Транспортне забезпечення в туризмі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВРСИТЕТ»

ЕКОНОМІКО-ПРАВНИЧИЙ КОЛЕДЖ

Курсова робота з дисципліни

Технологія та Організація туристичного бізнесу

на тему:

«Транспортне забезпечення в туризмі»

Виконала:

Єршова Наталя Олександрівна

Перевірила:

Прилипко Елена Вікторивна

Запоріжжя, 2015



ЗМІСТ

ВСТУП

Класифікація транспортних подорожей

Наземні види транспортних перевезень

Повітряні види транспортних перевезень

Водні види транспортних перевезень

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА



ВСТУП

Туризм (>фр.tourisme;tоur - прогулянка, поїздка) - це динамічно розвивається, орієнтована на споживача явище. Це найбільша індустрія світу, сумарний дохід країн від міжнародного туризму досяг 550 мільярдами доларів.

Значення й ролі туризму у час у розвиток економіки держав, задоволення запитів особистості, взаємозбагачення соціальних перетинів поміж країнами переоцінити неможливо. Індустрія туризму має важливе місце у економіці більшості країн. Її розвиток представляє великий ринок робочих місць.

Готельне господарство займає основне місце у міжнародному туризмі. Туризм неможливий за відсутності засобів туристів.Туристские потоки безпосередньо залежить від розміру в цьому секторі індустрії туризму й якості запропонованих приміщень.

Сучасне готельне господарство є самостійну галузь економіки. За розміром щорічного обороту воно до провідних галузей багатьох високорозвинених країн світу.

Можливість за порівняно невеличкий термін побачити кілька міст і більш, поєднання шикарного відпочинку з пізнавальним, чудове спілкування й добра кухня - лише ті складові виїзного туризму. Але от щоб відпочинок дійсно вдався, слід старанно проаналізувати своє час, і свої можливості, у тому, щоб зробити правильний вибір маршруту та певного типу транспорту, з якого здійснюватиметься пересування. Коли б із цих чинників буде враховано, швидше за все, враження від подорожі буде зіпсовано.

Актуальність теми даної курсової роботи зумовлена тим, що в усьому світі виїзний туризм дуже популярний і не випадково з кожним роком зростає кількість туристів, вибирають даний вид подорожі. Натомість послуги перевезень туристів, як частину індустрії туризму, є одним із перших місць у складі туристського продукту. Це з тим, що це туристські маршрути (крім пішохідних) припускають, наявність транспорту для доставки подорожуючих доречно відпочинку чи екскурсії і повернення додому.

Транспортне забезпечення є найважливішим елементом туристкою інфраструктури входить у основний комплекс послуг, які включаємо у складі туристського продукту. транспортний перевезення клієнт

Об'єктом дослідження, у моєї курсової роботі є організація обслуговування клієнтів в колективних транспортних засобах.

Предметом дослідження є: морські, річкові, залізничні, автобусні подорожі й перевезення туристів повітряним транспортом, і навіть організація транспортних послуг у готельних і туристських комплексах.

Мета курсової роботи - розглянути різні типи коштів переміщення (автомобільний, авіа-, залізничний і військовий морський транспорт) у туристичній індустрії виявити їх специфічні особливості і проблеми.



Класифікація транспортних подорожей

Транспортні подорожі розглядаються як вид туризму. Транспортні подорожі - це подорожі організованих груп туристів за наявності путівок (ваучерів) за маршрутам з різних транспортних засобів. Вони класифікуються за низкою основних ознак:

-способу пересування на маршруті (залізничний, морської, автобусний, річковий, авіаційний, інші види, комбінований)

-виду використовуваного транспорту (поїзда, літаки, автобуси, теплоходи, човни, байдарки, плоти, підводних човнів, мотоцикли, велосипеди, повітряні кулі, дельтаплани)

-побудови траси маршруту (лінійна, кільцева, радіальна, комбінована)

-тривалості подорожі (короткочасні, багатоденні) сезонності (цілорічні, сезонні, разові).

>Применяемий з метою туризму транспорт класифікується втричі виду:

сухопутний, водний, повітряний.

Серед сухопутних засобів пересування найбільше зацікавлення з метою туризму представляє застосування автомобільного і залізничного транспорту.

Автомобільний транспорт найширше використовують у туризмі, оскільки забезпечує доставку туристів «від дверей до дверей».

Залізничний транспорт забезпечує досить високий швидкість перевезення туристів на середнє відстань комфортних умовах при поміркованих цінах.

Серед водних транспортних засобів розрізняють: підводні (екскурсійні підводних човнів) і надводні (теплоходи, круїзні суду, морські пороми, прогулянкові суду, яхти) кошти.

Повітряні транспортні засоби містять у собі найрізноманітніші транспортні засоби: від літаків цивільної авіації до таких екзотичних, як повітряні кулі, дельтаплани.

У системі транспортного забезпечення у туризмі розрізняють:

-туристські перевезення, що входять до основний комплекс туристських послуг, які включаємо в тур: доставка туристів від місця їх постійного проживання доречно призначення і навпаки;

-трансферт - надання транспортних засобів задля забезпечення зустрічей - дротів туристів;

-транспортне обслуговування програмних заходів ізтурам:екскурсионное обслуговування, виїзд на програмні заходи, відвідання околиць, переміщення маршрутам.

При плануванні свого подорожі турист враховує такі чинники, як швидкість доставки до мети поїздки, комфорт подорожі, вартість, можливість перевезення багажу та її вагу, можливість зупинки у шляху надходження, умови харчування, рівень шуму, вібрацій, умови для сну й відпочинку, можливість широкого огляду під час подорожі, наявність несприятливих екологічних факторів, і, звісно - безпеку.

По пріоритетам ці вимоги розподіляються у такому послідовності:

- безпеку подорожі;

-вартість будівництва і наявність різні пільги;

-комфортабельність;

- доставки;

-інші чинники.

Чим більший набір позитивних чинників, то вище вартість транспортного подорожі, проте одне транспортний засіб не задовольняє наявних вимог.

Транспортні перевезення є найважливішим елементом туристкою інфраструктури і входять в основний комплекс послуг, що включаються до складу туристичного продукту. На них припадає основна частка в структурі ціни туру, що коливається залежно від тривалості та дальності подорожі від 20 до 60%.

Перевезення туристів здійснюються різними видами транспорту: наземним, повітряним, водним. Популярність або затребуваність різних видів транспорту для туристських перевезень залежить від географічного положення і кліматичних умов країни, її економічного розвитку, національних традицій, соціального положення і життєвого рівня людей і від інших факторів. У кожного виду транспорту є свої переваги і недоліки, обумовлені історичним розвитком, технічними, економічними та екологічними характеристиками, і щоб відпочинок дійсно вдався, потрібно ретельно проаналізувати як свого часу, так і свої можливості, для того, щоб зробити правильний вибір маршруту і типу транспорту , за допомогою якого здійснюватиметься пересування. Якщо хоча б один з цих факторів буде не врахований, швидше за все, враження від подорожі буде зіпсовано. Всі види транспортних систем переслідують одну головну мету - найбільш повне задоволення потреб мандрівників при реалізації послуг з перевезення. У зв'язку з цим має сенс говорити про транспортне обслуговування туристів як про сукупність цілого ряду послуг, призначених для перевезення туристів та їх багажу з одного пункту в інший з достатньою швидкістю і максимальним рівнем комфорту. "justify"> Актуальність теми даної курсової роботи зумовлена ​​тим, що послуги перевезень туристів, це складова частина індустрії туризму, перевезення займають одне з провідних місць у складі туристичного продукту. Це пов'язано з тим, що всі туристські маршрути (крім пішохідних) припускають, наявність транспорту для доставки подорожують до місця відпочинку чи екскурсії і повернення додому.

Мета курсової роботи - розглянути різні типи засобів переміщення (автомобільний, авіа-, залізничний, річковий і морський транспорт) у туристичній індустрії та виявити їх специфічні особливості.

Реалізація обраної мети дослідження обумовлює необхідність постановки та розв'язання наступного ряду логічно взаємозалежних завдань:

проаналізувати за літературними джерелами роль і місце транспорту і транспортних послуг в туризмі;

- розглянути особливості організації транспортної діяльності в туризмі;

-дослідити основні види і засоби транспортних перевезень.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є туристські транспортні перевезення у складі туристської індустрії.

Предметом дослідження є: морські, річкові, авіа-, залізничні, автобусні перевезення.

Транспортні перевезення є найважливішим елементом туристкою інфраструктури і входять в основний комплекс послуг, що включаються до складу туристичного продукту. Розвиток транспорту послужило передумовою розвитку туризму, воно ж робить регулюючий вплив на ступінь задоволення потреб населення в туризмі. p align="justify">

Організація транспортних послуг у Р і ТК

Транспортні послуги - одне з найважливіших видів обслуговування клієнтів у готелі.

До них належать: бронювання квитків, замовлення таксі, прокатавтотранпорта й те.

Бронирование квитків різні види транспорту можна виконувати з допомогою новітніх інформаційних технологій. Деякі глобальні комп'ютерні мережі досяг у цьому великих успіхів.

Готелі, котрі підключаться до глобальних мереж бронювання, мають можливість доповнити їх банк даних інформацію про готелі, про плани номерів, їх письмо речей та ціни.

У 1987 року створено два консорціуму: «Галілео» і «>Амадеус». Система «Галілео» об'єднує системи бронювання наступних авіакомпаній «Алиталия», «Брітішейруейз»,КЛМ, «>Свиссер», «ЕйрЛижус», «>Остриенейрлайне», «>Сабена», «Олімпікейруейз» іТАП.

Система «>Амадеус» включає у собі фірми: «Ер Франс», «>Зйринтер», «>Иберия», «>Люфтганза», « Адріяейруейз», «>ДЕАТ», «>Братенс сейф», «Финнейр», «>Айсландер», «>Линьефлай».

Нині найбільші готельні компанії, турагентства і виробники комп'ютерних систем намагаються створитисуперглбальную єдину комп'ютерну систему бронювання. Одночасно невеликі готельні фірми й окремі турагентства висловлюють на сполох з приводу створення такої системи, побоюючись її монополізації.

Компанія «WorldSpan» відкрилась у 1994 р. І свої представництва у Москві Санкт-Петербурзі.

За статистикою, переважна більшістьбронируемих квитків припадає на авіаквитків. «WorldSpan» дозволяє бронювати місця на рейсах 327 авіакомпаній світу. З російських авіакомпаній в "WorldSpan" є інформація лише про поїздку двох: ">Аерофлоте" і ">Трансаеро".

">WorldSpan" при бронювання робить ніяких переваг ніяким компаніям. Інше перевагу - робота у режимі реального часу. Це означає, що й, приміром, за годину дня авіакомпанія KLM змінила тарифи за свої рейси, ця інформація вийде в терміналах користувачів майже негайно, а чи не наступного ранку.

Ще одна системи - бронювання автомобілів.Пользователям пропонується можливість прокату автомобілів у 50 компаніях за оренду, зокрема і такі відомих, як "Herts", ">Alamo", ">EuroDollar".Агентствам не потрібно працювати з готелями і авіакомпаніями по загальним тарифами. Система дає можливість певним агентствам чи групам агентств працювати по конфіденційним і корпоративним тарифами.

Найбільш слабке місце «WorldSpan» - резервування залізничних квитків, круїзів і квитків накультурно-зрелищние заходи. Можливість бронювання на останнє поки що відсутня, а вибір залізничних поїздок і великих рейсів обмежується пропозиціями кількох компаній.

У Москві Санкт-Петербурзі бронювання квитків різні види транспорту здійснюється з допомогою туристських компаній, що є зазвичай, у холі готелю, чи туристська компанія має наскрізний зв'язок із фірмами, які надають послуги з бронювання.

Замовлення таксі.

Готель надає гостю можливість замовлення таксі двома шляхами:

- у міській службі таксі

-представляючи власні таксі готелю.

При замовленні таксі у міській службі адміністратор готелю, прийняв замовлення, виписує картку, що містить такі відомості: назва готелю, № кімнати, № машини, час, місце призначення.

Картка виписується адміністратор, який дбає про першому поверсі готелю.Заполненная картка передається водієві, оскільки гість то, можливо іноземцем.

Оплата таксі виробляється самим гостем водієві таксі - залежно від маршруту поїздки.

За наявності готелі власної служби таксі замовлення гостя передається адміністратором у службу. У цьому також виписується картка, яка передається водієві. Власна служба таксі організується при готелі у разі, якщо в готелю є власні стоянка й автогараж транспортних засобів.

Усі машини мають фірмовий знак готелю (найменування, емблема, телефон служби таксі тощо.). Наприклад, у Москві Санкт-Петербурзі готелі класу мають власні служби таксі.

Прокат машин.

Процедура прокату автомобілів проста: за умови, що вік туриста щонайменше 21 року й вбирається у 70 років, досить пред'явити паспорт і водійське посвідчення (російського чи міжнародного зразка) працівникові служби прокату.

На момент підписання договору посвідчення має бути насправді щонайменше два роки. У деяких країнах обслуговування клієнтів ведеться лише за наявності кредитної картки.

Ціна прокату залежить від класу автомобіля. До підписання договору на прокат автомобіля рекомендується докладно ознайомитися про те, що входить у вартість прокату. Зазвичай, у оплату прокату включається:

-необмежений пробіг автомобіля

-доставка автомашини клієнту межах міста

-ремонт чи заміна автомобіля у разі технічну несправність, крім ушкоджених покришок, вітрового скла чи двигуна

- повна страховка у разі дорожньо-транспортної пригоди з вини клієнта; проте, тоді як момент дорожньо-транспортної пригоди водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння, страховка не виплачується. У багатьох країн абсолютно сухого закону немає, але зміст алкоголю на крові на повинен перевищувати норми.

-страховка, покриваюча збитки, завданий автомобілю в дорожньо-транспортній пригоді з вини клієнта

-страховка пасажирів (крім водія) від нещасних випадків

-податки.

Машину клієнтові потрібно надати які з баком, а й її гість повинний від повним баком.

За додаткову оплату можна купити декларація про водіння машини другим водієм. Якщо клієнт залишає заставну суму (вона береться у разі сплати штрафів), заздалегідь треба поцікавитися, коли вона повернуто.

Але як взяти машину напрокат, бажано поцікавитися умовами паркування та ціни на таксі. Можливо, що поїздка на таксі буде більш вигідною як у грошам, і за витраченими нервах.

Необхідно попередити клієнтів у тому, що деякі країнах для прокату автомобіля крім документа, який засвідчує особистість, необхідно мати і через кредитну карту.

При прокаті автомобіля слід попереджати туристів що:

-паркування машин дозволяється лише у певних місцях

-є обмеження швидкостей на автомагістралях й у містах цієї країни

-на підводному човні необхіднорасплагать наступнійинформацией:дата та палестинці час аварії, точний час, прізвище і записуйте адресу свідків, назва і номер поліцейської дільниці.

У Санкт-Петербурзі існують фірми по прокату автомобіля. Через туристські компанії турист може машину напрокат.

У системі транспортного забезпечення у туризмі розрізняють:

-туристські перевезення, що входять до основний комплекс туристських послуг, які включаємо в тур: доставка туристів від місця їх постійного проживання доречно призначення і навпаки;

-трансферт надання транспортних засобів задля забезпечення зустрічей дротів туристів;

-транспортне обслуговування програмних заходів із турам: екскурсійне обслуговування, виїзд на програмні заходи, відвідання околиць, переміщення маршрутам.

Укладання

У XX в. у Росії було створено потужну транспортна система. Протяжність мережі повідомлення всіх видів транспорту становить сьогодні майже п'ять млн км.

З розвитком туризму транспортні шляху постійно розширюються, оскільки збільшення попиту подорожі надає позитивний вплив в розвитку транспортної інфраструктури. Транспорт ж, своєю чергою, дозволяє розширювати географію подорожей. Відбувається корисне і вигідне двом сторонам взаємовплив.

На цей час у багатьох країнах сформувалась і стабільно розвивається індустрія туризму. Діяльність готельної індустрії міцно пов'язана з транспортними перевезеннями.

Переміщення є найбільш характерну риску туризму, а транспорт, забезпечує цю переміщення, є важливим галуззю, що надає послуги туристського типу. Без транспорту немає туризму, якщо не про піших екскурсії та харчування походах, обмежених як числом туристів, і відстанню.

>Туристский транспорт підрозділяється на: сухопутний (>жд, автомобільний), водний (річкової та морської) і повітряний.

При виборі пасажиром того іншого виду транспорту враховуються багато чинників: швидкість, комфорт, безпека продукції та інші. Найбільшу популярність у туристів користуються автобусні, авіаційні і залізничні подорожі. Що ж до повітряних перевезень, всі вони характеризуються високої швидкістю доставки туристів, і високий рівень сервісу. Значення повітряних повідомлень у туризмі зростала зі збільшенням провізній здібності літаків, підвищення комфорту, скорочення часу польоту.

Слід зазначити, що залізничні перевезення за швидкістю поступаютьсяавиаперевозкам. Залізничні маршрути дуже різноманітні. Існують маршрути різні за тривалістю і з дальності. Для перевезень пасажирів використовуються швидкі, швидкісні і пасажирські поїзда. Специфікою залізниці подорожей у Європі є розмежування вагонів на класи, а купе намужские/женские/семейние,курящие/некурящие тощо.Комфортабельность залізниці перевезень підвищується з допомогою використання спеціалізованих туристських поїздів, про «готелях на колесах».

Автомобільний транспорт з повне право назвати транспортом загального застосування, оскільки його використовують повсюдно: від трансферів і екскурсій,внутримаршрутних перевезень автобусами до оренди малолітражних автомобілів туристами для власного користування відпочинку. Автобуси і автомобілі транспорт місцевого івнутрирегионального значення.

Особливою популярністю користуються автобусніекскурсионно-познавательние тури з відвідуванням кількох міст і визначних місць. Для туристів зручно, що можуть роз'їжджати маршрутом в межах міста своїм транспортом. Щоправда, з паркуванням виникають труднощі у багатьох містах Європи - й Росії.

Водний транспорт, річкової та морської власними силами вже викликають образ туристського - круїзного обслуговування й закони використовують у туризмі досить активно. Водні подорожі мають низку як переваг, і недоліків проти інші види транспорту. Найбільш значимими перевагами є високий рівень комфорту, великий обсяг одноразової завантаження, можливості реалізації різних видів тварин і цілей туризму (пізнавальний, бізнес-туризм, навчальний,шоп-туризм та інших.), відпочинку, повний комплекс життєзабезпечення. Основними вадами може бути невисоку швидкість пересування транспортних засобів, високі тарифи, обмеження мобільності, а й у схильність частини людей «морській хворобі» на морських круїзах

Отже, туристські перевезення грають важливу роль організації подорожей. Вибір туриста багато чому визначається якістю й рівнем сервісу. Тому треба приділяти особливу увагу до підвищення якості надання послуг.

Наземні види транспортних перевезень

Автомобільні перевезення

Автомобільні перевезення є одним з основних видів туристських перевезень. До безперечних достоїнств автоперевезень належать мобільність, відносно висока швидкість, невисока вартість, відсутність необхідності здійснювати пересадки, а також гнучкість у встановленні графіків руху.

Автопослуги, використовувані в туристському обслуговуванні, включають три основних напрямки:

організація автобусних подорожей;

організація подорожей на особистому автотранспорті туристів;

прокат автомобілів.

Організація автобусних подорожей

Об'єднані у величезні мережі міжміських і міських маршрутів, автобуси перевозять більше людей і обслуговують більше населених пунктів, ніж потяги та літаки разом узяті. У більшості країн міжміські та міжнародні автобусні перевезення обслуговуються автобусами, які належать як державним установам, так і незалежним компаніям.

Міжнародний автобусний туризм є порівняно молодим видом туризму. Початок його розвитку можна віднести до 70-их рр.. XX в. До цього в різних країнах автобуси використовувалися в основному для трансферів, екскурсій та місцевих поїздок.

У 1986 р. в країнах Європи у зв'язку із загостренням конкуренції між залізничними і автобусними компаніями було створено об'єднання автобусних перевізників - Рада В«ЄвролініїВ» (В«EurolinesВ»), куди увійшли 33 європейських партнера. Автобусні компанії виступили під однією торговою маркою, виробили загальну систему автобусного сполучення за наскрізними квитках із загальними стандартами сервісу, правилами, системою знижок. У результаті В«EuroliriesВ» перетворилася на одну з провідних компаній на ринку. Вона обслуговує більше 250 маршрутів по всій Європі, в неї входять 35 європейських автобусних компаній. З 1992 р. В«EurolinesВ» стала працювати і в Східній Європі.

Підписання шенгенських угод дало новий поштовх до розвитку автобусних перевезень, дозволивши спростити багато формальності. У 90-х рр.. XX в. середньорічне зростання автобусного туризму становив у середньому близько 1,5%. Будучи економічним видом подорожей, доступним широким верствам населення, автобусний туризм постійно розвивається. Досі спостерігається тенденція до зростання його обсягів.

У Європі і в усьому світі до автобусів, що здійснюють перевезення туристів, пред'являються високі вимоги щодо їх комфортності. Класифікаційної комісією при Міжнародному Союзі автомобільного транспорту були розроблені конкретні вимоги для туристських автобусів різних категорій. Категорія автобуса визначається його класом і позначається кількістю зірок від 1 до 5. До автобусів категорії В«1 зіркаВ» відносяться автобуси міжнародного класу, призначені для проведення оглядових міських і місцевих екскурсій; до автобусів категорії В«2 зіркиВ» належать транспортні засоби високого класу, що залучені до реалізації внутрішнього і міжнародного туризму на невеликі відстані. Автобуси вищого класу і класу В«люксВ» характеризуються відповідно категорією В«3 зірки", "4 зіркиВ» і В«5 зірокВ». Вони використовуються для здійснення далеких і тривалих туристських маршрутів. Серйозна увага приділяється так само і станом автобусів, що використовуються для туристських перевезень. Сучасні автобуси для переїзду на довгі відстані значно зручніше, ніж їх більш ранні моделі. Стандартним набором є хороший кондиціонер в поєднанні з вигодами кімнати для відпочинку. Багато автобуси забезпечені високими сидіннями, звукоізольовані, мають покращене освітлення, великі вікна для огляду, телевізори, туалети і мінібари.

У багатьох країнах заборонена на туристських маршрутах робота автобусів, термін експлуатації яких перевищує 8 років. У відповідності з європейським законодавством автобуси також повинні проходити всебічний технічний контроль кожні шість місяців. p

Згідно з рішеннями Європейської конвенції по роботі екіпажів транспортних засобів, з 24 квітня 1995 всі автобуси з кількістю місць більше 9, що у міжнародних перевезеннях, повинні бути обов'язково обладнані тахографами. У разі його відсутності експлуатація автобуса заборонено. p

Тахограф - це бортовий прилад для об'єктивного контролю і обліку роботи автобуса чи автомобіля і водія. Він автоматично показує і записує швидкість руху, поточний час, пробіг, періоди праці і відпочинку водія. Записи здійснюються на іменних діаграмних (тахограммой) і дають повну картину всього робочого дня водія.

Відносно низькі витрати на придбання туристських автобусів (у порівнянні з іншими транспортними засобами), а також висока ефективність їх використання роблять цей вид перевезень привабливим для великої кількості туристичних підприємств. Використання власних автобусів дозволяє зменшити витрати туристської подорожі і, як наслідок, знизити його вартість. Найбільше застосування туристські перевезення власними автобусами знайшли в організації турів, орієнтованих на масового споживача. Особливо ефективним стає використання власних автобусів при організації туристських потоків у вигляді В«ланцюжківВ», тобто автобус або кілька туристських автобусів здійснюють човникові рейси від місця збору групи до місця призначення з постійним завантаженням. Зазвичай такі ланцюжки організовуються в напрямку масового і дешевого туризму (наприклад, відпочинок в Болгарії, Криму тривалістю 7, 14, 21 день). Слід, однак, відзначити, що використання власних туристських автобусів пов'язане з рядом додаткових витрат туристського підприємства: на стоянку автобуса, технічний огляд і ремонт, заміну частин, паливно-мастильні матеріали, обслуговуючий персонал і кваліфікованих водіїв, страхування транспортного засобу та цивільної відповідальності власників автотранспорту . Тому, незважаючи на гадану вигоду від придбання власного автобуса, туристське підприємство має, перш за все, враховувати ефективність вкладення коштів у створення власної транспортної структури з урахуванням всієї сукупності витрат.

Використання орендованого транспорту позбавлене недоліків, пов'язаних з придбанням та обслуговуванням власних туристських автобусів. Оренда найбільш ефективна для початківців туристських підприємств і компаній, які не досягли значного обороту коштів.

Незважаючи на цілий ряд переваг автобусів, їх застосування має і обмеження, одним з яких є обмеження кількості перевезених туристів (до 45 чол.). Застосування автобусів найбільш ефективно для перевезень туристів на невеликі відстані і забезпечення різного роду програмних заходів. Організація туристських подорожей на середні і великі відстані вимагає додаткової ретельної організації маршруту, місць стоянок, нічлігів, харчування. Тривале перебування в транспортному засобі (особливо на зворотному шляху) може негативно позначитися на загальному сприйнятті якості відпочинку.

Використання особистого атомобільного транспорту туриста.

Використання особистого транспорту туриста являє собою особливий вид туристських подорожей, званих АВТОТУР. Їх організація вимагає ретельної підготовки і планування.

Автотуризм досить широко розвинений в усьому світі. Це пов'язано з його відносною дешевизною та свободою у виборі маршруту, готелю, програми і т.д. Досить часто туристи звертаються в туристські організації з проханням розробити для них індивідуальний маршрут подорожі. Вони вказують, які міста хотіли б відвідати, що побачити, можливо, замовити екскурсовода, забронювати номери в готелі і т.д. Такий вид туризму також відноситься до автотуризму, так як клієнт слід за визначеним маршрутом, але на своєму автомобілі.

У багатьох випадках туристи не хочуть пересуватися по конкретному маршруту. Вони вважають спонтанний шлях більш привабливим: переїжджати з мотелю в мотель або з кемпінгу в кемпінг, заїжджати в різні міста, оглядати визначні пам'ятки і т.д.

У певному сенсі розвиток готельної інфраструктури, зокрема мотелів, прямо пов'язане з автотуризмом. У різних країнах за традиційними туристським трасах побудовані цілі ланцюги малих готелів і кемпінгів, орієнтованих насамперед на обслуговування туристів, що подорожують на особистих автомобілях.

Процес підготовки автоподорожі включає:

розробку маршруту;

розробку графіка руху;

оформлення маршрутної документації.

Туристи, що виїжджають за кордон на власному транспорті, повинні мати водійські права міжнародного зразка, транспортний засіб має бути застраховане, власник транспортного засобу повинен мати страховий поліс страхування цивільної відповідальності, а також належним чином оформлені документи на автомобіль. Туристське підприємство як організатор подібного роду турів повинно посприяти у правильному оформленні зазначених документів. Крім цього, туристу повинні бути надані карта з нанесеним маршрутом руху, місцями заправок, кемпінгами, мотелями, пунктами технічного обслуговування, а також документи, що підтверджують замовлення обслуговування в цих пунктах, або міжнародні сервісні книжки, що дозволяють розміщуватись або отримувати обслуговування у зазначених пунктах за попередньою оплаті. Міжнародні сервісні книжки видаються різними міжнародними автомобільними клубами, найбільш відомим з яких є німецький клуб ADAC. Власник такої книжки отримує право і можливість на обслуговування в мотелях, кемпінгах, придорожніх ресторанах, станціях технічного обслуговування і заправних станціях, які є учасниками цього клубу.

Прокат автомобіля

Специфічним видом послуг, що використовуються в туристському обслуговуванні, є прокат автомобілів, індустрія якого розвивається практично з тих часів, коли був створений автомобіль.

Індустрія прокату автомобілів пережила дійсний підйом, коли перші комерційні авіалінії приступили до обслуговування пасажирів. У міру розростання повітряних подорожей все більше і більше людей (особливо що займаються бізнесом) потребували прокаті автомобілів, коли прибували в аеропорт за місцем призначення. Маючи таку можливість, людина отримує необхідну мобільність, не вдаючись до послуг таксі або іншого громадського транспорту.

Індустрія прокату автомобілів все ще більшою мірою орієнтується на бізнес-туристів. Однак ринок відпочинку теж стрімко розростається. Разом з тим зростає популярність пакетів В«переліт/автомобільВ», які є програмами для відпустки і включають в себе вартість авіаперельоту та оренди автомобіля. Стимулювало ж популярність цих пакетів зниження плати за авіапереліт і прокат автомобілів.

У будь-якому туристському або курортному центрі працює безліч автопрокатних контор - від великих до найменших. Провідною фірмою з прокату автомобілів в світі є фірма В«HERTZВ». Процедура оренди автомобіля досить проста. Від туриста потрібно, щоб його вік був не менше 21 року і не перевищував 70 років (у деяких фірмах Великобританії - 25 і 75 років відповідно). Турист повинен пред'явити службовцю орендної компанії паспорт і водійське посвідчення (міжнародного зразка). До моменту укладення договору посвідчення має бути справді не менше 2 років (у Великобританії - 1 рік, а для водіїв молодше 25 років необхідний стаж збільшується на 1 рік). У деяких країнах обслуговування клієнта проводиться тільки за наявності кредитної карти, в більшості ж країн оплата за послуги здійснюється готівкою.

Зазвичай автомобіль туристу доставляють з повним баком, але повернути в автопрокатную фірму його потрібно також з повним баком.

Туристові, що відправляється в подорож з діловими, оздоровчими, пізнавальними та іншими цілями, перш ніж орендувати автомобіль, необхідно поцікавитися умовами паркування та цінами на таксі. Можливо, поїздка на таксі виявиться більш вигідною як у фінансовому, так і в моральному плані.

Залізничні перевезення

Залізничні перевезення являють собою ефективний інструмент транспортного забезпечення в туризмі. Досить високий комфорт подорожі, висока швидкість і можливість компактного розміщення групи туристів при помірних цінах робить цей вид транспорту конкурентоспроможними при пересуванні на малі і середні відстані. Найбільше застосування залізничний транспорт знаходить при організації внутрішнього та прикордонного туризму, а також пізнавальних, екскурсійних турів і туризму вихідного дня. Великою перевагою залізничних перевезень є також можливість широкого огляду місцевості, що підвищує їх пізнавальний характер.

У свій час поява залізниць зробило справжню революцію в подорожах, запропонувавши більш дешеву і швидку перевезення в порівнянні з кіньми і кораблями. Обширні мережі залізниць Північної Америки та Європи зробили залізничні станції центрами районів.

В останні роки поїзда стали більш безпечними, швидкими і комфортабельними. До 1900 р. залізниці могли запропонувати всі зручності сучасного побуту, включає електричне освітлення, парове опалення, спальні вагони, вагони-ресторани і навіть ванні кімнати.

Найбільшими прихильниками залізничного туризму в світі вважаються німці, англійці та швейцарці. Особливим шиком серед туристів вважаються паровозні подорожі. На сьогодні туристські маршрути пронизують практично всю розгалужену залізничну мережу Західної Європи. В останні роки відзначається також зростання інтересу до залізничного туризму на Американському континенті, де лідирують три тривалих маршрута: В«Транс-КанадаВ» (десятидобовий переїзд з Ванкувера до Монреаля через Вінніпег і Оттаву); В«Транс-АмерикаВ» (12 діб з Вашингтона до Лос -Анджелес через Чарльстон, Новий Орлеан, Сан-Антоніо, Ель-Пасо); В«Транс-АтлантикаВ» (з Манагуа до південного краю Південної Америки в Пуерто-Монт через Гуаякіль, Ліму і Сантьяго). В Америці ці туристські поїзда називають В«Orient ExpressВ». У Норвегії популярні туристські маршрути з оглядом найбільших і найкрасивіших фіордів у світі саме зі спеціального поїзда. Інтерес представляють і туристські поїзда Японії. Наприклад, В«Токійський туристський експресВ» обладнаний широкими вікнами; в туристському поїзді В«НаніваВ» передня частина вагонів повністю засклена, в поїзді є місця для відпочинку, проведення виставок, конференцій.

Найбільш повним документом у галузі міжнародного залізничного співробітництва є Єдина Конвенція про міжнародні перевезення (в редакції 1980 р.). У ній відображені основні загальні правила перевезення вантажів і пасажирів на залізницях у міжнародному сполученні. Залізничні перевезення, здійснювані між різними державами, регулюються також низкою багатосторонніх і двосторонніх угод.

В системі пасажирських перевезень поїзди поділяються на внерейсовие (чартерні), що комплектуються в міру необхідності, і рейсові, наступні за строго встановленим маршрутом, суворо дотримуваним проміжків і графіку руху.

Внерейсовие (чартерні) поїзда - це спеціально замовлені поїзди, призначувані поза регулярного розкладу. До спеціальних часто ставляться туристсько-екскурсійні поїзди, що прямують поза регулярного розкладу за спеціально для них прокладеним ниткам маршрутів і графіків руху, складеним з урахуванням В«віконВ» в регулярному розкладі, а також туристсько-екскурсійних цілей.

Рейсові поїзда поділяються на приміські, місцеві та дальні.

Приміські поїзди слідують за твердим розкладом в межах області або краю. Склад зазвичай вміщає до 1500 пасажирів, причому сидячих місць до 1000. Потяги роблять часті зупинки на місцевих станціях. Місця у вагонах не нумеровані.

Місцеві поїзди слідують між станціями однієї залізниці (в Європі може бути в межах однієї держави). Зазвичай вони курсують на відстань в межах до 700 км. Уряді випадків відмінність між приміськими і місцевими поїздами досить умовне і істотно залежить від географічних характеристик місцевості і країни в цілому. За винятком швидкісних маршрутів, поїзди місцевого сполучення здійснюють зупинки практично на всіх станціях.

Дальні поїзди слідують на відстань понад 700 км. Поділяються на швидкі цілорічного звернення, швидкі сезонні (літні), пасажирські дальні цілорічного та сезонного звернення.

Потяги і вагони також поділяють на різні категорії.

Категорії поїздів: приміський, пасажирський, швидкий, швидкісний.

Категорії вагонів: сидячий, плацкартний, купейний, спальний, вагон-ресторан.

За наявності стійкого пасажиропотоку призначається рейсовий маршрут в певному напрямку, що нараховує в середньому до 17 вагонів; при великому потоці кількість вагонів може бути збільшено до 25.

Стандартні залізничні тури умовно можна розділити на три самостійні категорії:

Одноденні

Починаються вранці і закінчуються ввечері того ж дня. У дорозі туристи розташовуються за столиками вагонів-ресторанів. По дорозі вони можуть не тільки перекусити, але й подивитися виступи естрадних і циркових артистів. Туристів довозять до конкретної станції, де для них підготовлена ​​спеціальна програма. Це меже бути екскурсійна поездка або ж пікнік на природі.

Нетривалі (2-3 доби)

Як правило, туристи проживають в окремих купе. Поїздки традиційно складені з таким розрахунком, щоб вночі, коли всі сплять, поїзд знаходився в дорозі. Вдень же туристи зайняті

на всіляких екскурсійних заходах.

Багатоденні (від 5 і більше днів)

Графік руху поїздів, що обслуговують багатоденні поїздки, відрізняється великою різноманітністю. Це залежить від маршруту та екскурсійної програми. Щоб мандрівники не стомилися, турпоїзд повинен йти безупинно не більше півтори доби. Тривалі денні перегони плануються, як правило, в тих випадках, коли по шляху проходження відкриваються цікаві види і ландшафти. В окремих випадках пропонуються і короткочасні В«зелені стоянкиВ» у лісі або горах, на березі моря чи великого озера.

Крім цього залізниці надають широкий спектр знижок і пільг для різних категорій пасажирів. Організація туристських поїздів здійснюється на підставі договору за узгодженим графіком і маршрутом руху.

Здійснення туристських перевезень залізничним транспортом в основному виробляється швидкими і пасажирськими поїздами регулярного проходження і спеціальними туристськими поїздами. Останнім часом для перевезень туристів в Японії, Бразилії, Південній Кореї, Росії, країнах Європи використовуються швидкісні залізниці.

Для перевезень туристів застосовуються вдосконалені поїзди з похилим корпусом та потяги на магнітній підвісці. У 1997 р. Міжнародна організація залізниць оголосила про значне збільшення використання поїздів з похилим корпусом на європейських маршрутах. Ці поїзди здатні розвивати швидкість до 500 км/год завдяки відсутності тертя (вони підняті над колією завдяки силі електролітів). У 1997 р. уряд Німеччини виділив 5,8 млрд дол. США на фінансування проекту В«TransparidВ». Перший поїзд цього проекту вийшов в 2005 р. Потяги проекту В«TransparidВ» менше забруднюють навколишнє середовище, ніж літаки або автомобілі. br/>.

Повітряні види транспортних перевезень

Повітряний транспорт є однією з найбільш швидко і динамічно розвиваються галузей світового господарства і з кожним роком займає все більш міцні позиції в загальносвітовій транспортній системі.

При організації туристських подорожей на великі відстані (наприклад, до Північної Америки, держави Південно-Східної Азії або інші віддалені світові макрорегіону) використання авіаційних перевезень практично не має альтернатив. Застосування авіаційного транспорту також поширено і на середні (у масштабах земної кулі) відстані (наприклад, до країн Європи та Близького Сходу). Не менш привабливими є авіаційні перевезення туристів і на внутрішніх лініях, особливо для таких великих держав, як Росія, Китай, США.

У світі налічується понад 1300 авіакомпаній. У середньому на рік на авіарейсах перевозиться близько 1,5 млрд. чоловік. В обслуговуванні міжнародних повітряних сполучень беруть участь понад 1 тис. аеропортів світу, близько 650 з яких забезпечують міжнародні регулярні авіаперевезення (типи літаків і коди найбільш великих міжнародних аеропортів наведені у додатку 14). Мережа міжнародних перевезень в даний час охоплює всі географічні регіони і більше 150 держав світу.

Найбільшими авіакомпаніями світу за кількістю перевезень вважаються американські Delta Airlines, Pan American, United, французька Air France, німецька Lufthansa, британська British Airways, російський Аерофлот.

Повітряний транспорт регулюється на трьох рівнях:

національному - ліцензування авіаперевізників, що працюють як на внутрішніх, так і на міжнародних маршрутах;

міжурядовому - регулярні повітряні маршрути грунтуються на угодах між урядами відповідних країн;

міжнародному - тарифи на регулярні рейси встановлюються (для членів авіаліній) на основі взаємних договорів між що беруть участь авіакомпаніями за посередництва Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA) або третьої особи.

Авіація підрозділяється на два види: транспортну та загального призначення. Транспортна авіація складається з компаній, що здійснюють перевезення пасажирів (рейсові перевезення), вантажів і пошти. Авіація загального призначення забезпечує як загальноприйняті, так і спеціальні послуги і може бути підрозділена на шість категорій: 1) повітряні таксі, які оперують як чартерні, 2) літаки, що належать підприємствам і фірмам, для перевезення виробничого персоналу, а також вертольоти, 3) спеціальні літаки (для аерозйомки, пожежні, медичні і т.д.), 4) літаки для тренування професійних пілотів; 5) приватні літаки для бізнесу і подорожі; 6) спортивні літаки.

Будівля аеровокзалу є серцем комплексу аеропорту. У цьому місці пасажири купують і реєструють квитки і багаж, виробляють посадку і висадку. У будинках більшості аеровокзалів знаходяться агентства з оренди автомобілів, магазини, ресторани, буфети, відділення банків.

У всіх авіакомпаніях світу існують зазвичай три класи обслуговування:

перший клас (літера позначає код класу):

R - надзвуковий літак, перший клас (Supersonic);

Р - перший клас преміум (First Class premium);

F - перший клас (First Class);

A - перший клас із знижкою (First Class discounted).

- бізнес-клас (Business Class):

J - бізнес-клас преміум;

С - бізнес-клас;

D, Z - бізнес-клас із знижкою (у залежності від величини варіанту знижки).

економічний клас (Economy Class):

W - економічний клас преміум;

S, Y - економічний клас;

В, Н, К, L, M, N, Q, Т, V, X - економічний клас із знижкою (у залежності від терміну бронювання, дії квитка, дня відправлення і повернення, а також від різних обмежень за віком, анулювання і пр.).

Головна відмінність класів - в комфортабельності крісел, якості харчування та розмірі безкоштовно провозиться багажу. Перший клас - найдорожчий. Пасажирам, що летять першим або бізнес-класом, предоставл яется окремий зал для реєстрації на виліт. У деяких аеропортах для цих пасажирів обладнані спеціальні зали очікування з наданням додаткових послуг (іноді безкоштовних); на борту літака їм надаються більш комфортні місця з набором послуг для пасажирів тільки цих класів. Так, особистий простір на борту літака у пасажирів першого і бізнес-класу більше на 50%. Крісла більш модернізовані.

Взаємодія туристичних фірм з авіакомпаніями

У рамках організації туристських подорожей існує кілька форм взаємодії туристських фірм і авіакомпаній:

бронювання місць та викуп авіаквитків через агентства авіакомпанії або системи бронювання;

договір з авіакомпанією на квоту місць на регулярних авіарейсах;

агентську угоду і робота в ролі агентства з продажу авіаквитків для своїх туристів;

організація чартерних авіарейсів під туристські перевезення.

Щоб правильно вибрати найбільш зручну і вигідну форму взаємодії, а також грамотно укласти контракт на авіаперевезення туристів, необхідно знати особливості, переваги та недоліки того чи іншого виду взаємодії з авіакомпанією.

При бронюванні авіаквитків слід виконувати вимоги професійної етики: постачати авіакомпанію телефонними номерами пасажирів (на випадок екстреного контакту); негайно скасовувати в авіакомпанії броню у разі зміни маршруту; виписувати квитки з гарантованим місцем тільки при його підтвердженні авіакомпанією; оформляти всі необхідні документи належним чином та ін

Договір на квоту місць на регулярних авіарейсах передбачає, що квота місць (блок місць) може бути жорсткою або м'якою. При жорсткій квотою вся відповідальність за нереалізацію місць блоку, незалежно від причини, лягає на туристську фірму. Фінансові втрати несе туристське підприємство. При м'якій квотою встановлюються терміни можливої вЂ‹вЂ‹відмови туристського підприємства від квоти або її частини з причини нереалізації туристських путівок. Ці терміни передбачають можливість подальшого продажу цих місць самою авіакомпанією або її агентами.

Агентська угода з авіакомпанією. Якщо туристське підприємство працює з авіакомпанією на підставі агентської угоди, то воно саме виступає в якості В«каси з продажу квитківВ» авіакомпанії, тобто виписує квитки і має відповідне комп'ютерне обладнання та право доступу до мережі бронювання даної авіакомпанії.

Чартерні авіарейси (оренда літака). При організації чартерних авіаперевезень замовник спільно з авіакомпанією визначає маршрут, обумовлює обов'язки сторін, з'ясовує відповідність орендного договору міжнародних правил, вартість рейса. Потім полягає спеціальний чартерний договір, в якому визначається: вид літака, число місць до продажу, вартість оренди літака, маршрут із зазначенням аеропортів вильоту та прибуття, термін дії договору (сезон, рік або ін), регулярність здійснення авіарейсів, можливість і граничні терміни скасування авіарейсу і відповідні санкції.

На національному ринку в якості компаній, що надають повітряні судна в оренду, виступає більшість національних авіаперевізників, які мають право виконання внутрішніх і міжнародних польотів. У ряді держав створені спеціалізовані авіакомпанії, що здійснюють виключно чартерні авіаперевезення. Географія європейських чартерних перевезень поширюється на великі центри відпочинку (особливо в літній період). Основними напрямками є Іспанія, Греція, Кіпр, Болгарія, Італія, Туреччина та ін

Водні види транспортних перевезень

Морські та річкові перевезення туристів здійснюються, як правило, у вигляді пасажирських перевезень, екскурсійних подорожей, подорожей на поромах і круїзів. Забезпечення морських і річкових перев езень проводиться спеціальними компаніями (пароплавствами, круїзними компаніями), які в більшості випадків виступають у ролі туроператорів.

Серед водних транспортних засобів розрізняють: підводні (екскурсійні підводні човни) і надводні (теплоходи, круїзні судна, морські пороми, прогулянкові судна, яхти) кошти. Водний транспорт використовується в туризмі достатньо активно. Водні подорожі мають як переваги, так і недоліки. Найбільш значущими перевагами є високий рівень комфорту, великий обсяг одноразової завантаження суден, можливості реалізації різних видів і цілей туризму (пізнавальний, бізнес-туризм, навчальний, шоп-туризм). Основними недоліками є невисока швидкість пересування транспортних засобів, високі тарифи, обмеження мобільності, а часто і схильність частини людей В«морської хворобиВ».

Перевезення туристів пасажирськими рейсовими судами здійснюються на підставі попереднього бронювання квитків. Як і інші транспортні організації, судноплавні компанії надають знижки та пільги залежно від кількості подорожуючих і категорій туристів.

Основним видом морських і річкових перевезень в туризмі є круїзи.

Круізінг - це міжнародний бізнес, що представляє собою комплекс ринкових структур і з'єднує кілька певних міжнародних ринкових сегментів. Різні форми круїзного туризму є частиною приморського туризму та відпочинку.

Кількість діючих маршрутів круїзів значно збільшилася за останні десятиліття. Деякі з нових маршрутів належать компаніям США, але більшість - європейським.

Російські компанії розширили круїзний флот, а також успішно проникли на західний ринок, пропонуючи нижчі тарифи, ніж європейські і американські фірми.

Круїзні кораблі мають найбільші накладні витрати на індустрії туризму. Щоб покрити їх, круїзні кораблі Повинні бути заповнені на 80-90%, авіалінії - на 60-65%, готелі - на 55-60%. На всіх маршрутах круїзів пропонуються гнучкі ціни, щоб привабити туристів з різним рівнем доходу, а також різні знижки наприклад, в несезонний період або у разі попереднього бронювання поїздки.

За технічної оснащеності і комфортабельності флоту, рівнем сервісу на борту, розмірами базових тарифів і низки інших показників круїзні компанії поділяються на чотири основні категорії:

стандартні (їх зазвичай позначають ***), наприклад, Dolphin Cruise Line, (див. Додаток 3);

-першокласні (****), наприклад, Costa Cruises, Norwegian Cruise Line, (див. Додаток 4);

-престижні (*****), наприклад, Holland American Cruise Line,

(див. Додаток 5);

суперлюкс (******) наприклад, Seabourn та ін (див. Додаток 6).

На світовому круїзному ринку діє близько 60 операторів, з яких 47 експлуатують по 13 судна. Однак багато з них є дочірніми підприємствами великих круїзних операторів, створеними для самостійної роботи окремих судів у конкретних регіонах.

Найбільшими круїзними операторами по праву вважаються американські (Carnival Cruise Line Corporation, Royal Caribbean), а також британська компанія Р & Про Cruises Divison.

На ціну круїзу впливають такі чинники: його тривалість, сезон, розташування і розмір кают, тип корабля. Ціна зазвичай обчислюється за денним тарифом. Найвищі ціни під час В«високогоВ» сезону (зима на Карибах, літо на Алясці) і найнижчі-під час В«низькогоВ». Розміщення каюти-також важливий фактор, що впливає на ціну круїзу. Каюти, розташовані високо над водою, досить дорогі, тому що відкривають туристам вид на океан і розміщені ближче до місць розваг, ресторану та ін Ціна круїзу на деяких старих судах вище, ніж на нових, так як перші більш просторі і мають більш низьку щільність пасажирів.

Цінова класифікація круїзів

Умовно класифікацію можна поділити на п'ять категорій: економічні (75-150 дол. на людину в день), класичні (100-200 дол.), преміум (150-400 дол.)> люкс ( 400-1000 дол.) і ексклюзивні (700-1200 дол.).

Економічні круїзи виконуються на невеликих кораблях старого зразка, які мають всі зручності великих лайнерів (наприклад, В«AzupВ» і В«FlamencoВ» компанії Festival Cruises, Topaz і В«EmeraldВ» компанії Thomson Cruises, українські судна).

Класичні круїзи переважають на міжнародному ринку. Використовувані кораблі - або нові, або переобладнані, повністю відповідають сучасним вимогам по дизайну, комфорту та сервісу: з просторими каютами, великими откриимі палубами, басейнами, соляріями, спортивними майданчиками і залами, салонами краси, магазинами, нічними клубами і казино.

Преміум-круїзи орієнтовані на вимогливих клієнтів, що пред'являють підвищені вимоги до сервісу і комфорту. Туристам пропонується персональне обслуговування. Такі круїзи пропонує, наприклад, компанія Celebrity Cruises (кораблі цієї компанії відрізняються чудовим дизайном і стилем).

Круїзи-люкс і ексклюзивні призначені для дуже багатих туристів, які займають високе положення в суспільстві. Це своєрідні закриті клуби. Найвища якість проявляється тут у всьому: обслуговування за формулою ultra all inclusive ("все включено"), кількість персоналу дорівнює кількості пасажирів, просторі каюти, інтер'єри, оформлені кращими дизайнерами, колекції дорогою живопису, персональна турбота про кожного пасажира. Географія круїзів цій категорії тяжіє до екзотичних напрямках. Відпочинок на круїзних лайнерах класу люкс котирується вище відпочинку в будь фешенебельному готелі.

Річкові круїзи

На відміну від морських річкові круїзи менш схильні до впливу погоди, більш інформативні, оскільки мають берегової огляд. Крім того, у туристів є прекрасна можливість користуватися стоянками.