Організаційно-економічний механізм регулювання розвитку транспортної інфраструктури міста

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ МІСТА

Спеціальність: 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Габрель Марта Степанівна

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Шульц Світлана Леонідівна, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу регіональної економічної політики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Копитко Василь Іванович, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, завідувач кафедри гуманітарної та соціально-економічної підготовки

кандидат економічних наук, доцент Кривов'язюк Ігор Володимирович, Луцький національний технічний університет, професор кафедри економіки та підприємництва.

Захист відбудеться «25» березня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 76026 м. Львів, вул.. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий «24» лютого 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

АНОТАЦІЯ

Габрель М. С. Організаційно-економічний механізм регулювання розвитку транспортної інфраструктури міста. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2010.

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретичних та прикладних положень удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст в умовах ринкових відносин.

На основі аналізу методологічних підходів дано визначення поняття «транспортна інфраструктура міст» та запропоновано її логіко-структурну схему. Узагальнено світовий і вітчизняний досвід управління розвитком транспортної інфраструктури в площині вирішення проблем функціонування громадського транспорту, паркування індивідуальних транспортних засобів, зниження впливу на довкілля тощо.

Проаналізовано та класифіковано чинники розвитку транспортної інфраструктури міст. Побудовано матрицю вагомості впливу чинників, що відіграють визначальну роль у її формуванні. Здійснено аналіз проблем функціонування транспортної інфраструктури м. Львова.

Запропоновано методичну схему інтегрального оцінювання забезпеченості об'єктами транспортної інфраструктури міст в розрізі окремих її складових. Обґрунтовано принципи та напрями удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст.

Ключові слова: транспортна інфраструктура міста, транспортна політика, організаційно-економічний механізм, міський транспорт, система паркування.

АННОТАЦИЯ

Габрель М.С. Организационно-экономический механизм регулирования развития транспортной инфраструктуры города. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2010.

Диссертационное исследование посвящено разработке теоретических и прикладных положений обоснования улучшения функционирования организационно - экономического механизму регулирования развития транспортной инфраструктуры городов в условиях рыночных отношений.

Объектом исследования является развитие транспортной инфраструктуры города.

Проведен анализ методологических подходов и дано определение понятия «транспортная инфраструктура». Предложено «транспортную инфраструктуру города» рассматривать как составляющую его транспортной системы, которая включает следующие элементы: транспортные пути сообщения (транспортные сети, транспортные узлы); объекты обслуживания (объекты энергетического и технического обеспечения) и субъекты административного управления, которые создают условия для функционирования городского транспорта с целью удовлетворения потребностей населения и обеспечения деятельности всех субъектов хозяйствования.

Осуществлена классификация факторов развития транспортной инфраструктуры городов. Путем построения матрицы весомости факторов влияния установлены основные факторы развития транспортной инфраструктуры городов, которые играют определяющую роль в ее формировании. Определены проблемы функционирования транспортной инфраструктуры г. Львова, основными из которых являются организационно-экономические, градостроительные, инженерно-технологические и социально-экологические проблемы .

Проанализированы мировые модели управления развитием транспортной системы города и опыт решения проблем в сфере функционирования общественного транспорта, паркования индивидуальных транспортных средств, адаптации к уровню автомобилизации, уменьшения влияния транспорта на окружающую среду и т.д.

Для оценки закономерностей распределения объектов транспортной инфраструктуры по территории г. Львова было проанализировано уровень обеспечения города этими объектами в разрезе его административных районов.

Предложена методическая схема интегрального оценивания обеспеченности объектами транспортной инфраструктуры городов в разрезе отдельных ее составляющих. Осуществлен анализ особенностей функционирования транспортной инфраструктуры м. Львова.

Обобщенно основные принципы организации транспортной инфраструктуры городов: повышения эффективности транспортной системы города, согласованности интересов субъектов транспортного процесса; комплексности мероприятий по управлению транспортной сферой.

Предложения по усовершенствованию организационно-экономического механизма регулирования развития транспортной инфраструктуры города сфокусированы на финансовом обеспечении мероприятий по реализации транспортной политики и развитии государственно-частного партнерства.

Ключевые слова: транспортная инфраструктура города, транспортная политика, организационно-экономический механизм, городской транспорт, система парковки.

ANNOTATION

Habrel M.S. Organizational-economic mechanism for regulation of the city transport infrastructure development. -- Manuscript.

The thesis for the degree of candidate of economic sciences in the speciality 08.00.05 -- Development of productive forces and Regional Economics. The Institute of Regional Research of NAS of Ukraine, Lviv, 2010.

Thesis is devoted to search for theoretical and applied proposition for enhancing the functioning of organizational-economic mechanisms for regulation of the development of city transport infrastructure under market economy.

Upon the analysis of methodological approaches the term `city transport infrastructure' is introduced as well as its logic-structure scheme.

The world and national experience is generalized on functioning and forming the development of transport infrastructure in the view of solving problems of public transport functioning, car parks and decreasing environmental pollution etc.

Recognized and classified parts of city transport development with the help of matrix for measuring the importance of each influence. Problems of functioning of Lviv city transport infrastructure is also analyzed.

A new methodological scheme is suggested to estimate the integral fulfilment of city transport infrastructure objects in the view of its separate particals.

Principals and directions for improvements of organizational-economic mechanism for regulating of the city transport infrastructure is so far approved.

Key words: city transport infrastructure, transport policy, organizational-economic mechanism, city transport, parking system.

управління громадський транспортний інфраструктура

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Однією з проблем розвитку міст України є неефективність функціонування транспортної інфраструктури внаслідок зростання її навантаження та погіршення матеріально-технічного забезпечення. Така ситуація зумовлена високим рівнем концентрації населення у великих містах, зростанням рівня тіньових доходів та розширенням доступу до кредитних ресурсів, що, в свою чергу, сприяло збільшенню кількості індивідуальних транспортних засобів.

Зростання рівня автомобілізації в містах призвело до підвищення інтенсивності транспортних потоків, ускладнення дорожнього руху внаслідок зниження швидкості і порушення регулярності руху транспортних засобів, підвищення аварійності, а також до збільшення потреби в обслуговуючих об'єктах транспортної інфраструктури і погіршення технічного стану доріг.

Вирішення проблем розвитку транспортної інфраструктури міст гальмують обмеженість фінансових ресурсів, нераціональність їх розподілу, недосконалість нормативно-законодавчої бази місцевого самоврядування, неефективність господарювання у комунальній сфері, неврегульованість земельних і тендерних відносин. Ускладнюють розв'язання транспортних проблем також планувальні особливості міст, які впливають на прийняття містобудівних рішень і вимагають їх глибокого економічного обґрунтування задля знаходження рівноваги між ресурсами та потребами розвитку транспортної сфери.

З переходом країни на засади ринкової економіки докорінно змінилися принципи управління розвитком міст, спостерігаються суттєві зміни у структурі суб'єктів цього процесу, що зумовлює необхідність удосконалення механізму регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст.

Дослідженню особливостей просторового планування урбанізованих територій та соціально-економічного розвитку міст присвячені праці Б. Адамова, Є. Клюшниченко, Ю. Білоконя, А. Осітнянко, Є. Куця, Л. Шевчук, С. Шульц та багатьох інших.

Вагомий внесок у розв'язання проблем розвитку транспортної системи міст здійснили закордонні та вітчизняні вчені і спеціалісти, зокрема: Ф. Вестер, З. Глугевіч, Г. Грінберг, Б. Гріншильдс, Б. Кернер, В. Овен, А. О'Саліван, Д. Сімпсон, В. Бабич, С. Ваксман, В. Величко, В. Вербицька, В. Вдовиченко, Ф. Глік, Н. Громов, І. Єфремов, Г. Заболоцький, В. Копитко, А. Мірошнік, Я. Левітан, В. Лівшиць, Є. Овчинніков, Н. Осетрин, Е. Рейцен, Ю. Сипіна, В. Творонович, Г. Ушакова та інші.

Існуючі напрацювання в окресленій сфері наукових досліджень хоча і охоплюють широке коло питань, однак нові умови господарювання та зростаюча кількість нерозв'язаних проблем у транспортній сфері потребують розробки теоретичних положень і науково-практичних пропозицій щодо вдосконалення механізмів регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст. Актуальність та недостатня розробленість питань підвищення ефективності функціонування транспортної інфраструктури шляхом удосконалення діючої системи регулювання однієї з найважливіших сфер життєдіяльності міста обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок із науковими програмами, планами, темами

Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема: «Розробка Програми розвитку малих міст області» (номер держреєстрації 0309U007079), де авторові належить розробка рекомендацій із поліпшення якості транспортних послуг з метою забезпечення їх доступності для громадян, які проживають у малих містах області та «Інтелектуально-інноваційний розвиток регіону в умовах реалізації євроінтеграційної стратегії України» (номер держреєстрації 0209U006624), в рамках якої дисертантом досліджувалися проблеми інноваційного розвитку транспортної інфраструктури, шляхи та методи її інтеграції у європейські комунікаційні мережі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій з удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв'язання таких завдань:

уточнити сутність поняття «транспортна інфраструктура міст» і розробити її структурну модель;

дослідити теоретико-методологічні засади формування організаційно-економічного механізму регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст;

узагальнити світовий і вітчизняний досвід вирішення проблем розвитку міської транспортної інфраструктури;

визначити і класифікувати чинники розвитку транспортної інфраструктури міст;

удосконалити методичні підходи до оцінки рівня розвитку транспортної інфраструктури міст;

виявити і проаналізувати сучасні проблеми розвитку транспортної інфраструктури м. Львова;

провести аналіз взаємозв'язків між чинниками розвитку міської транспортної інфраструктури та визначити їх пріоритетність;

обґрунтувати принципи регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст;

сформулювати пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи слугували фундаментальні положення сучасної економічної теорії, економіки транспорту, регіональної економіки, економіки міст, а також наукові праці українських і зарубіжних учених з питань регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст. У процесі виконання наукового дослідження використані методи наукових досліджень, які сприяли досягненню найбільш повних та достовірних результатів, зокрема: теоретичного узагальнення і порівняння - для уточнення змісту поняття «транспортна інфраструктура міст»; принципи та положення системного підходу - для вивчення особливостей організаційно-економічного механізму регулювання розвитку транспортної інфраструктури; абстрактно-логічні методи та принципи комплексного підходу - для виявлення та розкриття сутності чинників розвитку і функціонування транспортної інфраструктури міст; парних порівнянь і експертних оцінок - для визначення значимості кожного чинника з точки зору його важливості; економіко-статистичного аналізу - для виявлення взаємозв'язків між чинниками розвитку транспортної інфраструктури; картографічного - для оцінювання особливостей розміщення об'єктів транспортної інфраструктури на території міста Львова; функціонально-вартісного - для оцінки економічної ефективності вибору місця, типу, виду та місткості об'єктів транспортної інфраструктури; методу анкетування - для виявлення та дослідження проблем розвитку транспортної інфраструктури міста Львова.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти України з питань регулювання розвитку транспортної інфраструктури, методичні та статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Львівській області та первинних даних Управління житлово-комунального господарства й Управління транспорту та зв'язку Львівської міської ради.

Об'єктом дослідження є розвиток транспортної інфраструктури міст.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні засади удосконалення механізму регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст.

Наукова новизна отриманих результатів:

Вперше:

розроблено класифікацію чинників розвитку транспортної інфраструктури міст. Шляхом побудови матриці вагомості чинників встановлено, що визначальну роль у розвитку транспортної інфраструктури міст відіграють: структура міських земель та їх вартість, середньодобова рухомість різних верств населення і рівень його автомобілізації, інтенсивність транспортних потоків і пропускна здатність вулиць;

Удосконалено:

структурну модель транспортної інфраструктури міст, складовими елементами якої виступають транспортні мережі, транспортні вузли, об'єкти енергетичного і технічного забезпечення та суб'єкти адміністративного управління. Розкрито зміст функцій транспортної інфраструктури, що дозволило обґрунтувати сутність процесів регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст в умовах ринково-інституційних перетворень;

методичний підхід до оцінки забезпеченості міста елементами транспортної інфраструктури, який передбачає інтегральну оцінку рівня розвитку інфраструктури з урахуванням вагових коефіцієнтів. На відміну від існуючих, такий підхід дозволяє оцінити загальний господарський ефект виробництва і споживання транспортних послуг, а також рівень забезпеченості транспортною інфраструктурою міст у розрізі окремих її складових. Цей підхід може використовуватись при здійсненні моніторингу реалізації міських стратегій розвитку транспорту і генеральних планів міст;

Отримали подальший розвиток:

пропозиції з удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку транспортної інфраструктури, зокрема щодо розширення участі громадськості у розв'язанні транспортних проблем міст з метою підвищення рівня прозорості та контрольованості виконання зобов'язань влади, залучення фінансових інструментів комплексної спрямованості, усунення недоліків у системі просторового планування об'єктів транспортної інфраструктури;

принципи організації транспортної інфраструктури міст, серед яких: підвищення ефективності транспортної системи міста, узгодженість інтересів всіх суб'єктів транспортного процесу; комплексність заходів з управління транспортною системою міст;

напрями удосконалення міської транспортної політики, зокрема: покращення регулювання та організації дорожнього руху; підвищення рівня забезпеченості території міста об'єктами транспортної інфраструктури; поліпшення якості послуг громадського транспорту; зменшення екологічного навантаження транспорту на міське середовище в умовах зростання обсягів переміщень транспортних засобів та інтенсивності пасажиропотоків; проведення скоординованої міської політики.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні теоретико-методологічних положень і рекомендацій, які слугуватимуть основою для підвищення ефективності функціонування транспортної інфраструктури міст і вирішення завдань її стратегічного розвитку.

Основні положення дисертаційного дослідження щодо удосконалення транспортної інфраструктури м. Львова були використанні Державним Інститутом проектування міст «Містопроект» при розробці концепції генерального плану м. Львова (довідка № 611/12 від 23.09.2009 р.). Пропозиції щодо оцінки чинників розміщення елементів транспортної інфраструктури та гіпотез, які ґрунтуються на спостереженні рухомості різних соціально-демографічних прошарків населення, враховані при обґрунтуванні проекту «Стратегія системи міського транспортного руху в м. Львові» (довідка № 2 вих-89 від 02.04.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто, що підтверджується одноосібними публікаціями.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й отримані результати дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях та методологічних семінарах: Всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми економічної кібернетики» (м. Львів, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика» (м. Трускавець, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності» (м. Сімферополь-Ялта, 2008); міжвузівській науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку України» (м. Сімферополь, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічний розвиток України і її регіонів: проблеми науки і практики» (м. Харків, 2009).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 одноосібних наукових праць загальним обсягом 2,9 д.а., з яких 6 статей у фахових виданнях обсягом 2,5 д.а. та 4 у інших виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 188 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить 20 таблиць, 22 рисунки і 3 додатки. Список використаних джерел налічує 185 найменувань на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст» висвітлено теоретико-методологічні засади формування транспортної інфраструктури міст та механізму регулювання її розвитку, визначено систему чинників розвитку транспортної інфраструктури міст і проведено аналіз світового досвіду розв'язання транспортних проблем.

На основі дослідження існуючих методологічних підходів до розкриття сутності поняття «транспортна інфраструктура» визначено, що транспортна інфраструктура міста є складовою його транспортної системи та включає наступні елементи: транспортні шляхи сполучення (транспортні мережі, транспортні вузли); об'єкти обслуговування (об'єкти енергетичного і технічного забезпечення) та суб'єкти адміністративного управління, що створюють умови для функціонування внутрішньоміського та зовнішньоміського транспорту з метою задоволення потреб населення та забезпечення діяльності усіх суб'єктів господарювання. Вказані елементи транспортної інфраструктури міст представлені у її структурній моделі (рис.1).

Транспортна інфраструктура міста є складною багатоелементною системою, складові якої належать до різних форм власності, тому розв'язання найбільш актуальних проблем її розвитку потребує залучення широкого спектру інструментів та важелів регулювання. Визначальна роль в системі управління транспортною інфраструктурою міст відводиться виконавчій владі, сфери впливу якої подані у розрізі її основних функцій (рис. 2).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Суб'єктна схема управління розвитком транспортної інфраструктури міста

Роль транспортної інфраструктури у розвитку міських систем розкривається у роботі через аналіз її функцій, зокрема: структуроутворюючої, стимулюючої, соціальної та просторової. Остання об'єднує функції опорного каркасу, комунікаційну, інтегруючу та морфологічну. Саме ці функції відображають здатність транспортної інфраструктури до налагодження просторових зв'язків між елементами міського середовища з метою забезпечення життєдіяльності міст.

Аналіз світового досвіду регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст проведено в площині вирішення проблем функціонування громадського транспорту, паркування індивідуальних транспортних засобів, підвищення рівня автомобілізації тощо. Щільність вулично-дорожньої мережі великих міст світу коливається в межах від 13,3 до 4,3 км/кмІ, а щільність транспортних засобів у деяких містах сягає понад 3 тис. машин на км². В умовах інтенсивної автомобілізації частку вуличної мережі в балансі території міста ряду міст рекомендується збільшувати до 20%.

В Україні протягом 1991-2008 років кількість автомобільного парку зросла у 3,2 рази, що зумовило зростання потреби у реконструкції вулично-дорожньої мережі міст та збільшенні об'єктів транспортної інфраструктури. Одночасно з ростом кількості легкових автомобілів відбувається збільшення інтенсивності їх використання, особливо для трудових і ділових поїздок. Якщо співвідношення поїздок населення у громадському та індивідуальному транспорті у 1985 році становило 91,5:8,5, то у 2008 - 75,4:24,6.

Відзначаючи наявність подібних проблем у розвитку транспортної інфраструктури зарубіжних і вітчизняних міст визнаємо, що світовий досвід може бути корисним для українських міст. Його адаптація передбачає реалізацію системи заходів з регулювання розвитку транспортної інфраструктури, зокрема: розробку спеціальних законодавчих актів на підтримку системи громадського транспорту; запровадження обмежень використання індивідуальних автомобілів у центральній частині міст; прийняття фіксованих розмірів розподілення державних субсидій залежно від протяжності маршрутів, обсягу перевезень та економічної ефективності транспортного обслуговування; оптимізацію системи надання пільг на оплату проїзду у громадському транспорті певним категоріям громадян; збільшення кількості екологічно чистих видів міського транспорту; підвищення контрольованості розміщення місць паркування у центральних частинах міст та запровадження пільг лише для мешканців цих районів та інвалідів; встановлення системи перехоплюючих стоянок, яка є найбільш ефективною для розвантаження центру міст; запровадження з метою впорядкування організації міського руху та управління транспортними потоками автоматизованих систем управління дорожнім рухом.

Аналіз світового та вітчизняного досвіду розв'язання транспортних проблем у великих містах дозволив здійснити класифікацію чинників розвитку транспортної інфраструктури міст і виділити їх в наступні групи: природнокліматичні; містобудівні (планувальні та інженерно-технологічні); економіко-організаційні (управлінські та економічні); соціально-демографічні та екологічні. Запропонована класифікація чинників забезпечить комплексний підхід до формування організаційно-економічного механізму регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст.

У другому розділі «Дослідження особливостей функціонування транспортної інфраструктури міст (на прикладі м. Львова)» проведено аналіз проблем розвитку транспортної інфраструктури м. Львова, визначено актуальні напрями її регулювання та здійснено оцінку взаємозв'язків між чинниками розвитку транспортної інфраструктури.

В роботі доведено, що визначальний вплив на формування транспортної інфраструктури м. Львова має структура та вартість міських земель. Оцінка динаміки розподілу міських земель за функціональним призначенням протягом 1942-2007 рр. дозволила виокремити два важливих еволюційних етапи розвитку транспортної системи м. Львова. Перший охоплює період до 1990 року і характеризується значним зростанням площі земель транспорту внаслідок інтенсивного освоєння території міста, будівництва нових житлових та промислових районів. Другий (1990-2008 рр.) - пов'язаний із зменшенням питомої ваги земель транспорту у загальному обсязі міських земель, реконструкцією вуличної мережі та інтенсивним розвитком об'єктів обслуговування.

Аналіз ринку земель м. Львова демонструє відмінність між нормативною та ринковою ціною земельних ділянок, що, поряд з невирішеністю проблеми викупу земельних ділянок приватної власності, ускладнює будівництво нових об'єктів транспортної інфраструктури.

З метою оцінки особливостей розподілу об'єктів транспортної інфраструктури на території м. Львова було проаналізовано рівень забезпеченості території міста цими об'єктами у розрізі його адміністративних районів (табл. 1).

Таблиця 1. Забезпеченість території м. Львова об'єктами транспортної інфраструктури в розрізі адміністративних районів

Площа території ЛКП м. Львова, га	Чисельність мешканців, що обслуговуються ЛКП тис. осіб.	Щільність населення, осіб/га	Площа проїзної частини і тротуарів, кв. м	Кількість автомобілів по районах на 1000 мешканців	Кількість об'єктів транспортної інфраструктури, розташованих на території ЛКП міста, кількість од./ загальна площа/кількість м.м.	Забезпеченість маш. міс. мешканців ЛКП,%
					Стоянки, кількість/площа,га/ маш. місць	Гаражні кооперативи, кількість/ площа, кв.м/ маш.місц.	СТО, Авто- мийки,га	АЗС, га
Галицький район
455,40	64300	141,2	399268	257	4 / 0,5 / 384	2 / 10520 / 876	-	-	2,01
Франківський район
973,36	138300	147,4	547129	141	34 /7,5 / 5777	16 / 243867 / 20322	3 / 0,7	10 / 2,2	18,8
Залізничний район
3875,24	124075	32,0	402251	157	28 / 6,2 / 4784	25 / 287497 / 23958	5 / 7,1	15 / 5,3	23,16
Шевченківський район
2495,96	108415	43,5	338668	146	26 / 10,1 / 7777	22 / 302524 / 25210	9 / 2,3	23 / 6,4	30,43
Личаківський район
1826,42	95634	53,5	804750	193	9 / 2,4 / 1846	12 / 106104 / 8842	2 / 0,2	14 / 2,9	11,16
Сихівський район
1600,08	92691	57,9	170799	119	30 / 13,4 / 10338	27 / 264833 / 22069	9 / 5,2	21 / 3,9	34,96

Результати проведеного аналізу засвідчили, що в районах із високою щільністю населення спостерігається низький рівень забезпечення об'єктами транспортної інфраструктури. Така ситуація характерна для центральних і наближених до центру районів міста, де не вистачає вільних земельних площ. Поряд із цим, наявність у центральній частині міста великої кількості об'єктів транспортної інфраструктури, що займають незначні площі, не вирішує проблеми зберігання індивідуальних транспортних засобів.

Із збільшенням рівня автомобілізації населення міста зростає його рухомість. З метою дослідження особливостей рухомості населення м. Львова автором було проведено пілотажне обстеження, участь у якому взяли близько 300 осіб. Респондентами опитування виступили різні верстви населення міста. Отримані результати обстеження виявили, що середньодобова рухомість населення залежить від цілей поїздки та статусу респондентів. Так, середньодобова рухомість населення при здійсненні трудових поїздок є практично незмінною в усі дні тижня. Незначні нисхідні коливання спостерігаються всередині тижня. Рухомість населення на індивідуальних транспортних засобах при переміщеннях з побутово-господарських цілей значно збільшуються у п'ятницю та суботу з 24% до 45% та зменшується у неділю до 31,8%. Для культурно-видовищних цілей максимальна інтенсивність використання індивідуального транспорту досягається у неділю (25,8%) та суботу (17,8%). Найбільша інтенсивність поїздок у центр міста спостерігається у понеділок (35,5%), а найменша - у святкові дні (субота - 15,6% та неділя - 10,6%), що пов'язано із закриттям центральної частини для в'їзду індивідуального транспорту. Найвища середньодобова рухомість населення з метою відпочинку залежить від сезону і характерна для вихідних днів.

У роботі проведено аналіз розподілу місць паркування легкових індивідуальних автомобілів за функціональними зонами міста. Найбільшою виявилась концентрація місць паркування та зберігання автомобілів у житлових зонах міста, що зумовлено потребою населення у близькому розташуванні цих об'єктів транспортної інфраструктури.

Значна протяжність міських доріг та їх низька якість ускладнюють функціонування міського транспорту. У м. Львові налічується 1300 міських вулиць загальною довжиною 580 кілометрів. Площа проїжджої частини доріг міста становить 4312,0 тис. м², з якої міські дороги з твердим покриттям становлять 86,3%. Незважаючи на значні щорічні обсяги капіталовкладень на реконструкцію дорожнього покриття, стан міських доріг залишається незадовільним. Так, у 2008 році було проведено реконструкцію лише 1,55% дорожнього покриття на суму 30,57 млн. грн. Питома вага обсягів капіталовкладень на поточний ремонт всіх видів дорожнього покриття становила 11,4% від загальних обсягів фінансування робіт з реконструкції дорожньо-транспортних мереж.

Отже, висока капіталомісткість робіт з реконструкції транспортних мереж міста та низька їх якість не сприяють вирішенню транспортних проблем м. Львова.

Дослідження проблем розвитку транспортної системи міста Львова дозволили виявити низку інших недоліків її функціонування, зокрема:

перевантаженість транспортної мережі і транспортних вузлів. Існуюча класифікація вулиць і доріг м. Львова за категоріями не відповідає потребам нових умов руху;

неефективність організації транспортного руху в місті. Затори, що постійно виникають, призводять до перерозподілу потоків транспорту на житлові вулиці і внутрішньоквартальні території;

відсутність достатньої кількості місць паркування транспортних засобів. Щільність тимчасово припаркованих транспортних засобів протягом дня у центральній частині міста у 10 разів перевищує середньоміську щільність паркування;

відсутність у центрі міста сучасної системи платних автостоянок різко погіршує умови руху транспорту та пішоходів;

погіршення роботи міського пасажирського транспорту внаслідок неефективного використання та старіння основних фондів транспорту;

низький технологічний рівень об'єктів транспортної інфраструктури.

На основі побудови економетричних моделей була проаналізована тіснота зв'язку між чинниками розвитку транспортної інфраструктури міста. Результати аналізу підтвердили наявність тісного зв'язку між: середньомісячною заробітною платою населення у всіх галузях економіки та рівнем автомобілізації (r = 0,92); кількістю населення та кількістю зареєстрованих транспортних засобів (r = 0,79); рівнем автомобілізації та обсягами викидів шкідливих речовин (r = 0,76).

При вирішенні транспортних проблем м. Львова необхідно зосередити увагу на тих напрямках розвитку транспортної інфраструктури, які потребують найбільших фінансових інвестицій, зокрема на: вдосконаленні умов руху на існуючих транспортних магістралях і вулицях міста; удосконаленні дорожнього покриття; проведенні локальних робіт з розширення проїзної частини та облаштування перехресть; реконструкції та добудові окремих ділянок доріг.

Важливим напрямком регулювання транспортної інфраструктури є оптимізація систем ціноутворення транспортних послуг. Ця система включає, тарифи на проїзд пасажирів громадським транспортом, а також тарифи за право в'їзду в окремі частини міста, за паркування індивідуальних транспортних засобів. Потребує удосконалення також система оплати ліцензій та отримання дозволів на надання транспортних послуг перевізникам, проведення тендерних конкурсів на засадах відкритості, прозорості та передбачуваності, що дозволить запобігти проявам корупції у даній сфері та ін.

У третьому розділі «Вдосконалення механізму регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст» обґрунтовано принципи організації та напрями удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст.

В роботі запропоновано методичну схему оцінки рівня розвитку транспортної інфраструктури міст, яка включає наступні блоки: оцінка рівня розвитку транспортної інфраструктури з урахуванням вагових коефіцієнтів; оцінка загального господарського ефекту виробництва та споживання транспортних послуг, який дає змогу визначити необхідний розмір дотацій; оцінка рівня забезпеченості транспортною інфраструктурою міст в розрізі її окремих елементів; інтегральна оцінка забезпеченості міста об'єктами транспортної інфраструктури. Застосування наведеної методики дозволить розширити та конкретизувати завдання з організації транспортної системи міста і розробити алгоритми їх розв'язання.

Удосконалення регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст повинно базуватись на принципах підвищення ефективності функціонування транспортної інфраструктури міста, узгодженості інтересів усіх суб'єктів його транспортної системи і комплексності заходів з управління розвитком транспортної інфраструктури. Принцип підвищення ефективності функціонування транспортної інфраструктури міста передбачає досягнення не тільки економічного, а й екологічного та соціального ефекту. Принцип узгодженості спрямований на врахування інтересів усіх суб'єктів транспортної інфраструктури міста. Застосування цього принципу дозволить уникнути диспропорцій у розвитку міської транспортної системи та попередити виникнення конфліктних ситуацій між владою та суб'єктами транспортної системи міста. Відповідно до принципу комплексності в роботі запропоновано заходи з удосконалення механізму регулювання розвитку транспортної інфраструктури в розрізі її елементів.

В сучасних умовах господарювання важливим напрямом удосконалення регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст є покращення фінансового забезпечення транспортної діяльності. Враховуючи обмеженість бюджетних фінансових ресурсів, задля реалізації програм, проектів та заходів з підвищення ефективності розвитку транспортної інфраструктури міст, доцільним є: використання концесій на потреби будівництва та утримання доріг, транспортних розв'язок та інших транспортних споруд, а також надання послуг громадському транспорту; залучення приватного капіталу і кредитів вітчизняних та іноземних фінансових організацій; поширення використання лізингу для поповнення й оновлення парків транспортних засобів і технологічного обладнання тощо.

Підвищення ефективності розвитку транспортної інфраструктури міст, окрім значного інвестиційного капіталу, вимагає удосконалення тендерних процедур при проведені конкурсного відбору виконавців інвестиційних програм та проектів та залучення будівельних організацій за умов обмеження кількості субпідрядників. Досягненню позитивних результатів сприятиме також надання гарантій інвесторам та кредиторам, які вкладають кошти у розвиток транспортної інфраструктури міста, покращення правової бази щодо спрощення дозвільно-погоджувальних процедур. Для цього необхідно: створити єдиний погоджувальний орган у кожній територіальній громаді; узгодити комплексні методики оцінки інвестиційних проектів; визначити фіксовану плату за підготовку технічних умов та висновків, дозволів та погоджень на початковому етапі виготовлення проектних документів щодо спорудження об'єктів транспортної інфраструктури, створити умови прозорої конкуренції між вітчизняними й іноземними будівельними компаніями, які проводять будівництво магістральних доріг та виконують роботи з вдосконалення дорожнього покриття. Організаційно-економічний механізм регулювання розвитку транспортної інфраструктури міста схематично зображено на рис. 3.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3. Організаційно-економічний механізм регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст

Дієвість організаційно-економічного механізму регулювання розвитку транспортної інфраструктури міста залежить від складності транспортної ситуації в місті, наявності досконалого законодавчого підґрунтя, а також від оперативності реагування виконавчої влади на конфліктні ситуації між учасниками транспортного процесу.

Основними напрямами удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку транспортної інфраструктури є: досягнення скоординованості та узгодженості загальнодержавних, галузевих, міських стратегічних і цільових програм; посилення контролю за дотриманням законодавства у сфері видачі ліцензій на пасажирські та вантажні перевезення; формування правил і форм дозвільно-погоджувальних процедур у сфері будівництва об'єктів транспортної інфраструктури; створення оперативної системи інституційного забезпечення в сфері транспортної діяльності, яка б сприяла спрощенню умов залучення вітчизняних та закордонних інвестицій; формування на місцевому рівні нормативної та інституційної бази регулювання процесів землекористування та забудови міських територій об'єктами транспортної інфраструктури, зокрема місцевих правил забудови та використання територій міст.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретико-методологічні узагальнення та підходи до аналізу проблем та оцінки чинників розвитку транспортної інфраструктури міста, сформульовані пріоритетні принципи та запропоновані напрями удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання її розвитку. Проведене дослідження дало змогу сформувати наступні висновки та узагальнення:

1. Запропоновано визначення поняття «транспортна інфраструктура міст» та розроблено її структурну модель, яка включає адміністративне управління, транспортні мережі і транспортні вузли та об'єкти обслуговування (об'єкти технічного та енергетичного забезпечення). Ця модель дозволяє здійснити комплексний аналіз та оцінку забезпеченості міста усіма об'єктами транспортної інфраструктури міста.

2. Обґрунтовано роль транспортної інфраструктури розвитку міст та проведено оцінку переваг та недоліків окремих видів транспорту згідно із запропонованими класифікаційними групами проблем розвитку транспортної інфраструктури міст, зокрема: організаційно-економічними, містобудівельними, інженерно-технологічними, соціально-екологічними. Це дозволили оцінити перспективність розвитку кожного з видів міського транспорту та спланувати відповідні заходи щодо розвитку певного виду транспортної інфраструктури.

3. Здійснено дослідження закордонного та вітчизняного досвіду регулювання розвитку та функціонування міської транспортної інфраструктури міст та зроблено висновки щодо можливості його застосування до українських реалій. Дослідження показало, що з проблемами розвитку транспортної інфраструктури міста зіткнулися практично усі міста країн світу (проблеми громадського транспорту, паркування, підвищення рівня автомобілізації та ін.). Найбільш поширеними в світі моделями управління розвитком транспортної системи міст є: адміністративна модель (США, Канада, Франція, Німеччина); модель регульованого ринку (столиці скандинавських країн); модель вільного ринку (Великобританія, Чилі). У якості основних інструментів вирішення проблеми паркування більшість країн використовує адміністративні методи. Один із таких методів - зменшення автомобільного руху за рахунок збільшення використання громадського транспорту у містах.

4. Доведено, що система управління та економічні чинники стають сьогодні визначальними при виборі місця розміщення об'єктів транспортної інфраструктури. Вартість міських земель впливає на вибір місця розташування, типу та місткість об'єктів інфраструктури. Експлуатаційні витрати пов'язані з рівнем доходів населення і впливають на інтенсивність використання індивідуальних транспортних засобів, розвиток громадського транспорту та рівень навантаження транспортних мереж. Звідси випливає вимога використання багатокритеріальних методів в обґрунтуванні управлінських рішень.

5. Ефективність використання земельних ділянок під об'єкти транспортної інфраструктури міста безпосередньо пов'язана із рухомістю населення. Цей показник слід використовувати при плануванні роботи міського пасажирського транспорту, дослідженні рівня завантаження вулично-дорожньої мережі міст, визначенні інтенсивності руху транспорту, а також для прогнозування обсягів транспортних переміщень у містах та обґрунтування напрямів розвитку транспортної інфраструктури

6. До основних проблем розвитку транспортної інфраструктури м. Львова віднесено: низьку пропускну спроможність основних вулично-дорожніх магістралей, низьку якість дорожнього покриття, зменшення провізної можливості міського комунального пасажирського транспорту, низьку якість транспортного обслуговування, зростання рівня автомобілізації, низький рівень організації місць паркування автомобілів, особливо в центральній частині міста, велику кількість маршрутів приватних перевізників, які спричиняють критичне перевантаження основних вулично-шляхових магістралей центральної частини міста, що призводить до зростання аварійності та надмірного тиску на екосистему міста, тінізацію бізнесу приватних перевізників, відсутність організації на європейському рівні пішохідного руху і велосипедних трас у місті тощо.

7. Реалізація ефективної транспортної політики ускладнюється нераціональним розподілом та розбалансованістю функцій між департаментами виконавчої влади. Транспортна політика має ґрунтуватись на засадах послідовності та пріоритетності розв'язання транспортних проблем, що забезпечить виконання стратегічних та тактичних завдань розвитку цієї сфери діяльності.

8. Обґрунтовано роль різних інститутів влади в процесах регулювання розвитку транспортної системи міст. Доведено, що реалізація ефективної транспортної політики у великих містах України потребує удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку транспортної інфраструктури. Пропозиції з удосконалення механізму сфокусовані на розширенні джерел та методів залучення фінансових ресурсів для розвитку транспортної інфраструктури міста, запровадженні нових форм державно-приватного партнерства та активізації участі громади у контролі за прийняттям рішень місцевої влади. Розробка заходів щодо реформування кожної складової організаційно-економічного механізму та комплексність підходу до їх впровадження є запорукою ефективного регулювання цієї сфери діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Габрель М. С. Організаційно-економічні заходи підвищення ефективності транспортної системи м. Львова / М. С. Габрель // Формування ринкових відносин в Україні: [зб. наук. праць] / Науково-дослідний економічний інститут. - Київ, 2008. - № 7 (86). - С. 98 - 103. (0,56 д.а.).

2. Габрель М. С. Економіко-організаційні фактори підвищення ефективності транспортної системи міста / М. С. Габрель // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції: [зб. наук. праць] / НУВГП. - Рівне, 2007. - № 4. - С. 161 - 167. (0,33 д.а.).

3. Габрель М. С. Транспортна інфраструктура міст. Класифікація та проблеми дослідження / М. С. Габрель //Формування ринкової економіки в Україні: [зб. наук. праць] / ЛНУ ім. І.Франка. - Львів, 2007. - № 16. - С. 47 - 53. (0,31 д.а.).

4. Габрель М. С. Основні механізми регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст / М. С. Габрель // Формування ринкових відносин в Україні: [зб. наук. праць] / Науково-дослідний економічний інститут. - Київ, 2009. - № 3(94). - С. 137 - 141. ( 0,51 д.а.).

5. Габрель М. С. Вартість землі та її вплив на організацію транспортної інфраструктури в місті / М. С. Габрель // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Структурна трансформація територіальних суспільних систем: [зб. наук. праць] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; [редкол.: Бойко Є. І. (відп. ред.) та ін.]. - 2007. - Вип. 5(67). - С. 332 - 339. (0,27 д.а.).

6. Габрель М. С. Принципи регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст / М. С. Габрель // Соціально-політичні та соціально-економічні процеси в регіонах: [зб. наук. праць] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; [редкол.: Бойко Є. І. (відп. ред.) та ін.]. - 2009. - Вип. 5(79). - С. 356 - 367. (0,56 д.а.).

Публікації в інших виданнях:

7. Габрель М. С. Транспортна інфраструктура міст. Визначення та систематизація проблем / М. С. Габрель // Проблеми економічної кібернетики: матеріали ХІІ Всеукр. наук.-метод. конф., м. Львів, 3-5 жовтня 2007 р. - Львів: Інтереко, 2007. - С. 170 - 171. (0,06 д.а.).

8. Габрель М. С. Вплив управлінських чинників в регулюванні розвитку транспортної інфраструктури міст / М. С. Габрель // Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку України: матеріали міжвуз. наук.-практ. конф., м. Сімферополь, 15 квітня 2009 р.: в 2-х т. - Сімферополь: ЦРОНІ, 2009. - Том 2. - С. 37 - 40. (0,11 д.а.).

9. Габрель М. С. Влада та бізнес в організації транспортної інфраструктури великого міста / М. С. Габрель // Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності: матеріали ІІ міжнар. наук.-прак. конфер. м. Сімферополь-Ялта, 17-19 жовтня 2008 р. - Сімферополь, 2008. - С. 45 - 47. (0,13 д.а.).

10. Габрель М. С. Проблеми регулювання розвитку транспортної інфраструктури міста Львова та засоби їх вирішення / М. С. Габрель // Соціально-економічний розвиток України і її регіонів: проблеми науки і практики: міжнар. наук.-прак. конфер. м. Харків, 21-23 травня 2009 р.: тези доп. - Харків: ВД «ІНЖЕК», 2009. - С. 51 - 54. (0,13 д.а).

Размещено на Allbest.ru