Принципи організації повітряного простору

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Інститут Аеронавігації

Кафедра аеронавігаційних систем

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Основи аеронавігації»

Принципи організації повітряного простору

Виконав:

студент групи ІАН-218

Бєльков Ростислав Русланович

Перевірив:

Сушич Олексій Петрович

Київ 2015



Мета курсової роботи

- поглиблення теоретичних знань щодо принципів класифікації та поділу повітряного простору відповідно до стандартів та рекомендованої практики ІСАО;

- вивчення структури класифікації повітряного простору Європейських країн та порівняння їх з класифікацією повітряного простору України;

- вивчення принципів використання повітряного простору диспетчерських зон, термінальних районів, диспетчерських районів та районів польотної інформації.

ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1. Аналіз принципів класифікації повітряного простору відповідно до вимог ІСАО та України.

2. Аналіз та порівняльна характеристика класифікації повітряного простору Європейських країн:

-Бельгія;

-Хорватія;

-Німеччина.

3. Побудова структури та класифікація повітряного простору:

Секторів CTA - 2, великих міжнародних а/п - 1, а/п для внутрішніх перевезень - 3, ATZ - 3, зон обмежень польотів - 3, вузлових ТМА - 0, річний обсяг транзитних польотів - великий, річний обсяг внутрішніх польотів - середній, річний обсяг неконтрольованих польотів за ПВП - середній.

4. Дослідження загальної структури та елементів повітряного простору України:

-CTR Cherkassy;

-TMA Kharkiv TC1;

-CTA Kyiv NTH.



Перелік умовних позначень, скорочень, термінів

ATZ - зона аеродромного руху (aerodrome traffic zone)

CTA - диспетчерський район (control area)

CTR - диспетчерська зона (control zone)

FIZ - зона польотної інформації (flight information zone)

TMA - термінальний диспетчерський район (terminal control area)

ОПР (ATS) - обслуговування повітряного руху (air traffic services)

ПВП (VFR) - правила візуальних польотів (visual flight rules)

ППП (IFR) - правила польотів за приладами (instrumental flight rules)

РДЦ (ACC) - районний диспетчерський центр (area control centre)

РПІ (FIR) - район польотної інформації (flight information region)



Завдання 1. аналіз принципів класифікації повітряного простору відповідно до вимог ІСАО та України

1.1 Аналіз загальних принципів класифікації повітряного простору відповідно до стандартів та рекомендованої практики ІСАО

Відповідно до Наказу №280, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2002 №1328 до про затвердження Класифікації повітряного простору обслуговування повітряного руху України, класифікації підлягає весь повітряний простір, у якому здійснюється обслуговування повітряного руху, з метою приведення нормативно-правових актів України з питань обслуговування повітряного руху у відповідність до стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації. Згідно з Наказом було затверджено Класифікацію повітряного простору обслуговування повітряного руху України. Відповідно, було визначено класифікацію повітряного простору ОПР України.(Див. Рис 1.1)

Рис 1.1

Відповідно до вимог ІСАО інтегрована система цивільного диспетчерського управління була створена в липні 1999 року на базі Кабінету Міністрів України «Про створення єдиної системи ОПР України". Система здійснюється відповідно до Генеральної угоди, підписаної Міністерством оборони та Міністерством транспорту України в липні 1999 року. Процес планування повітряного простору та координація диспетчерського руху встановлюються відповідно до "Положення про Використання повітряного простору України" (створена постановою Кабінету Міністрів України в березні

2002) і «Інструкція по застосуванню АСП і CDR, у повітряному просторі України" (порядок SAA, червень 2006 р.).

1.2 Класифікація повітряного простору

ОПР повітряного простору класифікується і позначається згідно з наступним:

Клас А. Дозволяється використовувати тільки рейси за ППП, всі рейси забезпечуються диспетчерським обслуговуванням і відокремлені один від одного, без обмежень швидкості, безперервний двосторонній радіозв'язок.

Клас В. ППП та ПВП дозволяється, всі рейси забезпечуються диспетчерським обслуговуванням і не відокремлені один від одного, ніяких обмежень швидкості, безперервний двосторонній радіозв'язок. Цей клас має менш жорсткі вимоги ніж клас А.

Клас С. ППП та ПВП дозволяється, всі рейси забезпечуються диспетчерським обслуговуванням і польоти за ППП відокремлені від інших польотів за ППП та ПВП польотів. Польоти за ПВП відокремлені від польотів за ППП і отримують інформацію про рух щодо інших польотів за ПВП, безперервний двосторонній радіозв'язок, для ПВП існують обмеження швидкості 465 км /год.

Клас D. ППП та ПВП дозволяється і всі рейси забезпечуються диспетчерським обслуговуванням, польоти за ППП відокремлені від інших польотів за ППП і отримують інформацію про рух відносно польотів за ПВП, польоти за ПВП отримують інформацію про рух щодо всіх інших рейсів, безперервний двосторонній радіозв'язок, для ПВП існують обмеження швидкості 465 км / ч.

Клас Е. ППП та ПВП дозволяється, польоти за ППП, надається диспетчерське обслуговування повітряного руху та відокремлені від інших польотів за ППП. Всі рейси отримують інформацію про рух, наскільки це практично. Клас E не повинні використовуватися для зон управління, не має двостороннього радіозв'язку.

Клас F. ППП та ПВП дозволяється, беруть участь всі ППП рейси ,отримують консультативне обслуговування повітряного руху, і всі рейси авіакомпанії отримують інформаційне обслуговування, якщо потрібно, належить контрольованому повітряному просторі.

Клас G. ППП та ПВП дозволяється , отримують польотної-інформації обслуговування, якщо потрібно, належить контрольованому повітряному просторі.

Там, де повітряний простір одного класу примикає у вертикальній площині до повітряного простору іншого класу, тобто, коли вони розташовані один над одним, польоти на загальному рівні виконуються з дотриманням вимог, установлених для класу повітряного простору з менш жорсткими вимогами, і забезпечуються відповідним йому обслуговуванням. При застосуванні цих критеріїв повітряний простір класу В розглядається як такий, що висуває менш жорсткі вимоги, ніж повітряний простір класу А.

В таблиці 1.1 зображена класифікація повітряного простору України

	Клас повітряного простору	Опис повітряного простору* обслуговування повітряного руху (далі - ОПР)	Примітка
		назва	вертикальні межі
Контрольований повітряний простір ОПР	A	-	-	Не застосовується
	B	-	-	Не застосовується
	C	CTA	З висоти 2900 м/9500 ft AMSL (виключно) до FL 660 (включно)
		TMA	Від нижньої межі відповідного TMA (виключно) до верхньої межі відповідного TMA (включно), за винятком CTR і AFIZ у період роботи відповідного органу ОПР аеродрому та ATZ у період роботи відповідного аеродрому (злітно-посадкового майданчика)
	D	CTA	З висоти 1500 м/5000 ft AMSL (виключно) до висоти 2900 м/9500 ft AMSL (включно), за винятком ТМА у період роботи органу ОПР відповідного аеродрому	У місцевості, де висота рельєфу становить 900 м/3000 ft AMSL та вище, нижня межа СТА встановлюється на висоті 600 м/2000 ft AGL (виключно)
		CTR	Від рівня земної/водної поверхні до верхньої межі відповідного CTR (включно), за винятком AFIZ у період роботи відповідного органу ОПР аеродрому та ATZ у період роботи відповідного аеродрому (злітно-посадкового майданчика)
	E	-	-	Не застосовується
Повітряний простір поза межами контрольованого повітряного простору ОПР	F	-	-	Не застосовується
	G	FIZ	Від рівня земної/водної поверхні до висоти 1500 м/5000 ft AMSL (включно), за винятком ТМА та CTR у період роботи органу ОПР відповідного аеродрому	У місцевості, де висота рельєфу становить 900 м/3000 ft AMSL та вище, верхня межа повітряного простору класу G встановлюється на висоті 600 м/2000 ft AGL (включно)
		AFIZ	Від рівня земної/водної поверхні до верхньої межі відповідного AFIZ (включно) у період роботи органу ОПР відповідного аеродрому
		ATZ	Від рівня земної/водної поверхні до верхньої межі відповідного ATZ (включно) у період роботи відповідного аеродрому (злітно-посадкового майданчика)

Таб.1.1 класифікація повітряного протору України

Схема розподілу повітряного простору обслуговування повітряного руху України за класами представлена на рис 1.2.

Рис. 1.2

Висновок

Після аналізу класифікації повітряного простору відповідно до ІКАО, я дізнався, що різні класи позначають різні частини повітряного простору, і є різні вимоги, щодо застосування цих класів. Повітряний простір України ІСАО класифікує на класи C, D, E, G. Виділяють контрольований та неконтрольований повітряний простір. До контрольованого відносяться такі клас : A, B, C, D. До неконтрольованого : E, F, G. Класами E, F, G користуються повітряні судна, які виконують польоти за ПВП. Класи C, D, E встановлюються за умов середньої або низької щільності повітряного руху під час польотів за ППП та ПВП контрольованого повітряного простору. Кожен з класів C, D, E також має свої особливості експлуатації. Повітряний простір ОПР класу G встановлюється в неконтрольованому повітряному просторі. Це зручна система класифікації повітряного руху, яка забезпечує безпеку польотів та раціональне використання матеріального забезпечення (в неконтрольованих зонах ПП).



Завдання 2. Аналіз та порівняльна характеристика класифікації повітряного простору Європейських країн

2.1 Класифікація повітряного простору Бельгії

Географічний обсяг цього документа адресований тільки до Brussels FIR/UIR below FL 245. Брюссельський РДЦ також контролює повітряний простір над Люксембургом між FL 135 і 245. Обробка ОАТ (а деякі GAT) в Brussels, є обов'язком військової області ОПР АТСС SEMMERZAKE.

Рис 2.1 описує класифікацію повітряного простору в Brussels FIR:

Рис 2.1 Класифікація повітряного простору в Brussels FIR

Таблиця 2.1

У таблиці 2.1 перераховані РДЦ / TMAS (з відповідними РПІ / ВРП) в бельгійському повітряному просторі, які хвилюють цей LCIP. Слід зазначити, що кількість секторів, які показані в цій таблиці, є максимальним числом секторів управління, які можуть працювати одночасно.

Рис.2.2 Класифікація повітряного простору Бельгії

Класифікація повітряного простору Бельгії включає такі класи: B, C, D, E, G.

Клас B в Бельгії повітряному просторі має великий розподіл, і це означає, що польоти за ППП та ПВП дозволяється, всі рейси забезпечуються диспетчерським обслуговуванням і відокремлені один від одного.

2.2 Класифікація повітряного простору Хорватії

З 1 січня 2002 року, Загреб РДЦ контролює:

* маршрути руху всередині Загреб РПІ;

* маршрути руху всередині західної частини РПІ Сараєво (вище FL 285);

* маршрут руху всередині FIR Сараєво FL 100 до FL285 поза ТМА: Мостар, Сараєво, Тузла і Баня-Луці.

Загреб РПІ оточений РПІ 7 держав, а саме Угорщини (Будапешт FIR), Словенії (Любляна РПІ і Wien АКК в делегованих MURA сектора), Італії (Падуя і Бріндізі), Боснії і Герцеговині (Сараєво FIR), Сербії (Белград РПІ) і Чорногорія.(Рис.2.3)



Рис.2.3 Хорватія FIR

Класифікація повітряного простору

1. Клас С застосовується для:

* Загреб СТА від FL 115 до FL 660;

* У бічних кордонів ТМА Загреб між 1000 футів AGL і FL 205;

* У бічних кордонів ТМА Спліт між +4500 фут AMSL і FL 155.

2. Клас D застосовується:

* CTA Загреб між ЕП 115 і 1000 футів AGL;

* Пула, Дубровнік, Рієка, Осієк Задар і ТМА в їх бічних і вертикальних кордонах;

* Частина Спліт ТМА між 1000 футів AGL і 4500 футів AGL.

3. Клас G застосовується з бічних меж РПІ Загреб із звільненням від рейтингу кліків GND до 1000 футів над рівнем землі.

The Division Flight Leve (DFL) відділення верхнього повітряного простору від нижнього ОПР ФО 285 (Рис .2.4)

Рис.2.4 Класифікація повітряного простору Хорватія

ATC unit в повітряному просторі Хорватії наступні :

ATC Unit	Number of sectors	Associated FIR(s)	Remarks
	En-route	TMA
Zagreb ACC	9/10	1	Zagreb FIR and part of Sarajevo FIR	Serving CIV and MIL tfc.
Dubrovnik		1		Serving CIV and MIL tfc.
Osijek		1		Serving CIV and MIL tfc.
Pula		1		Serving CIV and MIL tfc.
Rijeka		1		Serving CIV and MIL tfc.
Split		1		Serving CIV and MIL tfc.
Zadar		1		Serving CIV and MIL tfc.

Таблиця 2.2

2.3 Класифікація повітряного простору Германії

Німецькі FIRs (рис.2.5)

Бремен FIR

Ланген FIR

Мюнхен FIR

Німецькі UIRs (рис. 2.6)

Рейн UIR

Ганновер UIR

Німецький FIR для нижнього повітряного простору оточений FIR 9 держав, а саме:

Копенгаген FIR (Данія)

Швеція FIR (Швеція)

Варшава FIR (Польша)

Прага FIR (Чехія)

Відень FIR (Австрія)

Швейцарія FIR (Швейцарія)

Реймс FIR (Франція)

Брюссель FIR (Бельгія)

Амстердам FIR (Нідерланди)

Німецький UIR для верхнього повітряного простору оточений UIR 9 держав, а саме:

Копенгаген UIR (Данія)

Швеція UIR (Швеція)

Варшава UIR (Польша)

Прага UIR (Чехія)

Відень UIR (Австрія)

Швейцарія UIR (Швейцарія)

Реймс UIR (Франція)

Брюссель UIR (Бельгія)

Амстердам UIR (Нідерланди)

FIR відділена від UIR в ешелоні FL245

Рис.2.5 Нижній повітряний простір(FIR) Німеччини



Рис.2.6 Верхній повітряний простір(UIR) Німеччини

Класифікація повітряного простору

Класифікація повітряного простору в Німеччині зображений на малюнку нижче(Рис.2.7).

Рис.2.7 Класифікація повітряного простору

ATC units:

ATC Unit	Number of sectors	Associated FIR(s)	Remarks
	En-route	TMA
Bremen (ACC, APP)	17	4	Bremen FIR	TMA: 4 sectors APP Berlin En-route: 3 sectors with a high share of APP traffic (Hamburg, Hannover, Bremen) The maximum configuration consisted of 18 sectors, 3 sectors were always combined.
Langen (ACC, APP)	23	12	Langen FIR	TMA: 5 sectors APP Frankfurt 2 sectors APP Stuttgart, 2 sectors APP Cologne/Bonn and 3 sectors APP Dьsseldorf En-route: 3 sectors with predominantly military traffic. The maximal configuration consisted of 35 sectors.
Munich (ACC,APP)	18	4	Munich FIR	TMA: 4 sectors APP Munich En-route: 3 sectors with a high share of APP traffic (Nьrnberg, Dresden, Leipzig) The maximum configuration consisted of 19 sectors, 2 sectors were always combined.
Karlsruhe (UAC)	38	-	Rhein UIR	The maximum configuration consisted of 36 sectors.

Таблиця 2.3

Висновок

Повітряний простір європейських країн організований відповідно до вимог ІСАО. Так, порівнюючи класифікацію повітряного простору трьох країн Європи, ми бачимо, що існують різні класи повітряного простору, які належать до контрольованих (класи C, D, E) і неконтрольованих (клас G) повітряних просторів. Спільними для цих країн є класи C, D i G. Різниця в тому, що Хорватія не має класу Е, а Бельгія та Німеччина мають. І Бельгія, на відміну від Хорватії та Німеччини, має клас F.

Країна	CTR	TMA	FIR	CTA	UTA
Бельгія	C, D	C, D	G, C	C	C
Хорватія	D	C, D	D	C	C
Німеччина	D	C,D	F	C,D	E



Завдання 3. Побудова структури та класифікація повітряного простору

У повітряному просторі ОПР організовуються райони польотної інформації.

На маршрутах ОПР у неконтрольованому повітряному просторі класу G у районі польотної інформації для забезпечення польотно-інформаційного обслуговування та аварійного обслуговування організовуються зони польотної інформації (FIZ).

Межі FIZ визначаються структурою маршрутів ОПР у неконтрольованому повітряному просторі класу G, зонами обмеження польотів, забороненими зонами.

Бічні межі FIZ визначаються, як правило, у межах відповідного РПІ.

Частини повітряного простору, у яких забезпечується диспетчерське обслуговування для польотів за ППП та ПВП, визначаються як диспетчерські райони (CTA, TMA) та/або диспетчерські зони (CTR).

Частини контрольованого повітряного простору, у яких забезпечується диспетчерське обслуговування для польотів за ППП та ПВП, класифікуються як повітряний простір класів B, C і D.

Для польотів повітряних суден за ПВП у FIZ можуть організовуватися маршрути ОПР у неконтрольованому повітряному просторі класу G.

Диспетчерські райони та диспетчерські зони, як правило, визначаються у межах FIR/UIR та є їх складовою частиною. Нижня межа диспетчерського району встановлюється на висоті не менше 200 м над земною чи водною поверхнею.

Верхня межа диспетчерського району встановлюється у разі, якщо:

- диспетчерське обслуговування не забезпечується вище цієї межі;

- диспетчерський район розташований нижче верхнього диспетчерського району (в цьому разі його верхня межа збігається з нижньою межею верхнього диспетчерського району).

Диспетчерські зони установлюються для забезпечення диспетчерського обслуговування повітряних суден, що прибувають на контрольовані аеродроми або вилітають з контрольованих аеродромів. Бічні межі CTR установлюються на відстані не менше 10 км від центру відповідного аеродрому в напрямках, звідки виконуються заходження на посадку за приладами. Диспетчерські зони установлюються від рівня земної поверхні вгору до нижньої межі диспетчерського району або вище нижньої межі диспетчерського району. Якщо CTR розташована поза межами бічних меж диспетчерського району, установлюється верхня межа диспетчерської зони.

Для виконання третього завдання курсової роботи мені було необхідно побудувати умовний (довільний) район польотної інформації, що містить елементи повітряного простору відповідно з індивідуальним варіантом курсової роботи.

Розглянемо етапи побудови умовного (довільного) району польотної інформації:

1. Відповідно до варіанту характеристика РПІ така:

Секторів CTA - 2, великих міжнародних а/п - 1, а/п для внутрішніх перевезень - 3, ATZ - 3, зон обмежень польотів - 3, вузлових ТМА - 0, річний обсяг транзитних польотів - великий, річний обсяг внутрішніх польотів - середній, річний обсяг неконтрольованих польотів за ПВП - низький.

2. Присвоїмо РПІ назву - FIR VREGION (VRGN).

3. Розмістимо елементи у повітряному просторі, враховуючи умови індивідуального варіанту та зробимо графічне зображення РПІ у плані (рис 3.1).



Рис.3.1 характеристика FIR відповідно до завдання

У кресленні представлені: СТА1, CTA 2 сектора; Міжнародні аеропорти - ТМА 1, с відповідної зони управління CTA 2, CTR 1; Аеропорти для внутрішньої експлуатації - TMA 1, 2 ТМА, з відповідними контрольними зони CTA 2, CTA 1, CTR 1, CTR 2; Диспетчерські зони - АТZ 1, 2 АТZ2. Restrict zones - UK-R1, UK-R2, UK-R3, UK-R4;

4. Зробимо графічне зображення РПІ у поперечному перерізі - CTA 1, CTA 2 (Рис 3.2, 3.3).

Рис.3.2 CTA 1



Рис 3.3 CTA 2

Висновок

повітряний простір диспетчерський польотний

У цьому завданні я побудував структуру випадкової РПІ та її компонентів. Крім того, я потренував свої теоретичні знання про класи. Згідно до варіанту у мене низькі річні неконтрольовані польоти за ПВП, так що я поставив у FIR від поверхні до 5000 футів клас G. Крім того, я маю високий річний обсяг транзитних польотів і річний обсяг внутрішніх польотів , тому і у відповідній CTA від 5000 футів до 600 FL я поставив клас C і B. вище FL 600 я поставив клас G.



Завдання 4. Дослідження загальної структури та елементів повітряного простору України

Згідно мого варіану,я маю дослідити:

CTR	TMA	CTA
CTR Cherkassy	TMA Kharkiv TC1	CTA Kyiv NTH

4.1 CTR Cherkassy

Для дослідження CTR Cherkassy я повина створити таблицю його характеристик (таблиця 4.1), показати на карті (рис. 4.1) і створити схему повітряного простору на ньому (рис 4.2).

Таблиця 4.1

Designation	Vertical limits and airspace class	Call signs, frequencies (MHz) and languages
CTR Cherkassy	GND/500 m Class D	Cherkassy Tower 119.500, ENG, RUS

Рис. 4.1 CTR Cherkassy на карті.



Рис.4.2 Класифікація повітряного простору Черкас

4.2 TMA Kharkiv TC1

Таблиця 4.2

Рис. 4.3 TMA Kharkiv



Рис. 4.4TMA Kharkiv (по секціям)

4.3 CTA Kyiv NTH

Для характеристики CTA Kyiv ми використовуємо маршрутну карту FL305:

Таблиця 4.3

Використовуючи маршрутну карту нижче FL305, зробимо схеми CTA Kyiv, в площині і розділі (Рис. 4.5, 4.6)

Рис. 4.5 CTA Kyiv

Рис.4.6 CTA Kyiv

Висновок

Повітряний простір України має спеціальний підрозділ. Горизонтально він розділений на 5 районів польотної інформації (РПІ). Кожен регіон включає в себе зони управління (CTR), зони управління терміналом (TMA), і зони контролю (CTA). Крім того, в загальній структурі повітряного простору України там деякі зони з особливими умовами для польотів UK-D (небезпечні зони), UK (P-заборонена зона), UK-R (обмежена зона).



Загальні висновки

Виконуючи курсову роботу, ми поліпшили теоретичні знання стосовно принципів класифікації та поділу повітряного простору відповідно до стандартів і рекомендованої практики ІКАО.

Ми також дізналися структуру класифікації повітряного простору європейських країн, і порівняли їх з класифікацією повітряного простору України; вивчили принципи використання диспетчерських зон повітряного простору зон, диспетчерських районів і районів польотної інформації; і отримали навички для розрахунку розмірів диспетчерських районів і термінальних диспетчерських районів.

Виконавши цю роботу, ми дізналися, що повітряний простір класифікується і позначається літерами А, В, С, D, E, F, G.

Потім ми порівняли три європейські країни і Україну. Бельгія: С, D, Е, F, G, Хорватії: C, D, G, Німеччина: С, D, Е, G. Всі три країни не використовують клас A і B, таким чином, ми можемо сказати, що вони не мають такої великої щільності рейсів або не можоть дозволити собі ввести їх.

Крім того, ми розглянули елементи повітряного простору України: 1) CTR Cherkassy, 2) ТМА Kharkiv ТС1 3) СТА Kyiv NTH графічним представленням їх, ,графіком і у вигляді поперечного перерізу і зробили деякі висновки про їх структуру й використання класів в цих елементах. І вивчили принципи створення і використання диспетчерських зон, термінальних диспетчерських районів, диспетчерських районів і районів польотної інформації.



Список використаних джерел

Положення про використання повітряного простору України Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Local Convergence and Implementation Plan,Years 2009-2013, Level 1

Наказ від 19.05.2004 №280 Про затвердження Класифікації повітряного простору обслуговування повітряного руху України

Додаток 1 до Наказу №280 Про затвердження Класифікації повітряного простору обслуговування повітряного руху України

Додаток 2 до Наказу №280 Про затвердження Класифікації повітряного простору обслуговування повітряного руху України

Правила польотів та обслуговування повітряного руху у класифікованому повітряному просторі України. Наказ МТУ від 16.04.03 №293. - К.: Мінтранс, 2003. - 53 с.

Класифікація повітряного простору обслуговування повітряного руху України. Наказ Укравіатрансу від 19.05.04 №280. - Київ: Мінтранс, 2004. - 9 с.

Размещено на Allbest.ru