Особливості функціонування морських портів, як складової транспортної системи України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова,

УДК 656:338:339:164:658

Особливості функціонування морських портів, як складової транспортної системи України

Старовойтов Ігор Ігорович, магістрант

м. Миколаїв

Законодавча база функціонування підприємств морського транспорту ґрунтується на Конституції України та складається з Кодексу торговельного мореплавства України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Законів України «Про морські порти України», «Про транспорт», «Про природні монополії» та інших нормативно-правових актів [2]. Серед програмних документів слід відзначити розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2010 р. №2174-р «Про схвалення Транспортної стратегії України на період до 2020 року» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 548-р «Про затвердження Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року» [3]. Морський порт є важливою ланкою транспортної системи країни і являє собою великий транспортний вузол з комплексом споруд і пристроїв, що забезпечують належну стоянку суден, швидку і зручну обробку вантажів їх зберігання, підготовку і комплектацію, а також обслуговування знаходяться в порту судів.

Сучасні порти обладнані складними перевантажувальними комплексами, мають розвинену інфраструктуру і здійснюють складні виробничо-технологічні процеси по високомеханізованої, автоматизованій обробці судів, вагонів, комплексного обслуговування флоту, підтримці прохідних глибин, технічного обслуговування гідротехнічних споруд, перевантажувального обладнання, портофлоту і т.д.

Крім традиційних послуг (навігаційних, перевалочних, складських і т.д.) в сучасних портах, що виникли в результаті великомасштабних контейнерних та інших видів перевезень, виявляються також організаційні послуги в області грузорозподілу із застосуванням електронно-інформаційної технології і створюються комерційні, банківські, виставкові та інші послуги, що перетворює порти в центри міжнародної торгівлі.

Робота порту проходить у складних швидкоплинних умовах і залежить від дій флоту, залізничного та автомобільного транспорту і, як правило, кожен транспорт впливає на експлуатаційну діяльність порту і як наслідок на його розвиток. Підтримка роботи портових споруд в умовах практично безперервної цілодобової і цілорічної експлуатації є необхідною умовою функціонування портів. вантаж транспортний морський порт

Щорічно, у світі морським флотом перевозиться мільярди тонн різних вантажів, і світовий вантажообіг постійно зростає: 1980 - 5 млрд.т, 1990 г. - 7 млрд.т, 2000 г. - 10 млрд.т, 2010 г. - 35 -45 млрд.т.

Найбільшими портами світу з найбільш розвиненою матеріально- технічної базою і вантажообігом, переважаючим 50000000 тонн на рік, є такі порти як: Роттердам (Голландія) - вантажообіг досягає 300 млн.т, Антверпен (Бельгія) і Гавр (Франція) - 70 млн. т, Лондон (Великобританія) - 60 млн.т, Марсель (Франція) - перевищує 90 млн.т, Генуя (Італія) - близько 50 млн.т, Нью-Йорк (США) - 100 млн.т, Філадельфія (США) - понад 75 млн.т, Йокогама (Японія) - близько 117 млн.т, Сінгапур - 320 млн.т та ін.

Також збільшення розмірів суден викликало необхідність прискореної модернізації існуючих портів і будівництво нових глибоководних причалів і портів. Транспортування українських вантажів через чужі території і перевалка в іноземних портах пов'язана з великими фінансовими втратами для країни і вантажовласників.

У таких умовах, коли одночасно з повсякденними завданнями доводиться управляти процесами перебудови та розвитку інфраструктури транспортного вузла, необхідні не тільки підвищені вимоги до якості менеджменту, а й переосмислення самих принципів і парадигм управління.

Для здійснення модернізації транспортної системи України необхідно оцінити потреби в перевезеннях вантажів і пасажирів, що є необхідною інформацією для прийняття рішень, що стосуються розвитку галузі. Крім того:

- Необхідно оцінити прискорення розвитку транспортної системи, що відіб'ється на зниженні впливу транспорту на виробничу і соціальну сфери;

- Необхідно оцінити координацію розвитку всіх видів транспорту, що забезпечує їх взаємодію на ринку транспортних послуг, що позитивно позначиться на зниженні транспортних витрат;

- Оцінити загальні закономірності розвитку транспортних систем, схеми транспортних мереж, їх оптимальні режими роботи, що повинно забезпечити привабливість інвесторів.

Це підтверджує інвестиційну привабливість морських портів Південного регіону України. До основним чинникам можна від нести:

- Близькість зовнішніх ринків, що вимагають збільшення обсягів перевезених вантажів;

- Географічне розташування регіону, який знаходиться на історично склалося торговельних шляхах;

- Кліматична привабливість більшій частині регіону.

Вирішення проблем, пов'язаних з необхідністю проходу через протоки вимагає ретельного економічного аналізу конкретної ситуації і відповідного планування перевезень, що знаходиться на стику економіки та логістики.

Інше рішення цієї проблеми полягає в тісній співпраці з чорноморськими країнами Євросоюзу і спільний розвиток транспортної інфраструктури, що належить європейським державам західній частині Чорного моря.

Сьогодні, для успішного існування на ринку транспортних послуг, для вітчизняних морських портів необхідно створювати умови, які б сприяли підвищенню їх конкурентоспроможності, такі як:

- Збільшення портових потужностей та їх раціональне використання;

- Забезпечення ефективного розвитку та безпечного функціонування морської портової інфраструктури;

- Вдосконалення управління діяльності морських портів, за рахунок застосування сучасних методів та інструментів менеджменту.

В даний час все більш актуальним стає підвищення ефективності управління морськими портами. Рішення поставленої проблеми вимагає ретельного наукового аналізу функціонування діяльності такого складного господарського об'єкта, як морський порт.

При цьому необхідно враховувати не тільки складність внутрішньої структури управління об'єкта, а й особливості його взаємодій із зовнішнім середовищем. Морський порт є складною транспортною системою і на процеси його функціонування та розвитку впливають різні внутрішні і зовнішні чинники.

Водний транспорт України поділяється на дві підгалузі: морський та річковий транспорт. Сьогодні державне управління водним транспортом України здійснює Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті (Укрморрічінспекція). Є таке визначення: «морской транспорт - вид водного транспорта, производящий перевозки грузов и пассажиров с помощью судов по океанам, морям, морским каналам (морское судоходство)».

Відповідно можна визначити поняття «морегосподарський комплекс» як територіальне поєднання суб'єктів господарської діяльності галузі морського транспорту, суб'єктів інших галузей, незалежно від форм власності, з метою задоволення потреб населення та суспільного виробництва в продукції та послугах морського транспорту за допомогою використання природних, інтелектуально-професійних ресурсів і створених людиною засобів. У такому вигляді поняття «морегосподарський комплекс» дуже схоже з поняттям, наданим Майклом Портером стосовно кластеру. «Кластер - це сконцентровані за географічною ознакою групи взаємозалежних компаній, спеціалізованих постачальників, постачальників послуг, фірм у відповідних галузях, а також пов'язаних з їх діяльністю організацій (наприклад, університетів, агенств по стандартизації, а також торгових об'єднань) у певних областях, що конкурують, але разом з тим ведуть спільну роботу » [1 ]. Проте відмінністю кластерних систем від інших типів об'єднань є налагодження відносин між підприємствами і представниками інфраструктурних організацій, партнерських і ділових взаємин щодо реалізації спільних проектів членами промислової групи. Кластер має за мету підвищення внутрішньої і міжнародної конкурентоспроможності його членів за рахунок комерційної і некомерційної співпраці, наукових досліджень та інновацій, освіти, навчання і заходів політики підтримки.

Враховуюче наведене, можна сказати, що морський комплекс - це територіальне поєднання підприємств галузі морського транспорту, враховуючі природні ресурси акваторії моря та лінії узбережжя.

ВИСНОВОК

Таким чином, морегосподарський комплекс є складною соціально-господарською системою, що складається з транспортних, виробничих, соціальних, природокористовних, управлінських та інших відносин. Морегосподарський комплекс відрізняється від інших транспортно-господарських комплексів концентрацією власних виробничих, організаційних і кадрових ресурсів у приморських територіальних громадах, насамперед міських. Тому самоврядні управлінські й нормотворчі механізми відповідних громад не можуть не бути залученими в процеси забезпечення розвитку морського господарства. Водночас рівень такого залучення в різні сфери морегосподарського комплексу є варіативним, що обумовлюється як специ- фікою форм морської діяльності, так і компетенцією, реальними організаційними й фінансовими можливостями територіальних громад та їх об'єднань. Тому морегосподарський комплекс безумовно можна вважати специфічним об'єктом муніципальних правовідносин.

ЛІТЕРАТУРА

1. Портер М. Конкуренция: пер. с англ. / М. Портер. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. - 608 с.

Размещено на Allbest.ru