Технологія ремонту букси з роликовим підшипником

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний економіко-технологічний університет транспорту

Кафедра «Вагони і вагонне господарство»

Звіт з експлуатаційної практики

На тему: Технологія ремонту букси з роликовим підшипником

Виконала студентка групи 3-В

Матвійчук Ольга

Перевірив ст. викладач Стецько А.А.

Київ 2015

План

1. Організація роботи відділення з ремонту роликових букс

2. Основні несправності буксових вузлів, що виникають в процесі експлуатації і причини їх виникнення

3. Види і терміни ремонту

4. Технологічний процес ремонту буксового вузла

1. Організація роботи відділення з ремонту роликових букс

ремонт роликовий букс модернізація

Порядок обстеження і ремонту колісних пар, а також норми і вимоги при цьому встановлюються згідно інструкції ЦВ/3 429. Д.

Колісні пари очищені механічно на спеціально виділеній колії, обмиваються гарячою водою у миючій машині 2% розчином каустичнної соди, на протязі 6-8 хвилин.

Після обмивки всі колісні пари подаються на позицію дефектоскопіювання, де їм проводиться УЗК і магнітно-порошковий контроль. Обточка колісних пар проводиться на колесо-токарних верстатах.

Несправності і необхідний вид ремонту заноситься бригадиром в натурний листок форми ВУ-51, а на колісну пару ним крейдою наноситься умовне позначення виду ремонту. На забракованих елементах колісних пар світлою фарбою ставиться знак "Б" (брак).

Колісні пари, які потребують обточки по колу кочення, і які проходять звичайне обстеження, подаються на колесо-токарні верстати без демонтажа букс. В цьому випадку знімаються оглядові кришки букс, взамін яких встановлюються спеціальні тимчасові кришки, з отворами для проходу центру піналі верстака (центр переточений на 053 мм).

При обточці профілю поверхні кочення коліс обточенню підлягають: гребінь, поверхня кочення, фаска на зовнішній грані, та при необхідності, внутрішні грані.

В процесі обточення токар повинен перевіряти правильність виконання профілю поверхні кочення і фаски на зовнішній грані максимальним шаблоном, а також відстань між внутрішніми гранями ободів коліс штихмасом, а бригадир додатково різницю діаметрів коліс на одній осі.

Після зняття колісної пари з верстака майстер чи бригадир колісного цеху перевіряють шороховатість обробки поверхонь ободу колеса, профілю поверхні кочення, фаски, гребеня і внутрішньої грані. Шийки і передпідматочиннні частини осей колісних пар, які були в експлуатації, не обточують, а ретельно зачищують шліфувальною шкуркою, не грубшою № 6 по ГОСТ 5009-78, до повного усунення слідів корозії і наминів.

Колісні пари, які проходять звичайне обстеження, після обточування по профілю кочення подаються на позицію проміжкової ревізії. Колісні пари, які пройшли обточення поверхні кочення і які потребують повного обстеження, після остаточного огляду, перевірки якості обточки і вимірювань, які виконує бригадир зміни дільниці, подаються в монтажне відділення для виконання монтажу буксового вузла.

В буксах вантажних вагонів застосовуються роликові підшипники:

а) з короткими циліндричними роликами, однорядні з однобортовим внутрішнім кільцем.

б) з короткими циліндричними роликами, однорядні з безбортовим внутрішнім кільцем та плоским упорним кільцем.

Примітка: В подальшому роликові підшипники з короткими циліндричними роликами називаються „циліндричними підшипниками».

Встановлення внутрішніх кілець на шийку вісі здійснюється методом пресування, який полягає в тому, що внутрішні кільця нагріваються (при цьому відбувається їхнє об'ємне розширення), ставляться на шийку вісі, остигають після чого забезпечується необхідна міцність пресового з'єднання кілець з віссю (далі - гарячою посадкою).

У циліндричних підшипниках, що мають масивні без заклепкові латунні сепаратори, ролики утримуються у гніздах розкарбуванням перемичок, а в поліамідних сепараторах - спальними стовщеннями на перемичках.

З 1994 р. в буксові вузли вантажних вагонів встановлюються роликопідшипники підвищеної вантажопідйомності та надійності ж сепараторами скло наповненого поліаміду типу 30-232726 Е2М та 30-4272б Е2М. Основні типи роликових підшипників, що застосовуються в буксак вантажних вагонів широкої колії.

Циліндричні роликові підшипники з різними індексами та цифрами (Л, ЛІ, Е2М, Л4М та інші), які стоять після умовного позначення, відрізняються один від одного застосованим матеріалом сепараторів (Л-латунь, Б- склонаповнений поліамід та ін.).

2. Основні несправності буксових вузлів, що виникають в процесі експлуатації і причини їх виникнення

Основними несправностями буксових вузлів з роликовими підшипниками є: знос і злами сепараторів, руйнування деталей кріплення підшипників, обводнення мастила, ослаблення натягу внутрішніх і лабіринтових кілець, злами і розриви внутрішніх і наполегливих кілець підшипників.

Знос і руйнування сепараторів, як правило, відбуваються через обводнення або недостатньої кількості мастила в підшипниках, а також за механічних пошкоджень сепараторів, невиявлених при повної ревізії букси. В даний час необхідно обов'язково проводити вихрострумовий контроль сепараторів, звертаючи особливу увагу на стан місць переходу від перемичок до основи. Причинами потрапляння вологи в мастило є неправильне її зберігання та порушення технічних вимог до монтажу букси. Основна причина руйнування торцевого кріплення підшипників на шийці осі - порушення вимог монтажу букс: завищення зазорів між кільцями, неправильний підбір і установка гайок М110. Слід ретельно контролювати стан різьби гайок і шийок осей. Проворот кілець відбувається через порушення температурних режимів при монтажі букс, застосування недосконалих вимірювальних приладів і інструментів або неправильної їх налаштування. Злами кілець відбуваються через порушення вимог неруйнівного контролю кілець без зняття їх з шийок осей, а також через значних навантажень на підшипники.

Також основною ознакою несправностей букс є нагрівання. Причинами підвищеного нагрівання букс є:

- надмірна кількість мастила (що є порушенням технології монтажу букси), поверхня верхньої частини корпуса букси нагрівається рівномірно, а із лабіринтової частини букси витікає мастило. Для виявлення причин нагрівання відкрити оглядову кришку. Це нагрівання може виникнути безпосередньо після монтажу (ревізії), що визначають по даті на бирці або оглядовій кришці. Якщо монтаж здійснювався менше ніж місяць до виявлення нагрівання, то колісну пару можна експлуатувати далі, якщо немає видимих ознак несправностей;

- заїдання в лабіринті, якщо немає зазору між лабіринтовою частиною корпусу букси та лабіринтовим кільцем, задня частина корпусу букси нагрівається більше передньої. У цьому випадку колісну пару міняють;

- ненормальна робота роликових підшипників, що викликає різке підвищення нагріву букси. Це може статися через несправність підшипників: розрив, провертання внутрішнього кільця, малого осьового та радіального зазорів підшипника, зламу або зносу сепаратора, якщо немає мастила або воно втратило свої властивості, неправильного складання підшипників й інших деталей, потрапляння у підшипник сторонніх тіл (пісок, металеві включення тощо), неправильне складання візка (перекіс рами, неточне встановлення шпінтонів тощо). В цьому випадку необхідно насамперед перевірити зовнішнім оглядом стан буксового вузла, далі розкрити оглядову кришку для визначення стану підшипників та торцевого кріплення.

3. Види і терміни ремонту

Повна ревізія

Повна ревізія букс з роликовими підшипниками проводиться у всіх випадках, коли колісна пара проходить повне огляд, тобто в умова...х депо повна ревізія проводиться:

· при деповському і поточного ремонту вагонів викочуються і підкочує колісним парам, котрі проходили останнє повне опосвідчення п'ять і більше років для вантажних вагонів, а також колісним парам, термін служби яких 15 років і більше, крім колісних пар, раніше проходили останнє повне опосвідчення не більше 3-х місяців;

· при пошкодженні вагона від динамічних ударів при падінні вантажу;

· при кожній обточуванні колісних пар, вирячених-під шестивісних вагонів;

· після сходу вагонів з рейок у колісних пар зійшла візка;

· при всіх видах планового ремонту підкочує колісним парам РУ-950;

· при формуванні та ремонті колісної пари зі зміною елементів;

· при неясності клейм і знаків останнього повного огляду на торці шийці осі;

· після видалення волосовин, полон, неметалевих включень та ін;

· у пошкоджених вагонів після краху, аварії, маневрової роботи;

· за наявності на поверхні катання колісних пар вантажних вагонів нерівномірного прокату 2 мм і більше, повзуна і навару 1 мм і більше, різниці діаметрів коліс на одній осі 3 мм і більше;

· за відсутності бирки або неясності клейм на ній, виявлених при ремонті або підкатці колісної пари;

· при неприпустимому нагріванні букси або пошкодженні буксового вузла, що вимагає демонтажу букс;

При несправності однієї букси обов'язково робити повну ревізію другий букси колісної пари.

Проміжна ревізія

Проміжну ревізію букс виробляють:

· при обточуванні колісних пар без демонтажу букс;

· при звичайному огляді колісних пар;

· в якості профілактичного заходу для окремих вказівок.

Повну і проміжну ревізії буксових вузлів виробляють при всіх видах ремонту вагонів: ТР-1, ТР-2, ДР, КР, КРП.

Плановий деповський ремонт всіх типів вантажних вагонів (крім фітингових платформ і піввагонів) проводиться:

· при досягненні 100 тис. км загального пробігу, але не пізніше ніж через 2 роки експлуатації після виробництва деповського ремонту;

· при досягненні 160 тис. км загального пробігу, але не пізніше ніж через 2 роки експлуатації після виробництва капітального ремонту;

· при досягненні 210 тис. км загального пробігу, але не пізніше ніж через 3 роки експлуатації після побудови або капітально-відновлювального ремонту;

· через 120 тис. км загального пробігу для фітингових платформ і 110 тис. км загального пробіг...у для піввагонів, але не пізніше ніж через 2 роки експлуатації після виробництва деповського ремонту.

4. Технологічний процес ремонту буксового вузла

Демонтаж букс з роликовими підшипниками

При демонтажі букс з роликовими підшипниками ручним способом слюсарі рухомого складу виконують роботи в наступній послідовності:

а) відкручують болти кріпильної кришки, а потім кріпильну кришку разом з оглядовою знімають;

б) видаляють мастило з кришки та з передньої частини букси;

в) відкручують та знімають болти стопорної планки або тарілчастої шайби. Планку або шайбу знімають;

г) відкручують та знімають торцеву гайку, а також упорне кільце переднього підшипника;

д) знімають корпус букси разом з блоками підшипників (зовнішнє кільце з роликами та сепаратором) з внутрішніх кілець, насаджених на шийку осі;

є) за допомогою преса або інших пристроїв виймають з корпусу букси блок підшипників;

ж) знімають при необхідності внутрішні кільця з шийки осі за допомогою індукційного нагрівача. При зніманні з шийки осі несправного кільця переднього підшипника справне кільце заднього підшипника можна не знімати з шийки осі. Кільця нагріти до температури 100-120°С (це досягається приблизно за 30-45 секунд при напрузі в мережі 220В).

Категорично забороняється нагрівати кільце більше 1 хв.

Промивка підшипників та деталей букс

Підшипники після демонтажу промивають в автоматичній машині мильною емульсією, підігрітою парою до температури 90-95°С, та просушити підігрітим повітрям, що пропускається через змійовик, який розміщений всередині ванни мийної машини. Нові роликові підшипники та підшипники покриті консерваційним мастилом, також промити в автоматичній машині. В тому випадку, якщо огляд підшипників буде проводитися не раніше як через добу після промивання, їх необхідно змастити рідким мастилом.

Для запобігання випаданню роликів з гнізд сепараторів промивання роликових підшипників в мийних машинах проводити із спеціальними втулками або іншими пристроями. Допускається промивка разом з внутрішніми кільцями.

Миюча рідина (мильна емульсія) автоматичної машини повинна містити в собі 8-10% відпрацьованого мастила ЛЗ-ЦНИИ.

Рисунок 1 Втулка для розтискання роликів

Примітка: На посадочних поверхнях зовнішніх кілець підшипників можуть залишатися темні плями від корозії.

Осьовий зазор в підшипнику дозволяється вимірювати щупом, який вставляють між торцем одного із роликів та бортом зовнішнього кільця після розбирання блока підшипника.

Вимірювання проводять в трьох місцях при повертанні зовнішнього кільця навколо осі. За осьовий зазор приймають мінімальне його значення.

Підбір парних підшипників

Парні підшипники, що встановлюють на одну шийку осі, підбирають по радіальних зазорах. Різниця радіальних зазорів у двох парних підшипників повинна відповідати нормам, вказаним у пункті 9.2 таблиці 11. Парні підшипники повинні забезпечувати зміщення корпусу букси по відношенню до шийки осі в осьовому напрямку в межах осьового розбігу.

Осьовий розбіг двох циліндричних підшипників, які встановлюються на одну шийку осі, вимірюванню не підлягає і забезпечується конструкцією підшипників, за умови правильної постановки двох підібраних підшипників у буксу, та знаходиться в межах 0,68-1,38 мм.

Вимірювання діаметра внутрішнього кільця підшипників

В циліндричних підшипників внутрішні кільця підбирають на шийку осі по натягу, який утворюється за рахунок різниці діаметрів внутрішніх кілець та шийки осі (діаметр кільця повинен бути менше діаметра шийки на величину натягу).

Для визначення натягу вимірюють діаметр отвору внутрішнього кільця підшипника електронно-механічними приладами або приладом 289 у двох перерізах на відстані 10 мм від торця. Перед вимірюванням прилад повинен бути настроєний по еталонному кільцю (еталону), яке у встановленому порядку атестується Державним повірником. При настроюванні приладу еталонне кільце встановлюють базовим торцем на наконечники трьох упорів (або на упорну поверхню приладу) таким чином, щоб вимірювальний рухомий упор торкався кільця в секторі, відзначеному кислотою. У цьому положенні кільця стрілку вимірювальної головки встановлюють на розмір відхилення (від номінального розміру внутрішнього кільця діаметром 130мм). Це відхилення визначають по маркуванню, вказаному на еталонному кільці. Наприклад, при маркуванні 129, 988 мм стрілка вимірювальної головки виводиться ліворуч від нуля на "мінус" 12 мкм, а при маркуванні 130, 010 мм стрілка виводиться від нуля на "плюс" 10 мкм. Триразовим введенням еталона спеціальним щупом, а надійність посадки внутрішніх кілець на шийці вісі - спеціальним пристроєм;

є) перевірку дефектоскопом середньої частини вісі;

є) перевірку підматочинних частин вісей магнітним дефектоскопом перед запресовкою або ультразвуковим дефектоскопом, якщо на колісних парах не проводились пресові роботи;

ж) огляд всіх елементів колісної пари, а також перевірку відповідності їх розмірів і зносів установленим нормам.

4. Після повного опосвідчення на торцях шийок вісей колісних пар, визнаних придатними, вибивають установлені Інструкцією клейма і знаки.

5. При обточуванні поверхні кочення колісних пар для роликових підшипників при першому граничному прокаті або інших несправностях поверхні кочення коліс, утворених після попереднього повного опосвідчення, проводиться звичайне опосвідчення. На бирці, установленій під болтами кріпильної кришки, а також на торці лівої шийки вісі вибивають знак про обточування у вигляді букви „О", умовний номер депо і дату (крім колісних пар, яким у відповідності з п.1 проводиться повне опосвідчення при кожному обточуванні).

Огляд корпусів букс

Після промивання корпуси оглядають на відповідність вимогам. Внутрішню посадочну поверхню корпусу букси, упорний буртик (платик) та лабіринту частину зачищають від корозії, задирок та протирають бавовняними салфетками, змоченими гасом, а потім сухими. На посадочній поверхні корпусу букси, після усунення корозійних пошкоджень допускаються темні плями, тобто не можна зачистку поверхні доводити до металевого блиску.

Рисунок 2 - Індикаторний нутромір типу НИ: 1 - індикатор; 2 - стояк; 3 - оправка

Корпуси букс, які мають знос по посадочній поверхні (діаметра отвору) вище допустимої норми, а також з пошкодженнями лабіринтної частини, різьбових отворів, з залишеними в буксі обірваними болтами та іншими пошкодженнями підлягають ремонту.

Різьбу в різьбових отворах поправляють з допомогою мітчиків, а після цього перевіряють калібрами.

При всіх видах ремонту корпусів букс дозволяється відновлення наплавленням зношеної опорної поверхні, напрямних щелеп, а також бокових сторін напрямних буртів згідно розробленого технологічного процесу ремонту корпусів букс.

Знос поверхонь вимірюється універсальним пристроєм (К 15.95-7.206). А,ф Корпуси букс з залишеними обірваними болтами, ремонтують у депо згідно з вимогами технологічного процесу 104.12.01.212.000 28 ПКТБ ЦТВР.

Категорично забороняється здавати в металевий лом корпуси букс, що підлягають ремонту.

Монтаж букс

Загальні вимоги

Монтаж букс з роликовими підшипниками на гарячій посадці здійснюється на потоковій підвищеній лінії монтажного відділення ручним Способом із застосуванням засобів механізації.

Букси та колісні пари, що потребують монтажу, одночасно встановлюють {на рейковій колії монтажного відділення.

Слюсарі, рухаючись від одної колісної пари до другої. Поопераційно тонують монтаж букс.

До монтажу допускаються підшипники та колісні пари, які мають температуру оточуючого середовища.

Установку двох букс на одній вісі у вантажних вагонів необхідно проводити з різницею по товщині стінок на одній стороні уздовж вісі колісної пари не більше 2 мм (враховуючи висоту упорних ребер).

Розмір між направляючими щелепів вимірюється шаблоном - приспосібленням для контролю опорної та направляючих поверхонь букс - креслення К15.97-7.206.

Монтаж букс з роликовими підшипниками на гарячій посадці після демонтажу букс зі зняттям внутрішніх кілець необхідно проводити із забезпеченням умов, передбачених п.п. 7.2.5, 7.6.1 та 7.8.2 даного технологічного процесу, тому що для якості закріплення підшипників на шийці осі суттєве значення має точність проведених вимірювань шийок осей та -отворів внутрішніх кілець підшипників.

Монтаж букс з роликовими підшипниками після демонтажу без знімання внутрішніх кілець допускається проводити не раніше ніж через 12 годин після обмивки колісних пар в мийних машинах, не раніше 2-ох годин після обточки поверхні кочення коліс та через 8 годин після обмивки блоків підшипників за умови, що різниця температур між внутрішніми кільцями на шийці осі та Імами підшипників буде в межах З °С.

Усі засоби вимірювальної техніки, що застосовуються при монтажі букс та комплектуванні підшипників, повинні піддаватися періодичній повірці або калібруванню, утримуватися в абсолютній чистоті та повній справності.

Кожному засобу вимірювальної техніки присвоюється номер. Результати періодичної повірки і калібрування та дати контролю заносять у журнал встановленої форми ВУ-40.

Засоби вимірювальної техніки, пристрої, інструмент та устаткування вказані в додатку А, Інструкції ЦВ-ЦЛ-0058.

За технічний стан шийок, передпідматочинних частин осей та їхні розміри відповідають працівники колісної виробничої дільниці.

Засоби вимірювальної техніки, пристрої, інструмент та устаткування, що застосовуються при ремонті, комплектуванні, монтажі та демонтажі букс з роликовими підшипниками

Размещено на Allbest.ru