6. Графічна частина проекту

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Основне призначення транспорту - своєчасне, якісне і повне задоволення потреб народного господарства і населення у перевезеннях. Автомобільний транспорт є найбільш мобільним і універсальним засобом комунікації і посідає важливе місце в транспортному комплексі України.

Щороку автомобільний парк країни поповнюється автотранспортними засобами нової конструкції, що використовуються альтернативні види палива, вдосконалюється структура рухомого складу, збільшується кількість дизельного парку, зростає кількість транспортних засобів великої вантажопідйомності і пасажиромісткості.

Однак на утримання автотранспортних засобів у технічно справному стані, що забезпечує ефективний транспортній процес, галузь має великі ресурсні витрати. Так, ускладнення конструкції автомобілів спричинює збільшення обсягу робіт на технічному обслуговуванні і ремонті, зростання затрат на забезпечення робото здатності. Збільшення кількості автомобілів на дорогах країни веде до забрудненні навколишнього середовища відпрацьованими газами, а зниження токсичності відпрацьованих газів значною мірою забезпечується справністю системи живлення і запалювання та рівнем технології технічного обслуговування, засобів і методів діагностування цих систем.

Із зростанням швидкостей та інтенсивності руху підвищуються вимоги до надійності автотранспортних засобів, оскільки несправні автомобілі є джерелом дорожньо-транспортних пригод.

Таким чином, у процесі технічної підготовки автотранспортних засобів до транспортного процесу забезпечуються їхня надійність і передумови ефективної експлуатації.

1. Дослідження транспортного процесу перевезень

1.1 Аналіз існуючої організації перевезень вантажу та виконання техніко-експлуатаційних показників по АТП

АТП №2 знаходиться за адресою м. Київ, вул. Козелецька, 24, займається перевезенням промислової та продовольчої продукції на території України. Замовлення на погодинні вантажні перевезення виконуються для різних юридичних і фізичних осіб, 70% з яких постійні клієнти. Дане підприємство обслуговує велике число замовників це приватні підприємства , магазини, оптові склади, базари, заводи. Проводиться технічне обслуговування і поточний ремонт власного транспорту.

Підприємство має спеціалізований рухомий склад:

- Шість автомобілів-рефрежераторів (два по 4 т, два по 2,1 т, два - 1,5 т)

- Три авто з ізотермічним кузовом (один на 3 т, та два - 1 т)

- Десять автомобілів-фургонів (чотири на 2,7 т, два по 1,5 т, два - 7 т.)

- Чотири бортових автомобіля (два по 2,5 т, два на 5 т)

Автомобілі та водії працюють в одну зміну з 7.00 до 16.00 обід із 12.00 по 13.00.

Вантажовідправниками та вантажоодержувачами виступають як фізичні так і юридичні особи.

Навантаження та розвантаження автомобілів проводиться в ручну а також механізованим способом.

За перевезенням стежить оператор. Він має підтримувати зв'язок з клієнтом, диспетчерськими пунктами. Також стежить за виконанням плану перевезень, контролює виконання графіку випуску автомобілів на лінію, бере участь у заповненні транспортної документації. До його обов'язків входить інформування водіїв про умови і особливості виконання роботи, в залежності від погодних умов, дорожньо-транспортних умов по кожній ділянці маршрут.

Це забезпечує краще виконання перевезення. Виконує операції з базами даних на комп'ютерному устаткуванні відповідно до затверджених процедур та інструкцій з використання периферійного обладнання, систем передавання інформації на відстань. Використання ЕОМ при такій діяльності прискорює процес обробки інформації про перевезення і дозволяє зберігати необхідні дані встановлений час у зручній для доступу формі.

1.2 Факторне дослідження продуктивності автомобілів

Щоб визначити методи підвищення ефективності використання транспортних засобів встановимо характер та ступінь впливу окремих експлуатаційних факторів на результативні показники - годинну продуктивність автомобіля та собівартість перевезень для простого циклу за формулою

0,80 т/год. (1.1)

де - середня вантажопідйомність автомобіля , т

- середнє значення коефіцієнта статистичного використання вантажопідйомності автомобіля

- середня технічна швидкість автомобіля , км/год.

- середнє значення коефіцієнта використання пробігу автомобіля

- середня відстань пробігу автомобіля з вантажем за їздку, км

- середній час простою автомобіля під навантаженням та розвантаженням за їздку, год.

= 26,51 грн./т. (1.2)

- середнє значення змінних витрат автомобіля в базовому періоді, коп../км

- середнє значення постійних витрат в базовому періоді, коп./год

, - коефіцієнти, що враховують індексацію цін

Визначимо зміну продуктивності і собівартості перевезень при зміні техніко експлуатаційних показників.

Взявши фактор, що аналізується змінними, за формулою (1.1) отримаємо залежності:

(1.3)

0,53, т/год.

0,67, т/год.

0,94, т/год.

, т/год.

Таблиця 1.1

0,40,т/год.

0,60,т/год.

0,99,т/год.

1,19,т/год.

Таблиця 1.2

0,66, т/год.

0,74, т/год.

0,85, т/год.

0,89, т/год.

Таблиця 1.3

1,1, т/год.

0,92, т/год.

0,71, т/год.

0,63, т/год.

Таблиця 1.4

0,71, т/год.

0,76,т/год.

0,84, т/год.

0,87, т/год.

Таблиця 1.5

1,0,т/год.

0,89,т/год.

0,73,т/год.

0,67,т/год.

Таблиця 1.6

Взявши фактор, що аналізується змінними, за формулою (1.2) отримаємо залежності:

(1.3)

40,14, грн./т

31,93,грн./т

22,66,грн./т

,грн./т

Таблиця 1.7

53,68,грн./т

35,78,грн./т

21,47,грн./т

17,89,грн./т

перевезення вантаж автомобіль маршрут

Таблиця 1.8

36,09,грн./т

30,36,грн./т

23,75,грн./т

21,67,грн./т

Таблиця 1.9

14,17,грн./т

20,34,грн./т

32,68,грн./т

38,85,грн./т

Таблиця 1.10

28,14,грн./т

27,21,грн./т

25,96,грн./т

25,52,грн./т

Таблиця 1.10

24,15,грн./т

25,33,грн./т

27,69,грн./т

28,87,грн./т

Таблиця 1.12

Для вивчення взаємозв'язаного впливу факторів на продуктивність авто і собівартість перевезень визначимо зміну цих величин при зміні ТЕП:

0,42

0,42

0,58 (1.4)

Зміна годинної продуктивності автомобіля, як наслідок зміни техніко-експлуатаційних показників у %х визначаються так

У відсотках:

%Pг=(%х) (1.5)

%10,21%

%0,23%

%1,22%

%%

%6,1%

%0,75%

у тоннах:

Pг=

Pг= т

Pг= т

Pг= т

Pг= т

Pг= т

Pг= т

Зміна собівартості перевезень при зміні кожного значення техніко-експлуатаційного показника

У відсотках:

(1.6)

Коефіцієнт статистичного використання вантажопідйомності (=0,589) зменшимо на 1,22% (=0,589 *0,988=0,582)

26,83,грн./т

1,21%

Ступінь використання вантажопідйомності збільшимо на 3,9% (=1,6*1,039=1,66)

25,87,грн./т

-2,41%

Технічна швидкість (Vт=24,5) збільшимо на 24,3% (Vт=24,5*1,243=30,45)

25,53,грн./т

-3,70%

Коефіцієнт використання пробігу (=0,609) збільшимо на 0,55% (= 0,609*1,0055=0,612)

26,39,грн./т

-0,45

Відстань пробігу авто з вантажем за їздку (=12,7) зменшимо на 14,6% (=12,7*0,854=10,85)

23,66,грн./т

-10,75%

Час простою під навантаженням-розвантаженням автомобіля (=1,17) зменшимо на 1,22% (=1,17*0,988=1,16)

26,45,грн./т

-0,23%

у грошових одиницях:

0,32грн

-0,64грн

-0,98грн

-0,12грн

-2,85грн

-0,06грн.

Таблиця 1.13

Зміна годинної продуктивності і собівартості перевезень

1.3 Заходи по удосконаленню транспортного процесу

Метою даного курсового проекту являється розробка заходів по удосконаленню транспортного процесу та ефективному використанні рухомого складу.

Заходи по удосконаленню транспортного процесу і раціональному використанні рухомого складу:

1) Факторне дослідження продуктивності автомобіля та собівартості перевезень з метою встановити характер та ступінь впливу експлуатаційних факторів на результативні показники.

2) Систематизація транспортних зв'язків. Складання найкоротшої зв'язуючої мережі.

3) Вибір оптимального рухомого складу за економічними та технічними показниками

4) Маршрутизація перевезень. Складання маршрутів руху із урахуванням найкоротшої зв'язуючої мережі.

5) Організація та механізація навантажувально-розвантажувальних робіт з метою зменшення часу на навантажувально-розвантажувальні роботи.

2. Систематизація транспортних зв'язків

2.1 Характеристика вантажу, вантажовідправників та вантажоодержувачів

Пiд час перевезення фарфорових виробів перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі зобов'язанi дотримувати санiтарно-гiгiєнiчних вимог i вживати заходiв по забезпеченню цiлостi вантажу, не допускаючи попадання на фарфор атмосферних опадiв.

Кожне виріб має бути загорнено в обгортковий папір, або укладено в поліетиленові чи паперові пакети. Вироби одного найменування та однієї ємності вкладають в дерев'яні ящики, ящики з гофрованого картону, картонні коробки чи паперові пакети з прокладанням м'якими матеріалами, масою трохи більше 30 кг. Упаковка має забезпечити схоронність виробів при транспортуванні. Вигляд упаковки не може змінюватися за узгодженням із споживачем.

Упаковані вироби вкладають на універсальні контейнери, ящики чи спеціальну тару по нормативної і конструкторської документації, затвердженої у порядку.

Простір між виробами і стінками контейнера чи ящика має бути заповнене деревної стружкою, гофрованим картоном чи іншими уплотняющими матеріалами по нормативної документації, затвердженої у порядку.

Кожна контейнер чи ящик наклеюють ярлик, у якому вказують:

- найменування і/або товарний знак підприємства-виготовлювача;

- найменування і/або умовне позначення вироби;

- кількість виробів;

- позначення стандарту і/або технічних умов;

- дату упаковки;

- номер чи прізвище пакувальника.

За узгодженням виготовлювача і споживача допускається:

- в маркуванню вказувати додаткову інформацію, і навіть застосовувати інший шлях нанесення маркування, не впливає на якість виробів;

- використовувати решта видів пакування й транспортної тари, щоб забезпечити схоронність виробів при транспортуванні та збереженні.

Кожну партію виробів супроводжують документом якість, у якому вказують:

- найменування і/або товарний знак підприємства-виготовлювача;

- найменування і/або умовне позначення виробів;

- кількість виробів;

- кількість ящиків чи контейнерів, прим.;

- оцінку про приймання (штамп технічного контролю);

- номер і дату складання документа;

- позначення стандарту і/або технічних умов.

При приймання товарів за якістю із різних місць партії відбирають вибірку у кількості 1%, але з менш 10 виробів кожного розміру й сорти. Перевіряють відповідність виробів еталону, наявність, величину і розташування дефектів, правильність встановлення сорти. За необхідності визначають фізико-технічні показники. Перевіряють утримання і чіткість маркувальних даних, спосіб мислення та стан упаковки.

При транспортуванні контейнери чи ящики зі скляними і керамічними виробами мали бути зацікавленими закріплені те щоб виключити можливість їх переміщення й заколисування у процесі транспортування.

При транспортуванні, навантаженні і розвантаження скляних і керамічних виробів необхідно забезпечити збереження від механічних ушкоджень кісткової та атмосферних опадів.

При транспортуванні тару-ящики оббивають металевої стрічкою, і опломбовують. Картонні коробки обклеюють паперової стрічкою, паперові пакети перев'язують шпагатом.

На ящики, картонні коробки і паперові пакети завдають маркірування із зазначенням: найменування підприємства-виготовлювача та її місцезнаходження, товарний знак, найменування виробів, кількості виробів на упаковці, позначення стандарту, артикулу, сорти, ціни, дати випуску, штампа ВТК.

На упаковку і транспортну тару завдають маніпуляційний знак, має значення "Обережно, крихко".

Транспортують художні керамічні вироби і сувеніри будь-яким виглядом транспорту починаючи з належної захистом від механічних ушкоджень кісткової та атмосферних опадів на відповідність до правилами перевезень, діючими цьому вигляді транспорту.

Вироби зі скла та кераміки мусить зберігатися в сухому закритому приміщенні.

Пряме вплив сонячних променів заборонена. При приймання, розміщення акцій і відпустці скляних і керамічних виробів необхідно дотримуватися особливу обережність, оскільки це тендітний і легкобьющийся товар.

Великі вироби зі скла та кераміки при зберіганні слід ставити на нижніх полицях, середні й дрібні - на верхніх.

2.2 Картограма вантажопотоків

На карті-схемі міста (району), територію якого попередньо поділено координатною сіткою 10*10, на аркуші графічної частини формату А1 наносимо у відповідності із завданням вантажовідправників, вантажоодержувачів і АТП.

По карті з урахуванням коефіцієнта нелінійності kн = 1,3 визначаємо із точністю до 0,1 км відстані між вантажовідправниками і вантажоодержувачами.

Обсяги перевезень від вантажовідправників конкретним вантажоодержувачам визначаємо згідно із завданням на курсовий проект і наводимо в таблиці 2.2.

Таблиця 2.1.

Картограма вантажопотоків

Таблиця 2.2

Обсяг перевезень від відправників конкретним вантажоодержувачам

3. Вибір рухомого складу

3.1 Вибір спеціалізації та оптимальної вантажопідйомності рухомого складу

Даний вантаж краще перевозити автомобілями-фургонами загального призначення середньої вантажопідйомність. Ці автомобілі використовують на дорогах із асфальтним покриттям та щільним ґрунтовим із середньою відстанню доставки 100 км. Автомобілі із підвищеною прохідністю можемо застосовувати у випадках коли місця доставки знаходяться у важко доступних місцевостях.

3.2 Технічні характеристики автомобілів

Відповідно до властивостей даного вантажу для його перевезення вибираємо автомобіль фургон загального призначення.

Таблиця 3.1

Технічні характеристики автомобіля

4. Маршрутизація перевезень

4.1 Формування раціональної маршрутної мережі перевезення вантажів в торгівельну мережу

1. Визначаємо відстань між пунктами і складаємо матрицю відстаней(див. Розділ 2.2,таблиця 2.1)

Таблиця 4.1

Матриця відстаней між пунктами завозу і оптовою базою

2. Визначаємо ланки найкоротшої зв'язуючої мережі і дані заносимо в таблицю

Таблиця 4.2

Визначення НЗМ

Таблиця 4.3

Ланки найкоротшої зв'язуючої мережі

4.2 Вибір маршрутів руху автомобілів

Задача визначення раціонального маршруту завезення вантажів ґрунтується на класичній математичній задачі визначення кільцевого маршруту, що проходить через кілька пунктів, за умови, що кожний пункт відвідується лише раз і кінцевий пункт співпадає із початковим. Оптимальним називають маршрут, на якому залежно від поставленої мети досягаються мінімальні затрати часу на доставку вантажу.

Вибір розвізних маршрутів виконують з використанням НЗМ.

Доцільність вибору одного з двох варіантів розвізних маршрутів визначають за сумарними пробігами автомобілів. Послідовність об'їзду пунктів завозу, зазначених у маршрутах, перевіряємо методом підсумовування по стовпцях.

З використанням НЗМ вибираємо 2 варіанти маршрутної мережі і пропонуємо найкращий з них.

Таблиця 4.4

І варіант ММ

Таблиця 4.5

ІІ варіант ММ

Оскільки 68,9 км < 89,2 км, то обираємо перший варіант маршрутної мережі.

В вибраному варіанті маршрутної мережі методом додавання в стовпчиках визначаємо порядок об'їзду пунктів кожного маршруту.

Розрахуємо по черговість пунктів завозу:

Для маршруту A-В4-В5-В8-А визначимо порядок об'їзду пунктів:

А-В8-В4-А

?lA-8 = lA-5 + l5-8 - lA-8 =4,6+3,9-7,8=0,7

?l8-4 = l8-5 + l5-4 - l8-4 =3,9+2,6-6,5=0

?l4-А = l4-5+ l5-А - l4-А =2,6+4,6-3,9=3,3

Отже порядок об'їзду пунктів такий:

A-В4-В5-В8-А

Для маршруту А-В1-В9-В3-А визначимо порядок об'їзду пунктів:

А-В3-В9-А

?lA-3 = lA-1 + l1-3 - lA-3 =3,9+10,4-10,4=3,9

?l3-9 = l3-1 + l1-9 - l3-9 =10,4+3,9-6,5=7,8

?l9-A = l9-1 + l1-А - l9-А =3,9+3,9-8,1=-8,1

Отже порядок об'їзду пунктів такий:

А-В1-В9-В3-А

Для маршруту A-В10-В6-В7-В2-А визначимо порядок об'їзду пунктів:

А-В7-В6-А

?lA-7 = lA-2 + l2-7 - lA-7 =2,6+9,1-12,4=-0,7

?l7-6 = l7-2 + l2-6 - l7-6 =9,1+9,1-1,9=16,3

?l6-А = l6-2+ l2-А - l6-А = 9,1+2,6-11,7=0

Отже порядок об'їзду пунктів такий:

?lA-7 = lA-10 + l10-7 - lA-7 = 8,5+3,9-12,4=0

?l7-2 = l7-10 + l10-2 - l7-2 = 3,9+3,9-1,9=5,9

?l2-6 = l2-10+ l10-6 - l2-6 = 3,9+3,9-9,1=-1,3

?l6-А = l6-10+ l10-А - l6-А = 3,9+8,5-11,7=0,7

Отже порядок об'їзду пунктів такий:

А-В7- В2- В10-В6-А

Результати маршрутизації дрібнопартіонних перевезень заносимо у таблицю.

Таблиця 4.6

Техніко-експлуатаційні показники на маршрутах

4.3 Експлуатаційні показники використання рухомого складу

Для дрібнопартіонних перевезень значення експлуатаційних показників по кожному маршруту і в цілому по проекту визначають у такій послідовності.

На маршруті:

1) Час однієї їздки автомобіля

, год.; (4.1)

2) Кількість їздок на добу

; (4.2)

3) Тривалість роботи автомобіля

, год. (4.3)

4) Добова продуктивність автомобіля

, т.;(4.4)

, ткм;

5) На маршруті працює 1 автомобіль

Ае=1; (4.5)

6) Автомобіле-години в експлуатації

; (4.6)

7) Загальний пробіг автомобіля

, км; (4.7)

8) Фактичний обсяг перевезень

Вантажу , т;

Тари , т; (4.8)

9) Фактичний вантажообіг

Вантажу , ткм;

Тари , ткм. (4.9)

Перший маршрут A-В1-В9-В3-А

1) Час однієї їздки автомобіля

год.

2) кількість їздок за добу

шт.

округлюємо до цілого числашт.

3) тривалість роботи автомобіля

год.

4) добова продуктивність автомобіля

т

т\км

5) на маршруті працює один автомобіль

6) автомобіле-години в експлуатації

7) загальний пробіг автомобіля

км

8) фактичний обсяг перевезень:

а) вантажу

т

б) тари

т

9) фактичний вантажообіг:

а) вантажу

т*км

б) тари

т*км

Другий маршрут A-В7-В2-В10-В6-А

1) Час однієї їздки автомобіля

год.

2) кількість їздок за добу

шт.

округлюємо до цілого числа шт.

3) тривалість роботи автомобіля

год.

4) добова продуктивність автомобіля

т

т*км

5) на маршруті працює один автомобіль

6) автомобіле-години в експлуатації

7)загальний пробіг автомобіля

км

8) фактичний обсяг перевезень:

а) вантажу

т

б) тари

т

9) фактичний вантажообіг:

а) вантажу

т*км

б) тари

т*км

Третій маршрут А-В4-В5-В8-А

1) Час однієї їздки автомобіля

год.

2) кількість їздок за добу

шт.

округлюємо до цілого числа шт.

3) тривалість роботи автомобіля

год.

4) добова продуктивність автомобіля

т

т*км

5) на маршруті працює один автомобіль

6) автомобіле-години в експлуатації

7)загальний пробіг автомобіля

км

8) фактичний обсяг перевезень:

а) вантажу

т

б) тари

т

9) фактичний вантажообіг:

а) вантажу

т*км

б) тари

т*км

За проектом:

1) показники: кількість їздок , кількість автомобілів на маршрутах Ае, автомобіле-години в експлуатації АГе, загальний пробіг автомобілів Lзаг, фактичний обсяг перевезень РфВ, РфТ, фактичний вантажообіг WфВ, WфТ визначаються як сума цих показників по кожному маршруту;

шт.

шт.

люд-год.

км

т

т

т*км

т*км

2) тривалість роботи автомобіля

год. (4.10)

3) середня довжина маршруту

км (4.11)

4) середнє значення коефіцієнта використання вантажопідйомності

(4.12)

5) середній розмір партії вантажу , що завозиться

т (4.13)

6) середній час однієї їздки автомобіля:

(4.14)

7) середньодобові продуктивності автомобіля:

в тонах:

; (4.15)

в тонно-кілометрах:

; (4.16)

5. Організація та механізація навантажувально-розвантажувальних робіт