річна трудомісткість

Значення параметрів	Види робіт по моделях автомобілів
	Основні роботи	Всього по осн. роботам
	Ікарус-250	Ікарус-280
1	2	3	4
Трудомісткість ЩО	47784,55	69226,66	117011,21
Трудомісткість ТО-1	27653,09	42064,81	69717,9067
Трудомісткість ТО-2	35232,09	46646,36	81878,4477
Трудомісткість ТС	2016	2664,9	4680,9
Трудомісткість ПР	217906,5	305239,73	523146,222

Сумарна річна трудомiсткiсть ТО i ПР по одній моделі рухомого складу

;

Для Ікарус-250:

=47784,55+27653,09+35232,09+2016+217906,5=330592,23 людино-год.

Для Ікарус-280:

=69226,66+42064,81+46646,36+2664,9+305239,73=465842,5 людино-год.

Для АТП в цілому:

 = 330592,23+465842,46=796434,686 людино-год,

де - кiлькiсть моделей рухомого складу у парку;

- порядковий номер автомобіля, = 1, 2.

Трудомiсткiсть діагностування

Трудомiсткiсть діагностування входить до трудомісткості ТО i ПР за видами робіт [ 8 ].

Трудомiсткiсть контрольно-дiагностичних робіт ТО-1

де - частина трудомiсткостi ТО-1, яка припадає на загальні дiагностичнi роботи.

Для Ікарус-250:

людино-год;

Для Ікарус-280:

людино-год.

Трудомiсткiсть контрольно-дiагностичних робіт ТО-2:

;

де - частка трудомiсткостi ТО-2, яка припадає на поглиблену дiагностику (додаток 1).

Для Ікарус-250:

 людино-год;

Для Ікарус-280:

людино-год.

Трудомiсткiсть контрольно-дiагностичнiх робіт ПР:

;

де - частка трудомiсткостi ПР, яка припадає на загальне та поглиблене діагностування (додаток 1).

Для Ікарус-250:

людино-год;

Ікарус-280:

людино-год;

Таблиця 1.4 План обслуговування і виробнича програма з ТО і ПР рухомого складу

Значення параметрів	Види робіт по моделях автомобілів
	Основні роботи	Всього по основним роботам
	Ікарус-250	Ікарус-280
Облікова кількість автомобілів	120	135	255
Кількість ЩО	32506	36628	69134
Зкоригована трудомісткість ЩО люд-год	1,47	1,89	3,36
Трудомісткість ЩО	47784,55	69226,66	117011,21
Кількість ТО-1	2634	2968	5601
Зкоригована трудомісткість ТО-1 люд-год	10,5	14,175	24,675
Трудомісткість ТО-1	27653,09	42064,81	69717,91
Кількість ТО-2	839	945	1784
Зкоригована трудомісткість ТО-2 люд-год	42	49,35	91,35
Трудомісткість ТО-2	35232,09	46646,36	81878,45
Кількість СО	240	270	510
Трудомісткість СО	2016	2664,9	4680,9
(ТО-2+СО)	37248,09	49311,26	86559,35
Річний пробіг, 106 км	11,38	12,82	24,2
Зкоригована трудомісткість ПР люд-год/1000км	19,15	23,81	42,96
Трудомісткість ПР люд-год	217906,5	305239,73	523146,22
Сумарна трудомісткість робіт люд-год	330592,23	465842,46	796434,7

Допомiжнi роботи

Допомiжнi роботи становлять не бiльше 30% [4] сумарної трудомiсткостi ТО i ПР. До складу допомiжних робіт входять технiчне

обслуговування та ремонт обладнання й iнструменту, транспортнi та вантажно-розвантажувальнi роботи, пов'язанi з ТО i Р рухомого складу, перегiн автомобiлiв всерединi автотранспортного пiдприємства, зберiгання, приймання та видача матерiальних цiнностей, прибирання виробничих приміщень, пов'язаних з ТО i Р рухомого складу.

Для АТП:

= 0,3 · 796434,686 = 238930,41 людино-год;

Розподiл допомiжних робіт:

o по самообслуговуванню - 40 ... 50 %

o транспортнi - 3 ... 10 %

o перегiн автомобілів - 14 ... 26 %

o приймання, зберiгання та видача

матерiальних цiнностей - 8 ... 10 %

o прибирання приміщень та території - 14 ... 20 %

У табл. 1.5, 1.6 наведенi результати розрахунків по видах допомiжних робіт

В свою чергу, трудомiсткiсть самообслуговування розподiляється по видах робiт,%: електротехнiчнi - 25; механiчнi - 10; слюсарнi - 16; ковальськi - 2; жерстяницькi - 4; зварювальнi - 4; трубопровiднi - 22; мiдницькi - 1; ремонтно-будiвельнi та столярнi - 16.

Таблиця 1.5 - Структура допоміжних робіт та їх трудомісткість

Види допоміжних робіт	Самообсл-уговування	Транс-портні роботи	Перегін автомобілів	Прий., зберіг. та видача мат. цінностей	Прибирання приміщень та території
Середня частка виду робіт	0,45	0,09	0,2	0,09	0,17
Трудомісткість виду робіт, люд-год	107518,68	21503,74	47786,08	21503,74	40618,17

Розподiл трудомiсткостi ТО i ПР по видах робіт для рiзних типiв автомобiлiв здiйснюємо за даними дод.1, а результати розподiлу приведено в табл. 1.6.

Примiтка:

1. Трудомiсткiсть зварювальних, жерстяницьких i деревообробних робіт визначається не вiд загальної трудомiсткостi, а від трудомiсткостi ПР рухомого складу з вiдповiдним кузовом.

2. Данi розподiлу використовуються для розрахунку показникiв зони i дiльниць ПР.

3. Розподiл робіт ЩО наведено при виконаннi робіт механізованим методом.

4. Якщо у завданні на КП задано рiзнi типи автомобiлiв (легкові, автобуси, вантажні i т.д.) то графи 3, 4 будуть для кожного типу автомобiлiв.

Розподiл трудомiсткостi ТО i ПР по видах здiйснюємо за даними дод.2, а результати розподiлу приведено в табл. 1.5.

Таблиця 1.6 - Розподіл трудомісткості по видах

N	Вид робіт	Вид ТО чи ПР Ікарус-250	Вид ТО чи ПР Ікарус-280	Самообслуговування	Всього
		%	люд-год	%	люд-год	%	люд-год	люд-год
ЩО
	Туалетні роботи
1	Прибиральні	55	26281,5	55	38074,66			64356,17
2	Мийні	5	2389,23	5	3461,33			5850,56
	Поглиблені роботи
3	Притиральні	30	14335,4	30	20768,0			35103,36
4	Мийні	10	4778,45	10	6922,67			11701,12
	Всього	100	47784,55	100	69226,66			117011,2
ТО-1
5	Загальне діагностування	8	2212,25	8	3365,18			5577,43
6	Кріпильні, регулювальні, змащувальні та ін. роботи	92	25440,85	92	38699,63			64140,47
	Всього	100	27653,09	100	42064,81			69717,91
ТО-2
7	Поглиблене діагностування	7	2466,25	7	3265,24			5731,49
8	Кріпильні, регулювальні, змащувальні та ін. роботи	93	32765,84	93	43381,11			76146,96
	Всього	100	35239,09	100	46646,36			81878,45
ПР
	Постові роботи
9	Загальне діагностування	1	2179,06	1	3052,4			5231,46
10	Поглиблене діагностування	1	2179,06	1	3052,4			5231,46
11	Регулювальні та демонтажно-монтажні роботи	27	58834,75	27	82414,73			141249,48
12	Зварювальні роботи для рухомого складу з металічним кузовом	5	10895,32	5	15261,99			26257,31
13	Жерстяницькі роботи	2	4358,13	2	6104,79			10462,92
14	Малярні роботи	8	17432,52	8	24419,2			41851,7
15	Деревообробні для рухомого складу з дерев'яним кузовом					16	17202,99	17202,99
	Всього постові роботи	44	95878,86	44	134305,48	16	17202,99	247387,33
	Роботи на дільницях
15	Агрегатні	17	37044,1	17	51890,8			88934,86
16	Слюсарно-механічні	8	17432,52	8	24419,2	48	51608,97	93460,67
17	Електротехнічні	7	15253,5	7	21366,8	25	26879,67	63499,91
18	Акумуляторні	2	4358,13	2	6104,79			110462,9
19	Ремонт приладів системи живлення	3	6537,19	3	9157,19			15694,39
20	Шиномонтажні	2	4358,13	2	6104,79			10462,92
21	Вулканізаційні	1	2179,06	1	3052,4			5231,46
22	Ковальсько-ресорні	3	6537,19	3	9157,19	2	2150,37	17844,76
23	Мідницькі	2	4358,13	2	6104,79	1	1075,19	11538,11
24	Жерстяницькі	2	4358,13	2	6104,79	4	4300,75	14763,67
25	Зварювальні	2	4358,13	2	6104,79	4	4300,75	14763,67
26	Арматурні	3	6537,19	3	9157,19			15694,39
27	Оббивальні	3	6537,19	3	9157,19			15694,39
28	Радіо-ремонтні	1	2179,06	1	3052,4			5231,46
	Всього роботи на дільницях	56	119848,57	56	167881,85	84	90315,69	383277,58
	Всього	100	215727,43	100	302187,33	100	107518,68	630664,9

1.3 Розрахунок кiлькостi універсальних постів

Добова програма

Добова програма кожного виду ТО визначається за формулою:

;

де - вид технічного обслуговування (ЩО, ТО-1, ТО-2);

- річна програма -го виду ТО по усіх моделях автомобiлiв;

- кiлькiсть робочих днів за рік.

Для Ікарус-250:

= 839 / 360 = 2,33 = 2;

= 2634 / 360 = 7,32 =7;

= 32506 / 360 = 90,3= 90.

Для Ікарус-280:

= 945/ 360 = 2,63 = 3;

= 2968/ 360 = 8,24 = 8;

= 36628 /360 = 101,74 =102.

Ритм виробництва

Ритм виробництва - це частина часу роботи зони ТО, яка припадає на одне обслуговування:

;

де - тривалість роботи зони ТО на добу, год.;

- число обслуговувань автомобiлiв на добу по даному виду ТО.

Приймаємо, що тривалість роботи зон ЩО, ТО дорівнює 8 год. (дод.2):

Для Ікару-250:

= ( 60·8 ) / 2 = 240 хв.;

 = ( 60·8 ) / 7 = 68,57 хв.;

= ( 60·8 ) / 90 = 5,33 хв.

Для Ікарус-280:

= ( 60·8 ) / 3 = 160 хв.;

= ( 60·8 ) / 8 = 60 хв.;

= ( 60·8 ) / 102 = 4,71 хв.

Такт поста i лінії

Такт - це час виконання ТО на посту поточної лінії:

;

де - середня трудомiсткiсть одного ТО, людино-год.

;

де - сумарна річна трудомiсткiсть -го виду технічного обслуговування автомобiлiв i причепiв (див. табл. 3.3), зменшена на трудомiсткiсть дiагностичних робіт, людино-год.;

- кiлькiсть -го виду технічних обслуговувань за виключенням причепiв та напiвпричепiв;

- кiлькiсть робiтникiв, якi одночасно працюють на посту (вибирається з додатка 3);

- час перемiщення автомобіля при встановленнi його на пост i з'їжджання з поста =1...3 хв.

Для Ікарус-250:

хв.;

хв.;

хв.;

людино-год;

людино-год;

людино-год.

Для Ікарус-280:

хв.;

хв.;

хв.;

людино-год;

людино-год;

людино-год.

Методи виконання ТО i ПР

Технiчне обслуговування проводиться на поточних лiнiях чи тупи-

кових постах. Згiдно з [9] ТО здiйснюеться на поточних лiнiях при

змiннiй програмi не менше 12 - 15 обслуговувань для ТО - 1; 5 - 6

для ТО - 2 технологiчно сумiщених груп автомобiлiв. Для прийняття

остаточного рiшення про метод ТО необхiдно виконати попереднi роз-

рахунки згiдно з методикою, яка наводиться далi. У практицi ТО - 2,

як правило, виконують на унiверсальних та спецiалiзованих постах.

Тому для курсового проектування може бути рекомендоване виконання

ТО - 2 на постах.

Поточний ремонт виконуеться також на унiверсальних та спецiалi-

зованих постах.

Кiлькiсть універсальних постів

Кiлькiсть універсальних постів ТО, ПР, загального та поглибленого діагностування, зварювально - жерстяницьких, деревообробних i малярних робіт розраховують за формулою:

;

де - рiчний обсяг робіт (див. табл. 3.3 чи 3.5), людино-год.;

- коефiцiєнт нерiвномiрностi завантаження постів (дод.5);

- кiлькiсть робочих днів на рік (дод. 2);

- кiлькiсть змiн роботи надобу (дод.2);

- тривалість змiни (дод.2);

- кiлькiсть одночасно працюючих на одному посту (не бiльше за данi приведенi в дод.3), чол.;

- коефiцiєнт використання робочого часу поста(дод.6).

При визначеннi кiлькостi робочих постiв загального дiагностування пiдсумовують трудомiсткостi загально - дiагностичних робіт ТО - 1 i 50 % таких самих робiт ПР, а для поглибленого дiагностування - трудомiсткостi робiт поглибленої дiагностики ТО - 2 i 50 % таких самих робiт ПР. Якщо ж через малу трудомiсткiсть не можна одержати окремо пости загального i поглибленого дiагностування, то цi трудомiсткостi складають i розраховується єдиний пост загального i поглибленого дiагностування.

При розрахунках кiлькостi постiв ТО - 1 i ТО - 2 iз їх сумарної трудомiсткостi обов`язково вираховується трудомiсткiсть загальної та поглибленої дiагностики. Iз трудомiсткостi постових робiт ПР вiднiмається також трудомiсткiсть робiт, якi виконуються в iзольованих приміщеннях (малярнi, деревообробнi, жерстяницькi, зварювальнi).

Розрахунок постiв для двох груп технологiчно сумiщених автомобiлiв. Одну з них складають автомобілі Ікарус-250, а другу - Ікарус-280.

Кiлькiсть постів загальної i поглибленої дiагностики:

= (10808,89·1,09)/(360·2·8·2·0,9)=1,14=1 пост;

= (10962,95·1,09)/(360·2·8·2·0,9)=1,15=1 пост.

Кiлькiсть постів:

= (64140,47·1,09)/(360·2·8·3·0,98)=3,1=3 пости ТО-1;

= (76146,96·1,09)/(360·2·8·4·0,98)=3,68=4 пости ТО-2;

= (141249,48·1,12)/(360·2·8·1,5·0,97)=18,88=19 постів ПР;

=(15253,45·1,2)/(360·2·8·2·0,97)=1,64=2

пости зварювально-жерстяницьких робіт;

=(41851,7·1,2)/(360·2·7·2,5·0,9)=4,43=4 малярних пости.

1.4 Розрахунок і вибір технологічного обладнання

Розрахунок технологiчного обладнання для слюсарно-механічної дільниці

Кiлькiсть обладнання:

;

де - річна трудомiсткiсть певного виду робіт, людино-год;

- кiлькiсть робочих днів на рік (дод.2);

- тривалість роботи, год;

- число змiн роботи (дод.2);

- кiлькiсть робiтникiв, якi одночасно працюють на даному видi обладнання;

- коефіцієнт використання обладнання за часом (для верстатiв =0,75....0,8, для зварювального i ковальського обладнання = 0,85....0,9, для печей = 0,60....0,75), для решти обладнання приймаємо =0,8.

Для слюсарно-механiчнiх дiльниць трудомiсткiсть робіт розподiляється так: 20% слюсарнi роботи i 80% верстатнi. В свою чергу, трудомiсткiсть верстатних робіт розподiляється так: токарнi - 48%; фрезернi - 12%; розточнi - 12%; стругальнi - 5%; шлiфувальнi - 10%; заточнi - 8%; свердлильнi - 5%.

Кількість верстатів:

Qоб=0,8•93460,67/(360•8•2•2•0,85)=8

З них:

- токарних

Qток=8•0,48=4;

- фрезерних

Qфр=8•0,12=1;

- розточних

Qроз=8•0,12=1;

- шліфувальних

Qшл=8•0,1=1;

- свердлильних

Qток=8•0,05=1.

Примаємо також понад розрахункову кількість один заточний станок.

Загальна кількість прийнятих станків Qоб=9.

Кількість обладнання,яка розрахована вище,не забезпечить виконання виробничого процесу,тому для всіх постів і дільниць вибираємо потрібне технологічне обладнання і оснащення з табеля обладнання[5] і складаємо відомість.

Таблиця 1.7 - Відомість технологічного обладнання слюсарно-механічної дільниці

Назва обладнання	Тип Модель	К-ть	Габаритні розміри, мм	Площа, котру займає обладнання, м2	Потужність, кВт
Токарно-гвинторізний верстат	4Т-1М	1	960х2165	2,08	3
Стелаж	-	2	1650х550	0,91	-
Настільно-токарний верстат	2ПК7	2	1000х300	0,3	0,8
Інструментальна шафа	-	3	450х540	0,243	-
Токарно-шліфувальний верстат	Р-187	1	613х670	0,41	1,1
Прес для запресовування/ випресовування, згинання, правки	Р342М	1	1000х1030	1,03	3
Установка для розточування гальмівних барабанів	К16РТР3	1	1230х660	0,81	2,2
Універсальний фрезерний верстат	6Р11	1	770х1640	1,26	3,2
Разміточна плита	-	1	1600х400	0,64	-
Повірочна плита	-	1	1000х630	0,63	-
Вертикально-свердлильний верстат	2Н135	1	1240х810	1,01	2
Верстак слюсарний	ОРГ-1468-01-060А	2	1200х800	0,96	-

Загальна площа обладнання складає 12,939 м2

1.5 Розрахунок чисельностi персоналу

Розрізняють технологічно необхідну ( явочну ) Рт i штатну Рш кiлькiсть робiтникiв.

чол.;

де - рiчний обсяг робіт цеху чи дiльницi, людино-год;

- рiчний фонд часу

чол.;

де

Таблиця 1.8 - Розрахунок чисельності виробничого персоналу

N	Вид робіт	Річна трудомісткість, люд-год	Річний фонд робо робо місця,год	К-сть явоч. робітників	Річ. фонд штат. роб.	К-сть штатних робітників	Розподіл по змінам
							І	ІІ	ІІІ
ЩО
	Туалетні роботи
1	Прибиральні	64356,17
2	Мийні	5850,56
	Поглиблені роботи
3	Притиральні	35103,36
4	Мийні	11701,12
	Всього	117011,2		36		39	12	12	12
ТО-1
5	Загальне діагностування	5577,43
6	Кріпильні, регулювальні, змащувальні та ін. роботи	64140,47
	Всього	69717,91		24		26	13	11
ТО-2
7	Поглиблене діагностування	5731,49
8	Кріпильні, регулювальні, змащувальні та ін. роботи	76146,96
	Всього	81878,45		32		35	17	15
ПР
	Постові роботи
9	Загальне діагностування	5231,46		4		5	2	2
10	Поглиблене діагностування	5231,46		4		5	2	2
11	Регулювальні та демонтажно-монтажні роботи	141249,48		60		66	20	20	20
12	Зварювальні роботи для рухомого складу з металічним кузовом	26157,31		4		5	2	2
13	Жерстяницькі роботи	10462,92		4		4	2	2
14	Малярні роботи	41851,7		20		22	11	9
	Роботи на дільницях
15	Агрегатні	88934,86	2096	42	1942	46	22	20
16	Слюсарно-механічні	93460,67	2096	45	1921	49	24	21
17	Електротехнічні	63499,91	2096	30	1942	33	16	14
18	Акумуляторні	10462,92	2096	5	1879	6	3	2
19	Ремонт приладів системи живлення	15694,39	2096	7	1921	8	4	3
20	Шиномонтажні	10462,92	2096	5	1942	5	3	2
21	Вулканізаційні	5231,46	2096	3	1921	3	2	1
22	Ковальсько-ресорні	17844,76	2096	9	1879	10	5	4
23	Мідницькі	11538,11	2096	6	1879	6	3	3
24	Жерстяницькі	14763,67	2096	7	1942	8	4	3
25	Зварювальні	14763,67	2096	7	1879	8	4	3
26	Арматурні	15694,39	2096	7	1942	8	4	3
27	Оббивальні	15694,39	2096	7	1942	8	4	3
28	Радіоремонтні	5231,46	2096	3	1942	3	2	1
	Всього	630664,9		380		417	185	163	32

Розрахунок чисельностi допомiжного персоналу, IТП i службовцiв

Чисельнiсть допомiжних робiтникiв приймається у спiввiдношеннi, що вказане у дод.2. Розподiл чисельностi допомiжних робiтникiв за видами робіт в залежностi вiд типу пiдприємства приймають за даними дод.3. Одержанi результати заносять в таблицю 1.8.

чол.;

Таблиця 1.9 - Чисельність допоміжних робітників

Види допоміжних робіт	Співвідношення до загал. к-сті, %	Розрах. к-сть робітників	Прийнята к-сть робітників
Ремонт та обслуговування технологiчного обладнання, оснастки та iнструмента	20	16	16
Ремонт та обслуговування iнженерного обладнання, сiток та комунiкацiй	15	12	12
Транспортнi роботи	10	8	8
Приймання,зберiгання та видача матеріальних цiнностей	15	12	11
Перегiн рухомого складу	15	12	11
Прибирання виробничих приміщень	10	8	8
Прибирання території	10	8	8
Обслуговування компресорної установки	5	4	4

Розрахунок чисельності персоналу служби управління

Чисельнiсть персоналу служби управлiння (крiм експлуатаційної i виробничо-технiчноi служби) молодшого обслуговуючого персоналу i робiтникiв пожежно-сторожовоi охорони в залежностi вiд потужності АТП i типу рухомого складу може бути розрахована у відповідності до дод.4.

Таблиця 1.10 - Чисельність персоналу служби управління

Функції управління, персонал	Чисельність персоналу, люд.
Загальне керівництво	3
Техніко-економічне планування	4
Організація праці і заробітної плати	5
Бухгалтерський облік і фінансова діяльністьо	7
Комплектування і підготовка кадрів	5
Загальне діловиробництво і господарська діяльнівсть	3
Матеріально-технічне постачання	2
Молодший обслуговуючий персонал	4
Пожежно-сторожова охорона	4

Розрахунок чисельності персоналу ВТБ

Чисельнiсть персоналу виробничо-технiчноi служби приймається згідно дод.5 i розподіляється по функцiям у такому вiдношеннi,%: технiчний вiддiл- 26...30, вiддiл технiчнго контролю- 18...22, вiддiл головного механiка- 10...12, служба управлiння виробництвом- 17...19, виробнича служба- 21...25.

люд.;

Таблиця 1.11 - Чисельність персоналу виробничо-технічної служби

Функції управління, персонал	Чисельність персоналу, люд.
Технічний відділ	3
Відділ технічного контролю	2
Відділ головного механіка	1
Служба управління виробництвом	2
Виробнича служба	3

1.6 Розрахунок площ виробничих приміщень

Розрахунок площі зон ТО і ПР

;

де - площа, яку займає автомобіль в плані, м2.

- питома площа приміщення, яка припадає на одиницю площі, яку займає автомобіль, при двосторонньому розміщенні постів =4…5, при односторонньому -= 6…7;

- кількість постів зони.

Площа автомобіля Ікарус-250 - 30 м2;

Площа автомобіля Ікарус-280 - 41,25 м2;

Питому площу приміщень приймаємо = 6.

Зона ТО-1:

м2. Приймаємо 216 м2;

Зона ТО-2:

 м2. Приймаємо 216 м2;

Пости загальної діагностики:

м2. Приймаємо 108 м2;

Пости поглибленої діагностики:

м2. Приймаємо 108 м2;

Пости регулювальних та демонтажно-монтажних робіт:

м2. Приймаємо 648 м2;

Пости зварювальних і жерстяницьких робіт:

м2. Приймаємо 216 м2;

Пости малярних робіт:

м2. Приймаємо 216 м2.

Ширина проїзду між зоною ТО і ПР:

;

де =16500мм-довжина автомобіля.

мм

Площа виробничих дiльниць (цехiв)

;

де - сумарна площа горизонтальної проекції по габаритних розмiрах обладнання, кв.м; ремонт діагностичний пост слюсарний

- коефiцiєнт щiльностi розміщення обладнання: для слюсарно-механiчного, мiдницько-радiаторного, ремонту електрообладнання, приладiв системи живлення, оббивного вiддiлень = 3....4; для агрегатного, шиномонтажного, ремонту обладнання та iнструменту = 3,5....4,5; для зварювального, жерстяницького, арматурного =4...5; для ковальсько-ресорного, деревообробного = 4,5...5,5.

Агрегатна: м2;

Слюсарно-механічна: м2;

Електротехнічна: м2;

Акумуляторна: м2;

Дільниця ремонту СЖ: м2;

Шиномонтажна: м2;

Вулканізаційна: м2;

Ковальсько-ресорна: м2;

Мідницька: м2;

Жерстяницька: м2;

Зварювальна: м2;

Арматурна: м2;

Оббивальна: м2;

Розрахунок площ складських приміщень

;

де - рiчний сумарний пробiг автомобiлiв, закрiплених за БЦТО, км ;

- питома площа склада даного виду на 1 млн. км пробiгу, (дод.5), м2;

, , , - коефiцiєнти, що враховують вiдповiдно тип рухомого складу (дод. 6), кiлькiсть технологiчно сумiсних одиниць рухомого складу (дод. 7), висоту примiщення складiв (дод. 8), категорiю умов експлуатацiї (дод. 9).

Результати розрахунків наводимо у вигляді таблиці 1.11.

В ГВК розміщуємо такі склади: запасні частини і деталі,мастильні матеріали,інструментальну комору і склад шин.

Інші склади розміщуємо на території в складському приміщенні. Його площа м2.

Таблиця 1.12 - Площі складських приміщень (Ікарус-250)

Вид запасних частин	Величина LP, 10-6 км	Питома площа f, м2	Коефіцієнти	Площа, м2
			К1	К2	К3	К4	розрахункова	прийнята
Запчастини, деталі	11,377	2,8	1	1,1		1,05	36,794
Двигуни, агрегати і вузли	11,377	4,6	1	1,1		1,05	60,447
Експлуатаційні матеріали	11,377	2,7	1	1,1		1,05	35,480
Мастильні матеріали	11,377	2,6	1	1,1		1,05	34,166
Лакофарбувальні матеріали	11,377	0,9	1	1,1		1,05	11,827
Інструмент	11,377	0,2	1	1,1		1,05	2,628
Кисень і ацетил. у балонах	11,377	0,3	1	1,1		1,05	3,942
Пиломатеріали	11,377	-	-	-	-	-		-
Метал, металол. і цінний утиль	11,377	0,4	1	1,1		1,05	5,256
Шини новi, вiдремонтованi та тi, що пiдляг. вiдновленню	11,377	2,6	1	1,1		1,05	34,166
Запаснi частини i матерiали на діл. вiддiл. гол меха.	11,377	0,8	1	1,1		1,05	10,513
Всього	11,377	17,9	1	1,1		1,05	235,219
Автомобiлi, що пiдляг списан., агрегати на відкр. площадцi	11,377	10	1	1,1		1,05	131,408

Таблиця 1.13 Площі складських приміщень (Ікарус-280)

Вид запасних частин	Величина LP, 10-6 км	Питома площа f, м2	Коефіцієнти	Площа, м2
			К1	К2	К3	К4	розрахункова	прийнята
Запчастини, деталі	12,820	2,8	1,4	1,1		1,05	58,043
Двигуни, агрегати і вузли	12,820	4,6	1,4	1,1		1,05	95,356
Експлуатаційні матеріали	12,820	2,7	1,4	1,1		1,05	55,970
Мастильні матеріали	12,820	2,6	1,4	1,1		1,05	53,897
Лакофарбувальні матеріали	12,820	0,9	1,4	1,1		1,05	18,657
Інструмент	12,820	0,2	1,4	1,1		1,05	4,146
Кисень і ацетил. у балонах	12,820	0,3	1,4	1,1		1,05	6,219
Пиломатеріали	12,820	-	-	-	-	-		-
Метал, металол. і цінний утиль	12,820	0,4	1,4	1,1		1,05	8,292
Шини новi, вiдремонтованi та тi, що пiдляг. вiдновленню	12,820	2,6	1,4	1,1		1,05	53,897
Запаснi частини i матерiали на діл. вiддiл. гол меха.	12,820	0,8	1,4	1,1		1,05	16,584
Всього	12,820	17,9	1,4	1,1		1,05	371,059
Автомобiлi, що пiдляг списан., агрегати на відкр. площадцi	12,820	10	1,4	1,1		1,05	207,295

Розрахунок площ допоміжних приміщень

Площi технiчних примiщень вираховуємо за укрупненими нормативами (дод.10).

Площi санiтарно-побутових, адмiнiстративно-громадських та деяких iнших допомiжних примiщень визначаємо за формулою:

;

де - вiдсоток примiщень, що одночасно використовуються;

- пропускна здатнiсть одиницi устаткування або площi (для адмiнiстративно-громадських примiщень = 1);

- санiтарна норма площi на одного виконавця;

- кiлькiсть виконавцiв робiт, якi використовують це примiщення.

Сумарну кiлькiсть виконавцiв робiт беремо залежно від змiни, в якiй працюе найбiльше людей. Середне значення , , з дод.11.

Площi громадських примiщень визначаємо за укрупненими нормативами дод.12.

Умивальники: м2;

Гардероби: м2;

Душові: м2;

Туалети: м2;

Їдальня: м2;

Вестибюль: м2;

Зал для зібрань: м2.

Загальну площа адміністративної будівлі приймаємо 562 м.кв.

Технічні приміщення:

Компресорне - 18м2;

Насосне - 18м2;

Вентиляційне - 24м2;

Трансформаторне - 20м2;

Котельна - 72м2;

Склад вугілля - 144м2.

Розрахунок площі зони зберігання автомобілів

;

де - площа, яку займае автомобiль в планi, м2;

- число автомобiле-мiсць на стоянцi,приймаємо 10 автомобіле-місць;

- коефiцiєнт щiльностi, .

м2.

1.7 Розрахунок освітлення, вентиляції і опалення

Розрахунок освітлення

Розрізняють штучне i природне освітлення, норми проектування якого передбачені [9]. Згідно з [9] для освітлення виробничих приміщень штучним світлом, як правило, використовують газорозрядні лампи. Лампи розжарювання рекомендуються при неможливості чи технiко-економiчнiй недоцiльностi використання газорозрядних ламп. У табл.3.7 наведено норми штучного освітлення (за [9]) для підприємств по обслуговуванню автомобiлiв.

Спочатку розраховують загальне освітлення за даними табл.3.7 а потім комбіноване, яке являє собою суму місцевого i загального освітлення. Загальне освітлення розраховують, в основному, методом коефiцiента світлового потоку:

,

де - норма освiтленостi (табл. 3.7), лк ;

- площа приміщення, м2;

- коефiцiєнт запасу, (менші значення для ламп розжарювання, бiльшi - для газорозрядних ламп);

- коефiцiєнт нерiвномiрностi освітлення, змiнюеться в межах (у середньому 1,2);

- коефiцiєнт використання освітлювальної установки (дод.);

- число ламп.

Для визначення коефiцiента j розраховують індекс приміщення

де - вiдповiдно довжина i ширина приміщення, м;

- висота розміщення світильника над освітлювальною поверхнею, м (дод. 4).

Для постів:

;

Для агрегатної дільниці:

;

Для слюсарно-механічної дільниці:

;

Для арматурної дільниці:

;

Для оббивальної дільниці:

;

Для ковальсько-ресорної дільниці:

;

Для мідницької дільниці:

;

Для шиномонтажної і вулканізаційної дільниці:

;

Для акумуляторної дільниці:

;

Для електротехнічної дільниці:

;

Для дільниці приладів системи живлення:

.

При однаковому коефiцiенті відбиття стелі i стін, що дорівнює

0.7, коефiцiєнт j має такі значення :

Мета розрахунків - визначити кiлькiсть ламп:

,

Для постів:

;

Для агрегатної дільниці:

;

Для слюсарно-механічної дільниці:

;

Для арматурної дільниці:

;

Для оббивальної дільниці:

;

Для ковальсько-ресорної дільниці:

;

Для мідницької дільниці:

;

Для шиномонтажної і вулканізаційної дільниці:

;

Для акумуляторної дільниці:

;

Для електротехнічної дільниці:

;

Для дільниці по ремонту системи живлення:

.

Значення світлового потоку для попередньо обраної лампи наведені в дод. 17.

Розрахунок механічної вентиляції

Механічну вентиляцію використовують при об'ємі виробничого простору менше 40 м3 на одного працюючого, для інших випадків може передбачатись тільки природня вентиляція.

У зонах ЩО, ТО i ПР вентиляцію розраховують за умов розчинення викидів (оксидів вуглецю i азоту) до припустимих концентрацій. Кiлькiсть шкідливих викидів [6],г/год.:

,

де - питома кiлькiсть шкідливих речовин, віднесена до одного виїзду з приміщення i умовної потужності двигуна 1 кВт (дод. 20);

- потужність двигуна базового автомобіля, кВт (к.с.);

- кiлькiсть виїздів автомобiлiв на годину (визначають виходячи з добової програми ЩО,ТО,ПР);

- коефiцiєнт iнтенсивностi руху автомобiлiв (дод.21).

Оксидів вуглецю:

.

Оксидів азоту:

.

Об'єм повітря за годину для розчинення шкідливих викидів до припустимих концентрацій:

, (1.38)

де , - припустима концентрація у повiтрi оксидів вiдповiдно вуглецю (20 мг/м3) i азоту (5 мг/м3).

У цехах i на дільницях розраховують вентиляцію за коефiцiентом кратності.

Об'єм повітря:

,

де - об'єм приміщення, м3;

- коефiцiєнт кратності, для цехів (дільниць) розбiрно-складального, комплектовочного, ремонту двигунів, електротехнічного, паливної апаратури i столярного ; для слюсарно-механічного ; для ковальського i зварювального .

Далi визначають потужність двигуна вентилятора

,

де - коефiцiєнт запасу, ;

- подача вентилятора, яка дорівнює кiлькостi повітря, м3/год.;

- тиск, який розвиває вентилятор (вентилятори низького тиску мають , середнього - , високого - );

- ККД вентилятора, ;

- ККД приводу, для плоскопасової передачі , для клинопасової , для безпосереднього з'єднання .

Розрахунки вентиляції виконують для одного приміщення з умов розчинення викидів i для одного приміщення по кратності заміни повітря.

Розрахунок опалення

Кiлькiсть теплоти для опалення:

,

де - витрати теплоти для опалення 1м3 приміщення на 1°С рiзницi внутрішньої i зовнішньої температури, кДж/год;

- об'єм будiвлi (приміщення), м3.

Крім того, кiлькiсть теплоти, яка витрачається на вентиляцію:

,

де - витрати теплоти на вентиляцію 1 м3 будiвлi при рiзницi внутрiшньої i зовнішньої температури 1°С, кДж/год.

Площа приладів нагрівання:

,

де - витрати теплоти на опалення i вентиляцію приміщень кДж/год;

- середня розрахункова температура теплоносія (пара низького тиску - 100°С, пара при тиску 1.2 атм (0.12МПа) - 104°С, при тиску 1,5 атм (0.15МПа) - 111°С).

Значення коефiцiенту Кп залежить вiд рiзницi температур теплоносiя i нагрівального повітря. Для нагрівальних приладiв з чавуну при °С КДж/м2*год*град, iз сталевих труб при тій самій рiзницi температур

 КДж/м2*год*град.

Кiлькiсть приладiв нагрівання:

, (1.43)

де - поверхня нагріву одного нагрівального приладу (для ребристих чавунних труб м2).

2. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

2.1 Призначення і область застосування різця

Кожна деталь, яка може принести велике занепокоєння автомобілісту в принципі або стати причиною досить сильних переживань, гідна її детального вивчення. Тим більше, коли мова йде про стабільну роботу автомобільного двигуна. Однією з таких деталей є датчик, який показує положення кулачкового валу.

Місцезнаходження розподільного вала, а також модель автомобіля і його тип служать основними моментами у визначенні принципу роботи датчика розподільного валу.

Безпосередньо на сам датчик розподыльного вала покладена функція визначення кутового положення ГРМ, який відповідає положенню колінчастого вала двигуна. Рухова система управління отримує інформацію від датчика кулачкового вала і виробляє впорскування палива і його запалювання.

Оскільки датчик має складну конфігурацію, для його виготовлення необхідно застосувати фасонний різець.

Фасонні різці призначаються для обробки деталей складного профілю. Застосовуються в масовому, серійному і навіть в індивідуальному виробництві.

За принципом роботи фасонні різці підрозділяються на радіальні і тангенціальні. По конструкції радіальні фасонні різці бувають трьох типів: дискові або круглі, призматичні й стрижневі. У стрижневих і призматичних різців ріжуча частина виготовляється зі швидкорізальної сталі, а їх державки - з конструкційної. З метою економії швидкорізальної сталі ріжуча частина зазначених різців робиться зварної.

У сучасному машинобудуванні для точіння складних поверхонь застосовують переважно радіальні призматичні та круглі фасонні різці; менш поширені тангенціальні і обкатувальні фасонні різці.

Призматичні різці застосовуються для обробки зовнішніх поверхонь, володіють підвищеною жорсткістю і надійністю кріплення, підвищеною точністю обробки, краще відводять теплоту, простіше в установці на верстатах в порівнянні з круглими.

Круглі (дискові) різці застосовуються для обробки зовнішніх і внутрішніх поверхонь, вони більш технологічні при виготовленні, але складніше в установці, мають більшу кількість переточок і підвищений термін служби в порівнянні з призматичними. Для закріплення круглих фасонних різців в різцетримач у торцевих поверхонь цих різців передбачають рифлення, отвори під штифт, або пази на торці.

2.2 Будова і принцип дії

Токарний різець складається з двох частин: робочої, яка знімає стружку, і держака, призначеного для закріплення різця в різцетримачі верстату. До елементів робочої частини належать передня поверхня, якою сходить стружка, головна і допоміжна задні поверхні, головне і допоміжне різальні ребра та вершина різця.

Основну роботу, пов'язану зі зняттям припуску, виконує головне лезо, що складається з головної різальної крайки і пов'язаною з нею контактної площадки на передній поверхні й контактної площадки на задній поверхні. За довжиною головне лезо завжди більше допоміжного.

Ріжучі крайки і контактні поверхні, що примикають до них, на передній і задній поверхнях у сукупності і утворюють лезо. Переборюючи опір, лезо урізається в метал заготовки й за напрямком робочого руху зрізує з неї шар металу, перетворюючи його на стружку. На всіх інструментах леза в поперечному перерізі мають форму клина, з одного боку обмеженої передньою, а з іншого боку - задньою поверхнею.

Положення передніх і задніх поверхонь, головних і допоміжних ріжучих крайок, що утворюють ріжучі елементи, координуються щодо корпуса інструмента системою кутових розмірів - геометричними параметрами. Конкретні числові значення геометричних параметрів проставляються на робочих кресленнях інструментів таким чином, щоб за ними можна було, по-перше, виготовити ріжучі елементи завданої форми й, по-друге, перевірити точність виготовлення всіх кутів універсальним або спеціальними контрольно-вимірювальними інструментами й приладами.

2.3 Розрахунок фасонного різця

Для виготовлення і обробки датчика положення розподільчого вала необхідно розрахувати розмір фасонного профілю та конструктивні розміри різця. Сталь А12, НВ 207.

Деталь виготовляємо з сортового прокату круглого поперечного перерізу по ГОСТ 2590-71.

Розрахунок діаметра заготовки

dзаг = dдет max+2zmin;

де dзаг - діаметр заготовки;

dдет max - максимальний діаметр оброблюваної деталі;

zmin - мінімальний припуск на обробку.

Розрахунок мінімального припуску на обробку

2Zmin=2[(Rz+h)i-1+ (2i-1+2i)];

де Rzi-1 - висота нерівностей профілю на попередньому переході;

Hi-1 - глибина дефектного поверхневого шару на попередньому переході;

i-1 - сумарні відхилення розташування поверхонь на попередньому переході;

i - похибка установки заготовки на виконаному переході.

Розрахунок доданків, котрі входять у формулу мінімального припуску.

Якість поверхні сортового прокату

Rz = 160 мкм

h = 250 мкм

Сумарне відхилення розташування поверхні

= (2к+2ц);

де к - загальне відхилення осі від прямолінійності;

ц - зміщення осі заготовки в результаті похибки центрування.

к= l к/(2к+0.25);

де к - кривизна профілю сортового прокату, к= 0.5 мкм.

к = 60(0.5/0.5) = 60 мкм;

ц = 20 мкм;

= 63,2 мкм.

Похибка установки заготовки

=280 мкм;

тоді мінімальний припуск на обробку дорівнює:

2zmin = 2[(Rz+h)i-1+(2i-1+2i)] = 2[(160+250)+287.1]= =1394мкм=1.39 мм;

тоді діаметр заготовки дорівнює:

dзаг=40+1.39=41.39 мм.

В якості заготовки вибираємо сортовий прокат діаметром 42 мм по ГОСТ 2590-71.

Обгрунтування типу фасонного різця

Вибираємо призматичний різець з базовою точкою на висоті лінії центрів, тому що на оброблюваній деталі є протяжна сферична поверхня.

Призматичний радіальний різець з базовою точкою на лінії центрів має меншу похибку в порівнянні з круглими різцями.

Обгрунтування вибору матеріалу ріжучої частини і корпусу фасонного різця

При обробці сталей економічно вигідно використовувати різці з наступних марок швидкорізальних сталей: Р18, Р6М5Ф3, Р6М5, Р9К10, Р10К5Ф5 і т.д. Вибираємо марку швидкорізальної сталі Р6М5. Для економії швидкорізальної сталі різець робимо складовим нероз'ємним, звареним за допомогою контактного зварювання оплавленням. Направляючу частину призматичного різця виготовляють зі сталі 40Х.

Обгрунтування вибору геометричних параметрів фасонного різця

Приймаємо по таблиці для сталі А12 твердістю НВ=207 =10, =23 оскільки =8…12о, =20…25о.

Розрахунок координат вузлових і проміжних точок фасонного профілю деталі

Визначимо координати точки 3. Для цього запишемо рівняння кола (l-28)2+r2=202 і рівняння прямої r=18. Спільне рішення цих рівнянь дає координати точки l3= 9.2822; r3=18.

Визначимо координати точки 4. Вони виходять з рівнянь кола (l-28)2+r2=202 і рівнянь похилої прямої (r=kl+b) r=-tg165o+27, де b=27 з рівняння для точки 5: 11=60tg165о+b. Спільне рішення цих рівнянь дає координати точки l4= 16.415; r4=39.191.

Візьмемо допоміжну точку на конічній ділянці деталі, для цього запишемо два рівняння прямої: r7= -tg165ol7 +27 і r4=16.415, звідки одержимо координати точки 7: r7=16.415, l7=49.879.

Табл. 2.1 - Координат вузлових і проміжних точок фасонного профілю деталі

№ точки фасонного профілю деталі	ri(y)	li(x)
1	15.0	0
2	18.0	3
3	18.0	19.282
4	16.415	39.191
5	11.0	60
6	20.0	28
7	13.634	49.879

Розрахунок координат вузлових і проміжних точок фасонного профілю різця

=23, =10.

M5=r5Sin5=11sin23=4.298;

A5=r5Cos5=11cos23=10.126;

Sini=M5/ri;

Ei=ri*Cosi;

Ci=Ei-A5;

sin1=M5/r1=4.298/15.0=0.287 1=16.651;

E1=r1Cos1=15.0cos16.651=14.371;

C1=E1-A5=14.371-10.126=4.245.

Табл. 2.2 - Координати вузлових і проміжних точок фасонного профілю різця

	1	2	3	4	5	6	7
Ri	15	18	18	16.415	11	20	13.634
i	16.651	13.814	13.814	15.178	23	12.409	18.376
Ei	14.371	17.479	17.479	15.842	10.126	19.533	12.939
Ci	4.245	7.353	7.353	5.716	0	9.407	2.813
Hi	3.560	6.167	6.167	4.795	0	7.889	2.359

Значення Hi знаходимо з трикутників

=90o-(6+6)=90o-(10+23)=57;

H1=C1Sin=4.245Sin57=3.560;

Розрахунок, призначення конструктивних розмірів фасонного різця

=10 15 приймаємо =15

h 23 мм приймаємо h=3 мм

Розмір фасонного різця вздовж осі:

L=L1+L2+L3+L4+L5, где;

L1=3 мм;

L2- ширина відрізного різця;

L2=36 мм приймаємо L2= 4 мм;

L3- вихід інструменту;

L3=12 мм приймаємо L3=1,5 мм;

L4- довжина оброблюваної поверхні;

L4= 60 мм;

L5- вихід інструменту;

L5= 12 мм приймаємо L5=1,5 мм;

L= 3+4+1,5+60+1,5=70 мм.

Розрахунок кількості переточувань фасонного різця

h3 = 0,3…0,5 - допустима величина зносу;

a = 0,1…0,3 - величина дефектного шару після зносу;

l = h3+a = 0,4…0,8 - зішліфована частина.

2.4 Різцетримач

Різцетримач призначений для встановлення і фіксації різця в ньому, а також налаштування правильного вильоту та осьового і радіального положення різця.

Різцетримач складається з основи, корпуса, притискної пластини різця, яка кріпиться спеціальними гвинтами, верхньої упори. Увесь різцетримач фіксується на станині за допомогою кріпильних гвинтів, а осьове, радіальне розміщення і виліт різця регулюється регулювальними гвинтами.

Рисунок 2.3 Різцетримач (вигляд збоку)

Рисунок 2.4 Різцетримач (вигляд зверху)

2.5 Технологія виготовлення деталі

Рисунок 2.5 Підрізка торця і центрування

Рисунок 2.6 Зенкерування отвору ?17,9

Рисунок 2.7 Відрізка деталі

ВИСНОВКИ

В даному курсовому проекті був розроблений технологічний процес ТО і ПР автомобілів Ікарус-250 і Ікарус-280. Сумарна річна трудомісткість робіт склала 796434,7 люд-год. Виконання всіх робіт в повному обсязі забезпечать 9 постів ТО і 8 постів ПР. Штатна кількість ремонтних робітників - 417 чоловік, робота яких організована в 1-2-3 зміни з 7-8-годинним робочим днем.

На першому листі зображений план головного виробничого корпусу та генеральний план, розроблені у відповідності до СНiП II-92-76 i СНiП II-93-74. Крім постів і дільниць в ГВК розмішені такі склади: склад запасних частин, агрегатів, ЛФМ, шин і нструментальна комора, а також компресорне приміщення. У висотній частині розміщуються пости ТО і ПР, дільниці розміщуються окремо.

Ділянка під забудову має площу 8,6 га з довжиною сторін 260 і 330 м. В'їзд на територію і виїзд з неї здійснюється через одні розсувні ворота. Рух автомобілів по території-односторонній.

Розроблена технологічна карта фасонного різця.

ЛІТЕРАТУРА

1. Положение о техническом обслуживании и ремонте подвижного состава автомобильного транспорта.-М.:Транспорт,1988.-78 c.

2. База даних технічного обладнання АТП, БЦТО і СТОА для виконання дипломного та курсового проектування з дисциплін “Технічна експлуатація автомобілів”, “Виробничо-технічна база підприємств автомобільного транпорту” для студентів стаціонарної та заочної форми навчання спеціальності 7.090228 “Автомобілі та автомобільне господарство”. /Кужій В.А., Марчук М.М., Зінь І.В., Гавриш В.М., Івасюк П.І., Рівне: РДТУ, 2000, 83 с /.

3. Методичнi вказiвки для вивчення дисциплiни "Технiчна експлуатацiя автомобiлiв" для студентiв механiчного факультету спецiальностi 8.090258 "Автомобiлi та автомобiльне господарство" / Рівне, РДТУ, 2004 р. - 37 с.

4. Методичні вказівки до виконання практичних занять з дисципліни "Технічна експлуатація автомобiлiв" для студентів спеціальності 7.090258, 8.090258 "Автомобiлi та автомобільне господарство"/ Рівне, НУВГП, 2006 р. - 55 с.

5. Лудченко О.А.Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:організація і управління:Підручник.-К.:Знання,2004. - 478с.

6. ОНТП-01-86. Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта.-М.: ЦБНТИ Минавтотранса РСФСР,1986.-128 с.

7. Баландин С.С. Бесшатунные двигатели внктреннего сгорания М.: Машиностроение, 1972. - 176 с.

8. Гаражное и ремонтное оборудование. - М.: Автотрансиздат, 1962. Иванов М. Н.

9. Детали машин. Учебник для вузов. Изд. 3-е, доп. и перераб. М., «Высш. Школа», 1976.

10. Шейнблит А. Е. Курсовое проектирование деталей машин: Учеб. Пособие для техникумов. - М.: Высш. шк., 1991. - 432 с.: ил.

11. «Справочник технолога-машиностроителя». В 2-х Т. Т.1 Под ред. А.Г. Косиловой и Р.К. Мещерекова. - 4-е изд. перераб. и доп. - М.: Машиностроение, 1986, 656с.

12. «Справочник технолога-машиностроителя». В 2-х Т. Т.2 Под ред. А.Г. Косиловой и Р.К. Мещерекова. - 4-е изд. перераб. и доп. - М.: Машиностроение, 1985, 496с.

13. «Проектирование металлорежущих инструментов»./ Под ред. И.И. Семенченко. - М.: Машгиз, 1963., 952с.

14. «Фасонные резцы»./ Г.И. Грановский и К.П. Панченко - М.: Машиностроение, 1975., 309с.

15. «Проектирование фасонных резцов». /Н. П. Малевский, В. С. Булошников, А. И. Овчинников. /Издательство МГТУ им. Баумана.

Размещено на Allbest.ru